Освіта та самоосвіта

Все для студентов и самообразования

Екологічні проблеми моєї малої Батьківщини (м.Чернівці)

Чернівецька область розташована в західній частині України на кордоні з Молдовою та Румунією в передгір’ї Карпат, вона займає площу 809,6 тис. га, що складає 1,3 % території держави.

Значні лісові масиви, сотні малих річок, озер і ставків, чималі площі луків і полонин створюють належні умови для збереження біологічного різноманіття. Отже, є всі передумови для успішного розвитку заповідної справи, мисливського та рибного господарств, раціонального використання й охорони рослинного та тваринного світу. Але ці сприятливі умови слід уміло використовувати.

На жаль, у регіоні в результаті інтенсивного господарювання без урахування специфіки гірських та передгірських умов порушено екологічну рівновагу. У повоєнний період тут велися суцільні рубки лісу, безсистемне будівництво доріг та трельовочних волоків, ліній електропередач, проводилось розорювання крутосхилів, інтенсивний пере-випас худоби тощо. Значно вплинули на порушення природоохоронного режиму суттєва зміна вікової структури деревостанів, трансформація мішаних лісів на монокультури на значних площах.

На рис. 1 зображена карта сумарного забруднення природного середовища України, з якої гарно видно, що територія Чернівецької області характеризується як дуже забруднена, а на окремих ділянках — надзвичайно забруднена.

Наведена на рис. 2 діаграма показує, що в межах області найбільший відсоток надзвичайних випадків припадає на наступні територіальні одиниці: м. Чернівці, Сторожинецький район, Новоселицький район, Кіцманський район. Така ситуація в обласному центрі пояснюється підвищеними, порівняно з іншими районами, кількостями інфекційних захворювань серед населення та кількістю наднормативних значень промислових викидів.

Із 226 підприємств в області 4 є екологічно небезпечними: Дністровське водосховище; ДКП «Чернівціводоканал»; Полігон твердих побутових відходів м. Чернівці; Газопровід Угерсько — Івано-Франківськ — Чернівці (табл. 1).

Таблиця 1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів

Назва екологічно небезпечного об’єкта Вид економічної діяльності
Дністровське водосховище Вироблення електроенергії, водозабезпечення Одеської області, Республіки Молдова, риборозведення
ДКП «Чернівціводоканал» Очищення стічних вод м. Чернівці
Полігон твердих побутових відходів м. Чернівці Розміщення твердих побутових відходів промислових підприємств та житлового сектору м. Чернівці
Газопровід Угерсько — Івано-Франківськ -Чернівці Транспортування природного газу

 

Земельні ресурси та ґрунти. Чернівецька область розташована у трьох природних зонах: лісостепу, передгір’я та гірської зони Карпат. Ґрунти області представлені темно-сірими опідзоленими середньо суглинковими, які займають 91,3 тис. га площі земель; світло-сірими та сірими опідзоленими — 70,0 тис. га; дерново-підзолистими -29,7 тис. га; чорноземами опідзоленими суглинковими — 12,5 тис. га.

У лісостеповій зоні переважають сільськогосподарські угіддя, а в їх складі — рілля. У Прикарпатті — сільськогосподарські угіддя представлені в основному луками й пасовищами, меншою мірою — ріллею. Загальна площа сільськогосподарських угідь -472,9 тис. га, що становить 58,5 % території області. Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії ґрунтів: з 92,3 тис. га в 1959 році до понад 250 тис. га за останні роки. Еродовані землі займають 59,7 % від загальної площі с/г угідь області. У складі еродованих земель 94 тис. га середньо- і сильно змитих. Понад 3 тис. га земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва, на поверхню яких у результаті водної ерозії вийшли материнські породи, тому вони підлягають залісненню. Вміст гумусу в ґрунтах області за 5 років знизився на 0,1 % — з 2,5 до 2,4 %.

При зміні природно-кліматичних чинників (бурхливе танення снігу, надмірне випадання дощів), гідрогеологічних та гідрологічних умов, а також внаслідок негативного впливу техногенних факторів на геологічне середовище можлива активізація небезпечних геологічних процесів (селі, карст). На території області нараховуєтьс2я 1612 зсувонебезпечних ділянок площею 732,1 км , з яких 240 площею 260,4 км (35,6 %) знаходяться у своїй активній формі, 1,8 тис. карстонебезпечних ділянок, а також біля 100 сельонебезпечних потоків.

