Освіта та самоосвіта

Все для студентов и самообразования

Тренінг спілкування підлітків з однолітками

Проблема спілкування в підлітковому віці займає важливе місце в системі засобів, які впливають на розвиток властивостей особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, індивідуально-типологічних якостей. Найбільш вдало діє діалогічна форма спілкування, в процесі якої йде спільний пошук істини. Саме на забезпечення ефективного діалогу спрямоване застосування "Тренінгу особистісного розвитку, виховання та спілкування підлітків з ровесниками", його план і програма, при розробці яких були використані деякі теоретичні та методологічні підходи І. Головченко і О. Лідерса.

Загальна ідея цього тренінгу полягає в подоланні труднощів, що з різних причин відчуває підліток у спілкуванні з батьками, вчителями, іншими дорослими, однолітками. Він націлений навчити підлітків спілкуватись таким чином, аби це не призводило до виникнення конфліктних ситуацій; для запобігання моральним переживанням, душевному дискомфорту.

Мета застосування тренінгу спрямована на формування у підлітків навичок спілкування, яких йому бракує, обговорення з ним проблем взаємодії з іншими людьми, як дорослими, так і ровесниками, для запобігання міжособистісних конфліктів.

Засоби, які використовувались при розробці тренінгу: групові дискусії, міні-лекції, рольові ігри, ігри, спрямовані на інтенсивну фізичну взаємодію, робота в парах, трійках, групах.

Під час проведення групової дискусії підлітки мають можливість висловити свою думку з обговорюваної проблеми, вони вчаться формулювати свої думки, аргументувати своє бачення поставленої проблеми, сперечатися, не ображаючи опонентів, критикувати точку зору інших, не переходячи на особистості.

Після кожної рольової гри необхідно провести обговорення. Підлітки діляться враженнями стосовно того, як вони почувалися в тій чи іншій ролі, намагаючись мотивувати свої вчинки. Це дає можливість розвивати у них спостережливість, навчитися пояснювати поведінку інших, дивитись на міжособистісну ситуацію очима партнерів по тренінгу.

Ігри на інтенсивну фізичну взаємодію слугують для посилення інтересу у підлітків, підвищення працездатності, зняття напруги, відпочинку, покращання взаємостосунків у групі.

До програми тренінгу включені також міні-лекції, оскільки повідомлення в доступній формі про ті чи інші закономірності, феномени, властиві людям взагалі, з одного боку, певним чином допомагає зняти деякі фобії, що характерні для підлітків (страхи, хвилювання, тривожність тощо), без прямого обговорення їх власних переживань, а з іншого — підвищити почуття впевненості в собі, якщо теоретичний підхід підтверджує здогадки і припущення самого підлітка (Яничева Т.).

Форма проведення тренінгу особистісного розвитку, виховання та спілкування підлітків з ровесниками.

Програма складається з 12 занять, кожне заняття триває 45 хвилин і відбувається один раз на два тижні.

Якщо виникає потреба, а підлітки — учасники тренінгових занять — не заперечують, то час проведення може бути подовжений.

Кількість учасників тренінгової групи 10-12 школярів.

Кожне тренінгове заняття складається з чотирьох частин: початок; розігрів; основний етап; рефлексія.

Бажано проводити заняття в такому приміщенні, де стільці стояли б, утворюючи коло.

Кожне заняття складається з двох етапів: перший — безпосередньо тренінгова робота, другий — релаксація, обговорення ходу та результатів заняття у довільній формі.

Підлітки мають можливість висловлювати свої думки щодо подій під час проведення заняття, відбувається зворотний зв'язок між учасниками тренінгу, який іноді набуває характеру "відстроченого зворотного зв'язку": коли підлітки раптом згадують (наприклад, після сьомого заняття), що трапилось на третьому зібранні, таким чином викликаючи жваву дискусію.

Попередній та кінцевий контроль

У якості попереднього контролю використовувались усні звіти (рефлексія) учасників в кінці заняття, коли уточнювались основні складнощі, відмічались найбільш цікаві, пам'ятні події.

Це дає змогу підліткам усвідомити свої успіхи, особистісні зміни, якщо такі відбувались, а ведучому — намітити план використання цих досягнень в подальшому, контролювати ефективність тренінгового процесу.

Для кінцевого контролю застосовувалась анкета І. Головченко, яка пропонувалась підліткам на останньому занятті, а також методика "Самооцінка", розроблена на основі такої О. Лідерсом.

Програма проведення тренінгу особистісного розвитку, виховання та спілкування підлітків з ровесниками.

Заняття 1.

Мета і хід заняття:

— знайомство ведучого тренінгу з підлітками;

— знайомство учасників поміж собою;

— розповідь про тренінг, його мету і завдання;

— розробка правил та умов роботи в групі;

— презентація тематичного плану і програми тренінгу особистісного розвитку, виховання та спілкування підлітків з ровесниками.

Акцент робиться на педагогічній допомозі і підтримці, психологічному супроводі підлітків у вирішенні їх особистісних проблем, розвитку навичок спілкування з ровесниками, впевненості в собі.

Домашнє завдання: зібрати всі доступні відомості щодо власного імені.

Заняття 2.

Мета і хід заняття: створення сприятливої, емоційної атмосфери взаємосприйняття і довіри під час спілкування між підлітками-учасниками тренінгу.

