Вступ

Актуальність теми. Для визначення ролі бібліотек у глобальній інформаційній інфраструктурі, яка зароджується, необхідно проаналізувати досягнення і прорахунки минулого, дослідити й відтворити цілісну картину розвитку інформаційних технологій, що застосовуються у бібліотеках. За останні тридцять років інформаційні технології в бібліотеках все більше використовуються не тільки для керування внутрішніми бібліотечними операціями, але й для організації доступу до інформації в її різних формах і місцях зберігання. Нове технологічне середовище дає можливість бібліотекам обслуговувати як локальних відвідувачів, так і глобальних — віддалених користувачів, які отримують доступ до фондів бібліотеки через зовнішні комп’ютерні мережі.

Важливо відтворити й дослідити історичне підґрунтя для об’єднання зусиль бібліотек, що діють у країнах з різними традиціями бібліотечного обслуговування та професійної діяльності, відмінною історією використання інформаційних технологій на основі автоматизації. Ці проблеми особливо актуальні для України, яка визначила своїм пріоритетом створення необхідних умов для забезпечення громадян і суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій. У програмі розвитку культури до 2007 р., затвердженій урядом України 2003 р., поставлено завдання підключити публічні бібліотеки до мережі Інтернет, створити на базі бібліотек центри, що надають населенню доступ до інформації, розробити бібліотечні стандарти, необхідні для застосування комп’ютерних технологій, широко впроваджувати корпоративну каталогізацію.

Окремі аспекти історії автоматизації бібліотек висвітлені в роботах американських дослідників К. Боргман, К. Лінча, Р. Хейса, російських вчених А. Віслого, Ф. Воройського, М. Гончарова, Н. Кальонова, Я. Шрайберга. Для дослідження історії комп’ютеризації бібліотек особливе значення мають праці українських науковців В. Ільганаєвої, Л. Костенка, Т. Павлуші, М. Сенченка, М. Слободяника, Л. Філіпової.

Мета роботи — дослідити аспекти та тенденції розвитку автоматизації бібліотек у різних країнах світу, в тому числі в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

• визначити історичну специфіку процесів автоматизації бібліотек, її зумовленість соціальними, економічними, технологічними та іншими факторами;
• виявити вплив автоматизації на соціальні функції бібліотек;
• охарактеризувати основні етапи та напрямки автоматизації бібліотечної діяльності в зарубіжних країнах;
• обґрунтувати тенденції автоматизації книгозбірень в Україні.

Об’єктом дослідження є розвиток автоматизації бібліотек.

Предмет дослідження – тенденції розвитку автоматизації  вітчизняних бібліотек та автоматизовані бібліотечні інформаційні системи.

Розділ 1. Характеристика та види автоматизованих бібліотечних інформаційних систем

1.1. Автоматизовані системи зберігання і видачі документів: виникнення та тенденції розвитку

Історичні тенденції розвитку автоматизації інформаційних процесів і бібліотечної діяльності як фактору, що впливає на трансформацію бібліотек і бібліотечної освіти, розглядаються в окремих монографіях, однак жодна з них не висвітлює ці питання цілісно, у їхній повноті та складності. Так, М. Слободяник у монографії “Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій” подає стислий огляд тенденцій автоматизації зарубіжних бібліотек і справедливо підкреслює, що бібліотеки України мають ще незначний досвід практичної роботи у цьому напрямі, тому важливим для осмислення і впровадження в практику досвіду автоматизації, набутого зарубіжними бібліотеками, є історико-порівняльний метод.

Автоматизація в США та Великої Британії будувалася на тривалих традиціях розподіленої каталогізації, спільного використання ресурсів, кооперації, використанні готового доступу до інфраструктури телекомунікацій. У ринкових умовах комп’ютеризацію бібліотек мотивувала необхідність підвищення ефективності та продуктивності праці. Перші спроби бібліотечної автоматизації в США та Великій Британії (1950-1970 рр.) були спрямовані на підвищення ефективності внутрішніх бібліотечних операцій (каталогізації, комплектування, обробки, зберігання та книговидачі тощо). Бібліотеки створювали власні системи автоматизації, прив’язані до особливостей окремої книгозбірні. Автоматизовані системи, розроблені та вперше випробувані в США та у Великій Британії, пізніше почали використовуватися в усьому світі. Інтерфейси були перекладені на багато різних мов.

Наприкінці минулого століття ефективність внутрішніх бібліотечних операцій у цих країнах вже досягається завдяки забезпеченню доступу до великого обсягу інформації, що постачається зовнішніми джерелами. Це мінімізує кількість бібліографічних записів, зроблених безпосередньо у книгозбірнях. Американські бібліотеки отримують велику кількість записів вітчизняних документів із зовнішніх джерел, але вони менш успішні у придбанні каталогізованих даних закордонних матеріалів.

