Формування фондів періодичних видань у бібліотеках: стан, проблеми та шляхи їх вирішення

Вступ

Актуальність теми. Бібліотеки мають пріоритетне право на придбання книг, документів, інших носіїв інформації відповідно до профілю комплектування їх фондів. Це право забезпечується одержанням обов’язкових примірників книг, документів, інших носіїв інформації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, випуском літератури за державним контрактом, наявністю спеціалізованих торговельних організацій і підприємств (бібліотечних колекторів, магазинів тощо), пільговим оподаткуванням видавництв, поліграфічних та інших підприємств, які забезпечують бібліотеки документально-інформаційними ресурсами. Комплектування бібліотечних фондів здійснюється будь-яким шляхом, не забороненим законодавством. Видання та інші матеріали, що не входять до Національного архівного фонду України, можуть бути передані безкоштовно з фондів одних бібліотек до фондів інших бібліотек.

Метою дослідження є вивчення теоретичного і практичного досвіду формування бібліотечних фондів періодичних видань сучасних бібліотек в умовах трансформаційних змін у діяльності бібліотек.

Для досягнення визначеної мети були виділені такі завдання:

визначити головні напрями сучасних досліджень щодо проблем формування бібліотечних фондів періодичних видань бібліотек;
виявити особливості використання різних форм комплектування при комплектуванні фондів періодичних видань в умовах інформатизації;
визначити ознаки відбору документів у фонди періодичних видань сучасних бібліотек;
охарактеризувати комплектування фонду періодичних видань.

Об’єкт дослідження — процес формування фондів періодичних видань бібліотек.

Предмет дослідження —фонди періодичних видань бібліотек в умовах сучасного інформаційного середовища.

Методологічною основою дослідження стали: законодавчі акти у галузі бібліотечної справи, регламентуюча документація з питань формування фондів Державної історичної бібліотеки України, положення вітчизняних і зарубіжних бібліотекознавців з проблеми формування бібліотечних фондів наукових бібліотек; комплектування бібліотечних фондів наукових бібліотек(А.Корнієнко, О.Воскобойнікова-Гузєва, І.Луніна. Б.Багрова); постачання обов’язкового примірника (А.Соляник, О.Михайлова, Я.Чепуренко); використання Інтернет у бібліотеках (О.Воскобойнікова-Гузєва, Л.Костенко, Т.Прокошева); збереження бібліотечного фонду (А.Шурубура, О.Лазарсва, Л.Ліколенко).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були застосовані наступні методи. Методологічною основою роботи є теоретичні засади бібліотекознавства, фондознавства. Функціональний підхід дозволив згрупувати основні види бібліотечних документів відповідно до функцій, котрі вони виконують у технологічному циклі формування бібліотечного фонду чи поза ним. Крім того, використовувалися методи порівняльного, факторного, термінологічного аналізу, індукції, дедукції, критичного аналізу публікацій, моделювання, вербальної аргументації.

Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти формування фондів періодичних видань у бібліотеках

1.1. Стан формування фондів періодичних видань у сучасних бібліотеках

Характерними рисами ситуації, яка склалася в поточному комплектуванні, є: скорочення обсягу надходжень нової літератури, відсутність достовірної інформації на книжковому ринку та ліквідація стабільного фінансування. Тому в сучасних умовах збереження БФ має пріоритетне значення. Зберігати БФ — це значить тримати його в спеціально оснащених приміщеннях, дотримуватись правил обліку і видачі, бережливо ставитись до процесу рекомплектування, забезпечувати його охорону. На завершення слід сказати, що в період становлення ринкових відносин комплектування перетворюється для бібліотек на головну проблему, яку ми не в змозі вирішити на сучасному рівні без допомоги державної політики в галузі культури.

Ця політика повинна проводитися в кількох напрямках:

— відновлення стабільного державного фінансування бібліотек на комплектування їх фондів;

— пільгове оподаткування бібколекторів, книготоргових фірм і видавництв, які співпрацюють з бібліотеками;

— правове регулювання, що стимулює прийняття місцевих нормативних актів про бібліотечну справу;

— звільнення від податків благодійників та меценатів, які надають допомогу бібліотекам;

— створення пільгових умов для книгообміну між бібліотеками країн СНД, близького та далекого зарубіжжя.

1.2. Формування електронної бази періодичних і продовжуваних видань

Сьогодні без сучасних розвинених електронних засобів пошуку інформації неможливо уявити роботу архівних установ. Ці системи, без перебільшення, можна назвати мозком архіву. Він як соціальний інститут виконує такі основні функції: накопичення, опрацювання, зберігання та надання у користування необхідної для розвитку людства інформації, яка відкладається внаслідок соціально-економічної, політичної, наукової та культурної діяльності суспільства впродовж усього його існування. Пошук цієї інформації здійснюється за допомогою довідкового апарату. Його творення є складовою діяльності архіву, бо, як зауважував В.Веретенніков: «Лише те архівосховище гідне назви науково-організованої установи, де матеріали належно пристосовані і постійно пристосовуються для їх всебічного використання» [1].

У час, коли значно зросли інформаційні потреби суспільства, велике значення для ефективного виявлення архівних видань та організації користування ними має інформаційний пошук, який поєднує комплекс певних знань, у тому числі, знання системи довідково-пошукового апарату конкретного архіву. Створена раніше на «паперових» носіях система пошуку недостатньо задовольняє потреби співробітників архіву. Великий обсяг інформації неможливо швидко і якісно віднайти без застосування інформаційних технологій.

Державний архів друку Книжкової палати України імені Івана Федорова (далі Книжкової палати) має у своєму фонді понад 12 млн. одиниць друкованої продукції, з них 9 млн. примірників становлять газети та 233 тис. примірників журналів. Така велика кількість періодичних видань спонукала співробітників архіву до формування електронної бази даних видань.

Однією з причин створення електронної бази даних періодичних і продовжуваних видань також стала необхідність ефективнішого їхнього упорядкування, систематизації та класифікації. Крім того. Книжкова палата упродовж тривалого періоду, а саме з 1922 до 1989 рр. знаходилася у Харкові. У роки німецько-фашистської окупації міста фонди Державного архіву друку зазнали значних втрат, зокрема і деяка частина фонду періодичних видань. Виникла проблема лакун, яка краще розв’язуватиметься за наявністю електронної бази.

З 1990 р. почалося перевезення Книжкової палати до Києва. Працівники архіву отримали з Харкова інвентарні книги та картковий каталог, які стали основою для створення електронної бази періодичних видань.

Не відмовляючись від традиційних засобів систематизації та каталогізації видань архівних документів, спеціалісти відділу розробили нову систему пошуку інформації з урахуванням сучасних новітніх технологій, що дають змогу виявити нові можливості розкриття фонду, зокрема періодичних видань, та надавати релевантну інформацію про нього.

На зміну традиційній паперовій каталогізації, основою якої є друкована картка із сукупністю бібліографічних елементів, розміщених у ній за певною послідовностю, приходить електронна каталогізація.

