Формування механізму забезпечення сталого розвитку міста
Актуальність теми дослідження. Підвищення ролі міст у розвитку суспільства, зростання вимог до якості життя населення, завдання створення нових робочих місць, залучення інвестицій, розповсюдження інновацій та підвищення конкурентоспроможності регіонів і української держави в цілому перетворюють місто на важливий об’єкт дослідження та зумовлюють необхідність формування механізму забезпечення його сталого розвитку. Цільовими факторами сталого розвитку міст є рівень їх економічного розвитку, якість життя населення та стан навколишнього природного середовища.
Проблемі економічного розвитку завжди приділяли велику увагу, що простежуємо в працях класиків економічної теорії – Д. Бьюкенена, А. Маршалла, А. Тойнбі та інших. Аналіз важливих факторів економічного росту та розвитку проводили Г. Кассель, Р. Харрод, Дж. Шумпетер. Значний внесок у розроблення концептуального й прикладного забезпечення розроблення і реалізації програмних документів стратегічного розвитку складних систем, у тому числі міст, зробили зарубіжні дослідники: І. Ансофф, В. Ресін, Дж. Стрикленд, А. Томпсон, Дж. Форрестер, Д. Львов та ін. Проблеми розвитку міст досліджували у своїх наукових працях як вітчизняні, так і закордонні учені й практики. Зокрема, питання економічного, соціального, демографічного, екологічного розвитку територій відображені у працях М. Вебера, Б. Данилишина, С. Дорогунцова, Т. Заяць, В. Онищенка, О. Комеліної, Г. Лаппо, А. Мельника, В. Пили, О. Сологуб, М. Хвесика, О. Чмир, В. Дубіщева. Проблеми управління господарством міста, формування та реалізації міської політики, вдосконалення управлінських форм і методів висвітлені у роботах О. Карлової, В. Бабаєва, О. Бойка-Бойчука, Ю. Шарова; оцінювання потенціалу й застосування різноманітних механізмів територіального розвитку – Б. Адамова, Г. Балабанова, І. Ваховича, З. Герасимчук, Ю. Гладкого та інших.
Разом із тим, незважаючи на значні здобутки у зазначених напрямах, залишаються недостатньо вивченими питання комплексного дослідження сталого розвитку міста і розроблення механізму його забезпечення. Вищеокреслені положення зумовили актуальність дисертаційної роботи, її наукову й практичну цінність, основні завдання та структуру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з науковими дослідженнями Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка за такими темами: «Механізм формування фінансово-інвестиційного потенціалу в умовах сталого розвитку» (номер державної реєстрації – 0105U00076), де дисертантом обґрунтовані пропозиції вдосконалення механізму забезпечення сталого розвитку міста; «Інноваційний зміст сталого розвитку регіонів України» (номер державної реєстрації – 0105U000770), в межах теми визначено особливості сталого розвитку міста на інноваційній основі; «Інноваційно-інвестиційні механізми реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах світової фінансово-економічної кризи» (номер державної реєстрації – 0110U002260) – запропоновано інноваційні підходи управління реалізацією стратегічного плану розвитку міста.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних засад та розробленні методичних і практичних рекомендацій щодо формування механізму забезпечення сталого розвитку міста.
Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:
– дослідити економічну сутність міста як підсистеми регіону;
– узагальнити і систематизувати передумови, принципи та фактори сталого розвитку міста в сучасних умовах;
– поглибити засади формування механізму забезпечення сталого розвитку міста;
- розробити методичний підхід визначення рівня сталого розвитку міста й на цій основі здійснити оцінювання рівня сталого розвитку міст Північно-Східного регіону;
- дослідити організаційно-правові засади реалізації механізму забезпечення сталого розвитку міста;
- обґрунтувати стратегічні пріоритети розвитку міст Північно-Східного регіону;
- визначити напрями вдосконалення організаційно-економічного забезпечення розвитку міста;
- розробити рекомендації щодо застосування сучасних технологій управління розвитком міста.
Об’єктом дослідження є процес розвитку міста, як відкритої складної динамічної соціально-економічної системи.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні засади формування механізму забезпечення сталого розвитку міста.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження стали наукові положення економічної теорії, теорії розвитку продуктивних сил, методології сталого розвитку й загальної теорії систем, праці вітчизняних і закордонних учених із питань регіональної економіки. Для розв’язання поставлених задач у роботі використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів та підходів дослідження: типологічне угрупування – для вироблення класифікаційних критеріїв міст; абстрактно-логічний – для дослідження поняття «сталий розвиток міста», формулювання характерних рис цього поняття, виділення міста як провідної ланки глобальної соціально-економічної системи; системний аналіз – для вивчення тенденцій розвитку міст та обґрунтування закономірностей і принципів їх сталого розвитку; графічний – для наочного відображення результатів дослідження; статистичний – для оцінювання індикаторів складових розвитку міста, а також для аналізу та оцінювання факторів, які впливають на сталий розвиток міст; моделювання і стратегічне планування – для визначення перспектив розвитку міста.
