Освіта та самоосвіта

Все для студентов и самообразования

Сучасна концепція управління якістю проекту

Вступ

1. Загальне поняття управління якістю проекту

2. Планування якості

3. Забезпечення якості

4. Контроль якості проекту

5. Міжнародний досвід забезпечення якості медичної допомоги: перспективи в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності, успіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежать від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств.

Якість — поняття дуже різноманітне, забезпечення його потребує об'єднання творчого потенціалу і практичного досвіду багатьох спеціалістів. Проблема підвищення якості може бути вирішена тільки при загальних зусиллях держави, місцевих органів управління, керівників та членів трудових колективів підприємств.

Проблема якості актуальна абсолютно для всіх товарів і послуг. Особливо гостро це відчувається при переході до умов ринкової економіки. До роботи в умовах жорсткої конкуренції українським підприємцям треба бути готовими вже сьогодні. Підприємства будь-якої форми власності, які не звертають увагу на питання підвищення якості, вірогідніше за все будуть розорятися, їм не допоможе ніяка протекціоністська політика держави.

Труднощі української економіки обумовлюються не тільки зниженням обсягів виробництва, взаємними неплатежами, але і якісними характеристиками продукції. Технологія вітчизняного виробництва, технічний рівень виробничого обладнання, як правило, значно нижче ніж в індустріальне розвинутих країнах. Але, навіть якщо достатньо оперативно провести модернізацію виробництва, розробити нові технології, виправдати ці витрати на інвестиції можливо буде тільки за рахунок випуску конкурентноспроможної продукції або послуг, які б користувалися попитом у споживачів.

Тема:«Сучасна концепція управління якістю проекту».

1. Загальне поняття управління якістю проекту

Якість — це філософська категорія. Вважається, що вона вперше була піддана аналізу Аристотелем ще в ІІІ в. до н.е. Існує, наприклад, філософське визначення якості, яке було дане Регелем (XIX в.): "Якість є в першу чергу тотожна з буттям певність, так що щось перестає бути тим, що воно є, коли воно утрачає свою якість". Є аналогічні сучасні філософські визначення. Відзначимо, що категорія якості відбиває важливу сторону об'єктивної дійсності об'єкту -певність. Якість об'єкту, як правило, не зводиться до окремих його властивостей, а пов'язано з об'єктом, як цілим, охоплюючи його цілком і невіддільно від нього; тому поняття якості зв'язується з буттям предмета [5, c. 10].

У людській практиці в зв'язку з безкінечною розмаїтістю явищ і об'єктів навколишньої дійсності повсякденні поняття якості неповні, різноманітні, неточні, але в кожному випадку вони відповідають конкретним потребам спілкування.

У 1986 році Міжнародною організацією з стандартизації ІSО були сформульовані терміни з якості для всіх галузей бізнесу і промисловості. У 1994 році термінологія була уточнена. Стандартизовано таке визначення якості: якість — сукупність характеристик об'єкту, що ставляться до його спроможності задовольняти встановлені і очікувані потреби [5, с. 11].

При уточненні терміна "якість" у 1994 році з його визначень у попередні роки був виключений термін "властивості". Якщо розташувати терміни за спільністю понять про якість, то одержимо ряд: „характеристики” – „властивості” – „якість”.

Управління — поширений, але не стандартний, в загальному вигляді, термін. Під управлінням в широкому розумінні визначається загальна функція організованих систем (біологічних, технічних, соціальних), яка забезпечує збереження їх структури, підтримання режиму діяльності, реалізацію їх програм та цілей [5, с. 11].

Під управлінням необхідно розуміти: процес цілеспрямованої діяльності з досягнення поставленої мети.

Управління якістю проекту включає "всі роботи, що стосуються загальної функції управління, визначають політику у сфері якості, завдання та відповідальність і реалізовують їх такими засобами, як планування якості, контроль її та удосконалення в рамках системи забезпечення якості".

Управління якістю проекту має адресуватися до управління як проектом, так і продуктом проекту. Недотримання вимог якості в будь-якій з цих сфер може мати серйозні негативні наслідки для зацікавлених осіб проекту. Наприклад:

— Задоволення вимог споживача шляхом збільшення роботи команди проекту може призвести до негативних наслідків через втому членів команди.