Остання катастрофічна активізація сельових процесів, яка супроводжувалась масовими виносами кам’яного матеріалу в Карпатах, була зафіксована в 1969-1970 рр. Відсутність регіональної активізації селів протягом 25-30 років привела до значного накопичення кам’яного матеріалу в руслах середніх та малих потоків, який може бути втягнутий у сельові потоки.

У 2008 році в пробах ґрунту з сільськогосподарських угідь районів області були знайдені сліди двох видів пестицидів: ДДТ з метаболітами (всього 78 випадків) та ГХЦГ (усього 1 випадок), але перевищень ГДК не було; перевірка на вміст важких металів у трьох пробах показала перевищення ГДК по міді; за показником щільність забруднення радіонуклідами цезію 80,12 % сільськогосподарських угідь відносяться до зони чистих земель і 19,88 % — до зони підвищеного радіаційного контролю.

Природно-заповідний фонд. На території області на кінець 2009 року під охороною перебувало 322 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 86,3 тис. га, що становить 10 % території області. З них 23 об’єкти загальнодержавного значення, загальною площею 9,8 тис. га. У межах цих об’єктів зростає понад 1600 видів судинних рослин, з них до Червоної книги України занесено 106 видів, що складає четверту частину «червонокнижних» видів України. Також виявлено 392 види хребетних тварин, фауна безхребетних налічує більше 1500 видів, з яких до Червоної Книги України занесено 118 видів (31 %), що зустрічаються у нас на Буковині. Однак частка природно-заповідного фонду в загальній площі території області, попри те, що вона удвічі більша загальнодержавного показника, його структура та різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угрупувань, не повною мірою відповідають міжнародним стандартам. Надмірна розораність ґрунтів, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами.

Ліси. Територія Карпатського регіону більше як на 50 % вкрита лісами. Загалом лісистість області становить 31,2 %. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить 450 м3 і більше проти середнього показника в Україні 237 м3/га. У зв’язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовлюється в межах 80 % всієї деревини області. Рубки проводяться на основі розрахункової лісосіки, тобто вибирається деревної маси менше, ніж її приростає, проте при заготівлі лісу завдається значна шкода природі — забруднення гірських річок і потоків та ерозія ґрунтів на гірських схилах. Це пов’язано з тим, що в регіоні заготівля деревини майже на 50 %, а в Путильському районі — на 90 % і більше проводиться шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки.

Водні ресурси. Територія області покрита густою сіткою річок, струмків та малих водотоків. Область має значні запаси водних ресурсів, які разом з транзитним стоком складають біля 10 км3. Водозабезпеченість області з розрахунку на 1 км2 і на 1 жителя більша, ніж у цілому по Україні (4 місце), відповідно, в 2 і 1,5 раза. На рис. 3 зображено діаграму кількісної характеристики споживання чистої води та скиду зворотних вод у Чернівецькій області.

Найбільшими річками, які протікають на її території, є Дністер, Прут, Сірет, Черемош. Незважаючи на те, що область має значні водні ресурси, водна проблема залишається актуальною. Це пов’язано, насамперед, із забрудненням водних об’єктів стічними водами, виснаженням підземних водоносних горизонтів, нераціональним витрачанням прісної води.

На очисних спорудах області очищення стічних вод проводиться ще малоефективно, оскільки більшість із них морально й фізично застарілі, біологічна очистка виведена з ладу, а розпочате будівництво нових очисних споруд за відсутністю коштів здійснюється повільно. Щорічно з вищеназваних причин у поверхневі водойми скидається значна кількість неочищених та недостатньо очищених стічних вод. Основними джерелами забруднення є підприємства житлово-комунального господарства. Із 49 каналізаційно-очисних споруд області 26 (53,1 %) працює неефективно. Так у 2006 р. скинуто 20,105 тис. т забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти.

Безсистемне вибирання піщано-гравійної суміші із заплав Черемоша та Прута також призводить до негативних наслідків — порушення заповідних територій, пониження рівня русел рік, значного зменшення запасів води. Адже щороку із заплав цих річок вибирають 1-2 мільйони кубічних метрів гравійної суміші.

