Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Аналіз технології надання туристських послуг на прикладі готелю „Дружба”

ЗМІСТ

ВСТУП..

Розділ 1. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЮ “ДРУЖБА” (м.Київ)

1.1. Характеристика готелю „Дружба”.

1.2. Управління готелем.

1.3. Економічний розвиток готелю..

1.4. Комунікаційна політика готелю..

Розділ 2. РОЗРОБКА ПРОГРАМИ ПРИЙОМУ ТУРИСТІВ..

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ТУРИСТІВ..

3.1. Прийом заказів.

3.2.Вибір залу. Розрахунок площі

3.3. Розрахунок обслуговуючого персоналу, особливості обслуговування гостей

3.4. Розрахунок посуду і столових приладів.

3.5. Розрахунок меблів і скатертини.

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми курсового дослідження визначається тим, що держава розглядає туризм як важливу складову частину розвитку економіки та соціально-культурної сфери і надає розвитку туризму особливе значення.

Готельне господарство тісно пов'язане з розвитком туризму. Ці дві галузі взаємно впливають одна на одну. Розвинений туризм вимагає наявності відповідних готелів, а наявність готелів, своєю чергою, стимулює розвиток туризму. Готелі можна вважати найважливішим елементом інфраструктури туристичного бізнесу, а туризм – одним з напрямів реалізації готельних послуг. Економічні поняття, пов'язані з туризмом, такі як "туристичний ринок", "туристична пропозиція", "туристичний попит", "туристичні послуги", зумовлюються також і наявністю та розвитком готелів.

Внутрішній туризм в результаті приїзду туристів з інших областей їй сприяє активізації економічно слабких районів. Він вимагає збільшення капіталовкладень у будівництво і підтримання шляхів сполучення і стичних об'єктів. Тоді як розширення і модернізація чинних об'єктів, переважно готелів, викликає пожвавлення в інших галузях господарства.

Іноземний туризм приносить державі валютну виручку, стимулює зацікавленість у тих галузях господарства, які беруть участь в обслуговуванні іноземних туристів (готелі, транспорт, оздоровчі, розважальні, культурні заклади). Все це сприяє зростанню національного доходу і підвищенню життєвого рівня суспільства.

Наявність великої готельної індустрії відіграє важливу роль у залученні іноземних туристів. Успіх економіки маленьких островів, наприклад, Канарських, які приймають більше туристів, ніж країни Західної Африки, взяті разом, грунтується на великих можливостях їх готельної індустрії. В останні роки суттєво збільшують обсяги своїх готельних секторів країни Південно-Східної Азії завдяки значним інвестиціям і впровадженню нових технологій. Ці країни створили транснаціональні готельні ланцюги "Мандарин Орієнтал", "Регент", а також організували поширену маркетингову мережу у всьому світі.

Невисока забезпеченість України готельними місцями прийнятого у розвинених країнах рівня і низька якість обслуговування не дозволяє належним чином розвивати іноземний туризм, який є високорентабельною галуззю народного господарства. В Законі України про туризм зазначено, що готельні послуги, які надаються суб'єктам туристичної діяльності, підлягають обов'язковій сертифікації на відповідність вимогам нормативних документів.

На жаль, значна частина українських готелів обмежують свою маркетингову роботу у напрямі обслуговування туристів лише укладанням угод з турфірмами, які стають "постачальниками" туристичних груп. Такий підхід рятує готелі у плані підтримання поточної діяльності, але рано чи пізно призводить до поновлення проблем, пов'язаних з ринком збуту готельних послуг.

Мета курсового дослідження – теоретично проаналізувати і практично дослідити на прикладі готелю “Дружба” (м. Київ) особливості надання послуг у готельних підприємствах, розробити анімаційну програму прийому групи з 15 туристів (туристичний маршрут – Вашингтон – Київ – Вашингтон; мета – бізнес-тур).

Розділ 1. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ГОТЕЛЮ “ДРУЖБА” (м.Київ)

1.1. Характеристика готелю „Дружба”

Готель „Дружба” розташований у Києві за адресою бульвар Дружби народів, 5. Вигідне розташування готелю в діловому, торговому і культурному центрі Києва – Печерському районі(рис. 1.1).

Рис. 1.1. Готель „Дружба”

«Дружба» приймає українських і іноземних туристів.

Для проведення невеликих конференцій, семінарів, бізнес-зустрічей готель "Дружба" пропонує конференц-зал.

В готелі є можливість скористатися послугами міжнародного та міжміського телефонного зв`язку, банкомату і пункту обміну валют, перукарні та автопарковки, яка цілодобово охороняється.

Гості готелю можуть скористатися послугами спортивно-оздоровчого клубу "Київ спорт клуб" та ексклюзивного ресторану "Мамбо".

Привітність, професіоналізм, оперативність присутні в щоденній роботі адміністрації та персоналу готелю "Дружба" [19].

Сервіси та послуги:

— ресторан готелю

— автостоянка під охороною для паркування легкових автомобілів, мікроавтобусів, мотоциклів

— автостоянка під охороною для паркування автобусів, вантажних автомобілів та автомобілів з причепами

— пункт обміну валют

— фітнес-центр, тренажерний зал, басейн

— замовлення автотранспорту

— бар, кафе

Додаткові послуги

— Харчування – сніданок – 40 грн., обід – 50 грн., вечеря 45 грн.

— Камера схову – 1,00 грн.

— Оренда залу засідань – 150,00 грн. за 1 годину.

— Паркування легкових автомобілів, мотоциклів (1 місце) – 9,00 грн./доба

— Паркування автобусів, мікроавтобусів, вантажних автомобілів та автомобілів з причепом – 15 грн./доба

1.2. Управління готелем

Персонал складається:

— генеральний директор;

— бухгалтер;

— системний адміністратор;

— секретар;

— менеджер.

— кухар.

— обслуговуючий персонал.

Структура управління готелем надана на рис. 1.2.

Рис. 1.1. Структура управління готелем „Дружба”

Отже, з рис. 1.1 ми бачимо, що готель має лінійну структуру управління.

Лінійні зв'язки в готелі відбивають рух управлінських рішень та інформації, що виходять від так званого лінійного менеджера, тобто особи, яка цілком відповідає за діяльність готелю (як правило, невеликого) або його структурних підрозділів (у великому). Це одна з найпростіших організаційних структур управління. Вона характеризується тим, що на чолі кожного структурного підрозділу знаходиться керівник, наділений усіма повноваженнями, що здійснює усі функції управління. При лінійному управлінні кожна ланка і кожен підлеглий мають одного керівника, через якого одним каналом проходять усі управлінські команди. У цьому випадку управлінські ланки несуть відповідальність за результати всієї діяльності об'єктів, що ними управляються. Мова йде про пооб'єктне виділення керівників, кожен з яких виконує усі види робіт і приймає рішення, пов'язані з управлінням даним об'єктом. Оскільки в лінійній структурі управління рішення передаються ланцюжком «зверху донизу», а сам керівник нижньої ланки управління підпорядковується керівникові більш високого рівня, формується свого роду ієрархія керівників. У даному випадку діє принцип єдиноначальності, суть якого полягає в тому, що підлеглі виконують волю лише свого безпосереднього керівника. Вищий орган управління не має права віддавати розпорядження будь-яким виконавцям, минаючи їх безпосереднього начальника

Незважаючи на те, що всі керівники готелю виконують управлінські функції, не можна сказати, що вони займаються однаковим видом діяльності. Окремим керівникам доводиться витрачати час на координування роботи інших керівників, що, у свою чергу, координують роботу менеджерів більш низького рівня, і так до рівня керівника, що координує роботу неуправлінського персоналу-людей, що надають послуги. Форма піраміди на малюнку 1.2. вказує на те, що на кожному наступному рівні управління, починаючи з нижнього, знаходиться менше людей, ніж на попередньому. Керівники всіх рівнів управління виконують також виконавські функції. Питома вага виконавських функцій знижується з підвищенням рівня керівництва. Розрахунки показують, що на вищому рівні вони займають близько 10%, на середньому – 50%, на нижчому – близько 70% загального часу менеджерів.

Вищий рівень управління готельним підприємством представлений власником готелю і генеральним директором, що приймають загальні рішення стратегічного характеру. Подібні рішення відносяться до категорії загальних, від яких залежать розмір готелю і вибір місця для його будівництва, архітектура й інтер'єр, обладнання, підбір персоналу

Оперативне управління готелем здійснюється управляючим (директором), який є найманим співробітником. Управляючому або директору підпорядковуються всі служби готелю, він направляє, контролює і координує їхню діяльність з метою одержання максимально можливого ефекту на кожній ділянці. Контроль за роботою персоналу всіх рівнів є однією з головних функцій керівника готелю.

Управлінська структура готелю „Дружба” включає посади 2-х директорів відділів, що підпорядковуються генеральному директору. Серед них: директор з розміщення, фінансовий директор. Вони представляють середній рівень управління і забезпечують реалізацію політики готелю, що розроблена вищим керівництвом, відповідають за доведення більш детальних завдань до підрозділів і відділів, а також за їхнє виконання. Директори відділів, мають широке коло обов'язків і мають велику свободу щодо прийняття рішень. Крім виконання функцій втілення загальних постановочних завдань у конкретні управлінські рішення, вони також вирішують ряд завдань, спрямованих на задоволення потреб гостей.

У прямому підпорядкуванні директора з розміщення знаходяться менеджери основних готельних служб: бронювання, обслуговування, прийому і розрахункової частини, експлуатації номерного фонду.

