Вступ

Найбільшими торговими партнерами є країни ЄС, США, Японія. Експортується продукція машинобудування, харчової, хімічної, парфумерної та швейної промисловості, імпортуються устаткування, комплектуючі, сировина. Франція посідає 1-ше місце в світі за кількістю іноземних туристів (62 млн осіб за рік). До списку ЮНЕСКО внесено 22 об’єкти, які вважають пам’ятками культури всього людства. Серед них: Лувр, Ейфелева вежа, Центр ім. Жоржа Помпіду, собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам), палаци долини Луари, Савойських Альп, Лазуровий берег з Ніццою і Каннами тощо. З 1991 р. було встановлено дипломатичні відносини з Україною. Частка товарообороту з Україною становить 0,7 % загального зовнішньоторговельного обороту країни. Франція більше експортує до України, ніж імпортує з неї. Два французькі міста — Тулуза і Париж — побратими Києва, з якими підтримуються тісні культурні та торговельно-економічні зв’язки.

Істотно розширилися зовнішньоекономічні зв’язки Франції. Її основними закордонними партнерами є країни Євросоюзу (особливо Німеччина, Італія, Іспанія Бельгійсько-Люксембурзький економічний союз, Великобританія), на які доводиться 60% зовнішньої торгівлі, а також США, Японія, Китай, держави Середнього й Близького Сходу, країни Африки, які розвиваються. Росте економічне співробітництво із країнами Східної Європи (наприклад, частка Росії в зовнішній торгівлі неухильно росте: в 2010 році 2,9 % усього імпорту й 1, 7% експорту Франції), Латинської Америки.

1. Структура та розвиток зовнішньоторговельних, інвестиційних та кредитних відносин в Франції

Франція – високорозвинена індустріально-аграрна країна, яка займає одне з провідних місць у світі за обсягом промислового виробництва, а за своїм економічним потенціалом — друге місце в ЄС.

За розміром ВВП Франція є п’ятою у світі після США, Японії, Німеччини та Великої Британії.

Таблиця 1.1. Основні макроекономічні показники економіки Франції за 2010 рік у порівнянні з 2009 роком та прогнозами на 2011 рік [8]

Показник	2009 рік	2010 рік	Прогноз на 2011 рік
ВВП (млрд. євро)	1633,22	1645,52	1620,84
Темп економічного зростання (у %)	2,10	0,70	-1,50
Імпорт товарів та послуг (млрд. євро)	535,05	545,52	522,53
Темп приросту імпорту (у %)	5,90	2,00	-4,40
Експорт товарів та послуг (млрд. євро)	493,87	499,07	476,21
Темп приросту експорту (у %)	3,20	1,10	-4,80
Сальдо зовнішньоторговельного обороту (млрд. євро)	39,10	45,82	-55,00
Державний бюджет (млрд. євро)	—	288,00	321,20
Дефіцит Державного бюджету (млрд. євро)	—	56,20	86,80
Державний борг у % від ВВП	—	67,00	74,00
Рівень безробіття (у %)	7,60	7,80	9,50
Рівень інфляції (у %)	2,40	2,80	0,40

Франція посідає друге місце у світі з  експорту послуг і с/г продукції, четверте місце з експорту промислової продукції (в основному устаткування). Позитивне сальдо торговельного балансу в 1999р. досягло 124 млрд франків (18,9 млрд євро). Промисловість має позитивне сальдо — 74 млрд. франків (11,28 млрд.євро).

Франція здійснює 63% свого товарообігу зі своїми партнерами по Європейському Союзі. Її позитивне торговельне сальдо з ЄС досягло в 1998 р. 63 млрд франків (9,6 млрд євро). Основними торговельними партнерами Франції є Німеччина, Італія, Великобританія, Бельгія, Люксембург, Іспанія, а також США.

