1. Назвіть джерела надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім’ям на будівництво житла?

2. Як кваліфікується відшкодування шкоди, вироблене з Державного бюджету, при незаконній дії працівників Служби безпеки України?

3. У який фонд надходять кошти від реалізації військової техніки?

4. У разі затвердження Державного бюджету України, який порядок дії бюджетного призначення при його передачі іншому головному розпоряднику?

5. Який процесуальний порядок формування держзамовлення на виготовлення речового майна для Міністерства оборони України?

6. Який процесуальний термін оприлюднення Законів, що впливають на формування дохідної частини держбюджету?

7. Який обсяг щомісячних витрат Державного бюджету України у разі несвоєчасного прийняття Закону України про державний бюджет?

8. Що означає поняття Казначейська форма обслуговування Державного бюджету?

9. Яка гранична величина державного боргу України?

10. Який порядок оприлюднення інформації про Державний бюджет?

1. Назвіть джерела надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім’ям на будівництво житла?

Джерела фінансування пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім’ям на будівництво житла:

— кошти державного бюджету в обсязі пропорційно передбачених коштів місцевого бюджету:

— кошти місцевого бюджету:

— внески позичальників у вигляді відсотків розрахункової вартості житла;

— матеріальні і нематеріальні внески підприємств для кредитування своїх працівників;

— кошти забудовників та інвесторів

— кошти громадян, які беруть участі у проекті

— інші кошти, не заборонені чинним законодавством [1].

2. Як кваліфікується відшкодування шкоди, вироблене з Державного бюджету, при незаконній дії працівників Служби безпеки України?

Служба безпеки України у зв’язку з конституційним поданням підтримують позицію Верховного Суду України щодо невідповідності окремих положень статті 32 Закону України “Про Державний бюджет України” та статті 25 Закону України “Про Державний бюджет України” статтям 56, 62 Конституції України. Наголошується, що саме держава має відшкодовувати шкоду, завдану громадянам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю правоохоронних органів, оскільки вони діють від імені держави. У поясненнях цих органів зазначається також, що єдиним джерелом фінансування їх діяльності є кошти державного бюджету, а видатки на відшкодування шкоди громадянам за рахунок цих органів економічною класифікацією видатків бюджету не передбачено.

Відповідно до законів України “Про Службу безпеки України”, “Про міліцію” шкода, завдана неправомірними діями працівників Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, відшкодовується за рахунок державного бюджету [1].

3. У який фонд надходять кошти від реалізації військової техніки?

Кошти, одержані від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних сил України, підприємства і організації у 3-денний термін перераховують до Державного бюджету України на рахунки Головного управління Державного казначейства України:

— у національній валюті — на бюджетний рахунок з обліку доходів державного бюджету, відкритий за балансовим рахунком 3510 «Кошти Державного бюджету України» Плану рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України за кодом 24050000 класифікації доходів та символом звітності 06 в ОПЕРУ НБУ, МФО 300001;

— в іноземній валюті — на основний валютний рахунок N 2513101284489, відкритий в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код одержувача – 20055032 [1].

4. У разі затвердження Державного бюджету України, який порядок дії бюджетного призначення при його передачі іншому головному розпоряднику?

1. Будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

2. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

3. Якщо в процесі виконання бюджету зміна обставин вимагає менших асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів, Міністр фінансів України (керівник місцевого фінансового органу) приймає рішення про приведення у відповідність бюджетного призначення Державного бюджету України (місцевого бюджету). Кабінет Міністрів України (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація, виконавчий орган відповідної ради) у двотижневий термін подає до Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної ради) у встановленому порядку пропозиції про приведення у відповідність бюджетних призначень Державного бюджету України (місцевого бюджету).

4. Витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

5. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для подання пропозицій до проекту бюджету. Видатки відповідно до внесених у бюджетні призначення змін здійснюються лише після набрання чинності відповідним законом (рішенням відповідної ради), яким внесено такі зміни. Інші зміни розмірів і мети та обмеження в часі бюджетних призначень провадяться лише за наявності в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.

