Вступ

Оскільки організаційною формою практичної психології є психологічна служба, то звернемося до можливих моделей її діяльності в контексті реалізації завдань з управління.

Аналіз соціальної та психологічної практики показує, що психологи працюють в різних соціальних сферах, взаємодіють з різними об´єктами психологічної допомоги, надають підтримку ігри вирішенні широкого спектра професійних та особистісних проблем своїх клієнтів.

Це обумовлює об´єктивну необхідність впровадження різних моделей психологічної служби, які визначають зміст, спрямованість та особливості її діяльності. При цьому модель психологічної служби слід розуміти як систему теоретико-методичних, організаційних та етичних принципів, технологій, методів і форм надання психологічної допомоги, яка визначає специфіку діяльності практичних психологів у конкретній соціальній сфері.

Вибір практичним психологом тієї чи іншої соціальної сфери і відповідно орієнтація на ту чи іншу модель психологічної служби передбачають опанування  видами професійної діяльності (діагностування, корекція, консультування та ін. які враховують специфіку конкретної соціальної сфери та завдання, що необхідно розв´язувати. Зміст і спрямованість різних видів діяльності практичних психологів (спільно з різними моделями психологічної служби) мають розроблятися представниками академічної психології (в тісній співпраці із практичними психологами) і бути включені до змісту їх вузівської та післядипломної підготовки.

1. Специфіка змісту діяльності, завдань та функцій психологічної служби на підприємстві

Потребу у кваліфікованій психологічній допомозі відчувають представники всіх професій та всіх вікових категорій. Психологічні служби або посади практичного психолога з’являються в різних сферах соціальної практики (освіта, промисловість, Збройні сили, міліція, пенітенціарна система, політика, торгівля, реклама, спорт тощо).

Незважаючи на те, що основні види та напрямки діяльності практичного психолога є загальними, все ж таки спостерігається специфікація завдань та методів його роботи в різних сферах.

Сьогодні діяльність психологічної служби підприємства чи організації ґрунтується на фундаментальних та експериментальних розробках в практичній психології економіки і бізнесу.

Основні завдання стосуються, насамперед, роботи з персоналом організацій у таких напрямах: психолого-просвітницька діяльність; діагностика діяльності організації; експертиза; розробка і здійснення впливів на окремих працівників та колектив у цілому; консультування з питань управління, з міжособистісних та особистісних проблем працівників; створення інформаційного забезпечення (розробка документів, методичного забезпечення заходів, які проводить психолог) [5, с. 64-65]. Вагому роль психолог відіграє і в організації та проведенні рекламних заходів установи.

Основними функціями цієї галузі практичної психології є:

• психологічне забезпечення процесів управління, рекламної діяльності, ведення переговорів;
• створення умов комунікаційних процесів (обміну інформації) на ринку товарів та послуг;
• вивчення психологічних аспектів приватизації та постприватизації;
• розробка проблем охорони і наукової організації праці;
• аналіз трудової діяльності;
• участь у розробці та реалізації стратегії розвитку підприємства та його кадрової політики.

Системний підхід до побудови діяльності психологічної служби повинен охопити всі сфери життєдіяльності працівника: як сферу професійної діяльності, так і сферу, не пов’язану з трудовою діяльністю.

Завдання та функції психологічної служби підприємства обумовлюють її роботу в двох основних напрямках:

— сприяння розв’язанню проблем, які безпосередньо пов’язані з виробничою діяльністю: удосконалення структури, форм і методів управління; стабілізація кадрів; оптимізація соціально-психологічного клімату в колективі (профорієнтація і профвідбір, атестація працівників і оптимізація робочих місць, забезпечення навчання різних категорій працюючих);

— допомога працюючим на підприємстві робітникам в розв’язанні проблем, які прямо не пов’язані з їхньою трудовою діяльністю (сімейні проблеми, включаючи взаємини батьків і дітей; організація дозвілля; підвищення рівня психічного здоров’я, оптимізація психофізіологічного стану тощо).

Порядок розв’язання тих чи інших проблем, які виникають на підприємстві, визначається конкретними його потребами, залежать від організаційних та матеріально-технічних умов, чисельності співробітників у штаті служби та її місця у структурі підприємства тощо.

Психологічна служба промислового підприємства повинна функціонувати на трьох рівнях:

• на рівні основного колективу (на цьому рівні вона повинна розв’язувати проблеми, які стосуються функціонування колективу промислового підприємства в цілому: побудова і реалізація планів соціального розвитку колективу, стабілізація кадрів, удосконалення структури та методів управління);
• на рівні вторинного і первинного колективу (на цьому рівні розв’язуються такі проблеми: дослідження і оптимізація соціально-психологічного клімату, питання, пов’язані з новими формами організації праці в умовах динамічної економічної системи);
• на рівні окремої особистості (на цьому рівні розв’язуються задачі, пов’язані з організацією робочого місця, з оптимізацією психофізіологічного стану, з різноманітними психологічними проблемами окремих працівників в колективі).

