Історія держави і права зарубіжних країн

1.24.  Л. Зверніться до наступного джерела: История государства и права зарубежных стран: Учебник для вузов: В 2 т. / Отв. ред. д-р юрид. наук, проф. Н. А. Крашенинникова и д-р юрид. наук, проф. О. А. Жидков. — 3-є изд., перераб. и доп. — Т. 1: Древний мир и Средние века. — М.: Норма, 2004. — 720 с. Обгрунтуйте відповіді на такі запитання:

1. Який сенс вкладають автори в поняття «протодержава»?

Автори вказують, що утворення протодержав — це своєрідний прорив людства з передісторії в цивілізацію. На різних континентах і в різних народів у силу нерівномірностей самого історичного процесу такий прорив відбувався в різний час, розтягся на століття й навіть на тисячоріччя. Перші цивілізації й протодержави утворилися на Сході ще в ІV- ІІІ тисячоріччі до н.е.

Варто особливо підкреслити, що протодержави як ранні й найпростіші державні утворення сформувалися в епоху, коли суспільство ще не знало класового розподілу. Вони виникають на більш високих щаблях не без активного впливу самої державної влади.

Таким чином, протодержава виникає не як зовнішня стосовно   родоплемінної системи сила, а як логічне й природне продовження общинних структур. Вони скріплювалися спільними інтересами і потребами сімейно-кланових груп, але відрізнялися від попередніх систем соціального управління створенням складної адміністративної ієрархії. Вінцем цієї ієрархії стає вождь, влада якого придбала авторитарний і сакральний характер.

2. Як автори розкривають процес виникнення права?

Разом з державою в давньосхідних суспільствах складалося й право, що у країнах Стародавнього Сходу мало ряд загальних рис. Зокрема, воно відкрито закріплювало соціальну нерівність, що проявлялося насамперед  у приниженому положенні рабів. Поза залежністю тому,  чи міг раб мати родину або володіти в інтересах хазяїна тим або іншому майну, на Сході він виступав як річ і такий розглядався діючим правом. Давньосхідне законодавство закріплювало також станову нерівність вільних. Воно в тій або іншій формі було присутнє у всіх давньосхідних правових системах державної служби.

Право Стародавнього Сходу нерозривно пов’язане з релігією й релігійною мораллю. Правова норма тут, за рідкісним винятком, мала peлігійне обґрунтування. Правопорушення — це одночасне порушення ноpми, релігії й мoралі.

Основним джерелом права давньосхідних держав протягом  століть залишалися звичаї, які, будучи продуктом общинної творчості, протягом  тривалого часу не записувалися, а зберігалися в усній традиції й пам’яті одноплемінників. Посилання на древніх мудреців, що володіють священним авторитетом, хоронителів звичаїв, можна знайти майже у всіх пам’ятниках давньосхідного права, у чому позначився його традиційний характер. Норми права опиралися на сталі зразки поводження, що зложилися в минулому, орієнтувалися на них. Звичай, наповнюваний новим соціальним змістом, санкціонований державою, залишався головним джерелом права й тоді, коли з’явилися письмові судебники, брахманські компіляції та ін.

3. Який взаємозв’язок між виникненням держави і права вбачають автори? Яке Ваше ставлення до такого підходу?

Конкретно-історичні закономірності розвитку держави й права мають свою специфіку в порівнянні із закономірностями розвитку суспільства, тому що держава й право займає в ньому особливе положення, має відносну самостійність.

 

 

2.24.  Л. Проаналізуйте фрагменти Законів Білалами (Хрестоматия по Всеобщей истории государства и права. — Т- 1 / Под ред. К. И. Батыра и Е. В. Поликарповой. — М.: Юристь, 2002. — С. 7—9). Обгрунтуйте відповіді на такі запитання:

1. Чим відомо це джерело стародавнього права?

Збірник законів Ешнунни Білалами проливає світло на суспільні відносини, що панували в цій державі. Всього від законів Білалами збереглося близько 60 статей найрізноманітнішого змісту. Так, перші дві статті присвячені визначення цін на різні товари, причому ціни в першій статті виражені в сріблі, а в другій — у зерні. Ряд статей розглядає різні форми найму. Кілька статей мали на меті захистити власність так званих мушкену (неповноправних вільних) і визначити їх місце в суспільство. Статті, що стосуються позикових угод, свідчать про значному розвитку лихварства. Як і в інших давньосхідних законах, велике місце займають статті, пов’язані з рішенням різних питань сімейного права.

