Вступ

Бразилія є найбільшою державою регіону, що займає східну і центральну частину Південної Америки. На півночі і сході її омиває Атлантичний океан.

Уряд Бразилії прагне створити відкрите суспільство і здійснювати незалежну зовнішню політику. Країна входить до ООН (з 1945 p.), ОАД (з 1948 p.), МЕРКУСОР, є асоційованою учасницею ЄС. Має статус спостерігача у Русі неприєднання. У 1991 р, Бразилія, Аргентина, Уругвай і Парагвай (асоційовані учасниці — Чилі та Болівія) організували Південноамериканський загальний ринок. Бразилія також виступає за проголошення Латинської Америки і Карибського регіону без’ядерною зоною.

Зовнішньоекономічна стратегія Бразилії полягає у широкому залученні іноземних інвестицій, довгострокових кредитів і подальшій інтеграції у ме’ я<ах блоку МЕРКОСУР. Країна експортує (95 млрд. дол.) залізну руду, автомобілі, літаки, електронні прилади, сталь, алюміній, боксити, сою і продукти борошномельної промисловості, каву, какао, цукор, апельсиновий сік тощо. Бразилія імпортує (61 млрд. дол.) нафту, машини й устаткування, зерно, вугілля, кольорові метали.

Пріоритетним став розвиток вільних економічних зон. Найбільшою є створена у 1957 р. зона Манаус, іноземні інвестиції до якої перевищили 50 млрд. дол. На півночі розвиваються також зони вільної торгівлі Махапа і Сантана. У 2003 р. накопичена сума прямих іноземних інвестицій досягла 236 млрд. дол., або 1100 дол. на душу населення (найбільший показник серед країн, що розвиваються). Водночас збільшуються і прямі інвестиції Бразилії: за кордоном їх накопичено до 15 млрд. дол.

Основними торговельними партнерами Бразилії є країни ЄС, СПІА, держави Латинської Америки та Азії. Україна та Бразилія мають давні зв’язки (товарообіг — 453,2 млн. дол. у 2004 р.). Крім торгівлі продуктами харчування, укладена низка угод про співробітництво у сфері енергетичного машинобудування, ракетно-космічній галузі.

1. Бразилія як суб’єкт міжнародного середовища бізнесу

Бразилія має великий природно-ресурсний потенціал для створення багатогалузевого господарства.

Рельєф. Приблизно 60% площі Бразилії займають плос-когір’я, найбільші з яких Гвіанське на півночі і Бразильське на півдні. Головні гірські ланцюги Бразильського плато пролягають на крайньому заході. На кордоні з Венесуелою знаходиться найвища вершина країни — пік Небліна (3014 м). Басейн Амазонії займає понад третину території, рівнини якої майже не перевищують 150 м. На великій частині Амазонської низовини (найбільшої за площею на Землі — 1,8 млн. км2) розташовані болота, затоплювані заплави і незаймані джунглі.

На території Бразилії мешкає майже половина населення Південної Америки, або третина населення Латинської Америки. За чисельністю населення країна посідає п’яте місце у світі (186,1 млн. осіб), його кількість щорічно зростає майже на 3 млн.).

Бразилія — єдина країна Латинської Америки, де португальська мова визнана державною. Індіанські племена розмовляють своїми місцевими мовами.

У 2007 році Бразилія підписала з Євросоюзом декларацію про стратегічне партнерство, що є, серед іншого, безумовним визнанням з боку ЄС стратегічної важливості цієї латиноамериканської країни, що утверджує свій авторитет як регіональна держава з глобальною проекцією. У Світовій організації торгівлі (СОТ) Бразилія позиціонує себе як одного з лідерів «групи 20 держав» (країни, що розвиваються — не плутати з групою 20 провідних держав світу), які захищають свої інтереси у міжнародній торгівлі.

За обсягом ВНП (1,49 трлн. дол.) Бразилія посідає перше місце у регіоні, а за економічними показниками (наприклад, за обсягами промислового виробництва) входить до першої десятки країн світу. ВНП на душу населення становить 8100 дол. Частка промисловості у ВНП збільшилася до 38%, сільського господарства сягає 10%, а сфери послуг — 52%.