Учасники розповідають про своє ім'я, аби всі познайомились і запам'ятали один одного.

Питання до учасників:

Про що б ви хотіли поговорити на заняттях?

Відповіді фіксуються на дошці, проводиться їх обговорення.

Вправа "Інтенсивна фізична взаємодія"

Група підлітків сидить на стільцях, розташованих по колу. Ведучий (або доброволець з учасників) стоїть у його центрі, оскільки вільний стілець для нього відсутній. Ведучий об'являє, хто буде мінятись місцями. Наприклад, "Міняються місцями ті, хто в чорних черевиках". Всі, хто відповідає даній умові, встають зі своїх стільців і швидко міняються місцями з кимось із присутніх. Ведучий у цей час повинен зайняти стілець, що звільнився. Підліток, який залишився без стільця, стає ведучим.

Представлення

Група підлітків поділяється на пари, в яких якнайповніше кожний презентує себе своєму партнеру.

Завдання: підготуватися до презентації свого партнера всій групі. При цьому головне — розпізнати індивідуальність партнера, розказати про нього так, аби всі учасники його запам'ятали. Потім всі знову сідають на стільці по колу, а представлення починається спочатку.

Запам'ятовування ритуалу завершення заняття.

Всі учасники встають у щільне коло, кладуть один одному руки на плечі і говорять: "До побачення".

Заняття 3.

Мета і хід заняття:

— продовження знайомства з учасниками;

— підвищення групової згуртованості;

— навчання знімати бар'єр з вияву почуттів і емоцій.

Привітання

Кожен учасник вимовляє своє ім'я, але з різною інтонацією. Завдання: "не повторюватись".

Проводиться перевірка запам'ятовування імені. Підліток-"доброволець" стає у центр кола, ведучий просить всіх учасників встати спиною до "добровольця".

Завдання: слід упізнати підлітка-учасника тренінгу зі спини, підійти до тих, чиї імена "добровольцю" відомі, покласти їм руку на плече і сказати: "Привіт, ти… ". Якщо ім'я названо вірно, останній повинен повернутись до "добровольця" обличчям, посміхнутись йому і сісти на стілець. Тим, хто не запам'ятав усі імена, надається допомога.

Гра "Сліпий і поводир"

Група підлітків розбивається на пари "сліпий-поводир". "Сліпий" заплющує очі. Завдання "поводиря": провести "сліпого" по будівлі, де відбувається заняття (остерігаючи "сліпого", попереджаючи про повороти, сходи і т. ін.), запропонувати відгадати різні об'єкти на шляху, запитуючи: "Що це таке?". Потім учасники міняються ролями.

У ході обговорення необхідно запитати учасників: чи не було їм лячно? чи впевнено вони почувалися? наскільки легко вони довірились один одному? наскільки переймалися відповідальністю за безпеку іншого? які були їхні відчуття при тактильній формі знайомства з предметами?

Обговорення з підлітками-учасниками, що їм заважає бути щирими з іншими людьми? що, на їх думку, сприяє відкритості у спілкуванні з іншими людьми?

Вправа "Несміяна"

Один із учасників завмирає в центрі кола з незворушним обличчям, завдання інших підлітків: "оживити несміяну". Можна вдаватися до будь-яких засобів (крім брутальних), уникаючи дотиків.

Вправа "Прохання"

Слід спитати підлітків, коли вони просили будь-кого про щось, які при цьому виникли ускладнення, труднощі, чому?

Завдання:

— обрати будь-кого з учасників і попросити його позичити щось на певний час;

— визначити, хто набере найбільше предметів.

У ході обговорення спитати найбільш успішних учасників, як це їм вдалося, попросити продемонструвати обрану тактику. Звернути увагу підлітків на використання компліментів, оригінальність, винахідливість, дотепність тощо. Спитати: як учасники оцінюють власну товариськість? чи відкрили вони щось нове для себе на цьому занятті?

Заняття 4.

Мета і хід заняття:

— знайомство з базовими навичками спілкування;

— виділення вербальних і невербальних елементів спілкування.

Привітання "Привіт, ти уявляєш…"

По черзі кожен із учасників, звертаючись до сусіда, з почуттям радості від зустрічі вимовляє: "Привіт, (ім'я), ти уявляєш…" і закінчує фразу, розповідаючи щось смішне, цікаве.

Вправа "Дзеркало"

Група підлітків-учасників розбивається на пари ведучий-"дзеркало". Ведучий починає повільно виконувати певні рухи, "дзеркало" намагається їх скопіювати. Потім учасники міняються ролями.

Відбувається групова дискусія: "Якими засобами ми спілкуємось?".

Робиться висновок про те, що спілкування може бути різним, навіть без слів; про необхідність бути уважним до невербальних елементів спілкування.

Потім ведучий розповідає про культурні відмінності у застосуванні жестів і поз.

Вправа "Розмова через скло"

Група підлітків розбивається на пари. Одним парам ставиться завдання спробувати без слів запросити інших в кіно; другим — з'ясувати завдання з математики. Причому пари не повинні знати, що пропонувалось іншим. Учасники намагаються домовитись поміж собою таким чином, немов між ними знаходиться товсте скло, через яке вони не можуть почути один до одного.

