Вступ

Важливою подією розвитку двосторонніх економічних відносин стало проведення

3 квітня 2009 р. у Києві установчого засідання Міжурядової українсько-португальської комісії з питань економічного, промислового та технічного співробітництва, за головуванням Заступника Міністра економіки України Н.Є.Бойцун та Державного секретаря з питань промисловості та інновацій Міністерства економіки та інновацій Португалії А.К.Герра. Під час засідання було підписано Меморандум про співпрацю між Українським центром сприяння іноземному інвестуванню та Агентством з питань інвестицій та зовнішньої торгівлі Португалії.

Головним двостороннім документом, що регулює сьогодні українсько-португальське співробітництво у культурно-гуманітарній сфері, є Угода між Україною та Португалією про співробітництво у галузі освіти, культури, науки, технологій, молоді, спорту та засобів інформації. Після набуття нею чинності було розпочато роботу із створення Змішаної Комісії з гуманітарного співробітництва, завданням якої має стати розробка Програми обмінів та співробітництва, а також узгодження фінансових умов їх здійснення. На даний час з португальською стороною опрацьовується питання щодо проведення у Києві у 2010 році установчого засідання цієї Комісії. Наразі українська та португальська сторони працюють над проектами Робочого Регламенту роботи Комісії, а також Програми співробітництва у галузі освіти, культури, науки і технологій, молоді, спорту та засобів масової інформації, яка має бути підписана під час засідання Комісії.

1. Сучасний стан та перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та Португалією

Розвиток торговельно-економічних зв’язків між Україною та Португалією останніми роками відзначається певними коливаннями, пов’язаними з декількома факторами. Зокрема, минулого року на їх стан помітно вплинула світова економічна криза. Негативний вплив відчули обидві сторони, але, на жаль, у зв’язку з застарілою та нераціональною структурою виробництва (а звідси – і зовнішньої торгівлі) більш болісно його відчула Україна. Як свідчать, наведені нижче дані португальської статистики, останніми роками товарообіг між країнами постійно зростав і у 2007 році Португалія завозила з України втричі більше товарів, аніж експортувала до нашої країни. Значною мірою, таке співвідношення забезпечувалося за рахунок придбання в Україні металу та хімічної продукції, виробництво та продаж яких виявилося найбільш вразливим на кризові явища.

Тому, за даними Держкомстату України за 9 місяців 2008 року товарообіг товарами та послугами між Україною та Португалією склав 96,1 млн. дол. США, що на 4,6 % більше, ніж за відповідний період 2007 року. Водночас, обсяги українського експорту до Португалії зменшились на 44,2 % склали 30,1 млн. дол. США, обсяги португальського експорту зросли на 74,5 % та склали 66 млн. дол. США. Сальдо у торгівлі товарами та послугами за цей період негативне для України і становило 35,9 млн. дол. США. Основними позиціями українського експорту до Португалії за 9 місяців 2008 року були продукція агропромислового комплексу (85%), енергоносії (7%), чорні метали (2%). З Португалії в Україну експортувалися промислове і лабораторне устаткування (32 %), пробка та вироби з неї (15 %), транспортні засоби (13 %), фармацевтична продукція (5 %).

Головним проблемним питанням українсько-португальського торговельно-економічного співробітництва залишається необхідність завершення процесу створення та проведення першого засідання Спільної міжурядової Комісії з торговельно-економічного співробітництва, яка має бути створена відповідно до Статті 8 Угоди про дружбу та співробітництво між Україною та Португальською Республікою, від 25 жовтня 2000 р. (набула чинності 1 серпня 2003 року). Останнім часом з цього приводу ведуться інтенсивні консультації щодо термінів та порядку денного Засідання, яке передбачається провести у першій половині поточного року у Києві.

За даними Держкомстату України у 2009 році відбулося значне скорочення обсягів зовнішньої торгівлі. При цьому, український експорт товарів та послуг зменшився на 37,5 % (до Португалії – на 3,3 %). Втім, негативне сальдо торгового балансу вдалося помітно зменшити (з 13,3 до 1,4 млрд. дол.) за рахунок  одночасного зменшення імпорту товарів та послуг на 45% (з Португалії – на 44,4 %).