У 90-х роках минулого століття багато американських і британських бібліотек зробили свої каталогізовані дані доступними в інтерактивному режимі. Складником їхніх послуг стало надання доступу до електронних ресурсів. Конвертуючи більшу частину своїх записів у машиночитану форму та передаючи їх службам розподіленої каталогізації, американські та британські бібліотеки полегшили доступ до ресурсів поза межами бібліотеки. Вони розвивали нові форми доставки документів, інтерактивний обмін даними та інтеграцію локальних ресурсів.

Розвиток інформаційного суспільства, глобалізація, зростання можливостей комп’ютерних систем призвели у розвинутих країнах до перенесення фокусу уваги в місії бібліотек із збереження фондів на організацію доступу до інформації. В процесі автоматизації головні (основні, базові, сутнісні) функції бібліотеки – меморіальна, комунікативна, кумулятивна, тобто функції, що забезпечують збирання, зберігання документів і задоволення потреб користувачів, почали не лише реалізовуватися на новому рівні, а збагатилися. До періоду застосування новітніх технологій бібліотека надавала користувачам доступ лише до своїх фондів і ресурсів. Поєднання можливостей комп’ютерних і комунікаційних технологій, організація віддаленого доступу до фондів та інформації розширили географічні межі діяльності бібліотек. Розповсюдження та розвиток Інтернету, а також інших інформаційних технологій і послуг, із яких складається глобальна інформаційна інфраструктура, дали можливість бібліотекам спільно використовувати ресурси та забезпечувати доступ до інформації, розташованої по всьому світі, що суттєво збагатило їхню комунікативну функцію.

Після перших п’ятдесяти років практичної автоматизації бібліотек – у середині

1990-х років — фокус уваги було перенесено з локальних інтересів на глобальні. Бібліотеки країн-лідерів автоматизації розробили й запровадили модель глобальної взаємодії, оскільки вони автоматизувалися першими і першими створили ринок автоматизованих бібліотечних систем, багато з яких продаються зараз у всьому світі. Водночас багато країн почали і продовжують автоматизацію своїх бібліотек в умовах зовсім інших традицій, в іншому економічному та політичному середовищі, на менш розвинутій базі інформаційних технологій. Вони почали автоматизацію, не маючи, як американські та британські книгозбірні, досвіду розподіленої каталогізації, співпраці, доступу до комунікаційних мереж, без переключення основної уваги із збереження фондів на забезпечення доступу, в інших умовах організації праці та економічної діяльності. Наприклад, в країнах колишнього соціалістичного табору, що протягом тривалого часу були політично, економічно та технологічно відірвані від Західної Європи, ситуація характеризувалася низьким рівнем впровадження комп’ютерних і комунікаційних технологій аж до кінця 1980-х рр. Внаслідок політичних змін, які мали місце в 1989-1991 рр., ці країни переглянули ідеологічне підґрунтя бібліотечної справи, зробили значні капіталовкладення в інформаційну інфраструктуру, зокрема в бібліотечну автоматизацію.

Бібліотеки країн Центральної та Східної Європи не розглядали забезпечення ефективності операцій або скорочення штату як підстави для автоматизації, але вони в процесі соціально-економічних перетворень у 1980-1990-х роках, в умовах переходу від командної до ринкової економіки переживали серйозні бюджетні скорочення. Праця в цей період була порівняно недорогою, і багато бібліотек інвестували її в конвертацію даних – переведення їх у машиночитану форму. Бібліотеки країн Центральної та Східної Європи проводили автоматизацію, не маючи достатньо довгої історії обміну даними. У них не було служб розділеної каталогізації або спільних джерел даних, щоб використовувати їх для створення власних каталогів. Вони створювали майже всі необхідні бібліографічні записи самостійно, на місті. Хоча у більшості країн існували джерела національної бібліографії, не до всіх них було запроваджено доступ у машиночитаній формі. Існуючі національні правила каталогізації модифікували для застосування в придбаних системах автоматизації. Для ефективного запровадження придбаних систем автоматизації бібліотекам необхідно було вибирати правила каталогізації та формати даних серед існуючих зарубіжних.

Бібліотеки Центральної та Східної Європи, творчо застосовуючи досвід передових у галузі бібліотечної автоматизації країн, автоматизувалися значно швидше за своїх попередників, хоча ці процеси відбувалися на слабо розвинутій технологічній базі порівняно з тою, що її мали США, Велика Британія, країни Північної Європи, Австралія. Багато систем автоматизації, які використовуються в країнах Центральної та Східної Європи, було створено у США, Великій Британії, Ізраїлі.

1.2. Інформаційно-бібліотечна система » УФД/ Бібліотека»

У нових умовах формування професійно значимих якостей випускника вищого навчального закладу, повинне бути орієнтованим не стільки на обсяг і повноту конкретного знання, скільки на здатність самостійно поповнювати знання, ставити і вирішувати різноманітні задачі, висувати альтернативні рішення, виробляти критерії добору найбільш ефективних з них. Досягнення цієї мети в значній мірі залежить від рівня інформаційної культури. Якщо раніше основними джерелами інформації були: спеціалізована література, періодичні видання, то сьогодні на зміну їм прийшли нові технології, такі як: публікації в Інтернеті, електронні бібліотеки, web-форуми, телеконференції, web-сайти університетів, бази даних на СD.