Обговорення: розпитати підлітків, чи зрозуміли вони один одного, чи змогли домовитись. У найбільш успішних гравців з'ясувати, як це їм вдалось.

Вправа "Затримай підопічного"

Група підлітків-учасників поділяється на дві половини: одні учасники сидять на стільцях, розташованих по колу, інші — стоять у них за спинами. Причому один стоїть і не має пари, стілець перед ним порожній. Його завдання: тільки очима, без слів, домовитись з будь-ким із тих, хто сидить і "переманити" його на свій стілець таким чином, аби цього не помітив "напарник" підлітка, який сидить, завдання якого — затримати "підопічного" (без застосування грубої фізичної сили).

Домашнє завдання: зробити спостереження за різноманітними елементами невербальної комунікації в різних ситуаціях за участі різних людей.

Заняття 5.

Мета і хід заняття:

— продовження відпрацювання навичок використання невербальних елементів спілкування;

— виділення зон психологічного комфорту.

Учасники тренінгу вітають один одного, а потім проходить обговорення домашнього завдання.

Вправа "Шаради"

Один із учасників зображує мімікою та жестами якусь фразу, а інші намагаються відгадати її зміст. Той з підлітків, хто першим зрозумів фразу, стає "зображуючим".

Вправа "Розмова в парах на різних дистанціях"

Учасники поділяються на пари. Їм пропонується провести розмову на будь-яку визначену тему. Спочатку вони стоять у різних кутах кімнати, потім продовжують розмову, стоячи впритул один до одного. Потім підліткам-учасникам пропонується зайняти найбільш комфортну для них дистанцію.

Обговорення: учасники гри повинні відповісти на питання, коли вони почувались дискомфортно?

Вправа "Плутанина"

Підлітки міцно беруться за руки, утворюючи коло. Група починає "заплутуватися", поки не зможе зробити жодного руху. Ведучий "розплутує" групу.

Після гри учасникам надається можливість розповісти про свої переживання і спостереження, що з'явились протягом гри.

Домашнє завдання: підійти до незнайомих людей з будь-яким запитанням (вияснити котра зараз година, як пройти в якомусь напрямку, за якоюсь адресою), при цьому встановлювати різні дистанції. Поспостерігати, як реагують незнайомі люди на вторгнення в їх зону психологічного конфлікту.

Заняття 6.

Мета і хід заняття: знайомство з поняттям "активне слухання", визначення ознак уміння і невміння слухати один одного.

Вправа "Оповідач-спостерігач-слухач"

Група учасників поділяється на "трійки": "оповідач-спостерігач-слухач".

Оповідач говорить на визначену тему, слухач намагається застосувати навички слухання, спостерігач після закінчення вправи повідомляє, наскільки це вдалося слухачу. Потім учасники міняються ролями.

Обговорення результатів: відмічаються найбільш успішні учасники.

Домашнє завдання: підліткам пропонується спробувати застосувати у розмові з батьками вміння активно слухати, а на наступному занятті повідомити про результати.

Заняття 7.

Мета і хід заняття:

— знайомство з етапами розмови;

— визначення ролі вербальних і невербальних компонентів у вмінні розпочинати, підтримувати і припиняти розмову.

Вправа "Гімнастика"

Ведучий запрошує всіх учасників встати перед ним таким чином, аби всім підліткам було зручно. Потім ведучий пропонує присутнім повторювати ті дії, які він виконує.

Обговорення засобів розпочинати розмову за різних обставин і ситуацій: як продемонструвати бажання підтримувати або уникнути небажаної розмови.

Вправа

У центрі групи стоїть один із підлітків-учасників і намагається зав'язати розмову, а інший — підтримати її або відмовитись від участі. Інші присутні спостерігають і оцінюють його дії.

Обговорення результатів: робляться висновки про те, як краще розпочати розмову в різних життєвих ситуаціях, як її підтримати, як завершити.

Вправа "Начальник і підлеглий"

Умови для учасників: "Ви звертаєтеся до керівника, аби з'ясувати, коли можна піти у відпустку. Начальник вже прийняв рішення, але з якихось мотивів не хоче говорити передчасно".

Вправа на інтенсивну фізичну взаємодію

Група підлітків-учасників сидить на стільцях, розташованих по колу. Ведучий повідомляє: "Зараз, за моєю спеціальною командою, ви всі заплющите очі і поміняєтеся місцями з тим, хто сидить навпроти вас. Виберіть подумки одного із учасників, не подаючи сигналів, що обрали саме його. Запам'ятайте, де він сидить. Отже, заплющуйте очі і починайте".

Вправа "Захват ініціативи під час діалогу"

Двоє підлітків сідають у центрі кола, утвореного іншими учасниками. Один із них розпочинає діалог довільною реплікою. Інший повинен підхопити розмову, але при цьому зробити все, аби якомога швидше переключити співбесідника на свою тему.

Обговорення результатів виконання вправ.

Заняття 8.

Мета і хід заняття:

— знайомство з поняттями "впевненість у собі", "невпевненість", "агресивність", їх тлумачення;

— навчання вмінню відрізняти агресивну, невпевнену, впевнену, толерантну поведінку, яку демонструють інші;

— акцентуація на ситуаціях, за яких люди частіше за все відчувають невпевненість у собі;

— спроба відтворити поведінку впевненої людини.

