Освіта та самоосвіта

Все для студентов и самообразования

Зовнішньо і внутрішньо-системні функції економічного аналізу

Вступ

Мета економічного аналізу як функції управління на основі системи об'єктивних і суб'єктивних, зовнішніх та внутрішніх факторів, що характеризують соціально-економічні явища й господарські процеси, які знаходяться, в тих чи інших зв'язках, у постійному русі та розвитку, — своєчасно й об'єктивно оцінити їх, діагностувати ознаки невідповідності між фактичним і регламентованим станом (рівнем) та забезпечити пошук нових можливостей у досягненні мети підприємства й формуванні нових критеріїв для модифікації та переорієнтування системи планів у випадку зміни впливу зовнішнього і внутрішнього середовища з метою вироблення якісних управлінських рішень в умовах визначеності, невизначеності, конфлікту та ризику. Сучасний етап розвитку економічного аналізу безпосередньо пов'язаний із зміною парадигм, з переходом від стандартної концепції нового знання до нових напрацювань, які беруть до уваги не тільки господарські процеси, але й соціальне буття, а також соціальний і культурно-історичний характер самої науки.

Труднощі, які виникають у період формування ринкових відносин, значною мірою пов'язані з незнанням механізму дії законів ринкової економіки. Він також неминуче передбачає наявність механізму пізнання цих законів та вмілого їх використання. Потреба пізнання й використання економічних законів визначає об'єктивну необхідність економічного аналізу. Він покликаний вивчати систему економічних форм і процесів, через які виявляються найбільш суттєві та стійкі причинно-наслідкові зв'язки, що охоплюють сферу дії даного закону, основні закономірності розвитку виробництва в умовах ринку; висвітлювати механізм дії законів ринкової економіки й можливі наслідки, які очікують господарські одиниці, якщо вини нехтуватимуть ними, оскільки всі економічні явища і процеси розвиваються під їхнім впливом.

1. Характеристика зовнішніх функцій економічного аналізу

Економічний аналіз відіграє важливу роль в економічному розвитку. Він виступає провідною з'єднувальною ланкою між бухгалтерським обліком і прийняттям управлінських рішень. Завдяки цьому створюються умови для забезпечення безкризової ефективної діяльності суб'єктів господарювання.

Зростання капіталів українських підприємств при одночасному обмеженні ресурсної бази в просторі і часі є причиною концептуального переходу до відбору та використання аналітичної інформації за моделлю “вигоди – витрати – ризики”. Забезпечення раціональної поведінки господарюючих суб’єктів та інших зацікавлених сторін обумовлює необхідність збільшення числа функцій економічного аналізу та напрямів їх застосування. Особливість сучасного етапу розвитку економічного аналізу полягає у тому, що елементи його теорії, методології та організації у недостатній мірі враховують закони та тенденції ринку. З іншого боку, застосування аналітичного інструментарію зарубіжних країн, не адаптованого до умов господарської діяльності українських підприємств, викликає додаткові труднощі у достовірній їх економічній оцінці. Створився розрив у потребах фінансового менеджменту та управління в цілому і можливостях методології та організації аналізу, які існують в практиці. Середовище економічного аналізу в Україні не розглядалось з позицій концептуальних положень та вимог ринкових відносин і потреб управління.

Економічний аналіз виконує важливі і різноманітні функції. Основними зовнішніми функціями з них є такі:

— науково-дослідницька — виявлення закономірностей і тенденцій економічних явищ та процесів на основі глибокого вивчення дії та впливу економічних законів;

— інформаційно-аналітична — збирання та обробка необхідних даних, оцінка їх достовірності, зведення, групування та виконання інших розрахунків, необхідних для оцінки і прийняття управлінських рішень;

— оцінююча — характеристика, узагальнення результатів господарювання та формулювання висновків про їх досягнутий рівень;

— планова — обґрунтування поточних і стратегічних планів економічного розвитку;

— контролююча — контроль за виконанням планів і управлінських рішень, реалізацією заходів з раціонального використання ресурсів, поліпшення економічних результатів тощо;

— пошукова — виявлення резервів підвищення ефективності господарювання;

— мобілізуюча (конструктивна) — розробка заходів щодо використання виявлених резервів;

— інноваційна — сприяння впровадженню передових досягнень науково-технічного прогресу, сучасних технологій, інформаційно-комп'ютерних систем тощо;

— пропагандистська — обнародування та розповсюдження інформації про передовий досвід господарювання, нові методики аналізу, сучасні технології та інновації тощо [1, c. 36-37].

