Вступ

Актуальність теми. Людство за період свого інтелектуального розвитку виробило і сформулювало писані та неписані правила, кодекси, норми та принципи поведінки, функціонування гуманітарного співжиття, в тому числі й вимоги до інформаційної продукції, що є виразником тих чи інших поглядів у суспільстві.

Важливе місце в цій дD1яльності належить формулюванню принципів. Не випадково, що в законах, які приймаються парламентом України, однією зі складових структури змісту є принципи.

Історично так склалося в бібліотекознавстві, що спершу розроблялись принципи процесу комплектування, а вже потім більш загального — формування фондів в основному бібліотек, що обслуговували дорослого абонента. І тільки з часом осмислювались принципи бібліотечного обслуговування підростаючого покоління, з метою знайти поряд із загальними ті особливі, які притаманні бібліотекам для дітей та юнацтва.

Бібліотечні фонди є важливим культурним, науковим, освітнім та інформаційним надбанням країни, спрямованим на задоволення читацького попиту, реалізацію прав громадян на доступ до інформації. Проте на сьогодні гостро постала проблема оновлення бібліотечних фондів бібліотек, оскільки понад 80 відсотків у них — видання 60—80 років XX століття, які не користуються попитом читачів.

Однією з причин такого стану є різке зменшення нових надходжень до бібліотек.

Метою дослідження є вивчення теоретичного і практичного досвіду  формування бібліотечних фондів дитячих бібліотек в умовах трансформаційних змін у діяльності бібліотек.

Для досягнення визначеної мети були виділені такі завдання:

• визначити головні напрями сучасних досліджень щодо проблем формування бібліотечних фондів бібліотек;
• виявити особливості використання можливостей Internet при комплектуванні фондів в умовах інформатизації;
• визначити ознаки відбору документів у фонди сучасних бібліотек;

Об’єкт дослідження — процес формування бібліотечних фондів дитячих бібліотек.

Предмет дослідження — бібліотечні фонди дитячих бібліотек в умовах сучасного інформаційного середовища.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були застосовані наступні методи. Методологічною основою роботи є теоретичні засади бібліотекознавства, фондознавства. Функціональний підхід дозволив згрупувати основні види бібліотечних документів відповідно до функцій, котрі вони виконують у технологічному циклі формування бібліотечного фонду чи поза ним. Крім того, використовувалися методи порівняльного, факторного, термінологічного аналізу, індукції, дедукції, критичного аналізу публікацій, моделювання, вербальної аргументації.

Структура роботи. Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота містить вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел – 22 джер. (на 2 стор.). Загальний обсяг роботи 42 cтop. Основний зміст викладено на 39 cтop. 

Розділ І. Теоретико-методологічні основи комплектування бібліотечного фонду дитячих бібліотек

1.1.Теоретичні основи комплектування фонду дитячої бібліотеки

Бібліотеки мають пріоритетне право на придбання книг, документів, інших носіїв інформації відповідно до профілю комплектування їх фондів. Це право забезпечується одержанням обов’язкових примірників книг, документів, інших носіїв інформації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, випуском літератури за державним контрактом, наявністю спеціалізованих торговельних організацій і підприємств (бібліотечних колекторів, магазинів тощо), пільговим оподаткуванням видавництв, поліграфічних та інших підприємств, які забезпечують бібліотеки документально-інформаційними ресурсами. Комплектування бібліотечних фондів здійснюється будь-яким шляхом, не забороненим законодавством. Видання та інші матеріали, що не входять до Національного архівного фонду України, можуть бути передані безкоштовно з фондів одних бібліотек до фондів інших бібліотек.[6, c.22]

Маловикористовувані, але цінні у науковому і художньому відношенні книги, документи та інші носії інформації можуть передаватися в бібліотеки-депозитарії. Порядок передачі зазначених видань в бібліотеки-депозитарії визначається Міністерством культури України. Комплектування бібліотечних фондів традиційним шляхом досить довготривалий та трудомісткий процес, який послідовно складається з багатьох етапів і по сукупності часових витрат може займати досить великі терміни. Але останнім часом ми маємо унікальну можливість використання ресурсів Інтернет у комплектуванні іноземних видань, на жаль поки що вітчизняні видавництва, передплатні агентства та книготоргівельні організації, що діють в Україні не мають таких ресурсів (засобів).[2, c.66]

Слід зазначити, що спочатку розроблялись вимоги до дитячих книг взагалі, а не тільки для творів, що виходили чи якими комплектувались бібліотеки для дитячого читання.

Так, ще Платон узагальнив принцип поєднання естетичного та соціально-педагогічного критеріїв, що пережили ряд епох і сьогодні є актуальними. Він вважав, що художнє виховання тісно пов’язане з літературною справою, тому у своїх «Діалогах» вимагає створити літературну комісію з найбільш мудрих людей не молодших 50 років, яка повинна виконувати такі функції: відбір з літературної спадщини найбільш цінного матеріалу для молоді; керівництво письменниками яку справі створення нових творів, так і при переробці та виправленні вже створених літературних праць.

Підкреслимо, що вказані критерії були дуже актуальні на зламі епох, а особливо в 20-30-ті рр. XX ст. і не втратили свого значення в наш час.

Перші спроби розробити принципи комплектування фондів бібліотек для дітей відносяться до перших десятиріч XX ст.

Але перш ніж заглибитись у цю проблему, спробуємо відповісти на запитання: чому виникає питання розробки відповідних принципів? По-перше, бібліотеки створюються і функціонують з відповідною метою держави чи іншого засновника, мають задані функції та завдання, які необхідно проводити в життя. По-друге, людство розрізнене за рівнем політичного й економічного розвитку, належить до різних партій, груп, соціальних об’єднань, течій, має різні інтереси, що впливає і на відбір документів для бібліотек.

По-третє, мотиви, за якими пишуться та друкуються книги, не завжди збігаються з основними вимогами суспільства, не завжди містять важливі дослідження, корисні результати, не відповідають меті вдосконалення людства, хоча й така література рекламується засобами масової інформації та знаходить свого споживача, в тому числі й серед дітей.

На який вік розраховано		Науково-популярна за розділами							Всього Науково-популрна   попул	Науково-популрна	Белетристика	Всього
книжку чи ступінь її складності		2	3; 9	5	6	7	8	9
Молодший											10	10
Середній	Науково-популярний		2	2	1			1	6
	Науково-белетрист.		3	5	2			4	14	20	23	43
Старший	Суто науково-популярний	0, 5	6	5	5	0, 5	2	3	22	30	17	47
	Науково-белетрист.		4	2	1			1	8
		0, 5	15	14	9	0, 5	2	9		50	50	100

 

Отже, необхідно комплектуватись такими виданнями, в яких як термінологія, так і зміст представлені в зрозумілій і доступній формі, що спираються на життєвий досвід читачів-дітей відповідних вікових категорій.

Звичайно, що у виданнях для дітей повинна бути ретельно продумана структура книги чи іншого документа, логіка викладу, мова, видавниче оформлення.

Мова цих видань повинна бути зрозумілою читачам, чіткою, ясною, постійно розширювати кругозір читачів-дітей, приваблювати своєю захоплюючою ліричною та інформаційною глибиною.

Видавниче оформлення повинно бути міцним, яскравим, особливо для дошкільнят та дітей молодшого віку, викликати інтерес до пізнання, до вираження позитивних емоцій, виховувати відчуття прекрасного.

Враховуючи таке розмаїття об’єктивних та суб’єктивних цілей, мотивів, напрямків, бажань, виникає необхідність виробити деякі початкові критерії, межі, так би мовити, в яких і має відбуватись відбір документально-інформаційних фондів для бібліотек. 

1.2. Особливості формування фонду бібліотеки у сучасних соціально-економічних умовах

Бібліотечні фонди є важливим культурним, науковим, освітнім та інформаційним надбанням країни, спрямованим на задоволення читацького попиту, реалізацію прав громадян на доступ до інформації.

Проте на сьогодні гостро постала проблема оновлення бібліотечних фондів бібліотек, оскільки понад 80 відсотків у них — видання 60-80 років XX століття, які не користуються попитом читачів.

Однією з причин такого стану є різке зменшення нових надходжень до бібліотек.

Так, порівняно з 1992 роком обсяги поповнення фондів обласних бібліотек скоротилися на 60-70, бібліотек централізованих систем — на 80-90 відсотків.

Кошти на передплату періодичних видань навіть для обласних універсальних наукових бібліотек, які є центральними бібліотеками в регіонах, виділяються в 3-5 разів менше від потреби. Через обмеженість фінансування на одну центральну бібліотеку централізованої системи в середньому припадає лише 10-13, сільську — 1-2 назви газет і журналів.

Особливу тривогу викликає стан поповнення фондів книжковою продукцією, яке здійснюється в основному лише за рахунок дарунків від різних установ, організацій та приватних осіб. 80 відсотків друкованих видань, що вийшли в Україні взагалі, відсутні у бібліотеках.