2. Порівняйте майновий статус раба і вільної особи

У законодавстві Ешнунни початок згладжуватися відмінність між повноправними громадянами (приблизно аморейского завойовниками) і мушкену ( «підлеглими», «покірними», як ми побачимо, є різні пояснення цього терміну). Тілесні ушкодження і по відношенню до повноправним громадянам каралися в Ешнунни одним лише грошовим штрафом.

3. Як у Законах Білалами визначається критерій добросовісного покупця? Як цей критерій характеризує масштаби товарно-грошового обміну в Ешнунні?

Перші дві статті присвячені визначенню цін на різні товари, причому ціни в першій статті виражені в сріблі, а в другій — у зерні. Держава намагалася обмежити тільки лихварство. За такими законами періодично скасовували боргові зобов’язання, регламентували лихварський процент. Забороняли забирати в боржника весь урожай, майно, він мав відпрацювати свій борг не більше трьох років.

 

3.24.  Д. Імператор Клавдій ухвалив: якщо рабовласник викине своїх хворих рабів на острів Ескулапа, то такі раби стають вільними. Відповідно до його ж указу, вбивство хворого раба варто розглядати як злочин. Деякими законами наголошувалося, що вирішення питання про те, чи підлягає раб страті, відноситься не до компетенції його володаря, а до компетенції органів державної влади. У випадку невмотивованого убивства (SINE CAUSA) паном свого раба, він підлягав відповідальності як за убивство чужого раба.

1. Як рабовласник відповідав за убивство чужого раба?

Вбивство раба вважалося справою негідною. За заподіяння тілесних пошкоджень рабові, так само як і вільному, накладався штраф, різниця була лише в розмірі.

2. Хто в такому випадку міг подати на нього позов? І перед ким він мав нести відповідальність?

Ухвала піддавала пана за незаконне (sіne causa) убивство свого раба такому ж карному покаранню, як і за вбивство чужого; пропонувала владі в тих випадках, коли жорстокий обіг змусив раба шукати притулку в храмі або біля статуї імператора, розслідувати справу й примусити пана продати раба в інші руки.

3. Як Ви вважаєте, чому римське право мало тенденцію до обмеження права розправи над рабом?

Державою встановлюються певні рамки відносин між рабовласниками і рабами, зокрема: 1) за безпідставне вбивство власного раба рабовласник ніс таке ж покарання, як за вбивство чужого раба; 2) віддати раба в гладіатори рабовласник міг лише з дозволу магістрату; 3) раб, якого покинув власник через старість або хворобу, набував свободу; 4) від нестерпної жорстокості рабовласника раб міг знайти притулок у храмі, і якщо така жорстокість підтверджувалась, то власника змушували продати раба іншому господарю.

Зрозуміло, що подібні заходи були зумовлені не милосердям римських правителів, а потребами самого панівного класу з метою захисту його інтересів.

4.24.  Прочитайте § 6 наступної роботи: Цвайгерт К., Кетц X. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права. — T. 1. Основы. — М.: Международные отношения, 2000. — С. 118—132, і сформулюйте відповіді на такі запитання:

1. Як поділявся правовий простір Франції під час панування дореволюційного, «старорежимного» права (ancien droit)?

Абсолютна монархія, все пов’язане з королем, дворянство, духівництво й судовий стан, старий адміністративно-територіальний поділ на провінції, феодальне земельне право, судова система, податкова система — всі ці інститути старого режиму були в короткий час рішуче знищені. І держава зобов’язана прийняти закони, що звільняють громадян від віджилого феодального, церковного, сімейного, цехового й станового пута й наділити всіх рівними правами.

2. У чому знаходить прояв дуалізм такого права і що є його причиною?

Торговельний кодекс закріпив у французькій правовій системі, а потім і в праві інших країн континентальної системи дуалізм приватного права, тобто розподіл його на цивільне й торговельне.

В 1791 році декретом Установчих зборів були скасовані безоплатно всі феодальні повинності, право первородства й закони про спадщину, що встановлюють особливі привілеї залежно від  віку й статі.

3. Чим відрізняється рецепція римського права у Франції від подібного процесу в Німеччині?

