Вступ

Біологічні ритми — це один з механізмів, які дозволяють організму пристосовуватися до мінливих умов життя. Подібна адаптація відбувається протягом всього нашого життя, бо постійно відбувається і зміна зовнішнього середовища. Змінюють один одного пори року, циклон приходить на зміну антициклону, наростає і зменшується сонячна активність, вирують магнітні бурі, люди переїжджають із степової зони в Заполяр’я — і все це вимагає від організму здатності до адекватного пристосування. Тільки при «справності» цього «механізму» можлива повноцінне життя. Ось чому, зокрема, відомості про біологічні ритми необхідні і для розумного, доцільного побудови режиму праці та відпочинку, і для збереження здоров’я, і для підтримки високої життєвої активності.

Циклічні процеси на Землі, пов’язані з діяльністю Місяця

Усі матеріальні об’єкти у Всесвіті здійснюють циклічні руху. Так, Місяць обертається навколо Землі приблизно за 30 діб, а Земля навколо Сонця — за 365 діб. Період обертання Сонця навколо центру Галактики складає близько 200 мільйонів років.

Місячна ритміка відома людям дуже давно. Древні календарні системи обов’язково включали місячну ритміку, тому що вона допомагала людям організовувати і упорядковувати їх життя, відлічувати час. Місячна динаміка добре видна і в біосфері. Наприклад, в певні періоди (у повний місяць і молодик) в біосфері періодично запускаються процеси розмноження, міграції і таке інше. Вважалося, що саме Місяць управляє цими процесами.

Зараз до місячної періодики зазвичай зараховують циклічну діяльність жіночого організму. Але у різних жінок критичні дні настають в різний час. Отже, насправді це внутрішній і індивідуальний ритм організму. Синхронізацію цього ритму можна спостерігати лише у великих жіночих колективах. Але така синхронізація ніяк з Місяцем не пов’язана. Вона має біологічну природу і здійснюється через феромони, емоційні і різноманітні вербальні взаємодії, які впливають на психофізіологічний стан організму.

Періоди обертання Місяця навколо Землі можуть бути пов’язані з процесами, що відбуваються на Сонці. У складній коливальній системі за мільярди років сформувався синхронний режим руху планет в Сонячній системі. Тому складно говорити про безпосередній вплив саме Місяця. Але одним з каналів впливу ближнього космосу на нас є електромагнітні збурення, які пов’язані не лише з сонячною активністю, але і з рухом Місяця довкола Землі та іншими космічними процесами. Всі ці процеси впливають на біосферу шляхом зміни електромагнітного фону Землі. Одним з головних генераторів природного електромагнітного фону є іоносфера нашої планети. Рух Місяця деформує іоносферу, періодично змінюючи електромагнітний фон на поверхні Землі. Ці зміни можуть позначатися на стані людини і тварин. Можливо, такі зміни служать сигналом до якихось дій: міграцій, розмноження тощо. Інколи говорять, що це місячне сяйво так впливає на живі істоти. Але морські тварини відчувають повний місяць, навіть коли небо закрите хмарами. Світло через хмари не проникає, але проникає електромагнітний фон в широкому діапазоні частот — від вкрай низьких до радіочастот. Це поки лише гіпотеза, яка має певне експериментальне підтвердження, але все ще вимагає ретельної перевірки. Деякі дослідники вважають, що місячне світло все-таки може впливати, тому що воно є відбитим і тому частково поляризованим, що робить його біологічним активним. Але ніхто цю проблему серйозно не досліджував. Відомо лише, що біологічна дія поляризованого світла дійсно може відрізнятися від дії звичайного, неполяризованого.

Припливи та відпливи — періодичні підвищення й зниження рівня води морів та океанів.

Припливи — результат гравітаційної нерівномірності притягання води океанів Місяцем і, меншою мірою, Сонцем. У підмісячній точці внаслідок більшого тяжіння Місяця утворюється «горб». Аналогічний горб утворюється на протилежному боці земної кулі (внаслідок меншого тяжіння). Коли через обертання Землі «горби» досягають суходолу, настає приплив. Гравітація Сонця зумовлює аналогічний ефект, але висота сонячного припливного горба у 2,17 разів менша.