Вправа "Гості: День народження!"

Кожному з "гостей" вручається білетик, де вказано, як поводитися під час проведення цієї гри. Зміст білетика зберігається в таємниці до кінця гри, і лише потім, під час обговорення, можна дізнатися, що і кому пропонувалося робити.

Серед усіх ролей є або невпевнена в собі, або агресивно налаштована, або впевнена в собі людина.

Обговорення вправи: учасники відгадують, які типи поведінки були продемонстровані усіма членами групи.

Групова дискусія: чи доводилось вам відчувати невпевненість в собі? у яких ситуаціях? що таке невпевненість в собі?

Вправа "Начальник-співробітник-підлеглий"

Учасники працюють парами.

Завдання: звернутися до напарника з проханням, демонструючи різноманітні стилі поведінки:

— дуже впевнено, ставлячи себе вище за інших;

— поступаючись співбесіднику, немовби підкорюючись;

— із почуттям власної гідності, але без виклику.

Кожен підліток-учасник повинен спробувати себе в усіх варіантах поведінки.

Домашнє завдання: під час розмови поспостерігати, який стиль поведінки притаманний вашому співбесіднику.

Заняття 9.

Мета і хід заняття:

— знайомство з поняттями "маніпулювання" і "груповий тиск", з видами групового тиску;

— початок відпрацювання навичок протидії груповому тиску.

Учасники тренінгу вітають один одного, а потім проходить обговорення домашнього завдання.

Вправа "Доброволець"

Виконання вправи: з числа підлітків-учасників знаходиться в центрі групи, яка намагається примусити його зробити щось, а він намагається впевнено відмовитись. При цьому сам "доброволець" або вся група оцінює, який з видів тиску використовувався (лестощі, шантаж, умовляння, залякування і т. ін.).

Вправа "Перетягування канату"

Виконання вправи: учасники беруть уявний канат, і за командою ведучого починається його перетягування, доки один із гравців виграє (той, хто програв, може впасти, демонструючи поразку). Ведучий наголошує на те, що учасники мають почергово вигравати і програвати.

Вправа "Бажання"

Виконання вправи: учасники поділяються на пари. Один із них умовляє іншого зробити щось за його бажанням, інший повинен відмовитись. Потім вони мають помінятись ролями.

Приклади завдань: умовити підвестись, помінятися місцями, піти замість заняття в кіно (прогуляти урок) і т. ін.

Після закінчення вправи кожна пара повідомляє, чи вдалось учасникам відмовитись, який спосіб відмови використовувався:

— просто сказали "ні", не сперечаючись і не пояснюючи причин.

— на всі вмовляння і тиск продовжуючи відповідати "ні".

— пояснили причину відмови.

— запропонували зробити щось інше.

— намагались переконати партнера відмовитись від небажаної дії і т. ін.

Групова дискусія на тему: "Коли і чому необхідно протидіяти тиску і відстоювати свою думку".

Домашнє завдання: поспостерігати, які способи тиску частіше за все використовуються вами, вашими друзями, батьками; визначити, як різні люди відмовляють, кажуть "ні".

Заняття 10.

Мета і хід заняття:

— знайомство з поняттям "критика";

— ознайомлення з різними видами критики;

— відпрацювання навичок впевненого реагування на критику.

Вправа "Етюд на виправдання"

Підлітки обирають учасника із групи, про якого вигадують і розповідають коротку кумедну історію, яка закінчується питанням: "Як ти можеш пояснити свою поведінку і те, що відбулося?".

Перша фраза виправдовування має звучати таким чином: "Так, ще дійсно відбувалось, я так вчинив тому, що я…".

Бесіда на тему: "Яка може бути критика? (справедлива, несправедлива). Коли слід і коли не слід реагувати на критику. Що треба знати, коли хочеш зробити зауваження, покритикувати будь-кого?"

Висновки ведучого:

— спочатку похвали, потім зроби зауваження;

— уникай узагальненої критики; пам'ятай: критика має бути конкретною;

— прояви свої почуття і опиши, не оцінюючи, чим саме невдоволений;

— намагайся обмежитися конкретним питанням і не переходити на особистості.

Вправи в парах "Опонент"

Один учасник критикує іншого, партнер намагається правильно реагувати, залежно від виду критики.

Після вправи необхідно дати можливість учасникам поділитись своїми почуттями, враженнями, а потім спробувати невдалі критичні зауваження спільно перетворити у конкретні конструктивні зауваження.

Вправа "Похвала по колу"

Підлітки-учасники по черзі говорять один одному компліменти, реагують і приймають їх.

Заняття 11

Мета і хід заняття: рефлексія щодо того, які зміни відбулись в процесі проведення тренінгу, усвідомлення себе членом групи.

Вправа "Валіза"

Один із підлітків-учасників виходить із приміщення, інші починають "збирати йому в дорогу валізу", в яку складають позитивні якості, які група особливо цінує в цій людині; те, що допоможе їй під час спілкування з іншими.

Але учаснику, який "від'їжджає" обов'язково нагадують, що буде "заважати йому в дорозі": ті негативні якості, яких йому треба позбутися, аби життя його покращилося. Потім тому, хто "від'їжджає" і хто весь цей час знаходився поза приміщенням, в якому відбувається тренінг, зачитують і передають увесь список корисних порад. Далі процедура повторюється за участю наступного члена групи доти, поки всі підлітки не отримають свою "валізу".

