Основи теорії сучасного підприємництва були закладені Й. Шумнетером на початку XX ст. Він сформулював функцію підприємництва, яка полягає у реформуванні структури виробництва за допомогою застосування певного винаходу, невикористаної технологічної можливості, знаходження нових джерел постачання матеріалів і сировини, нових ринків збуту продукції, реорганізації певної галузі тощо. Основною вимогою до виробничих структур малих підприємств являється гнучкість. Тобто можливість у разі необхідності реорганізації старої або створення нової структури, яка найбільше відповідатиме вимогам ринку.

Підприємництво часто зв’язують з поняттям «бізнес», хоча ці слова мають різний сенс. Синоніми слова «бізнес»-комерція, торгівля, фірма, ділова активність.

Підприємницька ж діяльність-це діяльність енергійної й ініціативної людини, що, володіючи визначеним капіталом, використовує його для організації бізнесу, яким керує. Саме підприємництво, що асоціюється з поняттям «динамізм», «ініціатива», «сміливість», втілює в реальність багато цікавих ідей.

У вільному підприємництві використовується природне честолюбство людини, його прагнення до самореалізації і самоствердження. Витягаючи користь для самого себе, підприємець діє на благо суспільства.

Основним мотивом діяльності підприємців були матеріальна і моральна незадоволеність своїм становищем, що обумовило пошук нових шляхів і рішень ряду питань.

Економічний лад, що базувався на безмежному пануванні державної власності, не зміг забезпечити умов для творчості й ініціативи, без яких неможливо широке поширення нововведень. Варто визнати, що неодмінною умовою розвитку підприємництва є приватна власність.

Підприємництво — це самостійна, ініціативна систематична діяльність господарюючих суб’єктів (громадян і їх об’єднань з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг), яка здійснюється на власний ризик і під свою майнову відповідальність з метою одержання прибутку або власного доходу.

У Законі України «Про підприємництво» зазначається, що підприємництво — це самостійна, ініціативна, на власний ризик діяльність щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та зайняття торгівлею з метою одержання прибутку.

За словом «підприємництво» стоїть «справа», підприємство, виробництво продукту (корисної речі) або послуги (нематеріального продукту). Часто підприємницьку діяльність називають бізнесом.

Найважливішою ознакою підприємництва є самостійність і незалежність суб’єктів, що хазяюють. В основі їхнього поводження лежать внутрішні спонукання. Кожна людина, стаючи підприємцем, самостійно вирішує всі питання діяльності свого підприємства виходячи з економічної вигоди і ринкової кон’юнктури.

У щільній єдності із самостійністю знаходиться принцип особистої економічної зацікавленості і відповідальності. Власна вигода є рушійним чинником підприємницької діяльності, але суб’єкт, що хазяює, переслідуючи свої власні інтереси, працює на суспільні.

Підприємництво немислиме без новаторства, творчого пошуку. Ефективно працювати може тільки той, хто забезпечує високу якість і постійно обновляє продукцію. Здатність до прийняття нестандартних рішень, творчий підхід до оцінки ситуації завжди високо цінувалися в діловому світі.

Характерною ознакою підприємницьких економічних відносин є господарський ризик. Ризик постійно супроводжує бізнес. Законодавчо встановлено, що підприємницька діяльність є ризиковою, тобто наміри і дії учасників підприємництва в умовах сформованих ринкових відносин, конкуренції, функціонування всієї системи економічних законів не можуть бути з повною визначеністю розраховані й реалізовані.

Наявність підприємницького ризику — це, по суті, зворотний бік економічної волі, своєрідна плата за неї. Багато рішень у підприємницькій діяльності приходиться приймати в умовах невизначеності, коли необхідно вибирати напрямок дій з декількох можливих варіантів, здійснення яких складно пророчити (розрахувати на сто відсотків).

Ризик формує особливий спосіб мислення і поведінки, психологію підприємця. За оцінкою фахівців, зі ста нових бізнес-ідей реальне застосування знаходять не більш двох. Ви повинні бути готові до невдачі. Право на помилку зобов’язує здійснити все можливе для попередження невиправданого ризику.

Ризик властивий будь-якій сфері людської діяльності, що пов’язано з безліччю умов і факторів, які впливають на позитивний результат прийнятих людьми рішень.

Підприємницька діяльність — праця індивіда, заснована на розвитку особистісних чинників, розширенні знань про свої можливості, спрямована на досягнення найкращого результату в господарській діяльності, на отримання економічної вигоди і насамперед привласнення додаткового продукту.

Основи підприємницької діяльності — наука про закони, що управляють, з одного боку, відносинами економічної власності між різними суб’єктами підприємницької діяльності та найманими працівниками, а з іншого — діями підприємців у процесі вибору ресурсів для виробництва, обміну, розподілу та споживання товарів і послуг.

Важливу роль сучасна теорія підприємництва відводить раціональній інвестиційній діяльності, інноваційному підприємництву, науково обґрунтованому підприємницькому управлінню, шляхам та засобам підвищення ефективності функціонування підприємств, передбаченню можливих ризиків у підприємницькій діяльності тощо.

Підприємництвом не вважають виконання будь-якого завдання, якщо виконавець не мав хоча б одного особистого чинника і права на свободу такої діяльності.