Зменшення надходжень до бібліотек певною мірою поглиблює відставання країни в освоєнні новітніх науково-технічних досягнень і технологій, а також є причиною інформаційного дефіциту, що уповільнює темпи розвитку науки, культури, освіти та економіки.

Комплектування бібліотечних фондів найбільш актуальна та болюча для бібліотек області. Вже ніхто не має сумніву в тому, що на кошти, які виділяються державою, планово оновлювати бібліотечні фонди дуже важко. Тому бібліотеки вимушені шукати та використовувати додаткові можливості для комплектування своїх фондів. Ця тема неодноразово порушувалась на численних «круглих столах», семінарах бібліотечних працівників. Її обговорення було продовжено на заочній нараді «Пошук і використання додаткових джерел фінансування процесу комплектування бібліотечного фонду», у якій прийняли участь більшість ЦБС області. Найбільш цікавий досвід діяльності бібліотек по залученню позабюджетних коштів для комплектування бібліотечних фондів узагальнені в даному дослідженні.[10, c.68]

Бібліотеки прикладають чималі зусилля для поповнення своїх фондів новою літературою і задоволення зростаючого читацького попиту, знаходять для цього різні шляхи рішення: постійно звертаються до офіційних органів влади; шукають спонсорів, меценатів серед державних і приватних підприємств; використовують міжнародні благодійні фонди, освітні, релігійні, громадські організації; співпрацюють з редакціями газет та журналів, літературними об’єднаннями, клубами, місцевими авторами, організують в бібліотеках благодійні акції, надають читачам платні послуги тощо.[10, c.70]

Для вирішення цієї проблеми надзвичайно важлива підтримка місцевих органів влади. Тому бібліотеки області намагаються привертати їх увагу до своїх проблем під час проведення передвиборчих кампаній, особистих зустрічей депутатів з виборцями, інших політичних акцій. Найперспективнішим джерелом додаткового фінансування бібліотеки вважають міжнародні благодійні фонди. В даному напрямку працюють ЦМБ Макіївки, Артемівська, Харцизька, Дружківки, Костянтинівки, Маріуполя, Єнакієвого, Краматорська, які з метою одержання грантів Міжнародного фонду «Відродження» розробляють проекти та програми.[10, c.71]

Артемівська міська ЦБС звернулась до української діаспори у Канаді, Австралії, Аргентині, США. З Канади та Австралії надійшло біля 300 прим. книг. Центральній міській бібліотеці для дорослих кілька разів дарував літературу єврейський благодійний фонд «Хесед Зікорен», що дало можливість організувати на базі ЦМБ сектор єврейської літератури. Петрівська сільська бібліотека ЦБС Красноармійського району з допомогою Міжнародного центру «Дар» поповнила свій фонд 91 прим. видань. Чимало бібліотек області підтримують тісні контакти з представниками різних партій, релігійних та громадських організацій.[10, c.73]

Завдяки співпраці з політичними партіями багато бібліотек одержують газети «Комуніст», «Товарищ». В Красноармійську від просвітницьких релігійних організацій бібліотеки одержали 278 прим. книжок. Харцизька народно-демократична ліга молоді подарувала бібліотекам міста 152 прим., місцева церква — 154 прим.[10, c.74]

Велику допомогу в комплектуванні фондів релігійною літературою бібліотеки Тельманівської ЦБС одержують від храмів та інших релігійних організацій. Християнська місія «Возможность» подарувала всім сільським та дитячим бібліотекам «Дитячу Біблію». Екологічний фонд Новоазовського району виділив у 1999 р. для бібліотек 540 грн. Екологічна служба Тельманівського району забезпечила передплату на видання «Наш край» та «Рідний край». Бібліотеки Сніжного також підтримують тісний зв’язок з екологічною інспекцією Східного регіону. Кожен рік усім бібліотекам виписуються газети «Наш край», «Исток». Безкоштовно надається бібліотекам міста література природоохоронної та краєзнавчої тематики. В 1999 році інспекція подарувала ЦМБ «Червону книгу України», т. 2. [10, c.77]

Бібліотекам Олександрівської, Тельманівської, Шахтарської районних, Горлівської, Артемівської міських ЦБС допомагають Ради ветеранів війни і праці, які організують передплату журналів і газет на свої кошти, дарують літературу. Значну роль в задоволенні інформаційних потреб читачів грає періодика, тому бібліотеки області використовують різні методи і шляхи залучення додаткових коштів для одержання періодичних видань. Перш за все — це кошти підприємств, громадських організацій. Завдяки спонсорській підтримці бібліотеки Єнакієвого передплатили в 1999 р. 22 періодичних видання на суму 632 грн., Артемівська — 8 видань на суму коло 1000 грн., Новоазовського району — 7 видань; жодна бібліотека Тельманівської районної ЦБ в цьому році не залишилась без періодичних видань. [16, c.13]

Вагому допомогу в передплаті бібліотекам Горлівської ЦБС надають міські підприємства: Ртутний комбінат, МПП «Фільтр», хлібокомбінат, соціально-культурний центр (1500 — 2000 грн. щорічно). Бібліотеки Горлівки також використовують газети і журнали, які передплачують для себе постійні читачі. Після прочитання вони приносять їх до бібліотеки, де ними користуються багато інших читачів. Металургійний комбінат ім. Ілліча в Маріуполі надає допомогу бібліотеці-філіалу №6 ім. Гоголя: в 1998 р. — 1500 грн., в 1999 р. — більше 300 грн. В практику деяких бібліотек-філіалів міста увійшло здійснення передплати на газети та журнали спільно, коли декілька приватних осіб-читачів бібліотеки об’єднуються та виписують періодичні видання, а інші читачі користуються ними на певних умовах. Українсько-американський доброчинний фонд «Сейбр-Світло» передплатив безкоштовно для 10 ЦБС області 30 прим. річних комплектів журналів.[16, c.14]

З метою поповнення своїх фондів бібліотеки області успішно співпрацюють з редакціями місцевих газет та журналів. Маріупольська ЦМБ для дорослих одержує обов’язковий примірник усіх місцевих газет та журналів. Крім того, редакціями здійснена безкоштовна передплата для ЦМБ, окремих бібліотек-філіалів на газети «Мариупольская жизнь», «Рената», «Ильичевец», «Приазовский рабочий», «Азовский машиностроитель», «Азовский моряк».[14, c.56]

ЦМБ і деякі бібліотеки-філіали Артемівська безкоштовно одержують газети «Вперед», «Наш город», «Александру», «За огнеупоры», «Соляник».

Харцизька редакція подарувала бібліотекам передплату на рік на газету «Харцызские вести». Олександрівська ЦБС безкоштовно одержує «Олександрівські вісті». В Горлівці видання місцевої преси за домовленістю з головними редакторами безоплатно отримують безпосередньо в редакціях газет «Кочегарка», «Время», «Вечерняя Горловка». Заощаджені кошти ідуть на передплату інших необхідних періодичних видань, що дає можливість розширювати репертуар газет та журналів.[14, c.57]

Подібні приклади можна привести також по Єнакіївській, Шахтарській, Сніжнянській міських, Новоазовській районній та ін. ЦБС. Основним джерелом додаткового фінансування комплектування бібліотек області є платні послуги, які надають 80% ЦБС. З 1995 р. надають платні послуги бібліотеки Шахтарської міської ЦБС. У 1996 р. придбано за рахунок платних послуг 470 прим. (30% всього надходження), в 1997 р. — 661 прим. (16,8%), в 1998 р. — 715 прим. (24,4%). У 1999 р. було зароблено по системі 3610 грн. і на всі гроші придбана нова література.[14, c.58]

ЦРБ і 11 сільських бібліотек Тельманівського району отримали від платних послуг 1296 грн., які були витрачені не лише на придбання нових книг, але й на передплату періодичних видань. ЦРБ за рахунок комерційного абонементу передплатила 45 назв газет та журналів. Близько п’яти років ЦБС працює з книжковою комерційною фірмою «БАО» м. Донецька. Бібліотеки продають книги цієї фірми, а на одержані відсотки від продажу поповнюють свої фонди. За 1998-1999 рр. за рахунок платних послуг бібліотеки Маріупольської ЦБС для дорослих придбали 530 прим. літератури на суму 3650 грн., Дзержинської ЦБС для дорослих поповнили свої фонди на суму 827 прим., Ясинуватської районної ЦБС — 998 грн. Щорічний прибуток від платних послуг в Добропільській районній ЦБС складає від 700 до 1000 грн.

