Економіко-географічна характеристика господарства Вінницької області
Вступ
Актуальність теми. Комплексний розвиток території означає розвиток суспільно-географічного комплексу регіону, який залежить від зв’язків, які формуються у горизонтальних та вертикальних напрямах – всередині територіально-виробничих комплексів та у соціальній сфері. Головною ціллю розвитку регіону є підвищення якості життя населення. Особливості розвитку регіону, та його можливості можна використовувати для досягнення цієї цілі.
Аналіз останніх досліджень та публікацій показує, що діяльність у сфері стратегічного планування розвитку регіону здійснюють, передусім, органи влади (Вінницька обласна рада, обласна державна адміністрація). Головними напрямками діяльності є: формування та доповнення стратегії економічного і соціального розвитку області на період до 2015 року, об’єднання трьох секторів: влади, підприємців та громадян для досягнення цілей розвитку стратегії. Це здійснюється через формування конкурентноздатності обласної економіки та орієнтацію на інноваційно-інвестиційну модель розвитку.
Мета нашого дослідження – здійснити економіко-географічну характеристику господарства Вінницької області.
Основним фактором комплексного розвитку області є трудоресурсний. Забезпечення комплексного розвитку регіону має відбуватись за наступними напрямками: припинення відтоку трудових ресурсів за межі області шляхом їх зайнятості в області, що призведе до зменшення навантаження на одного працюючого незайнятими особами; орієнтація на модель: занятість у містах, проведення пенсії у селах; покращення медичного забезпечення шляхом оновлення медичного обладнання та впровадження нових методів лікування та профілактики, подальше впровадження практики сімейного лікаря; розвиток соціальної та інженерної інфраструктури (будівництво під’їзних шляхів, газифікація, водопостачання) у сільській місцевості.
Розділ 1. Місце і роль регіону в республіканському поділі праці
1.1. Економіко-географічне положення
Область розташована в лісостеповій смузі правобережної частини України. По території області протікають 204 річки, з них найбільші: Південний Буг та Дністер.
Межі і кордони: 202 км. державного кордону з Республікою Молдова.
Область межує з 7-ма областями України (Житомирською, Чернівецькою, Хмельницькою, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Одеською областями).
Область займає майже 4,5% території України. На південному заході Вінниччини, по річці Дністер, на ділянці 202 кілометри проходить державний кордон з Республікою Молдова.
Вінницька область лежить у межах лісостепової зони. На території області поширені ліси з дуба, граба, липи, ясена, клена, в’яза. Ґрунт в основному оподзоленний (близько 65%). На північному сході області переважають чорноземи, в центральній частині — сірі, темно-сірі, світло-сірі, на південно-сході і в Придністров’я — глибокі чорноземи і опідзоленні ґрунти. Більш 70% території області зорано.
Територією області протікає 204 річки протяжністю понад 10 км. Вони відносяться до басейнів Південного Буга, Дніпра та Дністра.
1.2. Природні умови і ресурси, їх господарська оцінка
Рельєф Вінницької області сформувався під дією ендогенних та екзогенних факторів. Особливе значення у створенні рельєфу мала і має діяльність річок.
Тому сучасна поверхня області – це хвиляста, подекуди горбиста рівнина. Південна і центральна частина Вінницької області лежать у межах Подільської, а північна – Придніпровської височин. Загальний похил території – на південний схід. В цьому напрямку тече головна річкова артерія області – Південний Буг. На території Вінницької області знаходяться найбільші висоти Подільської ( 370 м між м. Жмеринкою і с. Рахнами) і Придніпровської (323 м с. Перемога Козятинського району) височин.
Вінницьке Придністров’я – це своєрідна «гірська країна». Тут Подільське плато має нахил в бік Дністра і відзначається великою розчленованістю річками на окремі пасма. Для Придністров’я також характерні цікаві форми вивітрювання. Все це створює можливості для організації зимових видів відпочинку, навчальних та пізнавальних екскурсій. Побужжя значно менше розчленоване долинами річок. Кристалічні породи тут перекриті шаром антропогенових відкладів, тому виходять на поверхню в долинах річок, утворюючи пороги. Ці території сприятливі для розвитку водного туризму. Північна частина області зайняті Придніпровською височиною. Її схили порізані численними долинами річок і ярами, особливо в південно-східній частині. Середня висота височини в межах області становить 300 м. Низовин, у повному розумінні цього визначення, в межах області немає. Але долини та заплави річок області придатні для полювання, збирання ягід, грибів та лікарських рослин [2,с. 36-49 ].
Визначивши коефіцієнти горизонтального і вертикального поділу рельєфу Вінниччини, можна зробити висновки, що територія області характеризується високими естетичними якостями, виразністю рельєфу.
Незважаючи на незначні відносні перевищення є можливість панорамного огляду ближніх та середніх планів пейзажу, вибору найбільш вигідних точок огляду, що збільшує естетичну цінність території області в рекреаційному відношенні.
Кліматичні особливості області також сприяють створенню кліматотерапевтичних закладів та проведенню відпочинку і оздоровлення з використанням кліматичних ресурсів. За температурним режимом та режимом зволоження клімат Вінницької області є помірно- континентальним. Проведення зимового відпочинку вимагає поєднання відповідних погодних умов. Середня місячна температура січня в області змінюється від -6,0 ºС (північний схід) до -4,3 ºС (південний захід). Середня тривалість зими області складає 110 днів. В розрізі адміністративних районів тривалість змінюється від 98 днів в Могилів-Подільському та Ямпільському до 113 в Літинському та Вінницькому районах. Важливою характеристикою кліматичних умов холодного періоду є наявність снігового покриву, що є сприятливим для зимових видів відпочинку. На території області стійкий сніговий покрив утворюється у другій декаді або в кінці грудня. Звичайно ці строки коливаються в залежності від характеру погоди та особливостей атмосферної циркуляції. Середня висота снігового покриву на півночі області у лютому становить 15-19 см, на півдні – до 11 см і лише в деякі зими може досягати 40 см. На півдні області близько 50% зим не мають сталого снігового покриву через відлиги.
Оптимальним температурами влітку, за яких можливі всі види рекреаційної діяльності, є температури вище 15ºС. Середня місячна температура липня коливається від +18,5ºС на півночі до +20,6ºС на півдні. Середня тривалість літнього періоду становить в області 111 днів. В розрізі адміністративних районів вона коливається від 106 днів в Літинському, Вінницькому, до 124 – в Могилів-Подільському, Ямпільському районах.
Активні види відпочинку можливі при температурі вище 12ºС. Одним з основних видів рекреаційної діяльності влітку є купально-пляжний відпочинок. Тривалість купально-пляжного періоду в області коливається від 95 до 110 днів, що відповідає оптимальним для рекреаційних цілей параметрам цього показника. Комфортність температурних умов в межах Вінницької області складає близько 3 балів влітку і 2 балів для зимового відпочинку.
У кліматичному відношенні Вінницька область належить до областей із найсприятливішим співвідношенням тепла і вологи, що звичайно сприяє розвитку різних видів рекреаційної діяльності.