Діяльність психолога на всіх цих рівнях може здійснюватися у вигляді індивідуального або управлінського консультування, психокорекції та психодіагностики, психологічної просвіти, яка може реалізовуватися у вигляді навчання та розробки рекомендацій. Таке навчання спрямовується на підвищення психологічної компетентності керівників різних рівнів і проводиться у формі лекцій, бесід, групової дискусії, ділових ігор, соціально-психологічного тренінгу тощо.

2. Зміст психолого-консультативної допомоги в організації

Метою діяльності перших психологічних служб на підприємствах було підвищення ефективності праці робітників.

Досягнення цієї мети передбачало вирішення завдань підвищення працездатності та зниження втомлюваності шляхом застосування психологічних факторів: змісту роботи, кольорового вирішення інтер’єру, трансляції музики тощо.

Ці завдання залишаються актуальними і в наш час.

Діяльність практичних психологів з підвищення ефективності праці передбачає кілька напрямків (схема Б. Бігелейсен-Желазовського) [2]:

• пристосування техніки до психічних властивостей людини (конструювання промислової техніки з врахуванням психічних особливостей робітника та оптимальним їх використанням). Ці проблеми розв’язуються інженерною психологією;
• пристосування технологічних процесів до психічних особливостей людини (проектування комплексів операцій, підвищення змістовності трудової діяльності, зниження монотонності праці, оптимізація темпу роботи, раціоналізація режиму праці і відпочинку);
• пристосування людини до вимог техніки і професійної діяльності (вирішуються проблеми психологічного профвідбору і професійного навчання робітників);
• пристосування людини до людини в умовах підприємства (це комплекс проблем, які пов’язані з міжособистісними відносинами по горизонталі та вертикалі, розв’язанням яких займається соціальна психологія).

Тривалий час психологічні служби підприємств існували без єдиного і обов’язкового положення про психологічну службу, яке б чітко визначало мету її діяльності, завдання, методи тощо. Існувала гостра потреба у розробці загальних принципів побудови її діяльності, моделі діяльності служби, яка б акумулювала в собі досягнутий актуальний рівень фундаментальних досліджень і прикладних розробок, реальні можливості методичного забезпечення, кваліфікацію практичних психологів.

Зміст психолого-консультативної допомоги залежить від специфіки діяльності організації. Саме вона зумовлює структуру психологічної служби, яку визначають функції, структура організації, продукти діяльності. Кожен тип організації повинен мати відповідну його особливостям психологічну службу, здатну регулювати психологічними засобами характерний для неї цикл діяльності та людський чинник. Тому психологічні служби заводу, установи чи торговельного закладу, маючи багато спільного, відрізняються структурою і змістом роботи. Попри те, у будь-якій установі психологічна служба реалізовує свої основні функції: інформаційну, консультативну, регулятивну, діагностичну, навчальну, пропагандистську, профілактичну, коригувальну. Ефективна її діяльність відчутно сприяє розв’язанню проблем, пов’язаних із професійним відбором, плинністю кадрів, релаксацією (розслабленням) працівників за важких умов праці, науковою організацією праці, психологічною сумісністю та адаптацією працівників, розподілом праці та функцій між співробітниками, лімітуванням часу на професійну діяльність і відпочинок, оформленням робочих місць тощо.

Психологічна служба не тільки сприяє підвищенню ефективності діяльності персоналу організації, створенню передумов становлення належного психологічного клімату, самореалізації та ефективної взаємодії співробітників, але й аналізує, координує психологічні аспекти діяльності впродовж виробничого циклу, екстраполює (переносить) їх на побут і соціальну сферу персоналу. У структурі організації вона через свого керівника має підпорядковуватися безпосередньо першому керівникові організації (генеральному директорові, президентові фірми, голові тощо). За таких умов її першочерговим завданням є допомога керівникові у попередженні міжособистісних, групових конфліктів, просуванні обдарованих працівників, з’ясуванні хибних уявлень у колективі і дестабілізуючих чуток, у визначенні оптимальних розмірів і структури організації. Психологічна служба не може бути осторонь розв’язання проблем, пов’язаних із ринками збуту, впровадження у виробництво перспективної продукції та ін. Тобто вона повинна активно сприяти розв’язанню найсуттєвіших завдань, що фігурують на найвищому рівні, дбаючи про їхній зв’язок із перспективою виробництва і персоналу.