                                                                                                          Таблиця 1. Показники двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Португалією за даними Держкомстату України, млн. дол. США

Основу двосторонньої торгівлі складає товарообмін, на який припадає більше 83 відсотків загального обігу. Український експорт товарів у 2009 році зменшився на 40,7 % (при цьому, до Португалії – зріс на 0,7 %). Але негативне сальдо вдалося зменшити з 18,6 до 5,7 млрд. дол. за рахунок того, що імпорт було скорочено на 46,9 %. Імпорт товарів з Португалії скоротився у відносно менший пропорцій (на 32 %), однак, при цьому було забезпечено не тільки збереження позитивного сальдо для України, але і його збільшення з 1,5 до 21,7 млн. дол. Тобто, фактично позитивний баланс у торгівлі товарами міг бути забезпечений і без скорочення імпорту.

Таблиця 2. Показники двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Португалією за даними Держкомстату України, млн. дол. США

Постатейний аналіз динаміки експорту українських товарів до Португалії показує, що в його структурі основними продовжували залишатися товари сільськогосподарського походження, на які припадало 81 відсоток. Сучасна структура експорту харчової продукції свідчить про абсолютне домінування сировинної продукції або продуктів низького рівня переробки.

Слід відзначити, що хоча, у 2009 році помічалося значне зростання експорту до Португалії чорних металів ( в 11 разів), машин та устаткування ( майже в 3 рази) і відновлення (відсутнього у 2008 році) експорту сечовини та мінеральних добрів, їх абсолютні обсяги поки що залишаються незначними. Посольство вважає, що збільшенню обсягів та покращенню якісної структури українського експорту до Португалії сприяла б стратегія забезпечення присутності українських виробників на торговельно-промислових виставках в Португалії, на ринок якої практично не можливо вийти шляхом розповсюдження лапідарної інформації про підприємства та їх продукцію (як це практикується у більшості випадків).

Характерна особливість динаміки імпорту товарів з Португалії полягає в тому, що у більшості випадків постатейне зменшення відбувалося пропорційно загальному зменшенню: тобто при цьому не відбувається значної зміни структури і, як можна зробити висновок, не втрачаються налагоджені раніше торговельні стосунки. Зокрема, зменшення на третину імпорту машин та устаткування з Португалії не змінило їх питомої ваги в загальному обсязі (31-30 %%). Аналогічну ситуацію можна спостерігати у випадку з традиційним товаром португальського експорту – корком: при падінні більше ніж у 40 %, питома вага змінилася незначно: з 15 до 13 %.

Дані португальською статистики за останній квартал 2009 року також засвідчують відносну стабільність португальського експорту в Україну (жовтень – 1,8 млн. євро, листопад – 1,7 млн. євро, грудень – 2,7 млн. євро) на тлі високої волатильності українського експорту до Португалії: відповідно, 2, 5 млн.євро, 0,8 млн.євро та 19,6 млн.євро. На думку Посольства, така динаміка опосередковано свідчить про відсутність з боку українських експортерів сталих торгівельних зв’язків та ефективної маркетингової політики щодо Португалії. В той же час, Португальська Сторона приймає постійні заходи щодо підтримки експорту. Зокрема, йдеться про практику кредитування експортерів та страхування кредитів. Крім кредитних ліній та страхування експортних кредитів, в Португалії також використовуються такі інструменти фінансової підтримки експортерів, як, програми фінансової підтримки малого бізнесу («PME Consolida»). При цьому уряд постійно збільшує суми, які спрямовуються на підтримку їх зовнішньоекономічної діяльності. Вже у 2010 році уряд створив в межах цієї програми додатковий фонд у розмірі 250 млн.євро.

У двосторонній  торгівлі послугами у 2009 році також вдалося забезпечити позитивне сальдо на рівні 1,7 млн. дол. (у порівнянні з минулорічним дефіцитом в 16,9 млн. дол.). Однак, на жаль, це досягнуто за рахунок значного падіння експорту послуг з боку Португалії, оскільки Україні не вдалося хоча б утриматися на рівні 2008 року, знизивши свій експорт послуг до Португалії на 3,0 млн. дол.

Помітним було зменшення надання послуг морському транспорту, що можна розцінювати як наслідок зменшення товаропотоків в період світової кризи. В той же час, ПУ проводило вивчення можливостей співробітництва між морськими портами та вносило відповідні пропозиції, які не були реалізовані. Певною мірою, розвиток обміну послугами у галузі морського транспорту обумовлений і відсутністю міжурядової угоди про співробітництво в галузі морського судноплавства (моніторинг за підготовкою якої постійно здійснюється Посольством).