— Задоволення цілей календарного плану проекту шляхом скорочення планових Інспекцій якості може призвести до негативних наслідків через невиявлення браку [3, с. 25].

Якість — це "сукупність властивостей об'єкта, які стосуються його здатності задовольняти проголошені та неочікувані вимоги" []. Найважливішим аспектом управління якістю проекту є необхідність перетворення на стадії управління проекту неочікуваних вимог на проголошені [3, с. 26].

Команда менеджерів проекту повинна чітко розмежовувати поняття "якість" і "сорт". Сорт — це "категорія, або ранг, що призначається об'єктам, які мають одне й те саме функціональне використання, але різні вимоги до якості" [6, с. 97]. Низька якість завжди є проблемою, а низький сорт може і не бути нею. Наприклад, продукт — програмне забезпечення може бути високої якості (немає явних похибок, ретельно підготовлене керівництво для користувача) і низького сорту (обмежена кількість властивостей) або воно може бути низької якості (багато похибок, погано впорядкована призначена для користувача документація) і високого сорту (велика кількість властивостей). Визначення і забезпечення необхідних рівнів якості та сорту є обов'язком менеджера проекту і команди управління проектом.

Команда менеджерів проекту повинна також розуміти, що сучасне управління якістю має відповідати сучасному управлінню проектом, і пам'ятати про можливість:

— задоволення споживача — розуміння потреб, управління ними і вплив на них у такий спосіб, щоб очікування споживача були повністю задоволені або навіть перевищені. Це вимагає поєднання відповідності специфікаціям (у проект необхідно ввести те, що інформуватиме про майбутні створення) і зручності використання продукту (продукт або послуга має задовольняти реальні потреби);

— запобігання зайвій інспекції — витрати на запобігання похибкам завжди менші, ніж витрати на їх виправлення;

— відповідальності служб менеджменту — успішне виконання проекту вимагає участі всіх членів команди, але відповідальність за виконання несе служба менеджменту, яка надає для успіху необхідні ресурси;

— процесів всередині фаз — цикл (що повторюється) плану планувати-робити-перевіряти-реалізовувати, описаний Демінгом та іншими, дуже схожий на поєднання фаз і процесів [6, с. 98].

Крім того, ініціативи організації, що виконує проект, з удосконалення якості (наприклад, ТQМ, безперервне удосконалення тощо) можуть поліпшити якість управління проектом і якість продукту проекту.

Проте, існує важлива ознака, яку має чітко усвідомлювати команда менеджерів проекту — тимчасовість природи проекту, а це означає, що Інвестиції на поліпшення якості продукту, особливо на запобігання дефектам і зайвій оцінці, мають бути відшкодовані виконавчою організацією, оскільки проект може не дожити до "збирання своїх плодів" [6, с. 99].

2. Планування якості

Планування якості включає визначення того, які стандарти якості застосовні до даного проекту і як домогтися відповідності їм.

Методи планування якості, що обговорюються тут, найчастіше використовуються в проектах. Існує ще багато Інших методів, які можуть бути корисними в певних проектах або в деяких прикладних сферах.

Команда проекту повинна також знати один з фундаментальних принципів сучасного управління якістю — якість планується, а не перевіряється.

Вхідні дані для планування якості

1. Політика у сфері якості. Політика у сфері якості — це "загальні цілі й напрями організації з акцентом на якість, формально виражені менеджментом верхнього рівня" [5, с. 47]. Політика у сфері якості виконавчої організації часто може пристосовуватися для використання у проекті. Проте, якщо в організації, що виконує проект, відсутня офіційна політика у сфері якості або до проекту залучено багато виконавчих організацій (як у спільному підприємстві), то команді управління проектом необхідно негайно розробити політику у сфері якості для даного проекту.

Незалежно від джерела політики у сфері якості, команда менеджерів проекту відповідає за те, що зацікавлені особи проекту повністю ознайомлені з нею.

2. Описання змісту проекту. Описання змісту проекту є основним параметром при плануванні якості, оскільки в ньому задокументовані головні результати проекту та цілі — необхідна інформація для визначення основних вимог зацікавленої особи.

