Актуальність дослідження: Лінгвістична експертиза є засобом доказу мовної діяльності. Об’єктом дослідження лінгвістичної діяльності є мова, висловлення, тексти, тлумачення. Експерт лінгвіст використовує знання розмовної лексики, сленгу, жаргонів, тлумачних словників. Експертиза використовується в складі доказів та проводиться в рамках цивільних, кримінальних, арбітражних і адміністративних справ у повній відповідності з Законом про державну судово-експертну діяльність. Часто незалежна лінгвістична експертиза сприяє обґрунтованим рішенням в справах по звинуваченню в образі, наклепі, екстремізмі, в справах про захист честі, гідності, ділової репутації, суперечках з рекламних текстів, товарних знаків.

Види експертизи:

• авторознавча експертиза встановлює, хто автор тексту і за яких обставин цей текст створено;
• експертиза текстів у документальних суперечках досліджує спірні інтерпретації текстів нормативно-правових актів, контрактів, листування, заповітів, розписок і т. ін.; експерт-лінгвіст не тлумачить правову норму, а встановлює лінгвістичними методами, яка з альтернативних інтерпретацій спірного тексту є обґрунтованою;
• експертиза перекладу (в зіставленні з оригіналом) з’ясовує чи еквівалентний текст (сегмент тексту) його перекладові, як співвідносяться між собою термінологічні позначення в текстах різними мовами, чи дає текст підстави для неоднозначного прочитання та наскільки це відображено в перекладі і т. ін.
• експертиза тексту в справах про захист честі, гідності й ділової репутації встановлює чи містить текст негативну інформацію про особу, в якій формі (твердження, чи оцінного судження) подано інформацію, чи є підстави вважати, що судження виражено в брутальній, принизливій або непристойній формі;
• експертиза тексту щодо закликів до насильницької зміни державного ладу, зміни державних кордонів тощо встановлює (1) чи є в тексті заклики і (2) який зміст цих закликів;
• експертиза тексту в справах про погрози встановлює (1) чи є в тексті погрози і (2) який зміст цих погроз;
• експертиза діалогічного тексту (записи переговорів, розмов, інтерв’ю, обмінів СМС і т. ін.) зазвичай має завданням виявити висловлення, що спонукають адресата до вчинення певних дій (наприклад, у справах про шахрайство), виявити приховані засоби мовленнєвого впливу на особу, встановити в чому полягає такий вплив і т. ін.; специфічним об’єктом дослідження є значення жестів, що супроводжують або замінюють словесні засоби вираження в потоці спонтанного мовлення;
• експертиза тексту в справах про введення в оману (переважно стосується реклами, інструкцій до товарів та лікарських засобів, технічних регламентів, текстових матеріалів на етикетках, упаковці і т. ін.) зазвичай досліджує, чи є в текстовому матеріалі лінгвістичні передумови для двозначного тлумачення якихось його елементів або двозначного тлумачення тексту в цілому, чи є в тексті вказівка на те, що ефект від застосування певного засобу є гарантованим і т. ін.;
• експертиза тексту в справах про розпалювання міжнаціональної ворожнечі пов’язана з виявленням і аналізом текстових елементів, що вказують на негативне ставлення до представників певної етнічної (расової, релігійної) групи, на вищість однієї етнічної (расової) групи над іншими тощо;
• експертиза документальних записів власних назв пов’язана із встановленням ідентичності записів, між якими є орфографічні відмінності (у рамках однієї або декількох мов, а також визначенням нормативної (рекомендованої) форми запису власної назви українською або іншою мовою. У справах про забезпечення юридичної охорони товарного знаку завданням експерта є зазвичай встановлення подібності власних назв до ступеня сплутування або, навпаки, їх несхожості.