Соціально-економічна ситуація в країні зазнала суттєвого тиску, спричиненого світовою економічною і фінансовою кризою. Враховуючи можливі серйозні політичні, економічні та соціальні наслідки світової фінансової та економічної кризи Париж ініціював з метою їх попередження та подолання проведення (жовтень 2008 р.) засідання глав 15 держав зони євро та саміту (листопад 2008 р.) країн-членів G20.

Одночасно Уряд передбачив необхідні внутрішні заходи, спрямовані на покращення умов кредитування та страхування, ініціював створення установ, що субсидуються державою для підтримки експортно-імпортних операцій. Важливою складовою боротьби з наслідками фінансової та економічної кризи стало прийняття (грудень 2008 р.) з ініціативи Президента Франції дворічного плану оздоровлення французької економіки, у відповідності до якого Уряд зосередить свою увагу на інвестуванні, в першу чергу, у автомобілебудування, будівництво, військове переоснащення, будівництво нових ліній швидкісного залізничного сполучення, модернізацію вищих учбових та дослідницьких закладів. Загальна сума реалізації плану складе 26 мільярдів євро (1,3% ВВП) з 1 січня 2009 року. Для впровадження усього комплексу передбачених планом заходів Президентом прийнято рішення про призначення окремого міністра, який відповідає за реалізацію плану [6, c. 240].

Франція займає третє місце у світі (після Великої Британії та США) за обсягом прямих іноземних інвестицій, вкладених в її економіку (2006 р. — 58,4 млрд. євро; у 2007 – 64,6 млрд. євро). Головними інвесторами Франції є Нідерланди, Велика Британія, Бельгія та США. За показником інвестицій в економіку інших країн світу Франція є другою у світі після Нідерландів (96,7 млрд. євро у 2006 р., 164,3 млрд. у 2007 р.).

Посилилась тенденція до подальшого зростання рівня безробіття в країні. У листопаді 2008 р. число безробітних зросло на 3.2%, або 64 000, у жовтні 2008 р., відповідно, 2,4% або 46 900 безробітних, що становило найвищий відсоток зростання за останні 15 років. Станом на кінець листопада 2008 р. в країні налічувалось 2068500 безробітних, що становить 8,5% працездатного населення.

Рис. 1.1. Міжнародна торгівля,  динаміка торговельного балансу Франції[8]

В умовах структурної перебудови, що відбувається в економіці Франції, усе зростаючу роль відіграють зовнішньоекономічні зв’язки, перш за все зовнішня торгівля, що є однією з найбільш динамічних галузей і головною формою участі країни в системі світогосподарських відносин.

За цей період виявилася тенденція до випереджального зростання експортних і імпортних операцій порівняно із загальними темпами економічного розвитку Франції, а 1980 – 1990 рр. відзначено подальшим посиленням залежності французької економіки від світового ринку.

Французький уряд якийсь час підвищував протекціоністські митні збори. Там переважав імпорт товарів. Відставання експорту в 1,6 разів пояснювалося вільним розвитком господарства. Франція відігравала роль світового кредитора.

Зростання відкритості французької економіки виявляється в збільшенні експортної спрямованості виробництва в провідних галузях промисловості. Експортна квота в оброблювальній промисловості перевищує 36 % при явній перевазі галузей електротехнічного і транспортного машинобудування [5, с. 272-273].

Таблиця 1.2.  Динаміка зовнішньої торгівлі Франції за 2007- 2011 роки (у млн. дол. США й у відсотках)

	2007	2008	2009	2010	2011
Оборот зовнішньої торгівлі	868775	930375	1022203	1164623	1300285
Експорт	425198	443886	483726	543415	598407
Імпорт	443577	486489	538477	621208	701878
Сальдо торгового балансу	-18378	-42603	-54751	-77793	-103471
Коефіцієнт покриття ( в %)	95,9	91,2	89,9	87,5	85,3
Доля країни в світовому експорті (в %)	5,0	4,6	4,3	4,3	4,0
Доля країни в світовому імпорті (в %)	5,1	4,9	4,7	4,7	4,6
Доля країни в експорті Європи (в %)	11,1	10,8	10,4	10,0	9,9
Доля країни в імпорті Європи (в %)	11,8	11,8	11,4	11,3	11,4

