Аналіз ринку страхування Республіки Білорусь
Вступ
Актуальність теми. У світовій практиці інститут страхування визнається одним зі стратегічних секторів економіки. Нормальний процес життєдіяльності неможливий без створення й функціонування механізму компенсації втрат, заподіяних випадковими подіями, що мають найчастіше для окремої людини або суб’єкта господарювання серйозні наслідки. Виникнення природних катастроф, що охоплюють значні території, що порушують виробничий цикл підприємств і загрозливих життів населення, відшкодування відповідного збитку за допомогою системи страхування має макроекономічні наслідки. Однак ще два десятиліття назад культивувалося подання про необмежені можливості бюджету, і система страхування розглядалася як його доповнення. Сьогодні можна сказати, що перебільшення ролі бюджету, підпорядкування його завданням організації більшості інших грошових відносин в остаточному підсумку пішло йому на шкоду. У певній мері даний підхід, на жаль, має місце й у наші дні.
Говорячи про теоретичні аспекти організації страхової діяльності в Білорусії, прийнято виділяти компенсаційні, попереджувальні, інвестиційну й ощадну функції страхування. Дослідження ступеня їхньої реалізації на практиці уможливлює не тільки визначення поточного стану ринку страхових послуг, але й перспективних напрямків його розвитку.
З позиції розвитку вітчизняної банківської системи це також значимо. Міжнародна практика свідчить, що результатом взаємодії двох секторів економіки є не тільки диверсифікованість ризиків самих учасників, залучення ними нових і задоволення потреб постійних клієнтів, але й одержання банками додаткового доходу за рахунок реалізації страхових продуктів. Останнє особливо актуально в контексті підвищення капіталізації банківської системи в умовах передбачуваного зниження темпів росту ресурсної бази банків, формованої головним чином за рахунок заощаджень громадян, що мають тенденцію до стабілізації.
Мета роботи — проаналізувати ринок страхування Республіки Білорусь.
1. Характеристика ринку страхування в Білорусії
В Білорусії чинне законодавство дозволяє здійснювати страхову діяльність одночасно за двома видами страхування: life і non-life. Тому загальну кількість діючих на страховому ринку страхових компаній не завжди можна одержати простим додаванням.
За кількістю діючих страховиків, розглянуті ринки знаходяться на різних стадіях розвитку. Велика кількість страхових компаній характерна для України і Росії. Це вказує на нестабільність цих ринків і слабкість страхових компаній у розрізі інвестованого капіталу, а це, у свою чергу, є загрозою для ринку в цілому.
Відомо, що розвинутий страховий ринок залежить від:
— запропонованих страховиками ризиків;
— попиту на ці ризики з боку страхувальників;
— готовності страхових компаній до їхнього прийняття;
— фінансів, що мають у своєму розпорядженні сторони, оскільки саме вони остаточно обумовлюють обіг ризиків як товарів на ринку.
Страховий ринок Республіки Білорусь характеризується, наступними основними рисами. З одного боку –
- Наявністю більш 2-х десятків страхових організацій державної і недержавної форми власності, практично всі з яких, за рідким виключенням, працюють на ринку більше 10-12 років і по праву завоювали довіру своїх клієнтів;
- Досить високим ступенем присутності страховиків через філії, представництва і мережу страхових агентів в регіонах республіки;
- Наявністю декількох брокерських компаній – професійних страхових консультантів, що дозволяють своїм клієнтам укладати договори страхування на кращих умовах з подальшим їх супроводом, що включає сприяння в отриманні страхових виплат;
- Високим рівнем професійної підготовки фахівців страхових організацій і страхових брокерів;
- Відсутністю «сірих» страхових схем, достатньою відвертістю і прозорістю;
- Високою підконтрольністю з боку держави;
- Готовністю страховиків до роботи з великим об’ємом договорів і до пропозиції на ринку нових страхових продуктів і програм.