Бібліографічний запис, у комп’ютерному варіанті теж складається з певного набору елементів, які зберігаються у базі даних і використовуються для пошуку видання за різними ознаками.

Головним призначенням елемента стає не стільки його присутність у певному місці картки, скільки можливість використання для пошуку книги, журналу, газети. Склад полів, який пропонується для заповнення, завжди включає сукупність елементів, передбачених стандартом, що у свою чергу дає змогу відобразити і надрукувати каталожну картку у визначеному форматі [3].

Електронна база архівних фондів періодичних і продов-жуваних видань Державного архіву друку спроектована і розроблена з метою досягнення його розкриття для потреб широкого загалу найповнішого фонду української періодики, якісного і швидкого виконання запитів та надання інформації. Вона має свій обов’язковий набір елементів, що дає змогу вести пошук за: роками; назвою; засновником або друкарнею; місцем видання; датою публікації; датою заснування; номером журналу; інвентарним номером; форматом; примітками.

Базу даних подано у хронологічному порядку, тобто всі видання розташовані за роками, починаючи з 1917 р. Кожний рік має алфавітний порядок. Перша частина електронної бази складається з видань 1917—1940 рр. Друга частина має відобразити фонд 1941—1980 рр., а третя — візьме початок з 1981 р. і закінчиться 2005 р. На сьогодні у базу введені дані про періодичні і продовжувані видання за 1917—1923 рр.

Також важливим питанням є забезпечення збереження інформації. З цією метою вирішено дублювати інформаційний ресурс на випадок екстремальних ситуацій і непередбачених подій. Продубльована на дисках електронна база періодичних видань дає змогу користуватися архівним фондом усім бажаючим.

Забезпечення якісно вищого рівня інтелектуального доступу до архівної інформації потребує, в свою чергу, удосконалення інформаційної теорії текстових структур для надвеликих обсягів архівної інформації, створення методологічних і нормативних засад опрацювання архівних масивів; удосконалення сучасних комп’ютерних технологій для впровадження комунікаційних інформаційних мереж на основі Internet-технології.

Отже, інтенсивне впровадження автоматизованих систем передбачає переорієнтацію працівників архіву на нові передові технології.

1.3. Основні проблеми фондів періодичних видань у бібліотеках

З метою забезпечення нормального функціонування і розвитку бібліотеки в умовах дефіциту державного та місцевих бюджетів, подорожчання друкованої та іншої продукції дедалі більшого значення набуває пошук джерел отримання додаткових коштів, підтримки доброзичливого ставлення громадськості до бібліотеки.

Серед додаткових джерел фінансування, що також поповнюють бібліотечні фонди, — спонсорство, платні послуги і видавнича діяльність книгозбірень.

Кошти на придбання книжок районним бібліотекам Києва постійно виділяють райдержадміністрації і райради. Ця література стікається у центральні (дорослі, юнацькі, дитячі) бібліотеки столиці, а потім розподіляється на всі районні залежно від кількості читачів. Цільове перерахування коштів на бібліотеки, особливо при будинках культури та клубах, небезпечне тим, що гроші на книжки непомітно можуть використати на інше — концерти, масові заходи, фуршети.

Державним бібліотекам допомагають Київська і обласна ради, а також галузеві установи. Так, на зорі діяльності ДНПБ грошима на придбання літератури її підтримали ректори вузів, зокрема, Анатолій Павленко (Національний економічний університет), Борис Мокін (Вінницький політехнічний університет), Юрій Алексеев (Одеська юридична академія).

Трапляється, що на прохання керівництва книгозбірень юридичними особами сплачуються бібліотечні рахунки. Така допомога не може бути частою, бо закупівля книжок для бібліотеки — це благодійність, а, приміром, ремонт фасаду бібліотеки — вже ні, і підприємство-помічник сплачує чималі податки.

Платних послуг немає хіба що у дитячих бібліотеках. У деяких районних потрібно оплатити вартість заведеного на тебе формуляра (копійок 50). Крупні книгозбірні здають в оренду приміщення (часто не від хорошого життя), надають такі платні послуги, як ксерокопіювання, професійні переклади, складання бібліографії до наукових праць, пошук і огляд літератури на зазначену тему, доступ до Інтернету (в НБУВ поки безкоштовно), а також інші, на які є попит. З недавнього часу бібліотеки, згнітивши серце, змушені брати мінімальну платню за «читацтво»: отримання читацького квитка терміном на 1 рік коштує від 3 до 14 грн., разове відвідування бібліотеки — не більше гривні[8, c. 61-62].

Згідно із Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», розмір коштів, отриманих із додаткових джерел, не обмежується і є власністю книгозбірні. Проте, як не дивно, з цих коштів не можна нарахувати, скажімо, премію працівникам. Директор ДНМБ Раїса Павленко згадала також унікальний випадок, коли в рамках міжнародної річної акції бібліотеці було оплачено доступ до світових баз даних. Але у держави не знайшлося 1,2 тис. грн. підключити бібліотеку до Інтернету, а оплатити підключення із заробленого бібліотекою їй не дозволили. Отримані бібліотеками кілька тисяч гривень на рік багатими їх не роблять: трохи йде на книжки, трохи на поточний ремонт, покращення матеріальної бази. Взагалі ж отриманими самотужки сумами зайвий раз хвалитися не варто. Інакше і податки доведеться сплатити, і бюджет на наступний рік уріжуть: мовляв, решту заробите самі. Щодо видавничої діяльності, то чи не кожна більш-менш велика бібліотека друкує професійну літературу, бібліотеко- і книгознавчу. Ці книжки безпосередньо поповнюють фонди — свої й колег, а реалізація книжок і брошур ще й якусь копійку приносить (бібліографічні бюлетені розповсюджуються безоплатно). Книгозбірні-видавці мають інформаційну підтримку в пресі, зокрема галузевій.

Поповнення бібліотечних фондів відбувається також завдяки Національній програмі випуску суспільно необхідних видань, які надсилаються книгозбірням безкоштовно[12, c. 35-36].

Програма передбачає кілька постійних рубрик:

Література мовами нацменшин України.
Книга пам’яті України.
Енциклопедичні видання.
Література для дітей та юнацтва.
Наукова та науково-популярна література.
Довідкові видання.
Літературно-художні твори.
Літописи видань.
Ювілейні видання.
Подарункові видання.

Ювілейний 2000 рік було профінансовано повністю. Минулого року затверджена Нацпрограма налічувала 231 назву книжок загальним накладом 657,125 тис. примірників, але фінансово держава підтримала менш як половину проектів. У будь-якому разі торішнє «держзамовлення» не покриває і п’ятої частини навіть найбільших, з фондом від 50 тис. примірників, бібліотек країни.