У сучасних умовах формування соціально орієнтованої ринкової економіки надзвичайно зросла роль економічного аналізу разом зі статистикою, бухгалтерським обліком та іншими економічними науками. Висновки і результати аналізу використовуються для розробки економічної політики держави та окремих регіонів. Нинішні зусилля аналітиків концентруються на дослідженні та вирішенні проблем підвищення ефективності суспільного виробництва, удосконалення механізму господарювання, а також вивчення можливостей раціональної інтеграції у світовий економічний простір.

Кожний вид аналізу несе функціональне навантаження відповідно до визначених завдань, оскільки функції є проявом властивостей об’єктів у відповідній системі відносин. Для виконання кожної з функцій економічного аналізу використовується різна, відповідно до поставлених завдань, аналітична інформація. Типологія економічного аналізу з урахуванням його функцій дозволила встановити, що переважаючою функціональною характеристикою у розрізі існуючих видів економічного аналізу є оцінювальна. Враховуючи факт, що діагностика стану та динаміки об’єктів аналізу шляхом встановлення причин, чинників і винуватців відхилень в часі здійснюється після аналітичної оцінки економічних явищ, процесів, виділено оцінювально-діагностичну функцію економічного аналізу. Відповідно до обраних стратегій та практики господарюючого суб’єкта завдання пошукового аналізу знаходяться в площині визначення критеріїв та необхідного рівня показників, яких слід досягнути, а також можливостей і напрямків їх реалізації.

Наведений перелік функцій економічного аналізу доповнено стосовно тих завдань, які він виконує в умовах ринкових відносин. У зв’язку з тим, що значний вплив на розвиток господарюючих суб’єктів в умовах ринкових відносин має зовнішнє конкурентне середовище, елементи якого проявляються в наявності комерційних таємниць, критеріїв та застережень економічної безпеки, обґрунтовано значення захисної функції економічного аналізу.

Велику роль в умовах, з одного боку, обмеженості ресурсів, з іншого – нормування рівня та динаміки оціночних показників державними та недержавними інститутами, а також власниками має регулятивна функція. Виконуючи завдання, передбачені цією функцією, суб’єкти аналізу забезпечують зростання рівня інвестиційної привабливості, конкуренто- та платоспроможності.

Посилення процесів глобалізації, інтеграції економік країн світу, збільшення числа ринкових структур, фінансових ринків забезпечується шляхом використання відповідної аналітичної інформації. Однак завдання, які вирішуються за допомогою аналітичної інформації, при цьому не завжди підпорядковуються вищеокресленим функціям, а належать до комунікативної функції.

Пріоритетним напрямком розвитку економічного аналізу є забезпечення регулятивної, пошукової, захисної та комунікативної його функцій, що зумовлює вірогідні шляхи удосконалення та появи нових видів економічного аналізу і повинно враховуватись у теоретичних та методологічних дослідженнях з цього питання. Збільшення числа видів та напрямків економічного аналізу з точки зору ринкових відносин є закономірним процесом.

В умовах, коли необхідно підвищити гнучкість і адаптивність організації до зовнішнього середовища, відповідно ускладненню і розвитку управління повинен вдосконалюватися і розвиватися економічний аналіз. Йому належить важлива роль у приведенні системи управління у відповідність зі складністю керівництва, оскільки результати економічного аналізу служать інформаційним і рекомендаційним матеріалом для вироблення, обґрунтування і втілення управлінських рішень. Економічний аналіз водночас дозволяє оцінити результати реалізованих управлінських рішень шляхом порівняння запланованих і фактичних значень показників, які кількісно характеризують, що намічено і що досягнуто; визначити відхилення між ними, виявити і оцінити чинники, що викликали ці відхилення.