З іншої —
- Своєрідною державною політикою в області страхування що поки не розглядує страхування як найбільш ефективну систему захисту ринкової економіки від передбачуваних ризиків, як чинник економічної стабільності і стимул розширення підприємницької діяльності, як засіб формування довгострокових інвестиційних ресурсів;
- Нестійкістю страхового законодавства, слабо направленого на стимулювання розвитку страхування, на актуалізацію самої ідеї страхування і формування страхової культури суспільства;
- Низькою страховою культурою населення, керівництва підприємств, що недооцінюють можливості страхування, як механізму передачі своїх ризиків і збитків третій особі (страховикові), звиклих не оцінювати наслідку настання можливих подій і готових покривати виникаючі збитки за рахунок інших «традиційних» джерел («власна кишеня», прибуток підприємства, різні виплати і посібники з держбюджету і тому подібне);
- Дисбалансом державної політики відносно учасників різних форм власності, недостатнім використанням ринкових принципів і підходів;
- Дуже повільним впровадженням страховиками республіки нових видів страхування, системи андеррайтингу, нових технології при реалізації страхових продуктів, залишає бажати кращого тарифна політика.
- Пріоритетним розвитком обов’язкових видів страхування, об’єм зборів по яких останні декілька років перевищував 60,0% від спільної суми страхових внесків;
- І як наслідок вище перерахованих чинників — низьким рівнем поширення страхових послуг: так частка збираних страхових внесків у ВВП складає близько 0,8%, а на 1 людину в країні доводиться в середньому близько 25 USD страхових внесків.
Виходячи з вищевикладених тенденцій, складно буде говорити про рівноправну участь білоруського страхового ринку в процесах глобалізації і інтеграції, якщо в національній страховій галузі не стануться радикальні зміни. Для цього необхідно прийняти наступні заходи:
- повернути недержавним страховим компаніям право проводити обов’язкові види страхування;
- визначити і ввести на практиці оптимальне відношення в проведенні обов’язкових і добровільних видів страхування;
- виключити страхові внески по добровільних видах страхування з бази оподаткування юридичних осіб;
- ввести податкові пільги для стимулювання розвитку довгострокових видів страхування;
- сприяти збільшенню капіталізації білоруських страховиків за рахунок підвищення вимог до мінімального розміру статутного капіталу і залучення іноземних інвестицій;
- провести лібералізацію ринку перестраховки і страхування;
- врегулювати питання компенсації по договорах страхування, виданим Держстрахом БССР.
Якщо дані заходи не будуть зроблені, процеси глобалізації і лібералізації обернуться для РБ втратою контролю над розвитком національної страхової галузі.
В разі включення страхового ринку РБ в світові процеси глобалізації за умови перетворення страхування на національний пріоритет, їх можливими наслідками можуть стати:
- зростання капіталізації страхового бізнесу;
- збільшення іноземної присутності;
- підвищення якості і розширення асортименту страхових послуг;
- розвиток банкострахування; поява нових способів управління ризиком;
- імпорт страхового ноу-хау; розвиток пенсійного і довгострокового накопичувального страхування;
- зміцнення законодавчої бази;
- поява нових форм продажу страхових продуктів;
- підвищення рівня відвертості ринку і поширення нової страхової культури.
Таблиця 1.1. Окремі показники діяльності страхових організацій Республіки Білорусь на 1 січня 2010
| № п.п | Найменування страхової організації | Надійшло внесків | Виплачено страхового відшкодування | Прибуток | Власний капітал | Статутний фонд |
| 1 | Белгосстрах | 244 766 047,0 | 101 854 676,3 | 29 006 125,1 | 51 819 476,4 | 7 274 403,2 |