Проте у бібліотек завжди були меценати, є вони і сьогодні. Книжки у дарунок — одноразово і постійно, від видатних і не дуже жителів України та світу — бібліотеки продовжують отримувати. У наших традиціях — передавати бібліотекам особисті, домашні зібрання книжок. (Символічно, що саме у вихідця з України Теофана Прокоповича на теренах тодішньої Росії була найбільша особиста бібліотека — 3193 книжки, переважно античні автори.) Так, у фондах ДНМБ зберігається багато книжок, які належали українським ученим-медикам; Ольга Сухомлинська передала ДНПБ особисту книгозбірню батька, видатного українського вченого-педагога; НБУВ нещодавно прийняла дар від академіка Юрія Іпатова, колишнього директора Інституту високомолекулярних сполук, а також започаткувала колекцію книжок Дмитра Степовика[19, c. 63-65].

Серед зарубіжних меценатів постійним відвідувачам бібліотек відомі Ігор Галерник (який лише ДНМБ щороку передплачує 37 назв періодики), Петро Пундій, Григорій Малиновський, Степан Олійник (США) та інші.

Основним джерелом поповнення фондів іноземної літератури є гуманітарна допомога. Найбільші закордонні партнери бібліотек — благодійний фонд «Сейбр-Світло» (Україна-Америка), «Каунтерпарт» (США), проект «Освіта» (Канада), Східно- і Центральноєвропейський благодійний журналістський проект Дж. Сороса, «Українське лікарське товариство Північної Америки», «Пушкінський проект» (Москва), шкільні ради Австралії, Сполучених Штатів Америки. Серед благодійних структур, представлених в Україні, — Британська рада, Французький культурний центр, Гете-інститут, Американський дім, фонд «Відродження», фонд «ЕЗРА». В іноземних фондах ДНМБ — 95% гуманітарних надходжень, іноземний відділ ДНПБ тільки формується, але і у читачів-педагогів є вже свої меценати. Найвражаючі на сьогодні подарунки — 250 томів творів світової літератури з серії «Бібліотека тисячоліття» від Британської ради та енциклопедія «Британіка» від Степана Олійника (США). Заради справедливості треба сказати, що у цих надходженнях — не лише благородство душі меценатів, а й копітка і невтомна праця українських бібліотекарів[16, c. 134-136].

Плідною традицією залишається обмін літературою між бібліотеками України, а також міжнародний книжковий обмін. В ідеалі він має бути еквівалентним, але так виходить далеко не завжди. Звичайно великі київські книгозбірні правлять за кураторів-спонсорів для бібліотек найнижчих ланок в областях, селах. Відгукуються і на радість (поява нової бібліотеки, читального залу), і на горе (пожежа, затоплення книгосховища, розкрадання). Причому, як бачиться, книгозбірні допоможуть одна одній швидше, ніж держава бібліотекам. Нещодавно у селищі міського типу Чорнухи Полтавської області згоріла книгозбірня при клубі. «Ніякого діла до цього немає ані місцевій владі, ані управлінню бібліотек Мін культури», — обурюється Раїса Павленко, посильно опікуючись проблемою. Буває, що у центральних бібліотек немає коштів переслати поштою отриманий надлишок книжок. Добре, якщо у «глибинки» є можливість за ними приїхати. Що стосується книгообміну із країнами СНД, «якщо ми й поступаємось Росії, то Україні поступаються всі інші країни, — говорить Любов Карпова. — У Білорусі, наприклад, є бібліотеки, для яких НБУВ — єдине джерело поповнення фондів». Обмін літературою з країнами далекого зарубіжжя з 1992 року значно розширила українська діаспора. У книгозбірні ім. В. І. Вернадського сьогодні понад 1 тис. зарубіжних партнерів.

Нарешті, бібліотеки були і залишаються осередками багатьох сучасних і оригінальних ініціатив. Малі бібліотеки влаштовують зустрічі з цікавими людьми, зокрема письменниками, лікарями, журналістами; великі — творчі вечори, мистецькі виставки, експозиції видавництв. А у національних, державних книгозбірнях відбуваються навіть семінари і конференції. Безумовно, усі ці заходи додають читачам нових книжок, а також привертають увагу широкої громадськості до здобутків і проблем бібліотек[20, c. 13].

Розділ 2. Централізоване комплектування фондів бібліотек іноземними періодичними виданнями, його особливості та перспективи

2.1. Стан поточного комплектування періодичними виданнями

Однією з найважливіших умов, що визначають ефективність та якість фундаментальних наукових досліджень є їхнє інформаційне забезпечення. Швидкі темпи розвитку науки, які спостерігаються нині у всьому світі, а також розширення міжнародних зв’язків учених сприяють підвищенню інтересу до зарубіжної наукової інформації.

Науково-інформаційне забезпечення дослідницької роботи установ HAH України іноземною літературою здійснює Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ), починаючи з 30-х рр. минулого століття. Бібліотеки HAH України утворювалися та розвивалися як невід’ємна важлива частина інфраструктури Академії наук. Нові проблеми і функції, що виникали в Академії, відображалися відповідно й у структурі її бібліотечної мережі. Соціальні та економічні події останніх років у сполученні з загальносвітовими тенденціями розвитку глобальних інформаційних процесів поставили перед академічними бібліотеками України принципово нові проблеми, вирішення яких стає можливим у значній мірі завдяки спільній роботі цих бібліотек. Традиційно до бібліотечної мережі, крім НБУВ та Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, входять 97 бібліотек інститутів шести наукових центрів HAH України, розташованих у Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Дніпропетровську, Одесі та Сімферополі.

Книжкові фонди бібліотек системи HAH України утворюють за своїм змістом єдиний універсальний фонд іноземної літератури. У цьому фонді широко представлено світову літературу з різних галузей знань, які систематично поповнюються всіма типами видань — як друкованими, так і на електронних носіях. Комплектування іноземного літературою фондів НБУВ визначається певною мірою складом її книжкових зібрань, які нагромаджувалися протягом майже 90 років, змістом унікальних колекцій з окремих галузей знань. Як правило, для НБУВ одержується наукова література, яка має ваіу першоджерел, всіма мовами світу. Основними критеріями централізованого комплектування фондів академічних бібліотек іноземною літературою є: науковість, відносна повнота й координація, шо здійснюються згідно зі «Зведеним профілем централізованого комплектування фондів бібліотек системи Національної академії наук України іноземною літературою» за участю широкого кола науковців (бібліотечних рад наукових установ HAH України та структурних підрозділів НБУВ). Як свідчить практика, централізоване формування єдиного фонду — це збалансована, керована система галузевих фондів, яка враховує загальні напрями в тематиці наукових досліджень HAH України.

Таблиця 1. Надходження іноземної літератури у 2000—2006 рр.

