Чаплак Я.В., кандидат психологічних наук,
доцент кафедри психології

Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Основні досягнення науково-технічного прогресу спроектували утворення іншого світу, який за своєю природою є досить швидкоплинним і мінливим. У процесі появи таких новоутворень сучасне суспільство за новітньою алгоритмічною базою кіберпростору починає сприймати, відчувати, пізнавати, розуміти оточуючий простір. Як зазначає з цього приводу Н.Грищенко: «Світ змінюється, а разом з ним змінюється і сама людина. Ці зміни відбуваються в різних сферах і на різних рівнях існування людини — фізіологічному, психологічному, соціальному. Еволюція продовжується» [3, с.30]. Неабияку роль у таких кардинальних змінах сьогодення відіграє реклама. Сучасний технологічний інструментарій реалізації та розробки рекламної кампанії представляє собою досить складний соціальний проект із застосуванням «різнобарвної» та широкомасштабної гами методів і прийомів цілеспрямованого соціально-психологічного впливу на індивідуальність і маси.

У більшості випадків основна мета реклами — це вплив на споживача, щоб він придбав той чи інший товар, тобто вона в своїй основі виступає як відповідне економічне явище. Але сьогодні вплив реклами відбивається не тільки на рівні споживацького ринку, а й на культурному, політичному та соціальному житті соціуму. Крім цього, потрібно зазначити, що сучасний рекламізм впливає як на виробників, так і на споживачів тих чи інших товарів. У нього завжди були як прихильники, так і противники. Сьогодні процес повномасштабної «рекламізації» має суттєвий вплив як на окрему особистість, так і на суспільство в цілому, визначаючи спосіб і стиль життя [12]. Тобто, розвиток і становлення різновидів реклами на теренах інформаційного простору призвело до прогресивного збільшення сфер її соціально- психологічного впливу на життєдіяльність індивідуальності та мас.

Технологічний прогрес сьогодення вплинув на поширення комерційного рекламізму, що постійно набирає обертів, який орієнтований у більшості випадків на пропаганду цінностей споживацького характеру. Він сьогодні пропагує та формує моделі поведінки за допомогою технологій інформаційних засобів і соціально-психологічного впливу на свідомість і підсвідомість потенційного споживача. Це, в свою чергу, призводить до того, що сучасний комплекс технологій впливу в кіберпросторі створює в більшості випадків лише ілюзію вільного вибору, нав’язуючи певні цінності, стандарти та стереотипи, які можуть бути досить «сумнівними» відносно рівня екологічності. Сьогодні ми можемо спостерігати за тим, що більшість сучасних рекламних кампаній не задумуються про екологічність технологічного інструментарію впливу, що призводить до негативних наслідків як на індивідуальному, так і на суспільному рівнях, призводячи чи загострюючи кризові ситуації. Тобто, реклама озброїлась сучасними технологіями цілеспрямованого соціально-психологічного впливу, в яких не завжди досліджується їхній рівень екологічності щодо впливу на психіку людини. Потрібно зазначити, що в переважній більшості випадків рівень екологічності сучасних технологій цілеспрямованого впливу досить важко визначити не тільки звичайній людині, але й державним соціальним інституціям потрібен час для дослідження цих інструментаріїв, які відповідають за інформаційно- психологічну безпеку суспільства.

На нашу думку, процес «екологізації культури та перетворення її на стійку культуру розвитку суспільства» [5] є незворотнім процесом. Але цей процес може розтягнутися на досить тривалий проміжок часу через активність застосування технологій маніпулятивного впливу, заглиблюючи при цьому різновиди суспільних криз. Тим паче, що «сучасна реклама може виступати однією зі складових інформаційної війни» [4] на різних рівнях (індивідуальному, внутрішньо державному, зовнішньо державному чи глобальному). Тобто, можна ствердно припустити, що складовими інформаційної війни можуть бути не тільки засоби масової інформації, а й реклама, яка стала невід’ємною частиною різноманітних сфер життєдіяльності людини.