У 90-ті роки XX ст. у країні активно впроваджувалась неоліберальна модель економіки. Лібералізація охопила банківську, бюджетну, кредитну сфери, зовнішньоекономічний сектор. У 2000 р. почалося впровадження соціально спрямованої програми «Вперед, Бразилія!» (розрахованої на 5 років) з метою поєднання неолібералізму і вирішення гострих соціальних питань. Середньорічні темпи інфляції в 1996—2004 рр. порівняно незначні і не перевищують 10% (у 2004 р. — 7,6%, а в 1988 — 5000% на рік). Уряд вживає заходи для збільшення національних накопичень, підвищується надійність банківської системи, розвивається фондовий ринок і ринок капіталів. Бразилія орієнтована на національний капітал. Водночас країна бере участь у процесах субрегіональної інтеграції (ініціювала створення МЕРКУСОР), залучає іноземні інвестиції. Внаслідок економічних реформ Бразилія поступово зрівнялася за багатьма показниками із середньоєвропейськими розвинутими країнами. Однак гострою для неї залишається проблема зовнішнього боргу, який у 2004 р. сягав 219,8 млрд. дол. (найбільший показник у регіоні) [2, c. 73-74].

У Бразилії економіка заснована на співіснуванні і конкуренції приватних фірм, міжнародних корпорацій і державних підприємств. Приватний сектор переважає у торгівлі, сільському господарстві та у деяких галузях обробної промисловості: паперовому і деревообробному комплексах, виробництві харчових, лікарських і текстильних товарів, автомобілебудуванні тощо. Держава контролює нафтову, нафтохімічну, гірничовидобувну, металургійну промисловість, сферу послуг.

У країні розгорнуті програми Досліджень у галузі альтернативних джерел енергії, біотехнології. Бразилія є світовим лідером у переведенні автотранспорту на змішане пальне — бензин і спирт, що отримують із цукрової тростини. Країна стала дев’ятою у світі з тих, що оволоділи технологією повного циклу збагачення урану. Бразилія перша з латиноамериканських країн створила штучний супутник Землі, намагається запустити ракету-носій з космодрому Алкантара.

Станом на кінець грудня 2009 року, золотовалютні запаси Бразилії склали 239 млрд. дол. США, зовнішній борг – 202,5 млрд. дол. США. Річна інфляція у грудні 2009 року склала 4,27%. Рівень безробіття становить — 7,6%.

Спостерігається зміцнення національної валюти, курс якої по відношенню до долару США склав 1,8 реала за 1 дол. США (24.02.2010) порівняно з 1,93 реала за 1 дол. США (24.11.2009 р.).

З січень-грудень 2009 року, торгівельний баланс ФРБ характеризувався позитивним сальдо – 25,3 млрд. дол. США. Експорт за вказаний період склав    153 млрд. дол. США, та порівняно з відповідним періодом 2008 року знизився на 22,7%. Імпорт склав 127,6 млрд. дол. США, та зменшився порівняно з аналогічним періодом 2008 року на 26,4%.

• ВВП Бразилії (паритет купівельної спроможності): $ 1,836 трлн. (2007) / $ 1,993 трлн. (2008)/ $ 2,024 трлн. (2009)
• ВВП Бразилії (офіційний курс): $ 1,314 трлн. (2007) / $ 1,573 трлн. (2008)/ $ 1,652 трлн. або 3,143 трлн. реалів (2009)
• ВВП Бразилії — реальні темпи росту:
• 5,4% (2007) / 5,1% (2008) / -0,2% (2009)
• ВВП Бразилії — на душу населення (по паритеті купівельної спроможності):
• $ 9.900 (2007) / $ 10.300 (2008) / $ 9.900 або 16.114 реалів (2009)
• ВВП Бразилії — на душу населення (реальний ріст):
• $ 7.283 (2007) / $ 8.628 (2008) / $ 8.237 (2009)
• ВВП Бразилії — склад по секторах:
• сільське господарство: 5,5% / 6,7% / 6,5%
• промисловість: 28,7% / 28% / 25,8%
• послуги: 65,8% / 65,3% / 67,7% (2007 / 2008 /2009)