На рахунок наслідків кризових явищ можна віднести і падіння обсягу юридичних та інших послуг, які надаються українськими компаніями португальським підприємствам: хоча ПУ і розповсюджує інформацію про таки послуги серед потенційних португальських клієнтів, але, зрозуміло, що в умовах загального скорочення товарообміну та інвестицій, падіння попиту на таки послуги є закономірним.

Симптоматичною стала поява у 2009 році експорту послуг туристичного характеру. Однак, потенційні можливості зростання експорту туристичних послуг використовуються не повністю, адже певні потоки португальських туристів до України направляються через російські компанії. Цю ситуацію можна б було змінити, здійснюючи більш активну рекламну компанію.

В той же час, туристичні послуги з боку португальських компаній збільшилися за 2009 рік майже втричі, що є результатом активної рекламної компанії, яку проводила Португалія в усьому світі (зокрема, щодо привабливості південного регіону континентальної частини країни та острова Мадейра).

На думку ПУ, як і у випадку з торгівлею товарами, покращенню балансу двосторонніх стосунків більше сприяла б участь українських компаній у виставках в Португалії (зокрема, у щорічній Лісабонській  туристичній  біржі), що дозволило б краще ознайомити португальці туристичні компанії та суспільство в цілому з туристичними при вабливостями України.

Висновки

Загальний аналіз українсько-португальських відносин свідчить про наявність позитивних тенденцій їх розвитку. Активна позиція української сторони щодо всебічного співробітництва з Португалією сприяє становленню інтересу португальської сторони до розширення відносин, усвідомлення нею вигідності розвитку політичних, економічних, культурно-гуманітарних контактів з Україною.

Сторони підтвердили наявність взаємної зацікавленості у започаткуванні співробітництва у наступних сферах:

—       енергоефективність, енергозбереження, альтернативні джерела енергії;

—       туризм;

—       промисловість;

—       стандартизація, метрологія і сертифікація;

—       транспорт;

—       реалізація спільних проектів в рамках підготовки до Євро-2012.

Викликає занепокоєння той факт, що ВВП на душу населення (18,8 тис. євро) складає лише 76% від середнього показника по ЄС, внаслідок чого рівень купівельної спроможності населення Португалії на 30 відсотків нижче, аніж в сусідній Іспанії, на 18% нижче, аніж в Греції. Нарешті, значний бюджетний дефіцит та державний борг викликають занепокоєння у можливості розвитку в країні ситуації «за грецьким сценарієм».

Саме враховуючи це, міжнародне агентство Fitch наприкінці березня знизило кредитні рейтинги Португалії по довгостроковим запозиченням в національній та іноземній валюті ( з «АА»  до  «АА-»). Таким чином, Португалію було поставлено, за цим показником, поряд з Ірландією, Італією та Кіпром, а гірші рейтинги, серед країн ЄС, отримали лише Греція, Мальта та Словаччина.

На початку січня Банк Португалії оприлюднив свої макроекономічні прогнози на 2010 рік, згідно яких після падіння ВВП у 2009 році, слід очікувати його зростання на 0,7% — у 2010 та на 1,4% — у 2011 р. Такий погляд дещо відрізняється від оцінки  Європейської Комісії, яка вважає, що економічний спад в Португалії у 2009 році склав 2,9%, а очікуване зростання сягатиме 0,3% — у 2010 році та 1,0% — у 2011 році.

Список використаної літератури

1. Захарова О.М. Португалія-країна на крайньому заході Європи [Текст] : Комп’ютений урок з використанням електронної енциклопедії / О.М. Захарова // Географія. — 2007. — № 6. — С. 28-29
2. Сидоренко В. Португалія. Відкриття Старого Світу [Текст] / Віктор Сидоренко // Міжнародний туризм. — 2010. — № 4. — С. 78-92
3. Сидоренко В. Португалія. Відкриття Старого світу [Текст] / Віктор Сидоренко // Міжнародний туризм. — 2010. — № 3. — С. 26-40
4. Трофимова О. Региональная политика Португалии / О. Трофимова // Мировая экономика и международные отношения. — 2009. — № 2. — С. 84-92