Станом на 01.01.2006 р. земельний фонд Вінницької області складає 2649,26 тис. га. Близько 76 % площі області займають сільськогосподарські угіддя. Ґрунтовий покрив області характеризується значною строкатістю та різноманітністю. Найбільш поширеними ґрунтами є сірі лісові – 50,5 % та чорноземи – 42,1 %, невеликі площі займають лучні – 2 %, мочаристі і мочарні – 1,7 % та інші. З ґрунтовим покривом Вінниччини пов’язане формування родовищ лікувальних грязей, які можна використовувати в санаторно-курортному господарстві області. Лікувальні грязі Вінниччини належать до торфових. На території області розвідано 47 родовищ торфу, балансові запаси яких становлять 10187, 1 тис. м³, але жодне з них не розробляється. Торфові грязі з лікувальною метою використовують з 1965 р. на курортах м. Хмільника (Війтівецьке, Вербівське, Дубрівське родовища).
Вінницька область має досить густу мережу річок, що представлена річковими системами Південного Бугу, Дністра і Дніпра. Басейн Південного Бугу займає 62 % території області. Густота річкової мережі – 0,43 км/км². З середніх річок тут протікає Соб і бере початок Гірський Тікич. Басейн Дністра займає 28 % території області, густота річкової мережі складає 0,41 км/км². Протікає одна середня річка Мурафа. Басейн Дніпра представлений середньою річкою Рось з притоками Тетерева і Случі; займає 10 % території області. Густота річкової мережі – 0,48 км/км². Майже всі водні об’єкти області можна використовувати для відпочинку населення, але найбільш перспективними в цьому плані є малі річки, які служать природною основою для розвитку таких видів відпочинку як комплексно-купальний та оздоровчий відпочинок, рибальство.
Найбільші рекреаційні ресурси річок зосереджені в центральних та південних районах Вінниччини, головні з них Південний Буг та Дністер з притоками. Слід зазначити, що на Південному Бузі у незміненому природному вигляді збереглися пороги. Окремі брили граніту піднімаються тут над водою на висоту понад 1,5 м. Побужські пороги відомі далеко за межами області, тут можна здійснювати водні походи на байдарках, проводити змагання з туризму тощо.
Значна кількість водних ресурсів області акумулюється в озерах, водосховищах і ставках. Озер, проте, на Вінниччині практично немає, тому що значна дренованість території не сприяє їх утворенню. Загальна площа водосховищ і ставків у Вінницькій області складає близько 32 тис га. На 1 км² території припадає 1,2 водної поверхні водойм – це один із найбільших показників серед областей України. На Вінниччині 63 водосховища знаходяться в межах області. Крім того, частини 2-х водосховищ Дністровського каскаду розташовані на південному кордоні області. Загальна площа водосховищ області складає 11,2 тис га.
Найбільше з них Ладижинське на Південному Бузі, його площа 20,8 км². Значними за розмірами водосховищами є також Пиківське в Калиновському районі та Дмитренківське в Гайсинському районі. Більшість ставків на Вінниччині побудовані на малих річках та струмках, внаслідок чого їх водний стік зарегульований на 30-60 %. На території області знаходиться понад 4000 ставків загальною площею близько 20 тис.га. Середня площа ставка на Вінниччині складає 5 га. Насиченість ставками в області – одна з найвищих на Україні, чому сприяє хвилястий рельєф. Відкриті водойми Вінницької області мають всі умови для розвитку рекреаційної діяльності, зокрема для організації таких видів відпочинку, як катання на човнах, катамаранах, купання, мандрівки, сонячні та повітряні ванни. Найвищий бал забезпеченості водними ресурсами мають Бершадський, Вінницький, Гайсинський, Могилів- Подільський, Немирівський, Тиврівський, Тростянецький, Ямпільський райони; менш забезпечені Жмеринський, Козятинський, Оратівський, Теплицький, Чернівецький, Чечельницький.
Вінниччина багата якісними мінеральними та прісними підземними водами. Найбільш поширеним на території області є водоносний комплекс в тріщинуватій зоні кристалічних порід докембрію і продуктів їх вивітрювання. За хімічним складом води цього комплексу відносіться до типу гідрокарбонатних магній-кальцієвих або кальцієвих з мінералізацією 0,4-0,8 г/дм³. Дебіт свердловин переважно від 2-3 до 20-50 м³/год. До окремих специфічних зон в породах кристалічного фундаменту приурочені поклади мінеральних радонових вод. На території області розвідано та враховано державним балансом Хмільницьке родовище мінеральних лікувальних радонових вод (5 ділянок), родовище столових вод «Регіна» (4 джерела), 17 родовищ прісних вод (44 окремих ділянки). Розвідується Немирівське родовище мінеральних радонових вод, Бронницьке мінеральної лікувально-столової води, декілька родовищ столових вод.
Важливе значення для формування та розвитку ТРК мають тваринні ресурси. Основним видами використання тваринних ресурсів є полювання і рибальство. Вінницька область багата на видовий склад і чисельність диких звірів і птахів. За природними комплексами мисливські угіддя поділяються таким чином: близько 15 % займають ліси, 68 % – поля, 12 % – водно-болотні угіддя. Площа мисливських угідь області сягає близько 2 млн. га., з них охоплених мисливським упорядкуванням тільки 357,6 тис. га. Також Вінницька область має сприятливі природні умови для ведення рибного господарства (густа річкова сітка – 0,38 км/км², наявність значної кількості водосховищ і ставків). Рибні ресурси є досить різноманітними. Найбільше промислове значення мають короп, товстолоб, карась, щука, лящ, плітка, краснопірка, окунь тощо.
Об’єкти природо-охоронного фонду, за винятком заповідників, теж складають рекреаційний потенціал Вінниччини. Адже крім свого основного призначення – збереження і відтворення природного фонду, вони виконують і рекреаційні функції, особливо як передумова для розвитку екологічного туризму. Станом на 1.01.2005 р. на території Вінницької області функціонувало 338 природоохоронних об’єктів, серед яких: 90 заказників (21 – загальнодержавного і 69– місцевого значення), 182 пам’яток природи (10 – загальнодержавного і 172 – місцевого), 36 парків пам’яток садово-паркового мистецтва (11 – загальнодержавного і 25 – місцевого значення) та 30 заповідних урочищ. Загалом території і об’єкти природно-заповідного фонду Вінниччини займають 23878,67 га, що складає лише 0,78 % від площі області. Це один з найнижчих показників заповідності в Україні. За ним область знаходиться на одній сходинці з дуже розораними областями країни, такими як Дніпропетровська, Луганська, тобто територіями де заповідність нижча 1%. За кількістю природоохоронних об’єктів і територій в області виділяються Вінницький (33) та Могилів-Подільський (29) райони. У найкритичнішому стані за цим показником знаходяться Калинівський, Крижопільський (4), Липовецький і Оратівський (5) райони. Проте за часткою природоохоронних площ лідерство утримує Чечельницький район. Лише сім заповідних територій і об’єктів нараховує ПЗФ району, але розміщуються вони на площі в 4674 га, що складає 23 % заповідної площі області [3]. За ступенем доступності для рекреаційного використання природно-заповідні об’єкти області поділяються на: загальнодоступні ландшафти, що мають статус охоронних об’єктів; відкриті для організованого туризму – всі парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва і більша частина пам’яток природи; відкриті для суворо регламентованого і організованого туризму – частина пам’яток природи і більшість заказників; закриті для туризму – частина пам’яток природи, як правило, зоологічних. У компонентній структурі природно-ресурсного потенціалу Вінниччини природні рекреаційні ресурси складають 5,1 %.
