Основними завданнями розвитку м. Києва є забезпечення сталого збалансованого розвитку міста як столиці України. Сталий розвиток м. Києва – це економічно, соціально та екологічно збалансоване вирішення завдань щодо досягнення запланованих результатів функціонування міста в перспективі.

При цьому екологічна складова сталого розвитку виступає на перший план і є пріоритетною порівняно з досягненнями економіки. Саме тому, одним з пріоритетніших напрямків діяльності природоохоронних органів є вирішення найгостріших екологічних проблем, що виникли в місті, а саме:

• Проблема каналізаційної мережі міста
• Забруднення атмосферного повітря викидами від автотранспорту
• Стан прибережно-захисних смуг водних об’єктів міста
• Поводження з відходами

Місто оточене майже суцільним кільцем лісів. На півночі, північному-заході та заході (зона змішаних лісів) розташовані хвойні і широколистяні, у лісостеповій зоні — широколистяні ліси. Більше половини території Києва займають природні та штучні лісопарки та парки, зелені насадження загального користування та водойми. Основою системи зелених насаджень міста є унікальний водно-зелений діаметр довжиною в 30 км і шириною 1,5-5 км, який включає акваторію Дніпра з островами, прибережні парки і лукопарки. Біля Дніпра зустрічаються «клаптики» дубових лісів, де є дерева з діаметром понад 2 м, окремі дуби віком понад 100 років трапляються і в інших місцях.

Понад 25 видів рідкісних рослин, які ростуть в Києві, занесені до Червоної книги України.

Великою проблемою Києва є звалища, розташовані навколо міста. На звалищах накопичується велика кількість відходів, в тому числі ксенобіотиків, які не утілізуються природним шляхом (токсичні полістіроли, поліетилени, пластмаси). В наслідок відбувається забруднення ґрунтів, ґрунтових вод, водойм, що розташовані поблизу. На звалищах масово збираються птахи, які розносять інфекції із звалищ по всьому місту.

Київ зазнав забруднення продуктами викидів аварії на Чорнобильській АЕС. З того часу ведеться спостереження радіаційного фону, який на сьогодні майже нормалізувався. Окрім цього, існує декілька джерел можливого забруднення, як-то ядерний реактор в Інституті фізики.

Основними забруднювачами атмосферного повітря району Київської міської агломерації є пересувні джерела, серед яких на першому місці знаходиться автотранспорт. Підвищення інтенсивності техногенного забруднення зумовлено збільшенням кількості автотранспорту в місті, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості приватного і транзитного автотранспорту, недостатньо розвиненою законодавчою базою для ефективного управління автотранспортом, як екологічно небезпечним об’єктом.

Крім забруднення атмосферного повітря, районний та міський транспорт з його супутньою інфраструктурою є головними джерелами забруднення водних об’єктів та ґрунтів нафтопродуктами. Насамперед, це стосується відкритих автостоянок, гаражних кооперативів та автозаправних станцій, які не обладнано локальними очисними спорудами дощових стоків, пунктів розвантаження паливно-мастильних матеріалів на території автотранспортних підприємств району. Має місце забруднення трамвайних колій мастилами через їх витікання з негерметичних редукторів трамвайних вагонів. Негативно впливають на стан довкілля і відходи автотранспортних засобів, які утворюються в процесі їх експлуатації, а саме: відпрацьовані мастила, фільтри, акумулятори, відпрацьовані шини, деталі та корпуси автомобілів та інше, утилізацію яких належним чином ще не налагоджено.

Сьогодні у Шевченківському районі функціонують практично всі відомі види міського транспорту, вплив яких на екологію є неоднаковим. Екологічний рейтинговий ряд за ступенем впливу на довкіл­ля від меншого до більшого виглядає наступним чином: метро, тролейбус, трамвай, автобус, легкові автомобілі.

Викиди автотранспортних засобів особливо небезпечні тому, що здійснюються в безпо­середній близькості від тротуарів у зоні активного пішохідного руху.

Якщо врахувати збільшення, понад в два рази, кількості автопідприємств Шевчен­ківського району, які давали звіт за використану сировину протягом п’яти років, з 33650 до 77506, то стає зрозумілим, чому екологічний стан атмосферного повітря району стає дуже не­безпечним.

Таким чином, екологічний стан Шевченківського району обумовлюється тим, що чи­мала його територія займає центральну частину столиці України зі старовинними вузькими вулицями, де спостерігається інтенсивний рух як міського, так і транзитного транспорту, що призводить до більшої загазованості атмосферного повітря і негативного впливу на здоров’я людей.