| 2 | СО ЗАСО ‘Промтрансінвест’ | 25 724 990,2 | 5 646 326,8 | 3 643 223,3 | 4 378 676,6 | 2 273 630,7 |
| 3 | ЗАСТ ‘ТАСК’ | 23 398 882,0 | 6 593 888,4 | 4 039 292,5 | 3 984 311,7 | 976 351,8 |
| 4 | ВАСТ ‘Бі енд Бі іншуренс Ко’ | 17 242 135,3 | 5 876 192,6 | 3 632 810,9 | 8 309 617,8 | 1 430 850,0 |
| 5 | ЗАСТ ‘Белнефтестрах’ | 16 047 129,1 | 4 599 395,5 | 1 213 441,7 | 2 829 140,6 | 990 000,0 |
| 6 | ЗАТ «Страхова компанія Альвена ‘ | 9 485 449,7 | 7 998 464,9 | 871 466,2 | 3 029 327,7 | 1 270 398,2 |
| 7 | ЗАСТ ‘Броллі’ | 5 270 848,4 | 3 179 548,7 | 328 459,4 | 1 767 588,6 | 938 180,6 |
| 8 | СТОВ ‘Белкоопстрах’ | 5 026 590,0 | 1 784 254,7 | 544 426,3 | 1 191 990,9 | 1 215 149,3 |
| 9 | УСП ‘Белвнешстрах’ | 4 459 612,7 | 2 626 513,9 | 570 786,5 | 2 203 743,7 | 1 736 072,0 |
| 10 | ‘Белексімгарант’ | 4 258 744,9 | 352 845,0 | 1 186 025,9 | 5 740 156,7 | 5 052 156,3 |
| 11 | ЗСАТ ‘БелІнгострах’ | 3 981 020,9 | 2 842 737,0 | 627 906,1 | 4 609 776,2 | 1 751 250,0 |
| 12 | СБА ЗАСО ‘Купала’ | 3 146 358,0 | 2 626 614,2 | 97 460,5 | 1 770 365,5 | 673 550,2 |
| 13 | ВАСТ ‘Багач’ | 2 951 957,0 | 1 561 683,1 | 1 183 937,5 | 3 479 736,0 | 1 453 467,0 |
| 14 | ЗАСТ ‘Басо’ | 2 891 154,8 | 1 268 504,4 | 561 298,5 | 1 326 992,3 | 569 456,6 |
| 15 | СББ ЗАСО ‘СлавПоліс’ | 2 786 336,2 | 2 242 245,0 | 12 820,4 | 1 591 087,5 | 1 596 077,1 |
| 16 | ЗАСТ ‘КЕНТАВР’ | 1 013 914,5 | 159 826,0 | 203 534,6 | 804 349,7 | 656 296,4 |
| 17 | ВАСТ ‘БЕЛСТРАХІНВЕСТ’ | 910 389,3 | 159 156,7 | 1 637,7 | 572 120,1 | 724 515,2 |
| 18 | ЗАСТ «ГАРАНТІЯ» | 545 138,9 | 91 265,4 | 188 069,9 | 975 479,3 | 538 953,2 |
| 19 | ВАСТ ‘Славнефтегаз’ | 313 812,9 | 98 649,8 | 60 163,7 | 153 972,0 | 145 603,5 |
| 20 | ЗАСТ ‘Вікторія’ | 252 410,3 | 14 794,8 | 24 809,4 | 561 085,6 | 540 000,0 |
| 21 | ЗАСТ ‘БЕЛКАСКО’ | 205 993,3 | 136 873,8 | -30 332,9 | 1 050 665,0 | 699 972,5 |
| 22 | ЗАТ «Страхова компанія ВестАСКО ‘ | 78 568,6 | 5 895,1 | 101 981,2 | 1 292 496,8 | 1 163 276,0 |
| 23 | СТОВ ‘САЛАМАНДРА’ | 57 322,9 | 14 278,9 | 58 036,7 | 648 230,0 | 577 654,0 |
| 24 | ЗАСТ ‘Бенір’ | 2 254,5 | 0,0 | 6 554,4 | 140 828,7 | 135 497,9 |
| 25 | СТОВ ‘Бояр’ | 351,0 | 0,0 | 29 177,1 | -20 207,0 | 7 124,0 |
| 26 | ЗАСТ ‘БелБріт’ | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| 27 | ЗАСТ ‘Челенджер’ | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| 28 | ЗАСТ ‘МТЗ-перспектива’ | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| 29 | ВАТ ‘білорускою народний страховий пенсійний фонд’ | 7 622 329,6 | 77 734,5 | 791 310,5 | 1 283 157,2 | 1 130 189,7 |
| 30 | СТОВ «Народний пенсійний фонд Вест ‘ | 3 395 517,7 | 1 008 357,4 | 363 208,7 | 1 663 074,7 | 1 116 166,0 |
| 31 | РДУСП ‘Стравіта’ | 2 328 488,9 | 36 903,8 | 100 859,9 | 1 539 302,3 | 1 407 138,5 |
| 32 | ВАСТ ‘Пенсійні гарантії’ | 943 625,5 | 34 450,4 | 343 302,1 | 1 581 868,4 | 800 000,0 |
| 33 | ПЗАСО ‘ЖИТТЯ « | 562 057,2 | 179 579,0 | 315 139,8 | 1 143 677,5 | 1 055 844,3 |
| 34 | УСП ‘Сьома лінія’ | 479 665,7 | 6 154,3 | 83 576,3 | 1 153 053,5 | 1 051 908,0 |
| Разом по страховим організаціям, які здійснюють види страхування, пов’язані з страхування життя | 15 331 684,6 | 1 343 179,4 | 1 997 397,3 | 8 364 133,6 | ||
| Всього по республіці | 390 149 097,0 | 153 077 810,4 | 50 160 509,9 | 112 575 142,0 | 40 951 132,2 |
Умовами доступу іноземних страховиків на білоруський ринок, відповідно до проекту Декрету Президента Республіки Білорусь, будуть вимоги про те, що страхові резерви мають працювати на білоруську економіку, а не вивозитися за кордон, страхові організації повинні платити податки в білоруський бюджет, а надані страхові послуги мусять бути високої якості.