Фінансовому директору підпорядковуються головний бухгалтер, менеджер господарської служби, контролер ЕОМ, завідувач відділом заробітної плати, менеджер служби конгресового обслуговування, менеджер рекламної служби тощо.

У зв’язку з тим, що готель „Дружба” має невеликий розмір, директор з розміщення одночасно є і технічним директором. Йому підпорядковуються старший майстер, завідувачі майстернями з ремонту меблів, обладнання, систем опалення, холодильних установок тощо. Також у прямому підпорядкуванні директора з розміщення знаходяться менеджери основних готельних служб: бронювання, обслуговування, прийому і розрахункової частини, експлуатації номерного фонду.

У деяких випадках, коли потрібно прийняти важливе рішення (вибір цільового ринку, вибір турфірм-контрагентів, придбання нового обладнання), створюється спеціальна рада, до якої входять вище керівництво і всі начальники відділів.

Система організації готелю відповідає також принципу забезпечення контролю. Обов'язковими елементами є внутрішній і зовнішній аудити. Підрозділи внутрішнього і зовнішнього аудиту покликані контролювати законність виконуваних заходів, їхню відповідність нормам та інструкціям.

Внутрішня упорядкованість, узгодженість внутрішніх підрозділів готелю забезпечуються також за допомогою підпорядкування працівників правилам діяльності. Для реалізації даного принципу готелі розробляють певні розпорядження (статут, положення про відділи і служби, кваліфікаційні характеристики, посадові інструкції). Кожен співробітник повинний знати свої обов'язки, мати певні знання й уміння, виконувати правила, наведені в цих та інших документах.

Забезпечення готелю оперативною і достатньою інформацією, що необхідна для того, щоб вчасно приймати необхідні організаційні й економічні заходи, в організаційному відношенні реалізується шляхом створення в готелі особливих підрозділів (групи людей), що займаються збором і обробкою відповідної інформації.

1.3. Економічний розвиток готелю

Основні характеристики роботи готелю представлені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Основні первинні показники діяльності готелю «Дружба"

Назва показника

За планом

Фактично

Чисельність персоналу, чіл.

12

11

Засобу роботи (основні фонди)

48408,9

46838,7

Предмети роботи (оборотні фонди або матеріальні витрати)

52657,9

49632

Фонд заробітної плати

13519,35

12842,8

Реальні (виробничі) інвестиції

3844,9

26567,5

Продукти роботи (товарна продукція або обсяг продажу)

98197,35

99298,06

Собівартість товарної продукції

82336,4

80051,61

Валовий прибуток

18664,52

19246,45

Чистий прибуток

12841,61

12510,19

Обсяг попиту ринку на продукцію підприємства

246021,51

246021,51

Таблиця 1.2

Баланс готелю «Дружба» за станом на початок 2010 року

(Джерело – фінансовий звіт готелю «Дружба» за 2009 – 2010 рік)

Найменування показника

2009 рік

2010 рік

1. Статутний фонд (тис. грн)

36444,30

36915,05

1. Балансовий прибуток (тис. грн)

1461,1

2434,19

3. Чистий прибуток (тис. грн)

911,5

1491,4

4. Використання чистого прибутку:

а) страховий фонд

69,07

131,5

б) фонд виробничого розвитку

524,8

в) фонд соціального забезпечення

149,1

г) фонд соціального розвитку

223

д) фонд заохочення посадових осіб

154,4

е) інші мети

22,43

308,6

АКТИВИ

ОС і ін. позаоборотні активи

39642,58

40153,35

Запаси і витрати

7196,13

7664,52

Грошові кошти, розрахунки й інші активи

11070,97

11652,980

РАЗОМ:

57909,68

59470,97

ПАСИВИ

Джерела власних і прирівняних до них засобів

41615,48

41615,48

Довгострокові пасиви (позики)

11858,71

12021,94

Розрахунки й ін. короткострокові пасиви

4435,48

5833,55

РАЗОМ:

57909,68

59470,97

На початку аналізу фінансових результатів діяльності готелю «Дружба» необхідно розглянути динамікові прибутку підприємства. З таблиці 1.2 видно, наскільки змінився балансовий і чистий прибуток готелю в 2009 – 2010 р. (рис. 1.1, 1.2).

2009 р.

2010 р.

Рис. 1.1 Чистий доход готелю «Дружба» у 2009 – 2010 р.

2009 р.

2010 р.

Рис. 1.2 Чистий прибуток готелю «Дружба» у 2009 – 2010 р.

Рис. 1.3. Використання чистого прибутку в 2010 році

Порівняємо показники роботи готелю «Дружба», щоб виявити динаміку їхнього росту.

Порівняння основних показників за 2009 – 2010 р. дано в таблиці 1.3

Таблиця 1.3

Порівняння показників за 2009 і 2010 р.

Показники

2009 рік

2010 рік

Абсолютне відхилення

Темп росту, %

Приріст показника

Балансовий прибуток

1461,1

2434,19

973,09

166,5%

66,5

Чистий прибуток

911,5

1491,4

579,9

163,6%

63,6

Активи

57909,68

59470,97

1561,29

102%

2%

Пасиви

57909,68

59470,97

1561,29

102%

2%

Балансовий прибуток у 2010 році в порівнянні з 2009 роком зріс на 973,09 тис. грн.

2434,19 – 1461,1 = 973,09

Ріст балансового валового прибутку в % склав 60%

1461,1/2434,19*100 = 60%

Чистий прибуток збільшився на 549,9 тис. грн.

1491,4 – 911,5 = 579,9 тис. грн.

Зростання чистого прибутку в % склав 61%

911,5/1491,4*100 = 61%

Позаоборотні активи готелю збільшилися на 510,77 тис. грн.

40153,35 – 39642,58 = 510,77 тис. грн.

У цілому активи готелю «Дружба» у 2010 році в порівнянні з 2009 зросли на 1561,29 тис. грн.

59470,97 – 57909,68 = 1561,29 тис. грн.

Динаміка активів і пасивів готелю «Дружба» у 2009 – 2010 р. відображена на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Динаміка активів і пасивів готелю «Дружба у 2009 – 2010 р.

Таблиця 1.4

Структура активів у 2009 – 2010 р.

АКТИВИ

Частка в активах, %

Відхилення

2009

2010

ОС і ін. позаоборотні активи

68,4

67,5

-0,9

Запаси і витрати

12,4

12,8

0,4

Грошові кошти, розрахунки й інші активи

19,2

19,7

0,5

З таблиці 1.4 видно, що частка ОС і позаоборотних активів зменшилася на 0,9; частка коштів збільшилася на 0,5, але в той же час збільшилася і частка запасів і витрат (на 0,4), що свідчить про те, що витрати, зв'язані з організацією діяльності, у готелі «Дружба» зросли.

Таблиця 1.5

Структура пасивів у 2009 – 2010 р.

Пасиви

Частка в пасивах, %

Відхилення

2009

2010

Джерела власних і прирівняних до них засобів

71,86

70,0

-1,86

Довгострокові пасиви (позики)

20,47

20,2

-0,27

Розрахунки й ін. короткострокові пасиви

7,7

9,8

2,1

З дані таблиці 1.5 видно, що частка в пасивах готелю «Дружба» джерел власних і прирівняних до них засобів зменшилася на 1,86; частка довгострокових пасивів (позик) зменшилася на 0,37, а частка розрахунків і інших короткострокових пасивів зросла на 2,1%.

Розглянемо динамікові руху середньої вартості основних засобів готелю «Дружба».

Абсолютний приріст показника за 2010 рік у порівнянні з 2009 склав:

40153,35 – 39652,48 = 500,87

Темпи росту склали:

40253,35/39652,48*100 = 101%

Темпи приросту:

(40153,35 – 39652,48)/ 39652,48 = 1 %

Абсолютне значення 1 % приросту складає:

39652,48*0,01 = 396,52

Проаналізуємо балансовий прибуток готелю за 2009 і 2010 роки.

Абсолютне відхилення складає:

2434,19 – 1461,1 = 973,09

Відповідно, темпи росту склали 166,5 %.

Рентабельність готелю «Дружба за 2009 рік склала 12,66 %.

911,5/ 7196,13*100 = 12,66%

Рентабельність у 2004 році:

1491,4/7664,52*100 = 19,4 %.

Звідси випливає, що рентабельність готелю за рік зросла на 6,74%.

Частка основних засобів в активах складає:

У 2009 р.:

39642,58/57909,68 = 68,4%

У 2010 р.:

40153,35/59470,97 = 67,5 %, тобто частка ОС за рік небагато знизилася.

Частка запасів і витрат в активах готелю складає:

У 2009 році:

7196,13/57909,68 = 12,4%

У 2010 році:

7664,52/59470,97 = 12,8 %, звідси випливає, що витрати за рік зросли на 0,4 %.

Частка короткострокових пасивів у пасивах готелю складає:

У 2009 році:

4435,48/57909,68 = 7,7

У 2004 році:

5833,55/59470,97 = 9,8 %, тобто короткострокові пасиви в готелі в 2010 році в порівнянні з 2009 роком збільшилися на 2,1%

Частка довгострокових пасивів (позик) у готелі складає:

у 2009 році:

11858,71/57909,68 = 20,47 %

у 2010 році:

5833,55/59470,97 = 20,2% – таким чином, довгострокові пасиви готелю в 2010 році в порівнянні з 2009 роком зменшилися на 2,7 %.

Виходячи з цих даних можна зробити висновок про те, що туристична фірма «Дружба» працює прибутково, за рік її виторг виріс на 973,09 тис. грн.

У той же час, рентабельність готелю «Дружба» залишається ще недостатньо високої (19,4 % у 2004 році проти 12,66 % у 2009 році.