У Франції римське право — на противагу тому, як це мало місце при рецепції його пізніше в Німеччині, — розглядалося як авторитетне й коштовне аж ніяк не тому, що це було право Римської імперії. Французькі королі були зацікавлені в зміцненні свого суверенітету в рамках і на противагу Священної Римської імперії й збереженні своєї держави. Тому королівські юристи всіляко захищали тезу про те, що римське право діяло у Франції не як нав’язане Римом, а було сприйнято природно  як звичаєве право або в силу властивих йому високих якостей: nin ratіone іmperіі, sed іmperіo ratіonіs.

І тому у Франції рецепція римського права ніколи не оспорювалась, як це було пізніше в Німеччині. Вона застосовувалося в тій мері, наскільки відповідало місцевим звичаям півдня, або в силу більшої ефективності регулювання в порівнянні з кутюмами на півночі.

5.24.  Л. Прочитайте частину II § 12 наступної роботи: Цвайгерт К., КетцХ. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права. — T. 1. Основы. — М.: Международные отношения, 2000. — С. 222—228, і сформулюйте відповіді на такі запитання:

1. Як автори характеризують мову Германського цивільного уложення?

З погляду  мови і юридичної техніки, структури й понятійного апарата ГЦУ, з огляду на всі переваги, що випливають звідси, і недоліки, — дитя німецької пан-дектної вдачі і її глибокодумної, точної й абстрактної вченості. У ньому немає ні ясності й здорового глузду Австрійського цивільного укладення, ні наочності й зв’язків зі звичаєвим правом швейцарського кодексу, ні піднесеного стилю ГКФ, натхненного буржуазними ідеалами рівності й братерства. Він звернений не до громадян, а до експертів права. Він важкий для сприйняття й розуміння, позбавлений просвітительського впливу на читача, оскільки в ньому відсутня наочність і конкретність у підході до предмета регулювання. Навпаки, матеріал викладений мовою абстрактних понять, що повинен здаватися непрофесіоналові, а часто й іноземному юристові багато в чому незрозумілим.

2. У чому полягають недоліки і переваги структури Германського цивільного уложення?

За структурою ГЦУ відповідно до  доктринальних поглядів пандектистів розбитий на п’ять частин (книг) по галузях права. Дві із цих частин охоплюють комплекс питань, які на практиці доводиться розглядати в тісному взаємозв’язку. Це відноситься до сімейного права (книга ІV) і спадкоємного права (книга VІ). Речове право (книга ІІІ) і зобов’язальне право (книга ІІ), навпроти, виходять із поділу понять речових (jura іn rem) і особистих (jura іn personam) прав, запозиченого в римському праві.

Цим чотирьом книгам про зобов’язальне право, сімейне право, речовому праві й спадкоємному праві подає п’ята книга — Загальна частина. У ній найбільше чітко виявилася сумнівна цінність пандектистики, успадкованої ГЦУ.

3. Яка роль Загальної частини в процесі реалізації норм Германського цивільного уложення?

У загальній частині не найшлося місця для загальних норм регулювання правовідносин у суспільстві або для принципів тлумачення законів звичаєвого права, розсуду суддів або тягаря доказу, що було б цілком розумно. Замість цього виділяються певні правові інститути, загальні як для речового, спадкоємного або сімейного, так і для цивільного права в цілому, щоб їх ще раз і назавжди врегулювати в загальній формі або, як вдало виразився Густав Бемер, «винести їх за дужки». Уважалося, що в такий спосіб можна буде зберегти логічну цілісність і підвищити внутрішню економічність закону, уникнути непотрібних повторень. Виділені в Загальній частині правові інститути не були розроблені самими авторами ГЦУ. Вони попросту запозичили їх у пандектистів XІХ століття, які, у свою чергу, створили їх у результаті тривалої й кропіткої обробки правового матеріалу, узятого ними із практики й узагальненого теоретично. Такі загальні норми стосуються фізичних осіб (правоздатність, повноліття, позбавлення дієздатності) і юридичних осіб, потім йшло детально розроблене право союзів і фондів, якому в принципі не місце в Загальній частині, за цим ішли деякі визначення з області речового права, і нарешті, загальні норми про правові угоди й строки давнини.

6.24. X. Зверніться до хронологічної таблиці до семінару 6 і на її основі виконайте такі завдання:

1. Які події, на Ваш погляд, є найбільш значущими (поворотними) для історії держави і права Великобританії?