3. Описання продукту. Хоч елементи описання продукту можуть бути включені в описання змісту проекту, описання продукту часто містить подробиці технічних результатів та інші важливі деталі, які можуть впливати на планування якості.

4. Стандарти та норми. Міжнародна організація із стандартизації розрізняє стандарти й норми так: стандарт – це документ загального та багаторазового використання, затверджений відповідною організацією, в якому зведені правила, керівництва чи характеристики для продуктів, процесів або послуг і який не є обов’язковим для дотримання [5, с. 49].

Норма – це документ, який лежить в основі необхідних властивостей продукту, процесу чи послуги, включаючи застосовувані адміністративні процедури, причому цей документ є обов’язковим для дотримання [5, с. 50].

Стандарти часто починають діяти як керівництво, де описаний найкращій підхід, а пізніше, після їх прийняття, вони практично стають нормами.

Слід відмітити, що сучасна концепція TQM (Total Quality Menegment) передбачає перехід від встановлення норм до управління цілями, це дозволяє спрямувати енергію людей на досягнення реальних інтересів компанії та зниження витрат. Більшість успішних компаній світу використовують механізм цілей для управління якістю.

5. Результати інших процесів планування. Для описання змісту проекту та продукту результати процесів в інших галузях використання знань з проектного менеджменту повинні розглядатися як частина планування проекту. Наприклад. планування закупівель може визначати вимоги підрядчика з якості, що мають бути відображені в загальному плані управління якістю.

Методи та засоби для планування якості:

1. Аналіз прибутків/витрат. Включає оцінку матеріальних і нематеріальних витрат і прибутків по різних варіантах проекту, а потім використовує такі фінансові показники, як повернення інвестицій або період відшкодування для оцінки відносної вигоди певних альтнрнатив. Первинний прибуток від дотримання вимог якості полягає у тому, що в майбутньому знадобиться менше переробок, а це означає більш високу продуктивність, нижчі витрати, повніше задоволення зацікавлених осіб. В основному вартість дотримання вимог якості — це витрати, зв'язані з роботами з управління якістю в проекті. Аксіомою є те, що в результаті правильного управління якістю прибутки перевищать витрати.

2. Порівняння із зразком. Порівняння із зразком включає процес порівняння дійсних або спланованих результатів з результатами інших проектів для генерації ідей щодо поліпшення та для забезпечення стандарту, за яким контролюється виконання.

3. Графік потоків. Графік потоків — це будь-які діаграми, графіки та карти, які відображають зв'язок між різними елементами системи якості. Методи задання графіка потоків, що найчастіше використовуються в управлінні якістю, включають:

— ІІричинно-наслідкові діаграми, або діаграми Ішикави, або діаграми "риб'ячих кісток", що показують, як різні причини та підпричини зв'язані з виникненням потенціальних проблем або наслідків.

— Діаграми Парето – це гістограма впорядкована за частотою виникнення певних факторів по кожному результату, вона дозволяє сконцентрувати увагу на небагатьох важливих факторах . Упорядкування по рангу використовується для здійснення коригуючих дій — команда проекту повинна здійснювати дії, спрямовані на фіксацію насамперед тих проблем, які спричиняють найбільшу кількість дефектів — діаграми Парето концептуально співвідносяться із законом Парето, який свідчить, що відносно мала кількість випадковостей спричинює значну кількість проблем або дефектів [5, с. 51-52].

Завдання графіків потоків допоможе команді проекту передбачити, які проблеми з якості і де можуть виникнути, і в такий спосіб сприятиме розробці підходів для вирішення дозволу останніх.

4. Постановка експериментів. Постановка експериментів — це аналітичний метод, який допомагає визначити, які змінні чинять найбільший вплив на загальний результат. Цей метод найчастіше застосовується для продукту проекту (наприклад, конструктори автомобіля можуть захотіти визначити, яке поєднання його властивостей даватиме найбільш бажані функціональні характеристики по реальній ціні).

Цей метод може також застосовуватися для таких результатів управління проектом, як зміни вартостей і календарного плану. Наприклад, сплачувати головним інженерам дещо більше, аніж простим, але в той самий час можна чекати, що перші витратять менше часу на виконання певної роботи. Розробка такого "експерименту" (обчислення проектних вартостей і тривалості для різних інженерів) допоможе знайти оптимальне рішення серед відносно обмеженого числа випадків.

