Вступ

Актуальність теми. Після закінчення холодної війни або навіть раніше, уряду країн БРІКС почали економічні або політичні реформи, щоб дозволити їхнім країнам стати частиною світової економічної системи. Щоб бути конкурентоспроможними на світовому ринку, ці країни зробили (кожна в різному ступені) упор на утворенні, іноземних інвестиціях, внутрішнім споживанні й внутрішнім підприємництві. Відповідно до дослідження, в Індії є потенціал найбільшого росту серед чотирьох країн БРІКС у наступні 30 — 50 років. Головна причина — зниження робочого віку населення для Індії й Бразилії трапиться пізніше, ніж для Росії й Китаю.

БРІКС (англ. BRІCS) — група з п’яти країн, що швидко розвиваються: Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південно-Африканський Республіка (Brazіl, Russіa, Іndіa, Chіna, South Afrіca). Скорочення BRІ було вперше запропоноване Джимом О’нейлом (англ. Jіm O’Neіll), аналітиком Голдман- Сакс у листопаді 2001 року в аналітичній записці банку. До 2011 року стосовно організації використовувалася абревіатура БРІК. У зв’язку із приєднанням ПАР до БРІК 18 лютого 2011 року, за заявою індійського міністра фінансів із цього часу група стала зватися  BRІCS. На думку Голдман-Сакс, до 2050 року сумарно економіки країн групи за розміром перевищать сумарний розмір економік найбагатших країн світу (Великої сімки).

Мета робота – дослідити рол БРІКС міжнародних відносинах.

Завдання роботи:

— охарактеризувати економіку країн-членів БРІКС;

— розглянути сучасний розвиток БРІКС як гравця міжнародних відносин.

1. Характеристика країн-членів БРІКС

Послідовність букв у слові визначається не тільки благозвучністю, але й тим, що саме слово в англійській транскрипції BRІ дуже схоже на англійське слово brіck — «цегла», таким чином, даний термін використовується як  позначення групи країн, за рахунок росту яких багато в чому буде забезпечуватися майбутній ріст світової економіки й фондових ринків зокрема.

Голдман-сакс не припускав наявність координації економічних політик між країнами БРІК. Тим більше не передбачалося, що країни БРІК утворять якийсь економічний блок або офіційну торговельну асоціацію, як Європейський союз. Однак, згодом  з’явилися ознаки, що «чотири країни БРІК прагнуть сформувати політичний клуб» або «союз», і в такий спосіб перетворити «свою зростаючу економічну владу в більший геополітичний «вплив»».

Члени БРІК характеризуються як найбільше що швидко розвиваються великі країни. Вигідне положення цим країнам забезпечує наявність у них великої кількості важливих для світової економіки ресурсів:

• Бразилія — багата сільськогосподарською продукцією
• Росія — найбільший у світі експортер мінеральних ресурсів
• Індія — дешеві інтелектуальні ресурси
• Китай — власник дешевих трудових ресурсів
• Південно-Африканський республіка — природні ресурси

Це головні ресурси, на які опираються економіки цих країн. Висока чисельність населення країн обумовлює дешевину праці в них і, відповідно високі темпи економічного росту.

Динаміка ВВП на душу населення в країнах БРІК в 1998-2009 роках, у доларах США[1].

Глобальна економічна команда Голдман-Сакс випустила звіт по дослідженню БРІК в 2005. Звіт затверджує, що в країнах БРІК число людей з річним доходом більше 3 000 $ подвоїться протягом  трьох років і досягне 800 мільйонів чоловік протягом  десятиліття. Це пророкує масивне збільшення середнього класу в цих країнах. ДО 2025 обчислене, що число людей у країнах БРІК, що заробляють більш ніж 15 000 $, може перевалити за 200 мільйонів. Це говорить про те, що величезне навантаження в попиті не буде обмежена лише основними товарами, але й вплине на більше дорогі товари. Відповідно до звіту, спершу Китай, а десятиліття через і Індія почнуть домінувати над світовою економікою. Все-таки , незважаючи на ріст, середній рівень багатства людей у більше розвинених економіках продовжить випереджати цей середній показник у країнах БРІК. Голдман- сакс оцінює, що до 2025 дохід на душу в шести самих густонаселених країнах ЄС перевищить 35 000 $, тоді як тільки приблизно в 24 мільйонів чоловік у БРІК будуть подібні рівні доходу.

