Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими і практичними завданнями. Для іграшок контроль якості має надзвичайно важливе значення. На території України дозволяється виробництво та реалізація тільки тих іграшок, що пройшли процедуру обов’язкової сертифікації і відповідають чинним нормативним документам. Дитячі іграшки входять до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.05 р. № 28. Дитячі іграшки, що реалізуються без документального підтвердження проходження процедури обов’язкової сертифікації, можуть становити потенційну загрозу для життя та здоров’я дітей.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Проблема оцінювання якості іграшок є надзвичайно важливою, її розгляду присвячено праці багатьох товарознавців: Ємченко І.В., Байдакової Л.І., Глушкової Т.О. Проте незважаючи на достатню методичну базу експертних досліджень в Україні досі не розроблено єдиної системи проведення експертизи іграшок. Єдиною лабораторією випробувань іграшок в Україні, що проводить випробування іграшок за усіма показниками, які регламентуються європейськими стандартами та технічним регламентом безпеки іграшок, є лабораторія Центру Держспоживстандарту. Наказом Держспоживстандарту України від 24.06.2009 № 234 науково-методичним центром з оцінки відповідності (сертифікації) іграшок згідно з Технічним регламентом безпеки іграшок та наказом Міністерства промислової політики України від 01.04.2009 № 250 цю лабораторію призначено консультативно-методичним центром з питань організації робіт щодо виконання вимог Технічного регламенту безпеки іграшок, надання консультацій та проведення методичної допомоги щодо застосування Технічного регламенту. Спеціалістами Центру розроблені національні стандарти з безпеки іграшок, які у разі їх добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам «Технічного регламенту безпеки іграшок».

«Технічний регламент безпеки іграшок» – нормативний документ, в якому міститься опис видів іграшок, що підлягає обов’язковій оцінці відповідності, вимоги безпеки для життя та здоров’я дитини, процедури оцінки відповідності цим вимогам, правила маркування і введення продукції в обіг.

Принципові положення Технічного регламенту:

– державне регулювання обмежується основними вимогами, тобто реалізувати на ринку і передавати для використання (вводити в експлуатацію) дозволено тільки іграшки, які відповідають основним вимогам;

– прийняті на національному рівні гармонізовані стандарти, перелік яких опубліковано в офіційному виданні Держспоживстандарту, вважаються такими, що відповідають основним вимогам;

– застосування гармонізованих національних стандартів є добровільним, і виробники мають свободу вибору будь-якого технічного рішення, що забезпечує виконання основних вимог;

– виробники мають право обирати ту чи іншу процедуру оцінювання відповідності з числа передбачених технічним регламентом;

– виробники зобов’язані наносити на кожну іграшку національний знак відповідності.

Редакція Технічного регламенту розроблена ДП «Укрметртестстандартом», отримала позитивні відгуки європейських експертів. Однак, на етапі затвердження документа при урахуванні зауважень погоджувальних організацій, в остаточну редакцію були внесені зміни, які були надані Міністерством охорони здоров’я України і стосуються санітарно-епідеміологічних вимог до іграшок. Але, ці вимоги суперечать європейській директиві, і відсутні у європейських стандартах з безпеки іграшок.

Виклад основного матеріалу дослідження. Уведення іграшок в обіг на території України, як імпортованих, так і вітчизняного виробництва, продаж і безкоштовне розповсюдження дозволяється тільки в разі встановлення їх безпеки для життя та здоров’я споживачів за умови використання за призначенням з урахуванням звичайної поведінки дітей, які, як правило, не виявляють такої обережності, як дорослі споживачі.

Будь-яке рішення, що стосується обмеження введення іграшок в обіг, повинно супроводжуватися обґрунтуванням його причин та доводитися до відома зацікавлених сторін з одночасним повідомленням про заходи захисту, передбачені законодавством України, та про граничні терміни їх здійснення.

Споживачі в разі використання іграшок за призначенням і в передбачений спосіб з урахуванням звичайної поведінки дітей повинні бути захищені від небезпеки для життя та здоров’я і небезпеки фізичної травми.

Найхарактернішими порушеннями вимог законодавства про захист прав споживачів при реалізації іграшок є :

— відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар – 58,6 %;

— відсутність документів, що підтверджують якість та безпечність іграшок – 30,0 %;

— невідповідність вимогам нормативних документів щодоякості– 7,5%;

— невідповідність вимогам нормативних документів щодо безпеки – 3,9 %.

Контроль якості іграшок у торгівлі передбачає перевірку відповідності окремих показників їхньої якості вимогам стандартів чи технічних умов на них, а також опломбованим зразкам-еталонам.

