Емпіричні методи наукового пізнання в економіці
На основі загальнонаукових дослідницьких методів вивчення предметів і явищ, що використовуються в природі і суспільстві, в кожній науці сформувалися емпіричні методи, що ґрунтуються на досвіді розвитку конкретної науки і застосування його в практичній діяльності людей.
Для емпіричних досліджень використовуються теоретичні і методичні інструменти досліджень.
Теоретичні прийоми застосовуються для використання вже існуючих і створених нових теорій у науці.
Методичні прийоми мають на меті виявлення нових наукових положень у науці на основі практичних досліджень. Це спостереження, експеримент, вимір, опис і впровадження результатів дослідження в практичну діяльність.
Спостереження — це спосіб пізнання об’єктивних предметів, явищ і процесів, заснований на їхньому безпосередньому сприйнятті за допомогою органів почуттів без втручання з боку дослідника. Пізнавальні можливості методу спостереження залежать від характеру й інтенсивності почуттєвого сприйняття особливостей об’єкта спостереження, умов спостереження, досконалості вимірів.
Функції методу спостереження наступні:
- фіксація і реєстрація різних фактів, накопичення інформації, пов’язаної з вивченням об’єкту;
- попередня класифікація зафіксованих фактів. Така класифікація здійснюється на підставі визначених принципів, сформульованих на базі попередніх теорій. Особливо важливе значення мають такі принципи, як ступінь новизни зафіксованих фактів, обсяг інформації, що міститься у фактах, особливості властивостей і зв’язків;
- пізнавальна функція. Це перевірка гіпотез і теорій, які не можна здійснити за допомогою експерименту. Крім того, за допомогою результатів методу спостереження перевіряється адекватність та істинність теоретичного дослідження.
Експеримент — це система пізнавальних операцій, при яких досліджувані об’єкти ставляться в умови, що сприяють виявленню і виміру їхніх певних властивостей. Експеримент є базою для розвитку всіх галузей наукового аналізу.
В економічних дослідженнях експеримент може виступати в двох формах:
- прямий експеримент у виді випробування групи прийомів, методів і т.д. Це дорогий вид експерименту, і застосовується він тільки до великих заходів (господарська реформа);
- соціологічні дослідження. Це основна форма економічного експерименту. Однак багато дослідників дотепер не опанували соціологією, що варто визнати великим недоліком в економічній науці.
Ефективність експерименту у вирішальному ступені визначається глибиною і всебічністю обґрунтування умов проведення експерименту і його цілей.
Вимір являє собою систему фіксації і реєстрації кількісних характеристик досліджуваної системи шляхом порівняння її з еталоном. Використання методу виміру вимагає всебічного обліку єдності кількісної та якісної сторін досліджуваної системи. Пізнання якісної сторони можливо тільки через пізнання кількісних характеристик. Для найбільш ефективного використання методу виміру має першочергове значення розуміння того, що вимірювані властивості та зв’язки знаходяться в русі й розвитку, що обов’язково відбуваються в часі і просторі.
Сутність методу порівняння складається у встановленні подібності або розходження явищ в цілому або в будь-яких ознаках. На відміну від аналогії порівняння спрямоване на виявлення не тільки аналогічних істотних ознак, але й істотних ознак розходження. Порівняння являє собою метод, який дозволяє знайти тенденції загального ходу процесу розвитку, розкрити зміни, що відбуваються в розвитку явищ.
Об’єктивною основою методу порівняння є: одно порядкова сутність, загальні закони, структури функціонування і розвитку предметів і процесів. При цьому слід зазначити, що порівняння можливе як у відношенні одно якісних явищ, так і різноякісних (тільки якщо маються загальні істотні ознаки).
Опис виражається в систематизації й описі знань, отриманих у результаті спостереження, експерименту і виміру. Дані виражаються мовою певної науки у формі таблиць, схем, графіків і інших позначень. Завдяки систематизації фактів, що узагальнюють окремі сторони явищ, явище, процес, предмет відображаються в цілому як система. У процесі опису встановлюються не тільки факти, але і залежності між ними: послідовність, одночасність, причинність, взаємозв’язок, взаємо виключення й інші. Як метод одержання нового знання, опис може здійснюватися засобами природної мови (явища описуються без суворої вказівки їх кількісних характеристик), статистичними методами (таблицями, індексами), графічними методами за допомогою графіків, діаграм.
Узагальнення являє собою визначення загального поняття, в якому знаходить відображення головне, основне, що характеризує досліджувані об’єкти.
Впровадження результатів дослідження в практичну діяльність припускає практичне використання позитивних результатів наукового дослідження в господарській діяльності. Прикладом впровадження є удосконалення технологічного процесу виробництва продукції, менеджменту, маркетингової діяльності й ін.