Активи готелю в 2010 у порівнянні з 2009 роком зросли на 1551,29 тис. грн. Основну частину в активах фірми «Дружба» складають основні засоби (67,5%). Частка витрат в активах дорівнює 12,8% (у порівнянні з 2009роком збільшилася на 0,4 %, що свідчить про те, що витрати, спрямовані на розширення діяльності фірми, зросли).

Готель «Дружба має довгострокові позики. Їхня частка складає 20,02% і в порівнянні з 2009 роком вона зменшилася на 0,27 %, що дозволяє зробити висновок про те, що фірма розраховується з кредиторами. Частка короткострокових пасивів у 2010 році склала 9,8 (збільшилася в порівнянні з 2009 роком на 2,1%, що свідчить про збільшення залучення засобів у готель «Дружба»).

У 2009 році найбільші відрахування чистого прибутку направлялися у фонд виробничого розвитку, тобто на удосконалювання і модернізацію виробництва, на розробку нових послуг.

Надалі сконцентруємо увагу на обчисленні окремих показників ефективності діяльності готелю «Дружба».. При цьому для розрахунків і оцінки досягнутого рівня окремих показників буде використовуватися вихідна інформація, що міститься в табл. 1.1.

1. Одним з головних цілеоціночних показників бізнесу є рівень задоволення потреб ринку (Ізпр), що обчислюється зіставленням підготовлених і реалізованих послуг (Ву) і визначеного в процесі маркетингового дослідження ймовірного попиту ринку (Опр), тобто

Ву

Ізпр = ——— х 100.

Опр

У готелі «Дружба» розрахований показник рівня задоволення потреб ринку складає:

99298,06

фактичний – Ізпрф= —————— х 100 =40,4% ;

246021,51

98197,35

за планом – Ізпрп= —————— х 100 =39,9% ;

246021,51

Такі розрахункові показники свідчать про невисокий рівень задоволення потреб ринку послугами готелю «Дружба». Тому розширення кількості наданих послуг буде мати відчутні перспективи зростання обсягу розміщень і розширення власної ринкової ніші, більш міцного закріплення на ринку готельних послуг.

Важливим фінансово-економічним показником, що відображає одну з численних цілей будь-якої підприємницької діяльності, є валовий і чистий прибуток. Проте абсолютна величина такого показника лише обмежено характеризує фінансову результативність підприємництва. Останню краще відображає коефіцієнт зростання валового прибутку (Квп), що визначається порівнянням фактичних і запланованої його величин (відповідно Пвф і Пвп) по формулі

Квпвфвп

Для готелю «Дружба» у звітному році Квп=19246,45/18664,52 = 1,031, тобто річне зростання валового прибутку складав 3,1 % проти запланованого рівня.

По аналогічній формулі можна розрахувати також коефіцієнт зростання чистого прибутку. Так, для готелю «Дружба»

Кчпчфчп = 12510,19:12841,61 = 0,974.

Таким чином, чистий прибуток зменшився протягом звітного року. У цьому випадку фірма повинна більш-менш точно знайти причини такого економічного явища й у подальшій діяльності намагатися його не допускати.

У підприємницькій діяльності найбільше ретельно варто підходити до плануванню і визначенню рентабельності як відносного показника прибутковості системи діяльності. У сфері виробничого підприємництва важливе значення для оцінки діяльності здобуває насамперед, рентабельність послуг (Рв), для визначення якої треба порівняти отриману валовий (краще чистий) прибуток (Пв/ч) із сумою основних фондів (ОСФ) і матеріальних оборотних фондів (МОбФ), тобто

Рв = Пв/ч / (ОСФ + МОбФ) х 100.

У звітному році рентабельність послуг готелю «Дружба» складала:

по показнику валового прибутку —

Рв¢= 19246,45/ (46838,71 + 49632,00) х 100 = 20,0 % проти 19,1 % за планом;

по показнику чистого прибутку —

Рв¢¢= 12510,19 / (46838,71 + 49632,00) х 100 = 13,0 % проти 13,2 % за планом;

Поряд з рентабельністю послуг у цілому варто також обчислювати рентабельність окремих послуг (Рт) як співвідношення валового прибутку (Пв) і собівартості послуги (Стп), тобто по формулі

Рт = Пвтп

Розрахована по цій формулі рентабельність послуг фірми «Дружба» у звітному році складала:

Рт = 19246,45/80051,61 х 100 = 24 %, що на 0,5 процентного пункту більше запланованого рівня (23,5%).

Важливо вказати, що досягнуті готелем «Дружба» показники рентабельності послуг знаходяться на рівні звичайних значень по галузі, разом з тим вони нижче показників деяких інших підприємств, що надають аналогічні послуги (25-30 %).

Ефективність підприємницької діяльності великою мірою залежить від рівня використання трудових ресурсів (працюючих). Найбільше вірогідно його характеризує показник продуктивності роботи (Вп), що визначають розподілом обсягу наданих послуг (Ву) на загальну кількість персоналу (Чп), тобто

Вп = Ву / Чп

Розрахуємо рівень продуктивності роботи у фірмі «Дружба», користуючись вихідними даними табл. 1.2:

за планом — Вп= 98197,35/12 = 8183 грн.;

фактично – Вп= 99298,06/11 = 9027 грн

Отримані розрахункові рівні продуктивності роботи свідчать про те, що запланована задача виконана на 110,3 % (9027 / 8183 х 100). Отже, приріст продуктивності роботи складає 10,3 %. Така динаміка перевищує звичайну величину по галузі. При цьому важливо підкреслити, що продуктивність роботи виросла переважно за рахунок зменшення кількості персоналу (більше чим на 5 %).

Одним з головних факторів будь-якого процесу діяльності завжди є основні фонди (технічні засоби роботи в грошовому вираженні), їхнє формування і постійне відновлення пов'язані постійне з чималими інвестиціями виробничого напрямку. Тому підприємець повинний бути зацікавлений в активному використанні дорогих основних фондів. Найбільш загальним і широко застосовуваним показником використання основних фондів є фондовіддача (по обсязі продукції й одержуваним прибутком).

Фондовіддачу по обсязі послуги (ФВ') визначають розподілом обсягу послуги (Ву) на величину основних фондів (ОСФ), тобто по такій формулі:

ФВ' =Ву /ОСФ.

У готелі «Дружба» цей показник складав:

ФВ' = 99298,06 : 46838,7 = 2,12 гривні

при плані 2,02 гривні (98197,35 : 48408,9).

Фондовіддача по прибутку (рентабельність основних фондів) обчислюється по аналогічній формулі з тим розходженням, що в чисельнику замість обсягу послуг використовують величину валового прибутку (Пв), тобто

ФВ"=ПвСФ.

У звітному році фондовіддача по прибутку готелю складала

ФВ'' = ФВ'' =19246,45:46838,71=0,41 гривні

при плановій задачі 0,38 гривні (18664,52:48408,9).

Розраховані показники фондовіддачі знаходяться в границях галузевих звичайних величин, що свідчить про достатню ефективність діяльності готелю «Дружба».

Сучасні умови підприємництва в сфері туризму і забезпечення належної ефективності послуг визначають особливі вимоги відносно матеріало- і енергоспоживання, оскільки саме матеріальні витрати переважають у загальній величині поточних витрат на надання послуг. Узагальнюючим показником рівня матеріалоспоживання є матеріалоємність послуг (МЕу), що обчислюють по простій формулі: загальну величину матеріальних витрат або матеріальної частини оборотних фондів (МОбФ) поділяють на обсяг наданих послуг (Ву), тобто

МЕу = МОбФ/Ву.

У готелі «Дружба»

МЕп = 49632 : 99298,06 = 0,50

при запланованому рівні в 0, 518 грн, що знаходиться в діапазоні нормальних відхилень середньо галузевих показників за останні роки.

Доважливих витратних показників, що вимагають ретельного регулювання в процесі туристичної діяльності, відноситься зарплатоємність продукції (ЗЕп). Для її обчислення користуються показниками фонду заробітної плати (Фзп) і обсягу послуг (Ву). Розрахункова формула така:

ЗЄп = Фзп /Ву.

Використовуючи первинні показники готелю «Дружба», обчислимо зарплатоємність її продукції в звітному році. По розрахунках вона буде складати:

ЗЕп = 12842,80:99298,06 = 0,129 гривні

проти 0,13 8 гривні (13519,35:98197,35) за планом.

Варто розраховувати також зворотний показник – зарплатовіддачу (ЗВп), тобто обсяг наданих послуг на одну грошову одиницю заробітної плати. По наявним вихідним даним вона дорівнює:

по плану—ЗВп=98197,35:13519,35 = 7,26 грн.;

фактично—ЗВп = 99298,06:12842,8 = 7,73 гривні.

Цей показник (запланованої і фактичний) є помітно кращим звичайної величини в галузі.

Наприкінці серед сукупності показників використання ресурсів фірми відокремлюють поточні витрати на одиницю послуги (ПВ), величину яких розраховують розподілом собівартості послуги (Стп) на загальний її обсяг у звітному році, тобто

ПВ=Стп /Ву..

Обчислений по приведеній формулі показник питомих поточних витрат (у розрахунку на одиницю послуги) у готелі «Дружба» складав:

За планом – Пв = 82336,4:98197,35= 0,83 гривні;

Фактично = 80051,61:99298,06=0,806 гривні.

Як показав моніторинг цього показника в інших туристичних фірмах, по своєму рівні він є трохи нижче звичайної величини в галузі (0,75-0,80). Це означає, що в готелі «Дружба» варто здійснити визначені організаційні заходи, спрямовані на зниження поточних витрат на надання послуг і завдяки цьому підвищення ефективності діяльності.