Результати планування якості

1. План управління якістю – це документ, у якому регламентовано конкретні заходи у сфері якості, ресурси і послідовність щодо конкретної продукції, проекту чи контракту. План управління якістю повинен описувати те, як команда менеджерів проекту здійснюватиме свою політику у сфері якості. За термінологією IS0 9000, в такому плані має бути описана система якості проекту: "організаційна структура, відповідальні, процедури, процеси та ресурси, необхідні для здійснення управління якістю"[].

План управління якістю надає вихідні дані для загального плану проекту і повинен сприяти контролю якості, гарантії якості та поліпшенню якості проекту.

2. Настанова з якості – це документ, в якому викладено політику у сфері якості і описано систему якості організації. Настанова з якості може охоплювати всю діяльність організації чи тільки її частину. Вона здебільшого місить чи посилається на:

— політику у сфері якості;

— обов’язки, відповідальність, повноваження та взаємовідносини персоналу, який керує, виконує, перевіряє чи аналізує роботу, що впливає на якість;

— методики системи якості та інструкції.

3. Система якості – це сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для управління якістю. Вона призначена для задоволення внутрішніх потреб організації [5, с. 54].

Як в повсякденному житті, так і в умовах підприємства, управління є круговим циклом: планування – здійснення – контроль – управляючий вплив (рис. 2.1.).

Управління на підприємстві є одним із ланцюгів описаного циклу. Інакше кажучи, це круговий цикл, котрим займається група попереднього контролю і аналізу конструкцій виробів, і є основою в управлінні якістю (рис. 2.2).

Функція планування — передбачає проектування, змістом якого є використання керівництвом стратегії і тактики при аналізі і врахуванні результатів, коефіцієнту ефективності капітальних затрат, технічного рівня свого підприємства, ефективності контролю, прогнозованої собівартості, очікуваного обсягу реалізації і т.д. і передбачає визначення рівня якості виробів.

Якість конструкції, конкретно втілена в цифрові значення встановлених нормативів зовнішнього вигляду, способів експлуатації, довговічності, безпеки, взаємозамінності і т. д., втілюється у форму креслень технічних умов, іншої технічної документації, щоб ними можна було користуватися на місці виробництва виробів.

Функція здійснення — це втілення запропонованої якості конструкції в готову продукцію. Вона передбачає проектування технологічних процесів, визначення виду використання обладнання, машин, інструменту, а також методів роботи і контролю. Функцією здійснення передбачається навчання і тренування виконанню робіт. Все це в комплексі має мету — зберегти ступінь відповідності продукції технічним вимогам, або, якщо можливо, покращити ці показники [5, с. 57].

Функція контролю використовується як на стадії виготовлення продукції, так і шляхом виявлення "істотних переваг" виробу після появи товару на ринку. Іншими словами, придатність товару підтверджується шляхом збуту.

Функція управлінського впливу — має на увазі заходи із реалізації продукції і використання способів продажу товару, передбачених планом проведення заходів з технічного обслуговування (сервісу) у випадку, коли реалізований товар не відповідає вимогам якості. Крім того, вона включає збір інформації про якість реалізованого на ринку товару, виявлення можливостей покращання якості, вивчення думки споживача про якість товару для внесення необхідних змін у процесі виготовлення. Будь-яка інформація про якість реалізованого товару має важливе значення при наступному його проектуванні [5, с. 58].

3. Забезпечення якості

Забезпечення якості — це постійний процес оцінки загального виконання по проекту з метою підтвердження того, що проект задовольняє відповідні цілі та стандарти якості.

Роботи із забезпечення якості часто виконуються департаментом із забезпечення якості або організаційною одиницею зі схожою назвою, але це не є обов'язковим.

Вхідні дані для забезпечення якості:

1. План управління якістю.

2. Результати контролю показників якості. Подаються у вигляді записів з тестування та контролю показників якості у форматі, прийнятному для порівняння й аналізу.