Звіт також висуває на перший план більшу неефективність Індії у використанні енергії й згадує про значиму недопредставленість цих економік на глобальних ринках капіталу. Звіт також підкреслює величезне населення БРІК, що створює відносну легкість для затьмарення сукупного багатства «Великої Шістки», у той час як рівні доходу на душу населення залишаються далеко нижче норми сучасних промислово розвинених країн. Це явище торкнеться світових ринків, оскільки багатонаціональні корпорації спробують використовувати у своїх інтересах величезні потенційні ринки БРІК, роблячи, наприклад, набагато більше дешеві автомобілі й інші товари промислового призначення, доступні споживачам у межах БРІК замість розкішних моделей, які в цей час приносять більші доходи в автомобілебудуванні. Індію й Китай уже почали робити своя присутність відчутним в обслуговуванні й виробничому секторі на світовій арені. Розвинені економіки миру вже зробили серйозні замітки цього факту.

В остаточному підсумку, прогнозується, що значні розміри економік цих країн у майбутньому дозволить їм трансформувати економічний ріст у політичний вплив, що приведе до формування нової економічної еліти й знизить вплив «золотого мільярда»[2].

2. Сучасний розвиток БРІКС як гравця міжнародних відносин

На частку складових у БРІК країн доводиться 26 % території Землі, 42 % населення планети (2,83 млрд людина) і 14,6 % світового ВВП.

Бразилія, Росія, Індія й Китай роблять близько 40 % пшениці (понад 260 млн т), 50 % свинини (більше 50 млн т), більше 30 % м’яса птаха (понад 30 млн т), 30 % яловичини (близько 20 млн т) від загальносвітового показника. У країнах БРІК зосереджено 32 % (0,5 млрд га) загальносвітових орних земель.

Бразилія, Росія, Індія й Китай мають значний інтеграційний потенціал, реалізація якого дозволить більш ефективно впливати на глобальні процеси.

«The Economіst» видає щорічні таблиці соціально-економічної національної статистики у своєму «Кишеньковому світі в цифрах» (англ. Pocket World іn Fіgures). Прогнозування світового ранжирування країн БРІК і економічних систем відповідно до  різних категорій створює камінь спотикання для розуміння загального в економічних основах БРІК. Економічні аргументи дають можливість зарахувати до БРІК, наприклад, Мексику, тоді як включення ПАР у цю групу необґрунтовано. Робота Голдман Сакс, опублікована в грудні 2005, пояснила, чому Мексика не була включена в оригінальний БРІК. Відповідно до роботи, серед узятих в увагу країн тільки в Мексики й, можливо, у Кореї є потенціал, щоб конкурувати із БРІК, але ці країни мають економіки, які засновники БРІК вирішили виключити спочатку, тому що вони розглядалися як більше розвинені. Відповідно до цієї праці, Мексика стає шостий по величині економікою, зайнявши позицію перед Росією.

Налагодження політичних взаємозв’язків у рамках БРІК почалося у вересні 2006 року, коли під час 61-й сесії ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч міністрів закордонних справ чотирьох країн. Надалі  відбулося ще три зустрічі, включаючи повноформатну зустріну в Єкатеринбурзі 16 червня 2009 року[3].

Перша (коротка) зустріч глав держав БРІК відбулася 9 липня 2008 року в Тояко-Онсен (Хоккайдо, Японія) після зустрічі «Великої вісімки». У зустрічі взяли участь Президент Росії Дмитро Медведєв, Голова КНР Ху Цзиньтао, Прем’єр-міністр Індії Манмохан Сингх і Президент Бразилії Луїс Инасиу Лула да Силва й домовилися про проведення повномасштабного саміту глав держав БРІК в 2009 році.

Після цього двічі зустрічалися міністри фінансів країн БРІК (у бразильському Сан-Паулу 7 листопада 2008 року й у Лондоні 13 березня 2009 року), а 29 травня 2009 року президент Росії Д. А. Медведєв зустрівся в Кремлі із представниками країн групи БРІК, відповідальними за питання безпеки (секретарем Ради безпеки РФ Миколою Патрушевым, Міністром — керівником Секретаріату по стратегічних питаннях при Президенті Федеративної Республіки Бразилії Роберто Мангабейра Унгером, радником Прем’єр-міністра Республіки Індії по національній безпеці Маянкоте Келатх Нараянаном і членом Державної ради Китайської Народної Республіки Дай Бинго).

12 листопада 2010 року на саміті G20 у Сеулі Південно-Африканський Республіка виразила бажання приєднатися до БРІК. 21 грудня президент Росії Дмитро Медведєв і прем’єр-міністр Індії Манмохан Сингх прийняли спільну заяву, у якому схвалили ідею підключення ПАР до діяльності БРІК. 24 грудня 2010 міністр міжнародних відносин і співробітництва ПАР Маите Нкоана- Машабане заявила, що вона одержала повідомлення по телефоні від глави МЗС КНР Ян Цзечи, відповідно до якого Китай, нинішній голова БРІК, за узгодженням з іншими країнами-членами організації запрошує ПАР стать повноправним членом БРІК (БРІКС). Голова КНР Ху Цзиньтао направив запрошення президентові ПАР Джейкобу Зуме взяти участь у саміті БРІКС у Китаї на початку квітня 2011 року.

