Вступ

Податкова система Швеції включає безліч прямих і непрямих податків і зборів. Найбільш важливими прямими податками є державний та місцевий прибуткові податки і державний податок на власність. Прямими податками обкладаються також спадкоємство (мито, що сплачується спадкоємцем) і дарування.

Всі доходи від непрямого оподаткування, що фактично поступають в державну скарбницю, мають два основні джерела: податок на додану вартість і акцизні збори, якими обкладається ряд товарів. Важлива роль відводиться таким непрямим податкам, як акцизи на тютюн і алкоголь.

Визначення рівня державних і місцевих податків входить у владні повноваження шведського парламенту. Проте місцеві органи можуть встановлювати рівень прибуткового податку безпосередньо в муніципалітетах і обласних органах самоврядування.

Є річний податок на користування особистим транспортом і разовий податок на його придбання. Цікава особливість: на кожній бензоколонці є оголошення, які повідомляють водія, що приблизно 80 відсотків вартості літра бензину (до долара за літр) складає податок.

Енергетичний податок відноситься до сплати за дизельне паливо, вугілля, електроенергію.

При цьому Швеція має угоди приблизно із шістдесятьма країнами про уникнення подвійного оподаткування доходів і власності.

1. Загальна характеристика країни (населення, площа, ресурси)

Швеція знаходиться у Північній Європі в східній частині Скандинавського півострова. На заході межує з Норвегією, на північному сході — з Фінляндією. Зі сходу та півдня омивається Балтійським морем і Ботнійською затокою, з південного заходу — протоками Каттегат і Скагеррак, які сполучають Балтійське та Північне моря. Протока Ересунн, що відділяє Швецію від Данії, в найвужчому місці завширшки всього 3,4 км.

Географічні координати: 62 градуси північної широти і 15 градусів східної довготи.

Швеція є п’ятою за розміром країною у Європі. За площею (близько 450 тис кв. км) її можна порівняти з Іспанією. З 450 тис. кв. км площі країни площа суходолу становить 411 тис. кв. км. Площа узбережних вод — 39 тис. кв. км.

Довжина сухопутних кордонів — 2205 км: 586 км з Фінляндією і 1619 км з Норвегією. Довжина берегової лінії — 3218 км.

Територія простягається з півночі на південь на 1600 км, із заходу на схід — 499 км. Це пояснює відмінності у кліматі і флорі та фауні.

Половину шведської території вкривають ліси. Менше ніж 10% припадає на сільськогосподарські угіддя. Відносно рівнинна територія країни всіяна близько 100 000 озер. Довге гірське пасмо сягає на північному заході 2111м висоти. Тисячі островів лежать уздовж порізаного морського берега.

Швеція — країна з середньою густотою населення (20 осіб/кв. км). При цьому п’ята частина населення країни — іммігранти або особи, які мають одного з батьків, який народився в іншій країні. Наприкінці 1998 року у Швеції мешкало півмільйона іноземних громадян, здебільшого з Фінляндії, Боснії, Норвегії, Іраку, Югославії і Данії. У період з середини ХІХ століття до 1930 року майже 1,5 млн. шведів емігрували з країни, переважно до Сполучених Штатів Америки. Шведська, норвезька і датська мови є германськими, і незважаючи на те, що вони звучать по-різному, більшість людей цих трьох країн розуміють одне одного.

Тривалість життя: загальна — 79,71 років, при цьому 77,07 років у чоловіків і 82,5 років у жінок (2001 р.). 71% сімей живуть окремо від батьків. 80% населення мешкає у містах та поблизу них.

Кількість зайнятого населення у Швеції становить 4 млн. осіб. Протягом багатьох років рівень безробіття за міжнародними стандартами залишався низьким завдяки потужному секторові приватного підприємництва, зростанню державного сектора та активній політиці на ринку праці. Однак внаслідок спаду виробництва, що розпочався у 1990 році, кількість безробітних відчутно зросла, і в 1998 році показник зареєстрованого безробіття становив 6,5% [9, c. 74].

