1. Рівні організації людської статі

У дійсності біологічні (полові) ознаки визначають не стільки психологічні розходження чоловіків і жінок, скільки рівень психічної (психофізіологічної) активності організму.

З біологічними факторами зв'язані рухова рухливість, можливості застосування м'язової сили в тім або іншому виді діяльності, збудливість нервових процесів, швидкість психофізіологічних реакцій і т.п. Біологічно обумовлена активність психофізіологічних процесів, у свою чергу, одержує соціокультурну й особистісну інтерпретацію, пов'язану з тим, у якому соціальному контексті розвиваються й реалізуються ці біологічні (полові) особливості.

У соціально-психологічному плані тендерні аспекти особистості зв'язані не із психофізіологічної (половою) активністю, а із процесом соціального сприйняття, із системою соціальних відносин, що виникають на основі кожного з аспектів сексуальності.

Реалізація сексуальної сфери особистості завжди пов'язана з мотивами, цілями, ціннісними орієнтаціями й наданими суспільством і культурою засобами реалізації природних можливостей у тих або інших учинках. Навіть сексуальні бажання як реальність психологічного переживання, що визначає прагнення до деякого об'єкта для реалізації, виявляються пов'язаними із соціальним сприйняттям і оцінкою цього об'єкта, і тому мають самостійне, а не винятково біологічне визначення.

2. Стереотипи, що стосуються змісту праці чоловіків та жінок

Гендерні стереотипи виступають генеральними угодами про взаємодію «чоловічого» і «жіночого». Позитивним у дії гендерних стереотипів вважають підтримку міжособистісного й міжгрупового взаєморозуміння й співробітництва. Культурні стереотипи повинні бути одночасно ригідні й гнучкі, щоб, з однієї сторони забезпечувати стійкість уявлень, з іншого боку — не зупиняти розвиток суспільства.

Відповідно до традиційного уявлення передбачається, що жіноча праця повинна носити виконавський, обслуговуючий характер, бути частиною експресивної сфери діяльності. Жінки найчастіше працюють у сфері торгівлі, охорони здоров'я, освіти. Для чоловіків можлива творча й керівна робота, їхня праця визначається в інструментальній сфері діяльності.

В якості типових жіночих сфер діяльності насамперед виділяють охорону здоров’я, особливо дитячу. Жінки помітно переважають у сфері освіти (а в дошкільній освіті чоловіків майже зовсім немає) і страхування. Жінки вважаються «на своєму місці», коли вони зайняті у сфері обслуговування і громадського харчування (перукарі, офіціанти), у сфері готельної справи та туризму, що потребують навичок дружнього теплого спілкування з клієнтом.

Адже є безліч професій, де працюють, як жінки, так і чоловіки. Наприклад, різні офісні спеціальності з успіхом використовують і чоловічий і жіночий працю. А є спеціальності, де працює переважна більшість, то чоловіків, то жінок. Педагоги, вихователі, продавці – в основному, жіночі спеціальності. Але серед них можна зустріти і чоловіків, так, ноутбуки або мобільні телефони найчастіше продають чоловіки. А є споконвічно чоловічі професії, наприклад, шахтар, сталевар – жінок цих спеціальностей не зустрінеш.

3. Зарубіжні психологічні дослідження тендерної ідентичності

Постановка проблеми. Тендерна ідентичність має велике значення для особистості, поза неї не може бути повноцінної особистості ні в психологічному, ні в соціальному плані. Ввійти у суспільство індивід може лише за умови придбання статевої належності, відносячи себе до чоловічої або жіночої статі і намагаючись переконати в цьому оточення своєю поведінкою, проявом своїх психологічних якостей. У вітчизняній психології проблема тендеру сформувалася у самостійний предмет дослідження досить недавно, у порівнянні із зарубіжними. У 70-і роки XX століття, за виключенням окремих публікацій Б.Г.Ананьєва і деяких його учнів, проблема психології статі не знайшла достатнього відображення у вітчизняній психології. І тільки з часом ця проблема привернула до себе увагу відомого вченого І.С.Кона, який актуалізував необхідність аналізу цієї проблеми, сформулював теоретико-методологічні проблеми вивчення психології статевої диференціації і статевих відмінностей. "Психологічна наука не може, — наполягав вчений, — цілком ігнорувати таку фундаментальну біосоціальну властивість, як стать".

Поняття „ідентичність" вперше детально було представлено Е.Еріксоном. З його точки зору, ідентичність спирається на усвідомлення часової протяжності особистого існування, передбачає сприйняття особистої цілісності, дозволяє людині визначати ступінь своєї подібності з різними людьми при одночасному баченні своєї унікальності та неповторності.

В руслі теорії соціальної ідентичності Х.Теджфела-Дж.Тернера, тендерна ідентичність трактується як одна із підструктур соціальної ідентичності.

Слід відмітити, що розуміння терміна „тендерна ідентичність" для багатьох дослідників неоднозначне. Н.К.Радіна визначає її як приналежність до тієї чи іншої соціальної групи на основі статевої ознаки. Т.В.Бендас розглядає тендерну ідентичність як ототожнення себе із певною статтю, відношення до себе як до представника певної статі, освоєння відповідних форм поведінки та формування особистісних характеристик. О.А.Здравомислова і О.А.Темкіна говорять про соціально-психологічний феномен, продукт і процес конструювання суб'єктом себе і соціальної реальності за допомогою конструктів маскулінності — фемінінності. І.С.Кльоцина розуміє під тендерною ідентичністю аспект самосвідомості, який описує переживання людиною себе як представника певної статі. Всі ці підходи не просто підкреслюють системний характер (зв'язок із статтю, культурою, інститутами соціалізації), а й говорять про погодженість тендерної ідентичності із всіма особисто прийнятими образами „Я".

Список використаної літератури

1. Говорун Т. Гендерна психологія та педагогіка: Навч. прогр. з інтегр. курсу для вчителів та студ. вищих навч. закл. зі спец. "Психологія", "Соціальна педагогіка", "Соціальна робота" / Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. Центр гендерних студій. — Т. : Навчальна книга-Богдан, 2004. — 56с.

2. Говорун Т. Гендерна психологія: Навч. посібник. — К. : Видавничий центр "Академія", 2004. — 307с.