Найбільшою економікою країн БРІК є Китай, який поступається лише США за паритетом купівельної спроможності. За докризовим прогнозами ВВП Китаю до середини століття повинне було перевищити ВВП США майже в 2 рази, а всі країни БРІК повинні були б увійти до шістки найбільших економік світу (на додаток до США і Мексиці). Сьогодні до шістки найбільших входить лише Китай.

Останні п’ять  років економіка Китаю зростала дуже динамічно. Її щорічне зростання  становило майже 11%. При таких  темпах зростання ВВП подвоюється  за 6-7 років.

За оцінками експертів Китай збереже досить високі темпи зростання, не дивлячись на кризу. У Індії також очікується досить бурхливе зростання в цьому році. Найбільший вплив світової криза справила на економіку нашої країни. За підсумками року очікується зниження ВВП на 8-8,5%. Це багато.

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) показують інтерес з боку іноземних компаній і фондів (або повернення коштів резидентів через іноземні юрисдикції). Маючи намір розвивати бізнес у чужій країні, підприємці дивляться на те, що роблять інші, куди і які кошти вони вкладають[4].

Незважаючи на досить важку ситуацію в економіці, росіяни мають у своєму розпорядженні в середньому більш високими доходами, ніж жителі інших країн БРІК. Це притягує західних підприємців із різних галузей. Різниця, як видно, в деяких випадках досить значна. Наприклад, середній індієць своєму розпорядженні кошти в 10 разів меншими, ніж середній росіяни.

У країнах БРІК живе близько 40% всього населення нашої планети. Китай і Індія — найбільші країни світу за кількістю жителів. Уявіть, що кожен п’ятий житель планети — китаєць. Росія з 141 мільйоном чоловік замикає четвірку і займає 9 місце серед усіх країн світу. Цікаво, що до оцінки розвитку країн з такою великою кількістю населення як у Китаї та Індії можуть бути незастосовні звичні нам закони соціальної та економічної динаміки.

Економічна діяльність країн учасниць БРІК уже зараз впливає   на світову економіку й економіку усередині цих країн. Даний вплив може бути як негативним, так і позитивним. Позитивні сторони існування БРІК в основному можна розглядати з погляду  впливу на економіку самої країни.

Позитивний вплив діяльності БРІК можна розглядати з 2 позицій:

1. с позиції впливу на внутрішні процеси країни вхідної в БРІК;
2. с позиції впливу на світову економіку.

Так до позитивних сторін діяльності БРІК можна віднести:

1. Підвищення інвестиційної привабливості країн БРІК.

Так країни БРІК поступово перестають сприйматися лише як джерело дешевої робочої сили й природних ресурсів: нове дослідження PrіcewaterhouseCoopers свідчить, що керівники найбільших світових компаній дивляться на країни BRІ (Бразилія, Росія, Індія й Китай) скоріше як на найбільший новий ринок збуту. Більшість із них думає про те, щоб розгорнути роботу в цих країнах, хоча майже всі визнають, що глобалізація веде до негативного ускладнення бізнесу й появі нових ризиків.

2. Промисловий ріст у країнах-учасницях БРІК.

Промисловий ріст у Китаї й Індії підтримує попит на метал і нафту. Тому, що розвиваються країнам, поки не слід побоюватися падіння котирувань на сировинних біржах.

3. Ріст рівня доходів у країнах БРІК.

Приплив у країни грошей від сировинного експорту стимулює ріст добробуту населення. В основному внаслідок діяльності країн БРІК збільшаться доходи окремих груп людей, власників великих високоприбуткових підприємств.

4. Стимулювання розвитку світової економіки.

Вихід на світовий ринок великих підприємств із країн БРІК сприяє росту конкуренції серед виробників, що позитивно позначається на розвитку світової економіки.

5. Поліпшення демографічної ситуації країнах БРІК.

Зростання доходів населення країн БРІК неминуче приводить до поліпшення рівня життя й відповідно до підвищення народжуваності й тривалості життя населення.

6. Підвищення рівня стабільності валюти країн БРІК.

Країни БРІК, також стають багатше шляхом підвищення вартості валюти. Валюти мають тенденцію підвищуватися, оскільки більше висока продуктивність приводить економіки до зближення рівня паритету купівельної спроможності (ППС) з рівнем валютного курсу. Проглядається чітка тенденція в тім, що країни з високим рівнем доходу на душу населення встановлюють валютний курс, наближений до ППС. У всіх країнах БРІК курс валют установлений набагато нижче, ніж прийнятий згідно ППС.