З початку світової фінансової кризи у вересні 2008 року, фондовий ринок Бразилії — Bovespa — втратив 41% до 30 грудня 2008 року. В 2008 році ріст ВВП Бразилії значно сповільнився, тому що світовий попит і ціни на сировинні товари значно впали. Однак, Бразилія першої із  країн, що розвиваються, початку виходити із кризи. Завдяки впевненості споживачів і інвесторів, ВВП Бразилії почав рости в другому кварталі 2009 року. Центральний банк Бразилії очікує росту ВВП на рівні 5% в 2010 році [9].

2. Оцінка ефективності розвитку зовнішньої торгівлі у динаміці за 2007 – 2009 рр.

2.1. Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої торгівлі (експорт; імпорт; ЗТО; генеральна торгівля)

Важливість структурних змін в експортній торгівлі визначається збільшенням частки машин і інструментів. По цьому показнику Бразилія уступає таким латиноамериканським країнам, як Мексика, Чилі й Аргентина. Її експорт обробної промисловості залишається низькотехнологічним. По частці високо технологічних товарів (8%) Бразилія уступає країнам з низьким середнім рівнем доходу на душу населення (15%).

По окремих товарних групах Бразилія займає провідне місце у світовому експорті: кава — 16-17%. По обсязі його поставок на світовий ринок наблизилася Колумбія. По експорті соя- бобів Бразилія уступає тільки США. В останні роки країна зайняла провідне місце в експорті апельсинового соку. Тривалий час вона виступає найбільшим експортером залізної руди (30%), феросплавів, взуття, а також стали, кормів, двигунів внутрішнього згоряння.

Лібералізація зовнішньої торгівлі у великій мері стимулювала ріст імпорту й особливо технічно складних виробів, ніж збільшення експорту. Бразильські підприємці поступилися свої позиції в галузях середніх і високих технологій іноземним компаніям [1, c. 47].

Основу бразильського імпорту традиційно становлять машини й устаткування, паливо й споживчі товари. По ряду напрямків технології й устаткування зберігається повна залежність від імпорту.

Товарні групи	1995	2000	2007	2008
Продовольчі товари	63,3	46,3	27,8	29,6
Сільськогоспоадрська сировина	11,9	4,0	3,5	3,7
Топливо	0,6	1,8	2,2	0,7
Руди, метали	10,1	9,4	13,8	10,0
Продукція обробної промисловості	13,2	37,2	51,5	53,9
Хімічні товари	1,4	3,6	5,9	6,2
Машини, транспортні засоби	3,5	16,9	18,1	24,6

Основні зовнішньоторговельні партнери Бразилії — країни ЄС (27% товарообігу), Латинської Америки (21%), США (20%) і країни Азії (15%).

Основні статті експорту: залізняк, боксити, чавун, сталь, автомобілі, літаки, електронні прилади, кава, цукрова тростина, соя, какао, тропічні фрукти, апельсиновий сік.

Основні статті імпорту: промислова сировина (нафта, вугілля, кольорові метали), машини й обладнання, хімічні продукти, напівфабрикати, зерно. Головні імпорт-партнери: США, Аргентина, Німеччина, Японія, Італія.

• Експорт: $ 116,6 млрд. (2007) / $ 150,9 млрд. (2008) / $ 111,8 млрд. (2009)
• Експорт — сировинні товари: транспортне встаткування, залізна руда, соя, взуття, кава, автомобілі
• Експорт — партнери: Китай 16%, США 9,8%, Аргентина 9%, Нідерланди 5,1%, Німеччина 4,1% (2009)
• Імпорт: $ 85,6 млрд. (2007) / $ 131,1 млрд. (2008) / $ 90,6 млрд. (2009)
• Імпорт — сировинні товари: устаткування, електричні й транспортне встаткування, хімічна продукція, нафта, автомобільні частини, електроніка
• Імпорт — партнери: США 15,1%, Китай 13,8%, Аргентина 8%, Німеччина 6,9% (2009)

Із січня по вересень 2010 року обсяг зовнішньої торгівлі Бразилії склав 277,1 млрд. $ США, показавши ріст в 36,9% у порівнянні з тим же періодом 2009 року, коли обсяг зовнішньої торгівлі склав 202,4 млрд. $ США [11].