Фактично сучасна реклама перетворює різноманітні сфери життєдіяльності людини на процеси відтворення та конструювання символів в умовах інформаційної дійсності. Це робиться за допомогою трьох основних категорій впливу реклами на суспільство: екологічний рівень благополуччя суспільства, стиль життя та соціальні цінності [12]. Крім цього, постійно дискутуються питання етики, встановлення (нав’язування) смаку та маніпуляції споживачем. Тобто, на сьогоднішньому етапі розвитку нашого суспільства звучать різноманітні звинувачення в бік реклами: реклама примушує людей купляти непотрібні товари, зомбує та деморалізує людство та взагалі експлуатує інтереси найбільш незахищених громадян, а особливо підростаюче покоління. Хоча в психології впливу науковцями-дослідниками доведений той факт, що на особистість має неабиякий вплив не тільки постійний інформаційний контакт з оточуючим соціальним середовищем чи його відсутність, але й об’єм, кількість, структура та зміст отриманої та переробленої інформації [11]. Такі процеси зумовлені тим, що досить стрімке становлення новітніх інформаційних технологій «.. .призвело не лише до змін засобів комунікації, а й до виникнення нових видів розумової діяльності. Внаслідок збільшення хаотичного потоку інформації людям доводиться трансформувати свої когнітивні стратегії та встигати обробляти більшу частину інформації за коротший проміжок часу» [3, с. 31]. А це, в свою чергу, призводить до перенасичення інформаційного простору за допомогою створення «кліпової хаотичності інформаційно-комунікаційних потоків» [13]. У процесі такого безперервного та насиченого потоку інформації людина зазвичай просто не встигає досконало проаналізувати інформацію на рівень її екологічності.

На думку О.Бурьяка, щоб схилити людину до придбання того чи іншого товару, який їй може бути не тільки непотрібен, але й шкідливий, спочатку потрібно «надавити» на її здоровий глузд. Тому досить значна частина реклами є дезорієнтуючою (тобто, абсурдуючою), що розрахована на «подавлення» здорового глузду в покупця [1]. У більшості випадків реклама не виступає формуючою основою суспільних цінностей, на відміну від літератури, мистецтва, релігії. Але можна навести безліч прикладів, коли вона виступає відповідним важелем формування чи зміни цінностей людини [11].

Для зацікавлення рекламою застосовуються абсурдні рекламні фрази. Якщо нормальну фразу із непотрібними рекламними відомостями людина лише пробігає очима й тут же забуває її, то з абсурдною фразою все відбувається інакше. Людина «перечіплюється» через цю фразу та затримує свою увагу на ній. Вона залишається в пам’яті людини на довший проміжок часу, ніж нормальна фраза. Це відбувається неусвідомлено, і рекламодавці досить широко застосовують цю маніпулятивну технологію соціально-психологічного впливу, не звертаючи уваги на негативні наслідки [1]. Реклама може впливати на наші біологічні інстинкти з метою викликати досить сильні емоції. На сучасному етапі для створення реклами застосовують досить дієві психологічні технології цілеспрямованого соціально-психологічного впливу на підсвідомий рівень [11].

Як зазначає О.Бурьяк, у суспільстві, яке ще не сильно «уражене» рекламізмом, раціональні речі є типовими, тому не притягують до себе увагу й опиратися на них в рекламі немає сенсу. Так як досить важко запропонувати щось не тільки нове, але й суттєво корисне, тому для забезпечення привабливості реклами придумують нову нісенітницю. У суспільстві, яке звикло до реклами, складене в поняттях зі смислом здорового глузду оголошення стає рідкістю, але ця рідкість не притягує увагу своєю незвичністю, тому що губиться на фоні різноманітної нісенітниці. Іншими словами, комерційна реклама здатна існувати [1].

Хоча багато дослідників акцентують свою увагу на специфічній ролі, яку відіграє реклама у становленні цивілізованої людини: виховання зрілої особистості через вироблення такої особистісної якості, як уміння робити правильний і усвідомлений вибір; виховання в собі стійкості перед деструктивними інваріантами соціально-психологічного впливу глобальної «рекламізації»; формування умінь щодо вибору раціонального з інформаційного потоку рекламної інформації. Але, по-перше, перед тим як критично аналізувати ту чи іншу рекламу потрібно знати та володіти інноваційним технологічним інструментарієм цілеспрямованого соціально- психологічного впливу, що застосовують рекламодавці. По-друге, такий критичний аналіз деструктивних технологій в інформаційно-комунікаційному потоці можна вимагати від сформованої та зрілої особистості. По-третє, навіть якщо людина проаналізувала маніпулятивність тієї чи іншої реклами, вона губить відповідну кількість часу, відволікаючись від інших сфер своєї життєдіяльності [11]. І, по-четверте, у відповідних випадках, коли інформаційно-комунікаційні потоки працюють досить інтенсивно щодо створення «кліпової хаотизації кіберпростору як основного засобу абсурдизації та маніпулятивної технології» [10] провести досконалий критичний аналіз основних компонентів реклами (зображень і тексту) звичайній особистості майже неможливо.