1.4. Комунікаційна політика готелю

Найкращі українські готелі здійснюють свою рекламу не тільки в Україні, а й за кордоном. Цей маркетинговий захід коштує дорого, але і дає можливість отримати замовлення на розміщення в дорогих номерах.

Для готелю „Дружба” зв'язки з громадськістю є найважливішим інструментом комунікаційної політики, що є необхідним для створення позитивного іміджу готелю та його послуг, а також широкого залучення споживачів через сприятливу громадську думку, що створюється пресою, політиками, представниками культурної і наукової еліт суспільства.

Реклама готелю „Дружба” здійснюється переважно на спеціалізованих сайтах, де зібрана інформація про готелі України.

Має готель і власний сайт [19].

PR поряд з рекламою і стимулюванням збуту є найважливішим інструментом готельного маркетингу.

Готель як виробник і продавець широкого спектра послуг має правильно вибудовані і конструктивні відносини не тільки з клієнтами, посередниками і постачальниками, але і з широкими колами громадськості.

Як правило, PR виконує ряд функцій:

— встановлення і підтримка зв'язків із пресою (розміщення відомостей пізнавального, інформаційного і подієвого характеру в ЗМІ для залучення уваги до готелю);

— пабліситі послуг (популяризація, створення популярності через дії, спрямовані на залучення уваги публіки);

— корпоративні зв'язки (формування комунікативної політики готелю в плані розширення сприятливих відносин з партнерами, клієнтами, акціонерами, інвесторами та ін.);

— заходи з громадськістю (формування системи взаємин із громадськістю на різних рівнях (місцевому, регіональному, національному);

— лобіювання (різні форми взаємовигідного співробітництва з представниками влади для впливу на процеси формування та узгодження нормативних актів, що впливають на діяльність готелю;

— прес-рілейшнз (встановлення і підтримка контактів з пресою для забезпечення висвітлення в ній діяльності готелю, представлення його послуг);

— позішинінг (надання товарам і послугам певної бажаної позиції на ринку, надання готелю і його послугам становища лідера).

PR дозволяє впливати на громадську думку, причому з найменшими витратами в порівнянні з комерційною рекламою. Просуваючи свою інформацію через засоби PR, готель не сплачує час і місце за існуючими рекламними розцінками, він сплачує тільки лише роботу персоналу ЗМІ, фактично оплачуючи ідею журналіста, режисера або менеджера, що провели цей захід. Практики і фахівці дійшли висновку, що споживач прихильніше сприймає цікаву статтю, радіорепортаж, розповіді фахівців або очевидців, ніж рекламний кліп. Зовсім очевидно, що PR виконує більш складну функцію, ніж реклама, і відіграє важливу роль у виконанні таких завдань:

— сприяння появі на ринку нових послуг;

— спонукання щодо зміни ставлення до послуг готелю;

— розвиток і відродження інтересу до частково або цілком забутих послуг;

— вплив на певні цільові групи для створення сприятливого образу готелю;

— захист пропонованих послуг у проблемних ситуаціях, як правило, у випадку втрати репутації;

— створення в очах споживачів образу готелю, що позитивно відбивається на іміджі послуг, наданих ним. Основним інструментом PR є публікації: статті, звіти, інформаційні бюлетені, журнали, брошури. Усі ці широко тиражовані засоби сприяють створенню привабливого образу готелю і передають цікаву інформацію на цільові ринки.

Застосування інструментів PR повинне сприяти підвищенню рівня поінформованості споживача, зміцненню довіри до готелю та його послуг, стимулюванню збуту послуг, зниженню витрат на рекламу і стимулювання збуту.

Оцінка характеристик профілю споживачів наведено в табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Оцінка характеристик профілю споживачів готелю „Дружба”

Параметри профілю споживачів

Показники

Оцінка показників

Негативні оцінки (1бал)

Нейтральні оцінки (2 бала)

Позитивні оцінки (3бала)

1

Зміна переваг, потреб, смаків споживачів

Ступінь зміни потреб споживачів

Відносно постійні

2

Схильність споживачів до послуг готелю

Частота придбання послуг у даному готелі

Нерегулярно

Частка послуг, що купуються найбільшою мірою

Близько 20 відсотків

Ступінь залежності споживачів від готелю

Близько 30 відсотків

3

Торгова сила споживачів

Рівень інформованості покупців про послуги, ціну, умови

Недостатній рівень інформованості

Чутливість споживачів до зміни рівня цін на послуги

Дуже чутливі

Ступінь залежності готелю від споживача

Близько 30 відсотків

Фінансовий стан споживача

Нижче середнього рівня

Чутливість покупців до СТИЗ

Дуже чутливі

За результатами оцінки характеристик профілю споживачів було проаналізовано ступінь мінливості потреб, вимог та смаків споживачів стосовно готелю. Для аналізу застосовано наступну шкалу оцінок (табл.1.7).

Таблиця 1.7

Шкала оцінок характеристик профілю споживачів

Параметри профілю споживачів

Бали

Інтерпретація бальних оцінок

1

Зміна переваг, потреб, смаків споживачів

1

Низька

2

Незначна

3

Значна

2

Схильність споживачів до послуг готелю

3

Слабка

4-6

Середня

7-9

Сильна

3

Торгова сила споживачів

5

Незначна

6-10

Середня

11-15

Значна

Результати лінгвістичного розпізнавання оцінок характеристик профілю гостей готелю „Дружба” представлено в табл. 1.8.

Таблиця 1.8

Результати розпізнавання оцінок характеристик гостей готелю „Дружба”

Параметри профілю покупців

Фактична сума балів

Інтерпретація бальних оцінок

1

Зміна переваг, потреб, смаків гостей

3

Значна

2

Схильність гостей готелю

4

Середня

3

Торгова сила споживачів

6

Середня

Таким чином, за даними табл. 2.8 можна зроби висновок про те, що зміни потреб та смаків споживачів досить значні (3 бали з 3), їх лояльність до послуг готелю знаходиться фактично на початково-середньому рівні (4 бали з 9) і вони мають початково-середню силу впливу на готель (6 балів з 15).

Оцінка діяльності постачальника, його конкурентної сили здійснюється за допомогою методу експертних оцінок із використання шкали оцінок.

Результаті експертної оцінки постачальника наведено в табл. 1.9.

Таблиця 1.9

Результаті експертної оцінки постачальника

Показники

Бали

0

1

2

3

1

Узагальнена оцінка конкурентної сили постачальника в балах, всього

10

1.1

в т.ч. репутація та імідж

+

1.2

рівень каналу розподілу

+

1.3

доступність територіальна і комунікативна

+

1.4

сконцентрованість постачальника на роботі з клієнтами

+

2

Узагальнена оцінка діяльності постачальника, всього балів

7

2.1

в т.ч. надання гарантії якості товару, що поставляється

+

2.2

інтервал та обсяг постачання

+

2.3

умови постачання та форми розрахунків

+

2.4

обов’язковість виконання умов постачання

+

3

Оцінка привабливості постачальника, балів

17

Оцінка головних конкурентів готелю „Дружба” надана в таблиці 1.10.

Таблиця 1.10

Оцінка основних конкурентів готелю „Дружба”

Показники

Оцінка показників в балах

(3 – максимальна позитивна оцінка)

“Турист”

“Мир”

1

Доля ринку

3

2

2

Якість послуг

3

3

3

Система збуту

2

3

4

Рівень сервісу

2

2

5

Широта асортименту

2

3

6

Рівень ціни домінуючої послуги

2

3

Середній бал

2,3

2,7

Узагальнення результатів аналізу факторів мікросередовища наведено в табл. 2.11.

Таблиця 2.11

Оцінка факторів мікросередовища

Група факторів

Фактори

Стан та характер впливу фактора на готель

Оцінка ступеня впливу фактора на готель (3 – максимальний вплив, 0 – відсутність впливу)

1

Споживчі

Зміна переваг, потреб, смаків споживачів

Негативний, значний

-3

Схильність споживачів до послуг готелю

Негативний, середній

-2

Торгова сила споживачів

Негативний, середній

-2

2

Конкурентні

Стан конкурентної боротьби

Негативний

-2

Сила конкурентного тиску

Негативний

-2

Число активних конкурентів

Негативний

-3

3

Постачальники

Конкурента сила постачальників

Позитивна

+2

Ступінь привабливості постачальників

Позитивна

+2

Доцільність договірної політики

Позитивна

+2

Всі досліджувані фактори мікросередовища надають значного впливу на діяльність готелю. Позитивний вплив мають постачальники, негативний – конкуренти та споживачі (особливо це змінність потреб і смаків покупців та кількість активних конкурентів).

Оцінюючи діяльність готелю „Дружба” у зовнішньому середовищі, проведемо SWOT -аналіз.(рис. 2.3)


Можливості

1. Вихід на нові сегменти ринку;

2. Розширення асортименту послуг;

3. Збільшення розмаїтості у взаємозалежних послугах;

4. Додавання супутніх послуг;

5. Можливість одержати 5*;

6. Прискорення росту ринку.

Загрози

1. Можливість появи нових конкурентів;

2. Уповільнення росту ринку;

3. Зростаючий конкурентний тиск;

4. Загасання ділового циклу;

5. Зростання вимог з боку споживачів і постачальників;

6. Зміна потреб і смаку споживачів;

Сильні сторони

1. Видатна компетентність;

2. Адекватні фінансові ресурси;

3. Висока кваліфікація;

4. Гарна репутація;

5. Можливість одержання економії від росту обсягу виробництва;

6. Захищеність від сильного конкурентного тиску;

7. Придатна технологія;

8. Переваги в області витрат;

9. Переваги в області конкуренції;

10. Наявність інноваційних здібностей і можливості їх реалізації;

Перевірений часом менеджмент.