Згідно з законом, робочий тиждень має 40 годин. Тривалість встановленої законом оплачуваної відпустки дорівнює п’яти тижням. Приблизно 22% всіх працівників, в основному жінки, працюють неповний робочий день. 69% жіночого населення у віці від 16 до 64 років зайняті корисною працею.

Близько 83% всіх працівників є членами профспілки. Центральні профспілкові організації: Профспілкове об’єднання працівників фізичної праці, Об’єднання службовців і Об’єднання професійних асоціацій, переважно для робітників з вищою освітою. Головна організація підприємців, Об’єднання працедавців, яке представляє приватні компанії, згуртовані в профспілкові асоціації.

Ринок праці регулюється численними законами, зокрема законодавчими актами про охорону праці, про статус цехового майстра, про умови праці і про участь працівників у прийнятті рішень.

Податок на додану вартість (ПДВ) на більшість товарів і послуг становить 6-25% . Відрахування у фонд соціального забезпечення — на пенсійні виплати, медичне страхування та інші соціальні допомоги — становлять 33,03% для працедавців і 6,95% для працівників. Крім того, компанії відраховують ще 6-7,4% у пенсійні та інші фонди за колективними угодами. Податок на прибуток є місцевим податком, який збирають муніципальні ради-ландстинги (сьогодні це близько 31%), плюс 25% стягується до державного бюджету з доходів, які перевищують 213200 шведських крон на рік [8, c.41-42].

2. Склад та структура податкових надходжень за міжнародною класифікацією

Податкові органи Швеції, що складаються з національного податкового відомства (ДПС Швеції), мають трирівневу систему. ДПС Швеції підкоряється Мінфіну, Уряду країни, але є незалежним від Уряду відомством. Центральному податковому відомству (м. Стокгольм) підкоряються 10 регіональних органів (податкових управлінь) і податкові інспекції (місцеві податкові відділи — інспекції).

У складі регіональних податкових управлінь, очолюваних регіональними директорами, є спеціальні відділення по роботі з великими підприємствами. Обчисленням і сплатою ПДВ займаються відділи непрямих податків, у складі яких обов’язково є фахівці у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкові органи вирішують не тільки питання оподаткування, але і ведуть акти цивільного стану, перепис населення і сприяють забезпеченню загальних виборів.

Прибуткова частина бюджету Швеції складається з наступних надходжень [4, c. 132-133]:

Окремо від податків існує система різноманітних зборів, що стягуються з працедавців (витрати на соціальне страхування), з яких виплачуються пенсії, медичні страховки і інші соціальні виплати.

Кожен працедавець, колективний або індивідуальний, сплачує до бюджету так звані соціальні внески, що дорівнюють приблизно третині заробітку кожного робітника і службовця. Ці засоби йдуть на покриття пенсійних і медичних витрат. Механізм податкових платежів організований так, що виплати розподілені на рік. Перші тридцять відсотків від заробленої суми коштів віднімаються працедавцем на користь бюджету при її виплаті. Податкове управління пильно стежить за виконанням всіх правил.

Навесні починається період заповнення та надання податкових декларацій. У разі недоплати платник податків карається пенею, яка досягає 40 відсотків від доплат.

Щорічно до бюджету Швеції надходить близько 1000 млрд. швед. крон податкових платежів.

Податкові органи надають консультативну допомогу платникам податків у зв’язку з достатньо складною національною податковою системою та частими змінами в оподаткуванні (щонеділі у Парламенті затверджується в середньому одна поправка до нормативних актів, що стосуються оподаткування організацій).

З 1990-х років шведська система оподаткування зазнала кардинальні перетворення, метою яких було зниження рівня податків і, одночасно, розширення бази оподаткування. Для розширення бази оподаткування було скорочено цілий ряд вирахувань, і, одночасно, оподаткування власності стало більш універсальним і ефективним, що повинне стимулювати заощадження засобів і протидіяти накопиченню боргів.

Нова податкова система почала вводитися з кінця липня 1990 року і повністю вступила в дію у 1992 році [8, c. 43].

