Освіта та самоосвіта

Все для студентов и самообразования

Екологічні проблеми моєї малої батьківщини м.Бориспіль

Природні ресурси (корисні копалини) у Борисполі переважають піщаноглинисті відклади тріасової системи потужністю до 130 м, а також крейдові, які залягають на значних глибинах і мають потужність до 38 м.  Заповідників  немає.

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об’єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості.

Бориспіль — місто обласного підпорядкування, розташоване за 35 км на південний схід від Києва. Районний центр з 1923 року, з 1956 року — місто обласного підпорядкування Київської області. Залізнична станція на лінії Київ—Харків і автостанція на магістралі цього ж напрямку. Через місто проходить траса міжнародного значення М 03. Яскравим прикладом невпорядкованості міста є світлофори, яких нараховується близько десятка. У вечірні та ранішні години пік Борисполем видовжуються кілометрові черги з автівок, оскільки світлофори загоряються на 30-35 секунд і не є синхронізованими між собою.

Також у місті знаходиться міжнародний аеропорт «Бориспіль». Авіаційний шум в силу своїх особливостей займає окреме місце серед транспортних джерел шуму внаслідок підвищених рівней звуку (95-100 дБА поблизу кордону аеропорту), широкосмугового спектрального складу.

Авіаційний шум несприятливо впливає на широке коло осіб, які безпосередньо пов”язані з діяльністю цивільної авіації: льотно-технічний склад, працівників підприємств цивільної авіації та авіапасажирів, а також населення, що проживає поблизу аеропортів. Несприятливий вплив шуму на людину пов”язаний з загальним роздратуванням, перешкодами розмові, неможливістю заснути, неможливістю зосередитись для виконання конкретної роботи, а при тривалому впливі шуму – втратою слуху та здоров’я. Такий вплив залежить від реакції людини на шум та фізичних характеристик шуму – інтенсивності та спектру, а також тривалості впливу.

Сучасний парк повітряних суден складається з порівняно численної категорії літаків, що обладнанні реактивними двигунами зі злітною масою понад 40 т. Ці літаки, що експлуатуються з аеродромів, які мають злітно-посадочну смугу довжиною більше 1800м, і відносяться до категорії найбільш шумних.

Шум, що утворюється сучасним повітряним судном, складається з шуму його силової установки та аеродинамічного шуму обтікання планера. Визначальним звичайно є шум силової установки, однак на окремих етапах польоту, наприклад при зниженні на посадку важких реактивних літаків, коли двигуни працюють на порівняно низьких режимах, аеродинамічний шум стає особливо помітним.

В теперішній час, як запобіжні заходи по зниженню шуму, заборонено виконання рейсів в нічний час та запроваджено відбуксування літаків до місця запуску.

Стратегічними цілями ДП МА «Бориспіль» є: постійне зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Вказані цілі реалізуються шляхом:

  • Вивчення і використання новітніх технологій та альтернативних джерел енергії, раціонального використання енергоресурсів, природних ресурсів та матеріалів з метою зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище
  • Виконання вимог природоохоронного законодавства, місцевих державних природоохоронних організацій та власних інструкцій
  • Запобігання негативного впливу на навколишнє середовище, постійного контролю, поліпшення природоохоронних показників та зменшення негативного впливу на водні об’єкти і атмосферне повітря

Улюбленим місцем відпочинку містян є центральний парк, де в тому числі розашовані меморіал пам’яті воїнів ВВВ і алея героїв, міський стадіон «Колос» і міська спортивна школа, різномантні заклади відпочинку, кафе, атракціони тощо.

Однак, на території міста Бориспіль і району після розпаду радгоспів залишився небезпечний спадок: понад 75 тонн заборонених і непридатних для застосування отрутохімікатів. 5-8 років тому більшість небезпечних речовин запакували у бетонні контейнери на довгострокове зберігання.

Проте отрута потребує належної утилізації, найближче ж підприємство, яке цим займається, знаходиться у Шостці Сумської області. Утилізація 1 тонни шкідливих речовин коштує 25 тис. грн.

Більша частина «спадку» (понад 50 т!) знаходиться на території Борисполя. Завезені сюди отрутохімікати з району ще у 1975 році.