Поле СІМ

Сила і

можливості

Поле СІЗ

Сила і загрози

Слабкі сторони

1. Немає ясних стратегічних напрямків;

2. Конкурентна позиція, що погіршується;

3. Більш низька прибутковість;

4. Погане відстеження процесу виконання стратегії;

5. Складності з внутрішніми виробничими проблемами;

6. Уразливість стосовно конкурентного тиску;

7. Низькі маркетингові здібності;

8. Нездатність фінансувати необхідні зміни в стратегії.

Поле СЛМ

Слабість і можливості

Поле СЛП

Слабість і погрози

Рис. 2.3 SWOT -аналіз.

Можна зробити висновок, що для готелю „Дружба” найбільшу загрозу становлять фактори безпосереднього оточення.

Найбільшим конкурентом для готелю „Дружба” є готель „Турист”. Тому порівняли готель “Дружба” (4*) з готелем “Турист” (номери 3 – 4 *). Готель Турист також знаходиться у м.Київ. В цих готелях фіксувалося співвідношення цін на проживання тільки за ті готельні місця, які відрізнялися між собою лише на одну з десяти згаданих вище складових якості номера.

Ми зробили висновок, що реальне ціноутворення на готельні послуги в готелі “Дружба” переважно базується не за принципом додавання цін окремих складових вартості готельних місць, а за принципом мультиплікації вартостей окремих компонентів готельних послуг.

Логіка дії цього принципу полягає у тому, що коли фактичні умови проживання поліпшуються одним окремим додатковим компонентом (наприклад, телевізором), то він справді просто додається, якщо ж таких компонентів багато, то виникає певний синтетичний ефект, крім суми доданих зручностей утворюється якісно новий рівень комфортності, що також враховується при ціноутворенні.

Звернемо увагу на те, що коефіцієнт комфортності різко збільшується зі збільшенням кількості факторів комфортності.

Отже фактична вартість проживання в готелі “Дружба” встановлюється не тільки залежно від собівартості надання клієнтам окремих вигод, а й від загальної кількості цих вигод, тобто від рівня комфортності проживання на окремих готельних місцях. Реальна ціна готельних місць утворюється за мультиплікативним принципом залежно від ціни сукупності вигод, що надаються на конкретному готельному місці.

Коефіцієнт комфортності готельних послуг відображає збільшення загальної ціни готельних місць, що утворюється понад реальні витрати готелів, пов'язані з наданням клієнтам окремих елементів цієї комфортності, як результат сукупного підвищеного рівня готельного сервісу. Коефіцієнт комфортності і пов'язаний з ним додатковий дохід готелів підвищуються внаслідок збільшення кількості і поліпшення якості (як сукупності споживчих властивостей) окремих елементів готельного сервісу, що надаються клієнтам.

Оскільки коефіцієнт комфортності збільшується зі збільшенням кількості факторів комфортності, концентрація цих факторів в обмеженій кількості номерів могла б дати можливість готелю отримати додатковий дохід (але всі елементи комфортності в готелі “Дружба” рівномірно розподілені між усіма номерами). Тобто диференціація номерів за рівнем комфортності не відповідає реальному поділу споживачів стосовно їх платоспроможності, і не дає можливість готелям збільшити виручку шляхом маневрування наявними матеріально-технічними засобами. Але, з другої сторони, це дає можливість “Дружбі” позиціонувати себе як готель 4*, що само по собі свідчить про підвищену комфортність і дозволяє брати відповідні ціни за комфортні номери.

Розділ 2. РОЗРОБКА ПРОГРАМИ ПРИЙОМУ ТУРИСТІВ

Аналіз залежностей, що фактично склалися у ціноутворенні на ринку готельних послуг, вимагає виявлення впливу якості номерів готелів на їх ціну. Першим етапом дослідження можна вважати виділення основних складових якості готельного місця (номера). Одними з найважливіших серед цих складових є наступні:

1) кількість місць в номері;

2) наявність туалету;

3) наявність умивальника;

4) наявність душу і/або ванної;

5) наявність телефону;

6) наявність телевізора;

7) наявність радіо;

8) наявність холодильника;

9) наявність передпокою;

10) наявність другої кімнати.

На другому етапі дослідження слід з'ясувати, як саме залежить ціна номера від кожного з названих факторів. В готелі “Дружба” як в п’ятизірковому телевізор і холодильник в кімнаті знаходяться постійно і оплата за них входить у вартість номера, а не виділяється окремо. Не стягується окремо оплата за телефон, умивальник, душ, туалет тощо. Така поелементна оплата не тільки не виділяється у рахунку, що надається клієнтові, але відсутня також і на стадії калькулювання вартості номерів.

Відомості щодо основних послуг, які надаються готелем “Дружба” надані в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Основні послуги, що надаються в готелі “Дружба”

Назва

готель ”Дружба”

Клас

"*""*""*""*"

Довідка

Престижний готель пропонує сполучення історичних традицій и сучасного комфорту.

В готелі:

37 комфортабельних номерів, ресторан, конференц-зал, фітнес-центр, сауна і солярій, салон краси, перукарня, послуги секретаря, паркування, теніс.

У номерах

телевізор, телефон, радіо, ванна, душ.

Реклама

Рекламна афіша, листівка, буклет, запрошувальна картки та інші види друкованої реклами виготовляються з щільного папера або картону з глянсовим покриттям з використанням методу художнього тиснення, крім назви готелю на обгортці зображується його емблема. Світлова реклама виконується з використанням багатокольорових великомасштабних світодинамічних установок.

Вітрина прикрашається з використанням світлових і оптичних ефектів, кольорових діапозитивів

Відвідувачів у ресторані готелю обслуговують офіціанти. Оскільки в ресторані харчуються іноземні туристи, офіціанти знають одну іноземну мову.

У ресторані „Дружба” при готелі „Дружба” постійно організовують зустрічі свят, тематичні вечори, прийоми, презентації і т.п.. Увечері працює оркестр.

Блюда і напої готують висококваліфікований кухар, обслуговуванням гостей зайняті добре підготовлені офіціанти. Торговельні приміщення оснащення з комфортом. Категорія ресторану – люкс.

Характеристика ресторану „Дружба” при готелі “Дружба” надана в таблиці 3.2.

У барі при ресторані споживачів у залі обслуговують офіціанти, за барною стійкою – бармени.

Кількість місць за барною стійкою складає 50 % кількості місць за столами. На кожне місце за барною стійкою передбачається 0,9м довжини стійки.

Таблиця 2.2

Характеристика ресторану „Дружба” при готелі “Дружба”

Показник

Характеристика

1

Асортимент блюд

Замовлені і фірмові блюда, напої і кондитерські вироби, блюда іноземної кухні. За замовленнями споживачів готують блюда, не включені до меню.

2

Металевий посуд і столові прилади

З нержавіючої сталі підвищеної групи обрамлення, при обслуговуванні банкетів – з мельхіору

3

Порцеляновий посуд

З високоякісної порцеляни вищої групи обрамлення

4

Скляний посуд

Зі скла з обрамленням по спеціальному замовленню, на банкетах – кришталю.

5

Столова білизна

Біла і кольорова, з вишивкою, мереживами, з урахуванням особливостей інтер'єра зали. Скатертини заміняються перед обслуговуванням кожної наступної групи споживачів.

6

Меблі

Виготовляються за індивідуальними замовленнями. Столи з м'яким покриттям, крісла м'які, з підлокітниками. Столи з різноманітною конфігурацією зі співвідношенням місць за столами, %: 2-х місцевими – 50, 4-х місцевими–30, 6-ти місцевими – 20, стіл підсобний 4-х вугільні, сервант для офіціантів, стіл журнальний, крісло для відпочинку.

7

Інтер'єр

За індивідуальним проектом

8

Музичний супровід

Виступ оркестру, вокально-інструментального ансамблю, концертна програма, високоякісна стереофонічна апаратура

9

Меню і прейскурант

Друкується національною і двома іноземними мовами

Розрахуємо бюджет прийому гостей

Таблиця 2.4

Штатний розклад для програми

№ з/п

Посада

Чисельність

Зарплата основна (грн)

Зарплата основна, сума (грн.)

1.

ДИРЕКТОР

1

700

700

2.

Головний бухгалтер

1

550

550

3.

Метрдотель

1

470

470

4.

Горнична

2

570

1140

5.

Офіціант

3

550

1650

6.

Екскурсовод

2

400

800

7.

Прибиральниця

1

335

335

8.

Адміністратор

1

350

350

9.

Комірниця

2

400

800

10.

Водій

1

380

380

11.

Охоронець

1

335

335

РАЗОМ:

16

7510

Таким чином, ми склали штатний розклад.

Розрахунок фонду зарплати виконується на основі штатного розкладу з формулою:

(2.1)

Змо – місячна основна зарплата обслуговуючого персоналу

Зо – місячна основна зарплата обслуговуючого персоналу відповідної категорії;

п– кількість обслуговуючого персоналу відповідної категорії.

Змо = 470+1140+1650

Змо = 3260 (грн)

Додаткова місячна зарплата обслуговуючого персоналу розраховується за формулою:

(2.2)

Змд = 3260*0,3 = 978

Змд = 978 (грн),

у тому числі:

додаткова місячна зарплата обслуговуючого персоналу –помічника дорівнює:

470*0,3 = 141 (грн.)