В 2009 році Бразилія перебувала на 24- м місці у світі по обсязі експорту (153 млрд. доларів США), а по обсязі імпорту — на 26 місці (134 млрд. доларів США).

За 9 місяців 2010 року Бразилія експортувала товарів на 144,9 млрд. $ США, а імпортувала — на 132,2 млрд. $ США. У порівнянні з 2009 р., обсяг бразильського експорту виріс на 29,6%, а імпорту — на 45,8%. [12]

Рис.1. Об’єм зовнішньої торгівлі Бразилії 2001-2010 рр. млн.дол.США

Активне сальдо торговельного балансу Бразилії (різниця між експортом і імпортом) на кінець вересня 2010 року досягло 12,8 млрд. $ США, і знизилося в порівнянні з тим же періодом 2009 року на 39,7%, що пояснюється значним збільшенням імпорту й зниженням експорту. В 2009 році експорт Бразилії перевищував імпорт на 21,2 млрд. $ США. 

2.2. Оцінка результуючих показників розвитку зовнішньої торгівлі

Провідне положення в зовнішньоторговельних зв’язках Бразилія займають промислово розвинені країни, але частка їх поступово знижується (56%). Найбільшим торговельним партнером виступають США, на частку яких доводиться близько 20% зовнішньоторговельного обігу (табл. 2). У свою чергу частка Бразилії в американському імпорті в 90-ті роки становила 2,4-1,6%, досягаючи значних величин у закупівлях апельсинового соку (86%), кава, тютюну, горіхів, залізної руди, олова, корду й взуття [5, c. 11].

Таблиця 2. Географічний напрямок експорту, %

Країни та регіони	1995	2000	2007	2008
Промислово розвинуті країни	77,8	59,3	67,8	58,1
ЄС	39,7	30,5	30,8	28,8
Північна Америка	26,2	18,6	25,5
Японія	5,3	6,1	7,5	4,6
Країни, що розвиваються	17,9	32,5	27,8	36,9
ОПЕК	1,3	7,5	5,2
Латинська Америка	11,7	18,1	12,6	23,6
Африка	1,6	6,0	3,5	2,0
Західна Азія	0,5	4,4	3,1	3,8
Інші країни Азії	4,0	4,0	8,6	7,4

Великий розвиток одержала торгівля з латиноамериканськими країнами, зокрема, частка країн ЛАІ становить 17% зовнішньоторговельного обігу, швидко зростає значення країн, що входять в угруповання Меркосур.

2.3. Аналіз структурних показників

В 2007р. зовнішньоторговельний товарообіг Бразилії продовжив характеризуватися позитивною динамікою розвитку.

За підсумками 2007р., обсяг зовнішньої торгівлі Бразилії досяг нового рекордного рівня — 281,2 млрд.дол. (в 2006р. — 228,9 млрд.дол., в 2005р. — 191,9 млрд.дол.), у т.ч. бразильський експорт склав 160,6 млрд.дол. (в 2006р. — 137,5 млрд.дол., в 2005р. — 118,3 млрд.дол.), імпорт — 120,6 млрд.дол. (в 2006р. — 91,4 млрд.дол., в 2005р. — 73,6 млрд.дол.).

Темп приросту обсягу бразильського товарообігу в порівнянні із 2006 р. склав 22,7%, експорту — 16,5%, імпорту — 32%.

Уперше з 2001р. зовнішньоторговельне сальдо скоротилося до 40 млрд.дол. (в 2006р. — 46,4 млрд.дол., в 2005р. — 44,9 млрд.дол.).

