Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукціїможе бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. За браком таких прибуток розраховується для всієї непорівнянної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

Слід зазначити, що в тому разі, коли розрахунок прибутку розглянутими вище методами здійснений виходячи із загального випуску продукції, окремо розраховується прибуток від реалізації продукції. При цьому враховується обчислена сума прибутку від випуску продукції, а також зміна прибутку в залишках нереалізованої продукції. Може бути використана така формула розрахунку:

Прп ⁼ Пзпп + Пвп – Пзкп

Прп — прибуток від реалізації продукції;

Пзпп — прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду;

Пвп — прибуток від випуску продукції;

Пзкп — прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду [12, с. 85].

Прибуток у залишках нереалізованої продукції можна розраховувати за методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. Проте, як правило, дуже складно визначити асортимент, перелік виробів у залишках, особливо на кінець періоду, що планується.

Тому частіше прибуток у залишках нереалізованої продукції розраховується за показником рентабельності продукції. При цьому прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду обчислюється множенням собівартості цих залишків на середню рентабельність продукції на підприємстві в попередньому періоді (або в четвертому кварталі попереднього року за розрахунку прибутку на плановий рік).

Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду можна розрахувати множенням їхньої собівартості на середню рентабельність продукції на підприємстві в період, що планується (або в четвертому кварталі планового року за розрахунку прибутку на плановий рік). Із розглянутих методів обчислення прибутку метод прямого розрахунку практично може бути використаний на підприємствах різних сфер діяльності і галузей економіки. Щодо аналітичного методу розрахунку і методу з використанням показника витрат на 1 грн. продукції, то методологія й окремі положення можуть бути застосовані також і на підприємствах сфери послуг [12, с. 87].

Балансовий прибуток включає в себе результати від реалізації продукції, робіт та послуг, від іншої реалізації, доходи та витрати від позареалізаційних операцій.

Враховуючи неоднорідний якісний склад балансового прибутку, аналіз розпочинається з порівняння його фактичної суми з планом та минулим роком за основними його складовими частинами. Це дозволяє дати загальну оцінку діяльності підприємства (табл.1.2.).

Таблиця 1.2.

Аналіз складу балансового прибутку

З даних таблиці видно, що план балансового прибутку перевиконаний на 67 тис. грн. або 11,5% (67:583ґ100). Це відбулося за рахунок перевиконання плану від реалізації на 75 тис. грн. або на 12,9% (75:583ґ100) за рахунок одержаних засобів від іншої реалізації та від позареалізаційних операцій на 8 тис. грн. (2+6).

У процесі подальшого аналізу необхідно розглянути прибуток за елементами, з’ясувати як ці елементи впливають на виконання плану прибутку від реалізації та прибутку від іншої реалізації, а також причин виникнення доходів і витрат від позареалізаційних операцій.

При аналізі необхідно також вивчити динаміку балансового прибутку. При цьому необхідно врахувати інфляційні фактори зміни її суми. Для цього виручку корегують на середньозважений індекс зростання цін на продукцію в середньому по галузі, а затрати по реалізованій продукції зменшують на їх приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за період, що аналізується.

Основну частину прибутку підприємство отримує від реалізації продукції та послуг. У процесі аналізу вивчають динаміку виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначають фактори зміни його суми.
Аналіз виконання плану прибутку від реалізації продукції необхідно розпочати з перевірки обгрунтованості планових показників собівартості та прибутку, випуску та реалізації продукції. Це дасть можливість встановити причини відхилень фактичного прибутку від реалізації від планового. Для цього складають баланс ТП та її собівартості (табл.1.3. )

Таблиця 1.3.

Баланс товарної продукції

З даних таблиці видно, що весь позаплановий прибуток отримано за рахунок випуску ТП /77 тис. грн. /. За рахунок зміни продукції в залишках на початок і кінець року прибуток зменшився лише на 2 тис. грн. /2-4/.
Потім необхідно проаналізувати вплив факторів на прибуток від реалізації.

Прибуток від реалізації продукції вцілому по підприємству залежить від: обсягу реалізації продукції; собівартості реалізованої продукції;
зміни оптових цін на матеріальні ресурси і ТП; зміни структури і асортименту продукції. Для аналізу складаємо табл. 1.4.

Таблиця 1.4.

Аналіз виконання прибутку від реалізації продукції за звітний рік

З даних таблиці видно, що план прибутку від реалізації продукції перевиконано на 12,86% (658/583ґ100-100) або на 75 тис. грн. На це відхилення прибутку від плану вплинули такі фактори:

1) обсяг реалізованої продукції.

Вплив обсягу реалізації продукції на прибуток можна розрахувати 2 способами:

Перший спосіб. Вплив зміни обсягу реалізації продукції визначається шляхом множення % перевиконання плану реалізації на плановий прибуток. % виконання плану визначається шляхом порівняння фактичного обсягу реалізації продукції в цінах плану /гр.2/ без ПДВ, АЗ з планом /гр.1/ = 5996/5920ґ100=101,28%. Тобто план перевиконано на 1,28% (101,28-100), що забезпечило підприємству додатковий прибуток 7,5% тис.грн. (1,28ґ583)/100)).

Другий спосіб

1. Знаходимо % виконання плану по реалізації
5996/5920=1,0128

2. Плановий прибуток корегуємо на виконання плану за обсягом реалізації 583ґ1,0128=590,46 (тис.грн.)

3. Різниця між отриманою сумою прибутку та плановим прибутком показує вплив прибутку на зростання обсягу реалізації 590,46-583=7,46»7,5 тис.грн.

2) собівартість реалізованої продукції.

Вплив цього фактору визначається шляхом порівняння фактичної собівартості (гр.3) з плановою, перерахованої на фактично реалізовану продукцію (гр.2).

За рахунок зміни собівартості реалізованої продукції прибуток збільшився на 61 тис.грн. (5338-5399=-61), в тому числі:
а) за рахунок зміни виробничої собівартості прибуток збільшився на 63 тис. грн. (5335-5398=-63); б) за рахунок зміни позавиробничих витрат прибуток зменшився на 2 тис. грн. (3-1=+2).

3) зміна оптових цін на матеріальні ресурси і ТП
Вплив цього фактора визначається шляхом порівняння фактичної виручки від реалізації, за виключенням ПДВ, АЗ, з виручкою від тієї ж продукції за цінами, прийнятим в плані (гр.2).

У даному випадку за рахунок зміни оптових цін прибуток не збільшився (5996-5996=0).

4) зміна структури та асортименту продукції
Вплив цього фактору знаходимо за допомогою сальдового методу:
75=7,5+61+0+Х х=75-7,5-61=6,5 (тис. грн.)

Загальний вплив факторів: 7,5+61+0+6,5=75 тис. грн.