Таку можливість заробляти гроші використовують також бібліотеки Дружківки, Макіївки, Костянтинівки, Слов’янська, Красноармійська, Тореза, Сніжного, Харцизька, Володарського, Великоновосілківського районів. Значну допомогу бібліотекам надають літературні об’єднання, клуби, місцеві автори.[19, c.68]

На базі Маріупольської ЦБС ім. В.Г. Короленка вже 3 роки працює міський літературний музей, що розкриває сторінки літературної біографії міста, розповідає про життя та творчість літераторів Маріуполя. На протязі 75 років існує літературний клуб «Азов’я», популярністю користується літературне об’єднання «Прометей». З ними музей встановив тісний взаємозв’язок. За роки співпраці розділ «Літературний Маріуполь» поповнився 70 книгами місцевих авторів, письменників-земляків. Автори дарують книги не тільки музею, а й безпосередньо бібліотекам міста. Наприклад, літературно-художній альманах «Маріуполь» отримали всі бібліотеки ЦБС, книгу поезій В. Солдатова «Осеннее утро» — ЦМБ та бібліотека-філіал №3 тощо. Книжковий фонд музею знаходить відображення у краєзнавчому каталозі ЦМБ з сиглою «Літературний музей».[19, c.69]

Бібліотеки Артемівська намагаються залучити до своїх фондів друковані видання окремих організацій та установ, таких як виконком, міський краєзнавчий музей, товариство «Бахмут». За 3,5 роки у ЦБС надійшло 308 прим. видань. При бібліотеці-філіалі №1 у 1998 р. був створений читацький клуб «Клич», куди увійшли читачі і бібліотечні працівники, які люблять книгу та стурбовані теперішнім станом бібліотек. На своєму засіданні вони вирішили за рахунок членских внесків купувати новинки літератури та передавати їх у фонд бібліотеки. Зараз клуб нараховує 100 членів, і вже в цьому році вони подарували 107 прим. новинок художньої літератури.[19, c.70]

Літературно-любительське об’єднання «Друзі бібліотеки» при ЦМБ Сніжного на вступні та щомісячні внески його членів придбали та безкоштовно передали бібліотеці в 1999 році 83 книги підвищеного попиту.

Фонди бібліотек Тельманівської ЦБС у цьому році поповнилися книгою місцевого автора-краєзнавця В.Г. Душки «От старины глубокой до наших дней». Книгу одержали також шкільні бібліотеки району та бібліотеки області (300 прим.). Красноармійська ЦМБ ім.Т.Г. Шевченка організувала презентацію книжки І. Костіна «Україна моя нене». Автор, дякуючи за організацію цього заходу, подарував 15 прим. своєї книги міським бібліотекам. Після презентації у центральній районній бібліотеці автор подарував збірник своїх віршів для кожної сільської бібліотеки.[1, c.61]

Бібліотеки Горлівської ЦБС також проводять презентації книг авторів, які мешкають в місті, а ті дарують бібліотекам свої книги. Члени літературного об’єднання таким чином подарували 48 своїх збірників. Все активніше для поповнення фондів новою літературою бібліотеки використовують добровільні пожертвування громадян, читачів, для чого проводять благодійні акції. Вони мають різні назви: «Дарунок бібліотеці» (Сніжне), «Книга — в дар бібліотеці» (Красноармійськ, Єнакієве), «Книга дитинства» (Новоазовський район), «Копійка» (Красноармійський район), «Мій подарунок бібліотеці», «Книзі — друге життя» (Тельманівський район), «Подаруй книгу» (Горлівка). Їх мета одна — підтримати бібліотечні фонди, привернути увагу громадськості до бібліотек.[1, c.62]

У міських засобах масової інформації Маріуполя була оголошена акція «Допоможи бібліотеці», під час якої у всіх бібліотеках системи розміщені звернення до читачів з проханням при запису в бібліотеку подарувати їй книгу. На це відгукнулося багато мешканців міста. Всього від читачів, місцевих авторів, товариств «Просвіта», греків, Спілки студентів отримано більше 1000 прим. літератури. Найбільш активно ця акція пройшла у мікрорайоні «Курчатово». Зусиллями читачів фонд бібліотеки-філіалу №14 поповнився більше ніж на 500 прим. Допомагають цій бібліотеці не лише книжками. Ентузіаст і постіний читач бібліотеки Козлов А.В. своїми руками зробив для бібліотеки верстак для прошиття книжок у м’якій обкладинці, що дозволило зберегти велику кількість книжок з фонду бібліотеки.[8, c.48]

У м. Димитрове в зв’язку з пожежею в дитячій бібліотеці-філіалі №3 і знищенням всього фонду з 17 по 31 жовтня 1998 р. була проведена акція допомоги, яка організована місцевим осередком Народно-Демократичної партії України, Асоціацією ділового співробітництва, міським відділом культури та освіти. Для бібліотеки було зібрано 12926 прим. Найбільш активні учасники благодійної акції (деякі учні приносили від 50 до 100 книжок) були премійовані квитками-запрошеннями на загальноміський осінній бал. Багато учасників акції виїжджали у місто Донецьк до Палацу молоді на молодіжну тусовку. Книги продовжують надходити до цього часу. Після проведення у Красноармійську благодійної акції «Книгу — в дар бібліотеці» бібліотеки одержали 834 прим. книг, що складає 1/3 частину всіх надходжень за рік. На зібрані кошти в ході акції «Копійка» бібліотеки Красноармійського району оформили додаткову передплату періодичних видань.[8, c.49]

У Тельманівському районі акція «Мій подарунок бібліотеці» була приурочена до 50-річчя районної дитячої бібліотеки. Діти з радістю відгукнулися на прохання бібліотекарів і дарують не тільки книги, журнали, а ще й ігри, з яких зібралась невеличка ігротека.  За 4 дня акції «Книга дитинства» в Новоазовському районі зібрано більше 300 книг. В Дружківській ЦБС в дар від читачів отримано 1567 книг, Володарській — близько 1000 книг, Горлівській — 884 книг, Амвросіївській — 640 книг, Шахтарській міській — 320 книг. Кіровська ЦМБ отримала від читача і друга бібліотеки, члена Спілки журналістів України Іванова Г.Н. книги письменників Донбасу з автографами, серед яких книги А. Медведенка, І. Світличного, Й. Курлата, В. Меркур’єва, Г. Довнара, В. Фролова. Бібліотечна рада Добропільської районної бібліотеки організувала фонд подарованої книги. Всі подаровані книги фіксуються у книзі обліку «Нам дарують:». На кожному примірнику оформлено звернення до читачів: «У Вас в руках книга, подарована : (вказується прізвище, ім’я, по батькові). Ми будемо вдячні, якщо і Ви, шановний читачу, зробите подарунок бібліотеці». За кожну подаровану книгу читач може прочитати декілька цінних книжок позачергово. [13, c.7]

Більшість благодійних акцій приурочені до ювілеїв бібліотек, до святкування Всеукраїнського Дня бібілотек. В останні роки в області закривається багато профспілкових, відомчих бібліотек, фонди яких часто передаються у державні бібліотеки. Так, бібліотечний фонд Єнакіївської ЦБС збільшився на 46138 примірників за рахунок прийняття фондів ряду закритих профспілкових бібліотек. Бібліотечний фонд профспілкової бібліотеки шахти ім. Поченкова в кількості 14381 прим. на суму 32365 грн. переданий на баланс Макіївської ЦБС. Вся художня, галузева література потрапила до фондів Тельманівської ЦБС в зв’язку із закриттям бібліотеки при райдержадміністрації. Незмінним джерелом поповнення фондів бібліотек області залишаються обмінно-резервні фонди обласних бібліотек, якими користуються всі бібліотеки області.[3, c.73]

Поповнюють літературою фонди бібліотеки завдяки участі в конкурсах, які оголошують обласне управління культури та обласні бібліотеки. Успішним для Макіївської, Красноармійської, Єнакіївської міських ЦБС став огляд роботи бібліотек по соціальній адаптації молоді, де вони зайняли відповідно I, II, III місця і нагороджені бібліотечками для молодих читачів в кількості 2000, 1500, 145 прим. Бібліотеки одержали значну матеріальну підтримку, що надихнуло бібліотекарів на активізацію участі в подібних конкурсах.[3, c.74]

1.3. Дитяча бібліотека в сучасному суспільстві, її роль та значення

Мережа спеціалізованих бібліотек для дітей є складовою бібліотечної системи України, сукупністю однорідних бібліотек, об’єднаних спільністю завдань, принципів діяльності, організаційних рішень та територією розташування. Спеціалізована бібліотека для дітей — інформаційний, культурно-освітній заклад, що має спеціалізований фонд документів конкретного читацького спрямування для обслуговування дошкільників, читачів-учнів 1-9 класів та організаторів дитячого читання. Функціонування мережі спеціалізованих бібліотек для дітей затверджене Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 21.05.2009 № 1388-VI. Дитячі бібліотеки України є державним гарантом захисту прав дітей на культурне і духовне життя та на вільний доступ до інформації відповідно положень Концепції ООН про права дитини 1989 р., ратифікованої Верховною Радою України у 1991 р. Вони надають дітям можливість безкоштовного залучення до досягнень національної і світової культури, проведення дозвілля, спілкування з ровесниками та дорослими цікавими людьми з урахуванням вікових, психологічних і соціальних особливостей дитини (Закон України «Про позашкільну освіту» — Розділ ІІ. ст. 12 та Закон України «Про охорону дитинства» — Розділ ІV. ст. 20).