Методи та засоби для забезпечення якості:

Існує чотири способи перевірки проектів на відповідність якості:

1. Аналіз проекту – це офіційне, документоване і систематичне оцінювання проекту, яке виконується персоналом, не пов’язаним безпосередньо з його розробленням. Аналіз проекту може здійснюватись у формі консультацій чи надання допомоги відділу, що займається проектуванням або у вигляді офіційної оцінки проекту для з’ясування відповідності проекту всім вимогам замовника.

2. Оцінювання зразка- це це офіційна процедура оцінки різних аспектів продукту, включаючи випробування в робочих умовах у реальній обстановці, на відповідність вимогам замовника та технічним завданням.

3. Альтернативний розрахунок – може полягати або у повному перерахунку, або у скорочених перерахунках, які стосуються критичних компонентів чи систем. Метою є перевірка правильності даних, що визначені у проекті. Він може служити для додаткової перевірки проекту, особливо у випадках, коли повнемасштабне випробування характеристик виробу потребує значного часу або великих витрат.

4. Порівняння з проектом одного з перевірених на практиці виробів,або з проектами інших виробів, які існують на ринку [1, с. 177].

Результати процесу забезпечення якості:

1. Поліпшення якості. Поліпшення якості включає дії з підвищення ефективності проекту для надання додаткових переваг зацікавленим особам проекту. У більшості випадків реалізація процесу поліпшення якості вимагатиме підготовки запитів на зміну або здійснення дій з коригування й управлятиметься відповідно до процедур контролю за змінами.

4. Контроль якості проекту

Контроль якості включає відстежування певних результатів по проекту для встановлення тою, чи відповідають вони певним стандартам якості, і для визначення шляхів усунення причин незадовільного виконання. Він повинен здійснюватися по всьому проекту.

Результати по проекту включають результати як по продукту (такі як компоненти), так і по менеджменту (такі як показники виконання по вартості за календарним планом). Контроль якості часто виконується департаментом з контролю за якістю або організаційною одиницею зі схожою назвою, але це не е обов'язковим.

Команда управління проектом повинна мати практичні знання в галузі статистичного контролю якості, особливо в моделюванні та ймовірності, для полегшення оцінки результатів контролю якості. Серед інших результатів члени команди повинні звернути особливу увагу на відмінність між:

— запобіганням (усуненням похибок з процесу) та інспекцією (усуненням похибок для споживача);

— моделюванням атрибутів (задовольняє результат чи ні) і моделюванням змінних (результат оцінюється за безперервною шкалою, яка вимірює ступінь відповідності);

— спеціальними (незвичайні події) та раптовими (відхилення від нормального процесу) випадками;

— допущенням (результат прийнятний, якщо він перебуває в діапазоні, заданому допущенням) і межами контролю (процес вважається під контролем, якщо його результати знаходяться в межах останнього) [1, с. 181].

Вхідні дані для контролю якості:

1. Результати роботи — це інформація про те, які роботи завершені, а які ні, в якому ступені додержані стандарти якості, наскількі перевищені, або заощаджені витрати по проекту і т.ін. Результати роботи включають результати як процесу, так і продукту.

2. План управління якістю.

Методи та засоби контролю якості:

1. Інспекція. Інспекція включає такі дії, як вимірювання, перевірка, тестування, що застосовуються для визначення, чи задовольняють результати вимоги. Інспекція може здійснюватися на будь-якому рівні (наприклад, можуть бути проінспектовані результати всієї роботи або інспекції може піддатися кінцевий продукт проекту).

Інспекції ще називають перевірками, перевірками продукту, аудитами; в деяких прикладних сферах ці терміни можуть мати більш широке і дещо вужче застосування.

2. Графіки контролю. Графіки контролю — це графічне зображення результатів процесу у часі. Вони використовуються для визначення того, чи перебуває процес "під контролем" (наприклад, чи є відмінність у результатах, спричинених випадковими відхиленнями, або чи є непередбачені події, які мають бути ідентифіковані та скориговані?). Якщо процес контролюється, він не повинен змінюватися. Процес може змінюватися для того, щоб реалізувати удосконалення, але він не повинен змінюватися, коли перебуває під контролем. Графіки контролю можуть використовуватися для відстежування вихідних змінних будь-якого типу. Хоч графіки контролю найчастіше використовуються для відстежування дій, що повторюються (наприклад, відстежування виготовлення деталей на виробництві), але вони можуть також використовуватися для моніторингу вартісних і планових відхилень, обсягу і частоти змін змісту, похибок у проектній документації або в інших процесах проекту, для того щоб визначити, чи перебуває під контролем управління проектом [1, с. 183].

