Зупинка серця — вкрай небезпечний стан для життя людини. Нерідко воно настає раптово навіть у молодих здорових людей. Які основні причини зупинки серцевої діяльності і чим можна допомогти потерпілому? Зупинкою серця називають повне припинення ефективної діяльності серця.

За даними досліджень більшість людей, які дійсно страждають від серцевого нападу якимось чином демонструють ознаки того, що щось в них щось не так із серцем. Ці ознаки можуть проявлятись навіть за місяць до епізоду.

Такими проявами можуть бути: біль у грудях, утруднене дихання, запаморочення, аритмія (прискорене серцебиття). Ці прояви можуть також вказувати на іншу проблему здоров’я. Ось чому життєво важливо проходити регулярний медичний контроль, тим паче, якщо у вас наявні якісь із цих симптомів або ви належите до однієї з груп факторів ризику хворих на серцеві захворювання.

Точно так само, зупинка серця може виникнути і у молодих людей без попередніх проявів, навіть у спортсменів, або у тих, хто веде здоровий спосіб життя, оскільки це може бути пов’язано зі спадковими аномаліями серцево-судинної системи і часто не діагностується.

Основні фактори ризику — тютюнокуріння, неправильне харчування і фізична інертність.

Особам, що страждають від серцевого нападу повинна бути проведена серцево-легенева реанімація, яка проводиться шляхом натискань на груди руками та диханням через його / її рот, або шляхом використання пристрою ручного штучного дихання (ПРШД). Потім професіонали застосують дефібрилятор, що допомогти пацієнту. Дефібрилятор відправить електричний імпульс в серце, для того щоб відновити нормальний ритм його роботи.

Важливо й надзвичайно корисно, для всіх знати, основи СЛР або серцево-легеневої реанімації, як це зробити, і які аспекти слід мати на увазі, перш ніж почати виконувати цю процедуру. Чим раніше перша допомога надана, тим ймовірніше, що постраждала особа виживає.

Для профілактики інфаркту міокарда та інсульту Європейська рада з інсульту, Європейське товариство неврологів і Європейська федерація неврологічних товариств рекомендують приймати 75–150 мг ацетилсаліцилової кислоти на добу.

Полокард 75 мг — це таблетки ацетилсаліцилової кислоти, вкриті оболонкою, яка розчиняється тільки у кишечнику. Це важливо для людей із чутливим та хворим шлунком.

Вживання 1–2 таблеток полокарду 75 мг на добу допоможе зменшити ризик раптової зупинки серця та запобігти розвитку серцево-судинних захворювань.

Для порятунку життя людини, у якого сталася зупинка серця, тобто приблизно 5-7 хвилин. Після закінчення цього часу, навіть якщо вдасться відновити серцеву діяльність, наслідки можуть бути найсерйознішими, аж до повної інвалідності.

Зупинка серця має досить чіткі клінічні симптоми, знання яких може дозволити вчасно провести невідкладні реанімаційні заходи. Після зупинки серце перестає качати кров, що закономірно викликає зникнення пульсу на всіх великих артеріях. Через 10-20 секунд після зупинки серця людина втрачає свідомість, а через 30-60 секунд пропадає дихання. Зіниці при зупинці серця широкі і не реагують на світло, шкіра обличчя приймає сіро-синій колір. Пам’ятайте, реанімаційні заходи слід проводити якомога раніше, але тим не менш не раніше того, як ви переконаєтеся, що перед вами дійсно людина з зупинкою серця. Варіанти і причини зупинки серця.

Прийнято виділяти кілька основних причин зупинки серця.

Асистолія шлуночків серця. При асистолії відсутня електрична активність серця — на моніторі або плівці ЕКГ реєструється пряма лінія. Причиною асистолії може виступати будь-який важке захворювання серцево-судинної системи, але частіше це важкий інфаркт міокарда або тромбоемболія легеневої артерії. Серед інших причин асистолії: електротравма (в т.ч. і від удару блискавки), передозування серцевих глікозидів, внутрішньосерцеві маніпуляції, наркоз і серйозні метаболічні порушення.

Фібриляція шлуночків. Найбільш частий варіант зупинки серця: до 90% випадків припадає на нього. При даній патології окремі м’язові волокна шлуночків серця починають асинхронно і дуже швидко скорочуватися, що є абсолютно неефективним варіантом з точки зору гемодинаміки — серце перестає качати кров. Швидке і безладне скорочення швидко виснажує резерви серця, і воно припиняє будь-яку діяльність. Причини фібриляції аналогічні представленим вище. електромеханічна дисоціація.

Варіант зупинки діяльності серця при збереженій електричної його активності. Трапляється така патологія при важких метаболічних порушеннях — гіперкаліємії, ацидозі, гіпоксії, а також при переохолодженні, задушенні, утопленні, травмі грудної клітини (наприклад, при клапанному пневмотораксі), тампонадісерця, передозуванні або неприпустимому поєднанні ряду серцевих препаратів. Зупинка серця: наслідки Незважаючи на те, що спинний і головний мозок складають разом не більше 2-3% від маси тіла, на їх частку припадає близько 15% від серцевого викиду. Існуючі регуляторні процеси дозволяють зберегти функції центральної нервової системи при рівні кровообігу аж до 25% від норми, проте непрямий масаж серця, який найчастіше застосовують при його зупинці, забезпечує лише 5% від нормального потоку. Саме тому ключову роль грає швидкість відновлення нормального серцебиття: чим раніше відновити серцеву діяльність, тим менше ймовірність розвитку ускладнень.