Рік	Одержано іноземної літератури, прим, (в тому числі журналів)	Відсоток журналів	Передано до фондів, прим.
Рік		Відсоток журналів	НБУВ	НДУ
2000	44018(34506)	78	13016	21490
2001	41623 (25147)	60	11259	13888
2002	33898 (17084)	50	9330	8054
2003	34872(18591)	53	10395	8186
2004	36536 (20398)	56	8483	1915
2005	32889 (15523)	55	10088	5435
2006	28389 (14409)	51	6669	7740

Збільшення світового потоку наукової інформації і зростання цін на міжнародному книжковому ринку ставлять на перше місце проблему науково обґрунтованого відбору іноземної літератури. При цьому враховується не тільки її інформаційна цінність, а й різні рівні наукового видавництва, своєрідний підхід до політики ціноутворення у різних країнах, гнучкість та уміння пристосовуватися до різних умов.

Приведена нижче таблиця 1 дає уявлення про кількісні показники централізованого надходження іноземних видань взагалі та періодичних зокрема, до НБУВ, починаючи з 2000 року.

Аналіз цих кількісних даних свідчить про зменшення надходжень іноземної літератури, що пояснюється об’єктивними причинами, які розглядаються далі.

Пріоритетна роль при централізованому комплектуванні іноземною літературою належить періодичним виданням, як основному і найоперативнішому джерелу науково-технічної інформації, яке до того ж найповніше забезпечує широту охоплення наукових напрямів. Статистичні дані, отримані у результаті численних досліджень, свідчать про те, що 70% наукової інформації здобувається вченими саме із журналів, а 92,7% вчених назвали зарубіжні наукові журнали найкориснішими джерелами інформації [2]. Формування фонду періодичних видань НБУВ і НДУ HAH України здійснюється з урахуванням низки факторів, основними з яких є: корегування політики комплектування у відповідності зі змінами у науковій діяльності Академії наук, політичному та соціально-економічному житті суспільства, урізноманітнення джерел комплектування, запровадження у практичну роботу нових інформаційних технологій тощо. Нині ми переживаємо наступний етап розвитку формування бібліотечних фондів, який проходить під активним впливом електронного середовища. Цей етап можна охарактеризувати як перехідний період становлення системи фондів, коли електронні документи «вростають» у загальну організацію документних масивів, що породжує ефект гібридності, оскільки відбувається зливання різних за своєю структурою систем. Перевагами наукових журналів в електронній формі є:

— оперативність доступу порівняно з традиційною формою. Текст статей з’являється на сайті видавництва, як правило, одночасно з виходом наступного номеру журналу (а іноді передує йому);

— більша доступність — одночасно з електронним журналом має можливість працювати необмежена кількість користувачів різних бібліотек;

— у деякій мірі вирішується проблема збереження площ для зберігання фонду;

— заощадження праці бібліотечних працівників.

Проте, як свідчить світовий досвід розвитку наукової інформації і, в першу чергу, наукових журналів в електронній версії, їхня поява не відміняє та не принижує значення друкованих наукових публікацій.

Таблиця 2

Надходження зарубіжних друкованих періодичних видань за основними джерелами комплектування

Рік	Всього надійшло прим.	Міжнародний книгообмін	Передплата	Дари
2000	34506	14131 (41%)	4835 (14%)	15540 (45%)
2001	25147	13588 (54%)	6075 (24%)	5484 (22%)
2002	17084	12545 (73%)	1215 (7%)	3324 (20%)
2003	18591	12535 (67%)	3121 (17%)	2935 (16%)
2004	20398	11204 (55%)	7870 (39%)	1324 (6%)
2005	15523	10845 (70%)	2786 (18%)	1892(12%)
2006	14409	10261 (71%)	2664 (19%)	1484(10%)

На інформаційний потенціал більшості бібліотек світу впливає різке скорочення фінансування у сукупності з реорганізацією колишніх систем книговидання та книгорозповсюдження. Загальносвітовою тенденцією розвитку наукової інформації є зростання кількості наукових журналів (на початку XXI ст. виходило близько 60 тис. назв журналів з усіх галузей науки і техніки). Лише за 1975-1995 рр. кількість назв американських періодичних видань зросла на 62%, а кількість статей у них — на 134% [8]. Друга проблема — підвищення цін на книжковому ринку. Поява інтернет-ресурсів створює нові шляхи для вирішення цих проблем. Як свідчить практика роботи бібліотек, майже всі бібліотеки світу не мають фінансової можливості комплектувати свої фонди періодичних видань лише в друкованому варіанті. До того ж у сучасному інформаційному просторі накопичена «критична» маса електронних наукових видань, передусім журналів, що робить цей ресурс доволі значним. Наприклад, якщо у 1995 році через Всесвітню мережу було доступно лише 300 назв журналів, то у 1999 р. їх було вже понад 4000 [2].

Зростання інтернет-ресурсів у світовій мережі призвело до зміни підходів у комплектуванні іноземною періодикою в НБУВ: зменшенню отримання друкованих журналів і збільшенню надання доступу до електронних версій. У 2003 р. Бібліотека мала доступ до 210 повнотекстових електронних версій журналів світу, а в 2006 р. — вже до 17 300.

2.2. Передплата іноземних періодичних видань

В умовах інтенсивного розвитку глобальних комп’ютерних мереж змінюється потреба в отриманні та поширенні інформації. З кожним роком на міжнародному книготорговельному ринку збільшується кількість видавничої продукції і підвищується ціна на вже існуючі видання. Особливо зростає ціна на наукову літературу з природничих наук, яка видається в США, Великобританії, Нідерландах тощо. Проведений нами аналіз свідчить про те, що за останні роки середній щорічний темп зростання цін на друковані журнали згаданих країн складає близько 7 %, таке ж підвищення цін можна знайти на сайтах світових наукових видавництв [10]. З 1992 року передплачуються лише іноземні періодичні видання для бібліотек системи HAH України, тому що журнал на сьогодні як форма наукової комунікації — модель, яка з’явилася понад 350 років тому і залишається ефективною, пріоритетною та вдалою моделлю у письмовій науковій комунікації, в основі якої лежить рецензування.

До 2005 року для фондів бібліотек НДУ HAH України та НБУВ передплачувалися іноземні періодичні видання удрукованому вигляді. У 2001 і 2003 роках близько 55 % замовлених друкованих періодичних видань доповнювалися безкоштовним онлайновим доступом, проте доступ до кожного видання був обмежений. Тільки та установа, для якої передплачувалося друковане видання, мала можливість доступу і до її електронної версії і успішно цим користувалася. Слід також підкреслити нерівномірність розподілу іноземної літератури по регіонах України — основна маса зарубіжної наукової періодики сконцентрована в бібліотеках Києва, тому що 72 НДУ HAH України знаходяться у столиці.