Джерело: Monthly Bulletin of Statistics 2011;New York, United Nations issue No 1062 Vol. LXIII No.12 December p.128

 

Останніми роками відбуваються значні зміни в механізмі державного регулювання зовнішньої торгівлі країни, і, перш за все, експорту. Регулювання направлене на підвищення конкурентоспроможності французьких товарів, має комплексний характер і зачіпає, крім сфери реалізації товарів, і стадію експортного виробництва. Значно розширені методи і засоби державного втручання, що вирізняється селективністю і цілеспрямованістю. Крім того, зростає взаємозв’язок його основних важелів у кредитно-фінансовій і адміністративній сферах. У цілому експорт Франції в інші країни ЄС складається в основному з товарів високого ступеня спеціалізації, тоді як високоякісне устаткування і продукти масового споживання в його структурі представлені недостатньо.

Також країни Європейського Союзу є і основною сферою французького зарубіжного інвестування капіталів (близько 70 % від об’єму зарубіжних інвестицій). Основні об’єми французького капіталу інвестовані в економіку Німеччини і Великобританії [6, с. 571 – 573].

Розглядаючи французьку модель державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, необхідно відзначити, що її становлення протягом післявоєнного періоду характеризується незвичайно широкими для ринкової економіки масштабами діяльності держави. Ринкові регулятори в країні традиційно слабші, ніж у німецькій і тим більше в англійській економіці. Це зближує господарський механізм, що склався у Франції, з його південно-європейськими варіантами (відносна слабкість національних підприємців, функції яких значною мірою бере на себе держава, у соціальному відношенні – наявність впливових лівих політичних сил). У довгостроковому плані французький господарський механізм еволюціонує в сторону посилення потужності підприємств і відповідного перерозподілу функцій між ними і державою. Проте через суспільство і підприємництво, “рух до ринку” відрізняється сповільненістю і непослідовністю. Роль держави в економіці і зараз надзвичайно сильна, діяльність підприємств надмірно регламентована [2,с. 96].

Таблиця 1.3. Динаміка зовнішньої торгівлі Франції за 2006- 2011 роки

	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Експорт:
Вартість (млн. євро)	325710	341950	356740	385342	396299	405634
Індекс вартості	100	105,0	109,6	118,3	121,7	124,5
Індекс середніх цін	100	94	94	93	93	92
Індекс фізичного об’єму	100	118	125	137	140	145
Імпорт :
Вартість (млн. євро)	337670	356590	390970	428897	452785	476110
Індекс вартості	100	105,6	115,8	127,0	134,1	141,0
Індекс середніх цін	100	91	90	92	92	92
Індекс фізичного об’єму	100	125	136	147	154	162
Індекс нетто:		103,3	104,4	101,1	101,1	100,0
Індекс брутто:		94,4	91,9	93,2	90,9	89,5

 Характерною особливістю економіки Франції є досить низький рівень інфляції. Середньорічний індекс зростання цін становив від 1,1 до 2,8%. За весь досліджуваний період (1-й квартал 2002 р. – 2-й квартал 2011 р.) ціни зросли на 121%.

Рис. 1.2. Країни-контрагенти з імпорту за 2011 рік

Протягом 2003–2007 рр. відбувалося помірне зростання французької економіки завдяки стійкому внутрішньому попиту, який подолав негативний вплив зовнішніх факторів і забезпечив приріст ВВП. Разом з тим, ця тенденція стримувалася як у Франції, так і в інших країнах Європейського Союзу високими цінами на енергоносії і падінням курсу долара щодо євро. У 2008–2009 рр. відбувалося зниження ВВП у постійних цінах на 3% щороку.