Інформаційним і фактологічним підґрунтям дослідження є рішення Конференції ООН із навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), Концепція сталого розвитку населених пунктів, Загальнодержавна програма розвитку малих міст, наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, у яких висвітлені фундаментальні положення теорії розвитку територіальних систем і проблем оптимізації та збалансованості економічного, соціального й екологічного розвитку, законодавчі акти Верховної Ради, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, а також статистичні дані Держкомстату України, інших міністерств і відомств, матеріали міжнародних організацій із проблем розвитку міст, результати власних досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше:
– запропоновано концептуальні засади формування механізму забезпечення сталого розвитку міста на основі проведеної систематизації його елементів (важелів, інструментів, інститутів), складових (організаційно-економічної, фінансової, нормативно-правової, інформаційної, суспільно-політичної та інституційної) і технологій управління, що дало можливість розробити модель стратегічного планування розвитку міста, яка дозволяє підвищити рівень обґрунтованості, ефективності управлінських рішень у процесі збалансування міського розвитку;
удосконалено:
- методичні підходи щодо оцінювання рівня сталого розвитку міста, які базуються на кластерному аналізі, відповідають концептуальним положенням сталого розвитку і, на відміну від існуючих, що у більшості містять розрахунок економічного потенціалу територіальної системи, передбачають комплексну оцінку економічної, соціальної й екологічної сфер міста, дозволяють розрахувати інтегральний індекс його сталого розвитку;
- узагальнено стратегічні пріоритети розвитку міст Північно-Східного регіону, до яких належать: покращення якості життя, створення умов для забезпечення життєздатної економіки та розвитку підприємництва, забезпечення безпечного та комфортного середовища для проживання, розвиток туризму та зовнішньоекономічної співпраці, розвиток громади та системи управління. Для реалізації зазначених пріоритетів запропоновано інструменти нормативно-правового, інституційного, організаційного, фінансового та науково-методичного забезпечення;
– інструменти збалансування доходів та видатків бюджету міста на основі введення коригуючих коефіцієнтів до формули розрахунку дотації вирівнювання, яка надається з бюджету вищого рівня бюджету нижчого з метою вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує, з урахуванням інтегрального індексу сталого розвитку міста й уточнення формули розрахунку обсягу видатків загального фонду бюджету адміністративно-територіальної одиниці шляхом включення до її складу видатків на реалізацію стратегічних пріоритетів розвитку міста;
дістало подальший розвиток:
- авторське визначення міста, яке на відміну від загальноприйнятих підходів розглядається як історично сформований населений пункт, котрий здійснює функції, спрямовані на забезпечення розвитку міської громади, є складною динамічною системою, в якій відтворюються соціально-економічні, політичні, екологічні, демографічні та інші відносини, а також формуються умови для самореалізації людини, її фізичного та психологічного комфорту;
- тлумачення терміна «сталий розвиток міста», що на відміну від загальноприйнятого розуміння розглядається як комплексний процес, який сприяє вирішенню міських проблем, покращенню умов життя мешканців міста шляхом досягнення збалансованості соціально-економічного й екологічного розвитку, котрий здійснюється на основі раціонального використання всього міського ресурсного потенціалу, включаючи географічні, містобудівні особливості міської території, потенційні можливості населення, економіки, промисловості, інфраструктури, не перевищуючи гранично допустимих навантажень на міські екосистеми;
– розроблено практичні рекомендації щодо застосування в управлінні розвитком міст сучасних технологій – муніципального менеджменту, бенчмаркінгу і маркетингу міста, які дозволяють підвищити ефективність роботи структур управління, якість послуг, що надаються мешканцям міста, а також знизити витрати на управління.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Розробки із забезпечення територіального розвитку можуть використовуватися в органiзацiйних структурах управлiння мiстами на рiзних рiвнях (державному, обласному, мiському). Результати дисертаційного дослідження використовували в Головному науково-експертному управлінні Апарату Верховної Ради України в процесі наукової експертизи проектів законів України з питань розвитку регіональної економіки (лист № 16/3 – 111/7362 від 01.02.2011 р.). Розроблені дисертантом методичні підходи щодо оцінювання рівня сталого розвитку міста, а також підхід до розрахунку дотації вирівнювання та розрахункового обсягу видатків загального фонду бюджету міста використані у діяльності Головного управління економіки Полтавської обласної державної адміністрації (лист № 02/02 – 04/978 від 06.04.2011 р.). Запропонований автором механізм розрахунку обсягу дотації вирівнювання з державного бюджету містам з урахуванням коригуючого коефіцієнта прийнятий до виконання Головним фінансовим управлінням Полтавської обласної державної адміністрації (лист №03/01–03 від 11.04.2011 р.). Обґрунтовані в дисертацiйному дослiдженнi концептуальні засади формування стратегії сталого розвитку міста, інструменти її реалізації, а також технології муніципального менеджменту можуть бути використані управлінням економічних питань Виконавчого комітету Полтавської міської ради (лист № 109/ОП від 28.02.2011 р.). Окрім того, отримані результати дисертаційної роботи впроваджені в навчальному процесі Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка і використовувались під час викладання дисциплін «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка», «Регіональна економіка» та «Місцеві фінанси» (довідка № 71-9-082 від 17.01.