Освіта та самоосвіта

Все для студентов и самообразования

Статистичні спостереження

Вступ

Статистичне спостереження – перша стадія статистичного дослідження, від якої в значній мірі залежить якість проведення всього дослідження.

Статистичне спостереження – планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.

Основним завданням статистичного спостереження є одержання об'єктивної, достовірної та повної інформації, яка характеризує кожну одиницю досліджуваної сукупності. Державні статистичні спостереження проводяться органами державної статистики відповідно до затвердженого Кабінету Міністрів України плану державних статистичних спостережень, або за окремими рішеннями КМ України.

Тема: «Статистичні спостереження».

1. Суть і організаційні форми статистичного спостереження

Будь-яке статистичне дослідження складається з трьох стадій (етапів). Статистичне спостереження проводиться органами державної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень.

Першим етапом будь-якого дослідження є збирання інформації (сукупності статистичних даних, що відображають соціально-економічні процеси і використовуються в управлінні економікою та суспільним життям), яке називають статистичним спостереженням.

Статистичне спостереження — це планомірне, науково організоване збирання даних про масові соціально-економічні явища та процеси шляхом реєстрації за попередньо розробленою програмою спостереження їх суттєвих ознак[1, с. 43].

Основним завданням статистичного спостереження є одержання об'єктивної, достовірної та повної інформації, яка характеризує кожну одиницю досліджуваної сукупності. Державні статистичні спостереження проводяться органами державної статистики відповідно до затвердженого Кабінету Міністрів України плану державних статистичних спостережень, або за окремими рішеннями КМ України.

За джерелом, інформації статистичні спостереження поділяють на такі види:

— первинне — реєструють дані, що надходять безпосередньо від об'єкта, який їх продукує;

— вторинне — збирають раніше зареєстровані та оброблені дані. Суть статистичного спостереження полягає в тому, щоб отримати вірогідні статистичні дані, які об'єктивно характеризують явища і процеси суспільного життя [1, с. 44].

Статистичні дані — це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів. Вони повинні бути:

— вірогідними (відповідати реальному стану);

— повними (за обсягом та суттю);

— своєчасними;

— порівнянними за часом або у просторі;

— доступними [1, с. 44].

У статистичній практиці багатьох країн, в тому числі і в Україні використовується дві основні форми організації спостереження — звітність та спеціально організовані спостереження.

Основним джерелом первинної інформації є статистична звітність, яка охоплює підприємства, організації та установи всіх форм власності, згідно з класифікатором видів економічної діяльності та ЄДРПОУ.

Статистичний звіт — це документ, який вміщує систему показників діяльності суб’єктів господарювання. Зміст звіту, форма та термін подання в органи державної статистики затверджуються Держкомстатом України [2, с. 53].

Крім загально державної статистичної звітності існує відомча звітність, яка розробляється міністерствами та відомствами для внутрішніх управлінських потреб.

Кожна форма статистичної звітності повинна мати такі реквізити:

— найменування форми звітності;

— номер та дата затвердження Держкомстатом;

— на яку дату або за який період наводяться дані;

— юридична назва та адреса суб’єкта господарювання;

— відомча підлеглість або форма власності;

— кому подається статистичний звіт (назва та адреса);

— підписи осіб, які відповідають за якість статистичної звітності [2,с. 53].

У статистичній практиці застосовують певні організаційні форми статистичного спостереження. Розглянемо основні з них.

1. Спеціально організовані — спостереження, що охоплюють ту чи іншу сферу діяльності, але не охоплені звітністю: переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування.

Перепис — суцільне або вибіркове спостереження, метою якого є визначення розміру та стану масових явищ на певну дату.

Облік — суцільне спостереження масових явищ на основі даних опитування та документальних записів.

Спеціальні обстеження — вибіркові спостереження масових явищ, які здійснюють одноразово або періодично.

Опитування — вибіркові спостереження оцінок, думок, мотивів, які реєструють зі слів респондентів.

2. Звітність — спостереження, під час якого суб'єкт регулярно подає дані про свою діяльність до державних органів статистики у вигляді звітів за спеціально затвердженою формою [1, с. 45].

Підготовка статистичного спостереження починається зі складання плану спостереження.

2. Програмно-методологічні та організаційні питання спостереження

Процес статистичного спостереження складається з наступних етапів:

— проектування;

— підготовка;

— проведення спостереження;

— контроль результатів [5, с. 67].