Вправа "Фотографія на пам'ять"

Ведучий ("фотограф") розставляє підлітків-учасників на близькій відстані один від одного, при цьому кожен повинен займати певне місце.

Ведучий пояснює, чому він розставив учасників саме таким чином, розказує історію удаваної фотографії. Після цього "фотограф" займає заздалегідь підготовлене місце серед інших учасників. "Фотографія на пам'ять" готова.

Заняття 12.

Мета і хід заняття: на підсумковому занятті підліткам-учасникам тренінгу пропонується анкета "Чого ти чекав і що отримав від Тренінгу особистісного розвитку та виховання підлітків із проблемних сімей" (І. Головченко) і методика дослідження "Самооцінки особистості" (за О. Лідерсом).

Анкета

"Що ти очікував і що отримав від тренінгу для особистісного розвитку і виховання підлітків із проблемних сімей"

1. Чого ти чекав (ла) від тренінгу?

2. Чи знав (ла) ти раніше, що таке тренінг?

3. Чи відповідало те, що відбувалося під час проведення тренінгу, твоїм очікуванням?

4. Що саме тобі сподобалось?

5. Що саме тобі не сподобалось?

6. Чи змінився (лась) ти як людина і особистість протягом проведення тренінгу?

7. Якщо змінився (лась), то як саме?

8. Хто із учасників тренінгу, на твою думку, також змінився (лася)? хто найбільше?

9. Які із вправ тренінгу найбільше вплинули на тебе? на групу?

10. Чи бувало тобі нецікаво на заняттях? коли?

11. Чи бувало тобі лячно під час проведення тренінгу? коли?

12. Чи жалкуєш ти за чимось, що відбувалось під час тренінгу? за чим саме?

13. Що з того, що ти отримав (ла) у групі під час занять, ти можеш використати у своєму повсякденному житті сьогодні?

14. Чи легше тобі стало аналізувати особливості поведінки оточуючих людей?

15. Чи став (ла) ти краще розуміти себе?

16. Чи були тобі потрібні такі з заняття?

17. Як ти вважаєш, чи потрібен тобі ще один цикл занять тренінгу?

18. Які проблеми ти хотів (ла) б обговорити?

19. Ким в ході занять ти переймався найбільше?

20. Що ти хотів би побажати собі? іншим учасникам тренінгу? ведучому?

21. Найважливіша подія для тебе в ході занять тренінгу. У чому вона полягала?

Методика дослідження "Самооцінки особистості" (за О. Лідерсом).

В основі дослідження самооцінки — спосіб ранжування. Процедура дослідження включає дві серії. Матеріалом, із яким працюють досліджувані, є надрукований на спеціальному бланку список слів, що характеризують деякі якості особистості. Кожен досліджуваний отримає такий бланк на початку дослідження. Під час роботи з групою досліджуваних важливо забезпечити сувору самостійність ранжування.

Перша серія

Завдання першої серії: виявити уявлення людини про якості свого ідеалу, тобто «Я» ідеальне. Для цього слова, що надруковані на бланку, досліджуваний повинен розташувати у порядку надання переваги.

Інструкція досліджуваному:

«Прочитайте уважно всі слова, що характеризують якості особистості. Розгляньте ці якості з позиції притаманності їх ідеальній особистості, тобто на предмет корисності, соціальної значущості та бажаності. Для цього проранжуйте їх, оцінивши кожне балами від 20 до 1. Оцінку 20 поставте у бланку, в колонці № 1 зліва від тієї якості, яка, на вашу думку, є найкориснішою та бажаною для людей.

Оцінку 1 — у тій самій колонці № 1 зліва від якості, що найменш корисна, значуща та бажана. Ус і інші оцінки від 19 до 2 розташуйте відповідно до вашого ставлення до всіх інших якостей. Стежте, щоб жодна оцінка не повторювалась двічі».

Друга серія

Завдання другої серії: виявити уявлення людини про свої власні якості, тобто його «Я» реальне. Як і в першій серії, досліджуваного просять проранжувати надруковані на бланку слова, але вже з позиції характерності або присутності означуваних ними якостей особистості для себе.

Інструкція досліджуваному:

«Прочитайте знову всі слова, що характеризують якості особистості. Розгляньте ці якості з позиції притаманності їх для вас. Проранжуйте їх у колонці № 2, оцінивши кожну від 20 до 1. Оцінку 20 — поставте праворуч від тієї якості, яка, на вашу думку, характерна для вас найбільше, оцінку 19 поставте тій якості, яка характерна для вас дещо менше, ніж перша, і т. д. Тоді оцінкою 1 у вас буде означена та якість, яка виражена у вас найменше. Стежте, щоб оцінки-ранги не повторювались двічі».