Вибір програмного забезпечення відіграє важливу роль для подальшого розвитку нових інформаційних технологій. Серед програмних продуктів було зроблено вибір на користь програми «УФД/Бібліотека». Сьогодні вона успішно функціонує в багатьох бібліотеках України, як вузівських, так і публічних. Саме використання цієї програми дозволило досягти відчутних результатів у створенні інтегрованої бібліотечної мережі, яка складається з двох локальних:

—    бібліотечної мережі «УФД/Бібліотека»;

—     Інтернет-мережі, що підключена до сітки.

За допомогою автоматизованої системи «УФД/Бібліотека» обробляється весь обсяг нових надходжень (комплектування фонду), обробка документів, організація доступу до електронних документів (електронних копій), ведення інформації щодо читачів та організації.

Система «УФД/Бiблiотека» призначена для вирiшення двох взаємопов’язаних задач: 1) забезпечення ефективного вiдбору документiв з будь-якого робочого мiсця установи, їх замовлення та перегляду вiдповiдних електронних копiй, 2) пiдвищення ефективностi працi спiвробiтникiв бiблiотеки за рахунок автоматизацiї основних виробничих циклiв бiблiотеки, поєднуючи поточну вiтчизняну практику (в тому числi: формати бiблiографiчних описiв, стандарти облiку, паперовi технологiї) з сучасними мiжнародними комунiкативними форматами, штрих-кодовими технологiями, цифровим пiдписом тощо.

Система передбачає засоби для здійснення таких основних дій:

• Для відбору та перегляду інформації електронного каталогу:
• Пошук документів за заданими критеріями (темами класифікаторів та значеннями полів бібліотечного опису або через зв’язки документів).
• Сортування відібраних документів за вказаними критеріями в порядку зростання або зменшення значень.
• Ручний відбір документів шляхом складання переліку відібраних.
• Перегляд та друк інформації щодо документів у вигляді переліків, каталожних карток та повних бібліографічних описів.
• Перегляд інформації про наявність документів в фондах бібліотеки та інших місцях.
• Перегляд електронних копій документів в разі їх наявності.

Для каталогізації документів:

• Створення та підтримка засобів класифікації документів різного типу: класифікаторів (ББК, УДК, Дьюі), рубрикаторів, ключових слів та ін.
• Створення та підтримка авторитетних записів, різних переліків типових значень.
• Реєстрація (створення) бібліотечних описів документів відповідно держстандартам, зокрема 7.1-84, та стандартам USMARC та UNIMARC), реєстрація документів за зразком.
• Класифікація документів за обраними схемами.
• Опис зв’язків між документами (видання — номер — стаття, переклад — оригінал, серія — підсерія — випуск і т.і.)
• Внесення посилань на електронну копію документа, яка може зберігатися в базі даних системи, в локальній мережі бібліотеки, в мережі Internet.
• Поділ електронного каталогу між групами працівників бібліотеки за межами відповідальності та доступності.
• Друк каталожних карток різного типу шляхом застосування відповідних шаблонів.
• Складання бібліографічних довідок, покажчиків та інших документів шляхом застосування відповідних шаблонів.

Для комплектування бібліотеки:

• Ведення інформації про книгопостачальників та їх пропозицій щодо придбання літератури.
• Ведення інформації про потреби в літературі.
• Засоби аналізу книгозабезпеченості.
• Ведення інформації про відмовлення читачам (в т.ч. через відсутність примірників).
• Складання замовлень на придбання літератури.
• Обробка партій літератури. Розподіл примірників за місцями розподілу та збереження.
• Складання актів надходження та списання.
• Ведення книг інвентарного та сумарного обліку
• Аналіз стану фонду шляхом відбору примірників за різними ознаками та складання відповідних звітів.

Для обслуговування читачів:

• Введення та утримання інформації щодо читачів бібліотеки.
• Відбір читачів за різними критеріями (шифр, прізвище, документи, які утримувались чи утримуються тощо), сортування, перегляд та друк відібраної інформації.
• Відбір примірників замовлених документів та реєстрація видачі їх читачам.
• Реєстрація повернення документів читачами.
• Підтримка штрих-кодових технологій та технологій RFID.

Також система забезпечує:

• Наявність груп користувачів з визначеними правами на перегляд та коригування інформації
• Запис і зберігання даних про факти коригування бібліографічних описів та іншої інформації в системі.
• Експорт та імпорт бібліотечних описів документів та інформації про наявність в форматі XML.
• Експорт та імпорт бібліотечних описів документів в форматах USMARC, UNIMARC.
• Експорт та імпорт інформації про читачів та організації в форматі XML.
• Ведення інформації про відвідування бібліотеки, послуги та масові заходи.
• Налагодження параметрів для пристосування системи до поточних потреб.