Рентабельність – це показник, який характеризує рівень прибутковості. На практиці застосовуються різні показники рентабельності (рис. 1.2.)

Рис. 1.2. Показники рентабельності та методика їх розрахунку
При аналізі рентабельності необхідно порівняти фактичний їх рівень з плановим (табл. 1.5.).

Таблиця 1.5.

Аналіз рентабельності

З даних таблиці 1.5. видно, що загальна рентабельність за звітом вища від планової на 0,89%, а від поточних витрат – на 1,4%.

Потім при аналізі розраховуємо вплив різних факторів на рівень рентабельності. Наприклад, на загальну рентабельність впливають такі фактори як балансовий прибуток і середньорічна вартість основних виробничих фондів. Для розрахунку впливу цих факторів на рентабельність застосовуємо метод ланцюгових підстановок (табл. 1.6.)

Таблиця 1.6.

Розрахунок впливу факторів на рентабельність

Баланс факторів – 0,73+0,16=0,89

Після сплати податків прибуток розподіляється так: одна частина використовується на розширене виробництво, інша – на матеріальне заохочення робітників. Створюється також резервний фонд.
Для підвищення ефективності виробництва дуже важливо, аби при розподілі прибутку було досягнуто оптимальності у задоволенні інтересів держави та робітників.

У процесі аналізу необхідно вивчити виконання плану по розподілу та використанню прибутку, для того фактичні дані про виконання прибутку за всіма напрямами порівнюються з даними плану та з’ясовуються причини відхилення від плану за кожним напрямом використання прибутку (табл. 1.7.).

Таблиця 1.7.

Аналіз розподілу та використання прибутку

Сума відрахувань прибутку до різних фондів дорівнює добутку чистого прибутку та коефіцієнту (частки) відрахувань до відповідних фондів. Отже, для розрахунку впливу факторів можна використати один із прийомів детермінованого факторного аналізу (табл. 1.8.).

Таблиця 1.8.

Розрахунок впливу факторів на розмір відрахувань до фондів підприємства
Аналіз розрахунку прибутку завершується загальною оцінкою ефективності використання та виконання зобов’язань перед бюджетом.
Підприємства розраховуються з бюджетом по податку на прибуток, ПДВ, АЗ і т.д., сплачує внески до фонду сприяння зайнятості тощо.
Джерелами інформації є ф.№2, планові розрахунки, дані аналітичного обліку тощо.

При аналізі необхідно проаналізувати склад і структуру всіх податків, внесків до бюджету (табл. 1.9.)

Таблиця 1.9.

Аналіз складу та структури податків, внесків до бюджету

Аналогічна таблиця складається по розрахунках із позабюджетними платежами.
У процесі подальшого аналізу необхідно розрахувати вплив факторів на кожен вид податків. Ці фактори будуть різні на кожен вид податків, так як останні відрізняються між собою за базою та ставками оподаткування.
Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції необхідно виявлений раніше резерв помножити на фактичний прибуток у розрахунку на одиницю продукції відповідного виду.

Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості продукції потрібно виявлений раніше резерв зниження собівартості кожного виду продукції помножити на можливий обсяг її продажу з урахуванням резервів його зростання.

Для визначення резервів збільшення прибутку за рахунок покращення якості ТП необхідно зміни питомої ваги кожного сорту помножити на відпускну ціну відповідного сорту, результати додати і отримані зміни середньої ціни помножити на можливий обсяг реалізації продукції.

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продажу є збільшення суми прибутку від реалізації і зниження собівартості ТП.

Для підрахунку резервів може бути використана формула:

Аналіз прибутку за системою “директ-костінг” базується на поділі всіх затрат на змінні та постійні та на категорії маржинального доходу. Ця методика широко застосовується у країнах з розвинутими ринковими відносинами і дозволяє більш вірно обчислювати вплив факторів на зміну суми прибутку, так як вона враховує взаємозв'язок обсягу виробництва (продаж), собівартості та прибутку.

При застосуванні цієї методики у зарубіжних країнах використовують миржинальний аналіз, в основі якого лежить маржинальний доход.
Маржинальний доход (МД) — це сума прибутку (П) і постійних затрат підприємства (Н).

МД=П+Н
Звідси П= МД-Н

За допомогою цієї формули можна розрахувати суму прибутку, якщо відомі величини маржинального доходу та постійних затрат.
Замість маржинального доходу можна використати виручку (ВР) питому вагу маржинального доходу в ній (Ду).

Якщо, МД=ВРґДу, то П=ВРґДу-Н

Ця формула застосовується коли необхідно проаналізувати прибуток від реалізації кількох видів продукції.

При аналізі прибутку від реалізації одного виду продукції застосовують модифіковану формулу визначення прибутку:

П= К(Ц- V)-Н

де: К — обсяг продукції у натуральних одиницях (кількість продукції);

Ц — ціна;

V — змінні витрати;

Н — постійні витрати.

Ця формула дозволяє визначити вплив на прибуток, зміни кількості реалізованої продукції, ціни, рівня перемінних та змінних витрат.

1.3. Оподаткування прибутку підприємства

Платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У випадку, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі [9, с. 212].

У випадку, коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для визначення суми оподаткованого прибутку використовується формула:

По = ВД-(ВВ + УМ-ПМ)-АМ,

де По — прибуток з метою оподаткування; УМ — убуток майна; ПМ — приріст майна; АМ — амортизаційні відрахування.

Взаємозв`язок бухгалтерського обліку з нормами податкового законодавства є однією з найважливіших проблем сьогодення, котра вже декілька років обговорюється науковцями та практиками. Проблема щодо формування податкового зобов`язання з податку на прибуток лежить в двох площинах:

1. не визначені способи формування валових доходів і витрат та відповідно прибутку до оподаткування в обліку;

2. невідповідність податкового законодавства принципам бухгалтерського обліку [9, с. 214].

Конфлікт норм податкового законодавства з принципами бухгалтерського обліку є наріжним каменем формування зобов`язання з податку на прибуток.

Розділ 2. Методологічні та організаційні основи формування та розподілу прибутку ТОВ „Гудок”

2.1. Організаційно-економічна оцінка підприємства як суб’єкта господарювання

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гудок” знаходиться в м. Коростень по вулиці Сосновського 9, існує підприємство з 17 липня 1998 року. Виробничо господарська діяльність підприємства, його права й обов'язки регулюються законом про підприємницьку діяльність.

ТОВ ”Гудок” надає послуги по шиттю одягу та харчуванню залізничникам.

