ВСТУП

Актуальність теми. Вивчення документно- інформаційного потоку є важливим для наукового дослідження будь-якої проблеми. У всьому світі дослідження є самим важливим предметом, без знання якого неможливо визначити будь яку ситуацію. Тому вивчення документно- інформаційних потоків, як провідної частини наукового потенціалу та наукових ресурсів, дає можливість визначити перспективу пріоритетних напрямів наукових досліджень.

Рух документів у процесі їх виробництва, розповсюджування та використання у суспільстві створює документний потік. Саме в документному потоці найповніше відображаються результати лю­дської діяльності (наукової, практичної, художньої тощо), адже всі важливі факти і події так чи інакше фіксуються у вигляді окремих документів. Документний потік постійно поповнюється новими документами, тому є унікальним способом накопичення відомостей про навколишній світ.

Як відомо, аналіз документного потоку дає багато цінної інформації для вивчення інформаційних потреб. Було встановлено багатьма вченими, що документний потік моделює структуру інформаційних потреб, дає уявлення про перспективні інформаційні потреби. Тому для дослідження реальних інформаційних потреб ми вирішили дослідити тенденції розвитку документного потоку з документознавства на сторінках фахових періодичних видань за 2005-2008 роки.

Це дослідження дасть нам змогу отримати об’єктивну картину наявного стану і розвитку науку в цілому та окремих її наукових напрямів . Дозволить проаналізувати цю науку певними частинами — потік окре­мих видів документів, потік документів за певний хро­нологічний період та інші.

Вивчення потоку в документознавстві дає можливість планувати і керувати розвитком науки, прогнозувати тенденції розвитку інформаційної діяльності та вдосконалювати її.

Стан розробленості теми. Сьогодні, ряд вчених займаються дослідженням документних потоків різних галузей. Серед них О.А. Політова, С. Гуч, Н.М, Кушнаренко, Г.М. Швецова-Водка, Н.Б. Шатрова. Головне завдання їхніх пошукових робіт – виявлення особливостей та закономірностей функціонування документних потоків та масивів як окремих явищ штучно створеної підсистеми документних комунікацій суспільства.

Дослідженнями документного потоку з документознавства на сторінках фахових періодичних видань за 2005-2008 роки висвітлюється у публікаціях Бездрабко В.В, яка розкриває історію становлення та розвиток вітчизняного документознавства [2, 3, 4 ].

Організації діловодства та управління документацією в Україні досліджується у праці Ю.І. Палехи [14 ].

С.Г. Кулешов, І.Нілова та М.С. Слободяник та досліджували теоретико-методологічні засади документознавста [11,12,18 ].

Проблеми освоєння новітніх документально-інформаційних технологій висвітлено у публікаціях Г. Асєєва, Н. Розколупи та В.І. Шульгіної [1,17,21 ].

Документознавчу професіонологію та освіту у своїх працях досліджували вчені О.Б. Виноградова та О.М. Загорецька [6,8].

Метою курсової роботи є дослідження динаміки та основних тенденцій структурних складових на основі вивчення процесу ві­дображення документного потоку з документознавства на сторінках фахових періодичних видань за 2005-2008 роки.

 Перед дослідженням були поставлені такі завдання:

– вивчити теоретичні основи дослідження документного потоку з документознавства за 2005-2008 роки;

– розглянути професійні фахові вкидання;

– вивчити структуру документного потоку з документознавства за 2005-2008 роки;

– показати динаміку розвитку публікацій у цілому і в тематичних аспектах.

 Об’єкт дослідження — щорічні випуски фахових періодичних видань за окреслений хронологічний період, що роз­глядатиметься як формалізована модель потоку публікацій з питань документознавства,

 Предметом дослідженя є структура та динаміка відображення публікацій з документознавства у періодичних виданнях.