Процеси автоматизації (разом з іншими факторами) викликали необхідність перегляду не лише місії та функцій бібліотек, але й їхньої організаційної структури. Бібліотечна справа великою мірою перетворилася на сферу обслуговування: книгозбірня покликана надавати якісні послуги, забезпечувати інформаційні потреби суспільства, організацій, задовольняти запити конкретної людини, незалежно від її місцеперебування чи місцеперебування інформаційних ресурсів. Книгозбірня орієнтується на модель динамічної організації, готової до структурних і технологічних змін, відкритої до співпраці, обміну ресурсами, роботи у мережах.

Важливим наслідком автоматизації стала трансформація професії бібліотекаря. Зокрема, змінилися не лише назви, але й зміст діяльності, суть багатьох посад, відповідальність працівників, посадові інструкції тощо. Серед нових функцій бібліотекарів — надання доступу до електронних ресурсів, навігація в Інтернеті, ведення домашніх сторінок бібліотек, каталогізація веб-сайтів, автоматизація довідково-бібліографічного обслуговування. Внаслідок автоматизації бібліотечної діяльності переглянуто зміст і форми професійної підготовки працівників бібліотек та інформаційного навчання користувачів.

Розділ 2. Система ІРБІС в українських бібліотеках

2.1. Система автоматизації бібліотек ІРБІС

Особливістю розвитку процесу автоматизації в Україні стало те, що він відбувався в умовах соціально-економічних перетворень і національного відродження, відходу від комуністичної ідеології, руйнування єдиного інформаційного простору Радянського Союзу на початку 1990-х рр. Важливим чинником активізації процесів автоматизації стала необхідність поліпшити обслуговування користувачів, прагнення підвищити ефективність роботи в умовах обмеженого фінансування та зростання інформаційного попиту громадян. Бібліотека почала змінюватись як соціальний інститут. Наголос у діяльності бібліотек від збереження документів і реалізації функції комуністичного виховання було перенесено на надання доступу до інформації, незалежно від місця її зберігання.

Напрями розвитку автоматизації українських книгозбірень визначали офіційні документи з питань інформатизації, зокрема постанова Колегії Міністерства культури України “Про організацію робіт по створенню Автоматизованої інформаційно-бібліотечної системи (1989 р.), “Концепція розвитку бібліотечної справи в Україні” (1993 р.), закони України “Про Національну програму інформатизації” (1998 р.), “Про концепцію Національної програми інформатизації” (1998 р.), “Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки”, Указ Президента України “Про заходи щодо національної складової глобальної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” (2000 р.), Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України” (2000 р.). Але ці документи носили декларативний характер і не були підтримані відповідним фінансуванням.

Якщо на початкових етапах автоматизації бібліотекарі України покладалися на владні структури й органи управління бібліотечною справою та очікували підтримки від них, то вже на початку нового тисячоліття вони почали виявляти ініціативу, вишукувати фінансові можливості для вирішення цих питань, лобіювати органи влади в центрі та на місцях.

Останніми роками українські бібліотеки активно впроваджують автоматизовані інформаційні технології, що сприяє, безперечно, більш якісному та швидкому задоволенню потреб користувачів. Крім того, інформатизація та автоматизація бібліотечних процесів дає змогу підвищувати ефективність праці бібліотекарів, а також реалізовувати нові форми роботи з користувачами. Разом з тим, упровадження комп ‘ютерної техніки та сучасної автоматизованої інформаційної бібліотечної системи (АІБС) висуває підвищені вимоги до професійного рівня персоналу.

Програмна система ИРБИС — це інтегрована розвиваюча бібліотечно-інформаційна система.

Її основними характеристиками є:

—         Робота в локальних обчислювальних мережах будь-якого типу без обмеження кількості користувачів.

—         Сумісність з міжнародними форматами UNIMARC, USMARC і RUSMARC.

—         Засоби підтримки Web-технологій і протоколи z 39.50.

—         Підтримка довільної кількості БД, що утворюють електронний каталог або проблемно-орієнтовані ББД.

—         Технологія автоматичного формування словників, на основі яких реалізується швидкий пошук будь-яким елементом опису.

—         Засоби для введення та використання авторитетних файлів, алфавітно-предметного покажчика до УДК/ББК і тезауруса.

—         Підтримка традиційних паперових технологій: від друку аркушів замовлення і книги сумарного обліку до друку усіх видів каталожних карток.

—         Підтримка орієнтованої на використання штрих-кодів на екземплярах видань і читацьких квитках.

—         Підтримка повних текстів, графічних даних та інших зовнішніх об’єктів (включаючи ресурси Internet).

—         Засоби для перекладу користувальних інтерфейсів на інші мови.

—         Широкий набір сервісних засобів, котрі забезпечують наочність користувальних інтерфейсів, спрямовують процес вводу, виключають помилки і дублювання інформації.

—         Широкі можливості для адаптації до послуг роботи конкретної бібліотеки.

