Вступ

Проблема нарощування депозитів населення, як важливого ресурсу банківської системи України, і кредитів, як фактора розширення споживчого ринку і економічного зростання, досліджувалася такими вченими, як А.Гриценко, Д.Гладких, А.Вожжов,         Ю.     Прозоров,          О.Власенко, Т. Коляда та ін. У зв’язку з фінансовою кризою акценти у дослідженнях В.В. Коваленка, О.Т. Євтуха, М.І. Макаренка, Т.О. Семененко, М.К. Колісника, К.О. Озерянської, І.М. Лис, Є.Л. Гринько, С.Б. Єгоричевої, С.В. Манжуловського зміщуються на обґрунтування забезпеченості фінансової стійкості банківської системи.

Враховуючи актуальність проблеми забезпечення стабільної схильності до заощадження і кредитування, необхідно проаналізувати динаміку споживання, заощаджень і кредитів населення у взаємозв’язку з формуванням наявних доходів домашніх господарств, оцінити в сучасних умовах їх вплив на платоспроможний попит, кінцеві споживчі витрати домашніх господарств і економічне зростання в Україні.

Дослідження функції споживання почались, відколи макроекономіка стала науковою дисципліною. Перші теоретичні припущення щодо функції споживання сформулював Джон Кейнс, який стверджував, що споживання залежить від доходу, і ця залежність характеризується граничною схильністю до споживання, яка коливається в межах від нуля до одиниці, а також спадною за доходом середньою схильністю до споживання. Емпіричний аналіз статистичних даних споживання і доходу показав, що треба розглядати дві різні функції споживання: короткострострокову та довгострокову. Дослідження Фішера. Модільяні та Фрідмана надали теоретичне обгрунтування цих функцій. Перехід української економіки до ринку зробило дослідження функції споживання особливо актуальним.

1. Споживання: сутність і функції

Розкриття сутності споживання починається з поведінки споживачів. Споживання домогосподарств — це видатки на придбання товарів та послуг для задоволення потреб. Споживання є найважливішим компонентом національного доходу, що становить від 75 до 80 % сукупних видатків. Основними компонентами споживання є такі статті, як продовольство, житло, транспортні засоби, освіта, медичні послуги. Ці компоненти поділяються на три основних групи: товари тривалого користування, поточного користування і послуги.

Однією з найважливіших в економічному відтворенні є функція споживання. Вона розкриває взаємозв’язок між величиною видатків на споживання та обсягом використовуваного особистого доходу. Це поняття ґрунтується на припущенні, що існує стабільний емпіричний взаємозв’язок між споживачем і доходом.

Зміни у споживанні, які спричиняються змінами в доході, називають граничною схильністю до споживання (ГСС).

Гранична схильність до споживання — це величина додаткового споживання, що його спричиняє одна додаткова гривня доходу.

Схильність до споживання означає бажаний рівень споживання. Отже, ГСС — це додаткове споживання, що виникає з додаткової гривні доходу. Це визначення можна записати так:

Гранична схильність до споживання коливається в межах від 0 до 1.

Розглянемо загальну спрямованість національного споживання. По-перше, споживання важливе, тому що воно є головним компонентом сукупних видатків. По-друге, те, що не споживається, — заощаджується. У системі розширеного економічного відтворення споживанню належить надзвичайно велика роль.

Практика показує, що в цілому споживачі визначають свій обсяг споживання з огляду на поточний дохід і на дохід у тривалій перспективі. Поточний дохід характеризує тісний зв’язок споживання з поточним використанням доходу. Дохід у тривалій перспективі слугує людям для обґрунтування своїх споживчих видатків не тільки через поточний дохід, а й через довгострокові тенденції доходу.

2. Аналіз споживання в Україні та основний вплив на нього

За оцінками, у 2011 р. зростання кінцевих споживчих витрат домашніх господарств забезпечило 9,5 в.п. приросту ВВП, у 2005-2010 рр. — в середньому 6,7 в.п. при середніх темпах ВВП за цей період 7,8 %, причому їх вплив спричинено як зростанням наявних доходів населення, так і нарощуванням кредитів. Задоволення поточних потреб населення супроводжувалося певними протиріччями: покриттям потреб надходженнями товарів по імпорту, наданням кредитів без застави, без чіткого визначення їх цільового використання тощо. Розширення споживчого попиту пов’язано із приростом реальних наявних доходів у 2011 р. на рівні 9-11,7 % і його варіацією у межах 8,5-15,8 %. Цілком очевидно, що темпи приросту кінцевих споживчих витрат перевищуватимуть темпи приросту наявного доходу населення, тобто до кінця 2012 р. споживчі настрої переважатимуть внаслідок існування певного лага (до 6-ти місяців) у витратах населення, а темпи приросту заощаджень зменшуватимуться внаслідок очікуваної нестабільності в економіці.