1.3. Населення, трудові ресурси, зайнятість
Кількість наявного населення Вінницької області, за оцінкою, на 1 листопада 2010р. становила 1643,3 тис.осіб. Упродовж січня–жовтня 2010 року чисельність населення скоротилась на 7,3 тис. осіб, це скорочення відбулося за рахунок природного скорочення населення на 7302 особи.
Обсяг природного скорочення населення, порівняно з січнем–жовтнем 2009 року збільшився на 229 осіб або на 3,2%. Водночас в області зареєстровано міграційне скорочення населення – 8 осіб.
починаючи з 80-х років Вінницька область має від’ємний природній приріст населення і на 1995 рік склав –12,7%, в тому числі міського –0,5%, сільського -12,2%, а в 1998 році звичайно цей коефіцієнт ще збільшився.
За показниками відтворення населення область займає 11-те місце в Україні з народжуваності, 2-ге – зі смертності і 20-те – за природнім приростом. Показники природного руху населення відрізняються у міській та сільській місцевостях. Але як у містах, так і у сільській місцевості, коефіцієнт природного приросту негативний. Всі райони області мають від’ємний приріст населення. Лише у м.Вінниці, Могилеві-Подільському та Хмільнику приріст населення додатній.
На стан народжуваності і смертності в будь-якому суспільстві впливає комплекс соціальних, економічних, природних та інших умов. Один з основних факторів, що визначає природний рух населення – його вікова і статева структура.
Вінниччина характеризується вкрай несприятливою віковою структурою населення. З 80-х років, в області спостерігається процес старіння населення. Середній вік чоловіків за останні 15 років зріс від 34 до 36,1 року, жінок – з 41 до 42 років. Щодо статевої структури, то у Вінницькій області 45% населення – чоловічої статі.
Середня щільність населення області 71 чол. на кв.км. Найбільшою щільністю населення відзначаються Вінницький, Шаргородський, Могилів-Подільський та Бершадський райони. Найменш заселені Муровано-Куриловецький, Тиврівський, Чечельницький, Піщанський, Погребищенський та Оратівський райони.
У формуванні населення області провідну роль, як уже зазначалося, відіграють міграції. Масштаби переміщення населення із сіл в міста – найбільші в країні. Основні ж напрямки виїзду населення за межі області – Київська, Одеська, Хмельницька та Чернівецька області.
Розглянемо таблицю природного руху населення:
Таблиця 1. Природний рух населення Вінниччини (у розрахунку на 1000 жит.)
| Роки | Народжуваність | Смертність | Природній приріст |
| 1970 | 14,2 | 10,4 | +3,8 |
| 1985 | 13,7 | 14,4 | -0,7 |
| 1991 | 12,4 | 14,5 | -2,1 |
| 1995 | 11,2 | 16,6 | -5,4 |
| 2005 | — | — | -12,7 |
Міграційні процеси суттєво торкаються і динаміки основного джерела формування трудових ресурсів – населення в працездатному віці.
Таблиця Чисельність постійного населення (осіб)
| На 1 листопада 2010 року | |||
| Все населення | міське | сільське | |
| Вінницька область | 1636213 | 805289 | 830924 |
| у т. ч. | |||
| м. Вінниця | 367533 | 367533 | x |
| м. Жмеринка | 35279 | 35279 | x |
| Козятин (міськрада) | 24908 | 24908 | x |
| Ладижин (міськрада) | 23884 | 22617 | 1267 |
| Могилів-Подільський (міськрада) | 31907 | 31718 | 189 |
| м. Хмільник | 25481 | 25481 | x |
| райони | |||
| Барський | 54494 | 17620 | 36874 |
| Бершадський | 63039 | 13097 | 49 942 |
| Вінницький | 75812 | 16445 | 59367 |
| Гайсинський | 59365 | 25612 | 33753 |
| Жмеринський | 36432 | 4713 | 31719 |
| Іллінецький | 38837 | 15262 | 23575 |
| Калинівський | 59925 | 19158 | 40 767 |
| Козятинський | 41750 | 5822 | 35928 |
| Крижопільський | 35475 | 8912 | 26563 |
| Липовецький | 40069 | 15430 | 24639 |
| Літинський | 37331 | 6671 | 30660 |
| Могилів-Подільський | 34920 | 3974 | 30946 |
| Мурованокуриловецький | 27666 | 6087 | 21579 |
| Немирівський | 51839 | 19246 | 32593 |
| Оратівський | 23046 | 2837 | 20209 |
| Піщанський | 22200 | 6539 | 15661 |
| Погребищенський | 32513 | 9949 | 22564 |
| Теплицький | 30606 | 6442 | 24164 |
| Тиврівський | 44022 | 23025 | 20997 |
| Томашпільський | 35158 | 13242 | 21916 |
| Тростянецький | 37582 | 7711 | 29871 |
| Тульчинський | 58119 | 24085 | 34034 |
| Хмільницький | 38991 | x | 38991 |
| Чернівецький | 23474 | 2842 | 20632 |
| Чечельницький | 22985 | 5131 | 17854 |
| Шаргородський | 59232 | 6726 | 52506 |
| Ямпільський | 42339 | 11175 | 31164 |
Трудові ресурси області складають 913 тис. чол. (48,7%). Таблиця 2 вміщує дані щодо розподілу працюючих в основних галузях народного господарства.
У жовтні 2010р. середній розмір заробітної плати штатного працівника становив 1881 грн., який у 2,1 раза перевищив рівень законодавчо встановлених державних соціальних стандартів, що діяли у жовтні: мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (907 грн.).
Таблиця 2. Структура зайнятості працездатного населення
| Назва галузі | Кількість працюючих (тис.чол.) | Частка від заг. Кількості (%) |
| Промисловість | 210 | 23 |
| Будівництво | 55 | 6 |
| Сільське господарство | 265 | 29 |
| Лісове господарство | 3 | 0,3 |
| Транспорт та зв’язок | 73 | 8,3 |
| Освіта, культура, наука | 96 | 10,5 |
| Охорона здоров’я, фізична культура, спорт та соціальне забезпечення |
57 |
6,2 |
| Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування |
23 |
2,5 |
| Інші | 131 | 14,2 |
Всього в сфері матеріального виробництва працює 663 тис. чол. (72,6% трудових ресурсів), а в невиробничій сфері – 250 тис. (27,4%).
В перспективі, за даними ради по вивченню виробничих сил України, спостерігатиметься значне скорочення кількості працюючих в таких матеріальних галузях як сільське господарство, промисловість, будівництво. На виконання обласної Програми зайнятості населення у 2008 році вживалися заходи щодо поліпшення становища на ринку праці та захисту неконкурентноздатної категорії незайнятого населення. За рік працевлаштовано 15,1 тис. чоловік (130% до передбачених Програмою), виконували оплачувані громадські роботи 7,7 тис.чол. (139%), пройшли профнавчання 4,3 тис.чол. (119,9%), надано профконсультаційних послуг 58,6 тис.чол. (116%).
За рівнем оплати праці першість утримували працівники фінансової діяльності, розмір оплати у них перевищив середній рівень по економіці області в 1,7 раза. Серед промислових видів діяльності найбільш високооплачувані працівники у виробництві, розподіленні електроенергії, газу і води та у хімічному виробництві, розмір оплати праці яких перевищив середній показник по економіці області в 1,5 та 1,6 раза відповідно. Водночас, розмір нарахованої заробітної плати працівників, зайнятих у рибальстві та рибництві, у діяльності готелів та ресторанів, був значно нижчим та не перевищив 65% середнього по економіці області рівня.