Потреба керівника в консультаціях психологів існує незалежно від рівня його психологічних знань, адже одноосібно він не зможе ефективно вирішувати всі питання психологічного характеру в колективі. Взаємодіючи із психологічною службою, професійна та інтуїтивно-практична майстерність керівника розкриває джерела нових суджень, поглядів, підходів.

Роль психологічної служби останнім часом значно підвищилася. Це пов’язане зі зростанням людського фактора в сучасному суспільстві, що спонукало говорити про те, що завдання утворення — становлення й розвиток людини з позитивними життєвими цінностями.

Пріоритетним уважається розвиток особистості, її соціалізація й самореалізація, а це припускає вдосконалювання педагогічних підходів за рахунок підвищення психологічної компетентності всіх учасників організаційного процесу.

Психологічними механізмами регуляції соціально-психологічного клімату є адаптація, комунікація, ідентифікація, інтеграція.

Адаптація спрямована на активне прийняття і засвоєння особистістю цінностей і норм колективу, що сприяє кращій її самореалізації.

Комунікації сприяють активному обміну інформацією, залученню працівників до процесу управління, їхньому духовному збагаченню.

Ідентифікація (уподібнення себе з іншими) сприяє формуванню почуття причетності до групи, захищеності, самостійності, самоповаги.

Інтеграція сприяє перетворенню групи в згуртований, саморегулівний соціальний організм, у якому зусилля всього персоналу спрямовані на досягнення цілей організації.

За оптимального соціально-психологічного клімату забезпечується максимальне втягнений працівників у діяльність, яке є умовою її ефективності. Показниками останньої є: продуктивність праці, соціальний розвиток організації і ступінь реалізованості творчого потенціалу кожного працівника у трудовій діяльності. 

Висновки

Імідж, престиж організації (фірми, підприємства тощо) значною мірою визначає наявність психологічної служби, існування якої у великій установі є очевидною необхідністю. Адже для керівництва людьми потрібно знати їх психологію, а це можливо завдяки старанням фахівців-психологів, чиї знання, практичні напрацювання суттєво допомагають керівникам у роботі з кадрами. Йдеться, насамперед, про психологічні дослідження, що можуть вплинути на формування світогляду людей, оптимізацію розстановки кадрів, поліпшення соціально-побутових умов працівників, дотримання соціальної справедливості, стимулювання праці тощо.

Донедавна в Україні психологічні служби на виробництві були мало поширені, а ті, що функціонували, не мали достатньої змоги впливати на стан справ, здебільшого виконували суб’єктивну волю керівництва. Дещо пожвавилася їх робота наприкінці XX — на початку XXI ст., але вона ще не відповідає реальним суспільним потребам. Ці потреби стосуються передусім надання допомоги у подоланні соціально-психологічної напруги, психічної втомленості, загальної ослабленості. Тому створення служб психологічної допомоги, ефективне управління їхньою діяльністю — нагальна вимога часу й одне з важливих завдань керівників.

Найрозвинутішою теоретично й практично на сьогодні є служба психологічного консультування сімейних стосунків, з проблем психічного розвитку дітей. На підприємствах вона ще не досягла відповідного рівня або взагалі відсутня. Проте трансформація політичних, соціально-економічних відносин зумовлює радикальні зміни в організації виробничої діяльності, що вимагає від керівництва та персоналу високої психологічної готовності, компетентності та адаптивності до змін.

Особливості роботи консультативної психологічної допомоги зайнятим підприємницькою діяльністю особам значною мірою залежать від стану виробництва (стабільність, стагнація (застій), процвітання, занепад тощо), рівня корпоративної культури організації, місця функціонування служби (її діяльність відбувається в межах підприємства чи окремо, автономно і тільки відповідає на запити клієнтів) та ін.

Список використаної літератури

1. Дуткевич Т В. Практична психологія: вступ до спеціальності : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2010. — 255 с.
2. Курс практической психологии: Для высш. управлен. персонала: Учеб. пособие. — Ижевск : Изд-во Удмурт. ун-та, 1995. — 698, с.
3. Легка Л. М. Організація діяльності психологічних служба. — Львів : Новий Світ-2000, 2009. — 370 с.
4. Основи практичної психології: Підручник для студ. вузів / Авт. кол.: В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін. — 2-е вид., стереотип. — К. : Либідь, 2001. — 532, с.
5. Практикум по основам психологии: Тесты и хрестоматия: Общая психология, психология развития, социальная психология, личностная структура больного: Учеб. пособ. для студ. / Крымский мед. ин-т им. С.И.Георгиевского ; Сост. В.А.Мельников. — Симферополь : Сонат, 1997. — 254, с.