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульованi та обґрунтовані в дисертацiї наукові положення, висновки та пропозицiї є особистим надбанням її автора. Розроблення теоретико-методологiчних положень органiзацiйно-економiчних основ забезпечення сталого розвитку міст здiйсненi автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом власної роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях із проблем сталого розвитку, розвитку продуктивних сил і регіональної економіки, зокрема: «Розвиток фінансових ринків та інститутів в умовах міжнародної інтеграції» (м. Полтава, 2009 р.), «Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації» (м. Полтава, 2009 р.), «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади» (м. Полтава, 2009, 2010 рр.), «Соціально-економічний розвиток України і її регіонів: проблеми науки і практики» (м. Харків, 2010 р.), «Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки» (м. Донецьк, 2010 р.), «Организационно-экономические проблемы регионального развития в современных условиях» (м. Сімферополь, 2010 р.), «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2010 р.), «Проблеми економіки та управління у промислових регіонах» (м. Запоріжжя, 2011 р.), щорічних науково-практичних конференціях Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.
Публікації. Результати дослідження опубліковані у шести одноосібних та трьох підготовлених у співавторстві статтях у наукових періодичних фахових виданнях України, а також дев’яти тезах доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій (у тому числі двоє тез, підготовлених у співавторстві) загальним обсягом 4,45 друк. арк. (з них особисто автору належать 3,7 друк. арк.).
Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 255 сторінок, із яких 171 сторінку займає основний текст, що містить 29 рисунків і 10 таблиць, із яких 6 рисунків займають усю площу сторінок, 24 додатки займають 63 сторінки, список використаних джерел уключає 224 найменування і викладений на 21 сторінці.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі розкрито актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і завдання, охарактеризовано наукову новизну й практичну цінність отриманих результатів.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади формування механізму забезпечення сталого розвитку міста» досліджено економічну сутність міста як підсистеми регіону, встановлено передумови, принципи та фактори його сталого розвитку в сучасних умовах, а також обґрунтовано теоретичні основи формування механізму забезпечення сталого розвитку міста.
Узагальнення і систематизація існуючих підходів дослідження міста як складної динамічної підсистеми регіону дали змогу сформулювати низку вихідних положень роботи. Встановлено, що місто – це складна динамічна система, яка входить до складу системи більш високого порядку – соціально-економічної системи регіону, країни, глобальної системи. Обґрунтовано, що сутність міста характеризується через виконувані ним функції, зокрема, функцію розселення, економічну, екологічну та соціо-культурну. Розкрито новий зміст таких суспільних функцій міста, як соціальна, культурно-освітня, адміністративна та громадська, що дає змогу визначити його роль і призначення в житті міської спільноти, регіону та країни. Узагальнено основні структурні елементи міста як складної динамічної системи – населення, інфраструктура, міське господарство, органи управління, ресурси (людські, фінансові, матеріальні, природні та ін.) тощо. Встановлено, що від рівня розвитку цих елементів та ефективності їх взаємозв’язку залежить рівень розвитку самої системи – міста. Розвинена інфраструктура міста сприяє його структурним перетворенням і різносторонньому розвитку. У зв’язку з цим окреслено основні шляхи щодо її модернізації: диверсифікація видів діяльності та послуг, створення електронних торговельних майданчиків і магазинів, упровадження системи електронної комерції, забезпечення пропорційності розвитку комунікацій тощо.
Розглянуто й узагальнено передумови, принципи та фактори сталого розвитку міста в сучасних умовах. Відповідно до концепції сталого розвитку уточнено зміст понять “розвиток” і “сталий розвиток міста”, а також систематизовано комплекс індикаторів, що характеризують рівень сталого розвитку міста і задовольняють такі загальноприйняті критерії, як повнота та збалансованість, чутливість, можливість інтерпретації, доступність і надійність даних, економічність. Зазначений перелік доповнено критеріями нормованості та комплексності. Обґрунтовано доцільність інтегрального підходу до оцінювання сталого розвитку міста з урахуванням інтегрального індексу, що дозволяє кількісно і якісно оцінити рівень сталого розвитку міст регіону, їх потенційні можливості розвитку та стійкості; на підставі цього правильно обрати найбільш важливі напрями діяльності органів влади різних рівнів, громадських та інших організацій і всіх мешканців міста з метою вироблення дієвого механізму забезпечення його сталого розвитку.