Реальна заробітна плата найманих працівників у жовтні 2010р. порівняно з вереснем в 2009 зменшилась на 3,8%, а по відношенню до жовтня 2009р. збільшилась – на 11,6%.
Сума невиплаченої заробітної плати станом на 1 листопада 2010р. становила 23,3 млн.грн., з якої 49,2% – заборгованість економічно активних підприємств, 43,4% складав борг підприємств-банкрутів та 7,4% – економічно неактивних підприємств.
Майже половина (49,5%) заборгованості припадає на підприємства промисловості. Борги підприємств-банкрутів у загальній сумі невиплаченої заробітної плати цього виду діяльності складають 48,5%. Кількість працівників економічно активних підприємств, яким своєчасно не виплачено заробітну плату на 1 листопада 2010р. становила 4,7 тис. осіб або 1,4% зайнятих на цих підприємствах. Кожному з працівників, кому зарплата виплачується із затримкою, в середньому заборговано 2450 грн., що на 30,1% більше від середньої заробітної плати за жовтень п.р.
Середньооблікова кількість штатних працівників підприємств, установ та організацій у жовтні 2010р. становила 334,3 тис. осіб. Кількість працівників, які перебували у відпустках без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт) становила у жовтні п.р. 0,9 тис. осіб (0,3% кількості штатних працівників), а кількість працівників, які з економічних причин працювали у режимі неповного робочого дня (тижня) – 12,4 тис. осіб (3,7% кількості штатних працівників).
У листопаді 2010р. послугами державної служби зайнятості скористалися 25,4 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян проти 27,9 тис. осіб у листопаді 2009р.
На обліку в державній службі зайнятості на 1 грудня 2010р. перебувало 22,3 тис. незайнятих громадян, які шукали роботу. Серед зазначеної категорії громадян 92,3% (20,6 тис. осіб) мали офіційний статус безробітних. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області на початок грудня 2010р. становив 2,2% від кількості населення працездатного віку.
За сприяння державної служби зайнятості у листопаді 2010р. було працевлаштовано 1,5 тис. осіб, що майже на чверть більше, ніж у листопаді 2009р.
З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на допомогу по безробіттю у листопаді 2010р. було витрачено 9,9 млн.грн. Середній розмір допомоги становив 760,80 грн., що на 16,1% менше законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (907 грн.).
За попередніми даними кількість наявного населення Вінницької області на 1 січня 2013р. становила 1627,0 тис. осіб. Упродовж 2012 року чисельність населення скоротилась на 7,1 тис. осіб, це скорочення відбулося за рахунок природного – 6,8 тис. осіб та міграційного – 0,3 тис. осіб скорочення населення.
Обсяг природного скорочення населення, порівняно з 2011 роком зменшився на 0,7 тис. осіб або на 8,9%.
Розділ 2. Характеристика господарства регіону
2.1. Промисловість
Підводячи підсумки роботи промислового комплексу області за 2012 рік в умовах непростої економічної ситуації нам вдалося домогтися сталого зростання. Обсяг виробництва 2012 року перевищено на 7,1% проти 2011 року (по Україні – 98,2%).
Серед регіонів України за індексом виробництва промислової продукції Вінницька область залишила за собою почесне 3 місце.
По Україні індекс за звітний період зменшився по відношенню до січня-листопада 2012 року на 0,3% і склав 98,2%.
За обсягом реалізованої продукції область отримала приріст у 1,3млрд.грн.
У 2012 році підприємства харчової галузі збільшили випуск продукції у порівнянні з 2011 роком на 1,7%, добувної — перевищили минулорічний рівень виробництва на 4,3%. Виробництво готових металевих виробів зросло на 3,0%, продукції хімічної галузі — на 22,3%. Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води збільшилось на 29,3%.
Не вийшли на рівень обсягу виробництва промислової продукції 2011 року підприємства легкої галузі (83,3%), деревообробної (89,6%), машинобудування (80,2%), підприємства по виробництву будівельної продукції (83,9%), видавничої діяльності (94,4%).
У добувній промисловості обсяги виробництва перевищили рівень минулого року на 4,3%. Галузь працює стабільно.
Бершадським ТОВ «Будматеріали» у 2012 році видобуто 243,6 тис.м.куб, що в 3,4 рази більше відповідного періоду 2011 року. Основним споживачем каменещебеневої продукції є ПрАТ «Зернопродукт» для будівництва птахофабрики під м.Ладижин.
Разом з тим, ПАТ «Турбівський каоліновий завод» не розпочав свою діяльність у 2012 році через проблеми зі збутом каолінової сировини.
На підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв збільшено обсяг продукції проти 2011 року на 1,7%, а у поріванянні з відповідним місяцем 2011 року приріст склав 3,7%.
У 2012 році до підприємств основного кола статистичного спостереження долучено підприємство, яке реалізовувало інвестиційний проект по введенню нових виробничих потужностей по виробництву соку концентрованого не освітленого – Вінницька філія ТОВ «Яблуневий дар».
Лише за 2 місяці 2012 року на потужностях підприємства було вироблено яблучного концентрату 10308,0 тонн на суму 125285,0 тис. грн., обсяги виробництва підприємства забезпечили вагомий ріст промислового виробництва в Липовецькому районі.
Вагомий внесок у загальне виробництво цукру зробив ВП “Жданівський цукровий завод” ТОВ «Хмільницьке», який за звітний період додав в загальнообласний показник 282,3 млн. грн. товарної продукції. На підприємстві перероблено 400,6 тис. тонн цукрових буряків, вироблено 54,5 тис. тонн цукру, що на 4,8 тис. тонн більше ніж у 2011 році. По якості цукор відповідає державним та європейським стандартам і є одним з найкращих в Україні.
Лідером є і ТОВ «Могилів-Подільський молокозавод», на якому у 2012 році додатково укладено 5 нових договорів на поставки продукції; дещо збільшена заготівельна мережа , на 4 одиниці збільшено асортимент виробів. У грудні минулого року на підприємстві розпочато монтаж нової технологічної лінії з виробництва наповнювачів до кондитерських виробів, що надасть змогу значно наростити обсяги виробництва продукції.
Разом з тим, у зв’язку з призупиненням роботи на ТОВ „Погребищенський маслосирзавод” для виконання пунктів припису, виданого контролюючими службами при проведені комплексної перевірки 7 липня 2012 року (простій 2,5міс) було спричинено кризові явища на підприємстві, що змусило передати потужності заводу в лізингове управління.
На сьогодні інвестори на підприємстві провели модернізацію частини виробничих потужностей, укомплектували штатну чисельність робітників, ліквідували заборгованість по заробітній платі, збільшили закупівельну ціну від населення до 2,45 грн. за літр.
Нині, керівництвом заводу вживаються заходи по нарощуванню обсягів виробництва та покращенню фінансово – господарської діяльності підприємства.
Через зменшення замовлень на виготовлення продукції на давальницьких умовах на підприємствах легкої промисловості зменшено обсяги виробництва на 16,7%.
Подібна ситуація відставання від рівня обсягу виробництва промислової продукції 2011 року зафіксована і на підприємствах деревообробної галузі – -10,4%.