Особливістю економічного аналізу є його іманентний зв'язок зі всіма функціями управління. Так, в процесі розробки планових завдань економічний аналіз шляхом порівняння альтернативних варіантів забезпечує відбір найбільш прийнятого, оптимального планового завдання.

Регулювання (координація) в сучасних умовах господарювання являє собою уточнення всередині планового періоду завдань, обмежень параметрів, спрямованих на виконання планів, зобов'язань, договорів, контрактів; взаємоузгодження одержаних даних про тенденцію функціонування виробничого процесу з ресурсами і резервами на підприємстві. Всі зазначені заходи здійснюються на основі результатів попередньо проведеного економічного аналізу і особливо оперативного, для якого характерні передусім регуляторні функції[10, c. 56-57].

З огляду на вищевикладене, для адаптації управління до безперервних змін в умовах ринку спеціалісти економічного профілю (бухгалтери, фінансисти, економісти, аудитори) повинні досконало володіти методикою економічного аналізу, умінням робити узагальнення і висновки на основі проведених досліджень.

Віддаючи належне прагненню керівників мати якомога більше аналітичної інформації, слід стверджувати, що отримати всю бажану інформацію в реальних умовах практично неможливо. Отримання такої інформації вимагає значних витрат часу і засобів, що знижує, а інколи і позбавляє цінність інформації для прийняття рішень.

Тому, коли йдеться про прийняття управлінських рішень в умовах відсутності певної інформації, слід зважити на важливу, перевірену багаторічним досвідом тезу: прийняття рішення — це не тільки наука, але і значною мірою мистецтво.

Отже, як наука, управління базується на професійних знаннях та інформаційному забезпеченню управлінських рішень, як мистецтво — на досвіді, інтуїції і, врешті-решт, на професійних здібностях (таланті) управлінського персоналу.

І насамкінець, слід завжди дотримуватися визначальної і пріоритетної тези: цінність і корисність економічного аналізу визначається тільки тим, наскільки результати його з користю застосовуються в процесі прийняття управлінських рішень [10, c. 58].

Вище сказане дає можливість зробити деякі висновки щодо ролі економічного аналізу в сучасних умовах. Управління виробництвом вимагає детальної інформації про тенденції та характер змін в економіці підприємства. Її джерелом та методом осмислення є саме економічний аналіз.

Первинна інформація, що отримується управлінцями з бухгалтерських та інших джерел, є, як правило, голими цифрами, що самі по собі ні про що не свідчать. У процесі аналізу вона проходить спеціальну обробку: проводиться порівняння результатів діяльності підприємства за ряд періодів, з показниками інших підприємств галузі; визначається вплив різних чинників на величину результативних показників; виявляються недоліки, невикористані можливості; намічаються перспективи. Після такої обробки розробляються і обґрунтовуються управлінські рішення.

2. Значення внутрішньо системних функцій економічного аналізу для підприємства

Важливе значення відводиться економічному аналізу і на мікрорівні, тобто на рівні господарських структур. Так, за матеріалами аналізу розробляються заходи, спрямовані на ліквідацію виявлених недоліків або закріплення досягнутих успіхів і забезпечення подальшого розвитку виробництва. В ринковій економіці великого значення набувають такі види аналізу господарської діяльності, як аналіз постачальників, аналіз портфеля, аналіз споживачів, аналіз пріоритету.

Значну роль при цьому відіграє аналітична служба підприємства. Вона виконує у певному розумінні ті самі функції, що й керівництво, хоча й без прийняття управлінських рішень. Аналітики працюють з інформацією, оцінюють та видають рекомендації менеджерам, що сприяє ефективній роботі підприємства в цілому.

На найбільших підприємствах функціонують відділи стратегічного планування. На невеликих підприємствах аналітичні функції виконує не окрема служба (вона створена не на всіх підприємствах), а заступник керівника, референт, аналітична група або економіст чи бухгалтер. Отже, аналітичний підрозділ є інтелектуальним штабом господарства, його мозковим центром.