Рис. 1.3. Країни-контрагенти з експорту за 2011 рік

Обсяг державних витрат у постійних цінах протягом 2003–2007 рр. практично був незмінним, у 2008 р. споживання державного сектора зменшилося на 2%, а у 2009 р. витрати держави у постійних цінах зросли на 2% порівняно із попереднім періодом. Наразі спостерігається значне зростання державних витрат для подолання кризових явищ в економіці та вирішення проблем ліквідності банків.

Унаслідок спаду промислового виробництва та зменшення купівельної спроможності населення обсяг споживання у постійних цінах протягом 2002–2003 рр. зменшувався на 1% щороку. У 2004–2007 рр., навпаки, споживання зростало щороку на 1%. Світові кризові явища спричинили падіння споживання у постійних цінах на 3% у 2008 р. У 2009–2010 рр. споживання населення у постійних цінах унаслідок активних бюджетних заходів практично не змінилося.

Обсяг заощаджень населення у постійних цінах у Франції, як і в Україні, має циклічну структуру: наприклад, у 2003 р. обсяг заощаджень зменшився на 8%, а у 2004 р. зростання заощаджень становило 7%. Якщо у 2005 р. обсяг заощаджень у постійних цінах майже не змінився, то у 2006–2007 рр. він зріс на 10 і 12%, відповідно, а вже у 2008–2009 рр. відбулося скорочення на 15 і 54% відносно попереднього періоду. Заощадження активізувалися у 2010 р. на 7% у постійних цінах.

Уповільнення зростання промислового виробництва та скорочення виробничого попиту безпосередньо позначилися на зниженні інвестиційної активності. Щорічне зростання інвестицій у постійних цінах становило від 2 до 4% до фінансово-економічної кризи, яка призвела до падіння обсягу інвестицій у постійних цінах на 3% у 2008 р., на 9% у 2009 рр. та на 3% у 2010 р.

У 2003 р. експорт товарів та послуг у постійних цінах Франції зменшився на 3% через спад обсягів виробництва практично всіх галузей промисловості. Протягом 2004–2007 рр. експорт у постійних цінах зростав на 1–4%. У зв’язку з розвитком кризових явищ у 2008–2009 рр. експорт зменшився на 4 та 12%, відповідно, порівняно з попередніми періодами. Пожвавлення економіки у 2010 р. сприяло зростанню обсягу експорту на 7% у постійних цінах. Обсяг імпорту товарів та послуг до Франції у постійних цінах фактично повторює тенденції експорту товарів та послуг.

Міжнародне рейтингове агентство Moody’s понизило на один щабель рейтинг боргових зобов’язань Франції — з Aaa до Aa1, зберігши при цьому винесений раніше «негативний» прогноз.

Зниження рейтингу пояснюється трьома взаємозалежними причинами. На довгостроковий прогноз росту французької економіки негативним чином впливають структурні виклики, серед яких поступова втрата конкурентоспроможності економіки й зниження гнучкості в сфері праці й надання послуг. Через складне становище фіскальні перспективи в короткостроковій перспективі залишаються неясними, у той час як у довгострокової — залежать від реформ на ринку зайнятості й у промисловості. Проблеми в Єврозоні також негативним чином впливають на стійкість французької економіки — значна кількість компаній, у тому числі великих банків, тісно пов’язані з периферійними державами зони євро.

«Негативний» прогноз по рейтингу зберігається у зв’язку з хитким положенням всього Єврозони. Крім того, французький уряд зштовхнеться із серйозним опором при проведенні перетворень. Париж стане великим донором засобів для Європейського стабілізаційного механізму (ESM) і інших антикризових фондів. Підвищення рейтингу Франції в середньостроковій перспективі малоймовірно, однак прогноз по рейтингу може бути замінений на «стабільний» за умови успішного проведення структурних реформ і фіскальної консолідації.

Незважаючи на всі проблеми, рейтинг Франції залишається на дуже високому рівні. Франція як і раніше має значний запас міцності, диверсифицированной економікою й готова проводити реформи, у числі яких заходу для фіскальної консолідації.