Дослідження теоретичних основ формування механізму забезпечення сталого розвитку міста дозволило систематизувати його ключові елементи (складові, інструментальне та інституційне забезпечення, важелі впливу, моделі співробітництва, методи управління) й обґрунтувати напрями їх застосування в сучасних умовах. Запропоновано трактування механізму забезпечення сталого розвитку міста (далі – МЗСРМ) як сукупності засобів, складових, а також методів управління, які у своїй взаємодії обумовлюють сталий розвиток міста.
У другому розділі «Оцінювання сталого розвитку міста і механізм його забезпечення (на прикладі Північно-Східного регіону)» розроблено методичні підходи до оцінювання та моніторингу сталого розвитку міста, на основі яких проведено оцінювання рівня сталого розвитку міст обласного значення Північно-Східного регіону, а також досліджено організаційно-правові засади реалізації механізму забезпечення їх сталого розвитку.
Запропоновано методичний підхід щодо оцінювання сталого розвитку міста, який базується на кластерному аналізі, відповідає концептуальним положенням сталого розвитку і дає можливість: оцінити рівень сталого розвитку конкретного міста на основі розрахунку інтегральних показників його економічної, соціальної та екологічної сфери, результатом підсумовування яких є інтегральний індекс сталого розвитку міста; з’ясувати, яка зі сфер міста має найбільший вплив (позитивний чи негативний); ранжувати міста відповідно до величини даного індексу в декілька груп із метою розроблення для кожного з них відповідних управлінських заходів. Обґрунтовано, що інтегральний індекс сталого розвитку міста доцільно застосовувати у формулі розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів із метою збалансування доходів і видатків адміністративно-територіальних одиниць.
Запропонований методичний підхід включає такі етапи: 1) здійснено комплексне оцінювання структурно-динамічних зрушень у розвитку економічної, соціальної та екологічної сфер міст за допомогою відповідних індикаторів, що дало змогу виділити сукупність показників упливу на розвиток міст. Після цього із загальної сукупності показників за допомогою кореляційного аналізу виділено найбільш значущі з них окремо по кожній зі сфер і визначено їх інформаційні ваги (табл.1); 2) визначено найбільш вагомі показники розвитку економічної, соціальної та екологічної сфер міст досліджуваного регіону, а також встановлено залежності інтегральних показників розвитку міста від рівня розвитку окремих його сфер (табл. 2).
У результаті оцінювання рівня сталого розвитку міст Північно-Східного регіону із застосуванням авторського методичного підходу виокремлено три групи міст за рівнем сталого розвитку: низький, середній, високий (табл. 3).
Результати проведеного аналізу свідчать про значну регіональну диференціацію рівня сталого розвитку міст. Зокрема, із досліджуваних міст регіону лише два з них (Харків і Полтава) характеризуються високим рівнем сталого розвитку. Значно більшою є група із середнім (Кременчук, Комсомольськ, Миргород, Суми, Ізюм, Охтирка, Конотоп, Ромни, Куп’янськ) та низьким (Лозова, Глухів, Люботин, Лубни, Шостка, Чугуїв, Первомайський, Лебедин) рівнем сталого розвитку. Найбільший негативний вплив на величину інтегрального індексу сталого розвитку міст досліджуваного регіону справляють показники екологічної сфери. Натомість уцілому позитивно впливають показники соціальної сфери.