До основних причин скорочення зовнішньоторговельного сальдо країни відносять завищений обмінний курс реала стосовно   дол., що збільшився за 2007р. на 17,1%, а також високий внутрішній попит на засоби виробництва, сировина, напівфабрикати й споживчі товари.

Серед груп бразильського імпорту можна виділити найбільш великі за результатами 2008 р: волокно поліефірне (18 тис.т., 20 млн.дол.), волокно акрилове (14 тис.т., 17 млн.дол.), нитки прядильні поліамідні (14 тис.т., 55 млн.дол.), нитки прядильні поліефірні (151 тис.т., 186 млн.дол.), нитки прядильні поліуретанові (4 тис.т., 39 млн.дол.), нитки текстильні штучні/ синтетичні (9 тис.т., 21 млн.дол.), тканини гладкі вовняні (5 тис.т., 15 млн.дол.), тканини гладкі штучні/ синтетичні (53 тис.тонн, 222 млн.дол.), тканини трикотажні штучні/ синтетичні (4 тис.т., 15 млн.дол.), тканини декоративні (9 тис.т., 36 млн.дол.), тканини технічні (0,9 тис.т., 26 млн.дол.), машини чесальної, прядильні й запчастини до них на 104 млн.дол., верстати ткацькі на 61 млн.дол., машини для вироблення трикотажу на 34 млн.дол., машини для обробки тканин і виробництва фетру й нетканих матеріалів: відповідно на 33 і 20 млн.дол., машини швейні на 44 млн.дол. [14]

2.4. Аналіз показників інтенсивності

У цілому, зовнішня торгівля Бразилії показує відновлення після економічної кризи, але основною проблемою залишається дуже високий курс бразильського реала стосовно   долара США (1, 69-1,72 рела за долар США), у результаті чого попит на бразильський експорт через завищену ціну знижується, а в країні накопичується маса доларів, на які, щоб вони не знецінилися, скуповуються імпортні товари.

Серед товарів, експортованих Бразилією в 2010 році, 53,2% становлять промислові вироби й 39,7% — сільгосппродукція (напівфабрикати й товари).

Зовнішня торгівля і комерційний баланс (січень – вересень, млн.дол.США)

Що стосується імпорту Бразилії, те 46,3% доводиться на закупівлі сировини, 22,5% — на засоби виробництва. Імпорт споживчих товарів становить у загальному обсязі імпорту Бразилії 16,9%, а палива й пально-мастильних матеріалів — 14,3%. У порівнянні з 2009 роком, самий значний ріст бразильського імпорту був по категорії палива й пально-мастильних матеріалів — збільшення на 61,1%, потім споживчих товарів (51,1%), сировини (43,3%) і засобів виробництва (38,9%) [6, c. 30-31].

Об’єм торгівлі Бразилії з деякими країнами (в доларах США)

Що стосується ринків збуту, те самим великим покупцем бразильських товарів була Азія (бразильський експорт у ці країни виріс на 31,3%), на другій позиції перебувають країни Латинської Америки й Карибського басейну (бразильський експорт виріс на 40,5%), далі йде Євросоюз (збільшення експорту на 22,7%). Тут треба враховувати, що порівняння йде із кризовим 2009 роком, а стосовно   рівня 2007- 2008 року бразильський експорт і в цілому обсяг зовнішньої торгівлі поки показує значний регрес.

3. Стан та перспективи зовнішньоторговельного співробітництва Бразилії  з Україною

3.1. Товарна структура взаємної торгівлі

В контексті надання поштовху подальшому співробітництву в торговельно-економічній сфері 5-6 червня 2008 р. в Києві відбулося Третє спільне засідання Міжурядової Комісії з торговельно-економічного співробітництва (МК). Сторони підписали низку документів про розширення двосторонніх відносин між Україною та Бразилією, зокрема, Меморандум про взаєморозуміння у сфері метрології та Меморандум про створення спільної робочої групи з питань торгівлі та інвестицій в рамках МК. Таким чином було створено двосторонній механізм, робота якого покликана сприяти збільшенню обсягів та розширення номенклатури двосторонньої торгівлі, а також інвестицій. Окрім того, бразильська сторона запропонувала утворити спільну Комісію з координації двостороннього співробітництва в енергетичному секторі (на даний час опрацьовується українською стороною).

