Творчість — це мислення в його вищій формі, що виходить за межі відомого, а також діяльність, що породжує що-небудь якісно нове.

Творчість являє собою явище, що відноситься, насамперед, до конкретних людей і пов’язане з особливостями людської психіки, закономірностями вищої нервової діяльності, розумової праці.

Ефективність творчої праці в науковій діяльності залежить від моральних, вольових і професійних характеристик працівника, а також його інтелектуального рівня й інтуїції. Досвід показує, що не кожен фахівець, навіть висококваліфікований, має здатності до виконання наукових досліджень.

Однак варто особливо підкреслити, що природжені та придбані здібності дуже динамічні. Історія повна прикладами того, як помилялися педагоги і батьки в оцінці задатків і здібностей. Так, Гегелю написали в атестаті: “Ідіот у філософії”, а Шаляпіну відмовили в прийомі до консерваторії.

Тому варто визнати, що творчі задатки дослідника можна успішно розвивати при наявності бажання і відповідних тренувань.

Протягом усієї людської історії вчені для створення нового використовували малопродуктивний метод “проб і помилок”. При цьому чим складніше була задача, тим більше “проб” потрібно було зробити. У зв’язку з цим творчі знахідки мали переважно випадковий характер. В епоху сучасної науково-технічної революції реалізація задачі ефективної творчості можлива тільки на основі розробки і широкого практичного використання його методології.

Процес творчості має специфіку, що полягає в необхідності проходження певного періоду між моментом постановки задачі творчого пошуку і моментом знаходження нового рішення. Пошук рішення творчої задачі після її постановки постійно продовжується у дослідника в підсвідомості, в результаті чого можуть бути вирішені самі складні задачі. При цьому сам процес обробки інформації не усвідомлюється. Тому досліднику іноді здається, що на нього послано осяяння, що вдала думка прийшла невідомо відкіля. А насправді думка вченого “дозріває” за рахунок безупинної роботи підсвідомості над поставленою задачею.

В остаточному підсумку головним підсумком творчої праці при дослідженні економіки є перетворення науки в безпосередню продуктивну силу.