6. Якщо після прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) відповідальність за виконання функцій або надання послуг, на які затверджено бюджетне призначення, передається відповідно до законодавства від одного головного розпорядника бюджетних коштів іншому головному розпоряднику бюджетних коштів, дія бюджетного призначення не припиняється і застосовується в порядку, встановленому законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), для виконання тих самих функцій чи послуг іншим головним розпорядником бюджетних коштів, якому це доручено. У цьому випадку Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) повідомляє Кабінет Міністрів України (Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеву державну адміністрацію, виконавчий орган відповідної ради) та Верховну Раду України (Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідну раду) про такі зміни в двотижневий термін.

7. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення (ст. 23 Бюджетного Кодексу України) [1].

5. Який процесуальний порядок формування держзамовлення на виготовлення речового майна для Міністерства оборони України?

1. Основні показники оборонного замовлення щорічно формуються як пакет документів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України і передбачають перелік державних замовників, номенклатуру та кількість продукції, що поставляється (закуповується), обсяги робіт, послуг, їх вартість, і є підставою для укладення відповідних державних контрактів.(Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 424-V (424-16) від 01.12.2006)

2. Кабінет Міністрів України визначає центральний орган виконавчої влади, на який покладається розроблення проекту основних показників оборонного замовлення, координація діяльності державних замовників під час формування зазначеного проекту та виконання державних контрактів (далі — уповноважений центральний орган виконавчої влади). (Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 424-V (424-16) від 01.12.2006)

3. Проект основних показників оборонного замовлення формується уповноваженим центральним органом виконавчої влади виходячи з обсягів видатків Державного бюджету України, що передбачаються для забезпечення потреб оборони і національної безпеки держави на наступний фінансовий рік.

4. Державні замовники готують пропозиції до основних показників оборонного замовлення на підставі доведених до них прогнозованих обсягів бюджетних коштів, визначених з урахуванням воєнної доктрини, загальнодержавних програм забезпечення обороноздатності та національної безпеки, мобілізаційних планів, довгострокових і річних програм мобілізаційної підготовки.

5. Пропозиції щодо розроблення нових видів озброєння і військової техніки, а також модернізації озброєння і військової техніки або їх складових частин державні замовники погоджують з Міністерством оборони України з метою уникнення дублювання цих робіт.

6. Після затвердження Верховною Радою України Державного бюджету України Кабінет Міністрів України з урахуванням відповідних видатків Державного бюджету України затверджує основні показники оборонного замовлення.

7. Порядок формування основних показників оборонного замовлення, розміщення та коригування обсягів поставок (закупівлі) продукції, виконання робіт, надання послуг за оборонним замовленням, а також порядок контролю за виконанням оборонного замовлення (2244-99-п) визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону. (Частина сьома статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 424-V (424-16 ) від 01.12.2006) [1].

6. Який процесуальний термін оприлюднення Законів, що впливають на формування дохідної частини держбюджету?

1. Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом семи днів подається до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету для проведення експертизи щодо його впливу на доходну та/або видаткову частину бюджетів та виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді.

2. Протягом двох тижнів, якщо Верховною Радою України не визначено інший термін, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету забезпечує підготовку експертного висновку щодо впливу відповідного законопроекту на доходну та/або видаткову частину бюджетів. До проектів законів, набрання чинності якими в поточному чи наступному бюджетних періодах призведе до збільшення видатків або скорочення доходів бюджету, суб’єктом законодавчої ініціативи додаються пропозиції про видатки, які належить скоротити, та/або пропозиції про джерела додаткових доходів для покриття збільшення видатків. Жодна з таких змін не повинна призвести до збільшення державного боргу і державних гарантій, розмір яких встановлений законом про Державний бюджет України. При цьому:

1) законопроекти, які згідно з експертним висновком та рішенням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету не впливають на доходну та/або видаткову частину бюджетів, вносяться до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради України для їх розгляду у загальному порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України;

