Освіта та самоосвіта

Все для студентов и самообразования

Розширення сфери послуг під час страхування відповідальності перед третіми особами

На сьогодні фінансова надійність характеризує здатність страховика забезпечувати поверненість коштів страхувальникам, тобто, виконувати прийняті страхові зобов’язання за договорами страхування і перестрахування. Через особливу значущість страхових зобов’язань під фінансовою надійністю страховика розуміють, перш за все, його здатність виконувати саме страхові зобов’язання.

Договори страхування цивільної відповідальності перед третіми особами укладаються відповідно до «Правил страхування відповідальності перед третіми особами (крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника)».

Об’єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов’язані з відшкодуванням заподіяної Страхувальником шкоди (збитку) майну, життю та здоров’ю третіх осіб.

Страховим випадком є пред’явлення Страхувальнику третьою особою майнової претензії чи позову, заявлених в відповідності норм законодавства України, про відшкодування збитків в зв’язку з подією, що трапилась в період дії Договору страхування, і наслідком якої стали смерть, тілесні пошкодження, збитки, завдані майну, життю та здоров’ю третьої особи.

Страхова сума (сума, в межах якої Страховик зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку) встановлюється за згодою сторін при укладенні Договору страхування.

Об’єктом страхування відповідальності суб’єкта підприємницької діяльності перед третіми особами за заподіяну їм шкоду внаслідок реалізації продукції є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням страхувальником шкоди, завданої життю і здоров’ю третіх осіб — споживачів реалізованої страхувальником продукції.

Страховик бере на себе зобов’язання відшкодувати витрати, які страхувальник буде зобов’язаний відшкодувати за випадкові пошкодження, завдані здоров’ю, включаючи смерть, третіх осіб, що трапились у період терміну страхування та причиною яких була реалізована продукція страхувальника. Специфічним об’єктом страхування є відповідальність, під яким розуміється відповідальність перед третіми (юридичними або фізичними) особами, яким може бути причинений матеріальний збиток чи інша шкода внаслідок деяких дій (бездіяльності) страхувальника.

Страховим випадком визнають настання цивільно-правової відповідальності страхувальника за шкоду, завдану життю і здоров’ю третіх осіб, а саме: за смерть, стійку (інвалідність) або тимчасову втрату працездатності внаслідок споживання ними реалізованої страхувальником продукції.

Страхування професійної відповідальності пов’язано з можливістю пред’явлення майнових претензій до фізичних або юридичних осіб, які зайняті виконанням своїх професійних обов’язків або наданням відповідних послуг. Майнові претензії, що пред’являються до фізичних або юридичних осіб, обумовлені недбалістю, халатністю, помилками і упущеннями в професійній діяльності або послугах. Через страхування питаннями задоволення даних майнових претензій з приводу допущення халатності і недбалості починає займатися страхувальник. Призначення страхування професійної відповідальності полягає в захисті страховки осіб певного круга професій (приватні лікарі, нотаріуси, адвокати і ін.) проти юридичних претензій до них з боку клієнтів.

Факт настання відповідальності страхувальника за шкоду, завдану життю і здоров’ю третьої особи, внаслідок споживання нею реалізованих страхувальником товарів повинен бути визнаний судом або встановлений медичною установою.

Страхування не розповсюджується на ризики, які сталися внаслідок неправомірних дій третьої особи чи страхувальника. Не визнають страховими випадками події, що сталися в разі:

— навмисних дій страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку або його грубої необережності;

— реалізації продукції, строк придатності якої закінчився;

— недотримання правил і умов зберігання продукції;

— недотримання правил і умов користування продукцією;

— недоліків (дефектів) продукції, які були відомі страхувальнику до їх реалізації;

— невиконання страхувальником обов’язку відкликати продукцію або інформувати споживачів про його небезпечні властивості, які стали відомі страхувальнику до настання страхового випадку;

— недодержання страхувальником положень законодавства або відомчих нормативів, порушення яких призвело до настання страхового випадку або визначено як злочин;

— проведення третьою особою чи страхувальником експериментів та дослідів.

Потерпілою в цьому виді страхування є третя особа, з якою до моменту настання збитку взагалі не існувало жодних договірних стосунків. Потерпілий — це також партнер по договірних відносинах, який вступив з збитківцем в які-небудь договірні відносини і в їх рамках зазнав збиток.

Страхування не розповсюджується на відповідальність страхувальника за моральну шкоду та непрямі збитки, завдані третім особам, а також його відповідальність перед органами державної влади та контрагентами по договорах на реалізацію продукції.