Підприємство „Гудок” створене з метою виробництва продукції, надання послуг різного характеру і виконання робіт для насичення внутрішнього ринку, задоволення потреб споживачів , створення нових робочих місць, отримання прибутку і реалізації на його основі економічних та соціальних інтересів засновників і трудового колективу. Організаційно-правова форма бізнесу вибрана не даремно, оскільки самостійна, ініціативна діяльність засновників направлена на одержання прибутку і здійснюється від імені засновників, на їх страх і ризик і під власну відповідальність.

Після державної реєстрації підприємство стало на облік в органи Державної податкової служби, Державні органи статистики, Фонд соціального страхування, Пенсійний фонд України. Відділ внутрішніх справ надав дозвіл на виготовлення печаток і штампів; документу, що підтверджує плату за видачу дозволу на виготовлення печаток і штампів.

Підприємству присвоєно ідентифікаційний номер 01100666. Підприємство взято на облік Державною податковою адміністрацією та органами державної статистики в м.Житомирі, а також зареєстровано органами Фонду соціального страхування та Пенсійним фондом України.

ТОВ „Гудок” має розрахунковий (поточний) рахунок № 26003280012445 в АКБ „Укрсоцбанк” в м. Житомирі, МФО 311526.

Матеріально-технічне забезпечення підприємства здійснюється через систему прямих угод.

Підприємство реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, встановленими самостійно, або на договірних засадах.

Статутний фонд підприємства становить 72000,00 (сімдесят два) грн.

Засновниками підприємства є громадяни України. Форма власності — колективна. Статутний фонд сформовано в розмірі 3667 тис.грн. і розподілено між засновниками.

Джерелом формування майна Підприємства є:

— грошові, матеріальні та інтелектуальні внески засновникiв;

— доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

— доходи від цінних паперів;

— кредити банків та інших кредиторів;

— доходи від приватизації, придбання майна інших підприємств та організацій;

— безоплатні та благодійні внески, пожертвування майна інших підприємств та організацій;

— інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

Виробництво підприємства ділиться на основне і допоміжне. Основне виробництво включає: — підготовчо розкрійний цех; — швейні цехи; цех волого-теплової обробки. До допоміжного виробництва відносяться:

— їдальня;

— механічна майстерня;

— транспортна ділянка;

— відділ головного механіка й енергетика;

— слюсарня;

— ВТК.

Організаційна схема управління ТОВ ”Гудок” наведена у додатку А.

Оцінити реальний поточний стан і ефективність використання ресурсів у ТОВ „Гудок” можна на підставі використання певного комплексу показників (табл.2.1.), використовуючи дані фінансової звітності підприємства (Додатки В, Г.).

Таблиця 2.1.

Основні економічні показники господарської діяльності ТОВ „Гудок”

№ з.п.	Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення 2008 р. від 2006 р.
тис.грн.	%
1	Обсяг господарської діяльності, тис.грн.	3 450,96	4 938,60	13 496,88	10 045,92	в 2,9 р.
2	Чистий дохід, тис.грн.	2875,8	4115,5	11247,4	8371,6	в 2,9 р.
3	Валовий прибуток, тис.грн.	209,1	133,8	343,4	134,3	64,2
4	Операційний прибуток, тис.грн.	209,1	133,8	343,4	134,3	64,2
5	Чистий прибуток, тис.грн.	146,4	93,7	240,4	94	64,2
6	Середньооблікова чисельність працівників	107	110	114	7	6,5
7	Середньорічна вартість, тис.грн.
	необоротних активів	1608,4	1937,8	2016,5	408,1	25,4
	оборотних активів	1951,3	2084,5	3074,5	1123,2	57,6
8	Фондовіддача, грн..	1,79	2,12	5,58	3,79	в 2,1 р.
9	Коефіцієнт оборотності	1,47	1,97	3,66	2,18	в 1,5 р.
10	Продуктивність праці, тис.грн.	26,88	37,41	98,66	71,78	в 2,7 р.
11	Середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.	206,46	215,15	225,00	18,54	8,98
12	Рентабельність господарської діяльності, %	7,27	3,25	3,05	-4,22	х
13	Рентабельність активів підприємства	5,87	3,33	6,75	0,87	х
14	Рентабельність власного капіталу	5,05	3,24	8,46	3,42	х

Аналізуючи діяльність підприємства, за останні три роки, можна виявити, що різкий ріст основних показників приходиться на 2008-й рік, що пов'язано з заміною керівництва та поступовою реорганізацією підприємства.

Виручка від реалізації у 2007 р. збільшилась на 1239,7 тис. грн, або на 43,1 %, що пов'язано із зростанням обсягів господарської діяльності. В 2008 р. виручка зросла порівняно з 2007 р. на 7131,9 тис. грн., або в 1,7 раз. Таке підвищення пояснюється переорієнтацією діяльності: підприємство перейшло в основному на послуги з пошиття одягу, виробництво якого до того часу вважалося допоміжним виробництвом. За період з 2006-2008 рр. виручка від реалізації збільшилась на 8371,6 тис.грн., тобто майже в 3 рази. Звичайно, таке підвищення також викликане збільшенням собівартості виробництва.

Валовий прибуток в 2008 р. зріс в порівнянні з 2006 р. на 134,3 тис. грн. , або на 64,2%, хоча в порівнянні з 2007 р. прибуток в 2008 р. зріс на 209,6 тис. грн., тобто в 1,5 рази.

З 2007 року підприємство було вимушене дещо переорієнтувати свою діяльність, перейшовши в основному на виготовлення одягу для залізничників та інших підприємств. Така переорієнтація пояснюється тим, що в області спостерігалась відсутність конкуруючого підприємства. Підйом виробництва у 2008 році пояснюється, перш за все, зміною організаційної структури та прибутковою господарською діяльністю підприємства. Крім того, зростаюча платоспроможність замовників та незначна конкуренція на ринку в області дала змогу підвищити обсяги господарської діяльності.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів промислового призначення зросла в 2008 р. в порівнянні з 2006 р. на 408,1 тис.грн., або на 25,4%, що пов'язано із зростанням обсягів виробництва, а саме із впровадженням нових виробництв.

Оскільки фонди змінились значно у 2008 р., а фондовіддача залежить від обсягів виробництва, то її рівень зріс на 3,8 грн., або в 2 рази. Це пов'язано із впровадженням нових фондів і зростанням обсягів господарювання.

Власні обігові кошти підприємства зросли у 2007 р. на 133,2 тис. грн., або на 6,8% оскільки знизилась кредиторська заборгованість, а у 2008 році їх вартість в порівняння з 2007 р. зросла на 990 тис. грн., або на 47,5%. Це пояснюється тим, що на підприємстві збільшилась дебіторська заборгованість.

Середньоспискова чисельність працівників зросла у 2007 р. на 2 чол., а у 2008 р., коли обсяги виробництва почали зростати, необхідним стало залучення нових працюючих, тому в 2008 р. в порівнянні з 2006 р. чисельність працівників збільшилась на 4 чол. Взагалі за період 2006-2008 рр. чисельність працівників збільшилась на 6 чол.