У Білорусі державне регулювання страхової діяльності здійснюється Президентом Республіки, Національними зборами Республіки Білорусь, Урядом Республіки Білорусь, Міністерством фінансів і інших державних органів у межах їх компетенції.
Згідно ст. 1 Декрету Президента Республіки Білорусь “Про вдосконалення регулювання страхової діяльності в Республіці Білорусь” від 28 вересня 2000 року № 20 страхування являє собою відносини по захисту майнових інтересів суб’єктів цивільного права при настанні визначених подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів (страхових резервів), сформованих страховиками зі страхових платежів, що сплачуються, (страхових премій). Не допускається страхування (ст. 929 Цивільного кодексу Білорусі):
— протиправних інтересів;
— інтересів, що пов’язані з участю в іграх, лотереях і парі;
— інтересів, що пов’язані з витратами, до яких особа може бути примушена з метою звільнення заручників.
Іноземні громадяни, що проживають на території Республіки Білорусь, вправі страхувати свої майнові інтереси в Республіці Білорусь у страховиків, що мають право здійснювати страхову діяльність у Республіці Білорусь, якщо інше не встановлено законодавством.
Юридичні особи Республіки Білорусь, а також іноземні юридичні особи, що здійснюють діяльність на території Республіки Білорусь, громадяни Республіки Білорусь і постійно проживаючі в Республіці Білорусь особи без громадянства, страхують свої майнові інтереси в Республіці Білорусь тільки у страховиків, що мають право здійснювати страхову діяльність у Республіці Білорусь.
2. Аналіз показників страхового ринку Білорусі
Станом на 01.01.2011 р. страховий сектор Республіки Білорусь включав 24 страхових компанії, у тому числі 4 компанії, що здійснюють види страхування, що відносяться до страхування життя, і РУП «Білоруська національна перестрахова організація».
Також на страховому ринку країни в 2010 р. страхову діяльність здійснювали 8 страхових компаній, контрольні пакети акцій яких належать державі. Кількість компаній, контрольованих іноземним капіталом, скоротилася з 9 до 8 за рахунок реорганізації AT «Вікторія» шляхом злиття її з AT «Купала». Кількість приватних страховиків, навпаки, зросла з 7 до 8 за рахунок приходу в 2010 р. на страховий ринок країни ВАТ «Росдержсграх»
Огляд діяльності страхових організацій Республіки Білорусь за 2007- 2011 pp. здійснено в табл. 1.
Таблиця 1. Огляд діяльності страхових організацій Республіки Білорусь за 2007-2011 pp., млрд руб [1]
| Показники | 01.01.08 | 01.01.09 | 01.01.10 | 01.01.11 | 01.01.12 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Чисті іноземні активи | -8,5 | -9,0 | 11,0 | 18,0 | 30,1 |
| Вимоги до нерезидентів | 0,5 | 3,1 | 23,0 | 41,4 | 63,8 |
| Іноземна валюта | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,2 |
| Депозити | 0,0 | 1,8 | 2,4 | 16,7 | 28,0 |
| Цінні папери, крім акцій | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| Кредити | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| Інше | 0,4 | 1,2 | 20,4 | 24,5 | 35,6 |
| Зобов’язання перед нерезидентами | 9,1 | 12,0 | 11,9 | 23,4 | 33,7 |
| Депозити | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| Кредити | 0,0 | 0,5 | 0,6 | 15,6 | 27,0 |
| Інше | 9,1 | 11,6 | 11,3 | 7,8 | 6,8 |
| Чисті вимоги до органів державного управління | 66,4 | 87,9 | 67,8 | 209,2 | -31,0 |
| Вимоги до органів державного управління | 70,8 | 90,8 | 71,8 | 211,6 | 10,1 |
| Цінні папери | 70,8 | 90,8 | 71,8 | 211,6 | 10,1 |
| Інші вимоги | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| Зобов’язання перед органів державного управління | 4,4 | 2,9 | 4,0 | 2,4 | 41,1 |
| Депозити | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| Інші зобов’язання | 4,4 | 2,9 | 4,0 | 2,4 | 41,1 |
