Ігорний бізнес є дуже прибутковим, саме тому цей вид підприємницької діяльності зростає дуже швидкими темпами. А про розвиток вітчизняного законодавства відносно регулювання відносин у сфері грального бізнесу так сказати неможна. Тому суб’єкти підприємницької діяльності — що займаються бізнесом у сфері гральних закладів та тоталізаторів, використовують прогалини в законодавстві на свою користь. На даний момент більшість законодавчих спроб врегулювати оподаткування ігорного бізнесу успіхом не увінчалися, врегульована тільки початкова стадія, тобто, процедура отримання основної ліцензії, яку видає Міністерство фінансів України (її вартість складає приблизно 150000 €). та місцевої ліцензії (вартість — 255 грн.). а також патентів на утримання гральних автоматів. Процедура отримання патентів для гральних автоматів ігровими закладами викликає багато запитань, при цьому дане питання знаходиться на межі податкового та господарського права, яке регулює питання патентування. Сьогодні надходження коштів від цих платежів і є основним доходом держави від грального бізнесу.

Даний законопроект визначає правові засади державного регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор на території України, здійснення контролю за їх проведенням та впорядкування територіальної організації діяльності у цій сфері.

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

На сьогоднішній день діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні набула досить високого розвитку. В деяких населених пунктах або їх регіонах насиченість гральних закладів є занадто насиченою.

Це призводить до суттєвих економічних, моральних та інших негативних наслідків для суспільства, насамперед у справі виховання молодого покоління.

Саме тому, законодавче регулювання у цій сфері є вкрай необхідним.

2. Цілі й завдання прийняття Закону

Цей закон визначає правові, організаційні та інші особливості державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, здійснення контролю за їх проведенням з метою забезпечення захисту інтересів громадян, суспільної моралі та моральності, економічних інтересів держави, впорядкування територіальної організації діяльності у цій сфері. Інші питання у цій сфері мають регулюватися загальними нормами законодавства.

3. Загальна характеристика та основні положення Закону

Законопроект передбачає визначення основних ознак азартних ігор та чітко відмежовує сферу дії цього закону від інших, які мають регулювати  споріднені види діяльності.

Визначаються основні принципи державної політики щодо азартних ігор, серед найважливіших з яких — пріоритетність інтересів захисту прав, життя та здоров’я громадян, регулювання на рівні спеціального закону основних засад діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, спрямування доходів держави від такої діяльності виключно на потреби охорони здоров’я та освіти, територіальна локалізація проведення азартних ігор тощо.

Передбачається впорядкування системи державного регулювання з цих питань. Міністерство фінансів України визначається як спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері організації та проведення азартних ігор. Розмежовується зміст ліцензування та патентування відповідної діяльності, посилюються вимоги до змісту та додержання правил азартних ігор, вибору та обладнання приміщень, де вони можуть проводитись.

З метою запобігання перенасиченості гральними закладами пропонується обмежити їх кількість в залежності від кількості населення певного населеного пункту чи його регіону. У зв’язку з цим, пропонується надавати ліцензії на право проведення азартних ігор шляхом проведення аукціону.

Крім того, встановлюються чіткі вимоги до організаторів азартних ігор. Зокрема, діяльність у цій сфері пропонується дозволяти лише суб’єктам підприємницької діяльності – юридичним особам, статутний фонд яких сформовано за рахунок внесків виключно у грошовій формі у розмірі не меншому 1,5 млн. євро за валютним обмінним курсом валюти України. Однією з вимог до організаторів азартних ігор є складання особами, які здійснюють керівництво гральними закладами та тими, що безпосередньо ведуть азартні ігри відповідного іспиту.

Право брати участь в азартних іграх зберігається за особами, яким виповнилося двадцять один рік, і лише  за тими, які є дієздатними, не мають ознак алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння. Таким чином посилюється захист інтересів осіб, які беруть участь в азартних іграх.

Також пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 203-2:

«Стаття 203-2. Організація та проведення азартних ігор (здійснення грального бізнесу).

1. Азартна гра –  будь-яка  гра,  умовою  участі  в  якій є внесення гравцем ставки,  що дає змогу отримати виграш  (приз),  і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

До азартних ігор не відносяться:

• організація та проведення лотерей;
• організація та  проведення   творчих  конкурсів,  спортивних змагань тощо, незважаючи на те, передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш;
• гра в більярд,  гра  в  кеглі  (боулінг)  та інші ігри,  які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);
• гра на гральних автоматах типу «кран-машина» (двокоординатні  автомати),   де   як   виграш   (приз)  гравець  отримує  виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо);
• розіграші на безоплатній    основі     з     рекламуванням (популяризацією) окремого товару,  послуги, торгової марки, знаків для  товарів  і  послуг,  найменування  або  напрямів   діяльності суб’єктів господарювання,  комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі;
• розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин),  умови  яких передбачають  безоплатне  набуття  особою  статусу  її учасника та отримання учасником,  який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу;
• розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей.

