Процес дослідження в інформаційно-аналітичній діяльності. Технологія процесу дослідження і оцінки інформації. Гіпотеза. Використання методів в інформаційно-аналітичної діяльності: спостереження, порівняння, вимірювання, абстрагування, аналіз, синтез, аналогія, моделювання, відсотковий метод, Історичний метод, соціологічний метод тощо. Дослідження характерні для проведення інформаційно-аналітичної діяльності: моніторингові, ініційовані, кумулятивні

Інформаційно-аналітична діяльність – це особливий напрям інформаційної діяльності, пов’язаний з виявленням, опрацюванням, збереженням та поширенням інформації переважно у сфері управлінської, політичної та економічної діяльності. Проте, для управлінської сфери, політики та економіки, важливим є не стільки своєчасне ознайомлення з первинною інформацією, скільки випереджувальне виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій. Необхідність в отриманні такої інформації зумовлена переходом владних структур до прогностичних форм діяльності з використанням багатоваріантних моделей розвитку подій, що потребує не просто констатації фактів для доведення тієї чи іншої тези, а системного підходу до розв’язання проблеми в цілому на основі поєднання інтелектуальних здібностей людини з функціональними.

Методи інформаційно-аналітичної роботи можуть бути класифіковані по-різному і на підставі безлічі різних принципів. До загальнонаукових методів, які можна застосовувати щодо будь-якого соціального явища, відносяться історичний та логічний, метод узагальнення, абстрагування, гіпотезу, аналогію, моделювання. Спеціальні методи відповідають за своєю природою самостійним галузям наукових знань, що використовуються в процесі аналітичної роботи, наприклад, статистичні методи, математичні методи, методи конкретних соціологічних досліджень, методи порівняльного аналізу тощо.

Найбільш розповсюдженими методами збору інформації є такі методи:

• вивчення документів (якісний аналіз нормативно-правових актів, звітних, аналітичних та інших документів, інформація на яких зафіксована в друкованому вигляді на паперових, електронних носіях, на фото-, відеоплівці);
• опитування (здійснюється шляхом анкетування, інтерв’ювання, тестування та дозволяє зібрати, а пізніше й кількісно оцінити інформацію щодо суб’єктивних уявлень, думок, мотивів поведінки);
• спостереження (безпосереднє або опосередковане сприйняття дійсності, необхідне для збору інформації щодо соціальних фактів, під час практичних дій людей, щодо реальних якостей соціальних об’ктів та умов їх існування);
• експеримент (активна форма збору та аналізу інформації, що дозволяє отримати якісно нове уявлення щодо природи, закономірностей та тенденцій спеціально змодельованої ситуації, процесу).

Інформаційно-аналітичні служби органів влади і управління покликані моделювати соціологічні аспекти, здійснювати прогнозування політичних конфліктів, результатів голосування, здійснювати аналітичний моніторинг не тільки явних поточних проблем, а й виявляти проблемні ситуації, проводити ситуаційний аналіз та вирішувати інші завдання соціального, політичного, фінансового, екологічного моніторингу.

Розрізняють моніторингові, ініційовані і кумулятивні аналітичні дослідження.

1. Моніторингові дослідження призначені для довготер­мінового аналітичного спостереження за розвитком певної ситуації з метою забезпечення можливості апріорного синтезу управлінських рішень, які мають профілактичний або засте­режний характер.

Моніторинг — безперервне спостерігання за станом оточуючого середовища і управління ним шляхом своєчасного інформування про можливості настання несприятливих, критичних або неприпустимих ситуацій. Моніторингові дослідження передбачають одержання статистичних або змістовних показників, які характеризують об’єкт спостереження і які можна виміряти. Система спосте­режень будується на фіксації дискретних кількісних харак­теристик об’єкта спостереження, накопичуванні цих відомостей і на можливості шляхом інтелектуальної інтерпретації одержа­них відомостей зробити висновки про якісний стан об’єкта. Моніторинг Aрунтується на спостереженні типових рис у поведінці об’єктів спостереження і на своєчасній фіксації на їх фоні різних відхилень від норми.

Інформаційно-аналітичний моніторинг — вид інформаційної діяльності, пов’язаний з процесами аналізу, синтезу інформації із застосуванням методів моделювання, експертного оціню­вання, діагностики і прогнозування, що реалізуються у режимах постійного збирання інформації з традиційних і нетрадиційних джерел з метою регулярного інформаційного забезпечення користувачів.

Моніторингові аналітичні дослідження, як правило, регла­ментуються етапами обробки інформації, обраною тематикою і фіксованим переліком джерел. Головне в моніторингових дослідженнях — чітка орієнтація на конкретну постановку завдання і цілеспрямовану змістовну обробку інформації.

2. Ініційовані аналітичні дослідження проводяться за раніше незапланованими дорученнями керівництва або в результаті виявлення при проведенні моніторингових до­сліджень нових проблемних ситуацій.

Ініційовані дослідження вирізняються істотним впливом чинників невизначеності цілей і суб’єктивності критеріїв оцінки рішень, які приймаються. Важливе значення в цьому процесі надається виявленню індикаторів, формальних характеристик, якісних і кількісних показників, які відображають аналітичну динаміку ситуації.

3. Кумулятивні дослідження характеризуються високими вимогами до оперативності їх проведення, використанням спеціалізованих методів опрацювання експертної інформації.

Кумулятивні дослідження проводяться на основі ситуа­тивної обробки інформації групами керівників або експертів-аналітиків. У цих дослідженнях широко застосовується методологія групових експертних процедур (метод «комісій», метод «мозкової атаки», метод «ситуаційного аналізу», процедура «Дельфі» та ін.).