2. Місце країни на міжнародній арені, ведення торгівлі та інвестування

Зовнішня торгівля Франції в 2010 р. розвивалася помірними темпами й залишилася істотно нижче докризивого рівня. Експорт Франції збільшився в порівнянні з 2009 р. на 10% і склав 512 млрд дол., імпорт виріс на 11% і склав 599 млрд дол. Сальдо зовнішньої торгівлі залишилось негативним, як і протягом  всіх 2000- х рр., а його величина, 87,5 млрд дол., поступилася лише рекордному показнику 2008 р. Покриття експортом імпорту склало мінімальні 85,5%, як і в 2008 р.

Головними експортними позиціями Франції в останні роки є «механічне устаткування й техніка, комп’ютери» (11,5% в 2010 р.), «колісні транспортні засоби» (9,2%), «літальні апарати» (9,1%), «електричне встаткування, теле- і радіоапаратура» (8,5%), «фармацевтична продукція» (6,6%). Крім того, в 2010 р. значну вагу в експорті мали «пластмаси» (3,8%), «паливо» (3,7%), «оптика, прилади, медична техніка» (3,4%), «вода, напої, спирт» (2,9%), «парфумерні, косметичні й туалетні засоби» (2,8%), «органічні сполуки» (2,6%).

Найбільший приріст із великих статей експорту Франції в 2010 р. показали «дорогоцінні метали й камені» (+37%), «мідь» (+36%), «літальні апарати» (+34%), «суду» (+31%), «чорні метали» (+27%), «каучук і гумовотехнічні вироби» (+17%). Зниження поставок зафіксоване по великих позиціях «меблі, освітлювальна техніка» (-8,5%), «цукор і цукристі вироби» (-3,5%), «одяг швейна», «поліграфічна продукція» (по ?2,5%), «м’ясо» (-1%).

Основу імпорту Франції формують 4 позиції: «паливо» (13,8% в 2010 р.), «механічне устаткування й техніка, комп’ютери» (11,2%), «електричне устаткування, теле- і радіоапаратура» (9,4%) і «колісні транспортні засоби» (9,3%). Крім них, великими статтями імпорту в 2010 р. були «фармацевтична продукція» (4,2%), «літальні апарати» (4,1%), «пластмаси» (3,9%), «оптика, прилади, медична техніка» (3,1%), «органічні сполуки» (2,8%), «чорні метали» (2,4%).

Найбільший приріст із великих статей імпорту Франції в 2010 р. показали «літальні апарати» (+51%), «мідь» (+50%), «дорогоцінні метали й камені» (+30%), «чорні метали» (+27%), «алюміній» (+21%), «каучук і гумовотехнічні вироби» (+20%), «електричне устаткування, теле- і радіоапаратура» (+19%). Зниження ввозу відзначене по таких великих позиціях як «масла й жири» (-7,5%), «поліграфічна продукція» (-5%), «готові продукти зі злаків» (-4,5%), «плодоовочева продукція», «тютюн і тютюнові вироби» (-3%), «вода, напої, спирт» (-2,5%), «корми» (-1,5%).

Як ми вже з’ясували, у період з 2007- 2011 роки спостерігалася позитивна динаміка експорту Франції. Товарообіг в 2007 році збільшився на 5,0 % (на 16240 млн. євро) стосовно 2000 року, а в 2011р. товарообіг зріс уже на 24,5% (на 79924 млн. євро) у порівнянні з 2000 роком. Ріст експорту обумовлює винятково ростом обсягів експортних поставок. З таблиці 1.2 видно, що ріст експорту з 2007-2011 року був обумовлений ростом фізичного обсягу експорту (в 2007 році фізичний обсяг експорту виріс на 18% у порівнянні з 2000 роком, а в 2011 році на 45 % відповідно). Ціновий фактор здійснив знижуючий вплив на динаміку експорту й усього зовнішньоторговельного обігу, тому що рівень середніх цін зменшувався. В 2007 році середні ціни експортованих товаром знизилися на 6% у порівнянні з 2000 роком, а в 2011 році ціни зменшилися на 8% відповідно).