Аналіз статистичних даних Міністерства розвитку, промисловості та зовнішньої торгівлі Бразилії за підсумками 2008 року свідчить про досить суттєве збільшення обсягів двосторонньої торгівлі в порівнянні з 2007 роком (з 570,833 млн. дол. США у 2007 р. до 1,174.931 млрд. дол. США у 2008 р.). При цьому Бразилія експортувала в Україну товарів на 464,544 млн. дол. США, а імпорт українських товарів до Бразилії вперше досяг 710,387 млн. дол. США. Це найвищі показники з 1992 р., коли дві країни розпочали взаємну торгівлю.

Дані Державного комітету статистики України, хоча і відрізняються від бразильської статистики, також свідчать про помітне розширення двосторонніх ділових зв’язків: за 11місяців 2008 року товарообіг з Бразилією збільшився до 987,3 млн. дол. США (для порівняння — у відповідний період 2007 р. цей показник склав 725 млн. дол. США).

Основним чинником зростання обсягу українсько-бразильської торгівлі стало пожвавлення взаємодії між зацікавленими у співпраці бізнес-структурами обох країн, що підтверджується активізацією обміну делегаціями в цій сфері.

Номенклатура бразильських товарів, які імпортує Україна, перевищила у 2008 році 100 позицій. Крім традиційних для бразильського експорту тютюну, кави, цукру з тростини, зросли поставки в Україну бразильської яловичини та свинини. Незважаючи на певні позитивні зміни в структурі двосторонньої торгівлі, необхідно відзначити все ще невеликий відсоток у ній високотехнологічної продукції. В експорті до Бразилії переважають традиційні товари, зокрема такі, як сечовина, гарячекатаний та інший стальний лист, нітрат та сульфат амонію [5, c. 11].

Бразильська сторона наголошує на зацікавленості у налагодженні та поглибленні співпраці з Україною у таких технологічних галузях, як машинобудування, в тому числі транспортне та металургійне, суднобудування, фармакологічна промисловість, що дає підстави сподіватися на можливі позитивні зрушення в номенклатурі експорту з України.

Проведення 6 червня 2008 року в Києвіспільного бізнес-форуму за участі представницької делегації бразильських підприємців дало змогу привернути їх увагу до економічних можливостей України та ще більше посилити їх інтерес до встановлення безпосередніх ділових зв’язків з Україною.

У 2007 році була розпочата активна робота з розвитку двостороннього співробітництва у галузі виробництва біопального. Так, станом на сьогодні українська науково-виробнича фірма “Сінтал’Д” (м.Харків), яка планує придбати завод з виробництва біоетанола, проводить переговори з бразильською стороною на предмет закупівлі та постачання з Бразилії відповідного обладнання. На виконання досягнутих в рамках ІІІ засідання МК домовленостей, у жовтні 2008 р. українська сторона погодила запропонований Бразилією проект Меморандуму щодо створення Консультативного українсько-бразильського комітету з питань сільського господарства та висловила прохання включити до нього пункт про створення робочої групи з питань співпраці в сфері виробництва та використання біопального.

Виходячи з важливості та перспективності запровадження альтернативних джерел енергії, особливо в умовах глобальних змін клімату, подальше нарощування зусиль з розвитку двосторонньої співпраці з виробництва біопального, є необхідним.

Значного поштовху подальшому розвитку торговельно-економічної та науково-технічної співпраці повинен надати спільний проект “Алкантара-Циклон-Спейс”, який перейшов у фазу практичного втілення у життя. У серпні 2007 року де-факто розпочалась робота спільного підприємства з реалізації згаданого проекту.