| Вимоги до депозитних операцій | 537,2 | 1 750,0 | 2178,5 | 2170,8 | 2 870,6 |
| Валюта | 0,3 | 0,2 | 0,2 | 0,2 | 0,6 |
| Депозити | 343,9 | 479,1 | 829,4 | 1 058,1 | 1 534,5 |
| Інші вимоги | 193,0 | 1 270,8 | 1 348,9 | 1 112,5 | 1 335,5 |
| Вимоги до інших секторів | 5,2 | 5,6 | 306,5 | 365,5 | 355,3 |
| Вимоги до державних нефінансових організацій | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| Вимоги до інших нефінансових організацій | 5,2 | 5,6 | 306,5 | 365,5 | 355,3 |
| Вимоги до фізичних осіб | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 |
| Кредити | 7,2 | 3,7 | 26,7 | 22,8 | 36,8 |
| Страхові технічні резерви | 454,1 | 656,2 | 875,1 | 1 060,7 | 1 311,9 |
| Резерви зі страхування життя | 97,7 | 142,3 | 196,6 | 266,1 | 306,5 |
| Попередні внески премій / резерви на покриття збитків неврегульованих претензій | 356,5 | 513,9 | 678,5 | 794,7 | 1 005,4 |
| Акції та інші форми участі в капіталі | 333,9 | 1 422,1 | 1 941,5 | 2 051,3 | 2 251,8 |
| Інші статті (чисті) | 195,0 | 247,5 | 279,5 | 371,4 | 375,5 |
На початок 2011 р. власний капітал страхового сектора досяг 1,98 трлн руб, причому його зростання в порівнянні з попереднім роком істотно сповільнилося, склавши лише 5,8%, або 108,3 млрд руб (у 2009 р. — 35,3%, або 488,1 млрд руб). При цьому більше 84% вказаного приросту забезпечили страхові організації державної форми власності [1].
На відміну від 2009 р. основним джерелом нарощування капіталу страхового сектора стали власні засоби страхових організацій (прибуток поточного року і минулих років, а також сформовані за рахунок нього фонди). Як наслідок, дещо знизилася в порівнянні з 2009 р. частка статутного фонду у власному капіталі страхового сектора — з 88,4% до 87,9% [2].
Випереджаючі темпи зростання страхових виплат в порівнянні з обсягами зібраних страхових внесків за аналізований період зумовили подальше підвищення рівня виплат і зниження показників ефективності діяльності страхових організацій.
Станом на 01.01.2011 р. індивідуальні рейтинги міжнародних рейтингових агентств мали 4 страхових компанії, при цьому двом з них рейтинги були привласнені агентством Fitch Ratings, а іншим двом — агентствами Standard & Poor’s та A.m. Best Co відповідно.
Отже, демонструючи тісний зв’язок з розвитком економіки, страховий ринок Республіки Білорусь в 2010 р. динамічно розвивався, відображаючи відновлення ділової активності в країні і збільшення обсягу споживання товарів і послуг після негативної дії світової фінансової кризи.
За січень 2011 року страховими організаціями Білорусі отримано страхових внесків на суму 124,1 млрд. рублів. Приріст надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року склав 32,2 млрд. рублів, або 35% у поточних цінах.
Як повідомляє Міністерство фінансів, по добровільних видах страхування за січень 2011 року отримано страхових внесків у розмірі 60,5 млрд. рублів, що на 13,3 млрд. рублів більше в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року. Питома вага добровільних видів страхування в загальній сумі надходжень становить 48,8% (за січень 2010 року — 51,3%).
По обов’язкових видах страхування отримано страхових внесків у розмірі 63,6 млрд. рублів, що на 18,9 млрд. рублів більше в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року. Питома вага обов’язкових видів страхування в загальній сумі надходжень становить 51,2% (за січень 2010 року — 48,7%).
За січень 2011 року виплати страхового відшкодування й страхового забезпечення в цілому по республіці склали 66 млрд. рублів і перевищили даний показник за аналогічний період 2010 року на 15,9 млрд. рублів. Рівень страхових виплат у загальній сумі отриманих страхових внесків за січень 2011 року склав 53,1% (за аналогічний період 2010 року — 54,5%).