Таблиця 1
Найбільш вагомі показники розвитку сфер міст Північно-Східного регіону
| Показники | Вид залежності | Коефіцієнт детермінації |
| Економічна сфера | ||
| хе1 – інвестиції в основний капітал на одну особу, грн. | у = – 66,842x2 + 74,188x + + 0,6981 | 0,70 |
| хе2 – інвестиції в основний капітал у житлове будівництво на одну особу, грн. | у = 15,452x2 + 3,2169x + 2,9466 | 0,53 |
| хе3 – кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення | у = 0,8378e3,0474x | 0,77 |
| хе4 – введення в експлуатацію житла, тис.м2 | у = 10,634x2 + 8,9314x + 1,2761 | 0,93 |
| Соціальна сфера | ||
| хс1 – працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян, осіб | у = 14,1346x3 + 21,95x2 – – 13,192x + 8,112 | 0,56 |
| хс2 – кількість лікарняних ліжок, одиниць | у = 2,7575x2 + 5,2392x + 6,4377 | 0,71 |
| хс3 – рівень зареєстрованого безробіття, % | у =11,646e-0,9534x | 0,52 |
| хс4 – загальноосвітні навчальні заклади, одиниць | у = –14,155x2 + 24,537x + 6,272 | 0,76 |
| хс5 – житловий фонд , тис. м2 | у = 85,455x3 – 118,2x2 + + 43,352x + 6,026 | 0,79 |
| Екологічна сфера | ||
| хп1 – споживання свіжої води, млн. м3 | у = 26,62x3 + 51,08x2 + 27,57x – – 0,6981 | 0,38 |
| хп2 – викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, тис. т | y = –32,457x3 + 34,62x2 – – 7,068x – 0,2105 | 0,59 |
| хп3 – викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря транспортними засобами, тис. т | y = – 6,83х – 0,548 | 0,70 |
*Примітка. Розраховано автором
Таблиця 2
Залежності інтегральних показників від рівня розвитку окремих сфер міста*
| Показники | Рівняння залежностей | Коефіцієнти детермінації |
| Економічна сфера | у = – 0,72+2,71 хе1 + 6,0982199 хе2 + 12,77 хе3 | 0,88 |
| Соціальна сфера | у = 7,81 + 1,42 хс1 + 3,0793735 хс2 + (– 3,45 хс3) +
+ (– 8,12 хс4) + 12,75 хс5 |
0,88 |
| Екологічна сфера | у = – 0,02 + 4,46 хп1+-5,1467377 хп2 + (–2,92 хп3) | 0,96 |
*Примітка. Розраховано автором
Таблиця 3
Ранжування міст за інтегральним індексом сталого розвитку*
| Кластерррр | Місто | Інтегральний показник економічної сфери | Інтегральний показник соціальної сфери | Інтегральний показник екологічної сфери | Інтегральний індекс сталого розвитку | |||
| 1 | м. Харків | 17,45 | 16,63 | 2,7301 | 36,81 | |||
| м. Полтава | 21,42 | 12,03 | 0,0622 | 33,52 | ||||
| 2 | м. Кременчук | 10,28 | 8,93 | – 0,1233 | 19,08 | |||
| м. Комсомольськ | 6,34 | 9,92 | – 2,4227 | 13,84 | ||||
| м. Миргород | 3,81 | 7,91 | 0,0069 | 11,72 | ||||
| м. Суми | 8,82 | 9,54 | – 7,3464 | 11,01 | ||||
| м. Ізюм | 3,17 | 7,85 | – 1,3554 | 9,67 | ||||
| м. Охтирка | 1,35 | 8,14 | – 0,5915 | 8,89 | ||||
| м. Конотоп | 1,86 | 7,35 | – 0,5192 | 8,69 | ||||
| м. Ромни | 2,91 | 5,99 | – 0,2826 | 8,61 | ||||
| м. Куп’янськ | 0,61 | 8,39 | – 0,7474 | 8,25 | ||||
| 3 | м. Лозова | 0,44 | 7,17 | – 0,1417 | 7,46 | |||
| м. Глухів | 0,79 | 6,38 | – 0,2114 | 6,97 | ||||
| м. Люботин | 1,41 | 5,25 | 0,0273 | 6,69 | ||||
| м. Лубни | 1,82 | 5,88 | – 1,1141 | 6,59 | ||||
| м. Шостка | 1,11 | 5,94 | – 0,4910 | 6,56 | ||||
| м. Чугуїв | 1,17 | 5,38 | – 0,0336 | 6,52 | ||||
| м. Первомайський | 0,39 | 5,67 | – 0,2513 | 5,81 | ||||
| м. Лебедин | 1,10 | 3,62 | – 0,0927 | 4,63 | ||||
| *Примітка. | – високий рівень сталого розвитку міста | |||||||
| – середній рівень сталого розвитку міста | ||||||||
| – низький рівень сталого розвитку міста | ||||||||
Отримані результати оцінювання рівня сталого розвитку міст Північно-Східного регіону дають змогу визначити, яка зі сфер міста є проблемною, розрахувати величину цього впливу, що в свою чергу дозволить визначити основні перспективи розвитку міст регіону та на базі відповідного організаційно-правового забезпечення розробити стратегічні пріоритетні напрями їх розвитку. Доведено, що організаційно-правові засади реалізації механізму забезпечення сталого розвитку міста формуються на різних управлінських рівнях і потребують узгодження інтересів державних та регіональних органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування. Узгодження зазначених інтересів має передбачати використання існуючих правових, економічних і організаційних важелів тощо.
У третьому розділі «Шляхи вдосконалення механізму забезпечення сталого розвитку міста» визначено стратегічні пріоритети сталого розвитку міста в системі сучасних вимог, обґрунтовано напрями вдосконалення його організаційно-економічного забезпечення і обґрунтовано доцільність застосування сучасних технологій управління розвитком міста.