Аналіз викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, проведений за останній чотирьохрічний період, заданими міського управління статистики, які нормуються надушу населення та на 1 км² території, засвідчує, що ці показники в Шевченківському районі принаймні в 1,5-3 рази перевищують середні показники по місту. Як наслідок, довкілля району забруднено органічними речовинами, що пов’язано з використанням нафтопродуктів, а також важкими металами, що надходять завдяки повітряному переносу із сусідніх промислових під­приємств і випадають з дощем та снігом, забруднюючи ґрунти, води, рослинність. В повітрі над промисловими агломераціями спостерігається надлишки вуглекислого газу і азоту.

Це підтверджується результатами даних щодо середньорічних концентрацій шкідливих речовин в цілому по району, які визначаються на стаціонарних постах спостереження ЦГО ра­йону. Перевищення концентрацій в атмосферному повітрі (в кратності ГДК) становить: окису вуглецю — 1.4, двоокису азоту — 2.3, формальдегіду — 1.3, бенз(а)пірену — 2.5. На підставі цих перевищень слід зазначити, що найбільш забрудненими в районі є території, які прилягають до автомагістралей, метро, а також центральна частина міста, де спостерігається інтенсивний рух автотранспорту, що крім того сприяє шумовому навантаженню.

Шум, створюваний транспортними засобами на магістральних вулицях району, є також одним з основних факторів зовнішнього середовища, що чинить негативний вплив на здоров’я населення. В даній роботі наводяться результати аналізу акустичних даних щодо шумового на­вантаження середовища району від транспортних засобів, обробка яких, з тим чи іншим ступе­нем наближення, дозволяє оцінювати і прогнозувати рівень шуму по мінімуму вхідних даних.

Інформаційною базою щодо рівнів шумового навантаження транспортними потоками району слугували матеріали міської статистичної звітності по автотранспорту, що перебуває у державній власності та матеріали АТ «Київпроект» щодо інтенсивності транспортних потоків та акустичних вимірів еквівалентних та максимальних рівнів шуму на вулицях Шевченківсько­го району м. Києва, які одержані під час проведення роботи «Детальне планування терито­рії Шевченківського району м. Києва. Акустична оцінка шумового впливу автотранспорту на житлову забудову та рекомендації щодо його зменшення». Результати інструментальних ви­мірів рівнів шуму автотранспорту на вулицях району в денний час здійснювались технічними засобами фірми «Брюль і К’єр» , за 7-5 м від вісі ближньої смуги руху автотранспорту.

З метою аналізу рівнів шумового навантаження на територію району із врахуванням ре­альних місцевих умов, автором здійснено картографічне відображення інтенсивності тран­спортних потоків та результатів інструментальних вимірів рівнів шуму автотранспорту на ву­лицях району в денний час. Це дало можливість виявити основні джерела негативного впливу, зони його поширення та врахувати ступінь екологічної небезпеки. Отримані результати по­казали, що майже 70% рівнів шуму на районних вулицях, магістралях перевищують 70 дБА( санітарна норма в денний час 55 дБА).

Обсяги викидів від автотранспорту мають тенденцію до зростання, що обумовлено постійним збільшенням кількості автотранспорту в місті, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива та недостатньо розвиненою законодавчою та юридичною базою у галузі ефективного управління автотранспортом. Це ставить дану проблему на провідне місце серед екологічних проблем м. Києва.

Пересувні джерела є основними постачальниками в атмосферне повітря таких інгредієнтів, як двоокис азоту, бенз(а)пірен, окис вуглецю, вуглеводні тощо.

Одним із основних важелів високої концентрації викидів забруднюючих речовин від автотранспортних засобів є якість палива. Для цього необхідно вдосконалення контролю за дотриманням державних стандартів на всіх етапах його розподілу та реалізації, впровадження нових економічних механізмів та концептуальних підходів до охорони атмосферного повітря. Хотілось би зазначити деяке зниження вмісту свинцю в атмосферному повітрі м. Києва у 2003р., пов’язане з впровадженням Закону України “Про заборону ввезення і реалізації на території України етилованого бензину та свинцевих добавок до бензину”, що набув чинності 01.01.2003 р.

Значний внесок в забруднення повітряного басейну міста вносять, також, транзитні автотранспортні засоби, та ті, що прибувають в Київ з інших міст на довготривалий період. Викиди від них не контролюються та не враховуються органами статистики.

Викиди від стаціонарних джерел забруднення обумовлюються наявністю майже 1000 різногалузевих промислових підприємств, на яких нараховується 24 тис. організованих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Загальний викид забруднюючих речовин від цих джерел складав у 2007 р. — 31,56 тис.т, що становить 16,7 % від загальних викидів.