Оскільки чисельність працівників по роках зростала не значно, то фонд оплати праці зростав також повільно. В 2007 р. фонд оплати праці зріс в порівнянні з 2006 р. на 18,9 тис.грн., або на 7%, а в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. його сума зросла на 23,8 тис.грн., або на 8,4%.

Продуктивність праці в 2007 р. зросла на 10,5 тис.грн, або на 34%, а в 2008 р. ситуація істотно покращилась, продуктивність зросла в порівнянні з 2007 р. на 61,3 тис.грн, або в 1,6 раз, що пов'язано зі зростанням обсягу господарської діяльності. В порівнянні з 2006 р. в 2008 р. продуктивність праці зросла на 71,8 тис. грн., або в 2,7 рази.

Слід проаналізувати співвідношення тенденції підвищення фонду оплати праці та продуктивності праці. Для забезпечення умов розширеного відтворення виробництва необхідне зростання продуктивності праці більшими темпами, ніж зростання фонду оплати праці, що можна спостерігати на даному підприємстві. Так, у 2008 р. в порівнянні з 2006 р. фонд оплати праці збільшився на 16,1 %, а продуктивність праці зросла на 270%. Але така тенденція говорить про низьку матеріальну зацікавленість працюючих в результатах своєї праці, тому слід підвищити оплату праці працівникам.

Рентабельність господарської діяльності по роках була позитивною, так у 2000 р. вона склала 7,3%, в 2007 р. 3,3% , а в 2008 р. 3,1%. Таке зменшення рівня рентабельності оцінюється негативно, відбувається стрімке падіння його рівня, так за період 2006-2008 рр. рентабельність зменшилась більш ніж в два рази. Тому господарську діяльність підприємства можна вважати низькорентабельною. Зменшення рівня прибутковості пояснюється перш за все тим, що на протязі цих років істотно подорожчала сировина, енергоносії, зросли витрати на оплату праці, внаслідок чого собівартість продукції зросла за цей період в 3,1 а ціни реалізації підвищилися не значно, в середньому на 50%. Але не дивлячись на відносно низький рівень рентабельності, надання послуг працівникам залізниці є надійним джерелом доходу підприємства.

Аналіз динаміки складу та структури джерел власних та залучених коштів відображається за даними форми №1 "Баланс" (Додатки В, Г.).

З Додатку В бачимо, що зростання джерел формування майна підприємства за 2006-2008 рр. на 1502,2 тис. грн. або на 41,6% обумовлено зростанням суми залучених коштів на 1429,6 тис. грн. (в 6,6 раз). Разом с цим власний капітал збільшився на 72,6 тис. грн. або на 2,1%. Збільшення власних коштів зумовлено прибутком 2008 року в розмірі 73,4 тис. грн..

Збільшення залучених коштів відбулося за рахунок збільшення короткострокових банківських кредитів — на 1157,4 тис.грн., кредиторської заборгованості по всіх статтях, крім зобов'язань по позабюджетним платежам, які в 2008 р. зменшились на 84,1 тис. грн.

В структурі власних коштів найбільшу питому вагу мають статутний і додатковий капітал. Доля додаткового капіталу у власному капіталі за звітній період зменшилась на 0,8 тис. грн., а розмір нерозподіленого прибутку збільшився на 73,4 тис. грн. (більше ніж в 3 рази ). Розмір статутного фонду не змінився і становив 962 тис.грн.

Велике значення мають власні обігові кошти підприємства, величина яких обчислюється як різниця між власним капіталом та необоротними активами і показує яка частка із загальної суми власних коштів підприємства спрямовується на покриття обігових коштів:

в 2006 р. : 3399,0 – 1664,1 = 1739,8 тис. грн.;

в 2007 р. : 3644,5 – 1937,8 = 1706,7 тис.грн..

в 2008 р.: 3471,6 – 2040,8= 1430,8 тис. грн.

Аналіз активів підприємства дозволяє надати загальну оцінку змін всього його майна. Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок зменшення фінансових ресурсів, чи навпаки.

Загальна вартість майна підприємства збільшилась на 1502,2 тис. грн. або на 41,6%. В складі майна частка необоротних активів збільшилась на 376,7 тис. грн. (22,6%). Це спричинено збільшенням вартості основних засобів – на 408,1 тис. грн. і нематеріальних активів — на 8,9 тис.грн. Вартість незавершеного будівництва зменшилась на 40,3 тис.грн. (72%).

Оборотні активи за останні три роки збільшились на 1125,5 тис. грн. (57,7%). Це збільшення не слід розглядати як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок збільшення залишків виробничих запасів (на 749,6 тис. грн.) і значного збільшення дебіторської заборгованості за товари (на 301,1тис. грн.). Це свідчить про те, що на підприємстві не дотримуються фінансово-розрахункової дисципліни з покупцями, а грошові кошти мобілізуються у виробничі запаси. Варто подумати про продаж частини виробничих запасів задля збільшення грошових коштів. Також, аналізуючи дану таблицю слід звернути увагу на збільшення сум дебіторської заборгованості по розрахунках з бюджетом (на 83,2 тис. грн. Дані зміни свідчать про погіршення розрахункової дисципліни в бік зниження платоспроможності. Підприємство може скоротити відвантаження продукції, тоді рахунки дебіторів зменшаться. Наявність заборгованості дебіторів спричиняє фінансові труднощі, оскільки підприємство відчуває недолік фінансових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, виплати заробітної плати та ін.

Розподіл коштів між основним та оборотним капіталом в 2006 р. складає відповідно 46 %, та 54 %., в 2007 р.: 48,2 % і 51,8%, а в 2008 р.: 39,9% і 60,1%. Отже, на кінець 2008 р. основний капітал зменшився на 6,2 пункти, а приріст оборотного склав відповідно 6,2 пункти. Тобто трапився перерозподіл коштів в бік зниження менш мобільної їх частини – основних коштів. Основний капітал повністю покривається власними джерелами. Перевищення суми власних джерел над сумою їх використання на покриття основного капіталу спрямовується на формування оборотного капіталу. Доля кредиторської заборгованості в формуванні оборотного капіталу складала:

— 2006 р.: (216,4 : 1951,3) × 100 = 13,1%;

— 2007 р.: (377,8: 2084,5) х 100 = 18,1%;

— 2008 р.: (1646,0 : 3076,8) × 100 = 53,5%.

Отже, беручи до уваги проведений аналіз можна стверджувати, що структура фінансових ресурсів підприємства за останні роки була задовільною (це пов'язано з перевищенням власного капіталу в структурі пасивів), незважаючи на наявність значної дебіторської заборгованості, яка пов'язана з традиційними труднощами збуту продукції в нашій економіці і кредиторської заборгованості, що в свою чергу пов’язано з відсутністю грошових коштів у суб’єктів підприємницької діяльності.