Гральний бізнес – діяльність з організації  та  проведення азартних  ігор  у казино,  на гральних автоматах,  у букмекерських конторах, в інтерактивних клубах, в електронному (віртуальному)  казино, інтернет-казино, в Інтернеті (незалежно від місця розташування сервера), що  здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку.

Здійснення грального бізнесу незалежно від розміру отриманого доходу, – карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.

Ті самі дії, вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років».

Пропонується встановити, що інформація, яка використовується в процесі азартних ігор на ігровому обладнанні або пристроях, механічних, електричних та електронних ігрових автоматах подається з додержанням законодавства України про мови. Обладнання та пристрої, програмне забезпечення, які використовуються для організації та проведення азартних ігор, мають підлягати обов’язковій сертифікації.

З метою забезпечення реалізації положень закону пропонується внести відповідні зміни до чинного законодавства.

4. Стан нормативної бази у даній сфері державного регулювання

Діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор здійснюється на основі загальних норм законодавства. Спеціальне законодавство щодо регулювання цієї особливої діяльності  відсутнє.

У зв’язку із забороною на законодавчому рівні грального бізнесу на території України як виду підприємницької діяльності спостерігаються не поодинокі випадки порушення фізичними та юридичними особами норм чинного законодавства.

Нажаль, поза увагою закону залишилися так звані інтерактивні заклади, які пропонують доступ до мережі Інтернет з метою участі у віртуальних азартних іграх з розміщенням серверу у будь-якому місці світу та комп’ютерні симулятори.

Гра у віртуальних азартних іграх дозволяє отримувати різноманітні бали або очки, які потім конвертуються у національну валюту або перераховуються на електронні рахунки.

З метою запобіганню порушенням законодавства про заборону грального бізнесу виникає необхідність зміни терміну «гральний бізнес» та, відповідно, «азартна гра», що дозволить підвести під ці терміни інтерактивні заклади та комп’ютерні симулятори.

У проекті № 3535-1 встановлюються жорсткі обмеження щодо кількості гральних закладів у населених пунктах залежно від кількості населення у них (частина 1 ст. 25, частина 1 ст. 26 та частина 1 ст. 27) та в аукціонному порядку видачі відповідних ліцензій (частина 3 ст. 7), який, проте детально не визначений. На нашу думку, таке обмеження, при всій його зовнішній привабливості, може призвести до негативних наслідків. Зокрема, призвести до збільшення правопорушень у цій сфері шляхом як зростання кількості нелегальних ігорних закладів, які знаходитимуться поза державних контролем, так і створення умов для корупційних правопорушень. Крім цього, виникає загроза надмірної монополізації ринку гральних послуг, що може позначитися на рівні  захисту прав гравців. Слід брати до уваги також можливе зменшення надходжень коштів до державного бюджету України шляхом спотворення результатів аукціонів, коли до участі у них не будуть допускатися юридичні особи, здатні створити конкуренцію. Звернемо увагу також на те, що запропонований проектом поділ населених пунктів, у яких можуть функціонувати гральні заклади, виключно від кількості населення у них, не враховує того, що такі заклади переважно відкриваються у курортних місцях.

На розгляді Верховної Ради України перебувають чотири законопроекти щодо регулювання грального бізнесу.

Проект Закону України «Про азартні ігри» (реєстр. № 3036 від 26.01.2007 року), внесений народним депутатом України Смітюхом Г.Є., передбачає основні принципи державної політики щодо азартних ігор, обмеження щодо участі в азартних іграх, згідно з якими брати участь в азартних іграх можуть особи, яким виповнилося двадцять один рік, крім осіб, які є недієздатними, а також які мають ознаки алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння. Проведення азартних ігор допускається на територіях, спеціально визначених для азартних ігор, і лише будинках та інших приміщеннях, спеціально обладнаних для проведення таких ігор. Діяльність щодо організації та проведення азартних ігор дозволяється суб’єктам підприємницької діяльності, статутний фонд яких повинен бути не менше 1,5 млн. євро.

Законопроект С.А. Матвієнкова i М.В. Кравченка «Про державне регулювання організації діяльності з проведення азартних ігор» (реєстр. № 2521 від 13.11.06 року) передбачає збереження великих гральних залів та заборону організації діяльності проведення азартних ігор у житлових приміщеннях, поза ігровим закладом, зобов’язати організаторів ігрового бізнесу мати статутний фонд в розмірі не менше 5 млн євро.

На противагу цьому документу подано законопроект «Про азартні ігри» К.М. Ляпіної (реєстр. 2521-1 від 21.11.06). Він затверджує нині існуючі порядки i, головним чином, регламентує ліцензування галузі.