Відношення депозитів фізичних осіб у банківській системі до наявних доходів у 2010 р. майже не зміниться порівняно з 2009 р. і збережеться на рівні 35-36 %. Цьому сприяло зростання середньозважених ставок на депозити, зокрема на строкові до 1-2 і більше років, а також впровадження спеціальних умов, при яких вкладник може з певними обмеженнями достроково забрати кошти із депозиту з мінімальною втратою відсотків (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка депозитів і кредитів фізичних осіб у 2007-2011 рр., %

Зменшуватиме схильність до заощаджень, крім значної диференціації, населення за рівнем доходів поширення негативних наслідків фінансової кризи, що, в свою чергу, деформує споживчий ринок і означає його згортання, реальне скорочення сукупного споживання.

Таблиця 2. Споживання продуктів харчування в домогосподарствах

Останнім часом платоспроможний попит домашніх господарств формувався внаслідок зростання наявних доходів, залучення кредитів, але і водночас при зростанні депозитів фізичних осіб. Зменшення обсягів кредитів обмежить споживчі можливості населення. Оскільки економіка кожної країни розвивається завдяки споживачам, а кінцеві споживчі витрати домашніх господарств формують від % до % ВВП, тому стан фінансів населення у країнах із стабільно зростаючими доходами є фактором розвитку фінансової і банківської систем.

Джерелами доходів населення є оплата праці, валовий прибуток і змішаний дохід від підприємницької діяльності, сальдо доходів від власності, соціальні трансферти та інші виплати, а також надані кредити і накопичені заощадження у різних формах, що розширюють як споживчий, так й інвестиційний ринки. Допускаємо, що поточний платоспроможний попит дорівнює річному наявному доходу, приросту кредитів за вирахуванням приросту заощаджень у поточному році. Ця оцінка є не дуже точною, оскільки як населення України, так й іноземці можуть витрачати доходи на споживання за межами своєї країни. Вважаємо, що ці величини є приблизно однаковими і мало впливають на кінцеві споживчі витрати в Україні.

Скорочення споживчих витрат домашніх господарств в Україні можна було спостерігати, починаючи з 2010 р. Воно зачепило  насамперед витрати на придбання товарів довгострокового користування і послуги (громадського харчування, медицини, освіти, туризму та ін.). Оскільки очікується зниження споживання і, як наслідок, всіх напрямів споживчих витрат домашніх господарств, то, відповідно, ціни суттєво не будуть підвищуватися або навіть на окремі товари відносно знижуватися. При незначному зростанні наявних доходів зменшиться середня і гранична схильність населення до заощадження, обсяг наданих кредитів населенню також зростатиме незначними темпами, тобто у найближчий час в Україні спостерігатиметься рецесія, що характеризуватиметься відносно помірним, але не критичним спадом споживання, уповільненням його темпів. Населення переходитиме від моделі екстенсивного нарощування споживчих витрат до моделі максимальної їх економії, що радикально змінило його економічну поведінку на споживчому ринку у 2010-2011 рр.

Таблиця 3. Кредити і депозити домашніх господарств у структурі платоспроможного попиту в Україні у 2001-2011 рр., %

У табл. 3 наведено відношення поточних депозитів і кредитів населення до наявного доходу, середню і граничну схильність домашніх господарств до заощадження і кредитування, що визначаються часткою приросту депозитів і кредитів фізичних осіб до наявного доходу і, відповідно, часткою приросту депозитів і кредитів до приросту наявного доходу.

Дані показують, що в 2008-2009 рр. на 1 грн. приросту наявного доходу у поточних цінах припадало 0,51-0,59 грн. на депозити, причому приріст кредитів перевищував приріст депозитів і досягав 0,69-0,78 грн., тобто населення інтенсивно нарощувало кредити, використовуючи їх на споживання. Значний обсяг наданих кредитів фізичним особам при високих процентних ставках на кредити також деформуватиме споживчий ринок і приведе до його сегментації.

