Актуальність дослідження: Для іграшок контроль якості має надзвичайно важливе значення. На території України дозволяється виробництво та реалізація тільки тих іграшок, що пройшли процедуру обов’язкової сертифікації і відповідають чинним нормативним документам. Дитячі іграшки входять до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.05 р. № 28. Дитячі іграшки, що реалізуються без документального підтвердження проходження процедури обов’язкової сертифікації, можуть становити потенційну загрозу для життя та здоров’я дітей

Завдання експертизи дитячих іграшок: встановлення відповідності зразка (макета, моделі) іграшки відповідним нормативним критеріям оцінки настільних, комп’ютерних та інших ігор, іграшок та ігрових споруд для дітей. Критерії оцінки соціально-психолого-педагогічного впливу іграшок на здоров’я дитини рекомендуються до уваги підприємствам-виробникам, торговельним організаціям та працівникам освітніх закладів. Вони поділяються на дві основні групи.

І група – критерії, що визначають вплив іграшки на здоров’я, безпеку та емоційне благополуччя дитини. Згідно з цими критеріями іграшки не повинні:

– провокувати дитину на агресивні дії;

– викликати у дитини прояви жорстокості стосовно персонажів гри;

– провокувати ігрові сюжети, пов’язані з насильством та аморальністю;

– викликати нездоровий інтерес до сексуальних проблем, що виходять за рамки віку дитини;

– провокувати дитину на зневажливе або негативне ставлення до расових особливостей чи фізичних недоліків інших людей.

Наявність в дитячої іграшки хоча б однієї з ознак І групи критеріїв означає невідповідність вимогам безпеки іграшки в цілому.

Критерії ІІ групи визначають показники якості іграшок, що спрямовані на забезпечення розвитку дитини:

– поліфункціональність – можливість гнучкого використання іграшки відповідно до задуму дитини, сюжету гри в різних функціях;

– можливість застосування в спільній діяльності – іграшка може використовуватись як в колективних видах діяльності, так і ініціювати спільні дії;

– дидактична цінність – здатність іграшки виступати засобом навчання дитини;

– естетична цінність – іграшка повинна бути засобом художньо-естетичного розвитку дитини, формувати хороший смак, сприяти формуванню мистецьких уподобань та навичок.

Наявність в іграшки хоча б одного критерію ІІ групи свідчить про її освітню цінність.

Методи експертизи:

Експертиза іграшки носить комплексний, багатоаспектний характер, заснований на якісному й кількісному аналізі.

Якісний аналіз іграшки проводиться на основі Критеріїв групи І і групи ІІ.

Кількісний аналіз іграшки проводиться методом експертної оцінки.

Метод експертної оцінки передбачає виведення інтегральної оцінки на основі індивідуальних оцінок експертів. Для отримання інтегральних оцінок (ІВ) використовуються система бальних оцінок і така формула розрахунку:

ІВ = Сума по N (A1 x A2 x. .. A5 (K1 + … K4))/N

де А – індивідуальні оцінки експертів, привласнені відповідно з Критеріями групи І;

К – індивідуальні оцінки експертів, присвоєні відповідно з Критеріями групи ІІ;

N – кількість експертів, що беруть участь в експертизі іграшки;

Сума – сума індивідуальних оцінок експертів.

У відповідності з Критеріями групи І іграшці присвоюється 0 балів або 1 бал, отже, коефіцієнт А приймає значення 0 або 1.

У відповідності з Критеріями групи ІІ іграшка оцінюється від 1 до 5; (І – ця риса виражено мінімально, 5 – ця риса виражена максимально).

Значення ІВ, що дорівнює 0, означає, що іграшка не відповідає Критеріям (ІВ приймає значення 0, якщо одному з Критеріїв групи І присвоєно 0 балів).

Позитивне значення ІВ (від 4 до 20 балів) означає відповідність іграшки Критеріям. Чим воно вище, тим вища якість іграшки.

Питання експертизи:

• Чи відповідає іграшка Критеріям І і ІІ;
• Чи може бути використана для гри дітей;
• Якого віку.

Для проведення експертизи іграшок заявник подає до організації, що проводить експертизу:

– заяву;

– технічний опис іграшки;

– зразок (макет, модель) іграшки в 2-х екземплярах з упаковкою та етикеткою, на якій вказано вік дітей, для яких іграшка призначена, область її застосування;

– фотографію зразка (макета, моделі) іграшки;

– рекомендації з використання іграшки;

– санітарно-епідеміологічний висновок, виданий органами і установами державної санітарної епідеміологічної служби.

Хід роботи:

1. Провести експертну оцінку дитячих іграшок,
2. Зробити експертний висновок, в якому вказати:

• чи відповідає іграшка Критеріям І і ІІ;
• чи може бути використана для гри дітей;
• якого віку.

Література:

1. Игрушка не грушка! // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2009. – №1(15).
2. Ємченко І. В. Експертиза товарів / І.В. Ємченко, А.П. Батутіна. – К. : НМЦ, 2003.– 275 с.
3. ДСТУ 2167-93. Іграшки. Види та порядок проведення випробовувань. Правила сприймання. – [Чинний від 1994-07-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 1994. – 16 с. 100.