Проаналізувавши кількість і якість передплачених друкованих періодичних видань за 2001-2004 роки (в 2001 р. замовлено 2819 комплекгів видань на суму 4,4 млн ірн, у тому числі для бібліотек системи HAH України — 1315 комплектів, а для ДНТБ — 1504 комплекти; в 2003 р. -424 назв видань на суму 377 тис. ам. дол.; в 2004 р. — 554 назви видань на суму 4,5 млн грн), політику цін на міжнародному книготорговельному ринку, стрімке зростання обсягів електронних інформаційних ресурсів, враховуючи такий важливий фактор, як виділення коштів для передплати іноземної літератури та виконуючи постанови Кабінету Міністрів України та Президії HAH України [5,6] ми провели кардинальні зміни в передплаті іноземної періодики. З 2001 року сума, яка виділяється державою на передплату, залишається незмінною, але кількість літератури, яку можна закупити за ці кошти, зменшується, оскільки за період з 2001 по 2007 рр. ціна кожного друкованого видання підвищилася щонайменше у 1,5 рази.

В результаті вивчення досвіду комплектування зарубіжних бібліотек, де перевага надається більш оперативним та дешевим електронним ресурсам, враховуючи недостатність виділених державою коштів на закупівлю зарубіжної періодики, обмеженість використання передплачених друкованих видань, неоперативність надходження інформації в друкованому вигляді, ми надали перевагу передплаті електронних версій періодичних видань. Більш низька вартість цієї продукції порівняно з друкованими виданнями робить цей бізнес швидко зростаючим. Щоденно реєструється понад 600 тис. статей, які виставляються на світових сайтах [9]. При передплаті інтернет-ресурсів важливо вірно вирішити проблеми: визначити інтернет-ресурси для передплати та вивчити цінові пропозиції. Схематично основні етапи щорічної передплати відображені нарис. 1.

Рис. 1. Основні етапи щорічної передплати

В 2006 році були передплачені такі бази даних (БД): Academic Search Premier — мультидисциплінарна БД включає 4500 повнотекстових журналів природничого, суспільного, універсального змісту, з них 3600 рецензованих видань. Серед відомих журналів: Applied Physics. А&В, Astronomy and Astrophysics Review, European Journal of Biochemistry, Mathematical Programming, Journal of Materials Science (full set).

Business Source Premier — одна з найбільших БД, яка складається з 2300 повнотекстових журналів для досліджень в галузі бізнесу, маркетингу, менеджменту, бухгалтерії, фінансів та економічних наук, з них 1100 рецензованих видань. Серед відомих журналів: OECD Economic Outlook, Computer Networks and ISDN Systems, Computers in Industry, Legal Issues of Economic Integration, Journal of General Management.

Computer Source — вміщує інформацію з 300 повнотекстових журналів про найновітніші тенденції в сфері високих технологій.

Newspaper Source — включає 25 американських міжнародних і 260 регіональних повнотекстових газет.

Medline — включає 4800 повнотекстових журналів з медичних наук, ветеринарії, системи охорони здоров’я, біомедицини.

Regional Business News — надає користувачам інформацію з 75 по-внотекстових наукових журналів з усіх центральних і периферійних регіонів на території США.

SocINDEX with Full Text — включає повні тексти 397 наукових жур-налів, 720 книг і монографій, 6743 матеріалів конференцій.

American Astronomical Society (AAS) — надає доступ до 3-х повно-текстових журналів за останні 5 років.

American Chemical Society (ACS) — включає повні тексти всіх ви-дань цього товариства (31 науковий журнал).

American Institute of Physics (AIP) — надає доступ до всіх видань цього товариства (11 повнотекстових наукових журналів).

American Mathematical Society (AMS) — включає повні тексти всіх видань цього товариства (8 наукових журналів).

American Society of Mechanical Engineers (ASME) — надає доступ до всіх видань цього товариства (19 повнотекстових наукових журналів).

IEEE Communications Society (IEEE) — включає повні тексти всіх видань цього товариства (120 наукових журналів).

Oxford University Press: Mathematics & Physical Sciences — надає доступ до всіх видань цього товариства (21 повнотекстовий науковий журнал).

Oxford University Press:: Life Sciences — включає повні тексти всіх видань цього товариства (28 повнотекстових наукових журналів).

Society for General Microbiology — надає доступ до всіх видань цього товариства (4 повнотекстових наукових журнали).

ScienceDirect — включає повні тексти 2500 наукових журналів видавництва Elsevier, Cell Press, 4000 книг, 340 продовжуваних видань.

Кожна база даних має інструментарій для пошуку інформації, яка знаходиться в ній. Користувачі не можуть отримати повну картину дослідженої інформації для прийняття рішення, базуючись на одержаних даних з вищенаведених БД. Кожний читач використовує різні методи для находження і відбору інформації. З того моменту, як інтернет-ресурси зросли настільки, що пошук і відбір інформації стали найскладнішими процесами для читачів, створені реферативні бази даних. В 2006 році були передплачені такі спеціалізовані реферативні БД: Applied Science & Technology Abstracts; Biological Abstracls; Current Abstracts; Library, Information Science and Technology Abstracts і найбільші універсальні реферативні бази Scopus і Inspec, про існування яких декілька років тому наукове середовище ще не знало. До недавнього часу найвідомішим і найавторитетнішим механізмом оцінки світової наукової інформації був лише продукт Інституту наукової інформації (СІМА) Web of Knowledge і його бази даних [ 10]. З появою нових БД авторитет і унікальність інформаційних переваг Web of Knowledge не зменшились, навпаки ці дві бази стають відомішими з кожним днем і їм надають переваги з огляду на такі фактори: в них представлена більша кількість видань, зокрема, видання з гуманітарних і суспільних наук, вони мають нижчу вартість і надають оперативну інформацію зареєстрованим читачам. Ці дві бази не дублюють одна одну, але за їх допомогою є можливість отримати відомості щодо цитованості і бібліографічних даних всіх видань, передплачених на певний рік.

Доступ до баз даних American Astronomical Society, American Chemical Society, American Institute of Physics, American Mathematical Society, American Society of Mcchanica! Engineers, IEEE Communications Society, Oxford University Press: Mathematics & Physical Sciences, Oxford University Press:: Life Sciences, Society for General Microbiology, ScienceDirect був наданий тільки НБУВ, і це викликало незадоволення користувачів і створювало незручності для науково-дослідних установ НАН України, особливо з інших міст.

Попри те, що спостерігається тенденція до перетворення наукових бібліотек у інформаційні центри, які забезпечують користувачів, насамперед, електронною інформацією, багато вчених і фахівців віддають перевагу документам на традиційних носіях — друкованих. Бібліотеку щоденно відвідують понад 2 тис. читачів. Розміщені на веб-сайті бібліографічні, реферативні та повнотекстові БД щодня використовують до З тис. користувачів глобальних інформаційних мереж з усіх регіонів України та світу [6J. Беручи до уваги вищенаведене, на 2006 рік були передплачені друковані видання таких товариств і видавництв: American

Astronomical Society (3 журнали); American Chemical Society (31 журнал на CD); American Institute of Physics (11 журналів); American Mathematical Society (8 журналів); American Society of Mechanical Engineers (19 журналів); IEEE Communications Society (120 журналів); Oxford University Press: Mathematics & Physical Sciences (21 журнал); Oxford University Press:: Life Sciences (28 журналів); Society for General Microbiology (4 журнали); ScienceDirect, журнали видавництва Elsevier, (65 журналів); Society of Automotive Engineers (10 журналів).