Таблиця 4. Наявний дохід домашніх господарств, їх середня і гранична схильність до споживання, заощадження і кредитування в Україні у 2001-2011 рр., %

Джерело: Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. — К.: Мінекономіки України, 2012. — Вип. 2(101). — С. 80-81

Ризики в забезпеченні стабільної схильності до заощаджень домашніх господарств пов’язані з очікуваним зниженням реальних темпів наявних доходів і середньомісячної заробітної плати. При обсягах кредитів фізичним особам, що майже дорівнюють обсягу депозитів, нижчих темпах наявних доходів і заробітної плати може створитися ризикова ситуація щодо неповернення кредитів фізичними особами. Тенденція до скорочення нарощування заощаджень населення в банках небезпечна і супроводжуватиметься втратою пасивів для банків, скороченням кредитних програм, що пов’язано як із зростанням процентних ставок на кредити, так і значним підвищенням (у 3-5 разів) резервних вимог за короткостроковими кредитами банків, з жорсткішими умовами іпотечного кредитування населення (зростанням розміру першого внеску, подорожчанням кредитів, підвищенням вимог до платоспроможності потенційних позичальників, збільшенням термінів у прийнятті рішення банком про надання кредиту). Зниження темпів нарощування депозитів і кредитів фізичним особам, спад споживання порівняно з попереднім роком приведе до нижчих темпів зростання ВВП у 2010-2011 рр. порівняно з 2009 р. (рис. 1).

Якщо реальні темпи зростання наявного доходу у 2011 р. знизяться порівняно з попереднім роком, але якщо цей процес буде протікати надалі плавно, то платоспроможний попит населення у 2012 р. буде нарощуватися. Вибір населення у використанні поточних наявних доходів на споживання обумовлений зміною курсу долара та інфляційними очікуваннями до зростання цін на продовольчі товари і послуги, що змусить населення нарощувати споживчий попит (рис. 2).

Якщо орієнтуватися на очікуване зростання споживчих цін у 2012 р., то реальні темпи як наявних доходів населення, так і середньомісячної заробітної плати демонструватимуть тенденцію до зниження, зокрема темпи останньої знизяться до 8,5-6,5 % у 2010-2011 рр. Якщо ця тенденція триватиме, то в населення не тільки зменшиться схильність до споживання, але деякі позичальники не зможуть повернути кредити.

Висновки

Коли гранична схильність до заощадження практично дорівнює граничної схильності до споживання, а це, означає баланс сукупного попиту та сукупної пропозиції за Кейнсом, що є ознакою економіки, яка динамічно розвивається. Саме така ситуація була в 2002 році. Після цього гранична схильність до заощадження знову почала знижуватися, що означає зниження реального доходу домогосподарств та відплив інвестиції з економіки, а рівень інфляції знову почав підвищуватися.

Список використаної літератури

1. Вдовиченко А. Визначення детермінантів заощаджень та споживання населення України на основі емпіричного дослідження [Текст] / А. Вдовиченко // Економіка України. — 2009. — № 9. — С. 40-52
2. Власов В. І. Оцінка споживання основних харчових продуктів в Україні [Текст] / В. І. Власов, Г. В. Ткач , Б. В. Духницький // Економіка АПК. — 2008. — № 10.- С.3-7
3. Державний служба статистики України. — http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Коцьо О.Я. Емпіричний аналіз впливу асиметрії статистичної інформації щодо регіонального споживання домогосподарств України на точність прогнозів / О. Я. Коцьо // Актуальні проблеми економіки. — 2009. — № 12. — С. 200-209
5. Ляшенко О.М. Циклічність динаміки споживання продукції в Україні // Актуальні проблеми економіки. — 2011. — № 6. — С. 264-272
6. Стариченко Є. М. Прогнозування диференціації продовольчого споживання [Текст] / Є. М. Стариченко // Економіка АПК. — 2009. — № 7.- С.137-142
7. Твердохліб І.П. Оцінка асиметрії джерел статистичної інформації щодо регіонального споживання домогосподарствами України продуктів харчування / І. П. Твердохліб, І. В. Блиндюк // Актуальні проблеми економіки. — 2010. — № 11. — С. 256-262