Через пріоритетність для великої частини населення електронних носіїв інформації на підприємствах видавничої діяльності випуск продукції проти 2011 року скоротився на 5,6%, хоча і отримано приріст 4,7% до листопада 2012 року і +4,4% — до грудня 2011 року.
У хімічній промисловості обсяги виробництва продукції збільшились проти 2011року на 22,3%, а до грудня 2011 року рівень виробництва перевищено на 63,1%.
Покращився стан і на підприємствах по виробництву будівельних матеріалів. Завдяки впровадженню урядової програми по будівництву соціального житла, зростає потреба і у стінових матеріалах та залізобетонних конструкціях, що зумовило скорочення відставання обсягів виробництва у зрівнянні з періодом 9 місяців 2012 року на 2,8п.п. За 2012 рік індекс промислового виробництва склав 83,9% ( за січень-жовтень 2012 року – 86,7%).
Обсяг продукції підприємств металообробки проти рівня 2011 року збільшився на 3,0%, а у зрівнянні з відповідним місяцем 2011року – на 2,4%.
Через брак обігових коштів та зменшення замовлень на виготовлення машинобудівної продукції у результаті недостатньої конкурентоспроможності на споживчому ринку обсяг виробництва продукції скоротився на 19,8%.
Разом з тим, на ПАТ «Могилів-Под. машинобудівний завод ім. С.М.Кірова» укладені контракти з підприємствами країн Середньої Азії на поставки борошномельного обладнання і запчастин на загальну суму 30,0 млн грн., що надало змогу з початку року на 47,7 % наростити виробництво продукції (в порівнянні з 2011 р.) .
ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування і приладів» укладено 5 нових договорів на поставки виробів, 2 з них вже реалізовано; освоєно виробництво нової для підприємства продукції – плитки тротуарної та відновлено випуск печей опалювальних, колосників, тощо.
ПрАТ «Уланівський Агромаш» збільшив обсяги виробництва на 30,1%, що складають 698,8 тис. грн. В результаті його діяльності виготовлено 16 пунктів прийому молока, на 88 тис. грн. вироблено металоконструкцій, проведено ремонтних робіт на 209 тис. грн.
Стримують розвиток машинобудування такі підприємства, як ПАТ «АТЕКО» Турбівський машинобудівний завод, який у звітному році не працював. Частина працівників виробничої сфери і ІТП переведені на дочірнє підприємство ТОВ «ЯМІ Лімітед», а частина звільнена, у зв’язку з призупиненням виробничої діяльності. Частина майнового комплексу підприємства продано ФГ «Україна». Через нестачу оборотних активів, ПАТ «АТЕКО» неспроможне відновити серійний випуск техніки для комунального господарства. Залишок активів підприємства описані відповідними службами в рахунок погашення боргових зобов’язань.
З липня 2012 року припинена виробнича діяльність в ПАТ «Могилів-Подільський приладобудівний завод», по якому Вінницьким господарським судом, за поданням Могилів-Подільської ОДПІ, 21.09.2011 року порушена справа про банкрутство (в даний час перебуває у стадії розпорядження майном).
В МП «Овіс», у зв’язку з браком замовлень, здійснюються заходи переорієнтації діяльності підприємства на надання послуг з ремонту електрообладнання та приладів, Інтернет — послуг та кабельного телебачення, внаслідок чого виробнича діяльність на підприємстві вкрай обмежена.
На підприємствах з виробництва електроенергії, газу та води обсяги продукції зросли проти рівня 2011 року на 29,3%.
В плані збільшення в енергетичному балансі частки енергоносіїв, які виробляються з відновлюваних джерел енергії, у 2013 році ТОВ «Біоенергетичний альянс» (м. Київ) у м.Могилів-Подільському передбачається розпочати будівництво геліоелектростанції потужністю 5,0 Мвт.
У 2013 році є перспектива розширення підприємств по виробництву електроенергії і за рахунок ТОВ «Імперіал енерго», смт. Вендичани.
В області в поточному році продовжується позитивна тенденція щодо покращання ефективності діяльності господарського комплексу області та нарощення прибуткового сальдового фінансового результату діяльності підприємств усіх форм власності .
Фінансовий результат діяльності суб’єктів підприємницької діяльності (без сільськогосподарських та малих підприємств) області за січень – вересень 2012 року склав 167,0 млн.грн. прибутку, що на 286,7 млн. грн. або в 2,7 рази менше ніж у відповідному періоді минулого року.
В порівнянні із січнем — вереснем 2011 року частка прибутково працюючих підприємств області зросла на 1,8 в.п. і складає 62,9%.
Більше 1 мільйону прибутку від звичайної діяльності до оподаткування отримали 30 суб’єктів підприємницької діяльності області. Серед них: ПАТ «Вінницяобленерго», ПАТ «Вінницяпобутхім», ТОВ «Інтер Фуд» ,ТОВ «Аграна фрут Україна», ПАТ «Вінницька кондитерська фабрика», ДП «Вінницятрансприлад», СПТОВ «Сперко Україна», ТОВ «Хліб Жмеринщини» тощо.
Значний вплив на формування позитивних фінансових результатів в цілому по області має господарська діяльність підприємств промисловості. За звітний період поточного року підприємства промислових видів діяльності отримали в цілому прибуток від звичайної діяльності до оподаткування в сумі 182,5 млн.грн., що у 3 рази менше, ніж за відповідний період минулого року.
Питома вага прибуткових промислових підприємств склала 56,2%. Прибуток, отриманий ними складає майже 582 млн.грн.(73% загальної суми прибутків області).
В загальній сумі прибутків промислових підприємств області за підсумками січня-вересня 2012 року позитивний фінансовий результат діяльності 71,4% підприємств добувної промисловості, якими отримано 18,35 млн. грн. прибутку. Сальдований фінансовий результат галузі – 9,96 млн. грн. прибутку, тоді як у відповідному періоді минулого року спрацювали із збитками на суму 964 тис.грн.
Позитивно вплинула на рівень фінансового результату області діяльність підприємств переробної промисловості, які отримали в цілому 181,1 млн.грн. прибутку, і в порівнянні з відповідним періодом 2011 року він зріс на 19,8% або майже на 30 млн. грн., 57,2% прибуткових підприємств отримали 453,1 млн.грн. прибутків, їх питома вага в загальній сумі прибутків промисловості – 77,9%.
В тому числі прибутково в цілому спрацювали переробні підприємства з виробництва харчових продуктів та напоїв, де 59% прибуткових підприємств отримали 280,8 млн.грн. прибутку, їх сальдований фінансовий результат склав 66,2 млн.грн. прибутку, тоді як у відповідному періоді минулого року було отримано 3,97 млн.грн. збитку, хімічної та нафтохімічної промисловості, де 71,4% прибуткових підприємств отримали 74,8 млн.грн. прибутку, а в цілому фінансовий результат — 70 млн.грн. прибутку, що на 19,4% більше досягнутого рівня прибутковості за 9 місяців 2011 року, і з виробництва збірних бетонних та залізобетонних виробів, керамічних виробів, цегли, керамзиту, виробів із бетону та гіпсу, де прибуток склав 1,6 млн. грн., 60% прибуткових підприємств отримали прибуток на суму 12,4 млн. грн.