Станом на 01.01.2010 р. в Україні функціонує 1200 спеціалізованих бібліотек для дітей системи Міністерства культури і туризму України, послугами яких щороку користуються близько 3 млн. користувачів. В кожному обласному центрі діє обласна бібліотека для дітей як науково-дослідний, інформаційний, консультативний центр з питань культурного розвитку дітей; у містах Києві та Севастополі — центральні бібліотеки з такими ж функціями. У 13 великих містах працюють самостійні централізовані бібліотечні системи для дітей. У складі централізованих бібліотечних системах діють районні (міські) дитячі бібліотеки, дитячі бібліотеки-філії та дитячі відділи. Також дітей обслуговують понад 15000 сільських бібліотек.

Головною бібліотекою країни є Державний заклад «Національна бібліотека України для дітей» — загальнодержавне книгосховище документів універсального характеру та повного репертуару національних творів друку для дітей, культурний центр державного значення, а також науково-методичний, науково-дослідний, координаційний центр для мережі бібліотек України для дітей. Метою діяльності Бібліотеки є сприяння реалізації прав громадян на знання, освіту, користування культурними досягненнями, інформацією, створення умов для залучення дітей до читання, формування й розвитку їхніх духовних та інформаційних потреб, наукове, інформаційне, методичне і організаційне забезпечення системи бібліотечного обслуговування дитячого населення України, вивчення проблем педагогіки, соціології і психології читання дітей.

У фондах дитячих бібліотек зосереджено близько 38 мільйонів примірників книг, періодичних видань, аудіовізуальних документів та електронних ресурсів. До числа найбільших книгозбірень належать Донецька (4 млн.), Дніпропетровська (2,5 млн.), Харківська (2 млн.), Одеська (2,5 млн.), Львівська (2 млн.) обласні бібліотеки для дітей. Основу фонду дитячих бібліотек складає художня, науково-пізнавальна, довідково-енциклопедична та технічна література. Це дає можливість забезпечити найвибагливіші як ділові (навчання у школі), так і власні (самоосвіта) потреби та інтереси читачів.

До послуг читачів — розгалужений довідково-бібліографічний апарат, який активно переводиться в електронну форму. На сьогоднішній день, крім Національної бібліотеки України для дітей, власні електронні каталоги ведуть Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Сумська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська обласні бібліотеки для дітей та Дніпропетровська, Київська, Львівська, Миколаївська, Севастопольська центральні міські бібліотеки для дітей. Важливе суспільне значення дитячих бібліотек сьогодення полягає у наданні допомоги читачам-дітям у розширенні і поглибленні знань, отриманих у школі.

Кожна дитяча бібліотека України — це також своєрідний центр проведення дозвілля дітей. Майже при кожній дитячій бібліотеці діють лялькові театри і гуртки (драматичні, художнього читання, м’якої іграшки, художнього дизайну, декоративно-прикладного мистецтва, народного співу, технічної творчості та ін.) їхня діяльність спрямована, насамперед, на творчу самореалізацію особистості кожної дитини. 

Розділ II. Комплектування фонду обласної бібліотеки для дітей

2.1. Специфіка і джерела комплектування дитячої бібліотеки та критерії відбору документів

Еволюція «інформаційного ландшафту» висуває нові, підвищені вимоги до комплектаторів: саме вони повинні орієнтуватися у змінах, що відбуваються у видавничій справі і книжковій торгівлі, в юридичних питаннях, пов’язаних із придбанням документів, а також мають вирішувати, яку версію документів їм придбати — друковану чи електронну.

На політику формування фондів сьогодні серйозно впливають такі фактори, як: інфляція і пов’язане з нею зростання цін на твори друку; скорочення державних асигнувань бібліотекам; наявність Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», який повністю перекреслює всім відомі принципи комплектування, а саме: якість; науковість фондів; оперативність отримання документів; повнота придбання нових видань з урахуванням тематико-типологічних профілів комплектування (ТТПК).

Крім названих вище принципів комплектування, існують ще:

Принцип історизму, коли політика формування фондів національних, державних, обласних, комунальних бібліотек орієнтується на накопичення різноманітних культурних цінностей, їхнє збереження.

Принцип інформаційно-технологічної толерантності, коли фонди бібліотек мають поповнюватися літературою україномовною й іншими мовами (відповідно до запитів користувачів та профілю комплектування бібліотеки), виданнями на різних носіях інформації. До відома, щорічно у світі з’являються майже 1 млн. назв друкованих видань. В Україні у 2006 р. побачили світ 15,8 тис. назв друків накладом понад 54 млн. примірників.

Безумовно, задовольнити все більш зростаючі освітні, культурні, інформаційні потреби користувачів можна тільки дотримуючись перерахованих принципів. Але на заваді стає необхідність закуповувати літературу відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти1′, за яким, якщо річна сума закупівлі конкретного предмета, визначеного за класифікатором, становить до 20 тис. грн., то можна здійснювати закупівлю без тендеру. Використовувати процедуру цінових пропозицій потрібно, якщо сума становить від 20 до 50 тис. грн., а процедуру відкритих торгів зі зменшенням ціни — якщо річна сума закупівель дорівнює або перевищує 50 тис. грн.

Одним із суттєвих джерел поповнення фондів бібліотек в останні роки стали також Програма випуску друкованої продукції «Українська книга*, реалізацію якої здійснює Державний комітет телебачення та радіомовлення України, та Державна програма розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки, котрою опікується MKT України. Завдяки останній фонди публічних бібліотек для дорослих та для юнацтва з 2004 по 2007 рік поповнилися майже на 1,5 млн. документів (приблизно 300 назв) на суму 34 млн. грн.

Але це не вирішує існуючої проблеми, адже поточне комплектування має відбуватися стабільно, планомірно, з гарантованим фінансуванням.

Так скільки коштів необхідно бібліотеці для поточного комплектування?

Для відповіді на це запитання можна використати два варіанти розрахунків:

1. За нормативом ІФЛА, який базується на показнику кількості жителів, зареєстрованих на території, яку обслуговує бібліотека. У даному випадку чисельність жителів розцінюється як потенціал використання бібліотечного фонду.
2. На основі книговидачі, котрий обраховується, виходячи з того, що інформаційні потреби населення у літературі більш-менш віддзеркалюються в його зверненні до фондів та використанні їх. Можна передбачити, що там, де культурний рівень населення виший, більш високими є й інформаційні потреби, які задовольняються шляхом книговидачі з бібліотечних фондів. Цю методику запропонувала Російська національна бібліотека (далі — РНБ).

Ще одним джерелом поповнення фондів є обов’язковий примірник документів. Працівники бібліотек України покладали велику надію на те, що прийняття Закону України «Про обов’язковий примірник документів* (1999) буде сприяти повноті надходження документів до бібліотечних фондів. З метою з’ясування реального стану, НПБУ здійснила дослідження «Обов’язковий примірник документів України (державний, місцевий), повнота його надходження до бібліотек*, яке засвідчило, що у більшості випадків вказаний Закон виконується не в повному обсязі, ряд його положень потребують уточнень, а здійснення контролю за виконанням — серйозного вдосконалення. В областях відсутня система інформування про обсяги друкованої продукції, немає повного видавничого репертуару, що не дозволяє, у свою чергу, проаналізувати повноту надходження до бібліотек обов’язкового безоплатного примірника документів.

Крім обов’язкового примірника та асигнувань з місцевого бюджету, як свідчить аналіз діяльності ОУНБ, для поповнення своїх фондів вони використовують спонсорські кошти, отримують безпосередньо різні види документів від благодійних фондів, представників діаспори, частково використовують на ці потреби кошти від тих платних послуг, які надають. Так, Хмельницька ОУНБ у 2006 році отримала 622 тис. грн. спонсорської допомоги.

На Буковині проводилась обласна акція «Допоможи своїй бібліотеці* (ОУНБ одержала 45 тис. грн. державних асигнувань, а всього по області надійшло 836 тис. грн.).

Як уже зазначалося, додаткові кошти бібліотеки отримують шляхом надання відповідних платних послуг користувачам. Приміром, у Чернігівській ОУНБ, яка одержала з місцевого бюджету у 2006 році 257 тис. грн., що для неї недостатньо, функціонує комерційний фонд у відділі абонемента. Допомогу у придбанні книг для цього фонду надає читацьке об’єднання «Книга».

У місті Києві весною та восени проходять книжкові ярмарки «Книжковий сад», «Книжковий світ». Всеукраїнський рейтинг «Книга року», в яких беруть участь бібліотеки.

Таким чином, поточне комплектування у публічних бібліотеках здійснюється з різних джерел, і бібліотекарі докладають значних зусиль для того, щоб задовольнити потреби різних категорій користувачів.