На мій погляд, найбільш значимими подіями в історії держави і права Великобританії були:

Англосаксонське завоювання у V-VI ст., оскільки склався ряд англосаксонських королівств.

У 1066 р. герцог Нормандії Вільгельм І Завойовник вторгся до Англії і після успішних військових дій став її королем.

15 червня 1215 р. прийняття «Великої хартії вольностей»

Війна Червоної та Білої троянд – 1455-1485 рр.

Білль про права 1689 р.

 

2. На основі цих подій-етапів побудуйте періодизацію історії держави і права Великобританії.

• Англосаксонське завоювання у V-VI ст.
• Феодальна монархія в Англії після нормандського завоювання (XI —XII століття)
• Утворення станово-представницької монархії в Англії
• Велика хартія вольностей 1215 р.
• Абсолютна монархія в Англії

3. Зробіть власний прогноз про подальшій розвиток держави і права Великої Британії. Запропонуйте, якими датами, на Ваш погляд, доцільно доповнити хронологічну таблицю

Саме Великобританія тривалий час являла світові зразки демократії, запровадивши загальне виборче право для чоловіків, створивши у певному розумінні зразкову двопартійну систему, вирішивши питання пріоритету нижньої палати парламенту над верхньою, і т. д. і т. п.

Подальший політичний розвиток Великобританії буде супроводжуватись значним прогресом правових інститутів. Адже саме у цій країні уперше були застосовані умовне засудження, роздільне утримання неповнолітніх та дорослих в’язнів, додаткові покарання для осіб, визнаних рецидивістами, примусове лікування хворих на алкоголізм тощо.

 

7.24.  Д. Із використанням тематичного каталогу бібліотеки КНЕУ та інших наукових бібліотек виконайте такі завдання:

1. Складіть перелік літературних джерел щодо історії держави і права країн Далекого Сходу

Виноградова Н. Искусство стран Дальнего Востока [Текст] / Надежда  Виноградова, Наталья Николаева,, 1979. — 372 с.

Зубко Андрій Вагові системи давніх цивілізацій Далекого Сходу [Текст] / Андрій Зубко // Історичний журнал. — 2009. — № 6. —  С. 84-94

Окладников А. Северная Азия на заре истории [Текст] / Алексей Окладников, Руслан Васильевский, 1980. — 160 с.

Почтовик В.О. Мандрівка країнами Далекого Сходу (Китай, Індія, Японія) [Текст] / В. О. Почтовик // Історія та правознавство. — 2010. — № 9. —  С. 22-26

Соловьев, Ф. Китайское отходничество на Дальнем Востоке России в эпоху капитализма (1861-1917 гг.) [Текст] / Ф. В. Соловьев, 1989. — 124 с.

2. Складіть перелік літературних джерел щодо історії держави і права країн Ближнього Сходу

Актуальные проблемы стран Ближнего и Среднего Востока. История. Экономика [Текст] : доклады конф. / АН СССР, Ин-т Востоковедения, 1970. — 183 с. с.

Духовенство и политическая жизнь на Ближнем и Среднем Востоке в период феодализма [] : [Материалы чтений 1982 г. / АН СССР, Ин-т востоковедения, 1985. — 213 с. с.

Заблоцка Юлия История Ближнего Востока в древности [] : (От первых поселений до перс. завоевания) : [Авториз. пер. с польского] / Ю. Заблоцка,, 1989. — 413,[2] с., [16] л. ил. с.

Источниковедение и текстология средневекового Ближнего и Среднего Востока [] : [Материалы чтений, 1981 г. / Бартольдовские чтения. Москва. 1981, 1984. — 246 с. с.

Ламберг-Карловски, Карл. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика [Текст] : [Пер. с англ.] / К. Ламберг-Карловски, Дж. Саблов; [Авт. послесл., с. 318-352, и примеч. Н. Я. Мерперт, В. И. Гуляев], 1992. — 365,[1] с. с.

Мелларт, Джеймс. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока [Текст] : [Пер. с англ.] / Дж. Мелларт; [Предисл. Н. Я. Мерперта], 1982. — 149 с. с.