5 контейнерів ДДТ (дусту) знаходяться за 200-300 м від житлових будинків, що на вул. Грабовського (мікрорайон Дубичанський). Тут, на полі, поруч із садом, випасають кіз, вигулюють собак, граються діти. Мешканці цього мікрорайону стурбовані, що останнім часом погіршилась якість води у криницях. Депутат міськради Олег Станкевич, який 8 років намагається вирішити проблему утилізації отрути, переконаний, що на якість води і на екологічний стан довкілля мають негативний вплив контейнери з ДДТ. Адже бетонне покриття почало псуватися, і не виключено, що небезпечні речовини просочуються у грунт і потрапляють у повітря. Сморід відчутний вже за декілька метрів. Чи витримають контейнери ще одну зиму, вплив опадів і сонця, невідомо. А мешканці Борисполя, можливо, і не підозрюють, поблизу якої «бомби» побудували свої житлові будинки, і як у майбутньому вплине ця отрута на здоров’я їх і їхніх нащадків.

«Питання утилізації я піднімаю з 2002 року, коли ще 18 тонн отрутохімікатів (переважна частина з них — ДДТ) знаходились у складі без вікон, без дверей. Вітер розносив небезпечний сморід. Я звернувся до попереднього мера Придатка, і отруту запакували у контейнери, говорили, що згодом їх утилізують. Але минуло 8 років, і контейнери почали руйнуватися, особливо цього року (великі морози, спека)… На жаль, впродовж багатьох років мене ніхто з депутатів не підтримує, це питання не виноситься на сесію міськради, — розповідає Олег Станкевич. — У минулому році я написав звернення до міського голови; міськвиконком направив листа до Міністерства охорони природи і Кабміну. Спочатку кошти обіцяли виділити, а потім відмовили. Окрім того, на останній сесії міськради ми приймали в експлуатацію газопровід, який прокладено поблизу отрутохімікатів на вул. Грабовського.»

Інше нагромадження отрутохімікатів (майже 38,7 т!) у Борисполі знаходиться на вул. Завокзальній на складах ВАТ «Райагрохім». Там переважають також заборонені (ДДТ, гексахлоран, хлорпікрин тощо) і непридатні для використання пестициди та інсектициди. І хоча, запевняють у СЕС і районному управлінні агропромислового розвитку, у «Райагрохім» отрутохімікати зберігаються під накриттям і знаходяться під охороною, все ж ніхто не береться стовідсотково стверджувати, що вони не несуть загрози довкіллю. Згідно зі статистичними даними, на складі зберігаються речовини невідомого походження, а ВАТ «Райагрохім» має повний перелік отрутохімікатів. Окрім того, склад з небезпечними речовинами розташований за 20 метрів від однієї з найбільших аптечних баз України. Як саме впливає близькість отрути на медичні препарати? Які можуть відбуватися хімічні реакції? Чи буде безпечним вживання таких ліків для людини? Невідомо.

Окрім того, сьогодні утилізація отрутохімікатів у Борисполі — спірне питання: хто ж має вкладати кошти, місто чи район? Адже знаходяться вони на території Борисполя, мешканці потерпають міські, а «багатство» — районне. Можливо, і справді потрібно представникам міської і районної влади спільно бити тривогу, щоб вирішити цю небезпечну проблему?

На території сіл є також контейнери з отрутохімікатами, про існування яких мешканці, можливо, і не знають. Як повідомив заступник начальника управління агропромислового розвитку Григорій Гузь, отрутохімікатів невідомого походження у Рогозові — 3 т 383 кг, Іванкові — 3 т, Глибокому — 8 т, Любарцях — 965 кг, Сеньківці — 400 кг, Щасливому — 2 т 643 кг, Старому — 1 т 280 кг.

17 серпня стан збереження отрутохімікатів у місті обстежувала комісія, до складу якої входив депутат Київської облради Володимир Мельник, депутат Бориспільської міськради Олег Станкевич, працівники районної та обласної СЕС, представники екологічної служби. Були взяті проби ґрунту і повітря на дослідження. Тож, можливо, все ж таки вдасться добитися виділення коштів із держбюджету. Адже на утилізацію тільки отрути потрібно 1,5 млн. грн, але ж і бетонні контейнери підлягають утилізації, то ж називають суму понад 4 млн грн. Без допомоги з державного бюджету не обійтись.