Чергове підвищення цін на періодичні видання в 2007 р. обернулось для бібліотеки втратою спеціалізованих реферативних баз даних та мультидисциплінарної Inspec. Проте позитивними моментами передплати на 2007 р. є:

♦ доповнення повнотекстовими БД Environment Complete, яка включає повні тексти 1500 міжнародних наукових видань з сільського господарства, екології, енергетики, дослідження водних ресурсів, забруднення довкілля та ін.; American Physical Society (APS), яка надає доступ до семи повнотекстових журналів товариства;

♦ доступ до повнотекстових БД наукових товариств надається профільним інститутам (AAS — для 3 установ, ACS — для 4 установ, AIP — для 6 установ, AMS — для 2 установ, ASME — для 2 установ, APS -для 2 установ).

2.3. Міжнародний книгообмін

Протягом багатьох років міжнародний книгообмін відіграє значну роль у централізованому комплектуванні фондів бібліотек системи HAH України іноземною літературою і до цього часу залишається одним з основних джерел комплектування, про що свідчить таблиця 3.

Порівняно з 2000 роком надходження іноземної літератури шляхом міжнародного книгообміну зменшилися на 1937 одиниць. Таке скорочення надходжень пояснюється низкою об’єктивних факторів, передусім зменшенням за цей же період кількості партнерів з книгообміну на 317 установ, про що наочно свідчать наведена нижче діаграма (рис. 2).

На нашу думку, основними об’єктивними причинами скорочення кількості партнерів слід вважати такі:

зміни та нестабільність політичної і соціально-економічної ситуації у світі, результатом яких були ліквідація або реорганізація численних наукових зарубіжних установ, а також зміна напрямів їх наукової діяльності. Головним чином, це стосується країн колишнього соціалістичного табору, передусім НДР;
перехід деяких наукових зарубіжних установ на видання періодичних видань повністю в електронній версії;
відмова партнерів від книгообміну через фінансові труднощі та зміну політики комплектування;
невиконання НБУВ своїх партнерських домовленостей щодо своєчасної відправки періодичних видань. Це пов’язано з неритмічним фінансуванням (до 2007 р.), коли відправка журналів затримувалася на 1,5-2 роки;
фронтальна перевірка та уточнення у 2006 р. діючих угод з усіма установами-партнерами з книгообміну.

Таблиця 3. Загальна кількість надходження іноземної літератури взагалі і шляхом міжнародного книгообміну зокрема

Рік	Загальна кількість одержаної літератури, в тому числі по МКО, прим.	Співвідношення видань по МКО, %	Передано до фондів, прим.
Рік		Співвідношення видань по МКО, %	НБУВ	НДУ HAH України
2000	44018 (17848)	40,5%	9149	8699
2001	41623 (17543)	42%	8700	8843
2002	33898 (16330)	48%	8379	7951
2003	34872 (15941)	45,7%	8626	7315
2004	36536 (16665)	45,6	9890	6765
2005	32889 (15358)	46,7%	8796	6562
2006	28389 (15911)	46,7%	8139	6164

Рис. 2. Кількість партнерів НБУВ з міжнародного книгообміну

За станом на 1.01.2007 р. НБУВ здійснює міжнародний книгообмін з 852 науковими установами в 74 країнах світу. Серед них: академії наук — 51; національні та великі державні бібліотеки — 86; університети та вищі навчальні заклади — 195; видавництва та редакції — 35; музеї -56; інші наукові установи -429.

Такий склад партнерів, незважаючи на кількісне скорочення надходжень, дозволяє формувати універсальний за своїм змістом фонд періодичних видань. Усього за даними 2006 року до НБУВ шляхом книгообміну надходило 2502 назви журналів (2681 комплект), у тому числі для НБУВ — 1245 назв ( 1245 комплектів), для НДУ HAH України — 1257 назв (1436 комплектів).

За розділами знань періодичні видання включають 1057 назв (1197 комплектів) з природничих наук, 1114 назв (1147 комплектів) з суспільних та гуманітарних наук, 221 назва (227 комплектів) з технічних наук. Найбільше періодичних видань надходить з:

Польщі — 443 назви (456 комплектів),
Німеччини — 314 назв (328 комплектів),
США — 231 назва (243 комплекти),
Болгарії — 213 назв (293 комплекти).

Серед цих журналів значна кількість видань міжнародного значення, цитованість яких висока згідно з «Science Citation Index». Цікаво навести вибірку цих журналів за окремими країнами, а саме:

Великобританія: Clay Minerals, Frgodic Theory and Dynamical Systems, Faraday Discussion, Marine Pollution bulletin, Mathematical Proceedings of the Cambridge Philosophical Society, Palaeontology, Plant Pathology.

Китай: Chinese Science Bulletin, Science in China. Ser. В, C, D, I.

Німеччина: Archive for Mathematical Logic, Chemie-Ingenieur-Technik, Journal of Applied Botany and Food Quality, Journal of Plant Physiology, Kerntechnik, Manuscripta mathematica, Naturwissenschaften, Steel Research International.

Польща: Acta physica polonica, Acta protozoologica, Chemia analityczna, Polish Journal of Chemistry, Studia mathematica.

США: Applied Optics, Bulletin of the American Physical Society, Communications on Pure and Applied Mathematics, Communications of the ACM, Current Contents: Physical, Chemical & Earth Sciences, Optics Letters, Physical Review. Ser. А, В, C, D, E, Physical Review Letters.

Японія: ISIJ International, Japanese Journal of Applied Physics, Genes & Genetic Systems, Proceedings of the Japan Academy. Ser.B: Physical and Biological Sciences, Progress of Theoretical Physics.

Для забезпечення стабільного репертуару надходжень зарубіжних періодичних видань щорічно уточнюється і корегується перелік українських видань для відправки.

З метою задоволення все зростаючих потреб науковців в зарубіжній періодиці проводиться велика копітка робота по розширенню кола партнерів з книгообміну за допомогою перегляду книготорговельних і видавничих зарубіжних матеріалів та детального вивчення довідкового видання «World of Learning». Проводиться також повсякденна робота щодо активізації та поглиблення зв’язків з діючими установами, партнерами з книгообміну.

Слід підкреслити переваги МКО перед іншими джерелами комплектування. Це, насамперед, можливість придбання відомчої, малотиражної та регіональної літератури. Міжнародний книгообмін продовжує залишатися для НБУВ економічно вигідним джерелом комплектування. Так, надсилаючи нашим партнерам з книгообміну дублетну літературу із обмінного фонду, в тому числі за старі роки, ми маємо можливість заощадити бюджетні кошти, одержуючи взамін цінну нову іноземну літературу. Зарубіжні бібліотеки одночасно з проведенням книгообміну мають тенденцію закуповувати сучасну літературу. Проте для зарубіжних партнерів одержувати видання за старі роки, а також малотиражну, відомчу та іншу важкодоступну літературу можливо лише шляхом книгообміну.