—         Відкритість.

У системі функціонують п’ять типів автоматизованих робочих місць (АРМ): Комплектатор, Каталогізатор, Читач, Книговидача, Адміністратор. Розглянемо їх функції.

АРМ Комплектатор здійснює:

—         Попередній опис і оформлення документів замовлення на книги та інші неперіодичні видання.

—         Відстеження виконаних замовлень, контроль невиконаних або недовиконаних замовлень.

—         Реєстрацію надходження літератури, введення первинних даних для книги сумарного обліку (КСО) з послідуючим її автоматизованим поповненням на основі аналізу партії книг за різними аспектами (вид документа, мова тексту і т. п.).

—         Автоматизовану передачу опису отриманих книг на каталогізацію в БД Електронного каталога (ЕК).

—         Підписку періодичних видань для підрозділів бібліотеки (абонементні картки та листи замовлення).

—         Передачу опису періодичних видань в ЕК після отримання першого номера виписаного видання з послідуючою реєстрацією наступних надходжень в АРМ Каталогізатор.

—         Автоматичну підписку на підписний період зі зберіганням і накопичуванням даних про попередні підписні видання.

—         Списання літератури.

—         Типові вихідні форми.

АРМ Каталогізатор виконує такі функції:

—         Обробку і опис будь-яких видів видань, включаючи нетрадиційні, такі, як: АВМ, відеоматеріали, комп’ютерні файли і програми, картографічні матеріали, ноти і т. п.

—         Оригінальну технологію опису періодичних видань (газет і журналів), котра забезпечує, з одного боку, наявність зведеного опису видань в цілому, включаючи відомості про надходження всіх його номерів (томів), і з іншого боку — наявність опису окремих номерів, котрі включають відомості про включені в нього статті.

—         Автоматизовану технологію лінгвістичної обробки (система-тизація, предметизація) видань, котра включає апарат тематичної навігації по класифікатору ДРНТІ, алфавітно-предметному покажчику УДК/ББК, авторитетному файлу, предметних заголовків і тезаурусу.

—         Спеціальну технологію копіювання даних, котра включає необхідність повторного вводу при створенні аналогічних і пов’язаних бібліографічних записів, зокрема, при обробці багатотомних (продовжуючих) видань і створенні аналітичних записів статей.

—         Систему формально-логічного контролю даних, як на рівні окремих бібліографічних елементів, так і на рівні опису в цілому, суттєво знижує вірогідність помилок в процесі введення.

—         Оригінальну технологію автоматичного згортання на дублетність, що виключає повторне введення опису видання в електронний каталог.

—         Вихідні форми — покажчики, інвентарні списки та ін.

—         Можливість отримання комплекту каталожних карток.

—         Широкий спектр пошукових засобів, призначений для пошуку документів (бібліографічних записів)

АРМ Адміністратор — це

робоче місце спеціаліста, який виконує системні операції над БД у цілому, що направлені на підтримку їх в актуальному стані.

АРМ Книговидача здійснює:

—         Технологію формування та введення черги електронних замовлень на видачу літератури і фіксування їх виконання.

—         Оперативну інформацію про вільні екземпляри замовленої літератури, про видану літературу та читачів, які мають її на руках.

—         Технологію фіксування факту повернення літератури.

—         Облік всіх відомостей про видачу/повернення літератури в індивідуальних картках (документах) читачів.

—         Отримання статистичних відомостей про боржників.

—         Спеціальну технологію книговидачі на основі штрих-кодів екземплярів.

До АРМ Читач входить комфортний, дружній інтерфейс, розрахований на непідготовленого користувача, який здійснює:

—         Урахування різних рівнів підготовки користувача.

—         Широкий спектр пошукових засобів, що забезпечує швидкий (шляхом прямого доступу через словники) пошук в БД Електронного каталогу за всіма основними елементами бібліографічного запису та їх сполученням.

—         Роботу з декількома БД, що складають Електронний каталог.

—         Безпаперову технологію формування замовлення на видачу літератури.

2.2. Упровадження АІБС «ІРБІС» в практику роботи бібліотек

15 років тому головним завданням автоматизації бібліотек було створення електронного каталогу [3]. У цей час бібліотеки прагнуть до максимально ефективного інформаційно-довідкового обслуговуванню читачів з використанням створених електронних ресурсів.

Впровадження комп’ютерних технологій у бібліотечні процеси дозволяє проводити оперативний, що вичерпує й точний пошук інформації, прискорює надання її читачеві, якісно  змінює процеси створення інформації. На основі нових технологій створюються не тільки інформаційні продукти (електронний каталог), але й електронні документи. Одним із прикладів таких документів є електронні документи енциклопедичного характеру.

Читачі наукових бібліотек щодня мають потребу в довідковій інформації. Запити тематичного, що уточнює, адресного й фактографічного характеру, що виникають у процесі навчальної й наукової діяльності, можна задовольняти за рахунок використання різних видів електронних енциклопедій, довідників і словників.