Як видно з діаграм 1.2. і 1.3 більшість найбільших країн-контрагентів є членами ЄС (Німеччина, Італія, Іспанія, Бельгія, Великобританія, Нідерланди, Іспанія), при чому ці ж країни входять і в десятку партерів по експорту Франції.

З таблиці 1.2 ми бачимо, що в 2007- 2011 роки спостерігався ріст імпорту Франції. Індекс вартості в 2011 році зріс на 5,6 % (на 18920 млн. євро) стосовно 2000 року, то в 2011 році він збільшився на 41,0 % (на 138440 млн. євро) відповідно. Ріст імпорту обумовлює ростом обсягів імпортних закупівель. Індекс фізичного обсягу в 2007 році зріс на 25 % у порівнянні з 2000 роком, а 2011 року зріс на 62 % відповідно. Ціновий фактор здійснив збільшуючий вплив на динаміку імпорту. Хоча ціни були нижче рівня 2000 року, спостерігалося невелике підвищення рівня цін (якщо в 2008 році ціни були нижче рівня 2000 року на 9%, то в 2011 році — на 8%).

У підсумку, позитивна динаміка зовнішньої торгівлі обумовлювалася винятково ростом фізичного обсягу експортних поставок і імпортних закупівель (з перевагою останніх), у той час як динаміка цін була негативна (як по експорту, так і по імпорту), ціновий фактор впливав на  торговельний оборот Франції, тому що рівень середніх цін експортних поставок знижувався, а рівень цін імпортних закупівель зріс незначно й був нижче рівня 2000 року.

Підсумовуючи даний розділ, хотілося б зазначити, що в країні:

– спостерігається залежність інфляції від темпу приросту реального ВВП, а саме: при зниженні темпу приросту реального ВВП на 1% інфляція зростає на 0,48%;

– існує обернена залежність обсягу імпорту від споживання державного сектора, оскільки державні витрати спрямовані на розвиток внутрішнього ринку, що скорочує прирости імпорту;

– існує пряма залежність між заощадженнями та зростанням національного виробництва;

– спостерігається пряма залежність між споживанням населення та витратами державного сектора Франції, збільшення витрат Франції на 1 млн євро спричинить зростання споживчих витрат населення на 820 тис. євро у постійних цінах;

– виявляється прямий зв’язок між обсягами інвестицій та імпортом.

3. Перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни

В останні роки помітно підвищилася інтенсивність інтеграційних процесів у Європі — створений економічний і валютний союз ЄС, уведена єдина європейська валюта євро, значно розширився склад ЄС, — і Франція зіграла в цьому дуже важливу роль. Національні інтереси Франції в більшості випадків збігаються з розвитком європейської інтеграції вшир і вглиб, а тому вона, як і більше півстоліття назад, залишається в рядах найбільш активних і послідовних учасників європейського будівництва. Відповідно позиція Франції по актуальних питаннях розвитку ЄС, включаючи прийняття Конституції Євросоюзу, відносини цієї країни з іншими членами угруповання, її більше тісне блокування з окремими державами ЄС.

Сучасні тенденції світогосподарського розвитку Франції підтверджують тісний взаємозв’язок внутрішньої економіки й зовнішньоекономічних зв’язків країни, їхня зростаюча взаємодія й взаємопереплетіння в умовах глобалізації. Структура й характер участі Франції в міжнародних економічних відносинах повною мірою  відбивають особливості національного господарства, що базується на потужному агропромисловому комплексі, що обробляють галузі з високим науково-технічним компонентом (автомобілебудуванні, авіакосмічної, оборонної, хіміко-фармацевтичної промисловості), а також диверсифікованій і досить ефективній сфері послуг.