Проектування спостереження полягає у складанні його програми та детального плану, який включає методологічні та організаційні питання. Підготовка до проведення спостереження включає: друкування бланків (формулярів), інструкцій, складання списків одиниць спостереження, підготовку та інструктаж кадрів тощо.

Проведення спостереження полягає у безпосередньому заповненні формулярів, тобто у реєстрації даних. Контроль результатів спостереження здійснюється з метою перевірки повноти та правильності заповнення формулярів.

Програмно-методологічні питання плану спостереження охоплюють визначення його мети, об'єкта, одиниці та програми. Мета спостереження — це його головне пізнавальне завдання. Об'єкт спостереження — сукупність одиниць, які підлягають статистичному дослідженню. Для того щоб встановити об'єкт спостереження необхідно чітко визначити склад та межі статистичної сукупності. Для цього формулюються певні правила, а деяких випадках встановлюється ценз. Ценз — це обмежувальна ознака, якій повинні відповідати всі одиниці сукупності [5, с. 68].

Одиниця спостереження — це та первинна ланка (елемент), від якої одержують необхідні відомості. Одиниця сукупності — це первинний елемент об'єкта спостереження, ознаки якого підлягають реєстрації [5,с. 68].

Під програмою спостереження розуміють перелік питань, на які необхідно одержати відповіді в процесі спостереження, тобто це перелік ознак, котрі підлягають реєстрації.

Програма статистичного спостереження оформлюється у вигляді формуляра, в якому містяться питання та відведені місця для реєстрації відповіді.

У статистичній практиці використовуються два види формулярів:

— списків;

— індивідуальний [5, с. 68].

Індивідуальний формуляр заповнюється для однієї одиниці сукупності, а списковий — для двох і більше. З метою забезпечення єдиного підходу до заповнення формулярів готується інструкція, у якій роз'яснюється суть запитань та наводяться варіанти відповідей [5,с. 69].

Організаційні питання плану спостереження визначають місце і час його проведення, організаційну форму, вид та спосіб проведення, підготовчі роботи, порядок приймання матеріалів і т.д.

Місцем спостереження вважається той пункт, де реєструються ознаки, наприклад, при проведенні перепису населення це житлові приміщення. Розрізняють об'єктивний та суб'єктивний час спостереження. Об'єктивний час спостереження — це той момент або період часу, станом на який реєструються ознаки. У тому випадку, коли об'єкт спостереження швидко змінюється і нараховує дуже велику кількість одиниць, встановлюється так званий критичний час. Суб'єктивний час спостереження — це період відведений на заповнення формулярів [5, с. 70].

У плані статистичного спостереження вказуються органи державної статистики, які здійснюють його підготовку та проведення, а також несуть відповідальність за якість його результатів.

3. Види та способи проведення спостереження

У статистичній практиці використовують різноманітні види спостереження та способи його проведення. За охопленням сукупності спостереження поділяється на суцільні та несуцільні.

Суцільне статистичне спостереження — спостереження щодо всіх без винятку одиниць сукупності, яка вивчається. Несуцільне статистичне спостереження охоплює окремі одиниці сукупності відібрані відповідним чином [5, с. 71].

Розрізняють наступні види несуцільного спостереження:

— монографічне, яке передбачає детальне та всебічне обстеження типових одиниць сукупності (наприклад, типові лікарні, школи, підприємства);

— основного масиву, коли ознаки реєструються тільки по найбільших одиницях сукупності (наприклад, найбільші підприємства, найбільші міста);

— вибіркове, коли для обстеження одиниці відбираються випадковим чином;

— анкетне, оскільки заповненими повертаються не всі роздані анкети [5, с. 72].

За моментом реєстрації даних спостереження поділяються на поточні, періодичні та одноразові.

Поточне статистичне спостереження полягає в реєстрації даних по мірі їх одержання (наприклад, реєстрація народжень, смертей, шлюбів, розлучень). Періодичне спостереження проводиться через певні рівні проміжки часу, а одноразові по мірі необхідності без будь-якої періодичності [5, с. 73].

Існує три основних способи одержання первинної статистичної інформації: безпосереднє спостереження, документальне спостереження та опитування.

Безпосереднє спостереження передбачає, що реєстратори шляхом підрахунку, зважування, вимірювання і т.д. встановлюють певний факт і здійснюють запис у формулярі. Документальне спостереження передбачає, що запис у формулярі здійснюється на підставі первинного документа. Опитування — це спостереження, при якому запис у формулярі здійснюється зі слів опитуваної людини (респондента). У свою чергу опитування поділяється на експедиційні, самореєстрацію, кореспондентське та інтерв'ю [5, с. 74].