2.2. Аналіз формування та розподілу прибутку підприємства

Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку (П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”) чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

— чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);

— валовий прибуток (збиток);

— фінансовий результат від операційної діяльності;

— прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;

— прибуток (збиток) від звичайної діяльності;

— прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності.

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ПДВ, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо [19, с. 48].

Проаналізуємо формування чистого прибутку підприємства за даними Звіту про фінансові результати ТОВ „Гудок” за 2006-2008 рр. (табл. 2.2.)

Таблиця 2.2.

Аналіз формування чистого прибутку ТОВ „Гудок”

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення
(+, -)	%
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції	2875,8	4115,5	11247,4	8371,6	в 2,9 р.
Собівартість реалізованої продукції	2453	3488,5	9964,8	7511,8	в 3,1 р.
Валовий прибуток	422,8	627	1282,6	859,8	в 2,1 р.
Адміністративні витрати	102,1	102,1	102,1	0	0
Витрати на збут	111,6	391,1	637,1	525,5	в 4,7 р.
Інші операційні витрати	0	0	200	200	100
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	209,1	133,8	343,4	134,3	64,23
Податок на прибуток від звичайної діяльності	62,73	40,14	103,02	40,29	64,23
Чистий прибуток	146,37	93,66	240,38	94,01	64,23

Як видно з табл. 2.2, стрімкий ріст чистого доходу припадає на 2008 р., що пов`язано з реорганізацією підприємства та підвищенням його активності на ринку.

За період з 2006-2008 рр. виручка від реалізації збільшилась на 8371,6 тис.грн., тобто майже в 3 рази. Звичайно, таке підвищення також викликане збільшенням собівартості сировини та інших ресурсів.

Собівартість реалізованої продукції за період 2006-2008 рр. зросла на 7511,8 тис. грн, або в 3,1 рази. Як видно зростання собівартості випереджає зростання виручки, тому це негативно відображається на прибутку.

Прибуток від реалізації в 2008 р. зріс в порівнянні з 2006 р. на 134,3 тис. грн., або на 64,2%, хоча в порівнянні з 2007 р. прибуток в 2008 р. зріс на 209,6 тис. грн., тобто в 1,5 рази.

Чистий прибуток підприємства збільшився порівняно з 2007 р. на 146,72 тис.грн., або в 1,6 раз, а порівняно з 2006 р. — на 94 тис.грн., або на 64,2%.

Прослідкуємо динаміку чистого прибутку підприємства, розрахунку абсолютних приростів, базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту (табл. 2.3.).

Таблиця 2.3.

Аналіз динаміки чистого прибутку ТОВ „Гудок” (2004-2008 рр.)

Роки	Чистий прибуток, тис.грн.	Абсолютний приріст, тис.грн.	Темп зростання	Тепм приросту, %	Абсолютне значення приросту
ланц.	баз.	ланц	баз.	ланц.	баз.	ланц.	баз.
2004	35,6				1
2005	71,3	35,7	35,7	2,00	2,00	100,28	100,28	21,99	21,99
2006	146,37	75,07	110,77	2,05	4,11	105,29	311,15	22,02	21,99
2007	93,66	-52,71	58,06	0,64	2,63	-36,01	163,09	22,42	21,99
2008	240,38	146,72	204,78	2,57	6,75	156,65	575,22	23,45	21,99

Як видно з табл.2.3, рівень чистого прибутку на протязі останніх п`яти років динамічно збільшувався, проте в 2007 р. спостерігалось його зниження порівняно з минулим 2006 р. на 52,7 тис.грн., або на 36%.

За 5 років чистий прибуток збільшився на 575,22%. Середньорічний темп зростання складає: Т = = 161%.

Для більшої наглядності динаміку чистого прибутку підприємства зобразимо графічно (рис.2.1.).

Рис.2.1. Динаміка чистого прибутку ТОВ „Гудок” в 2006-2008 рр.

Проаналізуємо структуру чистого доходу ТОВ „Гудок” (табл. 2.4.).

Таблиця 2.4.

Аналіз структури чистого доходу ТОВ „Гудок”

Складові	2007 р.	2008 р.	Відхилення
тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	пунктів структури
Пошиття одягу	2230,60	54,20	7134,21	63,43	4903,61	219,833	9,23
Їдальня	728,44	17,70	1550,33	13,78	821,89	112,828	-3,92
Торгівля	790,18	19,20	2118,50	18,84	1328,32	168,105	-0,36
Інша діяльність	366,28	8,90	444,36	3,95	78,08	21,3167	-4,95
Всього:	4115,50	100,00	11247,4	100,00	7131,90	173,294	0,00

Як видно з таблиці, найбільшу частку в загальному чистому доході підприємства займає надання послуг з пошиття одягу замовникам, при цьому питома вага цієї статті доходу в 2008 р. збільшилась на 9,23 пунктів структури. Відповідно частка інших складових чистого доходу за 2008 р. зменшувалась.

Таблиця. 2.5.

Аналіз факторного аналізу прибутку по виробу А

З даних таблиці 2.5. видно, що прибуток по виробу А зменшився порівняно з планом на 2305 млн. грн., у тому числі за рахунок зміни: (табл. 1.11.)

— кількості реалізованої продукції — зменшився на 1870 млн. грн.;

— ціни реалізації — збільшився на 970 млн. грн.;

— змінних витрат — зменшився на 1455 млн. грн.;

— суми постійних витрат — збільшився на 50 млн. грн.

Таблиця.2.6.

Розрахунок впливу факторів на прибуток

Діюча методика аналізу рентабельності не відображає взаємозв'язку "обсяг- затрат — прибуток". За даною методикою рівень рентабельності не залежить від обсягу продажу, так як при зміні обсягу продаж рівномірно відбувається зміна прибутку і суми витрат. Насправді й прибуток, і витрати підприємства не змінюється пропорційно обсягу реалізації, так як частина витрат є постійними.

Тому методика аналізу рентабельності за системою "директ-костінг" має переваги, так як при її використанні враховується взаємозв'язок обсягу продажу, витрат і прибутку. Це забезпечує більш точне обчислення впливу факторів, а значить забезпечує більш високий рівень планування і прогнозування фінансових результатів. Розглянемо методику аналізу окремих видів продукції за системою “директ-костінг”.
При аналізі рентабельності по системі "директ-костінг" застосовують факторну модель:

де Кі- рентабельність і -виробу;

Пі -прибуток і -виробу ;

Зі- затрати і -виробу ;

Кі — кількість і -виробу ;

ІЦ- ціна і -виробу ;

Уі — змінні витрати і -виробу ;

Ні — постійні витрати і -виробу.