Бланк зі словами, що характеризують якості особистості, виглядає так:

Бланк

№ 1

Якості особистості

№ 2

d

d2

Поступливість

Сміливість

Запальність

Нервозність

Терплячість

Захопленість

Пасивність

Холодність

Ентузіазм

Обережність

Примхливість

Повільність

Нерішучість

Енергійність

Життєрадісність

Тривожність

Упертість

Безпечність

Сором'язливість

Відповідальність

Обробка результатів

Мета обробки результатів: визначення зв'язку між ранговими оцінками якостей особистості, що входять в уяву «Я» ідеальне і «Я» реальне. Міру зв'язку встановлюють за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Ч. Спірмена. Оцінки від 1 до 20 запропонованих якостей в обох рядах приймають за їх ранги. Різниця рангів, що визначають роль тієї чи іншої якості особистості, дає можливість порахувати коефіцієнт за формулою:

де п — кількість запропонованих якостей особистості (п=20),

d — різниця номерів рангів.

Щоб порахувати коефіцієнт, необхідно спочатку підрахувати на бланку, в спеціально відведеній колонці, різницю рангів (d) для кожної запропонованої якості. Потім кожне отримане значення різниці рангів (d) зводять до квадрату та записують результат на бланку в колонці (d), сумують і суму (Еd2) вносять у формулу.

Якщо кількість якостей дорівнює 20, то формула має спрощений вигляд:

Коефіцієнт рангової кореляції (r) може перебувати в інтервалі від -1 до +1. Якщо отриманий коефіцієнт не менший від -0,37 і не більший за +0,37 (із r= 0,05), то це вказує на слабкий незначущий зв'язок (або його відсутність) між уявленнями людини про якості свого ідеалу та свої реальні якості. Такий показник може бути зумовлений недотриманням досліджуваним інструкції. Але якщо інструкція виконувалась, то слабкий зв'язок означає нечітке та недифе-ренційоване уявлення людиною свого ідеального «Я» і «Я» реального.

Значення коефіцієнта кореляції від +0,38 до +1 — свідчення наявності значущого позитивного зв'язку між «Я» ідеальним і «Я» реальним. Це можна трактувати як прояв адекватної самооцінки або, із r від +0,39 до +0, 89, тенденції до завищення. Але, значення від +0,9 до +1 часто виражають неадекватно завищену самооцінку. Значення коефіцієнта кореляції в інтервалі від -0,38 до -1 свідчить про наявність значущого негативного зв'язку між «Я» ідеальним та «Я» реальним. Він відображає несумісність або розходження уявлень людини про те, якою їй потрібно бути, і те, якою вона, за її уявленням, є насправді. Цю невідповідність пропонується інтерпретувати як занижену самооцінку. Чим ближчий коефіцієнт до -1, тим більший ступінь невідповідності.

Рівень і адекватність визначають як співвідношення між «Я» ідеальним та «Я» реальним. Уявлення людини про себе, як правило, здаються їй переконливими незалежно від того, чи засновані вони на об'єктивному знанні, чи на суб'єктивній думці, вони є істинними або помилковими.

Якості, що їх людина приписує собі, не завжди адекватні. Процес самооцінки може відбуватися такими способами:

1) через порівняння своїх домагань із об'єктивними результатами своєї діяльності,

2) через порівняння себе з іншими людьми.

Проте, незалежно від того, чи самооцінка обґрунтована власними судженнями людини про себе, чи інтерпретації суджень інших людей, індивідуальні ідеали або культурно обумовлені стандарти, самооцінка завжди має суб'єктивний характер, причому її показниками можуть характеризувати адекватність і міру.

Адекватність самооцінки виражає ступінь відповідності уявлень людини про себе з об'єктивними підставами цих уявлень. Так, наприклад, неадекватність в оцінюванні свого зовнішнього вигляду може бути спричинена, з одного боку, орієнтацією людини на зовнішні стандарти, оцінками та спотвореним уявленням про ці оцінки або незнання їх, з іншого боку.

Рівень самооцінки виражає ступінь реальних та ідеальних або бажаних уявлень про себе. Адекватну самооцінку з тенденцією до завищення можна прирівняти до позитивного ставлення до себе, до самоповаги, прийняття себе, відчуття власної повноцінності.

Низька самооцінка, навпаки, може бути пов'язана з негативним ставленням до себе, неприйняттям себе, відчуттям власної неповноцінності.

Висновки про адекватність і рівень самооцінки можна вважати надійними, якщо результати збігаються за двома варіантами методики та підтверджуються спостереженням.

У процесі формування самооцінки важливу роль відіграє порівняння образу реального «Я» з образом ідеального «Я». Тому той, хто досягає реально характеристик, що відповідають ідеалу, матиме високу самооцінку, навіть якщо ідеальний образ не характеризується повнотою та когнітивною складністю. Якщо ж людина комплексує, розрив між цими характеристиками та реальною оцінкою своїх досягнень, її самооцінка, ймовірно, буде низькою.

Другий фактор, важливий для формування самооцінки, пов'язаний із інтеріоризацією оцінок та соціальних реакцій інших людей, ще з позицією, яку обирає людина в системі суспільних та міжособистісних відносин. Адекватна самооцінка сприяє досягненню внутрішньої узгодженості.

Самооцінка і ставлення людини до себе тісно пов'язані з рівнем домагань, мотивацією та емоційними особливостями особистості. Від самооцінки залежать інтерпретація набутого досвіду та очікувань людини від самої себе та інших.

Внутрішні протиріччя та спотворені уявлення про себе можуть спричинити страждання, почуття провини, сорому, образи, огиди, гніву. Для гармонізації системи самостав-лення існують методи психологічної корекції і розвитку, серед яких — соціально-психологічний тренінг.