Тимофієнко, В. Історія архітектури Стародавнього світу [] : підручник для студентів архітектурних спеціальностей вищих навчальних закладів / Володимир Тимофієнко, 2007. — 511,[1] с. (Введено зміст)

Формы феодальной земельной собственности и владения на Ближнем и Среднем Востоке [Текст] : Бартольд. чтения / АН СССР, Ин-т востоковедения, 1979. — 227 с. с.

Яйленко, В. Архаическая Греция и Ближний Восток [] / В. П. Яйленко, 1990. — 270,[1] с.

3. Розподіліть ці переліки на такі підрозділи: дисертації,монографії, довідкові джерела, збірники статей, підручники, посібники. Особливо слід виокремити джерела, які не увійшли у перелік рекомендованої літератури.

Посібники, підручники

1. Виноградова Н. Искусство стран Дальнего Востока [Текст] / Надежда Виноградова, Наталья Николаева,, 1979. — 372 с.
2. Заблоцка Юлия История Ближнего Востока в древности [] : (От первых поселений до перс. завоевания) : [Авториз. пер. с польского] / Ю. Заблоцка,, 1989. — 413,[2] с.
3. Ламберг-Карловски, Карл. Древние цивилизации. Ближний Восток и Мезоамерика [Текст] : [Пер. с англ.] / К. Ламберг-Карловски, Дж. Саблов; [Авт. послесл., с. 318-352, и примеч. Н. Я. Мерперт, В. И. Гуляев], 1992. — 365,[1] с. с.
4. Мелларт, Джеймс. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока [Текст] : [Пер. с англ.] / Дж. Мелларт; [Предисл. Н. Я. Мерперта], 1982. — 149 с. с.
5. Окладников А. Северная Азия на заре истории [Текст] / Алексей Окладников, Руслан Васильевский, 1980. — 160 с.
6. Соловьев, Ф. Китайское отходничество на Дальнем Востоке России в эпоху капитализма (1861-1917 гг.) [Текст] / Ф. В. Соловьев, 1989. — 124 с.
7. Тимофієнко, В. Історія архітектури Стародавнього світу [] : підручник для студентів архітектурних спеціальностей вищих навчальних закладів / Володимир Тимофієнко, 2007. — 511,[1] с. (Введено зміст)
8. Формы феодальной земельной собственности и владения на Ближнем и Среднем Востоке [Текст] : Бартольд. чтения / АН СССР, Ин-т востоковедения, 1979. — 227 с. с.
9. Яйленко, В. Архаическая Греция и Ближний Восток [] / В. П. Яйленко, 1990. — 270,[1] с.

Збірники статей

1. Актуальные проблемы стран Ближнего и Среднего Востока. История. Экономика [Текст] : доклады конф. / АН СССР, Ин-т Востоковедения, 1970. — 183 с. с.
2. Духовенство и политическая жизнь на Ближнем и Среднем Востоке в период феодализма [] : [Материалы чтений 1982 г. / АН СССР, Ин-т востоковедения, 1985. — 213 с. с.
3. Источниковедение и текстология средневекового Ближнего и Среднего Востока [] : [Материалы чтений, 1981 г. / Бартольдовские чтения. Москва. 1981, 1984. — 246 с. с.

 

Періодичні видання

1. Почтовик В.О. Мандрівка країнами Далекого Сходу (Китай, Індія, Японія) [Текст] / В. О. Почтовик // Історія та правознавство. — 2010. — № 9. — С. 22-26
2. Зубко А. Вагові системи давніх цивілізацій Далекого Сходу [Текст] / Андрій Зубко // Історичний журнал. — 2009. — № 6. — С. 84-94

 

8.24.  Д. За допомогою наступного джерела: Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 1998—2004, виконайте такі завдання:

1. Відберіть статті, які стосуються історії держави і права колишніх соціалістичних країн Східної Європи.

австрійське загальне цивільне уложення 1811

Жовтнева революція

Угорщина, Чехословаччина, Югославія, Румінія

2. 2. Відберіть статті, які стосуються історії держави і права КНР, КНДР, СРВ та Куби.

Куба, КИТАЙ, КИТАЮ ДАВНЬОГО ПОЛІТИКО-ПРАВОВА ДУМКА

Північна Корея,

3. Випишіть ці статті з посиланням на джерела. Якщо є необхідність, на Вашу думку, зміни змісту цих статей, зробіть це з відповідним обґрунтуванням.