Для аналізу впливу факторів на рентабельність за системою "директ-костінг" застосовуємо вихідні дані таблиці.

Для розрахунку впливу факторів на рентабельність складемо аналітичну таблицю 2.7.

Таблиця 2.7.

Аналіз впливу факторів на рентабельність за системою “директ-костінг”

З даних таблиці 2.7. видно, що фактична рентабельність, порівняно з планом, знизилася на 9,45%(15,55-25). Це відбулося за рахунок зміни:

— кількості реалізованої продукції — рентабельність знизилась на 6,25%;

— ціни реалізації — рентабельність зросла на 4,75%;

— змінних витрат — рентабельність знизилася на 8,21%;

— постійних витрат -рентабельність зросла на 0,26%.

З проведеного аналізу можна зробити висновок, що у ТОВ „Гудок” простежується стабільна тенденція зростання прибутку, тому підприємству потрібно докладати зусиль для підтримання існуючого рівня прибутковості та пошуку додаткових резервів зростання прибутку.

Розглянемо особливості розподілу прибутку у ТОВ „Гудок”.

Чинне законодавство України передбачає першочерговим обов`язком кожного суб`єкту підприємницької діяльності внесення до державного бюджету таких видів податків і зборів з одержаного балансового прибутку: податку на прибуток, податку на нерухоме майно, податку на землю, податку з власників транспортних засобів. Прибуток, що залишається після сплати перелічених податків, надходить у повне розпорядження підприємства.

Основні напрями використання чистого прибутку у ТОВ „Гудок” визначені Статутом.

Господарська практика у ТОВ „Гудок” передбачає наступні напрями використання чистого прибутку (табл.2.8).

1. Фонд інвестування підприємства (фінансування витрат на науково-дослідні роботу, розробку і освоєння нових видів продукції (робіт, послуг), модернізацію обладнання, реконструкцію і модернізацію діючого виробництва, придбання і створення нематеріальних активів, поповнення обігового капіталу).

2. Фонд фінансування витрат, пов`язаних із соціальними потребами (витрати на експлуатацію соціально-побутових об`єктів, що є на балансі підприємства, будівництвом об`єктів невиробничого призначення, проведення оздоровчих та інших заходів.

3. Фонд стимулювання персоналу підприємства (матеріальне заохочення працівників: виплата одноразових премій за виконання вадливих виробничих завдань, надання одноразових матеріальних допомог, преміювання за створення, освоєння і впровадження нової техніки тощо).

4. Резервний фонд, що формується у розмірах, рекомендованих чинним законодавством та Установчими документами підприємства [18, с. 95].

Таблиця 2.8

Розподіл чистого прибутку у ТОВ „Гудок”

№ з/п	Показник	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення 2008 р. від 2006 р.
(+, -)	%
1.	Чистий прибуток, тис.грн.	146,37	93,66	240,38	94,01	64,23
2.	Розподіл чистого прибутку, тис.грн.
	фонд інвестування виробництва	62,94	42,15	112,98	50,04	79,50
	фонд соціального розвитку	36,59	21,54	57,69	21,10	57,66
	фонд стимулювання персоналу	38,06	25,29	58,89	20,84	54,75
	резервний фонд	8,78	4,68	10,82	2,03	23,17
3.	Частка в чистому прибутку, %
	фонд інвестування виробництва	43	45	47	4	х
	фонд соціального розвитку	25	23	24	-1	х
	фонд стимулювання персоналу	26	27	24,5	-1,5	х
	резервний фонд	6	5	5	-1,5	х

Наведені дані свідчать про те, що за всіма напрямами спостерігається збільшення абсолютної суми використання коштів, що пояснюється зростанням чистого прибутку підприємства.

Найбільший абсолютний та відносний приріст спрямування коштів спостерігається у фонд інвестування виробництва: в 2008 р. порівняно з 2006 р. — на 50,04 тис.грн. або на 79,5%.

Відповідно зросла і питома вага цього напряму витрачання коштів чистого прибутку на 4 пункти структури, внаслідок цього за іншими напрямами спостерігається зменшення їх питомої ваги в чистому прибутку.

Позитивно характеризує підприємство зростання витрат на соціальний розвиток і стимулювання персоналу, проте їх питома вага в фонді розподілу чистого прибутку зменшується.

На підприємстві успішно застосовуються форми стимулювання персоналу та управлінських кадрів за рахунок чистого прибутку підприємства. Вищі управлінські кадри стимулюють шляхом відрахувань з прибутків, персонал заохочують преміюванням та шляхом надання матеріальної допомоги.

Розділ 3. Шляхи підвищення прибутку підприємства та напрямки вдосконалення його використання

На думку експертів, вироблена продукція, надані послуги та виконані роботи ТОВ „Гудок” відрізняються досить високою якістю. Проблема збільшення обсягів господарської діяльності полягає в дуже високій собівартості. Це пов'язано з високими цінами на ресурси, що закуповуються для виробництва продукції та надання послуг. Формування витрат на виробництво продукції в 2006-2008 рр. представлено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Витрати на виробництво продукції, надання послуг у ТОВ „Гудок” в 2006-2008 рр.

Найменування показника	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Відхилення 2008 р. від 2006 р.
тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	п.стр.
Матеріальні затрати	1717,84	70,03	2442,65	70,02	7262,35	72,88	5544,51	322,7	2,85
Витрати на оплату праці	333,61	13,6	474,44	13,6	1437,92	14,43	1104,31	331,0	0,83
Відрахування на соціальні заходи	96,65	3,94	137,45	3,94	405,57	4,07	308,92	319,6	0,13
Амортизація	109,16	4,45	154,89	4,44	393,61	3,95	284,45	260,6	-0,5
Інші операційні витрати	195,99	7,99	278,73	7,99	466,35	4,68	270,36	137,9	-3,31
Повна собівартість	2453,0	100	3488,5	100	9964,8	100	7511,80	306,2	0
В т.ч. постійні витрати	437,86	17,85	592,35	16,98	1410,0	14,15	972,16	222,0	-3,7
змінні витрати	2015,14	82,15	2896,15	83,02	8554,8	85,85	6539,64	324,5

Як бачимо з табл. 3.1, витрати на виробництво продукції та надання послуг в 2008 р. збільшились порівняно з 2006 р. на 7511,8 тис.грн., або на 306%. Збільшення витрат відбулось за всіма статтями, а особливо по матеріальним витратам. Інші операційні витрати підприємства в 2008 р. зменшились.

Змінилась і структура витрат: збільшилась доля матеріальних витрат, витрат на оплату праці, на соціальні заходи , а частка амортизації та інших операційних витрат зменшилась.