Також прибутково спрацювали переробні промислові підприємства, що займаються металургійним виробництвом та виробництвом готових металевих виробів — ними нарощено сальдований прибутковий результат діяльності у 2,1 рази – отримано 45,3 млн.грн. прибутку (57,1% прибуткових підприємств отримали 47,9 млн.грн. прибутку) та машинобудуванням – спрацювали з прибутком на суму 20,5 млн.грн. (69% прибуткових підприємств – 29,25 млн.грн. прибутку) і це в на 34% більше ніж за січень-вересень 2011 року.
Серед підприємств непромислових видів економічної діяльності прибутково спрацювали підприємства які займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям — 8,7 млн. грн. прибутку проти 26,2 млн.грн. збитку за 9 місяців 2011 року, та наданням комунальних та індивідуальних послуг, діяльністю у сфері культури та спорту — 1,02 млн.грн. прибутку проти 13,95 млн.грн. збитку.
В територіальному розрізі за січень-вересень 2012 року із 18 районів та 6 міст (щодо 9 районів інформація не надається: по 8 районах – інформація конфіденційна, а підприємства Чернівецького району не включені в статистичне обстеження) прибутково спрацювали 15 господарських комплексів адміністративно-територіальних одиниць області, із них 11 районів та 4 міста: Вінниця – 142,6 млн. грн., Козятин – 9,5 млн.грн., Жмеринка – 3,3 млн. грн. та м. Хмільник – 2,8 млн. грн. прибутку.
Найбільш прибутково спрацювали господарські комплекси в районах: — Крижопільському – 49,5 млн.грн. (83,3% підприємств спрацювали прибутково), Тульчинському – 42,8 млн.грн. (відповідно – 61,5%), Бершадському – 46,8 млн.грн. (відповідно 66,7%), Іллінецькому – 38,8 млн.грн. (71,4% підприємств спрацювали прибутково), Вінницькому – 21,9 млн. грн. (відповідно 87,5%) тощо.
Найбільша частка прибуткових підприємств, крім зазначених, значиться у Піщанському та Тростянецькому (100%), Шаргородському (80%), Вінницькому (87,5%) та Чечельницькому (75%) районах.
2.2. Сільське господарство
У січні 2013р. загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно з січнем 2012р. зросло на 33,6%, у т.ч. в аграрних підприємствах – у 2,1 раза, в господарствах населення – на 1,2%.
Індекси обсягу сільськогосподарського виробництва
| Площа сільсько-господар- ських угідь, тис.га |
Індекси обсягу сільськогосподарського виробництва, у % до попереднього року | |||||||||
| усі категорії господарств | у тому числі | |||||||||
| продукція сільського господарства |
з неї | сільськогосподарські підприємства | господарства населення | |||||||
| продукція сільського господарства |
з неї | продукція сільського господарства |
з неї | |||||||
| продукція рослин- ництва |
продукція тварин- ництва |
продукція рослин- ництва |
продукція тварин- ництва |
продукція рослин- ництва |
продукція тварин- ництва |
|||||
| 2003 | 1818,7 | 87,7 | 90,5 | 83,3 | 71,5 | 71,2 | 73,0 | 100,5 | 116,3 | 86,6 |
| 2004 | 1818,5 | 116,3 | 127,2 | 97,8 | 134,0 | 145,6 | 92,1 | 106,3 | 112,2 | 99,3 |
| 2005 | 1813,8 | 102,7 | 99,3 | 110,2 | 96,2 | 92,7 | 115,8 | 107,3 | 106,2 | 108,8 |
| 2006 | 1814,7 | 105,8 | 106,6 | 104,0 | 119,8 | 121,1 | 113,9 | 96,8 | 93,4 | 101,4 |
| 2007 | 1815,3 | 93,1 | 89,7 | 100,3 | 96,2 | 94,8 | 103,0 | 90,7 | 83,5 | 99,5 |
| 2008 | 1813,1 | 125,5 | 139,2 | 100,4 | 143,1 | 153,1 | 97,9 | 110,8 | 120,2 | 101,2 |
| 2009 | 1813,5 | 97,0 | 95,7 | 100,2 | 94,7 | 93,4 | 103,4 | 99,4 | 99,6 | 99,2 |
| 2010 | 1813,2 | 100,0 | 100,3 | 99,4 | 101,0 | 100,6 | 104,1 | 99,0 | 99,9 | 98,0 |
| 2011 | 1823,3 | 119,6 | 127,3 | 100,6 | 126,2 | 129,7 | 105,1 | 112,6 | 123,5 | 99,1 |
У господарствах усіх категорій у січні 2013р. вироблено 15,7 тис.т м’яса (реалізація худоби та птиці на забій в живій вазі), що на 37,7% більше проти 2012р., з них аграрними підприємствами вироблено 8,5 тис.т (більше у 4,0 раза).
Станом на 1 лютого 2013р. загальне поголів’я великої рогатої худоби становило 345,7 тис. голів (на 9,3% більше, ніж на 1 лютого 2012р.), у тому числі корів – 173,2 тис. голів (на 0,9% менше); свиней – 368,3 тис. голів (на 2,8% більше), овець і кіз – 41,0 тис. голів (на 0,5% більше), птиці всіх видів – 14,1 млн. голів (у 1,6 раза більше).
Поголів’я великої рогатої худоби, що утримується в господарствах населення зросло на 14,7%, свиней – на 2,1%, овець та кіз – на 0,3% та птиці – на 1,1%, при цьому, поголів’я корів знизилось на 1,1%.
Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами власно виробленої продукції за січень 2013р. порівняно з відповідним періодом 2012р. зріс на 32,4%, за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції рослинництва на 12,3% та тваринництва – у 2,2 раза. Частка продукції рослинництва у загальній вартості реалізованої продукції склала 68,9%, тваринництва – 31,1% (у січні 2012р. – 81,3% та 18,7% відповідно).
За січень 2013р. проти відповідного періоду минулого року знизились середні ціни продажу овочів, плодів та ягід, худоби та птиці, молока і молочних продуктів, олії та цукру.
Станом на 1 лютого 2013р. в сільськогосподарських підприємствах (крім малих) та підприємствах, що здійснюють зберігання, переробку зернових культур, було в наявності 1019,6 тис.т зерна (на 32,4% менше проти 1 лютого 2012р.). Безпосередньо в аграрних підприємствах зберігалося 450,9 тис.т зерна. Зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали в наявності 568,7 тис.т зерна.
Середня закупівельна ціна зернових культур, яку пропонували зберігаючі та переробні підприємства товаровиробникам, у січні п.р. становила 1845,6 грн. за 1 тонну, що на 9,1% більше рівня відповідного періоду минулого року.
2.3. Сфера обслуговування населення
Галузь освіти включає 8 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації, 26 – І- ІІ рівня акредитації, 34 професійно-технічних навчальних закладів, 1067 загальноосвітніх шкіл.
Медицина: це 135 лікарських закладів, 318 лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів. В м. Вінниця функціонує Центр аерокосмічної і льотної медичної підготовки офіцерів Військово-Повітря-них Сил України. Кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення – 90,2. Починають впроваджуватись елементи страхової медицини.