3. Діаграми Парето.

4. Статистичне моделювання. Статистичне моделювання включає добір частини вибірки для інспекції (наприклад, вибір десяти інженерних креслень із 75). Відповідне моделювання може скорочувати витрати на контроль якості. Існує велика кількість літератури із статистичного моделювання; в деяких галузях застосування необхідно, щоб команда менеджерів проекту була обізнана з різними технологіями моделювання.

5. Графіки потоків. Графіки потоків використовуються при контролюванні якості як допомога в аналізі виникаючих проблем.

6 Аналіз тенденцій. Аналіз тенденцій включає використання математичних технологій для прогнозування майбутніх результатів, заснований на даних, отриманих раніше. Аналіз тенденцій часто використовується для відстежування:

— Технічних показників виконання — скільки похибок або дефектів було визначено і скільки з них залишилося невиправними.

— Вартісних і планових показників виконання — скільки робіт за період було завершено із значними відхиленнями.

Результати контролю якості:

1. Поліпшення якості.

2. Прийняття рішень. Елементи, піддані інспекції, мають бути або прийняті, або відхилені. Останні можуть зажадати переробки.

3. Переробка. Переробка — це дія, що застосовується для приведення дефектного або невідповідаючого стандартам елемента у відповідність з вимогами чи описами. Переробка, особливо непередбачена, часто є причиною перевитрат по проекту в більшості прикладних сфер. Команда проекту має докласти всіляких зусиль, щоб мінімізувати процеси переробки.

4. Контрольний перелік. Контрольний перелік у заповненому вигляді повинен стати частиною проектних записів.

5. Зміни процесу. Зміни процесу включають негайні коригуючі або запобіжні дії як результат контролю якості. У деяких випадках необхідно, щоб процес змін справлявся б відповідно до процедур загального контролю за змінами [1, с. 185].

5. Міжнародний досвід забезпечення якості медичної допомоги: перспективи в Україні

В 1997 р. Комітет з охорони здоров’я Ради Європи рекомендував Урядам країн-членів ЄС «за необхідності вести політику та створювати структури, які б підтримували розвиток та запровадження систем покращання якості, наприклад, систем постійного гарантування та покращання якості охорони здоров’я на всіх рівнях»[9].

Якість – поняття багатокомпонентне, яке включає сукупність принципів, що характеризують ефективність, економічність, адекватність, своєчасність, доступність, достатність процесів охорони здоров’я населення.

Поняття якості є філософською категорією, сутністю якої є задоволення потреб людини щодо збереження та поліпшення її здоров’я.

Головна передумова поліпшення якості: «Хочеш отримати інший результат, – зміни систему».

— Більша частка проблем якості пов'язана не з невдачами окремих співробітників, а обумовлена недоліками системи охорони здоров'я.

— Зусилля щодо удосконалення системи повинні бути спрямовані не на потреби медичних закладів а, перш за все, на потреби пацієнтів[9].

Концепції якості медичної допомоги

Концепція безперервного удосконалення якостів основу концепції безперервного підвищення якості (БПЯ) — Organization wide quality improvement (OQI) — покладено цілий ряд ключових ідей, що запозичені із соціальної психології (мотивація, групова робота), психології (теорія поведінки), управління (розробка організаційних структур), статистики (контроль відхилені.) і теорії систем. Таке різноманіття концепцій — як кількісних, так і якісних — є однією з найсильніших сторін безперервного підвищення якості [9].

Концепція «оптимальної якості».Якість має свою вартість і вона має співвідноситись із економічними можливостями суспільства.

Концепція «логічної якості». У сфері охорони здоров'я спостерігається цілком зрозуміла тенденція до зниження логічної якості, тобто до надлишку інформації.

Компоненти якості:

— Якість структури

— Якість процесів

— Якість результатів (Донабедіан,1980)

Запропонований Дж. Демінгом (1994) метод вибіркового статистичного контролю опирався на системний підхід до якості, що відомий як “Цикл Демінга, або PDCA (Plan, Do, Check, Action) – ПВПД (План. Виконання. Перевірка. Дія)[9].