Розглянемо більш конкретно АРМ Каталогізатор та методику введення бібліографічних записів (БЗ) на документи.

АРМ Каталогізатор складається з функціональних підсистем:

—         Підсистема «ВВІД» — включає режими, що забезпечують поповнення та коригування даних у вибраній БД. При цьому забезпечу-ється можливість як введення БЗ нових документів, так і корегування (зміни) документів, введених раніше (під документом розуміється один запис, що містить БЗ).

Крім того, надається можливість формувати нові документи шляхом копіювання «застарілих», а також робити пакети введення документів, підготовлених у вигляді текстового файлу будь-якими зовнішніми засобами.

Так, наприклад:

1. Завантажуємо програму ИРБИС.
2. Обираємо АРМ Каталогізатор.

Компоненти інтерфейса, що реалізують функції введення даних, розміщені на робочій площині Ввід. Для переключення на площину Ввід (якщо встановлена інша) необхідно клацнути мишкою на закладці Ввід в нижній частині інтерфейсу.

Основною особливістю робочої площини Ввід є те, що вона, в свою чергу, має ще три підплощини. Таким чином, основним компонентом площини є перемикач із трьох закладок у верхній частині інтерфейсу, котрий слугує для переходу від однієї площини Вводу до іншої.

Підплощина «База даних/МFN»

-//- -//- -//- «Результат пошуку»

-//- -//- -//- «Відмічено» (див. мал. 1).

Всі останні компоненти площини Ввід розміщені за межами закладок підплощин, але їх зміст визначається встановленим контекстом роботи, тобто, яка підплощина необхідна в даний час. Всі ці компоненти підрозділяються на групи:

Основні управлінські компоненти, — котрі розміщені в правій верхній частині інтерфейсу та реалізують основні функції управління документами в цілому; зона «Робочого листа (РЛ) вводу » (включаючи меню РЛ), що розміщена в середній частині інтерфейсу і реалізує всі функції введення даних в поточний документ.

Додаткові управлінські документи — розміщені в нижній частині інтерфейсу і реалізують додаткові функції управління документами в цілому.

Інформаційна панель — служить для відображення інформації про БД, поточного документа або поточного поля вводу.

Робочий лист введення (РЛ) — є основним компонентом площини Ввід — представляє собою екранну форму, що служить для введен-ня/корегування об’єкта БД. Він забезпечує необхідний набір елементів даних (полів), котрі розміщені у визначеній послідовності. В залежності від БД система пропонує набір різних сценаріїв уведення, тобто різні види РЛ. Так, наприклад, для БД Електронний каталог система пропонує набір РЛ, призначених для введення/корегування різних видів бібліографічного опису. Для вибору та установки визначеного робочого листа служить меню РЛ (в нижній частині інтерфейсу).

РЛ введення може складатися зі сторінок РЛ. Перехід від одної сторінки до іншої відбувається за допомогою закладок. Ім’я закладки (сторінки) відображає склад і призначення елементів даних, що згруповані на сторінці РЛ. Останньою або єдиною сторінкою кожного РЛ є сторінка під назвою додаткова, котра слугує для представлення елементів даних, що не передбачені в даному РЛ, тобто тих даних реального документа, котрим не вистачає місця на основних сторінках РЛ.

Кожна сторінка РЛ представлена у вигляді таблиці РЛ. Вона розташовується на кожній сторінці РЛ площини Ввід. Один рядок цієї форми слугує для введення одного поля документа і складається із частин:

—         Назва елемента — тут вказується повне найменування відповідного елемента даних.

—         № — вказується номер повторного поля, в тому випадку, якщо дане поле повторюється (в разі представлення декількох екземплярів одного елемента даних, наприклад, індексів ДРНТІ). Якщо елемент

даних не повторюється, то в цій частині нічого не вказується.

— Значення — це область введення, де виконується введення та корегування відповідного поля; область поточного поля виділяється іншим кольором (див. мал. 1).

Нумерація наскрізного введення даних в РЛ введення здійснюється під управлінням Windows.

Додатково пропонуються ще клавішні команди — (ESC) — відновлення вихідного значення поля, тобто, відміна усіх дій корегування, виконаних після того, як дане поле стало поточним.

Установка поточного поля може здійснюватись довільно за допомогою мишки. Для створення нового екземпляру поля, що по-вторюється, необхідно клацнути мишкою по номеру повторення цього екземпляра поля, після котрого слід створити новий. Нове повторення створюється лише в тому випадку, коли попереднє і послідуюче — заповнені.

При переході до іншого поля введення система може здійснити його формально-логічний контроль (ЛФК). При знаходженні помилок — видається відповідне оповіщання. Для вводу полів система запропонує додаткові засоби, що спрощують процес введення і розширюють його можливості. Для цього є кнопка «Розширення засобів вводу» в області введення поточного поля.

Є такі розширення засобів вводу:

—         Ввід з використанням меню-довідника.

—         Ввід з використанням словника.

—         Ввід з використанням вкладеного РЛ.

