Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Загальна характеристика парної та моногамної сім’ї

Витоки парної та моногамної сім’ї починаються з сім’ї пуналуа. Після виникнення сім’ї пуналуа шлюбне коло починає дедалі все більше звужуватися і це привело до того, що з нього почали вилучатися не лише рідні брати і сестри, але і двоюрідні, а потім і троюрідні. Ось чому в умовах родового устрою сім’я пуналуа змінюється парною сім’єю (3-я форма). Залишається одна, поки ще неміцно з’єднана шлюбна пара — та молекула, з розпадом якої припиняється шлюб взагалі. Заслугу в утворенні такого шлюбу Енгельс приписує жінці, яка в силу свого біологічного розвитку — більшої прив’язаності до певної особи (що менше буває у чоловіків) — намагалася жити з одним чоловіком.

Парна сім’я витиснула групові подружжя, що поволі зникали через заборону одружуватися з кровними родичами. Коли з’явилася парна сім’я, виникає умикання і купівля жінок. Це зовнішня ознака радикального перевороту, що стався в глибинах групового шлюбу. Здебільшого кілька парних сімей живуть в одному будинку, ведуть спільне комунальне господарство, причому керують у господарстві не чоловіки, а жінки, бо під час одруження чоловіки переселяються до жінок, а не навпаки.

Парна сім’я в умовах родового устрою була нестійка, шлюб можна було легко розірвати, бо він був заснований на особистих почуттях. Діти залишались у матері. На цьому ступені розвитку ще панує «материнське право» — дитина дістає від матері ім’я свого родового союзу. Господарство належало не парній сім’ї, а роду, і це була подружня ячейка, а не господарська. Цю парну сім’ю не можна змішувати з моногамією (одношлюбність), бо для того, щоб парна сім’я розвинулась в тривку моногамну сім’ю, потрібні були інші причини, крім тих, що діяли, а саме — необхідна була дія суспільних рушійних сил.

Приручення домашніх тварин та розведення стад створили нечувані до того джерела багатства і породили нові суспільні відносини. Але кому належали ці багатства — лишок продуктів? Спочатку вони, безперечно, належали родові.

Збільшення виробництва в усіх галузях: у скотарстві, землеробстві, домашньому ремеслі — призвели до того, що людина змогла виробляти більшу кількість продуктів, ніж це було необхідно для її існування, а коли з’явився лишок, то його треба було привласнити, і його почала привласнювати парна сім’я. Внаслідок цього парна сім’я зазнає корінних змін. Весь лишок став належати в сім’ї чоловікові, бо він його створював. Парна сім’я перестає бути шлюбною ячейкою, а стає господарською ячейкою. Вона займає незалежне положення і цим самим протиставляє себе родові.

У зв’язку з нагромадженням багатства, що дало чоловікові перевагу над жінкою, чоловік прагнув використати своє панівне становище й змінити порядок спадкування на користь своїх дітей, а не на користь нащадків жіночого коліна, як це було раніше. Але поки родовід йшов від матері, такої зміни не можна було запровадити. Отже, треба змінити старий порядок і, врешті, він був змінений на користь батьківської системи родоводу й спадкування.

Ця найбільша з революцій, що їх зазнало людство, не могла статися на підставі якоїсь постанови в певний момент історичного періоду, про те, що всі майбутні діти переходять у рід їхніх батьків. Це був довгий процес, в якому родовід материнського коліна змінювався на родовід від батьків в силу того, як батьківська влада під впливом нових економічних причин переважає в сім’ї. Матріархальна парна сім’я поступається місцем перед сім’єю патріархальною, що виростає з її глибин.

Ф.Енгельс писав у своїй роботі: «Повалення материнського права було всесвітньою історичною поразкою жіночої статі. Чоловік захопив і в домі кермо влади, а жінка втратила своє почесне становище, була перетворена на слугу, на раба його похоті, на просте знаряддя дітородіння».’

Патріархальна сім’я є проміжною ланкою між парним подружжям і моногамією.

Після господарського розпаду патріархальної сім’ї її заступила сім’я моногамна (одношлюбна). Вона ґрунтується на пануванні чоловіка з певно вираженою метою — народження дітей. Походження цих дітей від батька не підлягає сумніву. А це потрібно для того, щоб діти, як прямі спадкоємці, вступали у володіння майном батька. Моногамна сім’я вирізняється від парного шлюбу міцними подружніми зв’язками, які вже не можна розірвати за бажанням сторін. Тепер уже, як правило, тільки чоловік може розірвати шлюб і прогнати свою дружину. Тільки він має право подружньої зради. Існування рабства поряд з моногамією, присутність молодих красивих рабинь, що перебувають в повному розпорядженні чоловіка, надало моногамії з самого початку специфічного характеру, зробивши її моногамією тільки для жінок, а не для чоловіків.