Будівництво — це галузь національної економіки, що створює основні фонди (виробничі і невиробничі) для національного виробництва. Суб’єктом регулювання є Міністерство регіонального розвитку і будівництва.

Капітальне будівництво є багатогалузевою господарською системою матеріального виробництва, в якій інвестиції перетворюються в уречевлений капітал у вигляді будівель і споруд. У сукупності з машинобудуванням воно становить матеріальну основу інвестиційної діяльності та забезпечує формування й розвиток виробничого потенціалу суспільства та його інфраструктури на відповідному науково-технічному рівні. Функціональне призначення капітального будівництва полягає у спрямуванні інвестицій на створення нових, розширення та реконструкцію діючих виробничих та невиробничих об’єктів і на їх подальше технічне переоснащення.

Результатом функціонування капітального будівництва є реалізація інвестиційної політики держави, визначення національних пропорцій, масштабів та темпів розвитку окремих галузей і продуктивних сил на кожній території, а також темпів науково-технічного прогресу та ефективності інвестицій в усіх галузях економіки.

Технологічна структура системи капітального будівництва складається з шести функціональних взаємопов’язаних блоків: управління, організації, планування, проектування, ресурсного забезпечення, будівельного виробництва. Вплив попередніх блоків на подальші — проектування — ресурсне забезпечення — будівельне виробництво — має керівний характер, а вплив подальших блоків на попередні відбувається за законом зворотного зв’язку.

Як і в інших сферах економіки держава використовує такі форми управління у сфері капітального будівництва:

нормативне регулювання;

планування (насамперед щодо (1) діяльності суб’єктів господарських відносин, які функціонують на державній формі власності або контролюються державою в особі уповноважених органів, та/або (2) фінансування інвестиційних проектів будівництва за рахунок державних коштів, кредитів, отриманих під гарантію Уряду України);

управління поточними справами у сфері капітального будівництва (ліцензування; надання дозволів, пов’язаних з будівництвом об’єктів; забезпечення державної експертизи інвестиційних проектів будівництва та ін.);

контроль за дотриманням учасниками інвестиційної діяльності встановлених державою вимогу сфері капітального будівництва.

Нормативне регулювання здійснюється органами, що мають та це відповідні повноваження: Верховною Радою України — шляхом прийняття законів та постанов; Президентом України — переважно у формі указів щодо визначення напрямів інвестиційної політики та певний період; Кабінетом Міністрів України — прийняттям постанов, що регулюють на підставі відповідних законів певний вид відносин у сфері капітального будівництва; уповноважені органи держави (Мінрегіонбуд, зокрема) — у формі відомчого регулювання в межах наданих їм повноважень; органи місцевого самоврядування — відповідно до делегованих державою повноважень у цій сфері; місцеві державні адміністрації — згідно з своєю компетенцією, що визначається відповідними актами законодавства.

Планування (щодо згаданих випадків) здійснюється Урядом України, органами державної влади та управління АР Крим, господарськими міністерствами/відомствами, державними господарськими об’єднаннями відповідно до Закону від 21.12.2006 р. «Про Кабінет Міністрів України» (статті 2,21), Закону від 21.09.2006 р. «Про управління об’єктами державної власності» (статті 5, 6, 9), Закону від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність» (статті 12-14), Закону від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування» (статті 7-15) та ін.

Управління поточними справами у сфері капітального будівництва значною мірою забезпечує Міністерство регіонального розвитку та будівництва України (Мінрегіонбуд1). Відповідно до затв-го постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 750 Положення про це Міністерство, Мінрегіонбуд є центральним органом виконавчої влади, спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України;

• основними завданнями Мінрегіонбуду у сфері капітального будівництва є:

участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів;

управління, координація діяльності та регулювання у зазначеній сфері;

технічне регулювання у сфері будівництва, містобудування, промисловості будівельних матеріалів;

• Мінрегіонбуд відповідно до покладених на нього завдань:

розробляє і подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо формування державної політики у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів;

бере в установленому порядку участь у розробленні Програми діяльності Кабінету Міністрів України, проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України на відповідний рік, забезпечує розроблення та виконання інших державних і галузевих програм;

розробляє та подає в установленому порядку проекти нормативно-правових актів у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів, захисту навколишнього природного середовища під час будівництва;

розробляє і затверджує у межах своїх повноважень державні стандарти, норми і правила;

забезпечує проведення та здійснює в межах своїх повноважень координацію наукових досліджень (науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт) у сфері будівництва, містобудування, архітектури та промисловості будівельних матеріалів (в тому числі з питань нормування, стандартизації, метрології, кодифікації та каталогізації, підтвердження відповідності), а також з питань збереження історичних ареалів та традиційного характеру середовища населених місць, пам’яток архітектури і містобудування;

вживає заходів для реалізації Генеральної схеми планування території України, підвищення архітектурно-планувального та інженерно-технічного рівня забудови і благоустрою, розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів;

розробляє та затверджує типові регіональні правила забудови, погоджує регіональні правила забудови Автономної Республіки Крим, областей, організовує проведення експертизи схем планування територій (крім схем планування територій районів), генеральних планів міст Києва, Севастополя та обласних центрів;

визначає методологію проектування об’єктів житлово-цивільного призначення та промислових об’єктів, інженерних споруд, систем інженерного обладнання будинків і споруд, а також реконструкції та пристосування об’єктів для інших цілей;