Санаторно-лікувальні заклади. Добре відомий в Україні і далеко за її межами курорт “Хмільник” (6 санаторіїв), де з застосуванням мінерально-лікувальної води “Радон” високої мінералізації успішно лікуються люди з різноманітною патологією, і в першу чергу – остеохандрозом. Тут проходять реабілітаційне лікування після інфаркту міокарду і інсультів. Немирівський санаторій “Авангард” проводить лікування в спеціалізованих відділеннях: після-опіковому, пульманологічному і патології вагітності жінок. Санаторії оснащені сучасною лікувальною діагностичою апаратурою, мають високі клімато-бальнологічні показники. Будинки відпочинку “Гірський” (Могилів-Подільський р-н) і “Сокілець” на річці Південний Буг. Бази відпочинку підприємств і організацій на берегах річок Південний Буг, Дністер, Мурафа в т.ч. на березі водосховища Ладижинської теплоелектростанції біля села Степашки [6].
Розвитку туризму і рекреації сприяють природні ландшафти, мальовничі краєвиди, численні культурно-історичні пам’ятки. Загальна кількість пам’яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області – 2204. За 2001 рік в області надано послуг туристичного характеру понад 65 тисячам туристів, в т.ч. до 2 тисяч – іноземних.
Товарооборот області за січень-грудень 2012 року склав 23 млрд. 556 млн.грн. і зріс у порівнянних цінах на 17,7 %, а в діючих цінах збільшився на 20,1%. За темпами зростання обороту роздрібної торгівлі область займає 5 місце, а за абсолютним приростом на одну особу – 12 місце серед регіонів України.
Частка товарів вітчизняного виробництва в товарообороті продовольчих товарів області становить 93,1%. Цей показник є одним з найвищих в Україні.
Сфера послуг. Обсяг реалізованих послуг за січень-грудень 2012 року склав 4231 млн. грн., що на 5,9 % менше відповідного періоду минулого року.
Населенню реалізовано послуг на 970 млн.грн., що становить 22,9 % від загальних обсягів і на 4,3 % більше відповідного періоду минулого року.
Розділ 3. Сучасні проблеми та перспективи розвитку регіону
3.1. Проблеми соціального та економічного розвитку регіону, та шляхи їх подолання
В області забезпечено стабільну виплату всіх пенсійних зобов’язань, а також докладається максимум зусиль для швидкого й повного перерахунку пенсійних виплат у зв’язку із змінами в законодавстві.
Частка підприємств області, які отримали в результаті господарської діяльності за січень-вересень 2012 року збитковий фінансовий результат в порівнянні з відповідним періодом минулого року скоротилась на 1,8 відсоткових пункти і становить 37,1%. Сума збитків збиткових підприємств на 13,8% менше рівня січня-вересня 2011 року і складає 563,4 млн. грн.
Із збитками більше 1 мільйону грн. спрацювало 27 суб’єкти підприємницької діяльності області і їх кількість скоротилась на 48 підприємство, Серед них: Комунальне підприємство «Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз», ТОВ «Юзефо-Миколаївська Аграрно-промислова компанія», ТОВ «Турбівська цукрова компанія», ТОВ «Авіс», ТОВ «Бершадське хлібоприймальне підприємство» тощо.
Із загальної кількості підприємств переробної промисловості в січні-вересні 2012 року спрацювали із збитком від звичайної діяльності до оподаткування 42,8% підприємств (частка збитково працюючих підприємств скоротилась на 0,6 в.п.) на суму 271,9 млн.грн. (68,1% загальної суми збитків промисловості).
Серед підприємств переробної промисловості в цілому спрацювали із збитковим фінансовим результатом підприємства наступних видів діяльності:
— легкої промисловості, які за січень-вересень 2012 року в цілому отримали 2,5 млн.грн. тоді як за відповідний період минулого року вони спрацювали із прибутком на суму 4,8 млн. грн., прибутково спрацювали лише 26,7% підприємств на суму 1,2 млн.грн. прибутку;
— з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів, які спрацювали із негативним фінансовим результатом на суму 3,2 млн. грн., що в 8,7 раз або на 24,8 млн. грн. менше ніж за відповідний період минулого року; прибутково спрацювали 50% підприємств, на суму 3,2 млн.грн. прибутку;
— целюлюзно-паперового виробництва та видавничої діяльності, які отримали за 9 місяців поточного року збитки на суму 16,5 млн.грн., тоді як у зазначеному періоді 2011 року спрацювали із прибутками на суму 16,3 млн.грн., прибутково спрацювали 33% підприємств, на суму 4 млн.грн. прибутку;
Промислові підприємства з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води спрацювали із негативним фінансовим результатом на суму 8,6 млн. грн., тоді як за відповідний період минулого року спрацювали із прибутками на суму 397,9 млн. грн; збитково спрацювали 57,9% підприємств, на суму 119,2 млн.грн. прибутку
Підприємства транспорту та зв’язку спрацювали із фінансовим результатом на суму 16,05 млн. грн. збитку, а за відповідний період 2011 року спрацювали із прибутками на суму 4,3 млн. грн.
Значний вплив на економіку області справляє фінансово-господарська діяльність будівельних підприємств області За січень-вересень 2012 року в цілому в будівництві фінансовий результат склав 2,4 млн. грн. збитку., тоді як у зазначеному періоді 2011 року спрацювали із прибутками на суму 16,7 млн.грн,. Прибутково спрацювали 59,5% підприємств галузі, їх сума прибутку – 13,5 млн.грн.
Суб’єкти господарювання області, які займаються торгівлею, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку зменшили негативний фінансовий результат діяльності у 7 рази, або на 63,1 млн.грн. і отримали за 9 місяців 2012 року 10,45 млн. грн., тоді як у попередньому році -73,6 млн.грн.збитку.
В територіальному розрізі за січень — вересень 2012 року отримали збитки від своєї діяльності 7 районів та 2 міста обласного значення (м. Ладижин – 10,3 млн.грн. збитку (50% прибуткових підприємств), м. Могилів-Подільський – 8,3 млн. грн.. збитку (58,3% прибуткових підприємств).
Найбільші збитки отримали господарські комплекси наступних районів: Калинівського – 73,1 млн.грн. (42,9% збиткових підприємств), Немирівського – 90,3 млн. грн. (відповідно – 62,5%), Липовецького – 16,65 млн. грн. (відповідно — 50%), Козятинського – 11,35 млн. грн. (відповідно — 50%) та Літинського – 9,4 млн.грн. (відповідно – 66,7%).
При проведені аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств області, відмічено основні чинники, що зумовлюють неефективну роботу підприємств:
— перерахунок курсових різниць в зв’язку зі зміною курсу;
— спад обсягів виробництва, робіт та послуг;
— наявність великих обсягів взаємних неплатежів і в результаті — значних сум дебіторської та кредиторської заборгованості;
— нарахування значних сум амортизації в результаті дооцінки основних засобів;
— продаж основних засобів за ціною, нижчою ніж залишкова вартість;
— сплата значних сум коштів у вигляді відсотків за надані підприємствам банківські кредити;
— збільшення витрат за рахунок зростання цін на матеріальні ресурси, енергоносії, транспортні послуги, а також значних сум витрат за надання маркетингових послуг тощо.
З метою досягнення беззбиткової діяльності суб’єктів господарювання та нарощення надходжень до бюджету області в 2012 році виконуються „Заходи по збільшенню бази оподаткування та зменшення збитковості суб’єктів господарської діяльності Вінницької області на 2012 рік”, які затверджені головою обласної державної адміністрації від 25.04.2012 року №01-1-14/2644.