За січень 2011 року страховими організаціями перераховано в бюджет і позабюджетні фонди 11,5 млрд. рублів, з них 4,4 млрд. рублів — податки й неподаткові платежі в бюджет, 7,1 млрд. рублів — платежі в позабюджетні фонди.
3. Порівняння страхового ринку Білорусії і України
Страховий ринок у будь-якій країні, у тому числі й в Україні, розвивається в рамках, встановлених державою. Не є таємницею, що страхування в нашій державі поки що не користується належним авторитетом і попитом. Причин тому багато. Це й історичні традиції, і рівень економічного розвитку країни, життя населення, підготовки менеджерів, економічної освіти населення в цілому, і репутація вітчизняних страховиків тощо. Але не меншу роль тут відіграє сама держава [4, с. 5].
На сьогодні в Україні реалізація державної політики щодо розвитку страхового ринку та його державно-правове регулювання здійснюються через відповідну систему органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
Разом з тим, розвиток страхування неможливий без інституту державного нагляду. Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників [6, с. 8].
В Україні і Білорусі рівень неактивного населення залишався стабільним, однак його структура зазнала змін: збільшилася частки недієздатних осіб та осіб, що доглядають за сім’єю чи житлом, більшість яких становлять відносно молоді жінки [4]. Жінки складають більш як 60% неактивного населення в Україні. Переважання жінок серед неактивного населення має місце і у Білорусі, основною причиною такої тенденції є догляд за сім’єю, а також недостатня кваліфікація.
Таблиця 3.1. Основні показники страхового ринку України
| Показники | Період (показники наростаючим підсумком з початку року) | |||
| І кв. 2011 | ІІ кв. 2011 | ІІІ кв. 2011 | ІV кв. 2011 | |
| Кількість зареєстрованих страховиків | 453 | 446 | 445 | |
| з них: компанії зі страхування життя | 66 | 65 | 65 | |
| Кількість укладених договорів страхування (млн.шт) | 141,1 | 301,9 | 493,6 | |
| Включено компаній до Державного реєстру за квартал | 1 | 2 | 0 | |
| Виключено з Державного реєстру за квартал | 4 | 9 | 1 | |
| Активи по балансу, млн.грн. | 41 590,6 | 42 844,6 | 45 248,5 | |
| Активи, визначені ст. 31 Закону України «Про страхування», млн.грн. | 26 478,3 | 26 142,6 | 27 187,3 | |
| Обсяг сплачених статутних капіталів, млн. грн. | 13 209,1 | 13 546,3 | 13 728,6 | |
| Сформовані страхові резерви, млн.грн. | 11 421,4 | 11 136,1 | 11 223,6 | |
| Валові страхові премії, млн.грн., з них: | 6 092,9 | 11 042,0 | 16 430,3 | |
| від страхувальників-фізичних осіб | 1 497,7 | 3 203,5 | 5 244,8 | |
| від перестрахувальників | 1 920,3 | 2 554,1 | 2 966,0 | |
| у т.ч.від перестрахувальників-нерезидентів | 113,3 | 172,9 | 211,0 | |
| Валові страхові виплати, млн. грн., з них: | 1 152,0 | 2 481,7 | 3 482,2 | |
| страхувальникам-фізичним особам | 577,1 | 1 085,4 | 1 652,9 | |
| перестрахувальникам | 195,2 | 625,7 | 661,7 | |
| у т.ч. перестрахувальникам-нерезидентам | 172,9 | 573,8 | 576,2 | |
| Рівень валових виплат, % | 18,9 | 22,5 | 21,2 | |
| Частка валових страхових премій, належна першим трьом страховикам, % | 24,4 | 17,7 | 15,1 | |
| Частка валових страхових премій, належна першим 50 страховикам, % | 81,5 | 79,0 | 77,5 | |
| Чисті страхові премії (валові страхові премії за мінусом частки страхових премій, які сплачуються перестраховикам-резидентам), млн.грн. | 3 064,9 | 7 612,3 | 12 641,5 | |
| Чисті страхові виплати (валові страхові виплати за мінусом частки страхових виплат, які компенсовані перестраховиками-резидентами), млн.грн. | 1 131,0 | 2 431,8 | 3 396,2 | |
| Рівень чистих виплат, % | 36,9 | 31,9 | 26,9 | |
| Обсяг страхових платежів, сплачених перестраховикам, млн. грн. | 3 381,0 | 4 014,1 | 4 699,6 | |
| з них: перестраховикам-нерезидентам | 353,0 | 584,5 | 910,7 | |
На сьогодні основною метою розвитку страхового ринку є підвищення рівня страхового захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб, зменшення витрат держави на попередження і ліквідацію наслідків стихійних лих, катастроф, техногенних аварій, формування ефективних ринкових механізмів залучення інвестиційних ресурсів у національну економіку за рахунок забезпечення ефективного функціонування ринку страхових послуг з урахуванням міжнародного досвіду, застосуванням сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів [2].