Методи дослідження обумовлена об’єктом і предметом курсової роботи. У курсовій роботі застосовано сукупність методів: принцип об’єктивності, узагальнення, логічних та порівняльних методів для обґрунтування наукових засад. В основному робота написана з використанням методів кількісного та якісного аналізу. При опрацюванні вихідної інформації були використані різні джерела з узагальнюючою інформацією.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТНОГО ПОТОКУ З ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ЗА 2005-2008 РОКИ

На сьогоднішній день великого розвитку набула така наука як документознавство. Документознавство – це нова наука, тому вона потребує інформаційного забезпечення та детального вивчення загальних тенденцій за певний проміжок часу.

Поява і успішний розвиток наукової дисципліни розгорнувся так, що значний обсяг документного потоку, постійне збіль­шення якого обумовлено наростанням наукових публікацій, професійних фахових журналів, збірників, дав змогу отримати об’єктивну картину наявного стану і розвитку науки в цілому та окремих наукових напрямів.

Вивчення документно- інформаційного потоку є важливим для наукового дослідження . У даному дослідженні розглядається документний потік статей з фахових періодичних видань у галузі документознавства, виданих в Україні за 2 роки: 2005-2008 р. Документи, розміщуються на сторінках періодичних видань, що є невід’ємною частиною документного потоку з питань документознавства і пода­ють цінний матеріал для дослідження історії, теорії, розвитку цієї сфери суспільної діяль­ності.

Аналіз документного потоку здійснено на основі вивчення масиву статей, оприлюднених у провідних наукових журналах. Зокрема, для ана­лізу публікацій щодо питань з документознавства було взято статті, що були опубліковані у фахових періодичних виданнях з документознавства та інформаційної діяльності, зокрема таких, як «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Студії з архівної справи та документознавства» ,»Вісник Книжкової палати», «Бібліотечна планета».

Ці джерела було обрано, оскільки:

— вони найповніше висвітлюють теоретико-методологічні засади документознавства;

— ці наукові журнали видаються регулярно, тому дають змогу прослідкувати динаміку розвитку проблем , що стосуються

документознавчої професіонології та освіти ;

— у журналах уміщено публікації, що стосуються всього періоду розвитку історії документознавства в україні та за кордоном.

Варто зазначити , що сучасне документознавство є науковою дисципліною. Тому, виходячи із зазначеного, вважаємо, що саме у на­званих джерелах найповніше відображено науковий доробок з проблем документознавства за період, обмеже­ний хронологічними межами дослідження.

Досліджуючи концепції вчених було взято за увагу тематичну та видову структуру документного потоку статей з документознавства у журналах за 2005-2008 рр. Тож, для виз­начення тематичної та видової структури документного потоку, засто­совувався структурно — тематичний та видовий аналіз.

Для дослідження процесу відображення документоного потоку з документознавства було обрано використати кількісно-якісні методи, які широко застосовуються у бібліометрії, наукометрії. Якщо розкривати бібліометричні дослідження то, аналіз сукупності опублікованих документів дозволяє виявити перші відомості з конкретної теми, окреслити перспективи розвитку досліджень і таким чином оцінити ступінь вивченості певної проблематики. Саме за цією метою використано метод бібліометричного аналізу — метод простих кількісних досліджень, який дозволив проаналізувати структуру відображуваного документного потоку, відстежити динаміку відображення публікацій у часі , розподіл публікацій за темами та по видах періодичних видань.

Порівнюючи два роки було визначено, що семантичний аспект аналізу документального потоку дав можли­вість виділити девять найбільш спільних досліджуваних тем:

• історія становлення, розвиток документознавства;
• теоретико-методологічні засади документознавства;
• організація діловодства;
• робота з документальними фондами;
• проблеми освоєння новітніх документально-інформаційних технологій;
• організація управління документацією в Україні;
• закономірності розвитку документальних потоків;
• документознавча освіта та професіонологія;
• розвиток документації та документознавства за кордоном.

Розкриваючи цю науку у 2005-2008 році було визначено, що основними є концепції, які активно досліджуються вітчизняними та зарубіжними науков­цями серед яких знані фахівці — В.В. Бездрабко, С. Г. Кулешов, Н. , М. С. Слободяник , Ю. , Г. Швецова-Водка , І. Нілова та інші.