Наразі існує реальна перспектива здійснення першого запуску ракети “Циклон-4” у першій половині 2010 році, яка має вивести на орбіту бразильський геостаціонарний супутник, що забезпечуватиме безпеку польотів, послуги у сфері зв’язку, проведення метеорологічних досліджень тощо. Надалі бразильська сторона планує здійснювати комерційні запуски ракет і супутників, прибутки від яких будуть порівну ділитися між двома країнами.

3.2. Питома вага у регіональній торгівлі країн контрагентів

Українсько-бразильське торговельно-економічне співробітництво здійснюється у відповідності з чинними двосторонніми документами, зокрема, Угоди про торговельно-економічне співробітництво між Урядом України та Урядом Бразилії від 25.10.1995 р., інших договорів економічного характеру, а також Протоколів Першого, Другого та Третього спільних засідань Міжурядової Комісії з торговельно-економічного співробітництва.

1 березня 2007 р. Палатою зовнішньої торгівлі Бразилії було прийняте рішення, відповідно до якого Бразилія визнає Україну країною з ринковою економікою.

В контексті надання поштовху подальшому співробітництву в торговельно-економічній сфері 5-6 червня 2008 р. в Києві відбулося Третє спільне засідання Міжурядової Комісії з торговельно-економічного співробітництва (МК). Сторони підписали низку документів про розширення двосторонніх відносин між Україною та Бразилією, зокрема, Меморандум про взаєморозуміння у сфері метрології та Меморандум про створення спільної робочої групи з питань торгівлі та інвестицій в рамках МК. Таким чином було створено двосторонній механізм, робота якого покликана сприяти збільшенню обсягів та розширення номенклатури двосторонньої торгівлі, а також інвестицій. Окрім того, бразильська сторона запропонувала утворити спільну Комісію з координації двостороннього співробітництва в енергетичному секторі (на даний час опрацьовується українською стороною).

На виконання домовленостей виконання домовленостей Третього засідання Міжурядової українсько-бразильської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва у 2009 році у Федеративній Республіці Бразилія було проведене Перше засідання українсько-бразильської Підкомісії з питань торгівлі та інвестицій  (м. Бразиліа, 19 серпня 2009 р.) [6, c. 35-36].

Аналіз статистичних даних Міністерства розвитку, промисловості та зовнішньої торгівлі Бразилії за підсумками 2008 року свідчить про досить суттєве збільшення обсягів двосторонньої торгівлі в порівнянні з 2007 роком (з 570,833 млн. дол. США у 2007 р. до 1,174.931 млрд. дол. США у 2008 р.). При цьому Бразилія експортувала в Україну товарів на 464,544 млн. дол. США, а імпорт українських товарів до Бразилії вперше досяг 710,387 млн. дол. США. Це найвищі показники з 1992 р., коли дві країни розпочали взаємну торгівлю.

3.3. Особливості режиму митно-тарифного регулювання у торгівлі між державами

У двосторонньому співробітництві економічна складова поступово набирає домінуючого змісту, і це саме те, що відповідає сьогодні першочерговим інтересам обох країн.

Показники двосторонньої торгівлі товарами за 5 місяців 2010 р. значно перевищують результати відповідного періоду 2009 р. Так, українсько-бразильський товарообіг склав 289 млн. дол. США, експорт з України в Бразилію збільшився в 3 рази і становив 109,3  млн. дол. США, імпорт в Україну зріс на 46% – до 179,7 млн. дол. США.

3.4. Діяльність торгових палат та торгово-економічних місій країн-контрагентів

Попри велику відстань Україна та Бразилія мають усі умови для конструктивної співпраці.Свідченням цьому став минулорічний візит Президента Бразилії Л. І. Лули да Сілва в Україну, в ході якого Глави двох держав заявили про підвищення двосторонніх відносин до рівня стратегічного партнерства.

Справедливо зазначати, що головним спільним надбанням останніх років є започаткування роботи бінаціональної компанії “Алкантара-Циклон-Спейс” (БК “АЦС”), завданням якої є виконання всіх необхідних процедур для підготовки до запуску та власне запуск української ракети-носія “Циклон-4” з бразильського космодрому у м. Алкантара.