Страховик звільняється від відповідальності за повне або часткове виконання своїх зобов’язань перед страхувальником, якщо це сталося внаслідок обставин непереборної сили, що виникли в результаті подій надзвичайного характеру, які сторони не могли передбачити та яким не могли запобігти розумними мірами, а саме: ядерний вибух, радіаційне випромінювання, військові дії, повстання та страйки, рішення вищих законодавчих та виконавчих державних органів, які набрали чинності після укладання договору та які перешкоджають виконанню страховиком своїх зобов’язань.

Страхову суму зазначають у договорі страхування за домовленістю між сторонами, виходячи з річного обігу реалізації страхувальником продукції та виду продукції.

Конкретний розмір страхового платежу визначають у договорі страхування за згодою сторін, у залежності від чинних тарифних ставок страховика і терміну страхування. При визначенні розміру страхового платежу, який підлягає сплаті за договором страхування, страховик користується актуарно розрахованими страховими тарифами, які визначають розмір страхового платежу з одиниці страхової суми за визначений період страхування, з урахуванням ступеня страхового ризику та характеру об’єкта страхування. У залежності від ступеня ризику до страхових тарифів можуть застосовуватися актуарно розраховані поправочні коефіцієнти: понижуючі — від 1 до 0,5 та підвищуючі — від 1 до 2.

Договір страхування укладають на один рік, якщо інше не передбачено договором страхування.

При настанні страхового випадку страхувальник зобов’язаний повідомити про це страховика негайно протягом 2 (двох) робочих днів після того, як стало відомо або повинно було стати відомо про настання страхового випадку, шляхом подачі письмової заяви, вжити всіх можливих заходів для з’ясування причин та наслідків страхового випадку, негайно сповістити страховика про обставини та обсяг усіх вимог, які висунуто страхувальнику в зв’язку зі страховим випадком або про розпочатий проти нього судовий процес, забезпечити, наскільки це можливо, участь страховика у встановленні розміру заподіяної шкоди і надати йому всю доступну інформацію та документацію для висновків щодо причин, дії і наслідків страхового випадку, про характер та розмір заподіяного збитку, не відшкодовувати збитків, не визнавати частково або цілком вимоги, які пред’являють йому в зв’язку зі страховим випадком, а також не приймати на себе будь-яких прямих або непрямих зобов’язань з урегулювання таких вимог без попереднього узгодження зі страховиком. Факт настання страхового випадку та розмір збитків засвідчують такі документи:

— заява страхувальника на виплату страхового відшкодування;

— договір страхування;

— акт службового розслідування події, яка призвела до настання відповідальності страхувальника;

— акти експертиз про оцінку наслідків використання продукції, що складаються незалежними спеціалізованими організаціями, документи органів захисту прав споживачів, контролю за якістю продукції, правоохоронних органів, місцевих органів влади;

— документи медичних установ, що свідчать про причинний зв’язок між настанням страхового випадку та використанням товару третьою особою (Потерпілою особою);

— судове рішення або претензію (позов) про майнову відповідальність страхувальника (документи та розрахунки);

— довідки медичних закладів;

а) при тимчасовій втраті працездатності потерпілою особою — документ, що свідчить про тимчасову втрату працездатності;

б) при встановленні групи інвалідності потерпілій особі — довідка ЛТЕК (лікарсько-трудової експертної комісії) про встановлення групи інвалідності;

в) у випадку смерті потерпілої особи — свідоцтво про смерть та документ, що підтверджує право спадкоємця на страхове відшкодування (право на спадок);

— документи, що засвідчують понесені страхувальником витрати з метою запобігання чи зменшення розмірів збитків.

Потерпілий заявляє про свої права на відшкодування збитку, пред’являючи позов до страхувальника. Страхувальник, у свою чергу, пред’являє позов до своєї компанії страховки, вимагаючи виплати відшкодування страховки у відповідній сумі. Безпосередньо правового відношення між страхувальником і потерпілим немає. Але страхувальник на основі договору страхування з лицем, що заподіяло збиток, повинен або відхилювати, або задовольнити претензію. Страхувальник має повноваження вступати в переговори з потерпілим за свого клієнта і давати від його імені всі необхідні пояснення. Якщо, на думку страхувальника і його страхувальника, претензія є необґрунтованою, то страхувальник повинен вести судовий процес від імені страхувальника і за свій рахунок. Але при цьому в договорі страхування може бути також передбачений власна участь страхувальника і за свій рахунок покриття судових витрат.

Узагальнення тенденцій розвитку страхування за умов світової фінансової кризи щодо їх прояву в Україні, систематизація існуючих та розгляд перспективних для вітчизняної практики напрямів діяльності страховиків на ринку страхових послуг складають основу формування антикризового управління страхових компаній – необхідного елементу подолання кризи.