Застосування нових технологій в бібліотечній справі відкрило перед книгообміном додаткові можливості, передусім обмін інформацією щодо пропозицій та запитів на видання. Листування, списки пропозицій, поточна інформація здійснюється нами в електронній формі.

Нині на розвиток книгообміну впливають такі фактори: недостатнє фінансування, неможливість придбати необхідні для книгообміну видання безпосередньо на книжковому ринку без проведення тендерів; неналежний рівень технічного і програмно-технологічного оснащення Центру формування бібліотечно-інформаційних ресурсів, яке не відповідає сучасним вимогам. Нагальною проблемою є також затвердження нового «Положення про міжнародний книгообмін Національної Академії наук України».

Міжнародний книгообмін пропагує незалежну Україну та її культуру за кордоном через розповсюдження українських видань, а також виконує певну соціально-економічну місію і тому в подальшому його розвитку зацікавлені не тільки бібліотеки, а також всі соціальні інститути суспільства. Прогнозуючи майбутнє книгообміну, його перспективність в електронну еру, потрібно визнати, що він буде існувати стільки, скільки існуватиме книга.

2.4. Дари як джерело отримання іноземних періодичних видань

Дари — традиційно важливе джерело надходження зарубіжних періодичних видань з різних галузей науки. Традиція дарувати продовжується, і завдяки плідній та успішній співпраці НБУВ з організаціями і окремими особами фонди Бібліотеки поповнюються новими виданнями. Протягом останніх років НБУВ отримувала в дар періодику на традиційних носіях від Посольства США в Україні (12 журналів), доброчинного фонду Journal Donational Project (8 журналів), Sage Publication (З журнали), Blackwell Publishing (5 журналів); окремих осіб.

Кількість періодики, яка надходить через це джерело комплектування, зменшилася порівняно з 2000- 2001 роками, коли Міжнародний науковий фонд (фонд Сороса) надсилав 7365 примірників журналів для НБУВ та НДУ HAH України в 2000 році, 2415 примірників — в 2001 році. З 1999 року НБУВ брала участь у донорському проекті «INTAS». Щорічно до 2002 року через Бібліотеку вчені України отримували понад 1 тис. ксерокопій статей із зарубіжної періодики. А на початку 2006 року проект «INTAS» з’явився на сайті НБУВ і читачі Бібліотеки мають можливість отримувати доступ до періодичних видань SpringerLink Online Journal Collection. Журнальна колекція видавництва SpringerLink надає доступ до 1900 найменувань журналів, 868 продовжуваних видань, реферативної інформації 107 найменувань з природничих, технічних, медичних, суспільних наук. Загальна кількість статей, до яких можливий доступ, на даний момент складає 3 602 558, і їх кількість постійно зростає.

З метою доцільного використання державних коштів, яких для передплати і так недостатньо, комплектатори постійно працюють над тим, щоб виявити з загального масиву електронних ресурсів ті, які є в відкритому доступі. Нещодавно була представлена нова БД Online Access to Research in the Environment (OARE). Програма О ARE започаткована 30 жовтня 2006 року і координується UNEP та Йєльським університетом в співробітництві з Міжнародною асоціацією наукових, технічних та медичних видавництв і провідними видавництвами в галузі науки і технологій. Мета програми — сприяння скороченню розриву в області наукових знань, який існує між розвиненими і слаборозвиненими країнами. Тематика журналів, представлена в БД: біотехнологія, ботаніка, екологія, енергетика, екологічна хімія, екологічне право та політика, екологічна токсикологія та забруднення довкілля, географія, геологія, гідрологія та ін. Пошук електронних ресурсі в OARE можливий по:

назві журналу (1985 журналів);
тематиці;
видавництву (American Physiological Society; Bioline International, Blackwell Publishing, Cambridge University Press, Elsevier, Nature Publishing Group, Oxford University Press, University of Chicago Press, Wiley Interscience і багато ін.)
мовній ознаці (Russian, Chinese, Italian, Spanish, Dutch, French, German, Japanese, Swedish, Portuguese).

У разі, якщо доступ до баз даних надається безкоштовно, це не означає, що в ці БД включаються малорейтингові журнали, які не користуються попитом серед читачів. Для прикладу, в програму OARE включені журнали Science і Nature, які займають на протязі 20 років перші місця згідно з даними Інституту наукової інформації (США) Web of Knowledge. Наприклад, загальнонауковий журнал Nature. International Weekly Journal of Science. — London — ISSN 0028-0836, видається з 1869 p. У фондах НБУВ цей журнал представлений з 1870 р.

З наведених в таблиці 4 даних робимо висновок, що з 1994 по 2008 роки вартість журналу зросла в 7,5 разів, з 2001 по 2008 роки — у 4,7 рази, в той час як державою з 2001 року виділяються кошти в незмінному обсязі.

Таблиця 4

Аналіз вартості журналу Nature

Рік	Форма видання	Вартість	Темпи росту, %
1994	друковане	425,00 доларів США
1996	друковане	495,00 доларів США	+116
2001	друковане	680,00 доларів США	+ 137
2004	друковане	775,00 доларів США	+ 139
2007	друковане	1200 Євро =1680 доларів США	+ 267
2008	друковане	3179,65 доларів США	+ 189

Важливою умовою високої ефективності праці учених України є своєчасна і повна інформованість про стан наукових досліджень, які проводяться в країні і поза її межами. Оперативне і повноцінне забезпечення установ HAH України зарубіжною новітньою науковою інформацією є необхідною складовою розвитку академічних досліджень, підвищення їх інноваційності та ефективності. Зокрема, потрібне значне розширення доступу до світових електронних баз даних, в яких сконцентровано наукоємне знання та досвід його впровадження. [5]. Основним завданням комплектаторів є забезпечення відносно повного науково обґрунтованого комплектування діючих фондів бібліотек України зарубіжною літературою, яка забезпечить інформацією вчених та спеціалістів Національної академії наук України в інтересах розвитку науки, економіки, техніки та культури на основі довгострокового прогнозування розвитку наукових досліджень в НАН України, незважаючи на джерело надходження літератури.

Наукові бібліотеки вже сьогодні поєднують традиційні бібліотеки й комп’ютерні технології і, відповідно надають своїм користувачам інформаційні ресурси трьох рівнів:

❖ традиційні друковані видання;

❖ документи на CD-ROM, DVD і інших електронних носіях;

❖ мережеві електронні документи.

Підсумовуючи все викладене вище, можна констатувати, що необхідний рівень інформаційного забезпечення фундаментальних наукових досліджень HAH України неможливий без комбінованого використання іноземних періодичних видань як в друкованій, так і в електронній версіях. Формування єдиного універсального фонду створить гібридну бібліотеку іноземних періодичних видань шляхом комбінованого використання переваг основних джерел комплектування: передплати, МКО, дарів.