Проблеми стану і охорони навколишнього середовища потребують також термінового вирішення, оскільки від цього залежить здоров’я населення нашого міста. Ми забезпечимо усі необхідні заходи для покращення екологічного стану довкілля. Це і утилізація отрутохімікатів, які залишені від діяльності колишніх радгоспів, і ліквідація стихійних сміттєзвалищ, і вирішення питання будівництва сміттєпереробного заводу.

Тільки спільними зусиллями ми зможемо перетворити місто на зелений супутник столиці, де кожен бориспілець зможе гуляти з дитиною по парку та дихати найчистішим повітрям.

Згідно з Законом України “Про відходи” 1998 р. спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є Міністерство екології та природних ресурсів та його органи на місцях, державна санітарно-епідеміологічна служба України, інші органи виконавчої влади, відповідно до їх компетенції.

Законодавство про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції складається із Законів України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”, “Про відходи”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про захист прав споживачів”, “Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції” та інших нормативно-правових актів.

Отже, нинішню екологічну ситуацію у м. Борисполі можна охарактеризувати як незадовільну. Забруднення довкілля досягло такого рівня, коли воно може негативно впливати на здоров’я населення.

Вважають, що зменшити негативний вплив  чинників можна двома паралельними шляхами. Перший шлях, що контролюється владою, – це зниження антропогенного тиску на довкілля, дотримання і вдосконалення законодавства у галузі екології тощо. Другий шлях полягає у зміцненні резистентності організму людини через формування здорового способу життя, відмови від шкідливих звичок, вміння долати стресові ситуації тощо.

Хвороби, що мають вагому як спадкову, так і середовищну складову, є мультифакторіальними, і саме їх поширеність як екозалежної патології, формує здоров’я населення. Тільки інтегровані зусилля багатьох відомств можуть впливати на ефективність заходів, що спрямовані на їх подолання.

Що стосується першого напрямку, то, безумовно, на стан здоров’я населення м. Борисполя (згідно з проведеним експертним аналізом існуючих програм та даних щодо здоров’я й довкілля) найбільш вагомо впливає забруднення атмосферного повітря. При цьому основні викиди спричиняє автотранспорт.  Хоча загальна кількість викидів від автотранспорту з 1985 до 2000 року знизилась більш, ніж учетверо, насторожує факт зростання в чотири рази кількості викидів свинцю у атмосферу, що, ймовірно, буде мати відображення на здоров’ї населення міста  і, в першу чергу, дітей. Автотранспорт також спричиняє негативний вплив акустичним забрудненням на центральних магістралях. Дослідження свідчать про вплив акустичного забруднення  на розвиток серцево-судинних захворювань, що є основною причиною смерті населення м. Борисполя. Хімічне забруднення повітря з великим ступенем ймовірності підвищує ризик захворювань органів дихання, в т. ч. на бронхіальну астму, значно впливає на онкологічну патологію.

Зважаючи на негативний вплив екологічної ситуації міста на репродуктивне здоров’я чоловіків та жінок, гостро відчувається необхідність преконцепційної профілактики репродуктивних втрат як складової якості процесів відтворення.

У школах м. Борисполя достатньо частими є порушення гігієнічних принципів організації навчального процесу. Це посилюється й загальною комп’ютеризацією. Температурно-повітряний режим в дитсадках, школах – це гострі, не вирішені в теперішній час питання. Дотримання санітарного законодавства в сфері гігієни дітей потребує підвищеної уваги місцевої влади.

Залишаються актуальними питання контролю за якістю та безпекою продовольчої сировини і супутніх матеріалів, харчових продуктів, особливо дитячих, а також контроль за безпекою імпортної продукції, особливо виготовленої на основі генетично модифікованих організмів.

Необхідно продовжувати контроль за якістю питної води, залишаються проблемними питання щодо приведення в належний санітарно-технічний стан водопровідних та каналізаційних мереж і споруд. Окремої уваги та вирішення потребують питання, пов’язані з якістю  води децентралізованого постачання та інформуванням населення з цього питання. Нині ще не оцінений, з точки зору негативного впливу на здоров’я, безконтрольний, у багатьох випадках, прийом ліків населенням. Для населення Києва це питання є достатньо гострим.