Відтак, вітчизняні фахівці наполягають на тому, аби під час підготовки нормативних документів щодо безпеки іграшок бралася оцінка реального ризику тієї чи іншої сполуки для здоров’я дитини, яка б визначалася шляхом розрахунку кількості отриманих організмом хімічних речовин, виходячи з допустимої добової дози та було встановлено терміни експлуатації для деяких іграшок. Водночас повинен здійснюватись ретельний контроль за механічною, електричною та пожежною безпекою іграшок.

При санітарній експертизі дитячих іграшок експерт оцінює сировину, яку використовували при їх виробництві, технічні умови при їх виготовленні, відповідність стандартам рецептури при введенні нових матеріалів і різних змін технологічного процесу. Державні стандартні правила і норми безпеки іграшок та ігор для здоров’я дітей (ДСанПін 5.5.6.012-98) встановлюють гігієнічні нормативи іграшок для дітей різних вікових груп: ясельного, дошкільного, молодшого і середнього шкільного віку до: — вітчизняних та імпортних матеріалів, які використовуються у виробництві іграшок (ігор); — складу та змісту нормативної документації, умов та якості виготовлення вітчизняних іграшок (ігор); — безпечності для здоров’я дітей та підлітків іграшок вітчизняного виробництва та імпортні; — пакування, транспортування та зберігання іграшок; — умови реалізації вітчизняних та імпортних іграшок.

У 2008 році в Україні, Росії та ряді інших країн СНД був розроблений та впроваджений порядок проведення соціально-психолого-педагогічної експертизи, яка має на меті перевірку впливу іграшки на моральний та психологічний стан дитини. Цій експертизі підлягають вітчизняні та імпортні іграшки, іграшкові спорудження, настільні та комп’ютерні ігри з метою отримання дозволу на їх виробництво, реалізацію та імпорт. Даний вид експертизи здійснює Державна експертна рада при Міністерстві освіти та науки України або уповноважені на цей вид досліджень державні установи, що сформовані при відповідних державних органах (відділи освіти при держадміністраціях).

Державна експертна рада при Міністерстві освіти України проводить:

— експертизу іграшок, виготовлених за новою технологією;

— експертизу комп’ютерних, електронних та інших технічно складних ігор;

— первинну експертизу іграшок;

— повторну експертизу іграшок у випадку одержання авторами-розробниками чи підприємствами-виробниками негативного висновку первинної експертизи та усунення вказаних недоліків;

— розгляд спірних питань, що виникають при проведенні експертизи;

— методичні роз’яснення державним установам, підприємствам та торгівельним організаціям щодо виробництва та реалізації іграшок.

Завданням соціально-психологічної експертизи є встановлення відповідності зразка (макета, моделі) іграшки відповідним нормативним критеріям оцінки настільних, комп’ютерних та інших ігор, іграшок та ігрових споруд для дітей.

Критерії оцінки соціально-психолого-педагогічного впливу іграшок на здоров’я дитини рекомендуються до уваги підприємствам-виробникам, торговельним організаціям та працівникам освітніх закладів. Вони поділяються на дві основні групи.

І група – критерії, що визначають вплив іграшки на здоров’я, безпеку та емоційне благополуччя дитини. Згідно з цими критеріями іграшки не повинні: провокувати дитину на агресивні дії; викликати у дитини прояви жорстокості стосовно персонажів гри; провокувати ігрові сюжети, пов’язані з насильством та аморальністю; викликати нездоровий інтерес до сексуальних проблем, що виходять за рамки віку дитини; провокувати дитину на зневажливе або негативне відношення до расових особливостей чи фізичних недоліків інших людей.

Наявність в дитячої іграшки хоча б однієї з ознак І групи критеріїв означає невідповідність вимогам безпеки іграшки в цілому.

Критерії ІІ групи визначають показники якості іграшок, що спрямовані на забезпечення розвитку дитини: поліфункціональність – можливість гнучкого використання іграшки відповідно до задуму дитини, сюжету гри в різних функціях; можливість застосування в спільній діяльності – іграшка може використовуватись як в колективних видах діяльності, так і ініціювати спільні дії; дидактична цінність – здатність іграшки виступати засобом навчання дитини; естетична цінність – іграшка повинна бути засобом художньо-естетичного розвитку дитини, формувати хороший смак, сприяти формуванню мистецьких уподобань та навичок. Наявність в іграшки хоча б одного критерію ІІ групи свідчить про її освітню цінність.

Отже, експертиза якості іграшок носить комплексний, багатогранний характер і проводиться переважно методом експертної оцінки, що передбачає виведення інтегральної оцінки на основі індивідуальних оцінок експертів з врахуванням результатів товарознавчої, санітарно-гігієнічної та психолого-педагогічної експертизи.