У сучасних умовах в абсолютній більшості бібліотек України формування фондів відбувається з багатьма труднощами: хронічно бракує стабільного та достатнього фінансування. Існують проблеми зі змістовним наповненням, розширенням і урізноманітненням репертуару видань тощо. Особливо скрутне становище склалося в сільських бібліотеках. Тому не підлягає сумніву та велика роль, яку відіграють на сучасному етапі обмінно-резервні фонди (ОРФ) бібліотек, які є одним із важливих джерел документопостачання на всіх рівнях циркуляції інформаційних ресурсів.

Право на документообмін між бібліотеками було підтверджено і з набуттям Україною незалежності — Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», в статті 4 якого зазначається, що держава стимулює взаємовико-ристання бібліотечних ресурсів, зокрема через систему обмінних бібліотечних фондів. А відповідно до статті 18 цього Закону, «документи, що не входять до Державного реєстру національного культурного надбання України, можуть бути передані безкоштовно із фондів одних бібліотек іншим або реалізовані». На виконання зазначеного Закону було розроблено і затверджено наказом Міністерства культури і туризму України від 23 березня 2005 р. за № 152 Інструкцію «Про організацію та порядок обміну, перерозподілу і розповсюдження документів серед бібліотек України через систему обмінних фондів», що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30 березня 2005 р. за №347/10627.

Сьогодні, за неповними даними, в Україні функціонують близько 250 ОРФ, в яких зосереджено майже 6 млн. документів. Характерною особливістю цих фондів є їхній динамізм, великі показники обертаності.

Процес комплектування в дитячій бібліотеці має свої специфічні риси, обумовлені деякими моментами, а саме: віком читачів, що коливається майже від народження дитини і до глибокої старості, та їхніми різноманітними інформаційними потребами, які залежать і від шкільної програми, і від особистих захоплень. Тому врахування вікових особливостей користувачів, їхніх інтересів та запитів — найважливіший фактор відбору документів до фондів дитячих бібліотек. Аналізуючи інформаційні потреби читачів та відмови на їх запити, бібліотека робить висновки про необхідність комплектування фонду тими чи іншими документами, керуючись певними критеріями відбору, насамперед, такими як:

• зміст книги — він повинен бути цікавим, захоплюючим, пізнавальним;
• стиль написання — враховується, як написана книга, чи не важко читачеві буде працювати з нею;
• цінність книги (естетична, літературна, дозвіллєва, історична та ін.);
• попит на неї;
• репутація авторів та видавництв;
• висока видавнича якість (бажано, щоб книга витримувала якнайдовше бібліотечне користування);
• ціна.

На жаль, висока ціна видань і відсутність достатніх коштів стримують бібліотеку в її бажанні придбати ту чи іншу потрібну читачам книгу.[8, c.26]

Що повинна робити дитяча бібліотека в умовах економічної нестабільності, де має шукати кошти і які джерела комплектування використовувати для того, щоб унікальні бібліотечні фонди постійно поповнювалися і оновлювалися? Саме від стабільності цих процесів значною мірою залежить успішність діяльності бібліотек. Авторитет бібліотеки в очах читачів визначається багатством та якістю її фондів. Є що читати, слухати, дивитися — читач звертається до неї за допомогою. Ні — він її ігнорує. Хоча у минулому році книгозабезпеченість у бібліотеках області складала 15,2 примірників, разом з тим нинішній стан бібліотечних фондів викликає серйозне занепокоєння. Протягом останніх років йде процес, при якому вибуття превалює над надходженням до бібліотек.[8, c.27]

Бібліотеки поповнюють свої фонди також завдяки участі в конкурсах, які оголошують управління культури облдержадміністрації та обласна бібліотека для дітей. Успішною для Горлівської, Дзержинської, Краматорської, Слов’янської, Макіївської, Харцизької міських ЦБС стала участь у конкурсі акції «Збережемо книгу для читача»; для Дробопільської, Дружківської, Краснолиманської ЦБС — у конкурсі «Бібліографічні горизонти ХХІ століття». Всі бібліотеки-переможці нагороджені комплектом книг. Для вирішення питання фінансування комплектування надзвичайно важливою є підтримка місцевих органів влади. Тому бібліотеки області намагаються привернути їхню увагу до своїх проблем під час проведення передвиборних компаній, особистих зустрічей депутатів з виборцями, інших політичних акцій. Саме так діяли бібліотеки міст Жданівки, Макіївки, Слов’янська, Тельманівського району та інші і отримували кошти на передплату періодичних видань.[4, c.38]

З метою забезпечення нормального функціонування і розвитку бібліотеки в умовах дефіциту державного та місцевих бюджетів, подорожчання друкованої та іншої продукції дедалі більшого значення набуває пошук джерел отримання додаткових коштів, підтримки доброзичливого ставлення громадськості до бібліотеки. Наша бібліотека, не отримуючи протягом останніх років бюджетних коштів на придбання книг, вимушена була шукати нетрадиційні шляхи добування їх з інших джерел. Спочатку робота з комплектування фонду велася інтуїтивно, безсистемно, з використанням, в основному, власного досвіду та ініціативи. З часом ми виробили певні напрямки в цій роботі і фонд нашої бібліотеки став поповнюватися за рахунок:

• бюджетних коштів;
• платних послуг;
• книг, подарованих користувачами;
• книг, подарованих письменниками та видавництвами;
• спонсорів;
• передплати;
• Центру інформатики Міністерства культури України та Державної бібліотеки України для дітей тощо.[4, c.40]

Але існує загальнодержавна проблема, до розв’язання якої ми ще не приступили, — формування національного бібліотечного фонду України на основі:

— концепції розподіленого бібліотечного фонду;

— стратегічних планів формування фондів з урахуванням статусних характеристик конкретних бібліотек;

— організації системи зберігання маловживаних документів України.

Дану глобальну проблему не можна вирішити силами однієї бібліотеки. Вона потребує розв’язання на державному рівні.

Оскільки бібліотеки, що обслуговують молодь через об’єктивні причини, не можуть комплектуватись усіма документами, що випускаються для дітей та юнацтва, то нами було зроблено акцент на пріоритетне придбання документів, що принципово необхідно мати у цих бібліотеках.

Але принцип гуманізму зосереджує увагу не тільки на пріоритетах, а й на обмеженнях. Так, відповідно до Закону України «Про захист суспільної моралі» [10] забороняється виробництво, розповсюдження та ввезення в Україну документів та іншої продукції, що пропагує порнографію, війну, національну та релігійну ворожнечу, фашизм та неофашизм, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України, принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою, пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь, принижує особистість, пропагує невігластво, неповагу до батьків, пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

Як відомо, всі матеріальні об’єкти в природі, у тому числі й бібліотечні фонди, в результаті розвитку можуть переходити в нову якість, що змінює як їх склад, так і структуру. Межею цих змін є деякі граничні величини, що і є тим маяком, який вказує правильний напрям подальшого розвитку. Іншими словами, при формуванні бібліотечних фондів функціонує принцип меж. З урахуванням цього принципу будуються бібліотеки, створюється технологічне обладнання, утворюються нові структури, організовується обслуговування споживачів, створюються і розвиваються бібліотечні фонди. Так, наприклад, у шкільних бібліотеках існують кількісні норми витрат на придбання підручників у бібліотеку. Встановлюються нижні та верхні межові величини температури і відносної вологості повітря в приміщеннях бібліотек, світового режиму зберігання документів тощо.

Можна розмовляти і про межові величини або норми виробничих процесів у бібліотеці (обробки, видачі документів, терміни використання, обертаності фонду та ін.). Дотримання цих норм — запорука успішного вирішення завдань бібліотеки.

Принцип меж тісно пов’язаний з віковим принципом формування бібліотечних фондів, тому що він передбачає врахування деяких фізіолого-психологічних показників розвитку дітей, бажано більш високого порядку, що дає можливість без негативних наслідків підійматись вище і досягати в оптимальний строк вершин інтелектуального і фізичного завершення.

Однією зі складових всебічного розвитку людини є фізична  досконалість. Цьому питанню суспільство завжди приділяло значну увагу. Ось чому одним із принципів формування фондів для дітей є принцип фізичної досконалості.

Бібліотека повинна комплектувати і постійно оновлювати репертуар документів з історії та організації фізичної культури і спорту в цілому як в нашій державі, регіоні, так і в інших країнах, про окремі види спорту. Особливо важливо мати документи про різні види фізичної культури і спорту, що культивуються в селі, районі, місті, регіоні, державі в цілому. Невід’ємною частиною фонду мають бути також документи про спортивну гігієну, спортивну й лікувальну медицину, лікувальну фізкультуру, туризм, спортивні змагання, різноманітні ігри, вправи, а також представників окремих видів спорту, їх досягнення в сільських, районних, місцевих, міських, вітчизняних, міжнародних змаганнях та Олімпійських іграх.