—         Ввід з використанням багаторядкового вікна.

—         Спеціальне ввід з використанням Рубрикатора ДРНТІ.

 Як видно на мал. 2, в «таблиці РЛ вводу» за допомогою клавіатури заповнюються поля на БЗ документа. Якщо клацнути мишкою в кінці поля, де є помітка … (три крапки), то відкривається вікно для вводу даних в підполя. Після закінчення вводу даних на кожне поле натискаємо кнопку Ввід і одночасно друкується каталожна картка на введений документ (див. мал. 2).

Компоненти інтерфейсу, що реалізують функції пошуку, розміщені на робочій площині Пошук. Для переключення на площину Пошук (якщо встановлена інша) необхідно клацнути мишкою по закладці Пошук в нижній частині інтерфейсу (див. мал. 3).

Компонента База даних призначена для вибору та установки БД (розділу електронного каталога або тематичної БД), в котрій передбачається вести пошук.

Компонента База даних призначена для вибору елемента БЗ (ключові слова, автор, назва документа і т. п.) і відповідного словника, по якому передбачається провести пошук у визначеній БД.

Останні компоненти площини Пошук розташовані в трьох робочих областях:

• Область Словник — призначена для роботи зі словником, що відповідає обраному виду пошуку, з метою відбору пошукових термінів для поточного запиту.
• Область Поточний запит — призначена для формування запиту на черговий запит.
• Область Виконані запити — призначена для накопичування відомостей про виконані запити і використання їх в поточному запиті з метою уточнення або об’єднання (див. мал. 3). 

Мал. 3. Форма пошуку інформації

Треба відмітити, що для ефективності пошуку система дає можливість використовувати логічні оператори пошуку: кон’юнкції (і), диз’юнкції (або), заперечення — ні. Як пошукові ознаки можуть використовуватись введені поля на документи (див. мал. 3).

Компоненти інтерфейсу, що реалізують функції Перегляду/Виводу, розміщені на робочій площині Перегляд/Вивід. Для переключення на цю площину необхідно клацнути мишкою по закладці Перегляд/Вивід в нижній частині інтерфейсу. Особливістю цієї робочої площини є те, що вона складається із двох підплощин, котрі організовують два незалежних контексти роботи. Основним компонентом площини є перемикач із двох закладок у верхній частині інтерфейсу, котрий слугує для переходу від однієї площини Ввід до іншої:

—         підплощина База даних/МFN,

—         підплощина Результати пошуку (див. мал. 4).

Мал. 4. Форма результатів пошуку

Всі інші компоненти площини Перегляд/Вивід розміщені за межами закладок підплощин, але їх зміст визначається встановленим контекстом роботи, тобто, яка площина в даний момент вибрана. Всі ці компоненти розташовані по трьох робочих областях:

—         область Список документів;

—         область Повний опис;

—         область кнопок Друк/Статистика/Копіювання/Експорт (див. мал. 4).

Система дає можливість ввести результати пошуку на інформаційні запити користувачів у вигляді списку документів зі скороченим бібліографічним описом і переглянути бібліографічний опис на обраний документ (див. мал. 4), а також представлення бібліографічних записів на документи у форматах: UNIMARC, USMARC (див. мал. 5).

Мал. 5. Форма представлення виданої інформації

Щоб уникнути помилок при упровадженні АІБС «ІРБІС 64» працівникам потрібно вивчати досвід вітчизняних і зарубіжних колег. Як з’ясувалося, деякі бібліотеки створюють окремі бази даних (БД) для кожного відділу. Це породжує певні труднощі для користувачів під час пошуку інформації, оскільки вони змушені переходити від однієї бази даних до іншої. Тому було прийнято рішення вести єдиний інтегрований електронний каталог (ЕК). Зі створенням електронного каталогу значно підвищилася ефективність роботи бібліотекарів, а користувач тепер має змогу швидко знайти інформацію незалежно від виду та типу документа за допомогою пошукових ознак, визначити місцезнаходження конкретного документа, не переходячи при цьому від однієї бази даних до іншої.

Висновки

На процеси інформатизації бібліотечної сфери України впливали соціально-політичні, економічні, бібліотекознавчі, інформаційно-технологічні, науково-організаційні чинники. А серед факторів, що визначали процеси автоматизації окремої книгозбірні, в роботі виділені: стан бібліографічного контролю в державі; розмір і вид бібліотеки, її відомча підпорядкованість; рівень фінансування; ускладнення інформаційних потреб користувачів; стиль менеджменту; фаховий рівень персоналу; напрямки бібліотечної співпраці. Для організації ефективної співпраці у царині автоматизації особливе значення мало подолання скептицизму і протидії частини бібліотекарів, які були налякані можливими змінами в праці. Це досягалося шляхом налагодження системи професійної підготовки фахівців, а також визначення спільних цінностей і принципів діяльності, стандартів для організації співпраці.