2. Аналіз результатів проведення тренінгу

Програма Тренінгу особистісного розвитку, виховання та спілкування підлітків з ровесниками була апробована у восьми групах підлітків віком 13-14 і 15-16 років, кількість учасників 10-12 чоловік.

Отримані результати за такими напрямами:

— розподіл типів відповідей на питання запропонованої анкети;

— зміни в самооцінці підлітків;

— зміни в комунікативній сфері з точки зору "експерта" — керівника тренінгу і автора програми.

Аналіз анкет підлітків-учасників Тренінгу особистісного розвитку, виховання та спілкування підлітків з ровесниками продемонстрував наступне.

1. На питання 1, 2 — конкретних відповідей не отримано, в основному присутні відповіді типу: "Чекала чогось незвичного, цікавого", "Хотів дізнатися про те, чого не знав раніше".

— "Навчився розбиратися в собі інших людях", "Дізнався дещо і психології людських взаємин" — відповіли 17 підлітків.

— "Знайти себе", "Зрозуміти своє Я", "Чекала, що стану спокійною, більш врівноваженою" — дали відповідь 4 дівчинки.

— "Чекав (ла) знайти друга (подругу)", "Хотів (ла) спілкуватися з новими, цікавими людьми" -відповіли 11 підлітків.

2. На питання 6, 7 були отримані такі відповіді:

"Змінювався тільки під час занять, потім не виходило" — 14 чоловік.

"Тепер краще розумію себе, інших людей, легше знаходжу спільну мову з родичами" — 16 чоловік.

"Додалось впевненості, врівноваженості" — 11 чоловік.

"Не можу відповісти як, але змінився" — 25 чоловік.

"Не знаю" — 10 чоловік.

"Ні" — 2 чоловіки.

3. На питання 10 всі підлітки відповіли "інколи", особливо спочатку або якщо заняття затягувались.

4. На питання 11 деякі дівчата відповіли, що "Спочатку, але потім все було нормально".

5. На питання 13 майже всі підлітки-учасники тренінгу відповіли, що почали використовувати знання й уміння, отримані на заняттях в повсякденні і це їм "здорово допомагає".

Також відмічені відповіді:

"Вміння слухати інших".

"Ставитися уважніше до оточуючих".

"Розуміти оточуючих".

"Не замикатися в собі, намагатися бути щирим (ою)".

"Мені тепер легше знайомитися з іншими людьми".

"Нічого" — відповіли 8 чоловік.

"Не знаю, як сказати" — 11 чоловік.

Крім того, 16 підлітків, хоча й брали участь у Тренінгу особистісного розвитку, виховання та спілкування підлітків з ровесниками, але не йшли на подальший контакт, обмежуючись жартами або відмовами, і не бажали спілкуватися. Анкету не заповнювали, ігнорували.

Серед тих, хто приймав участь в анкетуванні, майже третина на більшість питань відповіла формально. Можна припустити, що у цих підлітків низька самооцінка, висока тривожність, стійка недовіра до оточуючих, як дорослих, так і однолітків.

Результати, отримані внаслідок застосування методики "Самооцінка особистості"

Методика "Самооцінка особистості" стала однією із складових психолого-педагогічного супроводу тренінгового процесу особистісного зростання, виховання та спілкування підлітків з ровесниками. У цілому виявлені позитивні зміни (більшою чи меншою мірою) в динаміці самооцінки підлітків.

Значення коефіцієнта кореляції від +0,38 до +1 — свідчення наявності значущого позитивного зв'язку між «Я» ідеальним і «Я» реальним спостерігалися у 23 підлітків, коефіцієнт кореляції від +0,39 до +0, 89, тенденція до завищення — у 16 підлітків, нейтральні результати — значення коефіцієнта кореляції від +0,51 до +0,91 — у 29 учасників тренінгу, значення кореляції в інтервалі від -0,38 до -1 свідчить про наявність значущого негативного зв'язку між «Я» ідеальним та «Я» реальним — у 16 підлітків.

Навіть ті підлітки, які на питання анкети: "Чи змінились ви в ході занять Тренінгу?" відповіли негативно, продемонстрували позитивні зміни в самооцінці. В основному зміни спостерігались в шкалах "замкнений — відкритий", "залежний — незалежний", "впевнений -невпевнений", "рішучий — нерішучий", "самостійний — несамостійний", "любий — нелюбий".

Були зафіксовані зміни в комунікативній сфері з точки зору "експертів"-вчителів, які постійно, день за днем, спостерігали за підлітками під час всього циклу тренінгу, на уроках, в позаурочний час і в конкретних життєвих ситуаціях.

Учителі дали підліткам, які брали участь у заняттях, усні характеристики, узагальнивши які, можна дійти висновку, що багато дітей стали більш відкритими у спілкуванні, легше йдуть на контакт з однолітками, дорослими, активно прагнуть нових знайомств, хоча раніше були досить "зажатими", боялися проявити себе, багатьом із них вдається проявляти свою індивідуальність.

Що ж до батьків підлітків, то вони не помітили конкретних змін. Принаймні це відмітили ті, хто зголошувався на контакт з учителями-ведучими. Проте батьки таких підлітків зазначали, що їхні діти із задоволенням відвідували заняття і жалкували, коли з якихось причин пропускали і не приймали в них участь. Таким чином, запровадження тренінгових занять з особистісного розвитку, виховання та спілкування підлітків з ровесниками виявили позитивні зміни у вирішенні ситуацій, що раніше викликали у дітей тривогу, з якими вони раніше просто не могли впоратись.