Велика увага привертається до вивчення проблем, що стосується історії становлення та розвитку вітчизняного документознавства, які розкриваються у працях В.В. Бездрабко . Відомий вітчизняний вчений В.В. Бездрабко у своїх статтях розкриває погляди основних документознавців М.С. Слободяника, С.Г. Кулешова, К.Г. Мітяєва.

М.С. Слободяник вважає: «Будь-яка наука, як і наука загалом, живе, крім бажань її суб’єктів, за власними законами існування, а тому прагнення науковців зберегти цілісність, якісно онови­ти зміст мають бути підкріпленими відповідни­ми практикою, досвідом, щоби не спотвори­ти природний розвиток» [2, с. 35 ].

В.В. Бездрабко стверджує: «С.Г.Кулешов спробував розв’язати дилему двоїстості цілісного і конкретного: документознавства як науки з двома відгалуженнями, що має два полярні джерела формування і розвитку — за рахунок спеціальних і узагальнюючих знань»[4, с.33 ].

К.Г. Мітяєв визнаний засновником документознавства, котре пізніше дістало прикметникове означення класичне або традиційне. Його наукові здобутки, до того ж вельми колоритна особистість і організаційний талант, зробили одним із найвідоміших і найбільш популярним представником уста­новчого періоду в історії документознавства [3, с. 8 ].

Помітне місце у вивченні проблем теоретико-методологічних засад документознавста помітне місце посідає управлінське документознавство, яке системно досліджується у працях С.Г. Кулешова та М.С. Слободяника у контексті завдань обґрунтування сутності, структури і функцій управлінського документа та визначення закономірностей його функціонування у документальній інфраструктурі суспільства, вивчення структури і доку­ментальної бази управління, функціонування новітніх тех­нологій створення та обігу управлінської документації [18, с. 39 ].

Пріоритетними в цьому напрямі є вивчення документознавства як наукової дисципліни що вивчає різні документи і проблеми, які з’являються в означеному процесі. Документ як специфічний матеріальний об’єкт соціального походження, маючи основним елементом структури інформаційну складову, опосередковано може виступати як об’єкт будь-якої дисципліни висвітлюються у працях І.Нілової [12, с. 28 ] .

Значущі проблеми освоєння новітніх документально-інформаційних технологій суттєво розглядались науковцями у різних аспектах: методологія електронного документообігу у роботах Г. Асєєва [1, с. 29], проблеми життєвого циклу документа та електронної доставки документі розглянуто у працях В.Ю. Болдовський та Н. Розколупи [5, 17 ], застосування комп’ютерної лексикології у сфері документознавства у роботі В.І. Шульгіної [21, с. 20].

Важливе місце посідають питання, які стосуються організації діловодства та управління документацією в Україні. Палеха Ю.І. висвітлював питання, що стосувалися служби діловодства: » Служба діловодства призначена давати відповідь на запитання, що ста­вить перед нею керівництво установи відносно якості документаційного забезпечення управлін­ських операцій у всіх її підрозділах»[14, с. 137 ].

Документознавчу професіонологію та освіту у своїх працях досліджували вчені О.Б. Виноградова [6, с. 65] О.М. Загорецька [8, с. 22] , які визначали науково-методичні засади навчальної дисципліни «Діловодства» та дослідження спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність .

Наукові праці зазначених авторів є суттєво важливими для дослідження документного потоку у періодичних виданях за 2005-2008 роки, адже, вони спрямовують вирішення суттєвих проблем з документознавства, обґрунтовуючи специфіку змісту, форм і методів для подальшого пізнання цієї дисципліни.

РОЗДІЛ 2. ФАХОВІ ЖУРНАЛИ ЯК ВАЖЛИВЕ ДЖЕРЕЛО І ДОКУМЕНТ ДОСЛІДЖЕННЯ З ПИТАНЬ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА

2.1 Періодичні фахові видання

Аналіз документаного потоку з документознавства був зроблений на основі вивчення масиву статей, опублікованих у провідних періодичних виданнях , що регулярно видаються на території цієї країни.