Підприємство, що має у своєму розпорядженні сильну аналітичну службу або відділ розвитку, працює активніше, динамічніше, більш конкурентоспроможне. Воно готове до ресурсних маневрів, нових ідей і рішень, тобто володіє інноваційним потенціалом і перспективними розробками.

У зв’язку з тим, що значний вплив на розвиток господарюючих суб’єктів в умовах ринкових відносин має зовнішнє конкурентне середовище, елементи якого проявляються в наявності комерційних таємниць, критеріїв та застережень економічної безпеки, обґрунтовано значення захисної функції економічного аналізу.

Велику роль в умовах, з одного боку, обмеженості ресурсів, з іншого – нормування рівня та динаміки оціночних показників державними та недержавними інститутами, а також власниками має регулятивна функція. Виконуючи завдання, передбачені цією функцією, суб’єкти аналізу забезпечують зростання рівня інвестиційної привабливості, конкуренто- та платоспроможності.

Посилення процесів глобалізації, інтеграції економік країн світу, збільшення числа ринкових структур, фінансових ринків забезпечується шляхом використання відповідної аналітичної інформації. Однак завдання, які вирішуються за допомогою аналітичної інформації, при цьому не завжди підпорядковуються вищеокресленим функціям, а належать до комунікативної функції[2, c. 23-24].

Пріоритетним напрямком розвитку економічного аналізу є забезпечення регулятивної, пошукової, захисної та комунікативної його функцій, що зумовлює вірогідні шляхи удосконалення та появи нових видів економічного аналізу і повинно враховуватись у теоретичних та методологічних дослідженнях з цього питання. У дисертації обґрунтовано висновок про те, що збільшення числа видів та напрямків економічного аналізу з точки зору ринкових відносин є закономірним процесом.

Економічний аналіз виконує численні та різноманітні і досить складні й відповідальні функції на підприємстві. Вони не обмежуються одним аналізом, а все більше набувають управлінських рис. Так, до функцій економічного аналізу сучасних великих компаній входять вивчення і забезпечення таких напрямів і складових діяльності:

— організаційно-правова структура компанії;

— організація стратегічного та оперативного плану;

— формування системи управління та контролю;

— техніко-економічні дослідження;

— контрольно-методична;

— інформаційно-аналітичне забезпечення керівництва та інших підрозділів компанії.

Організаційно-правова структура компанії має відповідати стратегічним цілям бізнесу, спрямовуватися на досягнення маркетингових цілей, бути простою, ефективною та спиратися на чітку концептуальну ідею (модель). Створення такої системи і покладається на аналітиків.

Організація стратегічного та оперативного планування. До завдань стратегічного планування належить вибір виду економічної діяльності та загального напряму розвитку компанії. Конкретніше аналітикам слід дати відповіді на запитання:

— який загальний вигляд матиме діяльність;

— яка номенклатура товарів буде панувати;

— яку ємність матимуть потенційні ринки збуту;

— що буде новим "ринковим хітом" через рік, два, п'ять?

Формування системи управління та контролю за функціонуванням фірми полягає у розробці та реалізації оптимальної моделі стратегічного управління компанії як єдиної системи та її адаптації до умов зовнішнього середовища шляхом корегування операцій підрозділів фірми без зайвого втручання в їх оперативні повноваження. При цьому аналітики вирішують такі складові проблеми:

— стратегічне планування;

— організаційні системи управління;

— техніко-економічні дослідження.

Техніко-економічні дослідження. Аналітична служба не відрізняється від інших підрозділів. У великих корпораціях її діяльність — це майже технологічна функція. Продукцією експертно-аналітичної служби є плани, концепції, оперативні зведення, аналітичні записки, бізнес-плани, проекти наказів, інструкцій і договорів тощо. Проте в компетенцію служби входить не тільки перелічені розробки, а й техніко-економічний аналіз з оцінкою стану функціонування компанії, її стратегічні програми. Цей аналіз потребує наявності математичних, інженерних, технологічних, юридичних та інших знань.