Експедиційне спостереження полягає у тому, що спеціально підготовлені реєстратори опитують респондентів і з їх слів здійснюють заповнення формуляру. Самореєстрація передбачає, що формуляр заповнює сам респондент. Кореспондентське опитування передбачає, що особи з якими органи державної статистики уклали відповідну угоду, надсилають у визначені терміни заповнені формуляри. Інтерв'ю передбачає, що відповіді на питання у формулярі записуються у довільній формі [5, с. 74].

4. Помилки спостереження та контроль його результатів

Статистична інформація, яку одержують в процесі статистичного спостереження, підлягає перевірці та контролю. Перевіряється як повнота охоплення одиниць сукупності, так і повнота і правильність заповнення формулярів. Розбіжність між записами у формулярі та реальними значеннями ознак має назву помилки спостереження.

Розрізняють помилки реєстрації та помилки репрезентативності. Помилки реєстрації виникають в наслідок неправильного встановлення факту або помилкового запису у формулярі.

Вони поділяються на випадкові та систематичні.

Випадкові помилки виникають під впливом випадкових чинників і дають викривлення даних як більшу, так і в меншу сторони.

Систематичні помилки призводять до викривлення інформації у певному напрямку. Вони бувають навмисними і ненавмисними [2,с. 57].

Навмисні помилки виникають внаслідок свідомого викривлення фактів або даних. Їх часто називають приписками. Посадові особи, які допускають такого роду помилки притягаються до відповідальності. Ненавмисні помилки пов'язані з особливостями психіки людини, наприклад схильність до заокруглення цифр.

Помилки репрезентативності виникають лише при проведенні несуцільних спостережень і зумовлюються тим, що обстежується тільки частина сукупності. Такі помилки є об'єктивними, їх можна кількісно оцінити та врахувати.

Помилки спостереження виявляються та усуваються після перевірки та контролю формулярів. Контроль починається із зовнішнього огляду формуляру на предмет повноти та якості його заповнення. Далі здійснюється логічний та арифметичний контроль. Логічний контроль полягає у зіставленні відповідей на питання, які пов'язані між собою. Арифметичний контроль передбачає перевірку правильності підрахування сум та інших розрахункових операцій [5, с. 58].

Висновки

Статистичне спостереження — це планомірне, науково організоване збирання даних про масові соціально-економічні явища та процеси шляхом реєстрації за попередньо розробленою програмою спостереження їх суттєвих ознак.

Процес статистичного спостереження складається з наступних етапів:

— проектування;

— підготовка;

— проведення спостереження;

— контроль результатів.

У статистичній практиці використовують різноманітні види спостереження та способи його проведення. За охопленням сукупності спостереження поділяється на суцільні та несуцільні.

Суцільне статистичне спостереження — спостереження щодо всіх без винятку одиниць сукупності, яка вивчається. Несуцільне статистичне спостереження охоплює окремі одиниці сукупності відібрані відповідним чином.

Статистична інформація, яку одержують в процесі статистичного спостереження, підлягає перевірці та контролю. Перевіряється як повнота охоплення одиниць сукупності, так і повнота і правильність заповнення формулярів. Розбіжність між записами у формулярі та реальними значеннями ознак має назву помилки спостереження. Розрізняють помилки реєстрації та помилки репрезентативності.

Помилки спостереження виявляються та усуваються після перевірки та контролю формулярів.

Список використаних джерел

  1. Захожай В. Б. Статистика: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: МАУП, 2006. — 535, с.
  2. Лугінін О. Є. Статистика. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 605 с.
  3. Просянюк Н. А. Статистика: от теории к практике: Учебно-практическое пособие. — Харьков: Бурун Книга, 2008. — 127, с.
  4. Статистика: Підручник /За ред. С.С. Герасименка; М-во освіти і науки України; КНЕУ. — 2-е вид., перероб. і доп. — К. : КНЕУ, 2000. — 467 с.
  5. Уманець Т. В. Статистика: Навчальний посібник. — К.: Вікар, 2003. — 623 с.
  6. Фещур Р. В. Статистика: теоретичні засади і прикладні аспекти: Навчальний посібник. — Львів : Інтелект-Захід, 2003. — 575 с.