Окрім цього з метою розвитку та підтримки сприятливого інвестиційного середовища Вінницької області і поглиблення міжнародної співпраці обласною державною адміністрацією були підготовлені буклети англійською мовою для розповсюдження при проведенні міжнародних заходів та візитів делегацій Вінницької області за кордон.
3.2. Перспективи соціально-економічного розвитку регіону
Для стимулювання економічного розвитку та підвищення конкурентноздатності області необхідно: розвивати приміську зону поблизу м. Вінниці, та у межах провідних районів де створювати підприємства інноваційної спрямованості; поглиблювати спеціалізацію у сільському господарстві супутникових районів та периферії; відновлювати та підтримувати родючість ґрунтів обласного земельного фонду, стимулювати залучення інвестицій у АПК та промисловість області.
Основними завданнями соціально-економічного розвитку регіону є створення в середньостроковій перспективі підґрунтя для:
- поліпшення умов життєдіяльності населення області на основі розвитку економіки як базису для підвищення зайнятості, збільшення доходів та зниження рівня інфляції;
- підвищення конкурентоспроможності товарів та послуг, вироблених на Вінниччині, нарощення їх експорту та створення умов для імпортозаміщення;
- інвестиційно-інноваційного розвитку економіки області, реалізації інвестиційних проектів;
- модернізації інфраструктури області, зокрема транспортної та житлово-комунальної;
- поліпшення бізнес-клімату, створення умов для максимально вільного ведення бізнесу;
- підвищення стандартів життя шляхом поліпшення якості та доступності освіти, медичного обслуговування, соціального захисту населення, спорту і культури;
- зменшення диспропорцій у розвитку економіки міст та районів області шляхом підвищення їх інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності завдяки визначенню нових «точок» зростання;
- перетворення агропромислового комплексу області у високоефективний, конкурентоздатний на внутрішньому та зовнішньому ринках сектор економіки регіону та країни.
Досягнення поставленої мети буде здійснюватись через реалізацію пріоритетів у соціально-гуманітарній сфері, економічній сфері, сфері природокористування та безпеки життєдіяльності людини та сфері розвитку громадянського суспільства.
Отже, послідовна реалізація визначених завдань надасть можливість у 2013 році закріпити позитивні тенденції макроекономічної та фінансової стабілізації, посилити соціальну складову та перейти на траєкторію стійкого економічного зростання, а саме:
- забезпечення рівня оплати послуг населенням не менше 100,6% (враховуючи погашення заборгованості минулих періодів);
- доведення рівня відшкодування доходами витрат операційної діяльності житлово-комунальних підприємств з виробництва та надання послуг до 100%;
- зменшення частки ветхих та аварійних теплових мереж у загальній протяжності мереж з 30% до 15%;
- переведення 860 котелень закладів бюджетної сфери області на альтернативні види палива;
- приріст валової продукції сільського господарства на 10,4 відсотка, в т.ч. продукції тваринництва на 33,1% або на 1265,3 млн.грн., рослинництва на 2,7% або на 301,6 млн.грн.
- зростання темпу зростання обороту роздрібної торгівлі на 11,5%;
- поглиблення соціальної орієнтації економічного розвитку і перерозподіл національного доходу на користь населення: середньорічні темпи зростання заробітної плати становитимуть близько 16 відсотків, реальні доходи населення зростуть на 15%;
- збільшення обсягів капітальних інвестицій у фактичних цінах на 13 % і становитиме 8490 млн.грн.;
- введення в експлуатацію об’єктів соціальної сфери до 292 тис. кв. метрів загальної площі житла;
- залучення прямих іноземних інвестицій в сільське господарство в 2013 році прогнозується на рівні 23,6 млн. дол. США, або на 11,8 % більше до попереднього року;
- зниження показника навантаження на 10 вільних робочих місць до 170 осіб;
- забезпечення збільшення кількості суб’єктів малого підприємництва до 104, 4 тис. або на 1%;
- охоплення дошкільною освітою не менше 95 % дітей дошкільного віку (нині – 85%);
- охоплення дошкільною освітою 100% дітей передшкільного віку (нині – 98,4%).
Висновки
Вінницька область займає вигідне географічне положення. Рельєф області височинний (Подільське плато, Придніпровська височина). Клімат області помірний. Область знаходиться в межах лісостепової зони. Для неї характерні типові для цієї зони ґрунти, рослинність, тваринний світ, ландшафти. У Вінницькій області – густа мережа річок, головна річка – Південний Буг. Вінницька область багата нерудними корисними копалини. Господарське значення мають родовища каолінов і будівельного каменя.
Демографічна ситуація в області характеризується тенденцією до скорочення загальної чисельності населення, що обумовлено зменшенням рівня народжуваності, від’ємним природним приростом та значним міграційним відтоком за межі області.
Вінницька область є індустріально-аграрним регіоном. Рівень розвитку господарства області середній. Основними галузями невиробничої сфери є рекреація, туризм, освіта, охорона здоров’я, транспорт, будівництво.
Аналіз і оцінка природних, економічних, рекреаційних ресурсів та історико-культурної спадщини показує, що в перспективі на території Вінниччини може розвиватися потужний територіально-рекреаційний комплекс. З метою подальшої охорони природних та історико-культурних місцевостей необхідно збільшувати кількість природно-заповідних об’єктів. Залишається актуальним і питання охорони та використання історико-культурної спадщини області. Адже чимало пам’яток знаходяться у занедбаному стані, вимагають реконструкції і відновлення. Бюджетні асигнування на культуру є обмеженими через важку економічну ситуацію в країні. Більшість пам’яток не включені до туристських маршрутів, а тому не задіяні в туристичному процесі. Таким чином, виявлення, збереження та повноцінне використання природних ресурсів та історико-культурної спадщини регіону є одним з найактуальніших завдань.
Список використаної літератури
- Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України. Методологія та методика аналізу, термінологія, районування. – К.: Київський університет, 2001. – 395 с.
- Географія Вінницької області: Пробний навчальний підручник для середньої школи / За ред. Г.І.Денисика Л.Ф.Жовнір. – Вінниця: Гіпаніс, 2004. – 308 с.
- Заповідні об’єкти Вінниччини. – Вінниця: Велес, 2005. – 104 с.
- Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область. – К.: Вид-во АН УРСР, 1972. – 778 с.
- Іщук С. І., Чернова Г.В. Ресурсне забезпечення туристсько-рекреаційного комплексу Вінницької області // Економічна і соціальна географія. – К., 2002. – Вип. 53. – С. 119-122.
- Чернова Г.В. Історико-культурна спадщина Вінниччини та її значення для формування територіально-рекреаційного комплексу // Мат. ІІ міжнар. конф. «Молоді науковці – географічній науці». – К., 2005. – С. 52-53.
- Географічна енциклопедія України : В 3-х т./ Редкол.:О.М.Маринич (відповід.редактор) та інш. — К. : “Українська Радянська енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1989. — Т.1: А-Ж. — 416 с. :іл.
- Географія України. Атлас для 8-9 класів. Інститут передових технологій, 2007.
- Екологія / С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін. — К.: КНЕУ, 2005. — 371 с.
- Масляк П.О., П.Г.Шищенко. Географія України: Проб. Підручник для 8-9 кл.серед.шк. – К.:Зодіак-ЕКО, 2000. – 456с.
Додатки
Додаток 1. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ НА 2013 РІК