Висновки

За нестабільності державного фінансування отримання обов’язкового примірника є майже єдина можливість поповнити книжковий фонд бібліотеки новими документами.

Питання формування якісного репертуару поточних надходжень, який би відповідав запитам наших користувачів, неможливо вирішити і шляхом централізованої поставки з національного документного потоку за державними видавничими програмами, оскільки їх репертуар розрахований лише на масового читача.

Для того, аби бібліотека у повному обсязі виконувала свої статутні функції систематичного планового цілеспрямованого поповнення бібліотечного фонду сучасними виданнями національного книговидавничого ринку та зарубіжними виданнями, що є основним засобом обслуговування користувачів відповідно до їх інтересів. З наданням можливості інтегруватися до національного і світового інформаційного простору, необхідно на державному рівні створити для бібліотеки економічні, правові, технічні умови і забезпечити її гарантованим державним фінансуванням для придбання найцінніших, найактуальніших наукових періодичних видань.

Також впровадження засобів комп’ютерізації внесло суттєві корективи в організацію основних технологічних процесів, в саме розуміння технології комплектування. Інноваційна технологія комплектування зумовлює новий підхід до накопичення документно-інформаційних ресурсів бібліотеки вузу. Застосування новітніх інформаційних технологій допомагає відділу комплектування оперативно знайомитись з асортиментом книжкового ринку, використовуючи нові форми та джерела комплектування.

Великі можливості в організації ефективного комплектування бібліотечних фондів надають ресурси Інтернет. Бібліотека, маючи вихід до цієї глобальної мережі, користується не тільки повнотекстовими базами даних, а й інформаційними ресурсами, спеціально призначеними для відбору, замовлення та придбання документів для бібліотечних фондів. Ці ресурси складаються зі спеціалізованих web-серверів для комплектаторів, онлайнових універсальних і спеціалізованих книжкових магазинів з анотованими каталогами видань і можливостями їх діалогових замовлень,серверів видавництв, книжкових дилерів і передплатних агенств, електронних версій вітчизняних та зарубіжних каталогів. Користування цими ресурсами надає відділу комплектування змогу оперативного перегляду великих обсягів інформації, що постійно циркулює та оновлюється в системі “ документовидання – документорозповсюдження ”, містить відомості про наявність нових видань у межах предметної області, порівняння різних версій СД-ROM та онлайнових продуктів, анонсів бібліотечних телеконференцій, присвячених обговоренню політики формування бібліотечних фондів.

Видавничі сервери пропонують передплату на поточні та архівні версії періодичних видань, які можуть регулярно надходити на сервер бібліотеки електронною поштою. Така форма документопостачання, значно дешевша ніж придбання бібліотекою друкованих видань, та ефективна в часі.Відділом вивчається та аналізується економічна ефективність використання друкованих видань та їх електронних аналогів, інтенсивність використання окремих видів документів на різноманітних носіях.

Список використаної літератури

Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»: Закон України № 1561-III від 16.03.2000 р. //Законодавство — бібліотекам України. — К., 2001.- С.4-16.
Про благодійництво та благодійні організації: Закон України № 531/97-ВР від 16.09.97 р. //Відом. Верхов. Ради. -1997.-№46.-Ст. 292
Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності: Постанова Кабінету Міністрів України № 534 від 05.06.97 р. // Уряд, кур’єр. — 1997. — 26 черв.
Перелік власних надходжень бюджетних установ та організацій: Наказ М-ва фінансів України № 146 від 29.06.2000 //Офіц. вісн. України. — 2000. — № 29. — Ст. 1236
Башун О. Проблеми придбання книг і періодики для бібліотек України відповідно до чинного законодавства щодо державних закупівель//Бібліотечний форум України. — 2005. — № 4. — C. 66
Башун О.В. Фандрейзинг або мистецтво збирання коштів: Наук.-метод. рек. б-кам / Донец, держ. обл. універс. наук, б-ка ім. Н.К. Крупської.- Донецьк, 1998.- 103 с
Бердигалиева Р. Дарение как источник пополнения фондов //Библиотека. — 2004. — № 2. — C. 73-77
Бібліотеки в системі державних закупівель: проблеми та шляхи їх вирішення //Бібліотечний форум України. — 2005. — № 4. — C. 61-62
Богачева Р. Комплектование фондов: правовой статус //Библиотековедение. — 2000. — № 1. — C. 36-43
Булах Т. INTERNET у сфері бібліотечної селекції документів/ Булах Т. //Вісник Книжкової палати. — 2004. — № 1. — C. 42 — 43.
Вдовина Т. Выручает — обменно-резервный фонд : /Комплектование библиотек ЦБС через обменно-резервный фонд//Библиотека. — 1997. — № 7. — C. 21-22
Вергунов В. Комплектування фондів ДНСГБ УААН: стан і перспективи //Бібліотечний вісник. — 2006. — № 5. — C. 32-37
Гуменюк І. Проблеми комплектування фондів бібліотек у сучасних умовах //Бібліотечний вісник. — 1998. — № 6. — C. 48-49
Дмитриев К. Комплектование фондов:доступ или покупка?//Книжное дело. — 1999. — № 1-2. — C. 46-47
Іващук О. Бібліотечні фонди в умовах фінансової дієти: З яких джерел бібліотеки поповнюються книжками //Книжковий огляд. — 2002. — № 6. — C. 68-77
Карпова Л. Комунікативні зв’язки в аспекті комплектування бібліотечних фондів //Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського . — Київ, 2003. — Вип.11. — C. 134-145
Клюев В.К. Дополнительное ресурсное обеспечение библиотеки //Библиография.- 2000,- № 5.- С.75-77.
Ковач Б. Формирование библиотечных фондов: процесс принятия решений //Библиотековедение. — 1999. — № 4-6. — C. 143-153
Кушнаренко Н.М. Бібліотека в новій системі економічних відносин: [Ставлення користувачів до плат, послуг] // Вісн. Харків, держ. академії культури. Вип. 5. — X., — С 63-67.
Мельник Л. Комплектування бібліотечних фондів масових бібліотек — державна справа //Вісник Книжкової палати. — 2003. — № 6. — С.13-14
Мельникова А. Комплектование в условиях рынка: взаимодействие библиотек вузов и книготорговых фирм //Научные и технические библиотеки. — 2004. — № 9. — C. 33-37
Никонорова Л. Источники поступлений: поиск альтернатив//Библиотека. — 2001. — № 6. — C. 24-25
Пошук додаткових джерел фінансування: Досвід вітчизн. і зарубіж. б-к / Нац. парлам. б-ка України. — К., 1998.-30 с.
Слесаренко Л.С. Стратегія впровадження та розширення асортименту платних послуг в Рівненській ОУНБ // Регіональна бібліотека в сучасному соціокультурному контексті. — Рівне, 2002.- С 105-11

Освіта та самоосвіта