Автоматизація призвела до формування нової організаційної структури книгозбірень. Бібліотеки України почали переглядати свою ієрархічну структуру, яка ґрунтувалася на функціях, що їх виконували бібліотечні працівники (довідково-бібліографічний відділ, відділ каталогізації тощо). Поширення отримав міжфункціональний підхід до розвитку обслуговування, насамперед того, що використовує мережеві ресурси. Спостерігається тенденція командної (групової) організації діяльності, що фокусується на реалізації певного проекту, наприклад, створення веб-сайту або поцифровування колекцій. Досвід книгозбірень України засвідчує, що, використовуючи біжучу матричну структуру, для реалізації певного проекту можна швидко утворити колектив і розпустити його після завершення проекту. Такі зміни вимагають від Міністерства культури та мистецтв України й інших органів управління бібліотечною справою перегляду типових структур бібліотек і посадових інструкцій бібліотечних працівників.

Україна, маючи можливості вивчення зарубіжного досвіду автоматизації бібліотек, повинна врахувати уроки автоматизації, адаптувати зарубіжний досвід до потреб своїх бібліотек, уникнути неефективних шляхів розвитку, зважаючи на свої культурні традиції, власні пріоритети та налаштованість на глобальну взаємодію. Результати історичного аналізу свідчать про хронологічне прискорення проходження основних етапів процесів автоматизації бібліотек в Україні. Так, замість п’ятдесяти років, протягом яких автоматизувалися бібліотечні процеси в США, передові українські бібліотеки проходять основні етапи за 10-15 років. В Україні через специфіку розвитку суспільства та особливості фінансування типові етапи автоматизації помінялися місцями. Наприклад, відкриття центрів Інтернету для читачів у більшості публічних книгозбірень України стало першою спробою застосування комп’ютерної техніки і передувало автоматизації внутрішніх бібліотечних операцій, що було характерним для зарубіжних бібліотек.

Список використаної літератури

1. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України від 27 січня 1995 р. №32/95-ВР // Закони України / Верховна Рада України. Ін-т законодавства. — К.,1997. — Т. 8 — С. 27-38.
2. Бабич В. Роль бібліотек в інформатизації суспільства і підвищенні інформаційної культури // Бібл. планета. — 1998. — № 1. — С. 17-20.
3. Бордовский А. ИРБИС 64 как инструмент создания и ведения полнотекстовых баз данных // Научные и технические библиотеки . — 2005. — № 11. — С. 71-76
4. Бордовский А. Система автоматизации библиотек ИРБИС: от третьего поколения к четвертому // Научные и технические библиотеки . — 2003. — № 2
5. Дунаевская С. Система автоматизации библиотек ИРБИС: развитие информационно-технологического обеспечения и последних версиях системы 2004.2 и 2005.1 // Научные и технические библиотеки . — 2005. — № 11. — С. 76-84
6. Дунаевская С. Система автоматизации библиотек ИРБИС: развитие информационно-технологического обеспечения в последних вермиях системы // Научные и технические библиотеки . — 2005. — № 2. — С. 112-116
7. Ігнатюк М. Упровадження АІБІС «ІРБІС 64» у практику роботи бібліотек : (з досвіду Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім .О. Ольжича) // Бібліотечний вісник. — 2010. — № 6. —  С. 18-26
8. Карауш А. Автоматизация: современное решение // Библиотека. — 2010. — № 5.- 55-56
9. Карпенко І. Інформаційно-бібліотечна система » УФД/ Бібліотека» // Бібліотечний форум України. — 2003. — № 2. — С. 15-17
10. Ковязина Е. Новые возможности ИРБИС — использование в учебных и практических целях // Научные и технические библиотеки . — 2005. — № 2. — С. 116-119
11. Костенко Л. Система ІРБІС в українських бібліотеках // Бібліотечний вісник. — 2010. — № 6. — С. 65-66
12. Мартовицкая Л. Библиографическое описание: методика формирования в АБИС «ИРБИС» // Бібліотечний форум. — 2009. — № 3. — С. 16-20
13. Мозговая Л. ИРБИС 64: новые реалии — новые требования / Л. Мозговая // Научные и технические библиотеки. — 2008. — № 11. — С. 76-78
14. Пашков В. Автоматизовані системи зберігання і видачі документів: виникнення та тенденції розвитку // Бібліотечна планета. — 2003. — № 2. — С. 33-34
15. Пашков О.М. Історія комп’ютеризації книгозбірень України у дзеркалі публікацій в професійній пресі // Вісн. Кн. палати. – 2004. — № 5. – С. 44-48.
16. Пашков О.М. Розвиток інтегрованих бібліотечних систем // Бібл. планета. – 2004. — №2. – С. 15-16.
17. Степанова, М.С. «ИРБИС» как инструмент создания полнотекстовых баз данных энциклопедического характера // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 40. — С. 36-41.
18. Ушакова О. Использование системы ИРБИС как инструмента анализа обслуживания абонентов ИРИ // Библиотека. — 2010. — № 11. — С. 102-107