Проведені дослідження та розрахунки дозволили обґрунтувати доцільність формування стратегії сталого розвитку міста як одного з інструментів організаційно-економічної складової МЗСРМ. Із цією метою розроблено науково-методичну модель стратегічного планування розвитку міста, окреслено принципи організації стратегічного управління містом, а також запропоновано структурно-логічну схему формування та реалізації стратегічних пріоритетів сталого розвитку міста (рис. 2).
Для вирішення проблем, виявлених у результаті оцінювання рівня сталого розвитку міст обласного значення Північно-Східного регіону, розроблено стратегічні пріоритети їх розвитку, зокрема: покращення якості життя в місті; створення умов для забезпечення життєздатної економіки та розвитку підприємництва; забезпечення безпечного та комфортного середовища для проживання; розвиток туризму та зовнішньоекономічної співпраці; розвиток громади та системи управління.
Зазначені стратегічні пріоритети мають стратегічні цілі, досягнення яких можливе за умови виконання оперативних цілей. Для реалізації кожної оперативної цілі визначені зони стратегічної відповідальності, тобто відділи, управління та інші виконавчі органи міської ради, що відповідають за їх виконання. Реалізацію окреслених стратегічних пріоритетів запропоновано здійснювати через відповідні інструменти нормативно-правового, інституційного, організаційного, фінансового та науково-методичного забезпечення.
Доведено, що ефективність механізму забезпечення сталого розвитку міста визначається рівнем сформованості та розвитку таких його складових, як організаційно-економічна, фінансова, нормативно-правова, інформаційна, суспільно-політична, соціально-психологічна та інституційна. Встановлено, що ключову роль у системі управління розвитком міста відіграє організаційно-економічна складова МЗСРМ, яка являє собою сукупність інструментів і заходів упливу на процеси, що відбуваються в ньому, котрі використовуються в різних поєднаннях з метою підвищення рівня життя населення. Обґрунтовано, що на сучасному етапі суспільного прогресу важливою задачею забезпечення розвитку міст України є формування інноваційної моделі економіки. У результаті проведених досліджень установлено вимоги, необхідні для інноваційного розвитку: достатній інтелектуальний потенціал, масове зростання кількості учасників, залучених до інноваційного середовища, сформована інноваційна система, ефективна інноваційна інфраструктура, а також інноваційна культура. На думку автора, саме організаційно-економічна складова механізму забезпечення сталого розвитку міста сприяє виконанню цих вимог.
Обґрунтовано провідну роль фінансової складової МЗСРМ, оскільки для забезпечення життєдіяльності міста та виконання делегованих державою повноважень місцеві органи влади повинні володіти і розпоряджатися достатніми фінансовими ресурсами. Фінансова складова МЗСРМ виконує функцію збалансування доходів і видатків бюджетів міст, ураховуючи особливості й рівень їх сталого розвитку. Величину інтегрального індексу сталого розвитку кожного досліджуваного міста запропоновано перерахувати у відповідний коригуючий коефіцієнт (k), що застосовується при розрахунку дотації вирівнювання. При цьому середнє значення інтегрального індексу сталого розвитку міста по всій сукупності міст Північно-Східного регіону прийняте за одиницю (k = 1). Результати визначення величини коригуючого коефіціента подані в табл. 4. Застосування такого підходу при визначенні дотації вирівнювання з державного бюджету містам дасть їм змогу отримувати кошти у процесі фінансового збалансування з урахуванням рівня свого розвитку: чим нижчий рівень сталого розвитку, тим більший обсяг дотації вирівнювання і навпаки.
Виходячи із вищезазначеного, уточнено формулу розрахунку обсягів дотації вирівнювання у такий спосіб:
Тi = αi * (Вi – Дi ) * 1 / k , (1)
де Тi – обсяг дотації вирівнювання з державного бюджету містам;
Вi – прогнозні (розрахункові) обсяги видатків місцевого бюджету;
Дi – прогнозні (розрахункові) обсяги доходів (кошика доходів), які акумулюються на території адміністративно-територіальної одиниці;
αi – коефіцієнт вирівнювання (встановлений законом про бюджет України на відповідний рік);
k – коригуючий коефіцієнт (розрахований індивідуально).