Джерелом для аналізу статей є такі журнали як: » Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія ,»Студії з архівної справи та документознавства»,» Вісник Книжкової палати»,»Бібліотечна планета».

» Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія » — це науковий журнал, який виходить щоквартально. Заснований у лютому 2004 р. Засновником і видавцем є Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Головний редактор:       Слободяник Михайло Семенович, доктор історичних наук.

Основними рубриками журналу є: офіційні матеріли, документознавство та архівознавство, наукове забезпечення бібліотечної діяльності, книгознавство та видавнича діяльність, професійна освіта, бібліографознавство, рецензії.

На сторінках цього журналу висвітлюються досягнення науковців-педагогів, розробників документознавства як навчальної дисципліни. Аналізується структура і зміст перших навчальних видань із документознавства. Пропонуються до розгляду найактуальніші теми сучасної політичної науки – ролі інформаційних технологій. Автори публікацій у цьому виданні знайомлять читачів з поняттями «електронна книга», «електронний документ», «електронне видання», «електронний текст» тощо. Висвітлюються матеріали різних соціологічних досліджень.

Другим журналом є: ,»Студії з архівної справи та документознавства».

«Студії з архівної справи та документознавства» — міждисциплінарний збірник наукових праць, присвячений висвітленню актуальних проблем архівознавства та документознавства, архівної справи, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін, історії України, біографістики; друкований орган Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Державного комітету архівів України.

Заснований у 1996 році. Журнал виходить один раз на рік. Мова видання: українська, російська. Головним редактором є : Матяш Ірина Борисівна, доктор історичних наук, професор.

Основними рубриками є: архівна справа: історія та сучасність, теорія і методика архівознавства, джерелознавчі галузі знань, документознавство: історія, теорія, практика, історія установ, товариств і об’єднань, архівна україніка, огляди архівних фондів, персоналії, архівознавство за кордоном, архівні відкриття, бібліографія, рецензії, інформація, хроніка.

 Наступним журналом не менш важливим є » Вісник Книжкової палати».

Вісник Книжкової палати» — щомісячний науково-практичний журнал. Заснований у серпні 1996 р. Книжковою палатою України. Мова видання: українська. Головний редактор: Сенченко Микола Іванович, доктор технічних наук, професор, академік Міжнародної академії інформатизації.

Журнал «Вісник Книжкової палати» президією Вищої атестаційної комісії України віднесено до наукових фахових видань України в галузі технічних, педагогічних, історичних наук, соціальних комунікацій (книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство).

Основні рубрики журналу:

— Видавнича справа

— Рецензії на допомогу видавцю-початківцю

— Бібліотечна справа

— Інформаційні ресурси

— Історичні розвідки

— Видатні діячі та визначні події

— Політика. Культура. Мистецтво

— Конференції. Конкурси. Виставки

Останнім журналом для дослідження докумнтного потоку є: «Бібліотечна  планета». Щоквартальний науково-виробничий журнал. Заснований у березні 1998 р. Журнал заснований Національною парламентською бібліотекою України. Головний редактор: Вилегжаніна Тамара Ізмайлівна, заслужений працівник культури України.

З 10 листопада 1999 року журнал включено до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата історичних наук. Сторінки цього журналу знайомлять читачів з різними статтями, за проблематикою: бібліотекознавство, бібліографознавство, документознавство, книгознавство, інформатика.

Основна концепція журналу передбачає фаховий інформаційний супровід як працівників публічних бібліотек, для яких Національна парламентська бібліотека України є загальнодержавним науково-методичним і організаційним центром, так і практично всіх бібліотечних працівників нашої держави. Журнал віддзеркалює роботу книгозбірень всіх рівнів і форм підпорядкування, розкриває актуальні проблеми розвитку бібліотечної справи, пропагує кращий національний і зарубіжний досвід, розповідає про окремих творчих працівників галузі – від завідувача сільської бібліотеки до фахівця державного або й національного закладу. Видання містить як практичні, так і наукові матеріали, входить до списку ВАК як таке, що має право друкувати профільні статті здобувачів наукових звань доктора і кандидата історичних наук.