Медичним працівникам така модель навчання і накопичення знань знайома, бо вони постійно застосовують її при роботі з пацієнтами. Встановлення попереднього діагнозу (теорія), призначення пробного лікування (дія), очікуваний конкретний результат за визначений період часу (прогноз), оцінка результату за певний період (вимір). Якщо реальний ефект лікування наближається до бажаного, у клініциста з'являється впевненість в тому, що він вірно визначив діагноз і призначене лікування ефективне[9].

Визнаним міжнародним фактом є те, що система управління якістю (СУЯ) є основним інструментом для моніторингу та підвищення якості надання медичних послуг. Система управління якістю визначає обов’язки і створює структуру та системи для їх забезпечення. Загалом все, що стосуються надання послуг, має підлягати стандартам якості.

Сучасні європейські погляди на принципи забезпечення якості.

1. Центральна роль пацієнта — надання допомоги персональної для кожного пацієнта та його індивідуальних потреб, переваг та цінностей, а також забезпечення того, щоб цінності пацієнта спрямовували всі клінічні рішення.

2. Безпека — убезпечення пацієнтів від травм протягом надання послуг, які ставлять собі за мету допомогу.

3. Ефективність — забезпечення послуг, що базуються на наукових знаннях.

4. Раціональність — уникання зайвих витрат, включно з витратами оснащення, ресурсів, ідей та енергії.

5. Справедливість — забезпечення допомоги, яка не відрізняється по якості за такими особистими характеристиками як вік, етнічна приналежність, географічне положення чи соціально-економічне становище.

6. Вчасність — скорочення черг, а іноді й небезпечних затримок для тих, хто послуги отримує і тих, хто їх надає[9].

Висновки

Управління якістю проекту включає "всі роботи, що стосуються загальної функції управління, визначають політику у сфері якості, завдання та відповідальність і реалізовують їх такими засобами, як планування якості, контроль її та удосконалення в рамках системи забезпечення якості".

Управління якістю проекту має адресуватися до управління як проектом, так і продуктом проекту. Недотримання вимог якості в будь-якій з цих сфер може мати серйозні негативні наслідки для зацікавлених осіб проекту.

Планування якості включає визначення того, які стандарти якості застосовні до даного проекту і як домогтися відповідності їм.

Забезпечення якості — це постійний процес оцінки загального виконання по проекту з метою підтвердження того, що проект задовольняє відповідні цілі та стандарти якості.

Роботи із забезпечення якості часто виконуються департаментом із забезпечення якості або організаційною одиницею зі схожою назвою, але це не є обов'язковим.

Вхідні дані для забезпечення якості:

1. План управління якістю.

2. Результати контролю показників якості. Подаються у вигляді записів з тестування та контролю показників якості у форматі, прийнятному для порівняння й аналізу.

Контроль якості включає відстежування певних результатів по проекту для встановлення тою, чи відповідають вони певним стандартам якості, і для визначення шляхів усунення причин незадовільного виконання. Він повинен здійснюватися по всьому проекту.

Список використаних джерел

  1. Бичківський Р. В. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник. — Львів; К.: Вид-во Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2004. — 559 с.
  2. Леонов И. Г. Управление качеством продукции. — М.: Изд-во стандартов, 1990. — 223, с.
  3. Мороз О. В. Організаційно-економічні фактори управління якістю на підприємствах: Монографія. — Вінниця: Універсум, 2005. — 137 с.
  4. Петренко В. А. Управління якістю і сертифікація: Навчальний посібник . -Кіровоград: КНТУ, 2005. — 289 с.
  5. Петренко В. А. Управління якістю на підприємстві: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів технічних і економічних спеціальностей. — Кіровоград: КДТУ, 2002. — 261 с.
  6. Саранча Г. А. Метрологія, стандартизація, відповідність, акредитація та управління якістю: Підручник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. -668 с.
  7. Стандартизация и управление качеством продукции: Учебник для студ. вузов. — М.: ЮНИТИ, 2000. -486, с.
  8. Шаповал М. І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Підручник. -К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2001. — 172, с.
  9. www.bsmu.edu.ua/uoz