Широка рекламна кампанія та ефективне використання цих документів, координація роботи в цьому напрямі з освітніми, спортивними, іншими організаціями, підприємствами, установами поступово спрямована на те, щоб конкретна людина ставала як головним об’єктом, так і суб’єктом сфери фізичної культури чи спорту.

Принцип патріотизму. Патріотизм — невід’ємна складова менталітету нації, що сягає коріннями періоду виникнення писемності. Якщо говорити про бібліотечні фонди, то ідея патріотизму в тій чи іншій мірі присутня в більшості документів бібліотек для дітей.

Механізм реалізації принципу патріотизму в бібліотеках багатогранний, складний,творчий, відповідальний, вкрай необхідний як бібліотекарям, так і читачам. Він охоплює весь спектр, всю гаму форм і методів, які використовуються в бібліотеках.

Отже, всі принципи формування фондів бібліотек для дітей взаємопов’язані, системні, створюють відповідну теоретичну базу для оптимального бібліотечного фонду для дітей.

Насамкінець підкреслимо, що основну увагу було зосереджено на принципах, які або недостатньо розроблені, або були вперше запропоновані, тому цю розмову бажано продовжувати і в майбутньому.

2.2. Організація комплектування дитячої бібліотеки

Комплектування фондів новою літературою здійснюється у відповідності до завдань, визначених статутом бібліотеки та її місцем в єдиній системі бібліотечно-бібліографічного забезпечення наукових досліджень в АН України та запитів органів законодавчої влади, закладів культури, творчих організацій та ін. З метою забезпечення максимальної повноти в комплектуванні фондів бібліотека поєднує різні його джерела. Насамперед, це два обов’язкових примірника видань України, що надходять з друкарень та інших поліграфічних підприємств; передплата періодичних видань; купівля в книготоргівельній мережі; міждержавний книгообмін; придбання через Центральний колектор наукових бібліотек (Росія); безкоштовні надходження (дари окремих осіб, установ); заповнення прогалин через обмінно-резервні фонди власної та інших бібліотек тощо. Активно використовуються також нетрадиційні канали. Щорічне поповнення фондів бібліотеки за останні роки складає близько 10 тис. видань.[9, c.46]

Названі джерела комплектування (крім БОП, по якому надходять лише перші примірники) забезпечують фонди як першими примірниками, так і дублетними, тобто виконують функції і основного і додаткового комплектування. Останнє має свої властивості як з точки зору повноти надходжень, так і щодо розподілу видань серед структурних підрозділів. Головна відмінність цієї форми комплектування полягає в тому, що воно тісно пов’язане з реалізацією принципу наукового відбору літератури на основі джерел інформації та надходження перших примірників до бібліотеки і тому має вибірковий характер. Цей спосіб поширюється на підсобні фонди читальних залів структурних підрозділів-фондоутримувачів, а також на інші фонди, які входять у структуру бібліотеки. Разом з тим в комплектуванні виникли суттєві труднощі, що пов’язані в першу чергу з комерціалізацією видавничої справи.[9, c.47]

Монополізм поліграфістів, виробників паперу, діяльність альтернативних видавництв призводять державні книговидавництва до краху. Деякі видавництва припиняють своє існування, інші ще не визначились з планами видання літератури. Необхідно відзначити, що більшість видавництв взагалі не видають свої тематичні плани, оскільки це економічно невигідно. А інтереси розвитку науки вимагають оперативного одержання необхідної інформації. Особливо погана справа з придбанням малотиражної літератури. Звичайно, важко зобов’язати оргкомітети конференцій, щоб вони виявили турботу про фонди бібліотеки, а, на жаль, засоби централізованого одержання інформації перестали діяти.[18, c.24]

Тому за останній час не тільки ускладнилося комплектування, а й склалося таке становище, яке не може не позначитись і не загрожувати його повноті та якості. З метою вдосконалення комплектування бібліотеки українськими виданнями була розпочата велика робота по вивченню структури книговидавничої діяльності України, зокрема ведеться вивчення структури видавництв, як державних, так і приватних, їх тематичної спрямованості. Особливістю комплектування фондів бібліотеки на сучасному етапі є постійний пошук оптимальних форм організацій його процесу. Вивчення джерел комплектування – даних про обсяг, своєчасність та повноту надходжень, виконання чи невиконання замовлень, причин невиконання, шляхів заповнення прогалин тощо – дає зробити висновки щодо подальшого використання того чи іншого джерела, намітити шляхи підвищення його ефективності тощо. Досвід діяльності бібліотеки останніх років дає підстави вважати, що для подальшого вдосконалення роботи системи формування фондів необхідно:

— створити економічні, правові, технологічні та інші умови для розвитку міждержавного обміну інформацією;

— забезпечити доступ до інформаційних ресурсів у режимі on-line;

— активніше використовувати мікрокопіювання – як обов’язкову складову частину комплектування та доукомплектування фондів;

— диференційовано підходити до відбору видань, кількість їх примірників, зважаючи на наукову, історичну та інформаційну цінність;

— систематично вдосконалювати на цій основі профіль комплектування бібліотеки;

— продовжувати наукові дослідження з метою теоретичного обґрунтування нових шляхів комплектування та доукомплектування бібліотеки;

— передбачати в процесі розроблення проектів, договорів та угод на міжурядовому рівні широкий обмін інформацією між бібліотеками.

Для вирішення цих та інших проблем необхідно займатися вивченням ефективності системи книгопостачання, прогнозувати розвиток та забезпеченість повноти і якості комплектування фондів ЦНБ, створити комп’ютерну систему оперативного контролю за комплектуванням.[18, c.25]

2.3. Проблеми політики комплектування дитячої бібліотеки

Бібліотеки — ключові об’єкти для розвитку інтелекту нації, і основним підґрунтям їхньої успішної, плідної діяльності є добре укомплектовані книжкові фонди та запровадження у практику роботи бібліотек країни, у т.ч. бібліотек для дітей, інформаційних та телекомунікаційних технологій. Виходячи з цього, необхідність регулярного поповнення фондів, впровадження новітніх технологій, сприяння і вивчення стану виконання державних програм розвитку бібліотечної справи сьогодні є основними завданнями відділу аналізу та прогнозування діяльності бібліотек та інформаційних мереж Міністерства культури і мистецтв України.  Кабінетом Міністрів України 1 липня 2002 року була прийнята постанова «Про затвердження Програми поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року», і як результат — у всіх бібліотеках, крім Херсонської, були затверджені регіональні програми поповнення бібліотечних фондів. Згідно з програмою «Українська бібліотечна серія» для публічних бібліотек України придбано понад 240 тис. примірників видань україномовної літератури. У реалізації цієї програми, а також програми «Комплексні заходи з всебічного розвитку української мови» активну участь брала Національна бібліотека України для дітей. [11, c.134]

На виконання вищезгаданих програм Міністерство культури і мистецтв України виділило понад 3 млн. гривень (дитячим бібліотекам — понад 900 тис. для придбання літератури за програмою «Комплексні заходи з всебічного розвитку української мови» та понад 300 тис. за програмою «Українська бібліотечна серія»). У рамках програми «Комплексні заходи з всебічного розвитку української мови» НБУ для дітей було закуплено понад 140 тис. примірників книг у 18 видавництвах України, з них — 102 тис. примірників (понад 40 назв книг) — у видавництві «Веселка». Серед придбаних книг були такі: «Мої та твої таємниці» А. Костецького, «Казкові пригоди і таємниці» В. Нестайка, «Злочинці з паралельного світу» Г. Малик, «Брати Котигорошки» О. Рути, «Наші церкви» З. Мензатюк, цінні книги енциклопедичного змісту, такі як: «Книга знань», «Чудеса живого світу», «Історія людства» та ін. Всього за цими програмами бібліотеки одержали 104 назви книг, що склало 181942 примірники на суму 1311842 гривні. Було також вирішене і питання доставки книг — кожна обласна дитяча бібліотека отримала на свій рахунок для перевезення літератури по 200-300 гривень. Хочеться ще раз підкреслити, що книги, закуплені за цими програмами — це книги для дитячих та сільських бібліотек всіх регіонів України. Проте питання поповнення бібліотечних фондів, особливо для районних та сільських бібліотек, залишається проблематичним у зв’язку з обмеженим фінансуванням з місцевих бюджетів. Успішно вирішується питання поповнення бібліотечних фондів на Миколаївщині, а також у Вінницькій, Донецькій, Одеській та Тернопільській областях.[11, c.135]

Придбання літератури проводиться згідно зі списками, які готуються протягом року і остаточного вигляду набувають після закінчення роботи Форуму видавців. Основні моменти формування підборок літератури це: опрацювання прайс-листів, які надходять на поштову скриньку та електронну адресу бібліотеки; збір інформації про рейтинги новинок у царині дитячої літератури з професійних періодичних видань «КК+», «Книжник Review», «Книжковий огляд», а також з періодики загального спрямування «Поступ», «Львівська газета», «Дзеркало тижня»; складання картотеки видань для дітей, які стали лідерами рейтингових опитувань і визначені лауреатами українських конкурсів «Книжка року», «Книга Форуму», «Краща книга» тощо; складання переліку книг, що пропонується для бібліотек Львівської області. Коригування відповідно до результатів роботи Форуму видавців і внесення відповідних змін до репертуару назв. Перевага надається рідномовній літературі, книгам–переможцям і лауреатам, пізнавальній дитячій літературі та програмним творам.[11, c.136]