Найбільший внесок в забруднення повітряного басейну міста вносять підприємства енергетики.

Викиди від підприємств енергетики становлять значну частину від загального об’єму викидів і залишаються на досить високому рівні, перш за все, з причини нераціонального та неефективного використання електроенергії та тепла у комунально-побутовому і житловому господарстві, перевитрат теплової енергії у результаті надмірної централізації теплопостачання, експлуатації малоефективного зношеного устаткування, низької теплозахисної здатності огороджуючих конструкцій житлових будинків і громадських споруд становлять близько 40 %.

Необхідно констатувати, що на сьогоднішній день відсутні науково обґрунтовані рекомендації по покращенню гідрологічного та екологічного стану на островах та водних об’єктах в межах міста.

За площею та кількістю населення Київ відноситься до числа найбільших міст Європи. А тому Шевченківському району притаманні екологічні проблеми районів великих міст, а саме :

— поводження з усіма видами відходів (побутові, промислові, токсичні, радіаційні тощо);

— забруднення атмосферного повітря викидами підприємств енергетики та викидами від автотранспорту;

— забруднення поверхневих та підземних водних ресурсів;

— зменшення біорізноманіття внаслідок будівництва;

— надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

На рисунку наведено карту Шевченківського району, виконаною в масштабі 1: 25000, де визначено території за небезпечними і дуже небезпечними ступенями екологічного стану, з посиланнями на номера дільниць і поліклінік з різним рівнем захворюваності населення.

За наведеними даними простежується кореляція між рівнем захворюваності та інтенсивністю транспортних потоків. За державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними і біологічними речовинами прийнято оцінювати ступені небезпеки за п’яти бальною системою: безпечний, слабо небезпечний — 5 балів; помірно небезпечний, небезпечний — 4 бали; дуже небезпечний — 3 бали. За такою ж системою балів оцінюються рівні акустичного навантаження від інтенсивності транспортних потоків: менше 1250 одиниць транспорту — 5 балів, 6100-1250 одиниць транспорту — 4 бали, більше 7500 одиниць транспорту — 3 бали. Таким чином, дійшли висновку, що така система оцінок враховує сумісний вплив техногенних чинників на довкілля як за ступенем забруднення атмосферного повітря, так і за рівнем акустичного навантаження. В результаті нами було визначено три ступеня екологічної небезпеки в місцях локалізації лікарняних дільниць району: безпечний, слабо небезпечний — 5 балів; помірно небезпечний, небезпечний — 4 бали; дуже небезпечний — 3 бали (див. таблицю). Територіальні дільниці за ступенем небезпеки означені на рисунку різною штриховкою. Звідси видно, що площа екологічно благополучної території займає значно менший відсоток.

Відомо також, що шум шкідливий не лише для людини але і для рослинності. Зазначається, що рослини під впливом шуму повільніше ростуть, у них спостерігається надмірне виділення вологи через листя (навіть повне, що призводить до загибелі), можливі порушення клітин. Гинуть листя і квіти рослин. Наглядне цьому підтвердження — стан каштанів, інших насаджень вздовж центральних вулиць: пр.Перемоги, бул. Т.Шевченко, вул. .Б.Хмельницького та інші.

Таким чином, визначення рівнів шумового навантаження району транспортними потоками, потребує розробки заходів, що мають різноплановий характер: планувальний, технологічний, санітарно-гігієнічний, які сприяли би зниженню впливу шумності на території житлової забудови та його мешканців.

Висновки

Отримані результати засвідчують, що зони акустичного навантаження і ступінь небезпеки забруднення атмосферного повітря превалюють — збільшуються — в районі тих лікарняних дільниць, що знаходяться поруч, або близько до автомагістралей та вулиць з інтенсивним рухом автотранспорту на території району.

З метою зменшення шумового навантаження (реалізації заходів щодо зменшення впливу шуму) райдержадміністрацією надано пропозиції Київській міській державній адміністрації, а саме:

• вирішити питання зміни режиму руху транспорту в вихідні та святкові дні (по аналогії з заходами щодо вул. Хрещатик) по вул. Володимирській (від «Софії Київської» до «Оперного театру») та по вул. Ярославів Вал;
• продовжити будівництво пішохідних переходів на вул. О.Теліги з метою розділення транспортних та пішохідних потоків та кращої організації руху на самій широкій магістралі району.( Виконується).
• районному ДАІ запропоновано використати метод раціональної організації місцевого руху вулично-дорожньої мережі району по вул. Тургенівська, Дмитрівська.(Даний захід виконано. Лист-інформація ДАІ № 59/34д.а. від 22.03.06 р.).