У всіх цих журналах якомога найповніше відображено основні публікації з документознавства, адже вони дають нам можливість досліджувати певні питання та проблеми за певний проміжок часу.

2.2 Аналіз документного потоку статей з документознавства та їх порівняльний аналіз

Для співставлення кількісних характеристик динаміки розвитку документного потоку статей з документознавства у журналах за 2005-2008 рр ми обрали такі його параметри, як видову та тематичну структуру.

Отже, в табл. 1 показано розподіл за­гальної кількості публікацій із документознавства за основними видами періодичних видань, у межах двох років (2005-2008).

Таблиця 1. Відображення документного потоку з документознавства у фахових періодичних виданнях за 2005-2008 роки.

Види періодичних видань	Кількість публікацій по роках		У %
	2005 р.	2008 р.
1. «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія»	16	11	54%	44%
2. «Вісник Книжкової палати»	8	6	30%	24%
3. «Студії з архівної справи та документознавства»	4	5	13%	20%
4. «Бібліотечна планета»	1	3	3%	12%

Аналізуючи видову структуру потоку з документознавства було взято кількість публікацій за два роки 2005-2008 роки, проміжок між ними який становить три роки. Цей проміжок дав нам побачити такі хронологічні рамки аналізу адже, завдяки яким прослідковується сучасний стан наукових досліджень в галузі документознавства і, звичайно, найновіші інформаційні потреби спеціалістів.

Під час дослідження було проаналізовано чотири види періодичних видань: «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», Вісник Книжкової палати», «Студії з архівної справи та документознавства», «Бібліотечна планета».

Порівнюючи загальні дані двох років бачимо, що перше місце за кількістю написаних публікацій посідає профільне періодичне видання у галузі документознавства є щоквартальний журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», в якому спостерігається тен­денція збільшення випуску написаних публікацій у 2005 році 16 статтів, порівняно з 2008 роком, кількість публікацій зменшилася до 11 статтів.

Друге посідає «Вісник Книжкової палати» в якому спостерігається порівняно однакова кількість публікацій, що складає в 2005 році 8 ст., а в 2008 становить 6 ст.

У третьому журналі «Студії з архівної справи та документознавства» вже спостерігається трохи інша ситуація. Переважна кількість публікацій зменшується, вже тут переважає 2008 рік ніж 2005 рік.

Найменш відображеною публікацій в документному потоці є журнал «Бібліотечна планета», що складає всього 1 статтю в 2005 році і ненабагато більше у 2008 році 3 статті.

Підраховані за відповідними параметрами дані про вміст усіх публікацій в журналах за вказані два роки дали змогу простежити журнали які набагато більше займаються питаннями документознавства.

Щоб більш зрозуміло було ми всі табличні дані перевели в зручні для аналізу форми — діаграми, що ілюструють абсолютні числа (кількість назв періодичних журналів) і відносні показники (у процен­тах кількість публікацій по роках). Для визначення і порівняння загальних змін документного потоку з документознавства у фахових періодичних виданнях за 2005-2008 роки.

На мал. 1 висвітлені зміни в досліджуваному об’єкті: на основі обрахування відносних показників (процент певних публікцій мікропотоку в досліджуваному документному потоці) видно стійке переважання у зазначені роки у відображеному документному потоці публікацій у журналі «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» (більше половини), «Вісник Книжкової палати» (від 30% до 24%). Порівняння двох останніх журналів свідчить також про приблизно однакові відносні показники (у межах 13% — 20%) , (3% — 12%).