Оцінка тенденцій розвитку страхового ринку України вказує на те, що страхування є однією з найбільш рентабельних галузей національної економіки, бо дохідність від страхової діяльності є надзвичайно високою. Варто зазначити, що щороку рівень валових страхових виплат зменшується. Так за січень-вересень 2008 року цей показник становив 5080,9 млн грн, а у 2010 році він знизився до 3953,5 млн грн [1].
Розвиток національного страхового ринку на сучасному етапі відбувається за умов підвищення зацікавленості юридичних та фізичних осіб у захисті своїх майнових інтересів, розвитку ринку фінансових послуг та формування національної системи іпотечного кредитування, запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення. З іншого боку стримують розвиток ринку страхових послуг — недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг, вузька клієнтська база страховиків, недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування, слабкий розвиток національного перестрахового ринку, низький рівень страхової культури населення [2].
В обох країнах рівень безробіття скорочувався протягом 2000-2010 років (після стрімкого зростання протягом 1990-х років), і на кінець періоду становив 6,4% в Україні і 1,1% у Білорусі. Основною причиною таких низьких рівнів безробіття є повільне проведення структурних реформ, зменшення населення працездатного віку, масштабна еміграція, зростання тіньового сектору економіки. Високий рівень зайнятості у підсобних господарствах, які є буфером для робочої сили, вивільненої в інших секторах державного та колективного господарства, характерний для обох країн (таких осіб офіційно вважають зайнятими). Зайнятість у підсобних господарствах в Україні – це 42% від зайнятих у сільській місцевості та чверть від осіб пенсійного віку. Більшість самозайнятих займаються діяльністю, пов’язаною із підсобним господарством, через відсутність інших можливостей для роботи чи джерел доходу. Зайнятість у підсобному господарстві є головною причиною вищого рівня зайнятості / нижчого рівня безробіття у сільській місцевості порівняно з містами.
Білорусь і Україна серйозно потерпають від скорочення і старіння населення. Згідно з прогнозом ООН, що базується на припущеннях щодо рівня народжуваності, міграції та очікуваної тривалості життя, населення Білорусі та України може скоротитися протягом 2010-2030 років на 11% кожне [4].
Після здобуття незалежності обидві країни займались реформуванням і модернізацією своїх систем освіти. Початкова і нижча середня освіта залишаються обов’язковими і безплатними, при цьому скорочено шкільний тиждень і подовжено тривалість обов’язкової освіти, дозволено створювати нові освітні установи. В Україні рівень охоплення середньою освітою – близько 58%, тоді як у Білорусі – 51%. Ці показники є помітно нижчими, ніж у нових членів ЄС, де вони сягають понад 90%. Нинішня глобальна економічна і фінансова криза завдала різної шкоди економікам Білорусі та України: Білорусь постраждала менше, якщо вимірювати збитки скороченням реального ВВП. Білорусі вдалося уникнути рецесії завдяки експансивній фіскальній і монетарній політиці, спрямованій на стимулювання внутрішнього попиту, збільшення якого компенсувало падіння експорту. В Україні відносно нерозвинута структура економіки навпаки посилила негативні наслідки кризи. Між тим, багато соціальних проблем, які потребують вирішення, виникли через постсоціалістичну і аграрну трансформацію і не залежать від поточної економічної ситуації.
Скорочення населення і його старіння, еміграція і несплата податків у тіньовій економіці зумовлюють поступове зниження доходів бюджету і є серйозними викликами для стабільності системи охорони здоров’я і пенсійної системи в обох країнах.