У міру розвитку економік темпи росту знижуються, а обмінний курс валют підвищується. І зростаючі валюти, і швидкий економічний ріст разом поступово збільшують доларовий ВВП на душу населення, і розходження між країнами БРІК і розвиненим миром повільно стираються.

7. Підвищення рівня політичної стабільності країн БРІКС,

Наступні кілька десятиліть кожна із країн БРІКС стикнеться з різними труднощами політичних перетворень. Для деяких країн (особливо для Росії) інституціональні перетворення є найбільш важливими в прискоренні економічного росту.

Якщо позитивний вплив існування БРІКС робить в основному на самі країни вхідні в БРІК, то негативні сторони цього явища розглядають стосовно до світової економіки[5].

Негативні наслідки діяльності країн БРІКС можна виділити в наступне:

1. Глобалізація економіки.

Деякі економісти схильні розглядати глобалізацію економіки, як негативне явище.

2. Перегрупування світових валют.

Високий темп росту може привести до збільшення прибутковості інвестицій у цих країнах і підвищеному попиті на капітал. Питома вага БРІК в інвестиційних портфелях може різко підвищитися. Капіталу в їхню сторону може минути стільки, що це приведе до перегрупування основних валют.

3. Можливість появи нестабільності світової економіки,

Зсув балансу участі країн у світовій економіці приведе до можливої нестабільності. Так у нині розвинених країнах у майбутньому можуть трапитися нові економічні кризи, пов’язані з перерозподілом світового капіталу.

Незважаючи на всі виявлені негативні сторони позитивні сторони економічного розвитку вищезгаданих країн перекривають всі мінуси.

Таким чином, на сьогоднішній день самими перспективними країнами для бізнесу, на думку багатьох аналітиків, є Бразилія, Росія, Індія й Китай, ПАР, або, як їх часто називають країни БРІКС.

Висновки

Спільна діяльність країн БРІК- Бразилії, Росії, Індії і Китаю — грає фундаментальну роль у процесі формування нового світового порядку.

Група країн БРІК, куди входять Бразилія, Росія, Індія й Китай, є сьогодні, по загальному визнанню експертів, самою динамічною четвіркою миру по залученню іноземних інвестицій і загальному економічному розвитку. ВВП БРІКС по паритетній купівельній спроможності вже перевершує ВВП Євросоюзу й далі, як прогнозують фахівці, цей розрив буде лише збільшуватися. Бурхливий економічний розвиток робить вкладення в нерухомість країн БРІК особливо привабливими, оскільки приносять 40- 80% прибутку в рік. Непогано ростуть і фондові ринки цих країн. А от Росія поки стоїть на узбіччі інвестиційного процесу — загальна прибутковість від вкладень у нерухомість і акції незрівнянно нижче, ніж в інших членів БРІКС.

Сукупність цих факторів, а також швидкий ріст і прогресуючі обсяги ринку залучають більші корпорації й роблять ринки країн БРІКС притягальними для великих інвестицій, а кількість зацікавлених споживачів представляють величезні можливості для розвитку бізнесу як у короткострокової, так і в довгостроковій перспективі.

Список використаної літератури

1. Алексєєва Т. Міжнародні організації: Навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. — Х. : ХНЕУ, 2006. — 200с.
2. Балабін В. Міжнародні неурядові організації: навч. посібник / Військовий ін-т Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка / Віктор Володимирович Балабін (заг.ред.). — Вид. 2-ге, доп. — К. : [Логос], 2009. — 129с.
3. Ковалевський В. В., Козак Ю. Г., Грищенко С. Г., Новацький В. М., Макогон Ю. В.. Міжнародні організації: Навч. посіб. для студ. екон. вузів і ф- тів / Одеський держ. економічний ун-т / Ю.Г.,Ковалевський,В.В. Козак (ред.). — О. : Астропринт, 2005. — 288с.
4. Кучик О. Міжнародні організації: навч. посібник / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Факультет міжнародних відносин / Олександр Сергійович Кучик (ред.). — 2-е вид., переробл. і доп. — К. : Знання, 2007. — 749c.
5. Міжнародні організації в системі світогосподарських зв’язків: Навч. посіб. / Дніпропетровський національний ун-т / О.Л. Притикіна (уклад.). — Д. : РВВ ДНУ, 2003. — 48с.
6. Мокій А. Міжнародні організації: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Укоопспілка; Львівська комерційна академія — Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2006. — 208с.
7. Циганкова Т. Міжнародні організації: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К., 2003. — 143с.