Тому найголовніша задача для даного підприємства – управління прибутком через зниження собівартості виробництва.

Для ефективного управління прибутком слід починати з управління витратами. Управління витратами — це:

— усвідомлення того, де, коли і в яких обсягах витрачаються ресурси підприємства;

— прогноз того, де, для чого і в яких обсягах необхідно залучати додаткові фінансові ресурси;

— вміння забезпечити максимально високий рівень віддачі;

— від використання ресурсів [19, с. 66].

Управління витратами — це вміння економити ресурси і максимізувати віддачу від них.

Переваги ефективного управління витратами є наступними:

1) виробництво конкурентноздатної продукції за рахунок більш низьких витрат і, відповідно, цін;

2) наявність якісної і реальної інформації про собівартість окремих видів продукції та їх позиції на ринку порівняно з продуктами інших виробників;

3) можливість застосування гнучкого ціноутворення;

4) надання об'єктивних даних для складання бюджету підприємства;

5) можливість оцінки діяльності кожного підрозділу підприємства з фінансової точки зору;

6) прийняття обґрунтованих і ефективних управлінських рішень [19, с. 71].

Основними шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них – механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь-якої шкоди для виробництва. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу.

Матеріальні ресурси займають 72,88% в структурі витрат на виробництво продукції. Звідси, зрозуміло значення економії цих ресурсів, раціонального їх використання. І знову на перший план тут виступає застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів. Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини та матеріалів, які надходить від постачальників.

Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, максимізації їх завантаження, а також списання з балансу непрацюючого, морально застарілого обладнання.

Розподілимо витрати підприємства на постійні і змінні. При аналітичних розрахунках необхідно розрізняти перші витрати від других за допомогою проміжного результату діяльності підприємства. Цю величину називають валовою маржею. Головною метою підприємства має бути максимізація валової маржі, оскільки саме вона є межею покриття постійних витрат і формування прибутку.

Операційний аналіз дозволить розрахувати таку суму або кількість продаж, при яких надходження дорівнює витрачанню

Запас фінансової міцності показує, як виручка від реалізації віддаляється від межі рентабельності. Розрахунок показників по видам продукції наводиться в таблиці 3.2.

Як видно з табл.3.2., в 2008 р. виручка від реалізації перевищує змінні витрати підприємства на 2692,6 тис.грн., що є головною причиною прибуткової діяльності підприємства.

Шляхом розрахунку можливих змін витрат і ціни складено план на 2009 р. На основі моделювання різних варіантів змін витрат і ціни визначено, що середня ціна підприємства має бути підвищена на 10%, а витрати на виробництво і реалізацію продукції знижені на 5%.

Таблиця 3.2

Розрахунок межі рентабельності, запасу фінансової міцності і сили впливу операційного важеля

Показники	2008 рік	план на 2009 рік
Пошиття одягу	Послуги харчування	Торгівля	Інша діяльність	Всього	Пошиття одягу	Послуги харчування	Торгівля	Інша діяльність	Всього
Виручка від реалізації	7134,2	1550,3	2118,5	444,4	11247,4	7847,62	1705,33	2330,35	488,84	12372,14
Змінні витрати	5389,52	1197,67	1625,41	342,19	8554,80	5120,05	1137,79	1544,14	325,08	8127,06
Валова маржа	1744,68	352,63	493,09	102,21	2692,60	2727,57	567,54	786,21	163,76	4245,08
Коефіцієнт валової маржі	0,2446	0,2275	0,2328	0,2300	0,2394	0,3476	0,3328	0,3374	0,3350	0,3431
Постійні витрати	888,30	197,40	267,90	56,40	1410,00	843,89	187,53	254,51	53,58	1339,50
Межа рентабельності	3632,37	867,85	1151,00	245,23	5889,78	2427,98	563,48	754,36	159,94	3903,93
Запас фінансової міцності, грн	3501,83	682,45	967,50	199,17	5357,62	5419,64	1141,85	1575,99	328,90	8468,21
Запас фінансової міцності, у % до виручки	50,91	55,98	54,33	55,18	52,37	30,94	33,04	32,37	32,72	31,55
Прибуток	856,376	155,228	225,188	45,808	1282,6	1883,69	380,01	531,70	110,18	2905,58

На основі таблиці 3.2 складемо зведену таблицю 3.3., що відображає формування прибутку підприємства на основі моделювання економічної політики ТОВ „Гудок”.

Таблиця 3.3

Моделювання прибутку ТОВ „Гудок”

Показники	2008 р.	прогноз на 2009 р.	Зміна, %
Виручка від реалізації	11247,4	12372,14	110,00
Витрати	9964,80	9466,56	95,00
Прибуток	1282,60	2905,58	226,54

На основі моделювання змін цін та витрат за даними таблиці 3.3 складемо діаграму (рис.3.1.).

Рис.3.1. Прогноз формування прибутку ТОВ „Гудок” в 2009 р.

Як видно з рис.3.1 та табл.3.3, збільшення середньої ціни на 10% та зменшення витрат діяльності на 5% приведе до зростання валового прибутку підприємства на 1623 тис.грн, або в 2,2 рази, порівняно з 2008 р.

Управління прибутком має базуватись на врахуванні комерційних ризиків: зменшення обсягу продажу внаслідок підвищення ціни, зростання цін на матеріальні і енергетичні ресурси і т.д. Будь-яке зниження виручка завжди викличе зменшення прибутку і підприємство може отримати збиток. Сила впливу операційного важеля показує на скільки відсотків зміниться прибуток при змінні виручки на 1%.

Сила впливу операційного важеля : валова маржа/прибуток=4245,1/2905,6=1,46. Це означає, що при скороченні виручки на 10% прибуток знизиться на 14,6% (10*1,46).

Таким чином, потрібно постійно контролювати запас фінансової міцності підприємства, знаходити шляхи зменшення витрат, проводити гнучку цінову політику, що сприятиме збільшенню обсягу реалізації продукції та надання послуг. Як тільки підприємство досягне межі рентабельності (3903,9 тис.грн), можна використовувати систему знижок, інші заходи по стимулюванню збуту.

Стабільність фінансово-господарської діяльності підприємства у ТОВ „Гудок” може бути забезпечена тільки за умови постійної реалізації продукції (робіт, послуг) та одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов`язання. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і зобов`язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень. Загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечив би постійне перевищення доходів над витратами.