Досліджуючи видову структуру документного потоку ми дізналися , яка кількість публікацій міститься у журналах , а щоб більш детальніше зрозуміти які це статті, то розглянемо тематичний розподіл статей з документознавства, розміщених на сторінках журнальних видань за 2005-2008 роки (див. табл. 2).

Для аналізу тематичної структури ми розкрили такі теми:

• історія та розвиток документознавства;
• теоретико-методологічні засади (охоплює статті про документи, термінологічну базу, методичні рекомендації, базові принципи і поняття з документознавства);

Таблиця 2. Тематична структура ДП статей з документознавства у журналах за 2005-2008 рр.

Теми	Кількість статей з журналів
	2005 р.	2008 р.
1. Історія становлення, розвиток документознавства	_	9
2. Теоретико-методологічні засади документознавства	7	7
3. Організація діловодства	3	2
4. Робота з документальними фондами	1	1
5. Проблеми освоєння новітніх документально-інформаційних технологій	7	1
6. Організація управління документацією в Україні	2	3
7. Закономірності розвитку документальних потоків	2	_
8. Документознавча освіта та професіонологія	5	2
9. Розвиток документації та документознавства за кордоном	3	_

• організація діловодства (до уваги брались статті, що висвітлюють службу , культуру, ведення діловодства в організації;
• робота з документальними фондами (архіви, бібліотеки, методи добування і знаходження певної інформації);
• проблеми освоєння новітніх документально-інформаційних технологій (у рубриці відображені документи, де розкри­ваються питання електронного документообігу, електронних документів, застосування комп’ютерної лексикології, інформатизації у сфері документознавства);

• організація управління документацією в Україні;
• закономірності розвитку документальних потоків;
• документознавча освіта та професіонологія (до уваги брались статті, які стосуються висвітлення методичних засад дисципліни, підготовки документознавців;  — розвиток документації та документознавства за кордоном.  

 Такий тематичний поділ ДП статей з документознавства дає змогу повною мірою охопити весь спектр тем досліджува­ної галузі.

Аналізуючи документний потік у галузі документознавства, розміщений на сторінках журналів , звертаємо ува­гу на нерівномірне забезпечення тієї чи іншої теми. Найбільш інформаційно забезпеченою за тематичною ознакою є така галузь документознавства, як теоретико-методологічні засади документознавства рівномірна кільність за два роки по 7 публікацій

 історія становлення, розвиток документознавства . За проаналізований період з цієї теми налічено 9 документів в 2008 р, а в 2005 році взагалі немає ні одного документа з цієї тематики .

Друге місце щодо забезпечення поточ­ною інформацією посідає історія становлення, розвиток документознавства . За проаналізований період з цієї теми налічено 9 документів в 2008 р, а в 2005 році взагалі немає ні одного документа з цієї тематики . Наступне розміщення інформаційного забез­печення тієї чи іншої галузі або теми відбу­лось таким чином: проблеми освоєння новітніх документально-інформаційних технологій — у 2005 році випущено більше на 7 статей , порівняно з 2008 роком, документознавча освіта та професіонологія 2005 рік переважає над 2008 роком, потім іде рівномірна кількість документів з таких тем як організація управління документацією в Україні та організація діловодства по 2 чи 3 статті за два роки.

Найменш відображеною в документному потоці галуззю є робота з документальними фондами , що складає по 1 статті за 2 роки .

Отже, вивчення документного потоку з документознавства дозволило розкрити стан та розви­ток семантики та інших якостей документного забезпечення галузі. Проведений аналіз показав чітку картину розвитку досліджень публікацій за 2005-2008 р, проміжком три роки, який показав що загальна кількість публікацій майже не змінюється, змінюється тільки її тематичний склад. Період 2005—2008 рр. характеризується фактично повним тематичним забезпеченням в цій галузі. Вихід публікацій за ці роки свідчить про якісні зміни у тематичній структурі документного потоку, зокрема про розширення джерельної бази такої галузі як документознавство за рахунок цих важливих дослідницьких праць.