До списку було внесено: 2003 рік — 41 назва книг (1027 прим.) видавництв «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», ВЦ «Просвіта», «Казка», «Школа» (Київ), «Видавництва Старого Лева», «Каменяр», «Світ», «Червона Калина», «Ранок», «Сінтекс ЛТД», «Торсінг», «УФ Міжнародного молодіжного співробітництва»; 2004 рік — 31 назва (1447 прим.) — «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Школа», «Махаон-Україна», «Видавництва Старого Лева», «Піраміда», «Червона калина», «Аверс», «Тезис» (Вінниця), «Деснянська правда» (Чернігів), «Ранок» (Харків). Поповнення фонду обласної книгозбірні для дітей у рамках цієї програми щорічно становить близько 1 тисячі примірників.[11, c.137]

Джерелом централізованого постачання бібліотек є галузеві програми поповнення фондів публічних бібліотек на засадах державного замовлення — «Українська бібліотечна серія» і національна програма випуску соціально-значущих видань. Минулорічна «Українська бібліотечна серія» — це майже 170 тис. прим. вартістю 1 млн. 905 тис. гривень. Поповнення обласної бібліотеки для дітей за три роки становить 2 тис. книг.[11, c.138]

Підсумовуючи сказане, варто ще раз наголосити на таких важливих моментах, як: вирішення питання централізованої інформації про вихід у світ нових видань; фінансового забезпечення програм поповнення бібліотечних фондів, для якісного формування яких необхідні гарантовані кошти, що мають надходити систематично, а не 1 раз на рік, а стосовно регіональної програми книгозабезпечення, то насамперед варто більше довіряти професіоналізму, оперативності і порядності бібліотечних працівників, бо процес комплектування фондів — це пріоритетна сфера фахівців, а не чиновників.[11, c.140]

 

 

Розділ 3. Використання можливостей Internet при комплектуванні фондів дитячої бібліотеки

3.1. Інтернет-ресурси як джерело формування бібліотечних фондів

В сучасних умовах бібліотеки мають здійснювати не лише збір та обробку друкованих видань, а й архівування інформаційних ресурсів Інтернет. Перед проведенням робіт з комплектування бібліотек ресурсами Інтернет необхідно визначитися з інформаційними джерелами, які підлягають включенню до сховищ Інтернет-даних. При цьому доцільно врахувати концептуальні настанови засновників Національної бібліотеки, які наголошували на тому, що в ній «має бути найповнішим чином розроблений відділ Ucrainica». Сучасне трактування визначення «Україніки» зроблено В.Ю.Омельчуком при розробці концепції національної бібліографії України. Ним запропоновано наступні чотири ознаки віднесення документів до цього фонду (твори друку, опубліковані українською мовою незалежно від місця видання; твори друку всіма мовами, опубліковані на території сучасної України; твори друку про Україну, видані в усьому світі всіма мовами; твори друку, авторами яких є українці та українські інституції, видані в усьому світі). [5, c.42]

Вбачається доцільним урахувати вищезгадані напрацювання і при комплектуванні бібліотек інформаційними ресурсами Інтернет. Насамперед, складовою сховища Інтернет-даних мають стати колекції наукових та суспільно значущих документів національної складової Інтернет. При цьому принципово важливо розглядати ці ресурси як складову єдиного електронного документного простору держави і відбивати їх у національній бібліографії України. Сховище Інтернет-даних повинно включати також колекції зарубіжних науково-інформаційних ресурсів.  До архівування ресурсів Інтернет слід залучити всі суб’єкти вітчизняної системи документальних наукових комунікацій (провідні галузеві та регіональні бібліотеки, інформаційні центри, наукові установи та навчальні заклади тощо). В межах цієї системи доцільно організувати формування відповідних галузевих сховищ Інтернет-ресурсів (медичних, сільськогосподарських тощо). Багатогалузеві бібліотеки університетів можуть зосередитися на архівуванні Інтернет-ресурсів колекцій профільних мережевих інформаційних ресурсів, а обласні наукові бібліотеки — на зібранні регіональної інформації. Національні бібліотеки мають взяти на себе координуючі функції та завдання створення зведеного довідково-пошукового апарату національного сховища Інтернет-даних при формуванні бібліотечних фондів. Цей апарат повинен діяти за схемою, що передбачає поєднання метаданих про колекції Інтернет-публікацій з повнотекстовим індексуванням наявних масивів інформації у галузевих та регіональних бібліотеках. [5, c.43]

Створення сховищ Інтернет-ресурсів не має належного нормативно підґрунтя. Правовою основою архівування Інтернет-ресурсів українського сегменту можна вважати вищезгадану Постанову Кабінету Міністрів України щодо розвитку діяльності Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Можливість залучення до архіву зарубіжних ресурсів сьогодні надається ліцензіями Creative Commons, які являють собою певний конструктор ліцензій, у якому кожному автору надається можливість обрати варіант, який може його задовольняти. Представлення ліцензій Creative Commons у вигляді структурованої схеми метаданих відносить їх до більш поширеного класу правових метаданих (rights metadata) та надає можливість автоматизованої обробки цієї інформації. Деякі способи автоматичної обробки реалізовано вже сьогодні — створено тестову пошукову систему (http://search.creativecommons.org/), яка дозволяє уточнювати пошукові запити умовами використання матеріалів. Можна констатувати, що ліцензії Creative Commons не є запереченням копірайту, а його трансформацією у вигляд, коли копірайт не перешкоджає вільному поширенню інформації.

У цілому слід зробити висновок щодо необхідності започаткування та активізації в Україні робіт з комплектування бібліотеками фондів електронних публікацій на основі інформаційних ресурсів Інтернет.[5, c.43]

3.2. Нові тенденції у функціонування дитячих бібліотек

Основою, фундаментом або принципами формування фондів бібліотек, що обслуговують дітей та юнацтво в першу чергу є віковий принцип і гуманізму.

Ця думка співзвучна із За-гальною декларацією прав людини, де в статті першій підкреслено, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти один по відношенню до іншого в дусі братерства.

Термін «віковий принцип» увела в науковій обіг О. Г. Зак у доповіді на Всеросійській конференції дитячих бібліотекарів у вересні 1928 р. Необхідно підкреслити, що змістовна сторона вікового принципу (ще не називаючи його віковим) почала розроблятися в кін. XIX — поч. у XX ст.

М. О. Рубакін підкреслював, що саме психологія дитячого віку повинна передусім бути прийнята в розрахунок при створенні каталогу дитячого відділу, а потім резюмував, що дитяча бібліотека, в крайньому разі в загальних рисах, повинна бути побудована відповідно до того самого плану, як і бібліотека для дорослих, лише з тією різницею, що книги для дітей повинні бути цікаві саме для дітей і доступні для дитячого розуміння [21, с. 205-207].

На Першому Всеросійському з’їзді по бібліотечній справі (1911 р.) на підсекції дитячих бібліотек була заслухана доповідь М. В. Береднікової «Про дитячу бібліотеку «, в якому були викладені принципи відбору книгу дитячі бібліотеки, які були названі як вимоги до дитячих книг.

Ці вимоги були результатом розробки Комісії з дитячого читання Московського педагогічного товариства (М. В. Береднікової, В. А. Зеленко, А. К. По-кровської, В. Г. Соловйової та ін.), що лягли в основу відкриття 21 вересня 1907 р. першої приватної дитячої бібліотеки в Росії ім. М. В. Береднікової. Бібліотека була приватною, тому що в той час, через історичні обставини, неможливо було створювати публічну безплатну бібліотеку для загального користування.

Комісія запропонувала при комплектуванні дитячих бібліотек виходити з таких вимог: книги для дитячого читання повинні бути доступні за змістом, тобто відповідати рівню розвитку дітей того чи іншого віку, для яких написана книга; книги для дітей повинні бути цікавими, тобто збуджувати в абонента роботу думки, відповідного почуття та уявлення; книги для дитячого читання повинні бути правдивими і об’єктивними у відображенні явищ дійсності; і, насамкінець, вони повинні бути художні, тобто красиво викладені.

Зміст книг має сприяти вихованню оптимістичного ставлення до життя, любові до людей, солідарності, спонукати дітей любити природу і творчу працю. А наукові книги, окрім того, повинні спонукати ще й цікавість до вивчення тієї чи іншої галузі знань про які написано в книзі, а відомості та матеріал у них має чітко відповідати науковим даним і викладатись популярною та живою мовою [6, с. 351].

