Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Соціальні суперечності економіки України

Актуальність теми. До загальних закономірностей розвитку сучасного суспільства слід віднести об’єктивний процес посилення соціальної орієнтації економічних систем. Як наслідок, у відповідності з новою домінантою соціально-економічних відносин посилюється роль і значення соціальної функції держави, ефективна реалізація якої потребує розробки науково обґрунтованої державної політики регулювання соціально-економічних процесів політики з урахуванням сучасних тенденцій суспільного розвитку. В іншому випадку це може призвести до дестабілізації соціально-економічного розвитку країн як на національному, так і на глобальному рівні. “Внутрішні суперечності соціально-економічного розвитку України і глобальні кризові явища є лише проявами фундаментальної суперечності між подальшою капіталізацією економіки, що реалізується через тенденцію перетворення будь-якого ресурсу в капітал… – з одного боку, і соціалізацією та гуманізацією економіки, що виявляється у необхідності її підпорядкування інтересам розвитку людини і суспільства – з іншого” [7, с. 7].

Слід зазначити, що, незважаючи на значну кількість наукових праць з питань розробки і реалізації політики у сфері публічних фінансів, серед яких найбільш відомими є праці зарубіжних вчених Дж.Б’юкенена, А.Вагнера, К.Ерроу, Дж.М.Кейнса, В.Парето, А.Пігу, Д.Рікардо, П.Самуельсона, А.Сміта, Дж.Стігліца; наукових робіт українських вчених: В.Андрущенка, О. Василика, В. Гейця, І. Запатріної, О. Кириленко, Л. Лисяк, І. Луніної, В. Опаріна, В. Федосова, І. Чугунова, та інших; наукових досліджень державного регулювання соціальних процесів, зокрема, це роботи Дж. К. Гелбрейта, Ф. Енгельса, Я. Корнаї, В. Леніна, К. Маркса, М. Мюрдаля, В. Ойкена, а також українських вчених, зокрема, В. Гейця, А. Гриценка, В. Лагутіна, Е.Лібанової, А. Філіпенка, А. Чухна, російських: А. Абалкіна, А. Бузгаліна, С. Валентея, С. Глаз’єва, та інших вчених, на сьогодні поки що відсутні розробки концептуальних засад дослідження ролі фінансової політики у забезпеченні реалізації соціальної функції держави.

Так, праці Тропініної В.Г. присвячені дослідженню теоретичних і практичних питань, пов’язаних з об’єктивною необхідністю посилення соціогуманітарної спрямованості фінансової політики держави як умови і фактора сталого соціально-економічного розвитку країни. На основі аналізу проблем у фіскальному регулюванні соціальних процесів в Україні запропоновано основні напрями їх розв’язання.

В даний час очевидний перехід економіки до нового етапу свого розвитку, в основі якого (як демонструє реальність) знаходяться інтелектуальний капітал і інноваційна праця, нематеріальна сфера перетворюється на пріоритетний фактор, робиться ставка на людський потенціал і організаційно-управлінські технології. Сучасні суспільства взяли курс на формування своїх економік і соціальної сфери з орієнтацією на знання, і парадигма «суспільства і економіки знань», як очевидно, набуває  універсального характеру.

У зв’язку з цим в Україні виникає необхідність розробки власних  стратегічних концепцій, які допоможуть закласти основи подальшого розвитку і виходу країни із кризи. Саме ці питання розглядає Брежнева-Єрмоленко О. В.

В Україні проблеми соціально-економічного розвитку також знайшли відображення в працях відомих українських вчених В.Д. Базилевича, О.О.Бєляєва, А. С.Бебело, Д.П. Богині, А. В. Гальчинського, В.М. Гейця, О.Г. Головніной, В.О. Грішкіна, Н.М. Дєєвої, В. С. Єрьоменка, Ю.К.Зайцева, А.М. Колот, Е. М. Лібанової А.А.Чухна та інших.

З позицій впливу соціуму на економічний розвиток, на стимулювання глобалізаційних процесів досліджує вказану проблематику Е.М. Лібанова, А. М. Колот. Взаємозв’язок регіональних соціально-економічних процесів вивчають С. І.Дорогунцов, Ю. К. Заяць, Ю. І.Пітюренко. Важливим аспектом є розв’язання соціальних проблем безпосередньо на мікроекономічному рівні, який досліджували в контексті організації господарської діяльності А.О. Колений, О.С.Кузьмін, в контексті інноваційних впливів на соціальний розвиток підприємств вивчають В. М.Геєць, А.А.Чухно. Питанням моделювання вибору стратегій соціально-економічного розвитку підприємств присвячені праці В.С. Єременка, Ж. О.Шульги та ін.

Певним поступом на шляху формування соціальної держави України є розвиток її залізничного комплексу. Ефективна діяльність залізничного транспорту, як важливої складовою господарської інфраструктури держави, стає запорукою позитивних змін в соціально-економічних відносинах в Україні, що виявляються у збільшенні конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників та мобільності населення, зменшенні негативного екологічного впливу на навколишнє середовище та забезпеченні надходжень у бюджет за рахунок збільшення доходів від надання послуг з перевезень та ін.