ВИСНОВКИ

Отже, в процесі курсового дослідження ми вивчили теоретичні основи документного потоку з документознавства за 2005-2008 роки в результаті якого визначили, що документознавство – це нова наука, тому вона потребує інформаційного забезпечення та детального вивчення загальних тенденцій за певний проміжок часу. Основні документи, розміщуються на сторінках періодичних видань, що є невід’ємною частиною документного потоку з питань документознавства і пода­ють цінний матеріал для дослідження історії, теорії, розвитку цієї сфери суспільної діяль­ності.

Досліджуючи концепції вчених було проаналізовано тематичну та видову структуру документного потоку. Тож, для виз­начення тематичної та видової структури , засто­совувався структурно — тематичний та видовий аналіз.

Для дослідження процесу було використано метод бібліометричного аналізу — метод простих кількісних досліджень, який дозволив проаналізувати структуру відображуваного документного потоку, відстежити динаміку відображення публікацій у часі , розподіл публікацій за темами та по видах періодичних видань.

Проведений аналіз показав чітку картину розвитку досліджень і популяризації документознавства через видання, що складають ядро теоретико-методологічних засади цієї науки. До них належать: журнали

«Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» — науковий журнал, який виходить щоквартально. Заснований у лютому 2004 р. Засновником і видавцем є Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. На сторінках цього журналу висвітлюються досягнення науковців-педагогів, розробників документознавства як навчальної дисципліни

«Студії з архівної справи та документознавства»- заснований у 1996 році. Журнал виходить один раз на рік. присвячений висвітленню актуальних проблем архівознавства та документознавства, архівної справи, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін, історії України, біографістики; друкований орган Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства.

«Вісник Книжкової палати» — щомісячний науково-практичний журнал. Заснований у серпні 1996 р. Книжковою палатою України. Журнал віднесено до наукових фахових видань України в галузі технічних, педагогічних, історичних наук, соціальних комунікацій

«Бібліотечна планета». — щоквартальний науково-виробничий журнал. Заснований у березні 1998 р. Журнал заснований Національною парламентською бібліотекою України. Журнал віддзеркалює роботу книгозбірень всіх рівнів і форм підпорядкування, розкриває актуальні проблеми розвитку бібліотечної справи.

Розкриваючи цю науку у 2005-2008 році було визначено, що основними є концепції, які активно досліджуються вітчизняними та зарубіжними науков­цями серед яких знані фахівці — В.В. Бездрабко, С. Г. Кулешов, Н. , М. С. Слободяник , Ю. , Г. Швецова-Водка , І. Нілова, Ю.І. Палеха та інші. Завдяки їм вирішуються суттєві проблеми з документознавства, обґрунтовання специфіки змісту, форм і методів для подальшого пізнання цієї дисципліни.

Наведені результати аналізу дали можливість зробити певні узагальнення щодо якісних характеристик видової та тематичної структури.

 Розглянувши видову структуру було визначено, що за кількістю написаних публікацій в порівнянні з двома роками значне кількісне зростання показників припадає профільне періодичне видання у галузі документознавства «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», яке більш широко розглядає питання що стосується документознавства. Зниження показників відображене в журналі є «Бібліотечна планета», що найменш відображено публікацій в документному потоці.

Досліджуючи тематичну структуру спос­терігається нерівномірне забезпечення тієї чи іншої теми. Найбільш інформаційно забезпеченою за тематичною ознакою є такі галузі документознавства, як теоретико-методологічні засади, історія становлення, розвиток документознавства, ,

проблеми освоєння новітніх документально-інформаційних технологій.