Додаткова місячна заробітна плата обслуговуючого персоналу класу дорівнює:

1140*0,3 = 342 (грн.)

Додаткова місячна заробітна плата головного обслуговуючого персоналу дорівнює:

1650*0,3 = 495 (грн.)

Таким чином, додаткова місячна зарплата обслуговуючого персоналу дорівнює 978 грн.

Загальний місячний плановий фонд зарплати обслуговуючого персоналу з урахуванням коштів на оплату відпусток розраховується за формулою:

(2.3)

Зм = (3260+978)*1,07 = 4103,45

Зм = 4534,66 грн

Таким чином, загальний місячний плановий фонд зарплати обслуговуючого персоналу з урахуванням коштів на оплату відпусток дорівнює 4534,66 грн

Нарахування на з/п у розмірі

36,95 % до місячного фонду заробітної плати обслуговуючого персоналу, в тому числі:

збір на пенсійне страхування 31,8 %

збір на обов'язкове соціальне страхування 2,9 %

збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття 1,3 %

збір на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання 0,95 %

Дані розрахунків наводяться в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Розрахунок місячного планового фонду зарплати обслуговуючого персоналу

Найменування професії

Чисельність

Зарплата

Нарахування на зарплату

Сума

Основна

Додаткова

1

Метрдотель

3

1650

495

792,58

2937,58

2

Горнична

2

1140

342

547,60

1965,60

3

Офіціант

1

470

141

225,76

836,76

Разом:

5739,94

Отже, місячний плановий фонд зарплати обслуговуючого персоналу складає 5739,94грн.

Накладні витрати розраховуються по готелю тільки в частині надання послуг. До накладних витрат по готелю на відносяться:

Загальна зарплата адміністрації та обслуговуючого персоналу.

¾ Нарахування на зарплату

¾ Витрати на оренду

¾ Оплата комунальних послуг

¾ Амортизаційні відрахування

¾ Витрати на матеріали загального користування

¾ Витрати на відрядження, літературу, підвищення кваліфікації кадрів, тощо.

¾ Інші витрати по підприємству

Розрахунок виконується в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Розрахунок накладних витрат по готелю

п/ч

Види накладних витрат

База для

розрахун-ку

Розрахунок

Сума

1

Загальна зарплата АУП та

обслуговуючого персоналу.

50 %

від Змо

3260/100*50

1630

2

Нарахування на зарплату

36,95 %

від п 1

590/100*36,95

602,29

3

Витрати на оренду

30 %

від Змо

3260/100*30

978

4

Оплата комунальних послуг

20 %

від Змо

3260/100*20

652

5

Амортизаційні відрахування

15 %

від Змо

3260/100*15

489

6

Витрати на матеріали загального

користування кваліфікації кадрів, тощо

30 %

від Змо

3260/100*30

978

7

Витрати на відрядження,

літературу, підвищення кваліфікації кадрів, тощо.

15 % від Змо

3260/100*15

489

8

Інші втрати по підприємству

3 % від Змо

3260/100*3

97,8

Разом:

5916,09

Отже, накладні витрати по готелю становлять 5916,09 грн.

Собівартість послуги на 1 гостя – 70 грн. 30 коп.

Собівартість послуги розраховується за формулою:

(2.7)

де:

Сп – собівартість послуги

Внг – вартість нормо-годин, грн.

Нч – норма часу на виконання послуги, год.

Mo – вартість препаратів та матеріалів, грн., без урахування ПДВ.

Сп = 11,56*1,5 + 70,3 = 12,93

Отже, собівартість програми на 1 гостя склала 87,64 грн.

Ціна повинна покривати всі витрати на утримання готелю, витрати на заробітну платню, матеріали тощо та включати в себе доход.

У ціну послуги входять наступні компоненти:

¾ Собівартість послуги

¾ Плановий прибуток

¾ Ціна послуги для підприємства

¾ Податок на додану вартість

¾ Розрахункова ціна послуги

¾ Ціна послуги для розрахунку із замовником

Розрахунок ціни послуги на 1 гостя наведений у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Розрахунок ціни послуги

Найменування витрат

Одиниця вимірю-вання

Дані для розра-хунку

Розрахунок

Сума

1

Собівартість послуги

грн.

87,64

87,64

87,64

2

Плановий прибуток

грн.

40%

87,64/100*40

35,05

3

Ціна послуги для підприємства

грн.

n.l+n.2

87,64+35,05

122,70

4

Податок на додану вартість

грн.

20%

122,70 /100*20

24,55

5

Розрахункова ціна послуги

грн.

п.3+п.4

122,70 +24,55

147,23

6

Ціна послуги для розрахунку із замовником

грн.

147,25

Таким чином, ціна послуги на 1 гостя – 147,25 грн.

Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ТУРИСТІВ

3.1. Прийом заказів

При прийомі замовлення на організацію банкета метрдотель повинний узгодити з замовниками цілий комплекс питань; уточнити дату і години харчування; кількість гостей і їхній склад (15 чоловік, американці, приїхали терміном на 6 днів); загальну суму асигнувань; суму на кожну персону; форму оплати – наявними, у кредит (для організацій) тощо. Метрдотель, перш ніж прийняти замовлення, повинний ознайомити замовника з залом, у якому буде проходити харчування, узгодити з ним план розміщення столів, уточнюють, чи буде поданий гостям аперитив, чи потрібні квіти для прикраси столу, музичний супровід і місце для танців. Одночасно знайомлять замовника з правилами роботи підприємства, порядком обслуговування, а також порядком відшкодування збитків.

При оформленні замовлення погоджують дату, час початку і закінчення харчування. Після цього можна приступити до складання меню з урахуванням конкретних продуктів, вирішити питання необхідності включення блюд національної кухні тощо.

Адміністрація ресторану „Дружба” зобов'язана надати відвідувачам можливість вести міжміські і міжнародні телефонні переговори за окрему плату, а також користуватися телефонами-автоматами; викликати на їхнє прохання легкові автомашини – таксі; забезпечувати відвідувачів по їх попередньому замовленню живими квітами за окрему плату, приймати заявки на музичне обслуговування і фотографування.

При прийомі замовлень від різних посольств на організацію банкетів-прийомів слід уточнити: чи варто вивішувати великі державні прапори в залі прийомів, якщо так, те де них одержати, коли і як повісити, хто буде запрошений з почесних гостей, чи потрібна додаткова установка мікрофона на столі або у визначеному місці залу. Уточнюють порядок розміщення гостей за столом, довідаються, потрібно чи виступ оркестру, концерт. Варто з'ясувати, чи потрібний мікрофон для виклику автомобілів до під'їзду при роз'їзді гостей. У таких випадках запрошують диктора, що володіє двома-трьома мовами (обов'язково англійською).

При оформленні замовлення замовник повинний внести аванс у розмірі не менш 50% вартості замовлення й одержати квитанцію до прибуткового касового ордера. Замовлення реєструється в спеціальній книзі обліку, що повинні бути пронумеровані, прошнурована і мати запис про кількість аркушів, скріплену печаткою.

Не пізніше, ніж за два дні до початку першого дня харчування працівник, що приймав замовлення, разом із замовником оформляє замовлення-рахунок. Номер замовлення-рахунка повинний відповідати номерові, зазначеному в книзі обліку замовлення.

Замовлення-рахунок виписується в п'ятьох екземплярах, затверджується керівником підприємства суспільного харчування, передається в касу.

При видачі першого екземпляра замовленні-рахунка замовникові касир одержує від нього доплату і проставляє на всіх п'ятьох екземплярах замовлення-рахунка штамп "Оплачене", завіряючи кожен екземпляр своїм підписом. Другий екземпляр замовлення-рахунка залишається в касира, а в день проведення торжеств він здає його в бухгалтерію разом з касовим звітом. Третій екземпляр передається виконавцю замовлення, що звітує наприкінці обслуговування, четвертим і п'ятий – матеріально відповідальним особам виробництва і буфета.

Касир на підставі замовлення-рахунка друкує на контрольно-касовій машині чеки і передає їх офіціантові або барменові, що підтверджують одержання чеків на другому екземплярі замовлення-рахунка.

Рекомендовані норми блюд і напоїв в розрахунку на 1 гостя і на 15 гостей представлені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Рекомендовані норми блюд і напоїв для харчування з повним обслуговуванням у розрахунку на один гостя і 15 гостей

Види блюд і напоїв

1 гість

100 гостей

Холодні закуски

1/2

7,5

Гарячі закуски

1

15

Супи

Другі блюда:

Рибні

1

15

м'ясні

1

15

Солодкі блюда

1

15

Фрукти

200 г

3 кг

Гарячі напої

1

15

Хліб:

житній

50 г

0,75 кг

пшеничний

100 г

1,5 кг

Кондитерські вироби

1

15

Мінеральна і фруктова вода

0,25 л

3,25 л

Фруктові соки

0,2 л

3 л

Алкогольні напої:

Горілка, коньяк

100 мл

1,5 л

Вина столові біл і червоні

150 мл

2,25 л

Десертні вина

100 мол

1,5 л

Шампанське

200 – 300 мл

3 – 4,5 л

Після розрахунку норми блюд оформляють меню (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2

Меню на 15 гостей

Назва блюд і напоїв

Кількість порцій

Холодні блюда і закуски

1. Салат «Столичний»

2

2. Салат «Вечірній»

2

3. Закуска «Морська»

2

4. Буженина

2

5. Нарізка рибна

2

Гарячі закуски:

1. М'ясна закуска

7

2. Овочева закуска

8

Другі блюда:

1. Жарке фірмове з гарніром

7

2. Риба запечена з гарніром

8

Фрукти

1. Фрукти в асортименті

3 кг (15 порцій)

Солодкі блюда

1. Морозиво в асортименті

15

Хліб

1. Житній

0,75 кг (15 порцій)

2. Пшеничний

1,5 кг (15 порцій)

Кондитерські вироби

1. Тістечка в асортименті

15

2. Торт бісквітно-кремовий «Ювілейний»

15

Мінеральна і фруктова вода

1. Вода мінеральна і фруктова в асортименті

3,25 л (15 порцій)

Соки

1. Соки фруктові в асортименті

3 л (15 порцій)

Алкогольні напої

1. Горілка

1,5 л

2. Коньяк

2,25 л

3. Вино столове біле в асортименті

0,5 л

4. Вино столове червоне в асортименті

0,5

5. Вино десертне в асортименті

0,5

7. Шампанське

3 – 4,5 л

Гарячі напої

1. Чай чорний

7

2. Чай зелений

1

3. Кава натуральний

7

На основі меню варто оформити замовлення-рахунок, по якому виробляються остаточні розрахунки (таблиця 3.3.)