Таблиця 4
Визначення величини коригуючого коефіцієнта, який використовується у формулі дотації вирівнювання з державного бюджету містам*
| Місто | Інтегральний індекс сталого розвитку (Іс.р. ) | Коригуючий коефіцієнт (k) |
| Харків | 36,81 | 3,2 |
| Полтава | 33,52 | 2,9 |
| Кременчук | 19,08 | 1,6 |
| Комсомольськ | 13,84 | 1,2 |
| Миргород | 11,72 | 1 |
| Суми | 11,01 | 0,9 |
| Ізюм | 9,67 | 0,8 |
| Охтирка | 8,89 | 0,8 |
| Конотоп | 8,69 | 0,7 |
| Ромни | 8,61 | 0,7 |
| Куп’янськ | 8,25 | 0,7 |
| Лозова | 7,46 | 0,6 |
| Глухів | 6,97 | 0,6 |
| Люботин | 6,69 | 0,6 |
| Лубни | 6,59 | 0,6 |
| Шостка | 6,56 | 0,6 |
| Чугуїв | 6,52 | 0,6 |
| Первомайський | 5,81 | 0,5 |
| Лебедин | 4,63 | 0,4 |
*Примітка. Розраховано автором
До формули розрахунку обсягу видатків загального фонду бюджету адміністративно-територіальної одиниці, що враховуються при визначенні трансфертів, запропоновано включити видатки на реалізацію стратегічних пріоритетів розвитку міста:
Vi = ΣVi + Vstr , (2)
де ΣVi – сума розрахункових обсягів видатків (нормативно визначена);
Vstr – видатки на реалізацію стратегічних пріоритів розвитку міста.
Обґрунтовано, що механізм забезпечення сталого розвитку міста передбачає його регулювання з боку державних органів та недержавних інституцій. У сучасних умовах органи управління територіальним розвитком у практичній діяльності відповідно до своїх задач, функцій і на основі принципів та методів (орієнтуючого характеру, активного впливу, регулювання розвитку) використовують різноманітні технології управління, зокрема: бюджетно-фінансові, інформаційно-комунікаційні, інвестиційні, маркетингові, проектні, муніципального менеджменту, бенчмаркінгу тощо. Застосування зазначених технологій сучасного менеджменту сприятиме підвищенню ефективності управління розвитком міста.
ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні представлено авторський підхід до розв’язання важливої наукової задачі – обґрунтування теоретико-методичних засад формування механізму забезпечення сталого розвитку міста. За результатами проведеного дослідження автором сформульовано наукові положення та практичні рекомендації, спрямовані на поліпшення процесу розвитку цих поселень. Основні результати роботи наступні.
- Досліджено економічну сутність міста як складної динамічної підсистеми регіональної, державної та глобальної соціально-економічної системи. На основі узагальнення та систематизації існуючих наукових підходів до визначення сутності основних категорій подано авторське трактування поняття «місто», досліджено основні його структуроутворюючі елементи і функції. Доведено, що розвиток міста значною мірою обумовлюється розвитком його інфраструктури, у зв’язку з чим запропоновано модернізувати її шляхом технологічного переозброєння на базі високих інформаційних технологій.
- Систематизовано теоретичні положення сталого розвитку міста, досліджено його передумови, принципи та фактори. Це дало можливість визначити комплекс індикаторів, які покладено в основу розрахунку індексів розвитку різних сфер міста – економічної, соціальної та екологічної. Останні слугують базою для розрахунку інтегрального індексу, який дозволяє здійснити кількісне оцінювання рівня міського розвитку.
- Обґрунтовано, що сталий розвиток міста як складної динамічної підсистеми регіону вимагає розроблення механізму, здатного забезпечити його розвиток із використанням інституційного, інструментального та методологічного забезпечення. Теоретично обґрунтовано сутність механізму забезпечення сталого розвитку міста та досліджено його структуру.
- Узагальнено існуючі методи оцінювання розвитку територіальних систем та запропоновано авторський методичний підхід щодо оцінювання рівня сталого розвитку міста, який на відміну від існуючих, дозволяє здійснити комплексне оцінювання економічної, соціальної та екологічної складових сталого розвитку міста. Упровадження в процес оцінювання розвитку міст запропонованого методичного підходу формує умови для вдосконалення стратегічного планування, створення системи моніторингу виконання запланованих цілей розвитку, визначення резервів і пріоритетів розвитку, а також обґрунтування стратегічних та інших управлінських рішень.
- У результаті комплексного оцінювання рівня сталого розвитку міст Північно-Східного регіону, проведеного з урахуванням авторського методичного підходу, виділено три групи міст відповідно до рівня їх сталого розвитку (високий, середній та низький). Таке ранжування дає можливість виявити вплив на розвиток міста показників його економічної, соціальної та екологічної сфер (позитивний чи негативний) і відповідно до цього приймати відповідні рішення організаційного та правового характеру у процесі стратегічного планування міського розвитку.
- Обґрунтовано, що організаційно-правові засади реалізації механізму забезпечення сталого розвитку міста формуються на різних управлінських рівнях і потребують узгодження інтересів органів влади різних рівнів та використання існуючих правових, економічних й організаційних важелів тощо. Основними напрямами зміни організаційно-правових аспектів реалізації механізму забезпечення сталого розвитку міста є: удосконалення нормативно-правового забезпечення, структури управління, посилення ролі інституцій ринкової інфраструктури, стратегічне планування міського розвитку.