Найменш відображеною в документному потоці галузю є робота з документальними фондами ,

 Отже, головний висновок проведеного етапу дослід­ження — це позитивна динаміка публікацій, що відображаються у періодичних виданнях, яка свідчить про якісні зміни у видовій та тематичній структурі, а також про дослідження цієї науки в різних тематичних аспектах

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Асєєв, Г. Методологія корпоративного документообігу: побудова CASE-моделей офісних інформаційних систем / Г. Асєєв // Вісн. Кн. палати. — 2008. — № 1. — С.29-35.
2. Бездрабко, В.В. Документознавчі ідеї М.С. Слободяника і розвиток сучасного вітчизняного документознавства / В.В.Бездрабко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2008. — №4. – С. 24-39.
3. Бездрабко, В.В. К.Г. Мітяєв і становлення документознавства / В.В. Бездрапко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2008. — №1. – С.8-22.
4. Бездрабко, В.В. С.Г. Кулешов і вітчизняне документознавство: до істографії науки на рубежі століть / В.В. Бездрабко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2008. — №3. – С.31-44.
5. Болдовський, В. Ю Життєвий цикл онлайнового документа / В. Ю. Болдовський // Вісник Книжкової палати. — 2005. — № 8. — С. 30-33.
6. Виноградова, О.Б. Науково-методичний засади навчальної дисципліни «Діловодства» / О.Б. Виноградова // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2005. – № 1. – С. 65-68.
7. Гуч, С. Тенденції розвитку документального потоку з історичного краєзнавства (на матеріалі досліджень волині та поділля початку хх століття) / С.Гуч // Вісник Книжкової палати. – 2008. – № 11. – С. 34-36.
8. Загорецька, О.М. Інформаційні потреби працівників служб діловодства (за результатами аналізу веб-порталів вітчизняних професійних співтовариств / О.М.Загорецька // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2008. — №1. – С.22-26.
9. Кобєлєв, О. Біобібліометрія як метод інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек / О.Кобєлєв // Вісник Книжкової палати . – 2011. — №3. – С.1- 4.
10. Костенко, М. Бібліометричний аналіз потоку книг як напрямок книгознавчих досліджень (на прикладі художньої літератури 2005 – 2006 рр.). / М.Костенко // Вісник Львівського університету. – 2009. – Вип. 4. – С.218-224.
11. Кулешов, С. Г. З історії документознавства в Україні / С.Г. Кулешов, О.М. Загорецька // Cтудії з архівної справи та документознавства. – К.,2008. – Т.16. – С. 73-84.
12. Нілова, І. Документознавство як наукова дисципліна / І. Нілова // Вісник Книжкової палати. — 2005. — № 4. — С. 27-30.
13. Павліченко, Ю. Аналіз наукометричних методів дослідження інформаційно-документних потоків (на прикладі медицини) / Ю.Павліченко // Бібліотечний вісник. — 2008. — № 4. — С. 8-11.
14. Палеха, Ю.І. Служба діловодства як об’єкт керування в установі // Студії з архівної справи та документознавства. – 2005. – Т.13. – С.137-142.
15. Політова О. Вивчення тенденцій документальних потоків з історії України як один із актуальних напрямів сучасних нау­кових досліджень / Олена Політова // Вісн. Кн. палати. —2006— № 7. — С. 38—39.
16. Політова О. А. До питання про бібліографічне відображення вітчизняного документального потоку з історії України (90-ті роки ХХ — поч. ХХІ ст.) / О. А. Політова // Бібл. планета. — № 1. — С. 10—13.
17. Розколупа, Н. Електронна доставка документів і авторське право / Н. Розколупа // Бібліотечна планета. – 2005. – №4 . – C. 19-21.
18. Слободяник, М.С. Нове видання управлінського документознавства / М.С. Слободяник // Бібл. планета. – 2008. — №1. – С.39-40.
19. Шатрова, М.Б. Аналіз документного потоку статей з образотворчого мистецтва в періодичних та продовжуваних виданнях України 1996-2005 років / М.Б. Шатрова // // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2009. – № 2. – С. 24-33.
20. Швецова-Водка, Г.М. До питання про історію розвитку документознавства / Г.М. Швецова-Водка // Вісн. Кн. палати. — 2008. — № 7. — С.15-16.
21. Шульгіна, В.І. Застосування комп’ютерної лексикології у сфері документознавства / В.І. Шульгіна // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2005. – № 1. – С. 19-22.