Характерно, що члени Комісії з дитячого читання виклали не тільки теоретико-методичні погляди на принципові питання відбору книг для дитячих бібліотек, але й організували постійні чергування своїх членів у бібліотеці, спостерігаючи та вивчаючи поведінку дітей, керуючи в необхідних випадках процесом читання, поєднуючи теорію і практику, що, безумовно, гідне наслідування і в наш час.

Є. М. Мединський запропонував власне бачення комплектування дитячих бібліотек, виходячи певною мірою на кількісні показники. Так, він підкреслив, що склад бібліотечного фонду, розрахований на ту чи іншу читацьку групу, має відповідати кількості читачів конкретного віку, а також книговидачі за розділами фонду бібліотеки [18, с.48].

Але таке свого роду збалансоване комплектування призвело б до штучного затримання зростання бібліотечного фонду і затримувало б виконання основних функцій та завдань дитячих бібліотек. О. Г. Зак, А. Н. Марголіна, Р. Б. Гуревич та інші дослідники не підтримали цю ідею, але уточнили, розширили та поглибили її раціональне зерно.

О. Г. Зак, конкретизуючи віковий принцип, дала кількісне співвідношення складу бібліотечного фонду та читачів різних вікових груп дитячої бібліотеки. Було запропоновано розподіл книг у відсотковому співвідношенні до складу читачів.

При цьому було надано роз’яснення, що більш високий відсоток книг для середнього віку пов’язаний з більшою обертаністю на відміну від книг для дошкільнят та молодшого віку, де читання займає не так багато часу в житті дитини й тем читання небагато. Ось чому відсоток книг у цьому віці може бути безболісно меншим за відсоток дітей на користь середнього віку.

Відповідність книг та читачів у старшому віці пов’язана з тим, що незважаючи на те, що обертаність книг близька до середнього показника, а точніше, трішки менше за нього, але діти читають книги сусідніх вікових категорій.

У підлітковому віці зростає серйозність читання, ємність процесу стає нижчою, частина читачів починає користуватися також бібліотеками для дорослих. Але в них більша диференціація, більший діапазон потреб та інтересів, що вимагає мати в дитячій бібліотеці широкий асортимент книг з різних галузей знань і відсоток книг має бути вищим за відсоток читачів.

Для поліпшення стану комплектування бібліотечних фондів дитячих бібліотек, сприяння їх якісному і планомірному поповненню, гарантованому забезпеченню кращими творами української національної та світової художньої літератури, довідковими, науково-популярними виданнями широкого попиту із різних галузей знань, в Донецькій області засновано обласну бібліотечну серію голови обласної державної адміністрації. Формування бібліотечної серії буде здійснюватися шляхом вибору літератури за перспективними планами видавництв та наявністю виданої друкованої продукції. Кошти на придбання літератури для бібліотечної серії голови облдержадміністрації виділяються з обласного бюджету та передбачаються у кошторисі обласної дитячої бібліотеки, яка укладає угоди з видавництвами, книготорговими організаціями на закупівлю видань бібліотечної серії, проводить фінансові розрахунки та здійснює контроль за дотриманням усіх умов, передбачених відповідними угодами.

Для виживання бібліотек на сучасному етапні важливе значення мають зв’язки з місцевими громадськими організаціями, які стають серйозною фінансовою підтримкою бібліотекам.

Незважаючи на труднощі, працівники дитячої бібліотеки області намагаються створити всі умови, щоб зробити дитячу бібліотеку доступною для всіх, хто працює з дітьми, задовольнити потреби всіх читацьких груп. 

Висновки

Сьогоднi дитяча бiблiотека — це не тiльки книгосховище дитячих книг i видача їх читачам. Нинi бiблiотеки працюють над вiдповiдальними питаннями, зокрема: рацiональне обслуговування дiтей, що потребують соцiального захисту (створення банку даних про дiтей-iнвалiдiв, дiтей-сирiт), робота з обдарованими дiтьми i створення цiлої системи «Обдарованiсть», популяризацiя серед читачiв рiзних вiкових груп здорового способу життя, робота при бiблiотеках творчо-аматорських об’єднань, гурткiв, iнформацiйне забезпечення керiвникiв дитячого читання та багато iншого.

Питання збереження культури, відродження духовності в сьогоднішніх умовах набувають особливої актуальності. Як завжди, провідну роль у підтримці і розвитку культури відіграють бібліотеки, які роблять усе можливе, щоб зберегти її як національне багатство і духовне надбання людства.

Процес формування фондів, як відомо, включає не тільки вимоги до дитячих книг та інших документів, а й розміщення, розстановку, облік, зберігання фондів, тобто весь комплекс, включаючи його організацію, функціонування і в результаті виключення документів з бібліотеки.

У дитячих бібліотеках цей комплекс має принципово інший характер, так як сама структура бібліотеки збудована, виходячи з вікового принципу: фонд для дошкільнят та учнів 1-4 класів, фонд для учнів 5-6 класів, для учнів 7-8/9 класів, фонд для дорослих, в основному для керівників дитячого читання.

Узагальнюючи сказане, необхідно підкреслити, що віковий принцип формування бібліотечних фондів вимагає придбання книг та інших документів, які за змістом, глибиною розкриття подій, явищ, понять, обсягом, мовою, видавничим оформленням у цілому доступні абонентам бібліотек. 

Список використаної літератури

1. Башун О. Проблеми придбання книг і періодики для бібліотек України відповідно до чинного законодавства щодо державних закупівель//Бібліотечний форум України. — 2005. — № 4. — C. 66
2. Бердигалиева Р. Дарение как источник пополнения фондов //Библиотека. — 2004. — № 2. — C. 73-77
3. Бібліотеки в системі державних закупівель: проблеми та шляхи їх вирішення //Бібліотечний форум України. — 2005. — № 4. — C. 61-62
4. Богачева Р. Комплектование фондов:правовой статус //Библиотековедение. — 2000. — № 1. — C. 36-43
5. Булах Т. INTERNET у сфері бібліотечної селекції документів/ Булах Т. //Вісник Книжкової палати. — 2004. — № 1. — C. 42 — 43.
6. Васильченко М. Принципи формування фондів бібліотек, що обслуговують підростаюче покоління // Бібліотечний форум України. — 2009. — № 2. — С. 17-25
7. Вдовина Т. Выручает — обменно-резервный фонд : /Комплектование библиотек ЦБС через обменно-резервный фонд//Библиотека. — 1997. — № 7. — C. 21-22
8. Вергунов В. Комплектування фондів ДНСГБ УААН: стан і перспективи //Бібліотечний вісник. — 2006. — № 5. — C. 32-37
9. Гощанська А. Дитячі бібліотеки Донеччини у пошуках вірної стратегії // Світ дитячих бібліотек. – 2006. – № 4(21). – с. 26-28
10. Гуменюк І. Проблеми комплектування фондів бібліотек у сучасних умовах //Бібліотечний вісник. — 1998. — № 6. — C. 48-49
11. Дзюба Н.Й. Дитяча бібліотека та новітні інформаційні технології / Відповідальна за випуск А.С.Кобзаренко; ред. Л.І.Стахурська. — К.: ДБУ для дітей, 2001. Вип.1. Огляд діяльності бібліотек України для дітей. — 2001. — 40 с.
12. Дмитриев К. Комплектование фондов:доступ или покупка?//Книжное дело. — 1999. — № 1-2. — C. 46-47
13. Іващук О. Бібліотечні фонди в умовах фінансової дієти: З яких джерел бібліотеки поповнюються книжками //Книжковий огляд. — 2002. — № 6. — C. 68-77
14. Карпова Л. Комунікативні зв’язки в аспекті комплектування бібліотечних фондів //Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського . — Київ, 2003. — Вип.11. — C. 134-145
15. Ковач Б. Формирование библиотечных фондов:процесс принятия решений //Библиотековедение. — 1999. — № 4-6. — C. 143-153
16. Красножон П. Як ми комплектуємося //Українська культура. — 2002. — № 8. — C. 7
17. Кузнецова О. ЦБС для дітей м. Маріуполя: сьогодення та майбутнє // Світ дитячих бібліотек. – 2006. – № 4(21). – с. 56-58
18. Марчук О. Сучасний стан і особливості комплектування дитячих бібліотек //Світ дитячих бібліотек. — 2005. — № 4. — C. 15-16
19. Мельник Л. Комплектування бібліотечних фондів масових бібліотек — державна справа //Вісник Книжкової палати. — 2003. — № 6. — С.13-14
20. Мельникова А. Комплектование в условиях рынка: взаимодействие библиотек вузов и книготорговых фирм //Научные и технические библиотеки. — 2004. — № 9. — C. 33-37
21. Никонорова Л. Источники поступлений: поиск альтернатив//Библиотека. — 2001. — № 6. — C. 24-25
22. Тюхай Н. Методичне забезпечення діяльності ЦБС для дітей м. Маріуполя // Світ дитячих бібліотек. – 2006. – № 4(21). – С. 68-70