Гравітаційне тяжіння Місяця сильніше на тому боці Землі, який звернено до Місяця, і слабше — на протилежному боці. Тому поверхня Землі, особливо океани, витягнута в напрямку до Місяця. Якби ми подивилися на Землю збоку, ми побачили б дві опуклості, одна з яких спрямована у бік Місяця, а інша — у протилежний бік. Цей ефект набагато сильніший в океанській воді, ніж у твердій корі, тож опуклість води більша. А оскільки Земля обертається набагато швидше, ніж Місяць пересувається своєю орбітою, рух опуклостей навколо Землі створює два припливи на день.

Сучасна наука знайшла зв’язки, за допомогою яких Місяць впливає на людину. Так, через сильний гравітаційний вплив Місяця на оболонку Землі (тверду і рідку) у дні молодиків і повень сильно міняються наступні фізичні параметри: вологість, атмосферний тиск, температура, електричне і магнітне полючи. Виявляються, навіть невеликі зміни цих параметрів впливають на людський організм. Але якщо це відбувається різко і сильно, а організм людини попередньо ослаблений, зашлакований і т.д., те це приводить до появи різноманітних хвороб. Наприклад, різкі коливання атмосферного тиску порушують стабільність кровотворних функцій, приводячи до таких захворювань, як гіпертонія, різним рецидивам серцево-судинних порушень. Мозок дуже відчутно реагує на зміну вологості атмосфери, що позначається на його активності. Ще більш вираження на біоелектричну активність мозку впливають зміни напруженості магнітного полючи, що може викликати масу психічних порушень. Американський психіатр Леонард Дж. Равіц на початку сімдесятих років проводив виміру різниці електронних потенціалів у головному мозку й в області грудей душевнохворих людей. І виявилося, що ця різниця міняється день від дня в залежності від фаз Місяця. Мінялося і порушення хворих. Равіц так пояснив це явище: «Місяць безпосередньо не визначає людське поводження, але, змінюючи співвідношення електромагнітних сил Всесвіт, вона може викликати катастрофічні прояви в неврівноважених людей».

На перший погляд здається, що сучасна наука знає усе про Місяць, механізми його впливу на людину і т.д. Але якщо звернутися до різних древніх джерел, у яких дається маса рекомендацій про те, як краще використовувати місячний цикл, стаєш у тупик. На чому вони засновані? Хоча важливість цих рекомендацій незрівнянно цінніше строго наукових. Так, тибетська медицина рекомендує проводити профілактичне лікування й інші загальзміцнювальні заходи з перших чисел місячного місяця. Указується, що «хвороби злих парфумів» (крововилив мозок, параліч, інфаркт міокарда, гострі психічні захворювання, епілепсія й інші) найчастіше виникають у 4-, 8-, 11-, 15-, 22-, 29-й дні місячного місяця. Китайська народна медицина рекомендує при Місяці, що народжується, у перший день, робити одне припікання, у другий — два так до 14 припікань у середині місячного місяця. Потім хвиля убуває так само, як і прибувала.

Висновки

Отже, наша Сонячна Система – тільки частина єдиної системи , що називається Всесвітом , крім того – це єдиний живий організм, головними органами якого є планети , що виробляють власну енергію.

Як показали спостереження, періодичні процеси в Природі й організмі людини дуже сильно зв’язані згодом звертання Місяця навколо Землі. І в цьому немає нічого дивного. Місяць протягом 29,5 діб робить один оборот біля загального центра ваги (барицентра) Землі і Місяця, що знаходиться усередині Землі ближче до її поверхні. Хоча маса Місяця в 27 мільйонів разів менше маси Сонця, зате вона в 374 рази ближче до Землі і впливає на неї сильніше Сонця. З чого складається вплив Місяця на Землю, а звідси на життєдіяльність організмів, що населяють її?

Протягом місячного місяця відбуваються припливи і відливи на морях і океанах, причому потужність їхній збільшується і зменшується в залежності від дня місячного місяця; міняється поводження атмосфери, що, у свою чергу, відбивається на багатьох метеорологічних явищах; проходження Місяця через магнітосферний шлейф Землі змінює параметри магнітосфери; відображення сонячного світла від поверхні Місяця також періодично міняється, і всі ці зміни мають своє відображення в організмі рослин, тварин і людину. Так, від місячного циклу залежать інтенсивність шумування провина, поглинання кисню сільськогосподарськими культурами (морква, картопля), періоди розмноження у тварин (особливо морських), місячна періодичність овуляції в людини.

Список використаної літератури

1. Грибан В. Валеологія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Дніпропетровський держ. ун- т внутрішніх справ. — К. : Центр учбової літератури, 2008. — 214с.
2. Смірнов С.М. Біологічні ритми і наше здоров’я. – М., 2000.