Таблиця 3.3

Замовлення-рахунок

Назва

Кількість порцій

Ціна, грн

Сума, грн

Назва

В порцій

Ціна, грн

Сума, грн

З холодного цеху на 17.00

Із сервіс-бара

Закуски холодні

15

100.00

1500.00

1. Горілка

15

67.00

1000.00

2. Коньяк

15

67.00

1000.00

3. Вино столове біле в асортименті

15

67.00

1000.00

4. Вино столове червоне в асортименті

15

67.00

1000.00

5. Вино десертне

15

67.00

1000.00

РАЗОМ

1500.00

6. Шампанське

15

67.00

1000.00

З гарячого цеху на 17.30

РАЗОМ: 6000.00

Закуски гарячі

15

200.00

3000.00

З кавового буфета

1.Вода мінеральному і фруктова в асортименті

15

13.00

200.00

З гарячого цеху на 18.30

2. Сік фруктовий в асортименті

15

33.00

500.00

1. Жарке фірмове з гарніром

7

285.00

2000.00

РАЗОМ

700.00

2. Риба запечена з гарніром

8

250.00

2000.00

З кавового буфета

1. Чай чорний

7

20.00

140.00

РАЗОМ:

7000.00

2. Чай зелений

1

20.00

20.00

З кондитерського цеху на 20.00

3. Кава натуральна

7

30.00

210.00

1. Тістечка в асортименті

15

20.00

300.00

РАЗОМ:

370.00

2. Торт бисквитно-кремовий «Ювілейний»

15

30.00

450.00

РАЗОМ

750.00

З бара на 21.00

1. Морозиво «в асортименті

100

130

2000.00

5. Фрукти

3 кг

40

120.00

РАЗОМ:

2120.00

РАЗОМ

18440.00

Вибір залу. Розрахунок площі

Площа для харчування розраховується по формулі (3.1).

S=N*S1 (3.1)

Де N – кількість гостей (15 персон)

S1 – норма площі на 1 гостя (1,5 м. кв.)

Таким чином, площа банкетного залу S= 1,5*100 = 22,5 м кв.

3.3. Розрахунок обслуговуючого персоналу, особливості обслуговування гостей

Кількість офіціантів для харчування з повним обслуговуванням розрахували по формулі (3.2)

А=N/n (3.2)

Де А – кількість офіціантів

N – кількість учасників банкета (15 персон)

n– норма обслуговування (2 офіціанта на 6-8 гості)

Для обслуговування буде задіяно 4 офіціанти (таблиця 3.4)

Таблиця 3.4

Обслуговування гостей на банкеті

Вид харчування

Норма офіціантів (у розрахунку на 6 – 8 гостей)

Норма офіціантів (у розрахунку на 15 гостей)

харчування з повним обслуговуванням

2

4

3.4. Розрахунок посуду і столових приладів

У ресторані готелю „Дружба”, розрахованому на забезпечену клієнтуру, є повний асортимент міцного гігієнічного посуду, переважно порцелянового. Посуд відповідає загальному стилю ресторану, має фірмовий знак або емблему. Такий посуд можна виготовити по індивідуальному замовленню адміністрації ресторану.

Основними видами столового посуду, необхідної в кожнім гарному ресторані, вважаються кавник, цукорниця, молочар, кавова чашка, підношення для кексу, блюда для пирога і торта, блюдо для м'яса, блюдо для овочів, блюдо для центра столу, супова чашка, супова тарілка, середня тарілка, дрібна тарілка, вазочка для компоту, соусник.

Столові прилади повинні бути з мельхіору або нержавіючої сталі. Вони підрозділяються на основні (індивідуального користування) і допоміжні (колективного користування).

Кількість посуду розраховується за формулою 3.3

mобсл.бл/V

(3.3)

Розрахунки зведені в таблицю 3.5

Таблиця 3.5

Необхідність у посуді для подачі блюд при харчуванні 15 чоловік

Блюда і напої

Замовлено порцій

Посуд і прилади

Ємність посуду, порцій

Кількість одиниць

Холодні блюда і закуски

1. Салат «Столичний»

2

Салатник

4

1

2. Салат «Вечірній»

2

Салатник

4

1

3. Закуска «Морська»

2

Салатник

4

1

4. Буженина

2

Блюдо кругле, діам. 300 мм

5

1

5. Нарізка рибна

2

Блюдо кругле, діам. 300 мм

5

1

Гарячі закуски:

1. М'ясна закуска

7

Блюдо овальне, діам. 350 мм

10

1

2. Овочева закуска

8

Блюдо кругле, діам. 350 мм

10

1

Продовження табл. 2.5

Другі блюда:

1. Жарке фірмове з гарніром

7

Блюдо овальне, діам. 450 мм

8

1

2. Риба запечена з гарніром

8

Блюдо кругле, діам. 450 мм

8

1

Фрукти

1. Фрукти в асортименті

3 кг (15 порцій)

Ваза для фруктів

10

2

Солодкі блюда

1. Морозиво в асортименті

15

Ваза для морозива

1

15

Хліб

1. Житній

0,75 кг (15 порцій)

Кошик для хліба

5

3

2. Пшеничний

1,5 кг (100 порцій)

Кошик для хліба

5

3

Кондитерські вироби

1. Тістечка в асортименті

15

Ваза для тістечок

10

2

2. Торт бисквитно-кремовий «Ювілейний»

15

Блюдо овальне

10

2

Мінеральна і фруктова вода

1. Вода мінеральна і фруктова в асортименті

15 порцій

Графін

5

3

Соки

1. Соки фруктові в асортименті

15 порцій

Графін

10

2

Гарячі напої

1. Чай чорний

7

Чайник

5

2

2. Чай зелений

1

Чайник

5

1

3. Кава натуральний

7

Кавник

5

2

Кількість посуду і приладів для сервіровки столу розраховується по формулі 3.4.

мс.= N*n (3.4)

Розрахунки зведені в таблицю 3.6

Таблиця 3.6

Кількість посуду і приладів для сервіровки столу для 15 чоловік

Посуд і прилади

Норма на 1 гостя

Розрахункова кількість

Ваза для серветок

1/5

7,5

Гірчичниця

1/5

7,5

Перечниця

1/5

7,5

Попільниця

1/5

7,5

Цукорниця

1/5

7,5

Сигаретниця

1/5

7,5

Сільничка

1/5

7,5

Соусник однопорційний

1

15

Тарілка дрібна

1

15

Тарілка закусочна

2

30

Тарілка десертна дрібна

1

100

Тарілка для хліба

1

15

Хрінниця

1/5

7,5

Чашка чайна з блюдцем

1

15

Чашка кавова з блюдцем

1

15

Креманка

1

15

Келих для шампанського

1

15

Ваза для квітів

1/10

2

Чарка 25 мол

1

15

Чарка 50 мол

1

15

Чарка 75 мол

1

15

Чарка 100 мол

1

15

Склянка тонкий 250 мол

1

15

Фужер

1

15

Качани їдальні

1

15

Качани десертні

1

15

Ножі фруктові

1

15

Ножі десертні

1

15

Ложки чайні

1

15

Ложки кавові

1

15

На основі проведених розрахунків складаємо замовлення в сервізну (таблиця 3.7).

Таблиця 3.7

Розрахунок-замовлення в сервізну для виробництва

Блюда

Кількість порцій

Ємність посуду, порцій

Посуд

Замовлено

у посуді

Холодні блюда і закуски

1. Салат «Столичний»

2

4

1

Салатник

2. Салат «Вечірній»

2

4

1

Салатник

3. Закуска «Морська»

2

4

31

Салатник

4. Буженина

2

5

1

Блюдо кругле, діаметром 300 мм

5. Нарізка рибна

2

5

1

Блюдо кругле, діаметром 300 мм

Гарячі закуски:

1. М'ясна закуска

7

10

1

Блюдо овальне, діаметром 350 мм

2. Овочева закуска

8

10

1

Блюдо кругле, діаметром 350 мм

Другі блюда:

1. Жарке фірмове з гарніром

7

8

1

Блюдо овальне, діаметром 450 мм

2. Риба запечена з гарніром

8

8

1

Блюдо кругле, діаметром 450 мм

Фрукти

1. Фрукти в асортименті

15

10

2

Ваза для фруктів

Солодкі блюда

1. Морозиво в асортименті

15

1

15

Ваза для морозива

Хліб

1. Житній

15

5

3

Кошик для хліба

2. Пшеничний

15

5

3

Кошик для хліба

Кондитерські вироби

1. Тістечка в асортименті

15

10

2

Ваза для тістечок

2. Торт бисквитно-кремовий «Ювілейний»

15

10

2

Блюдо овальне

Мінеральна і фруктова вода

1. Вода мінеральному і фруктова в асортименті

15

5

3

Кошик для хліба

Соки

1. Соки фруктові в асортименті

15

10

2

Ваза для тістечок

Гарячі напої

1. Чай чорний

7

5

1

Чайник

2. Чай зелений

1

5

1

Чайник

3. Кава натуральний

7

5

1

Кавник

3.5. Розрахунок меблів і скатертини

Розрахунок довжини столу, з огляду на двостороннє розміщення гостей, ми виконали по формулі 3.5.