На сьогодні приватні особи сплачують прибутковий податок і державі, і місцевим органам управління, тоді як юридичні особи (за винятком домоволодіння громадян, що померли) обкладаються тільки загальнодержавним прибутковим податком. Рівень загальнодержавного прибуткового податку для фірм складає 28%. Місцевий прибутковий податок визначається таким чином: щорічно всі місцеві органи управління вирішують, яку частку від доходу оподаткування складатиме податок. У середньому рівень місцевого прибуткового податку складає приблизно 31% від доходу оподаткування.

Доходи тепер стали розумітися декілька ширше, чим раніше. Так, тепер доходи від діяльності, пов’язаної з хобі, теж оподатковуються.

Всі види винагороди за працю і будь-яку іншу діяльність, включаючи заробітну плату і будь-які інші форми платежів, оподатковуються, по можливості, єдиним чином залежно від їх ринкової вартості. Введені нові правила для оподаткування доходів, зв’язаних з використанням автомобілів. Повністю оподатковується безкоштовне живлення. Існують стандарти для оподаткування поденних робіт.

У новій податковій системі Швеції введено спеціальну основну знижку для пенсіонерів, яка складає як мінімум 1,5 базової суми для одинаків і 1,325 базової суми для сімейних пенсіонерів. Проте розмір цієї знижки не може перевищувати величину мінімальної пенсії разом з пенсійною надбавкою або додатковою пенсією.

Спеціальна основна знижка не може складати меншу суму, чим основна знижка, яка вважалася б при відповідному річному заробітку будь-якому платникові податків (не пенсіонерові).

Знижка розповсюджується і на аліменти, що виплачуються колишньому чоловікові або дружині.

Спеціальну систему звільнення від податків для іноземних учених, що тимчасово працюють в Швеції, на сьогодні скасовано. Тепер всі їх доходи повністю оподатковуються. Але існуюча податкова знижка, що компенсує додаткові витрати, пов’язані з перебуванням в Швеції, залишається чинною [6, c. 51-52].

3. Порядок обчислення окремих видів податків

Оподаткування нерухомості

З 1991 року вся нерухомість у Швеції розподіляється на житлову і виробничу. Приватна власність на житло, як правило, складається з одного або двох сімейних володінь, за умови, що вони використовуються для постійного мешкання або проведення відпустки самим власником/власницею або його/її друзями або родичами. Сумісні володіння (кооперативне житло), що використовуються відповідним чином, також розглядаються як приватні житлові приміщення.

Доходи від найму приватних житлових приміщень і квартир декларуються як “доходи з капіталу”, податок на які складає 30%. Право на знижку для компенсації витрат по амортизації орендного житла обмежене 4000 крон в рік на кожне наймане приватне володіння або квартиру, плюс 20% від суми орендного доходу для одноквартирних будинків. У інших випадках воно обмежене певною частиною ренти, залежної від площі, що здається в оренду.

Багатоквартирні будинки, що належать некомерційним житловим компаніям або кооперативам, оподатковуються за стандартним принципом. При цьому 3% оцінної вартості житла прирівнюється до доходу, а знижки, як правило, допускаються тільки на витрати по кредитах. Такі житлові приміщення декларуються як виробнича нерухомість. Податок на нерухомість з такого виду власності також стягується.

Власники багатоквартирних будинків, що не відносяться до згаданих вище, оподатковуються відповідно до так званого договірного принципу, який застосовується у випадках, коли всі доходи з власності декларуються і знижки робляться для кредитних платежів, витрат на зміст нерухомості тощо.

Договірний метод застосовується, з деякими виключеннями, і до кооперативних володінь. У цих випадках доходи також кваліфікуються як отримані від підприємницької діяльності. Податок на нерухомість стягується і в цьому випадку [3, c. 32-33].

Оподаткування доходів з капіталу

До цієї категорії відносяться такі доходи від капіталовкладень, як: відсоткові платежі, дивіденди, зростання і зменшення суми капіталу, доходи від деяких видів нерухомості – і інші подібні види доходів.