Контрольно-методична функція полягає у розробці і застосуванні простих ефективних методик вивчення і контролю фінансових, маркетингових, технологічних та інших функціональних служб і підрозділів.

Інформаційно-аналітичне забезпечення керівництва та інших підрозділів компанії. Налагодження системи ефективного оперативного інформування керівників про внутрішній і зовнішній стан компанії — найперше завдання керівника аналітичної служби. В обов'язки аналітиків входить вся інформаційно-аналітична робота фірми, яка полягає в аналізі загальних обставин навколо неї, а також у збиранні, обробці та реферуванні інформації і її передачі нагору. В результаті кожна фірма повинна виробити власну модель інформаційно-аналітичного забезпечення.

Поки що як аналітичний, так й інформаційний ресурс слабо використовується підприємцями. Це пояснюється недостатнім розвитком інформаційних технологій, нерозумінням їх важливості, а також відсутністю необхідних знань і навичок. Так, якщо 91 % менеджерів у Франції і 95 у США визнають інформацію визначальним фактором, що впливає на прийняття рішень, то Україні і в Росії таких у 3—3,5 разу менше.

Виконання цих функцій вимагає широкого спектра знань не тільки з економіки, планування, а й з бухгалтерського обліку, технології виробництва, маркетингу, менеджменту, стратегічного прогнозування тощо. Крім того, успішне здійснення аналітичних функцій потребує виходу за рамки власних аналі-тичних проблем і зводиться зрештою до макроекономічних питань — економічного зростання, попиту, пропозиції, стабільності.

Економічний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх. Він є основою наукового управління виробництвом та забезпечує його ефективність. Тобто, економічний аналіз є функцією управління, яка забезпечує наукове обґрунтування рішень.

Аналіз є не тільки засобом обґрунтування рішень, а й контролю за їх виконанням. Адже у ході визначення ефективності впровадження рішення спочатку контролюють дотримання всіх вихідних умов.

Особлива роль аналізу полягає у визначенні резервів підвищення ефективності виробництва. За його результатами розробляються шляхи більш економного використання ресурсів, попереджуються надлишкові витрати та інші недоліки в роботі підприємства. Це набуває надзвичайної актуальності в сьогоднішніх умовах, які відрізняються зростанням дефіциту сировини та її постійним подорожчанням. Аналіз слугує підвищенню ефективності виробництва.

Потреба в аналізі виникла через потребу прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Тобто, аналіз є функцією системи управління. Оскільки будь-які управлінські рішення на підприємствах приймаються за результатами і задля продовження господарської діяльності, то об’єктом аналізу є саме господарська діяльність підприємства [7, c. 32].

Накопичені за допомогою економічного аналізу знання про закономірності розвитку об'єкта дослідження сприяють підвищенню ефективності виробництва, поповнюють систему знань науки управління. Врешті-решт, які б задачі не ставилися перед економічним аналізом, він служить насамперед цілям управління як засіб прийняття рішень [9, c. 129].

Дійсно, якщо ґрунтовно проаналізувати функції управління, то можна зробити такий висновок: кожний управлінський акт складається із аналітичної і конструктивної частин. Аналітична частина обґрунтовує рішення, а конструктивна — це власна дія як результат рішення.

Процес прийняття рішення показує на значну роль економічного аналізу в його обґрунтованості, особливо на етапі оцінки і аналізу варіантів, який дозволяє відібрати найкращий варіант для подальшого порівняння результатів з поставленою задачею (метою). При цьому задачею аналізу є правильне обґрунтування мети і системи обмежень для кожного варіанта управлінських рішень, відбір оптимального варіанта.

Але роль економічного аналізу цим не обмежується. Економічний аналіз важливий на будь-якому етапі процесу управлінських рішень. Варто підкреслити, що інформація необхідна на всіх стадіях розробки, реалізації і виконання рішень, оскільки вона притаманна будь-якому етапу управлінського процесу і насамперед вона потрібна на стадії кінцевого регулювання.