Висновки та рекомендації

Рекомендації педагогам щодо психолого-педагогічного супроводу особистісного розвитку, виховання та спілкування підлітків з ровесниками

Важливо мати чітке уявлення про підлітка, намагатися пізнати його внутрішній світ, сприймати його таким, який він є.

Необхідно усвідомлювати свою межу як дорослої особистості. Можливий певний вплив на поведінку підлітка, але він не повинен бути абсолютний. По мірі дорослішання дітей авторитарна влада і дисципліна має поступитися місцем чомусь новому: турботі, підтримці, любові, терплячості, щирих почуттів із дотриманням певної дистанції між дорослим і дитиною.

Слід навчитися довіряти молоді та її здатності виживати в сучасному світі. Інколи підлітки набагато більше пристосовані до сучасного життя, аніж здається дорослим. Дуже часто дорослі беруть підлітків у полон власних страхів щодо оточуючого світу, вони поводяться з ними, як з нерозумними істотами, здатними зашкодити собі своїми діями. У бажанні захистити молодь від зовнішніх випробувань дорослі вибудовують обмеження, які скоріше шкодять, аніж йдуть підліткам на користь.

Дорослі мають пояснювати, чого саме чекають від підлітків. Їхні пояснення повинні бути зрозумілими їм настільки, наскільки й мотивація дорослих. Підліткам слід усвідомити, які наслідки їх чекають, якщо вони вирішують не прислуховуватись до ваших роз'яснень. Важливо надавати підліткам можливість висловитись щодо встановлених правил та наслідків їхніх порушень.

Будьте чесними щодо своїх почуттів, потреб, обмежень. Не бійтеся ділитися з підлітком своєю невпевненістю. Підлітки прекрасно відчувають, коли дорослі уникають певних тем або не говорять правду. Їм також необхідно знати, що дорослі люди не позбавлені недоліків, які вони можуть визнавати.

Дійте розумно і виважено, реагуючи на різноманітні "експерименти" підлітків. Ваш спокій і розуміння можуть звести проблему до мінімуму. Відверто спілкуйтеся з підлітком про те, що ви відчуваєте в ситуаціях, коли він поводиться ризиковано, уникайте категоричності, осуду, краще дозвольте їм усвідомити, яким чином вживання алкоголю, наркоманія та інші ситуації ризику можуть вплинути на їх подальше життя. Не слід карати підлітка, якщо він не звернувся до вас за порадою знайдіть спосіб, що допоможе йому змінити своє життя на краще.

Висновки за результатами організації та проведення тренінгу особистісного розвитку, виховання та спілкування підлітків з ровесниками

1. Зміст і порядок проведення роботи із застосуванням психолого-педагогічного тренінгу з підлітками мають певні особливості, а саме:

— підвищується особиста активність педагога, який організовує і проводить заняття тренінгу; педагогу слід постійно спрямовувати увагу, мислення підлітків — учасників групи на визначені ідеї або типи поведінки, проговорювати контекст, ставити питання підліткам, надавати ефективний зворотний зв'язок; педагог має бути моделлю бажаної поведінки;

— враховується специфіка подання зворотного зв'язку: підлітків необхідно орієнтувати на встановлення зв'язку безпосередньо один з одним; дії, спрямовані на отримання зворотного зв'язку між учасниками тренінгу, мають бути суворо запараметровані та обмежені за формою і змістом; значно підвищується значущість зворотного зв'язку від педагога як носія психолого-педагогічних знань і життєвого досвіду до підлітків;

— виявляються особливості, які притаманні формі проведення занять під час тренінгу: вони мають бути більш чітко сплановані (аби виключити ситуацію невизначеності, яка особливо негативно впливає на підлітків через їх підвищену тривожність).

2. Програму психолого-педагогічного тренінгу особистісного розвитку, виховання та спілкування підлітків з ровесниками доцільно будувати, враховуючи такі умови:

— використання під час проведення занять тренінгу найбільш різноманітних активних форм роботи: ігри, групові дискусії, міні-лекції, психотехнічні вправи;

— надання свободи вибору, коли підліток сам вирішує приймати йому участь у заняттях, чи відмовитись від наступної фази Тренінгу;

— доцільності побудови структури заняття, аби не перевантажувати уяву, пам'ять, фізичний стан дитини; заняття повинно включати дві складові: перша — це безпосередньо тренінгова робота, друга — обговорення, підсумки, враження, релаксація.

3. У результаті апробації розробленої нами програми були отримані такі попередні результати:

— помічені позитивні зміни комунікативних навичок у підлітків;

— отримані в процесі проведення тренінгу навички використовуються підлітками в повсякденній практиці;

— методика "Самооцінка", яка застосовувалась на початку і після завершення циклу занять, дозволила встановити позитивну динаміку зміни самооцінки підлітків за всіма шкалами.

В цілому програма Тренінгу особистісного розвитку, виховання та спілкування підлітків з ровесниками досягла наміченої мети, але для більш ґрунтовних висновків необхідне проведення подальших додаткових практико зорієнтованих досліджень.