Система збору податків у Швеції влаштована таким чином, що податкові платежі здійснюються поступово протягом року. Така система називається “Сплата у міру отримання доходів”. В принципі, ці попередні податкові платежі повинні разом складати кінцеву суму оподаткування.

Для осіб, що працюють по найму, процес розрахунку і сплати податків бере на себе працедавець. Ті, хто не працює по найму, здійснюють попередні платежі самостійно.

Після того, як за допомогою податкової декларації визначена кінцева сума, що підлягає сплаті, її порівнюють з сумою попередніх податкових платежів. Якщо заздалегідь виплачених грошей виявляється недостатньо, платник податків зобов’язується доплатити різницю і сплатити штраф. Якщо було сплачено більше за необхідне, залишок повертається і платник податків отримує з цієї суми додатковий відсоток.

Якщо платник податків не згоден з рішенням податкової інспекції щодо суми податку, він може вимагати перегляду цього рішення у будь-який момент протягом п’яти років з року отримання доходів, оподаткування яких викликало розбіжності.

Крім того, платник податків має право оскаржити рішення податкової інспекції в обласному адміністративному суді (ленсретт). Спочатку апеляції розглядаються місцевими податковими інспекціями, які виносять свою ухвалу до того, як документи надійдуть на розгляд до окружного адміністративного суду. В деяких випадках у результаті такого перегляду податкова інспекція визнає справедливість вимог платника податків, і апеляція відгукується, так і не дійшовши до суду.

Рішення суду, у свою чергу, може бути передане до одного з чотирьох адміністративних апеляційних судів Швеції (каммарретт). В окремих випадках рішення останніх може бути оскаржено у Вищому адміністративному суді (регерінгсретт).

Особи, що надали невірну або неповну інформацію у податковій декларації, підлягають штрафові. Це адміністративна, економічна міра, яка вживається податковими органами. Практично розмір штрафу зазвичай складає до 40% від суми неоплачених податків. Сплата штрафу не звільняє від судового переслідування за ухилення від сплати податків [2, c. 177-178].

Випадки звинувачення у відмові від сплати податків розглядаються у звичайних судах. Максимальне покарання за ухилення від сплати податків у звичайних випадках — два роки позбавлення волі.

Податок на додану вартість стягується у Швеції з 1 січня 1969 року. Спочатку оподаткуванню підлягали тільки товари і особливі види послуг, але в 1991 році відбулося розширення об’єкту оподаткування, в який було включено товари і всі послуги, за винятком спеціального переліку неоподатковуваних товарів і послуг.

Значні зміни в оподаткуванні ПДВ відбулися і при вступі Швеції до ЄС з 1 січня 1995 року.

Натепер податкові органи Швеції керуються наступними основними законодавчими актами:

Конституцією Королівства Швеції і національним законодавством;

• міжнародними договорами (конвенціями), укладеними (підписаними) країнами, що входять до складу ЄС (що передбачають свободу переміщення осіб, товарів, послуг і капіталів);
• директивами ЄС (зокрема шостою директивою Ради ЄС про єдину систему ПДВ – одноманітний об’єкт оподаткування).

Враховується також практика суду ЄС, що займається інтерпретацією норм законодавства країн ЄС і практичного їх застосування (зокрема по ПДВ).

У співставленні з іншими країнами ЄС саме в Швеції – найвищий загальний рівень оподаткування ПДВ по основних товарах і послугах.

Право платників податків на відшкодування ПДВ виникає при виконанні наступних умов:

— вхідний податок повинен відноситися до придбань або імпорту в рамках діяльності оподаткування;

— товари (послуги) реалізуються до інших країн, а також здійснюється і підтверджується експорт товарів (послуг).

Платник податків також має право на вирахування ПДВ і при придбанні товарів для власних виробничих потреб [7, c. 249-250].

Закон про ПДВ у Швеції не встановлює конкретних документів, необхідних для обґрунтування і підтвердження операцій купівлі-продажу у покупця і продавця як усередині країни, так і при постачанні на експорт.