- Запропоновано наукові підходи до процесу стратегічного планування розвитку міста, застосування яких дає можливість здійснити аналіз його існуючого стану, сформувати цілі й задачі розвитку, виявити основні проблеми та визначити можливі варіанти подальшого функціонування, побудувати сценарії сталого розвитку міста з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів, а також обґрунтувати на основі цього стратегічні пріоритети розвитку й обрати адекватні засоби досягнення цілей.
- Розроблено напрями удосконалення організаційно-економічної складової механізму забезпечення сталого розвитку міста, що базуються на принципах міського управління, притаманних йому функціях, з використанням як традиційних, так і сучасних методів та технологій управління. Запропоновано застосовувати сукупність інструментів і заходів упливу на процеси, що відбуваються у місті, які реалізуються органами управління з урахуванням впливу внутрішнього і зовнішнього середовища, наявності організаційних структур і ресурсів. Щодо фінансової складової – уточнено формулу визначення дотації вирівнювання з державного бюджету, розрахункового обсягу видатків загального фонду бюджету міста шляхом введення коригуючого коефіцієнта, що враховує рівень розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці та врахування додаткового обсягу видатків, пов’язаних із реалізацією стратегічних пріоритетів сталого розвитку міста.
- Доведено, що використання технологій сучасного менеджменту сприяє підвищенню ефективності муніципального управління і дозволяє: здійснювати постійний контроль за ситуацією та розвитком міста за всіма параметрами його життєдіяльності; удосконалити систему управління, знизити фінансові й матеріальні витрати на утримання управлінського апарату; підвищити інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність міста; об’єднати інформаційні ресурси та послуги органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з метою зміцнення місцевого інформаційного простору; інтегруватися в загальнонаціональний і світовий економічний простори; створити єдину платформу міста для просування інвестиційних та інноваційних проектів; забезпечити вільний доступ до об’єктивної і достовірної інформації про діяльність органів виконавчої влади і місцевого самоврядування та прийняті ними рішення тощо.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
у наукових фахових виданнях:
- Попова Ю.М. Напрями вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні / Ю.М. Попова // Економіка і регіон. – № 2 (3). – 2004. – С. 18 – 21.
- Попова Ю.М. Удосконалення податкової політики держави, спрямованої на стимулювання інноваційного розвитку економіки / Ю.М. Попова // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип. 214, Т. ІІ. – С. 335 – 341.
- Попова Ю.М. Стан муніципального фінансового контролю в Україні та напрями його вдосконалення / Ю.М. Попова // Економіка і регіон. – № 1 (12). – 2007. – С. 22 – 24.
- Попова Ю.М. Еволюція міжнародних фінансів у контексті цивілізаційного розвитку міст України / Ю.М. Попова // Економіка і регіон. – № 2 (17). – 2008. – С. 63 – 65.
- Попова Ю.М. Моніторинг сталого соціально-економічного розвитку міста / Ю.М. Попова // Науковий вісник. – Одеський економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. – Науки: економіка, політологія, історія. – 2009. – №18 (96). – С. 12 – 19.
- Попова Ю.М. Економічні аспекти визначення дефініції «Місто» [Електронний ресурс] / Ю.М. Попова // Ефективна економіка. – 2009. – № 3.
- Бережна А.Ю. Методологічні підходи щодо моделювання сталого соціально-економічного розвитку міста / А.Ю. Бережна, Ю.М. Попова // Економіка розвитку. – № 4 (56). – 2010. – С. 37 – 40. (Особистий внесок: здійснено огляд досліджень у сфері моделювання територіального розвитку та узагальнено методологічні підходи щодо моделювання сталого соціально-економічного розвитку міст. Визначено фактори впливу на вибір підходів моделювання.)
- Попова Ю.М. Методика оцінювання рівня соціально-економічного розвитку міст / А.Ю. Бережна, В.І. Іщук, Ю.М. Попова // Економіка і регіон. – № 4 (27). – С. 117 – 123. (Особистий внесок: узагальнено існуючі методи оцінювання розвитку територіальних систем і запропоновано авторський методичний підхід до оцінювання рівня сталого розвитку міста.)
- Бережна А.Ю. Організаційно-економічна складова механізму забезпечення сталого соціально-економічного розвитку міста / А.Ю. Бережна, Ю.М. Попова // Економіка і регіон. – № 1 (28). – 2011. – С. 63 – 65. (Особистий внесок: розкрито сутність різноманітних аспектів організаційно-економічної складової механізму забезпечення сталого розвитку міста, розроблено її структуру та охарактеризовано основні елементи.)