визначає порядок розроблення і затвердження містобудівної документації, проектів будівництва об’єктів містобудування та порядок організації і проведення їх експериментального будівництва;

організовує роботу з проведення професійної атестації виконавців робіт, пов’язаних зі створенням об’єктів архітектури;

здійснює нормативно-методичне забезпечення проектування, будівництва та експлуатації об’єктів у складних інженерно-геологічних умовах, а також розроблення та вдосконалення методів і засобів інженерного захисту територій, будівель та споруд від впливу небезпечних процесів техногенного і природного характеру;

забезпечує у межах своїх повноважень нормативне, науково-технічне та експертне супроводження будівельних робіт на об’єкті «Укриття» та інших об’єктах Чорнобильської АЕС;

здійснює архітектурно-будівельний контроль, державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій;

14) організовує роботу, пов’язану із збереженням, охороною, обліком, використанням і реставрацією пам’яток архітектури і містобудування, а також районів

історичної забудови;

15) бере участь у роботі, пов’язаній з включенням об’єктів архітектури і містобудування, садово-паркового і монументального мистецтва, а також ландшафтних пам’яток до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;

здійснює відповідно до законодавства контроль за виконанням робіт, пов’язаних з дослідженням, консервацією, реабілітацією, реставрацією, ремонтом і музеєфікацією пам’яток архітектури і містобудування;

бере участь у підготовці об’єктів культурної спадщини для включення до Списку всесвітньої спадщини;

18) розробляє і подає в установленому порядку пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності для проведення робіт з підтвердження відповідності у сфері будівництва, містобудування та промисловості будівельних матеріалів;

19) установлює відповідно до законодавства порядок визнання результатів випробувань, в тому числі нових матеріалів;

20) забезпечує проведення комплексної державної експертизи інвестиційних програм, проектів будівництва та експертизи містобудівної документації;

21) визначає порядок підтвердження придатності нових будівельних виробів для застосування в будівництві, організовує його виконання та видає технічне свідоцтво;

22) здійснює контроль за дотриманням учасниками інвестиційної діяльності

у будівництві вимог нормативних документів з обчислення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій;

23) готує за дорученням Кабінету Міністрів України експертні висновки стосовно технічних рішень і вартісних показників, що підтверджують необхідність робіт, які планується проводити за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету;

здійснює нормативно-методичне забезпечення ведення містобудівних кадастрів населених пунктів;

контролює відповідно до законодавства діяльність державних будівельних корпорацій;

здійснює нормативно-методичне забезпечення діяльності підконтрольних та підзвітних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

вживає заходів щодо розвитку економічної конкуренції;

здійснює згідно із законодавством ліцензування відповідних видів господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов;

організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників сфери будівництва;

здійснює відповідно до законодавства управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

здійснює в межах своїх повноважень контроль за станом охорони праці на підприємствах, що належать до сфери його управління;

виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Мінрегіонбуд видає у межах своїх повноважень та відповідно до законодавства накази, організовує і контролює їх виконання; нормативно-правові акти Мінрегіонбуду підлягають реєстрації в порядку, встановленому законодавством; Мінрегіонбуд у разі потреби вилає разом з іншими центральними органами виконавчої влади спільні акти.

Одним із засобів державного регулювання, що охоплюється поняттям управління поточними справами як форми державного регулювання, є державна експертиза інвестиційних проектів будівництва.

Однією з найскладніших проблем в сучасний період в Україні є забезпечення житлом громадян, які потребують в цьому допомоги з боку держави. Необхідно зазначити, що на державному рівні затверджені відповідні програми, які призначені врегулювати цю сферу відносин і вирішити зазначену проблему. Поряд з цим, відсутня необхідна систематизація і деталізація цих нормативних актів. Більше того, сама проблема вимагає наукового, обґрунтованого підходу для її вирішення.

В умовах щорічного дефіциту бюджетних коштів для держави та органів місцевого самоврядування актуальною є проблема щодо визначення напрямів та форм використання державних коштів для найефективнішого виконання своїх завдань та функцій, зокрема такого важливого завдання, як будівництво житла. У правових нормах у зв’язку з розвитком цієї сфери з’являються нові поняття, які вимагають наукового осмислення та деталізації.

Список використаної літератури

1. Андропов О.М. Стан рекреаційного комплексу України / О.М. Андропов // Економіка і Екологія. -2005. — №24.
2. Гайдук А Дослідження розвитку світової туристичної індустрії з використанням методу сценаріїв / А Гайдук // Регіональна економіка. — 2008. — №3. — С 152-159.
3. Ґудзь П. Економічна ефективність використання природних рекреаційних ресурсів / П. Ґудзь // Регіональна економіка. — 2000. — №4.
4. Закон України «Про курорти» від 5 жовтня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — №50. — Ст. 435.
5. Закон України «Про туризм» вiд 15 вересня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №31. — Ст. 241.
6. Державне управління: Навчальний посібник/ А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко,. — К.: Знання-Прес, 2003. — 343 с.
7. Малиновський В. Державне управління: Навч. посібник/ Валентин Малиновський,. — Вид. 2-е, доп. та пе-рероб.. — К.: Атіка, 2003. — 575 с.