Не дивлячись на те, що терміни відшкодування ПДВ (або рішення про утримання засобів) встановлені на законодавчому рівні і застосовуються протягом 2,5 місяців після останнього терміну подачі декларації, але у випадку, якщо у податкового органу виникають сумніви відносно будь-якої операції і відшкодування ПДВ, він має право відмовити у відшкодуванні ПДВ цій особі на невизначений термін до повної перевірки і з’ясування достовірності всієї необхідної податковому органу інформації і фактично здійснених операцій.

Застосовуються два принципи визначення країни оподаткування по ПДВ при експорті товарів — принцип походження і принцип призначення. Згідно з першим принципом оподаткування проводиться в країні, де продавець веде свою господарську діяльність (принцип походження), а відповідно до другого — оподаткування проводиться в країні знаходження покупця (принцип призначення).

У Швеції при визначенні країни оподаткування ПДВ при експорті товарів, як в країни ЄС, так і інші країни застосовується принцип призначення (по товарах, що експортуються, вхідний ПДВ відшкодовується). При цьому в довгостроковій перспективі планується здійснити перехід на принцип походження як принцип визначення країни оподаткування по товарах, що експортуються, для якого необхідна дія однакових ставок ПДВ у всіх країнах ЄС. Проте в Швеції поки не можуть і не хочуть знижувати ставки ПДВ 20 %.

Залежно від категорії платників податків, які можуть відноситися до малих, середніх і великих підприємств, податкова декларація надається ними щомісячно, за винятком тих осіб, щорічний оборот яких не перевищує 1 млн. швед. крон (малі підприємства) [9, c. 74].

Податкова декларація, що є єдиною для всього підприємства і подається ним (як платником податків ПДВ) до податкового органу, складається з двох частин, одна з яких призначена для ПДВ, а інша — для соціальних внесків і прибуткового податку.

Податковий орган висилає декларацію підприємству приблизно за місяць до дати її подання.

При реалізації товарів (послуг) до інших країн ЄС платники податків повинні надавати щоквартальну звітність по постачанням з вказівкою вартості товарного постачання, вартості тристоронньої торгівлі, а також реєстраційного номера покупця по ПДВ, включаючи код країни, в термін не пізніше 5 числа другого місяця після закінчення кварталу (наприклад, за січень-березень — не пізніше 5 травня). При цьому термін здачі квартального звіту не залежить від того, як підприємство звітує по ПДВ — щомісячно або щорічно. Такий же порядок застосовується і до індивідуальних підприємців.

При неправильному заповненні декларації (звітності), санкції застосовуються тільки по тих декларованих неточностях і помилках, які привели до недоплати податку до бюджету або зайвого відшкодування ПДВ з бюджету. В цьому випадку донараховується недоплачена сума ПДВ і застосовуються санкції у розмірі 20 % від донарахованої (несплаченою) суми податку.

За неточності у декларації, що не привели до недонадходжень до бюджету податкових платежів, санкції не застосовуються, хоча податкові органи Швеції вважають це своїм недоопрацюванням. Відсутність названих санкцій пояснюється тим, що шведська сторона не хотіла застосовувати їх під час вступу до ЄС у 1995 році [9, c. 75].

Висновки

До початку 90-х років Швеція вважалася світовим лідером, як по ВВП, так і за розмірами податкових ставок. Від такого жорсткого податкового тягаря уповільнилися темпи економічного зростання, знизився рівень конкурентоспроможності шведських товарів на світовому ринку, скоротилися розміри інвестицій і низку виробництв було перенесено за межі країни. Тому Урядом Швеції у 90-х роках було проведено податкову реформу і прийнято серйозні заходи щодо зниження податкових ставок.

Виходячи з проведеного аналізу досвіду західних країн щодо організації податкової системи, можна констатувати, що однозначного копіювання досвіду якоїсь окремої країни бути не може, оскільки на створення будь-якої системи, у тому числі і податкової, має вплив величезна кількість чинників. Тому можна говорити тільки про адаптацію досвіду зарубіжних країн в умовах України.

У випадку із Швецією податки – це похідна успішно функціонуючої економіки. Парадокси «шведської моделі» зводяться не до фінансової або політичної, а етичної дилеми.