L.= N*l/2 (3.5)

Де L – довжина столу, п.м;

N – кількість гостей (15)

L – норма довжини столу на 1 гостя (0,8м)

Таким чином, довжина столу L.= 15*0,8/2= 6 п.м

Ширина столу – 1,25 м

Кількість столів ми визначили по формулі 3.6

Кст.= ∑ L / Lст (3.6)

Де Кст– кількість столів

L– Загальна довжина банкетного столу, м (6)

Lст– Стандартна довжина одного столу (8 м)

Таким чином, кількість столів Кст.= 6/8=0,75 (приймаємо 1)

Нам знадобиться 1 стіл довжиною 8 м

Перед складанням заявки в білизняну розраховують потреба в скатертинах, серветках, ручниках, рушниках.

При розрахунку необхідного розміру скатертини варто врахувати її спуск із торців по 0,6 м з кожної сторони.

Промисловість випускає скатертини 5×1,73 м.

Для кращої організації обслуговування стіл умовно поділяють на чотири сектори.

Довжину банкетної скатертини ми визначили по формулі 3.7

Lск.= Lст +0,6*2м (3.7)

Де Lск – довжина скатертини

Lст– довжина столу (8 м)

0,6*2м– спуск скатертини з торців, м

Довжина однієї скатертини Lск.= 8 +0,6*2м= 9,2 м

Кількість серветок ми розрахували – по 1-й серветці на 1 гостя + 20% запас. Нам необхідно буде біля 17-ти серветок.

Нарукавників необхідно 8 (4 офіціанти*2)

Фартухів і курток – по одному на офіціанта, тобто 4 фартухи і 4 куртки.

Таблиця 3.13

Розрахунок-замовлення в комору до банкета

Столова білизна

Розміри, см

Кількість одиниць

Скатертина біла банкетна

250х173

1

Серветки білі

50х50

17

Ручники

40х80

8

Фартухи

4

Куртки

4

Рушники

100х40

8

ВИСНОВКИ

На рішення клієнта про вибір готелю, а також на його бажання у майбутньому зупинятися у цьому ж готелі чи рекомендувати його своїм знайомим суттєво впливає кількість і якість додаткових послуг, які надаються готелем. Тому одним з головних напрямів удосконалення діяльності готелю “Дружба” є надання клієнтам максимально можливого асортименту додаткових послуг, найбільш необхідними серед яких є телефонний зв'язок, послуги закладів харчування (буфетів, ресторанів, барів), автостоянок, камер зберігання, продаж преси, квитків на транспортні засоби, поштово-телеграфний зв'язок.

Аналіз забезпеченості номерів окремими видами обладнання в готелі “Дружба” свідчить про невідповідність пропонування деяких елементів обладнання таким, що мають бути у п’ятизірковому готелі, а також невідповідність попиту споживачів: тобто для одного клієнта певний вид обладнання може бути зайвим, а для іншого – того ж обладнання може не вистачати (це насамперед стосується холодильників, телефонів, посуду). Вирішення цієї проблеми – у більш обґрунтованому розподілі наявних номерів відповідно до попиту і підвищенні мобільності (можливості перенесення, перевезення) окремих видів обладнання.

Одним з основних недоліків готелю “Дружба” є надлишкова пропозиція багатомісних номерів, а важливим напрямом його вдосконалення – збільшення частки одно- і двомісних номерів.

Провадження ефективного готельного бізнесу не слід пов'язувати лише з готелями у центральній частині міст. Значна частина споживачів готельних послуг хотіли б проживати в невеликих готелях, причому не тільки в центрі, айв тихих, віддалених від центра районах. Враховуючи також бажання багатьох споживачів проживати якомога ближче до потрібного їм місця, господарям готелю “Дружба” варто вкласти гроші у будівництво комплексу розосереджених готелів, що у світлі підготовки до Євро-2012 є перспективним.

Оскільки з'явилася категорія споживачів, які бажають проживати не в готельних номерах, а в окремих приватних квартирах, готелю “Дружба” доцільно розгорнути діяльність щодо пропонування таких квартир, їх утримування, прибирання, розрахунків з власниками тощо. Пропонування таких квартир зменшує попит на готельні номери, але воно необхідне, адже якщо цього не будуть робити готелі, то вільну ринкову нішу обов'язково займуть конкуренти.

Доцільною є організація роботи готелю з постійними клієнтами (як підприємствами, так і окремими особами). Такі клієнти могли б розраховувати на певні додаткові послуги чи знижки.

Вимагає належної уваги вдосконалення процедури бронювання місць, адже навіть в умовах недозавантаженості готелю все частіше обирають ті готелі, в яких місце бажаної вартості і якості їм заздалегідь гарантоване.

Важливим фактором конкурентоспроможності готелю “Дружба” слід вважав створення належної безпеки проживання, якої потребує значна частині споживачів, особливо заможних і гостей з-за кордону. Значущість цього фактора буде дедалі зростати.

Працівникам готелю “Дружба” слід серйозно враховувати необхідність уважного і врівноваженого ставлення до клієнтів за принципом "Клієнт завжди правий". Непорозуміння з персоналом клієнти сприймають як суттєву причину для того, щоб іншим разом вдаватися до послуг іншого готелю. Найбільш конфліктонебезпечними категоріями клієнтів є особи середнього віку і особи з високим рівнем платоспроможності.

Негативною рисою додаткових готельних послуг в готелі “Дружба” є зниження їх якості зі збільшенням обсягів послуг, що надаються. Треба вживати відповідних заходів на протидію.

На основі матеріалів опитування встановлено щільний прямий зв'язок між рівнем внутрішнього оформлення і санітарного стану номера, у якому клієнт проживав востаннє, і його бажанням знову вдатися до послуг готелю “Дружба”. Збільшення кількості видів обладнання номера, яких бракувало клієнтові, навпаки, різко зменшує його бажання у майбутньому зупинятися у цьому ж готелі. Тобто кращі умови проживання слід розглядати як важливий фактор, що сприяє поширенню позитивної інформації про готель, залученню нових клієнтів, перетворенню випадкових клієнтів на постійних.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./Київський ун-т туризму, економіки і права. – К.: Знання України, 2008. – 352с.

2. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. – Киев: ВИРА-Р, «Альтерпрес», 2006. – 208с.

3. Бородина В.В. Ресторанно-гостиничный бизнес: учет, налоги, маркетинг, менеджмент. – М.: Книжный мир, 2006. – 165с.

4. Браимер Р. Основы управления в индустрии гостеприимства. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 382с.

5. Волков Ю.Ф. Введение в гостиничный и туристический бизнес. – М.: Феникс, 2007. – 348с.

6. Волков Ю.Ф. Интерьер и оборудование гостиниц и ресторанов. – М.: Феникс, 2007. – 352с.

7. Волков Ю.Ф. Технология гостиничного обслуживания. М.: Феникс, 2003. – 384с.

8. Волков Ю.Ф. Экономика гостиничного бизнеса. – М.: Феникс, 2003. – 384с.

9. Волкова И.В., Миропольский Я.И., Мумрикова Г.М. Ресторанный бизнес в России: с чего начать и как преуспеть. – 2-е изд. – М.: Флинта, 2003. – 184с.

10. Восколович Н.А. Маркетинг туристских услуг. – М.: изд-во «Теис», 2002. – 167с.

11. Гостиничный и туристический бизнес /под ред. проф. Чудновского А.Д. – М.: Ассоциация авторов и издателей „ТАНДЕМ”, изд. ЭКМОС, 2003. – 352с.

12. Дурович А., Анастасова Л. Маркетинговые исследования в туризме: Учеб.-практ. пособие. – М.: ООО «Новое знание», 2005. – 348с.

13. Европейский гостиничный маркетинг: Учеб. пособие для студ. и выпускников школ гостиничного и ресторанного бизнеса в Европе / Е.Ю. Драгныш (пер.с англ.). – М.: Фин.и стат., 2007. – 222с.

14. Ефимова О.П., Ефимова Н.А. Экономика гостиниц и ресторанов. – М.: Новое знание, 2004. – 391с.

15. Исмаев Д.К. Маркетинг и управление качеством гостиничных услуг: Учеб. пособие для студ. вузов и уч-ся колледжей / Московская академия туристского и гостинично-ресторанного бизнеса при правительстве Москвы. – М., 2007. – 94с.

16. Критинко И.В. Гостинично-ресторанное обслуживание: Конспект лекций для учащихся лицейских классов РМАТ / Российская международная академия туризма. Факультет довузовской подготовки. – М., 2008. – 48с.

17. Лесник А.Л., Смирнова М.Н. Стратегии конкуренции в гостиничном бизнесе. – М.: Талер, 2007. – 544с.

18. Лук’янова Л.Г., Дорошенко Т.Т., Мініч І.М. Унифіковані технології готельних послуг: Навч. посіб/ за ред. проф В.К. Федорченко. – К.: Выща шк., 2007. – 237с.

19. http://www.hotel-druzhba.com.ua/