Багатогранність економічних явищ (процесів), особливо в сучасних умовах, висуває нові вимоги до економічного аналізу. В ринкових умовах економічний аналіз повинен бути орієнтований не на пояснення фактичного стану підприємства за даними періодичної звітності, а служити джерелом обґрунтування управлінських рішень.

Водночас аналітик не повинен обмежуватися складанням аналітичних записок і звітів, а проводити повсякденну, кропітку і оперативну роботу над проектами управлінських рішень.

Слід пам'ятати, що в умовах ринку додаються нові вимоги щодо рівня обґрунтованості рішень, ігнорування яких може призвести до сумних наслідків, наприклад, до банкрутства, від якого не застраховане жодне підприємство [9, c. 129-130].

Висновки

Одним із напрямків розкриття предмета економічного аналізу є характеристика його видів. Залежно від цільової направленості, підходів, мотивації та існуючих обмежень, суб’єкт економічного аналізу обирає один або декілька його видів, які, доповнюючи один одного, дозволяють забезпечити очікувані обсяг та якість аналітичної інформації щодо предмета аналізу. У дисертаційній роботі запропоновано групувати економічний аналіз за класифікаційними ознаками: періодичністю проведення; просторовою формою; документальним оформленням; обсягом; організаційною формою; методикою дослідження; ступенем визначеності; суб’єктами; характером проведення і охоплення питань; призначенням результатів; доступом до результатів аналізу.

Кожний вид аналізу несе функціональне навантаження відповідно до визначених завдань, оскільки функції є проявом властивостей об’єктів у відповідній системі відносин. Для виконання кожної з функцій економічного аналізу використовується різна, відповідно до поставлених завдань, аналітична інформація. Типологія економічного аналізу з урахуванням його функцій дозволила встановити, що переважаючою функціональною характеристикою у розрізі існуючих видів економічного аналізу є оцінювальна. Враховуючи факт, що діагностика стану та динаміки об’єктів аналізу шляхом встановлення причин, чинників і винуватців відхилень в часі здійснюється після аналітичної оцінки економічних явищ, процесів, виділено оцінювально-діагностичну функцію економічного аналізу. Відповідно до обраних стратегій та практики господарюючого суб’єкта завдання пошукового аналізу знаходяться в площині визначення критеріїв та необхідного рівня показників, яких слід досягнути, а також можливостей і напрямків їх реалізації.

Список використаної літератури

  1. Багров В. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ В. П. Багров, І. В. Багрова; Дніпропетровська державна фінансова академія. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 156 с.
  2. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник/ Т. Д. Костен-ко, Є. О. Підгора, В. С. Рижиков та ін.; М-во освіти і науки України, ДДМА. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 398 с.
  3. Кіндрацька Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник/ Галина Кіндрацька, Микола Білик, Анатолій Загородній,; Ред. А. Г. Загородній. — Львів: Магнолія плюс, 2006. — 426 с.
  4. Кожанова Є. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Євгенія Кожанова, Ірина Отенко,; М-во освіти і науки України, Харківський нац. екон. ун-т. — 2-е вид., допрац. і доп.. — Харків: ВД "ІНЖЕК", 2005. — 340 с.
  5. Нестеренко Ж. К. Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчаль-ний посібник/ Ж. К. Нестеренко, А. В. Череп; М-во освіти і науки України, ЗНТУ. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 122 с.
  6. Савицька Г. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навчальний посібник/ Глафіра Савицька,. — К.: Знання, 2004. – 653 с.
  7. Тарасенко Н. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Ніна Тарасенко,. — 4-те вид. стереотип.. — Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 341с.
  8. Череп А. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Алла Череп,; М-во освіти і науки України , ЗНТУ. — К.: Кондор, 2005. — 159 с.
  9. Ковальчук Т. М. Економічний аналіз у системі антикризового управління // Економіка АПК. — 2010. — № 5.- С.128-134.
  10. Мних Є. Сучасний економічний аналіз: питання методології та організації // Бухгалтерський облік і аудит. — 2009. — № 1. — С. 55-61