Профорієнтація починається з профінформації, проходить етап профконсультації і закінчується профвідбором. Ці елементи професійної орієнтації здійснюються у взаємозв’язку між собою. Так, наприклад, професійна інформація набуває схоластичного і пасивного характеру, якщо вона ігнорує матеріали профконсультаційних досліджень (вивчення професійних інтересів, здібностей) або ж досліджень із сфери професійного відбору (професіографічний матеріал, вимоги професії до особистості).

Роботу з профінформування необхідно вибудовувати так, щоб інформаційний матеріал слугував основою формування необхідних знань про професії і про свій внутрішній світ, і щоб ці знання допомогли прийняти обґрунтовані рішення стосовно професійного самовизначення.

Засвоєння будь-якої інформації, у тому числі й інформації профорієнтаційного характеру, буде ефективним тільки за певних умов.

По-перше, необхідно сформувати позитивне ставлення до сприйняття профінформаційного матеріалу. Дуже важливо, щоб пропонована інформація була доступною. Інформаційний матеріал і за змістом, і формою повинен відповідати можливостям його сприйняття і аналізу, тобто тим можливостям, які обумовлені віковими і освітніми особливостями. Не слід перенасичувати інформацію про ту або іншу професію спеціальною термінологією або технологічними відомостями, для правильного розуміння яких потрібні спеціальні знання.

По-%0руге, для формування свідомого, стійкого і адекватного ставлення до професії необхідно правильно подати інформаційний матеріал. Він повинен бути не тільки доступним, але й об’єктивним та всебічним.

По-третє, форми його подачі мають бути досить різноманітними, щоб забезпечити активізацію сприйняття і розумової діяльності. Цій цілі можуть слугувати найрізноманітніші форми організації профінформаційної роботи. До них слід віднести виготовлення спеціальних стендів, організацію професіографічних заходів — екскурсій, зустрічей, бесід, досліджень з профінформаційною метою, акцентування уваги на окремих елементах тощо.

У теоретичному й прикладному аспектах профінформаційної роботи у ВУЗі можна виділити наступні основні завдання: формування в студентів знань про світ обраної професії й вимоги, які вони пред’являють до особистості; інформування про шляхи й умови досягнення обраної професії; виховання позитивного відношення до обраної професії, і особливо  до тих, у яких народне господарство відчуває потребу; формування стійкого інтересу й правильно мотивованого професійного наміру, з урахуванням існуючої потреби в кадрах і психофізіологічних особливостях (можливостей) особистості.

Треба сказати, що інформативно-довідкові й виховні функції профінформації в практиці роботи суворих розмежувань не мають. Наприклад, цілеспрямоване формування інтересів до тої або іншої професії припускає озброєння майбутніх фахівців довідковою інформацією, у той же час засвоєння останньої не може бути ефективним при нейтральному відношенні до неї.

Профінформаційна робота у вузі повинна бути побудована так, щоб вона була основою формування в студентів необхідних знань не тільки про світ обраної професій, але й про себе як суб’єкт, для того щоб ці знання допомогли прийняти обґрунтовану думку про обрану професію. Ця робота буде найбільш ефективної, якщо в процесі її проведення вдасться реалізувати наступні психологічні вимоги; а) опора на пізнавальні потреби студентів, їхня активізація й розвиток; б) формування в студентів позитивного відношення й психологічної готовності до різних видів діяльності; в) розвиток потреби студентів у самооцінці й самопізнанні. При цьому необхідно, щоб профінформаційний матеріал і по змісту, і за формою відповідав можливостям його сприйняття й аналізу студентами.

На нашу думку, наявні форми й методи профінформаційної  роботи необхідно наповнити психологічним змістом, виходячи з особливостей обраної професії й рівня їхнього загального розвитку. Студентам варто розповідати не тільки про соціально-економічне значення своєї професії, про технологічний процес, але й про фактори, що обумовлюють успішність або неуспішність її здійснення, задоволення або незадоволення особистості конкретною професійною діяльністю.

Засвоєння такого матеріалу дає достатні підстави студентам для аналізу своїх психологічних особливостей, «примірювання» себе до професії. Студенти одержують можливість аналізувати обрану професію, про яку кожний з них мріє. Крім того вони озброюються критичним відношенням до негативних оцінок тої або іншої професійної діяльності з боку некомпетентних людей або тих, хто не вдоволений своєю професією.

На нашу думку, саме психологічний аспект профінформаційної роботи може підвищити її ефективність і активізувати професійне самовизначення майбутніх фахівців.

При підготовці й здійсненні профорієнтаційних заходів, передбачених планом виховної роботи у вузах, необхідно враховувати психологічні умови розвитку пізнавальної активності студентів. Одним з них є створення можливостей для того, щоб вони самостійно знаходили нову інформацію про професії.

Цілеспрямовано організована профінформація впливає на формування особистісної освіти майбутніх фахівців (їх інтересів, потреб, мотивів, відносин) і сприяє свідомій діяльності. Інакше кажучи, їх професійне самовизначення ґрунтується на можливо більш повному і точному знанні світу обраної професії, їхньої суспільної значимості й тих вимог, які вона пред’являє до майбутніх фахівців.

Список використаної літератури

1. Профорієнтація населення і професійне навчання незайнятих громадян : учбовий посібник / Василь Савченко, Надія Павловська, Володимир Герасимчук, Валерій Покрищук, 1997. — 277 с.
2. Профорієнтація: досвід, проблеми [Текст] : Інформаційний бюлетень. Вип.3 / Кіровоградський обласний центр професійної орієнтації та психологічної підтримки населення державної служби зайнятості (Кіровоград), 1994. — 277 с.
3. Психологічні основи профорієнтації і професійного самовизначення: навчальний посібник / Ірина Баріхашвілі [та ін.], 2009. — 207 с.