Стратегія підвищення прибутковості ТОВ „Гудок” повинна спрямовуватись на:

— виявлення і ліквідацію втрат і збитків, їх причин і перебудувати організаційну структуру таким чином, щоб підприємство могло одержати максимальний прибуток;

— налагодження жорсткого внутрішньогосподарського контролю і проводити глибоку ревізію діяльності, інвентаризацію статей балансу, детально вивчити склад матеріальних цінностей, особливості готової продукції, дебіторської заборгованості;

— впровадження автоматизованої системи інформації, яка б могла своєчасно, достовірно, повно і систематично надавати керівним органам підприємства необхідну інформацію про зовнішні та внутрішні умови, інформацію про реальний економічний стан на підприємстві;

— об`єктивна оцінка недоліків у керівництві, практичній діяльності та кваліфікації керівного персоналу; вдосконалення методів управління підприємством на основі правильного добору керівників, підвищення рівня їх загальної і спеціальної освіти, а також шляхом застосування колективних форм керівництва підприємством;

— постійне дотримання розрахунково-платіжної дисципліни при розрахунках як з постачальниками , так і з покупцями продукції.

Комплексне виконання цих заходів дозволить покращити фінансовий стан підприємства.

Висновки

Прибуток, як економічна категорія,представляє собою грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основну форму грошових накопичень господарюючих суб'єктів. Він характеризує доходність підприємства від проведення відповідних заходів, окупність вкладених витрат і використаного майна в результаті проведення заходів.

За результатами проведеного дослідження господарської діяльності ТОВ „Гудок” можна зробити наступні висновки.

За 2008 р. виробнича і фінансова ситуація на підприємстві значно покращилась: зросли темпи росту обсягу виробництва і реалізації продукції, а також темпи росту балансового і чистого прибутку. Підвищились і показники використання ресурсів підприємства: продуктивність праці, фондовіддача, коефіцієнт оборотності і оборотних засобів.

Рентабельність господарської діяльності по роках була позитивною, так у 2006 р. вона склала 7,3%, в 2007 р. 3,3% , а в 2008 р. 3,1%. Таке зменшення рівня рентабельності оцінюється негативно, відбувається стрімке падіння його рівня, так за період 2006-2008 рр. рентабельність зменшилась більш ніж в два рази. Тому господарську діяльність підприємства можна вважати низькорентабельною. Зменшення рівня прибутковості пояснюється перш за все тим, що на протязі цих років істотно подорожчала сировина, енергоносії, зросли витрати на оплату праці, внаслідок чого собівартість продукції зросла за цей період в 3,1 а ціни реалізації підвищилися не значно, в середньому на 50%. Але не дивлячись на відносно низький рівень рентабельності, надання послуг працівникам залізниці є надійним джерелом доходу підприємства.

Структура фінансових ресурсів підприємства за останні роки була задовільною (це пов'язано з перевищенням власного капіталу в структурі пасивів), незважаючи на наявність значної дебіторської заборгованості, яка пов'язана з традиційними труднощами збуту продукції в нашій економіці і кредиторської заборгованості, що в свою чергу пов’язано з відсутністю грошових коштів у суб’єктів підприємницької діяльності.

Під час планування чистого прибутку на підприємстві не враховується розподіл витрат на постійні і змінні, не досліджується взаємозв’язок між обсягом виробництва, витратами і ціною продукції. Тому пропонується під час планування чистого прибутку підприємства проводити операційний аналіз, який дозволяє забезпечувати залежність прибутку від витрат і обсягу реалізації, тобто визначати чутливість прибутку до різних напрямів планування виробничо-господарської діяльності. Застосовуючи операційний аналіз, можна передбачати всі варіанти впливу зміни обсягу реалізації ціни, витрат на величину прибутку і обрати прийнятний для підприємства варіант.

Найголовнішою задачею для даного підприємства є управління прибутком через зниження собівартості виробництва.

Основними шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них – механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь-якої шкоди для виробництва. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу.

Матеріальні ресурси займають 72,88% в структурі витрат на виробництво продукції. Звідси, зрозуміло значення економії цих ресурсів, раціонального їх використання. І знову на перший план тут виступає застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів. Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини та матеріалів, які надходить від постачальників.

Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, максимізації їх завантаження, а також списання з балансу непрацюючого, морально застарілого обладнання.

На основі моделювання різних варіантів змін витрат і ціни визначено, що середня ціна підприємства має бути підвищена на 10%, а витрати на виробництво і реалізацію продукції знижені на 5%. Розрахунки переконують, що дана стратегія приведе до зростання валового прибутку підприємства на 1623 тис.грн, або в 2,2 рази, порівняно з 2008 р.

Список використаних джерел

1. Адамик О. Податок на прибуток: конфлікт норм податкового законодавства із положеннями бухгалтерського обліку/ Економіка, фінанси, право. — 2002. — №4. — с.21 — 23

2. Антонечко В.М., Бурлуцький Б.В. Регресивне оподаткування як чинник підвищення регулювання ролі податку на прибуток/ Фінанси України. — 2002. — №11. — с.72-73

3. Беркута А.В. Удосконалення методології визначення прибутку у вартості будівельно-монтажних робіт/ Фінанси України. — 2002. — №4. — с.13 – 20

4. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.

5. Гридчина М.В. Финансовый менеджмент: Курс лекцій. – К.: МАУП, 1999. – 136 с.

6. Загорський В., Благун І. Удосконалення механізму справлення платежів з прибутку підприємств / Регіональна економіка. — 2000. — №2. — с.31-36

7. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. зі змінами і доповненнями

8. Господарський кодекс України: За станом на 25 квітня 2004 року. — Харків : Одіссей, 2004. — 247, с.

9. Економіка виробничого підприємства: Навч.посібник/ За ред.. Й.М.Петровича. — К., 2001. — 405 с.

10. Економіка підприємства: Підручник/ За ред..С.Ф.Покропивного. — К., 2001. — 528 с.

11. Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств: Навч.посібник. – К.: Вища шк., 1992. – 191 с.

12. Каретнікова В.С. Планування діяльності підприємства: навч.посібник. – Х., 1999. – 265 с.

13. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия: проблемы, концепции и методы – М.: Финансы, 1997.

14. Растяпін А.В., Губенко С.П. Максимізація прибутку підприємства/ Фінанси України. — 2002. — №2. — с.19-29

15. Римарчук О., Лисенков Ю. Зміни в оподаткуванні прибутку підприємств/ Економіка України. — 2002. — №11. — с.19-21

16. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственнной деятельности предприятия. – Минск: ООО «Новое знание», 1999. – 688 с.

17. Тян Р.Б. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник . – К.: МАУП, 1998. – 156 с.

18. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. Навч.посібник.Житомир: ЖІТІ, 2000. – 440 с.

19. Фінансова діяльність підприємтсва: Підручник/ Бандурка О.М. та ін.. — К., 2002. — 384 с.

20. Фінансова діяльність підприємства: Навч.посібник /За ред. Г.Г.Кірейцева. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 326 с.

Додатки

Додаток А.

Організаційна структура ТОВ „Гудок”

©2018 - 2024