На другому етапі необхідно підвищити рівень освіти і просвіти, інформованості населення щодо чинників ризику можливих захворювань, втілити систему профілактичних програм зниження ризику впливу антропогенного забруднення довкілля.

Необхідно пам’ятати, що формування навичок здорового способу життя, що більш, ніж на 50% формують громадське здоров’я, – тривалий процес, але при певному рівні наполегливості, як свідчить досвід інших країн, він приносить успіх.

Велику оздоровчу роботу в цьому напрямку повинні проводити засоби масової інформації. На сьогодні в м. Борисполі вони не виконують це  належним чином. Необхідно пам’ятати також, що профілактика завжди є дешевшою за лікування, а системний підхід до вирішення будь-якої проблеми має більший коефіцієнт корисної дії, ніж робота в окремих ланках системи.

Тільки завдяки створенню міського плану дій з гігієни довкілля, який об’єднає зусилля представників влади і громадськості, спрямує їх на профілактику екозалежних хвороб і, таким чином, знизить вплив чинників довкілля на здоров’я населення м. Борисполя, можливе вирішення вищезазначених проблем.

Особливої уваги потребує стан повітря в житлових та громадських приміщеннях, де поряд з проникненням атмосферних забруднень утворюються продукти неповного згоряння побутового газу, продукти паління та життєдіяльності організму людей і тварин, а також надходять продукти міграції полімерних матеріалів, що використовуються для облаштування приміщень.

Вважають, що сумарне забруднення повітря житлових і громадських приміщень хімічними речовинами може перевищувати допустимий рівень у 2-4 рази, а окремими токсичними речовинами – у 10 разів. В той же час вентиляційні системи в будівлях працюють неналежним чином. Насамперед це стосується дитячих закладів, шкіл та лікарень.

 

Висновки

Захист населення від шкідливого впливу шуму здійснюється згідно із Законом України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.

На сьогодні спостерігається тенденція до розширення площ акустичного дискомфорту на забудованих територіях. Недосконалість законодавчо-нормативної бази, відсутність економічних важелів регулювання допустимих рівнів звуку є причиною зростання акустичного забруднення міста.

Значна кількість обладнання, устаткування, приладдя на підприємствах за вібро-акустичними параметрами не відповідає встановленим нормативам.

Дія акустичної енергії на людину може виявлятися через:

—         ушкодження слухової функції з тимчасовою або постійною втратою слуху;

—         порушення здатності передавати та сприймати звуки мовного спілкування;

—         подразнення, неспокій, порушення сну, відволікання уваги від звичайних занять;

—         зміни фізіологічних реакцій людини на стресові сигнали;

—         вплив на психічне та соматичне здоров’я, трудову діяльність і продуктивність праці.

Дослідження свідчать про несприятливий вплив шуму на центральну нервову, серцево-судинну систему й органи травлення. Порушення стану функціонування центральної нервової системи під впливом шуму призводить до ослаблення уваги й працездатності, особливо розумової.

Рівні акустичного забруднення у місті можуть справляти негативний вплив на здоров’я і самопочуття населення, у тому числі збільшувати кількість серцево-судинних захворювань.

Існуючі стандарти щодо акустичного забруднення не мають достатнього сучасного технічного, правового та соціально-економічного обґрунтування. Назріла необхідність переходу до більш виваженого нормування акустичного навантаження, його гармонізації зі світовим законодавством.

Забруднення атмосферного повітря міста викидами підприємств, автотранспорту та інших джерел є тим негативним фоном, на якому розвиваються та перебігають багато хвороб як інфекційної, так і алергенної природи. Природне біоландшафтне розмаїття, що представлене зеленими зонами і парками міста, є поглиначем та утилізатором багатьох забруднюючих чинників і генератором чистого повітря. Збереження  природних ландшафтів створює умови для формування екологічної складової свідомості громадян, а також є джерелом для підтримання фізичного і психічного здоров’я мешканців м.Бориспіль.

Список використаної літератури

  1. Манчуленко, Георгій. Аэропорт «Борисполь» и его «благодетели» // Зеркало недели. — 2006. — № 4. — С. 11
  2. Тисячна, Надія. Бориспіль — місто автора слів українського гімну : Там народився, жив і похований Павло Чубинський / Надія Тисячна // День. — 2005. — 29 грудня. — С. 10-11