Методи експертизи

У лінгвістичній експертизі розрізняють експертизу звукозаписів і експертизу тексту. Лінгвістична експертиза звукозаписів проводиться на підставі лінгвістичного аналізу, мовної культури, аудіотивного і інструментального аналізу. Для лінгвістичної експертизи тексту проводять семантичний, лексичний, морфологічний, синтаксичний, граматичний і стилістичний аналізи

Питання експертизи:

1. Чи є в тексті негативні відомості про … (ПІБ, назва юридичної особи), його діяльності та про його особистих ділових і моральних якостях? У яких конкретно висловлюваннях містяться ці відомості і яка їхня смислова спрямованість?
2. Якщо у вищевказаних фразах є негативні відомості про … (ПІБ, назва юридичної особи), то в якій формі вони виражені: твердження, припущення, питання?
3. Підтверджує аналіз тексту, що в ньому є у формі тверджень фрази, які містять відомості про порушення паном … (ПІБ) діючого законодавства, загальноприйнятих моральних норм і принципів?
4. В якому значенні вжито слово (словосполучення, фраза, конструкція) у тексті публікації?
5. Яка композиційна структура тексту статей (статті), які стилістичні прийоми використовує автор і як вони характеризують героїв публікації?
6. Є відомості, викладені в тексті, твердженнями про факти, якщо так, то яких, або оціночними судженнями, думкою автора публікації?

Або:

– дати тлумачення і роз’яснення значення і походження слів, словосполучень, стійких фразеологічних виразів (ідіом);

– інтерпретувати основне і додаткове (конотативне) значення одиниці мови (усної або письмової);

– здійснити тлумачення положень тексту документа для встановлення того, які варіанти розуміння цих положень можливі у сучасному дискурсі;

– провести дослідження товарних знаків, словесних позначень, девізів, слоганів, рекламних текстів, комерційних, фірмових найменувань на предмет їх тотожності або схожості до ступеня змішування із іншими позначеннями;

– провести дослідження тексту (фрагмента) з метою виявлення його змістовно-смислової спрямованості, модальності пропозицій, експресивності і емотивності мовних одиниць, їх формально-граматичної характеристики та семантики, специфіки використаних стилістичних засобів і прийомів.

Призначення експертизи обов’язково:

– у кримінальному судочинстві та діяльності правоохоронних органів з розкриття, розслідування і попередження злочинів, скоєних за допомогою словесних діянь (наклеп, образа, збудження ненависті і ворожнечі, а також приниження людської гідності за ознаками приналежності до національної, релігійної або іншої соціальної групи, незаконне використання товарного знаку, свідомо помилкова реклама, порушення авторських і суміжних прав, винахідницьких і патентних прав, незаконне розповсюдження в літературі порнографічних матеріалів тощо);

– у цивільному судочинстві судів загальної юрисдикції за позовами про захист честі, гідності, а також ділової репутації громадян, захист авторських і суміжних прав;

– в арбітражних судах за позовами юридичних осіб про захист ділової репутації, про визнання недійсним (або незаконним) рішень про анулювання реєстрації словесного позначення в якості товарного знака, про заборону використання позначення, схожого до ступеня змішування з зареєстрованим товарним знаком, про визнання незаконним попередження друку, винесеного ЗМІ у зв’язку з поширенням екстремістських матеріалів та інших порушеннях законодавства про ЗМІ і т. д.;

– в справах про адміністративні правопорушення (пропаганда наркотичних засобів і психотропних речовин або їх прекурсорів).

Хід роботи:

• голосова ідентифікація або судова фонетика (визначення того, чи є голос, що звучить на стрічці, загрозливим);
• авторство ідентифікації або судова стилістика (визначення того, хто написав конкретний текст, при його порівнянні з відібраними або вільними зразками письма);
• дискурс-аналіз (аналіз структури письмового або розмовного висловлювання для визначення того, хто почав розвивати ту чи іншу тему, наприклад, на предмет вступу у злочинну змову);
• діалектологія (визначення того, на якому діалекті мови людина говорить, як правило, щоб показати, що відповідач має відмінний діалект від того, на якому вимовлені компрометуючі записи на магнітну стрічку).
• лінгвістичний аналіз походження (визначення того, чи є даний мову рідною мовою людини, наприклад, для цілей надання або відмови у клопотанні про надання йому політичного притулку);
• лінгвістичний аналіз достовірності (визначення того, чи був правдивий говорить або пише);
• визначення відповідності текстів іноземною та російською мовами в частині автентичності текстів шуканого.
• Зробити експертний висновок. 

Література:

1. Кацавець Р.С. Культура мови у професійному спілкуванні юристів: Навчальний посібник. – К., 2007.
2. Корж А.В. Українська мова професійного спрямування. Навчальний посібник. – К., 2009.
3. Кубрак О.В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навчальний посібник з етикету для студентів. – Суми, 2002.
4. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Н.Д. Бабич. –Чернівці, 2006.