Нині, попри труднощі, які виникали у реалізації зазначеного проекту, ведеться підготовча робота зі створення відповідної інфраструктури наземного комплексу на півострові Алкантара [5, c. 11].

Висновки

У Бразилії проживають майже 200 млн чоловік, що ставить цю країну на п’яте місце по населеності у світі. Завдяки бурхливому росту цін на сировинні товари в останнє десятиліття Бразилія стала одним з найбільших експортерів на планеті. Однак асортименти експорту із Бразилії помітно відрізняється від російського. Бразилія поставляє на світовий ринок залізну руду, хром, мідь, марганець, алмази, самоцвіти, золото, нікель, олово, боксити, уран, платину й цинк. Більше третини ВВП країни дають агробізнес, сільське господарство, а кава, цукор і етанол давно стали основними товарами, які Бразилія поставляє на світовий ринок. Недавні відкриття великих родовищ нафти можуть зробити країну одним з великих експортерів «чорного золота».

Бразилія залишається одним із самих більших у світі експортерів сільськогосподарських продуктів, хоча експорт товарів промислового призначення збільшився в ще більшому ступені, і експорт літаків, сталі, електроніки практично зрівнявся із сільгосппродукцією.

У деяких галузях бразильські імпортери й експортери зобов’язані одержувати певні дозволи, але більшість імпортів у Бразилію не підлягає ліцензуванню, у той час як експорт взагалі звільнений від податків. Бразильські валютні інструкції усе ще відіграють істотну роль у питаннях здійснення угод імпорту-експорту — валюта обмінюється по спеціальних контрактах, пов’язаним з імпортом, а експорт пов’язаний з федеральними податками й митною системою. Штрафи можуть бути накладені у випадку, якщо бразильський імпортер або експортер не в змозі виконати такі контракти в призначений час (докладніше дивитеся в розділах «Експорт» і «Імпорт»).

Торговельні компанії в Бразилії грають дуже важливу роль в імпорті й експорті товарів, тому що вони мають практичний досвід і знаннями в даних областях. Торговельні компанії можуть виступати як митні брокери, готовлячи угоди по імпорті, оформляти експортні й митні дозволи, а також імпортувати продукти від імені бразильських компаній.

Список використаної літератури

1. Сизоненко А. Россия -Бразилия: масштабные партнеры // Мировая экономика и международные отношения. — 2001. — № 2. — С. 47-51
2. Рукомеда Р. Бразилія: під фінансовим пресингом [Текст] / Р. Рукомеда // Політика і час. — 2003. — № 1. — С. 73-79
3. Шакиров А. Экономика Бразилии в 2002 году [Текст] / А. Шакиров // Мировая экономика и международные отношения. — 2004. — № 1. — С. 107-112
4. Чабанний В. Україна-Бразилія: інноваційний вектор співробітництва // Персонал. — 2004. — № 11. —  С. 80-85.
5. Приходько О. Бразильская экономика: из куколки в бабочку? / Оксана Приходько // Зеркало недели. — 2007. — № 27. —  С. 11
6. Шутц Г. Бразилія — надкраїна сільського господарства // Пропозиція. — 2009. — № 10. —  С. 30-39
7. Doing Business 2010- www.doingbusiness.org/
8. World trade organization (International trade and tariff data): https://www.wto.org, https://www.stat.wto.org
9. Organization for Economic Co-operation and Development (OECD): oecd.org
10. United Nations Conference on Trade and Development (Комісія ООН по торгівлі та розвитку): unctad.org
11. Doing business: doingbusiness.org, www.russian.doingbusiness.org
12. World Economic Forum (Всесвітній Економічний форум): www.weforum.org
13. European Commission (Європейська комісія): ec.europa.eu
14. Import Export Business & International Trade Leads: fita.org
15. Ministry of Economy and Finance Greece: http://www.mnec.gr/en
16. General Secretariat of National Statistical Service of Greece: http://www.statistics.gr/Main_eng.asp
17. National Bank of Greece: htpp://nbg.gr
18. http://www.indexmundi.com/greece/