Невирішеним також залишається питання земель водного фонду, які до цього часу не надані в постійне користування спеціалізованим державним водогосподарським організаціям. Унаслідок цього мають місце порушення правил господарювання в прибережних захисних смугах водних об’єктів.

Унаслідок зменшення лісистості Карпатського регіону з 95 до 53,5 % і знищення криволісся у високогір’ї значно порушився гідрологічний режим гірських річок. У результаті цих змін частота проявів катастрофічних повеней на річках зросла, встановився нестійкий водний режим. Часті повені не тільки руйнують дороги, мости, будівлі, а й ведуть до порушень рельєфу та ерозії ґрунтів. Найбільш імовірні паводки — у травні — липні. В окремі роки за цей період спостерігається по 3-4 паводки. В низинних ділянках річок Прут, Дністер вода може підніматись до 5-6 м. У табл. 2 подана характеристика паводків у 2006 — 2009 роках. За період 2005-2009 років матеріальні збитки від паводкових вод становили понад 24 млн грн.

Якщо порівняти екологічний стан поверхневих вод основних річок області за 2009 рік, то за параметрами «кількість перевищень ГДК» та «кількість показників із перевищенням ГДК» перші два місця займають Прут та Дністер.

У Чернівецькій області р. Прут проходить через обласний центр м. Чернівці та два райони: Кіцманський і Новоселицький, які, як згадувалось вище, є найзабрудненішими в області.

Прут — ліва притока Дунаю. Бере початок на схилах г. Говерли на висоті 1750 м. Майже до м. Чернівці річка має гірський характер. Склад води на всьому протязі річки Прут, як правило, гідрокарбонатно-кальцієвий першого і другого типу. Під впливом підземних вод лівобережної частини басейну вода Пруту збагачується сульфатами й натрієм. Склад води в річках північної частини степової зони гідрокарбонатно-сульфатно-натрієвий і сульфатно-натрієвий, а в південній — сульфатно-хлоридно-натріевий. Саме цим можна пояснити перевищення концентрації іонів натрію над кальцієм у ряді випадків.

З досліджень умов формування гідрохімічного режиму річки в різні фази водного режиму можна зробити висновок про наявність певного зв’язку між витратами річок і величинами мінералізації води. Така залежність має загальний обернений характер: мінімальні величини мінералізації води в річках відносяться до періоду повені й до літніх паводків, тобто до періоду проходження в річках максимальних витрат, а максимальні величини мінералізації зазвичай збігаються з мінімальними витратами річок у період межені.

На вході в область відносно забруднена поверхнева вода (Оршівці) поступово очищується до пункту спостереження біля смт Неполоківці.

 

Таблиця 2. Класифікація якості води р. Прут відповідно до значення ІЗВ (середні дані за періодами)

Період досліджень Середнє значення Макси­мум Міні­мум   Кількість випадків, що відповідають класу якості
 

 

ІЗВ ІЗВ ІЗВ  

 

І II III IV V VI VII  
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(дуже чиста) (чиста) (помір но забруднена) (забруднена) (брудна) (дуже брудна) (надзвичайно брудна) Усього розрахунків
 

 

Клас якості води Клас якості води Клас якості води  

 

Відповідне знвчення ІЗВ
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

<0,3 0,3-1,0 1,0-2,5 2,5-4,0 4,0-6,0 6,0-10 >10  
м. Чернівці, 1 — 3,5 км вище міста
1966-1975рр.     13,45               1  
 

 

    VII  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1976-1985рр. 2,56 7,36 0,44  

 

0 5 ЗО 5 7 2 0 40
 

 

IV VI II  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1986-1995рр. 1,34 3,19 0,29  

 

1 32 50 8 0 0 0 91
 

 

III IV І  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1996-2005рр. 1,02 1,42 0,67  

 

0 13 15 0 0 0 0 28
 

 

III III II  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Чернівці, 1 — 3 км нижче міста
1971-1985рр. 1,89 4,23 0,53   0 1 6 1 1 0 0 9
 

 

III V II  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1986-1995рр. 1,46 7,71 0,3 5  

 

0 29 56 6 0 1 0 92
 

 

III VI II  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1996-2005рр. 1,5 2,69 0,87  

 

0 7 22 1 0 0 0 30
 

 

III IV II  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Чернівці, 11,5 км нижче міста
1973-1985рр. 2,49 7 0,78   0 1 7 6 0 1 0 15
 