Найжорсткіші заходи запропонував В.В. Писаренко в законопроекті «Про правове регулювання організації і проведення азартних ігор на території України» (реєстр. № 2521-2 від 24.11.2006 року). Його законопроект передбачає повну заборону азартних ігор на всій території України за винятком чотирьох гральних зон, у межах яких може бути створено не більше двох гральних зон населеного пункту та двох гральних зон поза межами населеного пункту. Така практика буде введена в Росії з 2009 року.

Як повідомляє газета «Комерсант», 19 березня 2007 року на закритому засіданні у віце-прем’єра Дмитра Табачника було прийнято рішення рекомендувати народним депутатам об’єднати три законопроекти в один, взявши за основу законопроект С.А. Матвієнкова i М.В. Кравченка (реєстр. № 2521 від 13.11.06 року).

Розглянемо детальніше законопроект за авторством Г.Є. Смітюха.

Проекті закону не містить визначення поняття «азартна гра». Слід закріпити положення, що азартна гра – це гра, яка залежить від випадку. Таке визначення, яке доцільно було б передбачити в законопроекті, надає постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб’єктами господарювання, що провадять господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, і ломбардами» від 20.11.2003 № 1800. Відповідно до Порядку, азартна гра – це гра, участь у якій дає змогу набувати гроші, інше майно або майнові права, результат якої визначається діями, цілком або частково залежними від випадку, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки (в тому числі ігри в букмекерських конторах, на іподромах та інших видах тоталізатора).

У статті 8 проекту пропонується встановити, що території для проведення азартних ігор повинні розташовуватись поза межами концентрації закладів освіти, охорони здоров’я, масового скупчення людей, насамперед молоді. Проте, не визначено, що мається на увазі під «концентрацією» та «масовим скупченням людей, насамперед молоді» і якими критеріями потрібно керуватись при встановленні концентрації та масового скупчення людей. Пропоную у цій статті вказати мінімальну відстань, ближче якої не допускається розміщення ігрових закладів від закладів освіти, охорони здоров’я.

Проектом Закону «Про азартні ігри» пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 16415 «Порушення законодавства про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор».

Частина перша пропонованої статті 164-15 КУпАП виписана занадто коротко, що може призводити до неоднозначного розуміння правоохоронними органами норми закону.

Проектом закону не достатньо регулюється відносини, які виникають в сфері ігрового бізнесу. Потрібно деталізувати організацію діяльності з проведення азартних ігор в казино, букмекерських конторах, у залах ігрових автоматів тощо.

Плани на «укрупнення» грального бізнесу депутати ВР запозичили, очевидно, у Росії. Держдума РФ поставила цей «випадковий» вид заробітку у жорсткі рамки, фактично заборонивши гральні автомати на вулицях. Також планується створити спеціальні резервації, де дозволено створювати гральні заклади. Очевидно, що законодавчі ініціативи вітчизняних парламентарів багато в чому запозичують досвід росіян.

Нормативно-правову базу у даній сфері правового регулювання складають:

— Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні»;

— Закон України «Про міліцію».

Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законодавчих актів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не вимагатиме додаткових витрат із Державного бюджету України та місцевих бюджетів, оскільки його реалізація буде здійснюватись за рахунок коштів суб’єктів відповідної підприємницької діяльності,

Разом з тим, впорядкування системи діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, зокрема відповідного ліцензування, патентування, створить умови для збільшення надходжень до Державного бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття Закону

Прийняття Закону України «Про гральний бізнес в Україні» сприятиме обмеженню негативного впливу діяльності у цій сфері на суспільну мораль, створенню цивілізованих умов розвитку відповідної підприємницької діяльності та реалізації прав громадян в Україні.

Прийняття зазначеного законопроекту дозволить удосконалити механізм реалізації грального бізнесу на території України в частині поширення інтерактивних закладів, які надають доступ до мережі Інтернет з метою участі у віртуальних азартних іграх та комп’ютерних симуляторів на гральний бізнес, а також в частині виконання своїх обов’язків органами міліції.

Слід звернути увагу на те, що більшість положень проекту збігаються з відповідними положеннями внесеного Кабінетом Міністрів України проекту № 3535 від 23.12.08 року.

В Україні в якості необхідної умови контролю над здійсненням деяких надприбуткових видів діяльності законодавство передбачає патентування, що фактично встановлює особливий режим оподаткування. Діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу передбачає патентування, коли вартість торгового патенту встановлюється за кожну одиницю грального обладнання залежно від його типу. Але ця правова норма діяла до заборони грального бізнесу. Зміна моделі розвитку азартного ринку в Україні безумовно призведе до змін у системі оподаткування діяльності з організації та проведення азартних ігор.

Список використаної літератури

1. Проект Закону України » Про гральний бізнес в Україні «