Економічна криза, що триває в Україні негативно позначається на функціонування підприємств залізничного комплексу, приводячи до скорочення обсягів перевезень, погіршення фінансового стану підприємств, подальшого старіння виробничих фондів, погіршення режиму і умов оплати праці персоналу, а як наслідок, на рівень соціально — економічного потенціалу галузі.

Вагомий внесок у дослідження галузевих особливостей соціально — економічного розвитку підприємств залізничного транспорту внесли науковці: Ю. С. Бараш, М.І.Данько, В. Л. Дикань, О. Г. Дейнека, Г. М. Кірпа, Ю.М.Цветов, М.В. Макаренко, Л. О. Позднякова, Г.Д. Ейтутіс та ін.

Висновок учених про відсутність зваженої оцінки суспільної нерівності в Україні, на нашу думку, вимагає першочергової уваги й відповідальної реакції держави і суспільства. Задіяти чинники довгострокового зростання (насамперед розвиток людського потенціалу) не вдається, оскільки вони пов’язані не тільки з економікою, а й із суспільством. Фундаментальним джерелом потрясінь у нашій країні стала багаторічна деградація суспільства, що зростає в останні роки через всеохоплювальну корупцію, яка стала регулятором економічних процесів [10, с. 33].

Отже більшість дослідників даного питання схиляються до думки, що відповідь на сучасні виклики необхідно шукати у зміні соціальних пріоритетів у соціально-економічному розвитку нашої країни. Концептуальні підходи повинні бути суттєво відкориговані у бік збереження і розвитку гуманітарного капіталу як визначального чинника ефективного економічного розвитку. Це означає, що соціальні аспекти політики реформ необхідно розглядати не під кутом зору компенсації побічних наслідків лібералізації ринкових сил, а як одну із найважливіших передумов макроекономічної стабільності та динамізму зростання.

Має значення не просте зведення економічних показників, а усвідомлення важливості тих вирішальних чинників, які творять економіку і соціум, рухають її, формують суспільний фундамент економічного розвитку. Це освіта, наука, інновації, ідеологічні, культурні та моральні цінності. Подібний підхід варто використати для розробки Національного проекту розвитку українського суспільства. У такому проекті можна було б особливо виділити соціальний аспект, соціальні чинники розвитку економіки України. Йдеться не про банальне збільшення витрат на соціальні виплати, а про оптимізацію всіх ресурсів держави, їх перерозподіл на користь гармонійного розвитку національного й соціального капіталу.

Список використаної літератури

  1. Бєляєв О.О. Соціальне регулювання — об’єктивна необхідність перехідної економіки /О.О.Бєляєв, А.С.Бебело, О.М.Комяков // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвід. наук. зб. — Вип. 9., відп. ред. О.О.Бєляєв. — К.: КНЕУ, 2001 — 448 с.
  2. Брежнева-Єрмоленко О. В. Суперечності формування нової економіки: форми прояву в Україні// Вісник Хмельницького національного університету. Cерія: «Економічні науки». – 2011. — № 2.1. – с. 279-283
  3. Гальчинський А. Глобальні трансформації : концептуальні альтернативи. Методологічні аспекти : наук. вид. / А. Гальчинський. – К. Либідь, 2006. – 312 с.
  4. Головніна О. Г. Основи соціальної економіки : підручник / О. Г. Головніна. – К. : Арістей, 2006.
  5. Гришкін В.О. Соціалізація економіки України : теорія, методологія і практика : монографія / В.О. Гришкін. – Д. : Пороги, 2005 – 498 с.
  6. Дєєва Н.М.Потенціал соціалізації і його регулювання в економіці: теорія, методологія, перспективи : монографія / Н.М. Дєєва. – Д. : Арт- Економіка підприємства Прес, 2006. – 444 с.
  7. Єременко В. Про науку і курс «соціальної економки» / В.Єременко // Економіка України. —1996. — № 5. — С. 55—61.
  8. Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства : методологія і практика : монографія / Ю.К. Зайцев. – К. : КНЕУ, 2002. – 188 с.
  9. Лібанова Е.М. Соціальні аспекти політики економічного зростання в Україні / Е.М. Лібанова //Україна на порозі XXI століття : уроки реформ таструктура розвитку : матеріали наук. конф. – К. : НТУУ КПІ, 2001. – С. 61 – 97.
  10. Соціальна економіка Навч. посіб. / Кол. авт. О. О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін. — К.: КНЕУ, 2005. — 196 с.
  11. Тропіна В.Б. Соціогуманітарні аспекти фінансової політики держави // Економічний форум. – 2011. — №2.
  12. Шульга Ж.О. Людський і соціальний капітал як результат і потреба розвитку сучасної економічної системи / Ж.О. Шульга // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу демократія, / Економіка праці, соціальна економіка, політика. – 2008. – С. 159-162.