 

III VI II  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Чернівці, 7 км нижче міста
1986-1995рр. 1,45 6,13 0,36   0 30 54 5 1 1 0 91
 

 

III VI II  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1996-2005рр. 1,34 2,65 0,71  

 

0 10 17 1 0 0 0 28
 

 

III IV II  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Чернівці, 13,5 км нижче міста
1973-1985рр. 2,64 6,11 0,71   0 2 7 7 2 1 0 19
 

 

IV VI II  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У межах обласного центру м. Чернівців спостерігається поступове підвищення середньорічних концентрацій (імовірними причинами цього є забрудненість малих річок, що проходять через м. Чернівці, й у першу чергу Клокучки та Мольниці, захаращеність берегів), далі за течією підвищення забруднення спостерігається у пункті спостереження біля с. Магала, що пов’язано з незадовільною роботою Чернівецьких міських очисних споруд. Після Магали відмічається тенденція до поступового зниження середньорічних концентрацій.

Загалом, процеси саморегулювання природних режимів у водній екосистемі р. Прут не порушені; процеси самоочищення відбуваються практично на всіх ділянках ріки; в цілому якість поверхневої води р. Прут залишається стабільною за винятком змін під впливом дії природних факторів та за умов скиду недостатньо або зовсім не очищених стічних вод.

Атмосфера. На рис. 6 подана динаміка викидів в атмосферне повітря в Чернівецькій області за 1999-2006 рр.

Як видно з графіка, основним джерелом забруднення атмосферного повітря в Чернівецькій області є відпрацьовані гази автотранспорту, викиди якого сягають 83,5 % від загальної кількості викидів. Відсоток проб атмосферного повітря з перевищенням ГДК становить 2,3 %.

У 2009 році перевищували ГДК середньомісячні концентрації таких речовин: хлористого водню, формальдегіду, фтористого водню, бенз(а)пірену, фенолів. Найбільші з максимальних разових концентрацій в атмосферному повітрі міста Чернівці в 2008 р. спостерігаються серед таких забруднюючих речовин, як феноли, фтористий водень, хлористий водень, формальдегід.

Основними забруднювачами атмосферного повітря серед промислових підприємств у 2009 році були ВАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат, ВАТ «Мамализький гіпсовий завод», ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3», ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1»

Відходи. Серед основних екологічних проблем області залишається стан поводження з побутовими та токсичними відходами. Низький відсоток повторного використання відходів призводить до надмірного накопичення їх у навколишньому природному середовищі, що в комплексі з необлаштованістю загальносільських сміттєзвалищ відповідно до вимог санітарно-екологічної безпеки приводить до засмічення та забруднення землі і водних ресурсів.

На території області щорічно утворюється близько 160,0 тис. т побутових та 263 тис. т промислових відходів, питання розміщення, переробки й утилізації яких є проблемними для області. Площа земельних ділянок, зайнятих сміттєзвалищами (289 шт.), в області складає 260,3 га (на 01.01.2009 р.)

Однак на сьогодні незадовільним є стан вирі-шення територіальними органами самоврядування області питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження й захоронення трупів тварин, визначення території для складування, зберігання та розміщення відходів.

Особливе занепокоєння викликає те, що в області через низьку культуру окремої частини населення часто утворюються несанкціоновані звалища побутових відходів (смітники), а худобомогильники функціонують лише в кожному третьому населеному пункті. Це може призвести до виникнення надзвичайних епідемічних ситуацій.

Несприятливісоціально-економічнітаекологічні умови, що склалися в області за останні роки, негативно впливають на демографічну, санітарно-епідемічну ситуацію, стан здоров’я населення. Природний приріст населення за останні роки від’ємний. У 2009 році у порівнянні з 2008 роком збільшилась захворюваність на сальмонельоз, вірусний гепатит, особливо А, на активний туберкульоз органів дихання, особливо серед дітей.

В області проводиться ряд природоохоронних заходів у сферах охорони й раціонального використання водних ресурсів, земель, природних рослинних ресурсів, ресурсів тваринного світу, раціонального використання та зберігання відходів виробництва й побутових відходів.

Однак екологічна ситуація в м. Чернівці залишається складною і вимагає подальшої ефективної та цілеспрямованої природоохоронної діяльності.