На початку поточного десятиліття Франція зайняла лідируючі позиції в трансграничному русі капіталу, що, з одного боку, стало підтвердженням наявності в країні конкурентоспроможних активів, а з іншого боку, вираженням зростаючих світогосподарських амбіцій національного бізнесу. Шляхом залучення іноземних інвестицій, переважно у формі вкладень у створення нових виробництв, Франція прагне підвищити конкурентоспроможність своєї економіки. Одночасно за рахунок вивозу капіталу, в основному за допомогою злиттів і поглинань, вирішуються завдання посилення світогосподарських позицій Франції і її закріплення в найбільш перспективних секторах глобального ринку. Флагманом і рушійною силою інтернаціоналізації французької економіки сьогодні виступають компанії сфери послуг.

Відзначаючи окремі негативні моменти в динаміці міжнародної конкурентоспроможності Франції, що виявилися як наслідок труднощів адаптації її економіки до умов глобалізації й поглиблення європейської інтеграції, необхідно підкреслити, що багато існуючих проблем мають сприятливі перспективи вирішення. Поліпшення макроекономічних показників, що намітилося останнім часом, у тому числі свідчить про позитивний вплив процесів, що набирають силу, транснаціоналізації французького бізнесу на загальногосподарську ситуацію. За підтримкою держави французькі компанії сьогодні в цілому успішно протистоять іноземній конкуренції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Поступове пристосування французької економіки до «дорогого» євро дозволяє розраховувати на бездефіцитний торговельний баланс і зниження бюджетного дефіциту.

Висновки

Особливості розвитку Франції, так само як і зовнішньоекономічні фактори, вплинули на стан країни на світовому ринку й в остаточному підсумку визначили географічну й товарну структуру зовнішньої торгівлі до 2011 р.

З 1990 по 2011 р. Франція активно розширювала економічне й торговельне співробітництво з різними країнами світу, в той же час усе менше спостерігалася залежність Франції від перших 5- 10 країн, лідерів у товарообігу. Намітилася тенденція до збільшення торгівлі з Азією, Латинською Америкою й Африкою.

Відбувалася поступова диверсифікованість різних товарних груп. З період з 1990 по 2011 р. лідируючу позицію, як в експорті, так і в імпорті незмінно займали машини, устаткування й транспортні засоби.

Головним торговельним партнером Франції з 1990 по 2011 р. були європейські країни. Незважаючи на збільшення французького експорту в держави, що є традиційними партнерами (Німеччина, Італія, Іспанія, Об’єднане Королівство, США, Японія й т.д.), торговельні зв’язки з новоіндустріальними країнами Азії (включаючи Китай, Республіку Корея й швидкорозвиваючі держави Південно-Східної Азії), Східної Європи й Близького Сходу розвиваються більш динамічно.

Список використаної літератури

1. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Підруч. – К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – 696 с.
2. Гутник В. Модели социально-экономического развития стран Западной Европы // Общество и экономика. – 2000. № 2. – С. 92 – 98.
3. Міжнародна економіка в питаннях та відповідях: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 676 с.
4. Мировая экономика: введение во внешнеэкономическую деятельность: Учеб. пособие для вузов / М.В. Елова, Е.К. Муравьева, С.М. Панферова и др.; Под ред. А.К. Шуркалина, Н.С. Цыпиной. – М.: Логос, 2008. – 248 с.
5. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: Учеб. для вузов / Е.Ф. Авдокушин, А.В. Бойченко, В.Ф. Железова, В.А. Зубенко; Под ред. В.П. Колесова и М.Н. Осьямова. – 3-е изд. – М.: ФЛИНТА; Моск. психол.-соц. ин-т, 2007. – 479 с.
6. Погорлецкий А.И. Экономика зарубежных стран: Учеб. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2009. – 492 с.
7. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua/.
8. Офіційний сайт Євростату [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://epp. eurosta-rosta-sta-a-t.ec.europa.eu/portal/page/portal/statistics/search_database.