Для будь-якої партії і політичного лідера є само собою зрозумілим, що слід допомагати дітям за рахунок дорослих, хворим – за рахунок здорових, бідним – за рахунок багатих тощо. Принцип солідарності увійшов до крові і плоті нації. Всі розуміють: система соціальних гарантій, складова серцевини суспільства загального добробуту, «народного будинку», може існувати і розвиватися тільки за рахунок податків і ефективно функціонуючої системи за їх визначенням і збором.

Податкова система в Швеції не є чимось відсталим і застиглим. Не встигне риксдаг поставити підпис під одним законом — уряд береться за проект наступного. В обговоренні податкових законопроектів менше всього зустрічається політичних інтриг або амбіцій. В основі новацій кладуться реальні прогнози і тенденції розвитку економіки на найближчі роки. Згідно з опублікованим нещодавно дослідженням впливового експертного агентства США Швеція знаходиться на першому місці по зростанню продуктивності праці серед 12 найбільш розвинених країн Європи і світу.

На першому місці Швеція – і по конкурентоспроможності найбільших шведських індустріальних концернів. Податкову систему країни можна образно співставити з механізмом реле, який регулює оптимальну взаємодію між виробництвом і розподілом. На прикладі Швеції можна зробити висновок про те, що розумно побудована податкова система, що органічно вписується у всі суспільно-державні структури, здатна забезпечувати ефективність економічної моделі навіть всупереч достатньо високому рівню податкових відрахувань.

Список використаної літератури

1. Гарридо Л. Страна «победившего социализма»: Швеция // Бизнес. — 2003. — № 26. — С. 96-99
2. Комарова І. Податкові системи України і зарубіжних країн: навч.-метод. посібник / Бердянський ун-т менеджменту і бізнесу. — Донецьк : Юго-Восток, 2007. — 304c.
3. Котіна Г. Податкові важелі впливу на економіку в сучасних умовах: вітчизняний та світовий досвід // Економіст. — 2010. — № 5. — С. 31-35
4. Крисоватий А. Податкові системи зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл.. — Т. : Економічна думка, 2001. — 258с.
5. Литвиненко Я. Податкові системи зарубіжних країн: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2004. — 208с.
6. Мельник В.М. Використання податкових інструментів в умовах становлення ринкової економіки // Фінанси України. — 2010. — № 2.- С.46-57
7. Мельник П. Банківські системи зарубіжних країн: підручник / П. В. Мельник, Л. Л. Тарангул, О. Д. Гордей; Держ. податк. адмін. України ; Нац. ун-т держ. податк. служби України. — К. : Алерта : Центр учбової літератури, 2010. — 586 с.
8. Радзієвський О. Найзручнші податкові системи світу / Олександр Радзієвський // Податкове планування. — 2009. — № 6. — С. 41-44
9. Скрипник А. Податкова система Швеції // Податкове планування. — 2001. — № 3. — С. 74-75
10. Хирдман С. Шведская социальная модель: управление и развитие // Проблемы теории и практики управления. — 2000. — № 3. — С. 8-11
11. The city of Stockholmstad The International Department at Stockholm City Hall. – 2007. – 35 p.
12. sweden.gov.se
13. Grafts service / Ministry of Health and Social Affairs, Sweden. ­Stockholm. – April. – 2007. – p. 4.
14. Local government in Sweden­organization, activities and finance / The Ministry of Finance. – 10333 Stockholm. – 2007. – 20 p.
15. Levels of local democracy in Sweden / Swedish Association of Local Authorities and Regions. – 2007. – 22 p.
16. OECD in figures 2007 // OECD Publications. — Paris, 2007.
17. Tax administration in OECD and selected Non-OECD countries: Comparative information series 2006 // OECD, Center for tax policy and administration. — Paris, 2007.
18. Paying taxes. The global picture // World Bank. — 2007.
19. Taxation trends in the European Union // Eurostat statistical books. — Luxembourg. — 2007.
20. Compliance risk management: audit case selection system // OECD, Centre for tax policy and administration. — Paris, 2004.