Серед наслідків з боку центральної нервової системи виділяють:

• амнезію — порушення пам’яті різного характеру (можлива втрата всіх попередніх травмі подій або лише часткова втрата пам’яті на події, які відбуваються безпосередньо до зупинки серця);
• сліпоту — виникає через ураження зорової частини головного мозку, в ряді випадків функцію пошкодженої ділянки мозку беруть на себе інші відділи і зір відновлюється; судоми — досить часті наслідки зупинки серця, зазвичай судоми носять ізольований характер, наприклад періодичні повторні судоми кінцівки або мимовільні жувальні рухи;
• галюцинації — можуть супроводжувати судоми, можливі зорові, слухові та інші типи галюцинацій.

Прогноз при зупинці серця залежить від часу, що пройшов з моменту зупинки серця до успішного результату серцево-легеневої реанімації. Так, при п’ятихвилинної зупинці серця і півгодинної реанімації повне відновлення після зупинки серця спостерігається приблизно в 50% випадків. Якщо ж час зупинки серця перевищило 6 хвилин, а реанімація тривала довше 15 хвилин, шанси на відновлення життєдіяльності людини вкрай малі.

З урахуванням високих ризиків смерті від раптової фібриляції шлуночків, цивілізовані країни оснащують громадські місця дефібриляторами, якими може скористатися практично будь-який громадянин. До апарату є докладні інструкції або голосовий супровід на декількох мовах. Росія і країни СНД подібними надмірностями не розпещені, тому в разі раптової кардіальної смерті (підозрі на неї) доведеться діяти самостійно.

Все більше законодавство обмежує навіть лікаря, що проходить повз впав на вулиці, в можливостях проведення первинної серцево-легеневої реанімації. Адже тепер лікар може займатися своєю роботою тільки у відведені йому годинник на території свого лікувального закладу або підвідомчій території і тільки відповідно до своєї спеціалізації.

В 90 % випадків серце зупиняється в діастолі, в 10 % — у систолі. “Вхідними воротами” смерті є серце, дихальні шляхи та мозок.

Клінічна смерть у стаціонарі.  Найчастіші причини первинної зупинки серця:  а) гостра серцева недостатність (ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, порушення серцевого ритму, раптова кардіальна смерть);  б) гостра обструкція магістральних судин (тромбемболія легеневої артерії);  в) гострий значний дефіцит об’єму циркулюючої крові (синдром масивних крововтрат, виражена гіпогідратація);  г) раптове падіння тонусу судин (гостра недостатність надниркових залоз, анафілактичний шок, соматогенний колапс при гострих отруєннях, ортостатичний медикаментозний колапс).

Щоб у критичній ситуації не виглядати байдужим або безграмотним, варто запам’ятати нескладний алгоритм дій, які можуть врятувати упалому або лежачого на вулиці життя і зберегти її якість. 

Список використаної літератури

1. Глумчер Ф.С., Москаленко В.Ф. Невідкладна медична допомога.- Київ: Медицина, 2006. — 632 с.
2. Глушко Л.В. Алгоритми надання невідкладної допомоги у критичних станах.- Вінниця: Нова книга, 2004. — 208 с.
3. Гур’єв С.О., Волянський П.Б., Миронець С.М., Терент’єва А.В., Рощін Г.Г., Новіков Ф.М., Сацик С.П., Танасієнко П.В.,
4. Гур’єв С.О., Волянський П.Б., Терент’єва А.В., Сацик С.П., Гріненко Ю.О. Організація та управління процесом надання медичної допомоги постраждалим внаслідок землетрусів.- Переяслав-Хмельницький: СКД, 2008. — 188 с.
5. Дії людини у надзвичайних ситуаціях та надання першої (долікарської) допомоги : практ. посіб. / В. В. Ляхов, С. М. Мирошниченко, А. П. Наконечний ; Нац. ун-т «Львів. політехніка», Штаб цивіл. оборони. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2014. – 104 с. : іл.
6. Довідник з надання швидкої та невідкладної допомоги / Под ред. акад. Є.І. Чазова. — М.: Фенікс, 1994. -672 с.
7. Іскра Н.І., Назаренко І.І. Мобільні формування Державної служби медицини катастроф.- Київ, 2009. 348 с.
8. Перша долікарська допомога / Андрющенко В. П., Кушта Ю. Ф. – Львів: ЛНМУ, 2011. – 347 с.
9. Перша долікарська допомога / П.Д. Фомін, Т.Д. Никула, В.О. Мойсеєнко, П.В. Іванчов Підручник / За загальною ред. П.Д. Фоміна / Національний медичний університет ім.О.О. Богомольця.- Київ: Майстер книг.- 2014.-616 с.
10. Перша медична допомога : підруч. / І. М. Григус, М. Я. Романишин. – Львів : “Новий Світ – 2000”, 2015. – 176 с.