Таким чином, представлений аналіз реалізації на практиці основних функцій страхування показує, що національний ринок Республіки Білорусь відноситься до динамічних ринків, які мають високий потенціал. Його подальший розвиток буде визначатися як об’єктивними макроекономічними факторами, так і інтеграцією банківського й страхового секторів по створенню моделі «фінанси-кредит-страхування». У рамках реалізації позначеної моделі найбільш перспективними напрямками співробітництва представляються довгострокове страхування, а також страхування суспільного майна.
Висновки
Отже, у фінансово-кредитному секторі Республіки Білорусь істотних інституційних змін не відбулося. Співвідношення широкої грошової маси до ВВП, що характеризує загальний рівень розвитку кредитного сектора і економіки в цілому, склало в 2010 р. 25,9%, збільшившись в порівнянні з 2009 р. на 1,6 процентних пункти. Частка проблемних кредитів у всій фінансово-кредитній системі може перевищити 10-15%, в той час як на кінець 2010 р. вона становила 4%. У зв’язку з очікуваним зростанням проблемних кредитів рівень капіталізації банків, ймовірно, впаде нижче регулятивного мінімуму на 8%. Девальвація валюти ускладнить погашення кредитів позичальниками в іноземній валюті, які не мають джерел валютних доходів. При цьому, якщо уряд не зможе залучити зовнішні позики протягом прогнозного періоду, частка проблемних кредитів буде наростати ще більш швидкими темпами і може перевищити 20% від усіх виданих кредитів. Зростання відсоткових ставок та зменшення розміру урядових субсидій позичальникам негативно вплине на їх здатність обслуговувати борг.
Страхування, згідно з Положенням про страхову діяльність в Республіці Білорусь, представляє собою відносини по захисту майнових інтересів суб’єктів цивільного права при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів (страхових резервів), які формуються страховиками шляхом сплати страхових внесків (страхових премій).
Страхування — це спосіб відшкодування збитків, які зазнала фізична або юридична особа, за допомогою їх розподілу між багатьма особами (страховою сукупністю). Відшкодування збитків здійснюється з коштів страхового фонду, який знаходиться у віданні страхової організації (страховика).
Страхування виступає як сукупність особливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування за рахунок грошових внесків цільового страхового фонду, призначеного для відшкодування можливого надзвичайного та іншого збитку підприємствам і організаціям або для надання грошової допомоги громадянам.
Страховий ринок як частина фінансово-кредитної сфери є об’єктом державного регулювання та контролю з метою забезпечення його стабільного функціонування.
Страхування регулюється Цивільним кодексом РБ (глава 48 «Страхування»), Положенням про страхову діяльність в Республіці Білорусь, затвердженим Декретом Президента РБ від 28.09.2000 N20, іншими нормативно-правовими актами.
Страхова галузь, що вважалася традиційно найконсервативнішою на фінансовому ринку, за останній рік пережила кілька революційних потрясінь. Перш за все, вони торкнулися інфраструктури та держрегулювання страхування.
Перспективи розвитку білоруського страхового ринку розглядаються з позицій посилення державного впливу. Відсутність вільної конкуренції в даній галузі, як і в багатьох інших, негативно позначається на розвитку страхових послуг і, в кінцевому рахунку, б’є по споживачеві, як за кінцевим ланці цього ланцюжка.
Список використаної літератури
- Цивільний кодекс: Кодекс Республіки Білорусь від 07.12.1998 № 218-З / ред. від 04.05.2005 /. (Відомості Національних Зборів Республіки Білорусь. -1999. — № 7-9.-Ст. 101).
- Офіційний веб-сайт Національного банку Республіки Білорусь // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbrb.by/
- Мельник П. В., Тарантул Л. Л., Гордей О. Д. Банківські системи зарубіжних країн: Підручн. / П. В. Мельник, Л. Л. Тарантул, О. Д. Гордей. — К: Алерта, Центр учбової літератури, 2010. — 586 с. — С. 295-312.
- Moody’s: Прогноз розвитку банківської системи Білорусії залишається «негативним» // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/ moody-s- prognoz-razvitiya-bankovskoy-sistemy-belorussii-ostaetsya-11112011190500
- Русак, О. Проблеми обліку доходів страхових організацій і шляхи їх вирішення: погляд з Білорусі // Бухгалтерський облік і аудит. — 2010. — № 2. — С. 49-54
- Ринок страхування в Білорусі: Аналіз та рекомендації / / Страхування в Білорусі. -2005. — № 1. -C.15-22.