2) законопроекти, які згідно з експертним висновком та відповідним рішенням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету впливають на доходну чи видаткову частину бюджетів, протягом трьох днів передаються Міністерству фінансів України для експертного висновку щодо визначення вартісної величини впливу законопроектів на доходну чи видаткову частину бюджетів та для пропозицій щодо доцільності їх прийняття, можливості та терміну набрання ними чинності. Міністерство фінансів України у двотижневий термін готує експертний висновок та пропозиції до законопроектів і передає Комітету Верховної Ради України з питань бюджету для підготовки висновків щодо доцільності їх прийняття Верховною Радою України і термінів набрання ними чинності.

3. Закони України, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим (ст. 27 Бюджетного Кодексу України) [1].

7. Який обсяг щомісячних витрат Державного бюджету України у разі несвоєчасного прийняття Закону України про державний бюджет?

1. Якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету України відповідно до цієї статті Кодексу з наступними обмеженнями:

1) витрати Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України;

2) щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу;

3) до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється, крім випадків, пов’язаних з введенням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, видатків, пов’язаних з капіталізацією банків, та видатків, що здійснюються із Стабілізаційного фонду. (Пункт 3 частини першої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639-VI (639-17) від 31.10.2008)

2. Не пізніше двох місяців з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України Міністр фінансів України інформує Верховну Раду України про взяті бюджетні зобов’язання та здійснені платежі згідно з частиною першою цієї статті, по яких бюджетні призначення у затвердженому Державному бюджеті України не передбачені.

3. До прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період запозичення можуть здійснюватися лише з метою погашення основної суми державного боргу, крім видатків, пов’язаних з капіталізацією банків, та видатків, що здійснюються із Стабілізаційного фонду». (Частина третя статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639-VI (639-17) від 31.10.2008)

4. До прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов’язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів [1].

8. Що означає поняття Казначейська форма обслуговування Державного бюджету?

Єдиний казначейський рахунок – це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за відповідним балансовим рахунком, на які зараховуються податки, збори, інші обов’язкові платежі Державного бюджету та надходження з інших джерел, встановлених законодавством України, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.

Зазначені рахунки діють в єдиному режимі, створюючи, таким чином, загальнодержавну інформаційно-обслуговувальну систему єдиного казначейського рахунка, яка виконує облік всіх здійснюваних на ньому операцій і дає можливість Головному управлінню Держказначейству мати в реальному режимі часу інформацію про:

— баланс єдиного казначейського рахунка, отриманий як результат здійснення операцій на всіх бюджетних рахунках єдиного казначейського рахунку ;

— рух коштів по доходах державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

— рух коштів по видатках державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

— рух коштів по місцевих бюджетах з моменту їх обслуговування в системі Держказначейства;

— результати виконання бюджетів [1].

9. Яка гранична величина державного боргу України?

Державний кредит дістає своє відображення у сумах державного боргу, який виникає у держави перед позичальниками. Державний борг — це загальний розмір накопиченої заборгованості держави. Він складається з зовнішнього та внутрішнього боргу. Борг класифікується також за типом кредитора та за типом боргового зобов’язання.

Граничний обсяг державного боргу, надання гарантій встановлюється на кожний бюджетний період згідно з Законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60 % фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України. У разі перевищення цієї величини Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити заходів до приведення цієї величини у відповідність з законодавством [1].

10. Який порядок оприлюднення інформації про Державний бюджет?

Встановлений порядок оприлюднення окремих нормативно-правових актів наступний.

Закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п’ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Офіційними друкованими виданнями є: «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газета «Урядовий кур’єр», газета «Голос України».

Закони України інші нормативно-правові акти Верховної Ради України набирають чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування у офіційних виданнях «Офіційний вісник України»; «Відомості Верховної Ради України»; «Урядовий кур’єр», «Голос України».

Нормативно-правові акти Президента України набирають чинності через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.

Нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер набувають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації (Міністерством юстиції України, управлінням юстиції), якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Акти (Рішення, Висновки) Конституційного Суду України Підписуються не пізніше семи днів після прийняття рішення, дачі висновку. Офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Акти місцевого самоврядування (Рішення ради нормативно-правового характеру) набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію (підстава — пункт 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997).

Конституція України встановлює також, що обов’язково мають оприлюднюватись регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України, а також поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України звіт про виконання Державного бюджету України [1].

ІІ. Задача

Суб’єкт підприємницької діяльності К. — платник фіксованого податку, який платить ринковий збір на центральному продовольчому ринку м. Запоріжжя, під час обідньої перерви залишив замість себе торгувати свою дружину. Чи повинен платник фіксованого податку укладати трудовий договір з членами своєї сім’ї, які приймають участь в його підприємницькій діяльності?

Відповідь:

Можливість укладання суб’єктами підприємницької діяльності як фізичними, так і юридичними особами трудових договорів з громадянами на використання їх праці для здійснення підприємницької діяльності встановлено Кодексом законів про працю України (КЗпП). Укладання з громадянином трудового договору (контракту, угоди) на використання його праці зобов’язує підприємця виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, угодою сторін.

Згідно зі ст. 48 КЗпП фізичні особи, поряд з підприємствами, установами, організаціями, мають право ведення трудових книжок на всіх працюючих у нього працівників понад п’ять днів.

У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України. Укладений у письмовій формі трудовий договір є підставою для ведення фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності трудової книжки найманого працівника у разі, якщо цей найманий працівник не має іншого місця роботи, де вже ведеться трудова книжка.

Згідно зі статтею 95 КЗпП мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт).

Отже, суб’єкт підприємницької діяльності — платник фіксованого податку може залучати для здійснення діяльності з продажу товарів та надання супутніх такому продажу послуг на ринку тільки тих осіб, включаючи членів своєї сім’ї, з якими укладені трудові договори. В таких випадках розмір фіксованого податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу від суми встановленого розміру фіксованого податку та про це повідомляється податковий орган, який зобов’язаний внести відповідні зміни до патенту в строки, передбачені для його видачі.

Якщо члени сім`ї платника фіксованого податку приймають участь в його підприємницькій діяльності то він повинен укладати з ними трудовий договір. За порушення встановленого порядку платники фіксованого податку несуть відповідальність, передбачену пунктом 1 статті 14 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян». Зокрема, позбавляються права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем вчинення порушення, та сплачують штраф у розмірі повної суми фіксованого податку з розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесено до патенту [9].

Список використаних джерел

1. Бюджетний кодекс України: Закон України від 21.07.01 №2542-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №37-38. — Ст.189
2. Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»: Закон України від 13.02.1998 №129/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 30. — Ст.195
3. Про внесення змін до Кодексу законів про працю України Закон України від 24.12.1999 №1356-XIV //Відомості Верховної Ради України. — 2000. — №6. — Ст.41
4. Про державний бюджет України на 2001 рік: Закон України від 07.12.2000 №2120-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. — 2001.- №2-3.- Ст.10
5. Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників: Наказ Мінпраці від 29.07.1993 №58 (Зареєстровано: Мін’юст України від 17.08.1993 №110)
6. Про затвердження форми патенту та Порядку його заповнення: Наказ ДПА України від 25.03.1998 №137 (Зареєстровано: Мін’юст України від 25.03.1998 №196/2636) //Офіційний вісник України. — 1998. — №13. — Ст.144
7. Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою: Наказ Мінпраці та соцполітики від 08.06.2001 №260 // Офіційний вісник України. — 2001. — №27. — Ст.89
8. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 № 108/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №17. — Ст.121
9. Про підприємництво Закон України від 07.02.1991 №698-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1991.- №14. — Ст.168
10. Про прибутковий податок з громадян: Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 (з наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України, — 1993. — №10. — Ст.77
11. http//www.rada.gov.ua