Притаманна нашій епосі кліпова та хаотична динамічність соціального та технологічного прогресу вимагає від людини умінь і навичок швидко адаптуватися та пристосовуватися до новітніх алгоритмів життєдіяльності, вдосконалювати та змінювати її на основі безперервного самостійного набуття знань, постійно знаходити шляхи вирішення соціальних і професійних завдань як в стабільних, так і в екстремальних умовах, пошуку внутрішнього потенціалу з метою гармонійної адаптованості в інформаційно-комунікативному просторі. Відмовитися від сучасних технологій того ж самого інформаційно-рекламного простору неможливо тому, що це, в свою чергу призведе до глобальної кризової ситуації. На нашу думку, потрібно постійно посилювати екологізацію загальнолюдської культури з метою зменшення деструктивного цілеспрямованого впливу кліпової хаотизації як маніпулятивної технології та засобу абсурдизації не тільки на рівні потоку рекламізації, але й усього кіберпростору.

Список використаної літератури:

1. Бурьяк А. Абсурдизм как глобальная угроза (наброски) [Электронный ресурс] / А.Бурьяк. — Режим доступа: http://absurdism.narod.ru/Index.htm.
2. Волков Е. Масса и время в убеждении (пятая и шестая стратагемы, 45-я техника) [Текст] / Е.Волков // Аронсон Э., Пратканис Э.Р. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление. — СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. — 384 с.
3. Грищенко Н.В. Ноmo informaticus: еволюція людини в умовах інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / Н.В. Грищенко // Актуальні проблеми філософії та соціології. —        2016.                          — Вип. 9.                  —          С.29-32.                              — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprfc_2016_9_9.
4. Калмыков О.В. Экспансия и информационные потоки: цели и инструменты [Элетронный ресурс] / О. В. Калмыков, А. Г. Коновалов. — Режим доступа: http://jvestnik- donnu.edu.ua/article/view/1204/1231 ?іосаіе=еп_и8.
5. Кулабухов Д.А. Экология культуры: Культурно-антропологические аспекты [Электронный ресурс] / Д.А. Кулабухов. — Режим доступа: http://mguine.narod.ru/ecol_kult/index.htm.
6. Курбатов В.И. Символическое виртуальное сетевое мышление: новая эпоха, или епоха новостей [Текст] / В.И. Курбатов // Гуманитарий Юга России. — 2013. — № 1. — С.64-74.
7. Лихачёв Д. Экология культуры [Электронный ресурс] / Д.Лихачев. — Режим доступа: http://likhachev.lfond.spb.ru/articl100/Russia/ekolog.pdf.
8. Лобанова Е.И. Абсурдизм как общественное явление современности: социально-философский анализ : автореферат дисс. на соискание уч. степени канд. филос. наук : спец. 09.00.11 «Социальная философия» / Е.И.Лобанова. — М., 2013. — 23 с.
9. Манойло А.В. Государственная информационная политика в особых условиях: [Монография] / А.В. Манойло. — М.: МИФИ, 2003. — 388 с.
10. Чаплак Я.В. Кліпова хаотичність як засіб абсурдизації та маніпулятивна технологія [Електронний ресурс] / Я.В. Чаплак, І.М. Зварич // Психологічний часопис :збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка. — №       4. — Том 14. — К.: Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, 2018. — С.19-36. — Режим доступу: https://doi.org/10.3n08/2018vol14iss4pp19-36.
11. Чаплак Я.В. Влияние современных технологий рекламы на уровень экологичности личности [Электронный ресурс] / Я.В. Чаплак, В.Д. Резник, М.В. Чаплак. — Режим доступа: http://yanchaplak.com/ru/sotsyalno-psykholohycheskoe-vlyianye/89-vliyanie- reklamy-na-ekologichnost-lichnosti.html.
12. Чаплак Я.В. Соціально-психологічний вплив рекламно-інформаційного простору на рівень екології культури особистості [Електронний ресурс] / Я.В. Чаплак, М.В. Чаплак, В.Д. Резнік. — Режим доступу: http://yanchaplak.com/ua/sotsialno-psykholohichnyi- vplyv/11-sotsialno-psykholohichnyy-vplyv-reklamno-mformatsiynoho-prostom-na-riven-ekolohiyi- kultury-osobystosti.html.
13. Чуйко Г.В. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на формування кліповості індивідуальної та суспільної свідомості [Електронний ресурс] / Г.В. Чуйко, Я.В. Чаплак // Психологічний часопис : збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка. — № 4. — Том 14. — К.: Інститут психології імені Г.С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, 2018. — С.37-53. — Режим доступу: https://doi.org/10.31108/2018vol14iss4pp37-
14. Шамша І.В. Трагізм і протест абсурду як відповідь на вихідну суперечливість буття [Електронний ресурс] / І. В. Шамша // Актуальні проблеми філософії та соціології. Серія:                  Філософія. —                        2014.                  — Вип. 2.                —                               С.70-76.                               — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprfc_2014_2_13.