ReferatsS

Тількі тссссс…

Сценарій вечора-реквієму «Тривожні дзвони Чорнобиля»

В ніч на 26 квітня 1986 року сталася нечувана жахлива катастрофа-аварія Чорнобильської атомної електростанції. Звістка про цю катастрофу блискавично облетіла увесь світ. Про неї негайно повідомили засоби масової інформації всіх країн. Нічого про цю трагедію не знав тільки народ України, на долю якого випала Чорнобильська біда.

З того жахливого часу минуло десять літ. За минулий період зроблено багато по ліквідації наслідків Чорнобиля. На жаль, досі не має такої статистики, яка б давала вичерпну відповідь про смертоносні наслідки людських жертв і матеріальних затрат. Матеріали по Закарпатській області подано в довідці. Додаються, довідка і таблиця в розрізі районів.

Про Чорну-біль написано чимало статей, віршів, п’єс, окремих книг, проведено радіо і телепередач, які висвітлюють всенародне лихо.

Однак ця жахлива подія не знаходить відображення в діяльності закладів культури нашої області.
До 10-річчя Чорнобильської катастрофи обласний Будинок народної творчості підібрав і впорядкував наявний газетний і журнальний матеріал про наслідки Чорнобильського лиха, який можна використати для проведення різних клубних заходів, зокрема тематичних вечорів, вікторин, вечорів-спогадів наших земляків — учасників ліквідації наслідків Чорнобиля, концерті та інших культурно-мистецьких заходів на теми «Чорнобиль біль наш довічний», «Чорнобиль — наш біль», «Тривожні дзвони Чорнобиля», «Відлуння Чорнобиля», «Роки минають — наслідки аварії залишаються», «Біль Чорнобиля», «Чорнобиль — символ лиха і залякування», «Чорнобиль — біда вселенська», «Невигойна рана Чорнобиля», «Дзвони Чорнобиля б’ють у наші серця» тощо.

У зв’язку з цим подаємо сценарій вечора-реквієму «Тривожні дзвони Чорнобиля», статистичні дані управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС облдержадміністрації, списки рекомендованої літератури та кінофільмів, які можна замовити у фонді кінопрокату.

Окрім того, Вам у нагоді будуть матеріали районних і обласних газет Закарпаття.

Художнє оформлення вечора-реквієму має бути простим, лаконічним і разом з тим ідейно насиченим, виходячи з можливостей конкретного Будинку культури.
Бажане, щоб одяг сцени був темних кольорів. На заднику — екран /було б краще, якби проекція слайдів чи кадрів з фільму йшла, по можливості, з глибини сцени/. Це допоможе і для проведення тіньового дійства, про яке буде сказано далі.
Декорації можуть бути різними, на вибір: реальний дзвін, в який учасники вечора будуть дзвонити. Він може висіти на сухій гілляці з чорними стрічками, чи на перекладині між двох сухих стовбурів, через які проходитимуть учасники вечора перед своїми монологами. На авансцені по порталах стоять аналої* на яких лежать дві великі книги. В них закладки з чорних смужок.
*Аналой /поставець/ — підставка для читання книги стоячи, на зразок пюпітру.
Перед кожним монологом учасник вечора підходить до аналою, перегортає сторінки цієї книги, так званого документу Чорнобильської трагедії, і читає його.
Бажано, щоб усі учасники вечора: чи то ведучі, чи фольклорний або вокальний ансамблі, були постійно на сцені, допомагаючи своєю реакцією і діями емоційній атмосфері вечора. Кількість ведучих різна. В сценарії вони умовно пронумеровані, зважаючи на місцеві можливості, але бажано, щоб тексти відрізнялись один від одного: тут і сухий документальний стиль, і проста розмовна мова, і лірика, і іронія чи наївність, і обвинувачення. В сценарії вони контрастують один з одним.
Велику роль у вечері грає фонограма та вокальний спів. Більшість вокальних номерів, які починаються зі слів ведучих виконуються морморандо /спів з закритим ротом/, як супровід тексту.
Перед тим, як погасне світло в залі, починає звучати дзвін. Він спокійний і величний. Затемнення. Жовте світло прожектора блукає по сцені та раптом зупиняється на дзвоні. З глибини сцени з’являються ведучі. Вони проходять повз дзвін.
1 ВЕДУЧА.
Всевладен час посівами століть
Бреде, не вибираючи дороги.
І що йому чиєсь життя убоге,
Як він і понад смертю гримить!
2 ВЕДУЧИЙ.
Він сам собі — закон і міра, й суд.
Глузує над претензіями слави,
Не визнає на неминущість слави,
В минущості оскільки його суть.
3 ВЕДУЧА.
Лиш перед пам’яттю він падалиць,
Бо вже давно на досвід перевірив.
Що в полотні її — він тільки нить,
Ще пам’ять зрушивши, — себе обірве.

На сцену виходить фольклорний ансамбль. Виконується веснянка. На фінальних акордах пісні вступають ведучі. Фольклорний ансамбль відступає в глибину сцени і продовжує тихо пісню, супроводжуючи текст ведучих.

4 ВЕДУЧИЙ. Весна 86-го на Україні буяла первоцвітом садів.
1 ВЕДУЧА. Оспівана в веснянках нашими предками, вона проходила
по нашій рідній землі, як завше квітуча та рясна.
2 ВЕДУЧИЙ. Напевне, вона б і не запам’яталась нам нічим особливим, якби…
3 ВЕДУЧА, проходячи повз дзвін, торкається його — короткий дзвін.
Підвладен лиш правді єдиній, оракул
Добувся до кореня віщого знаку,
Прорікши: «Немарне змертвіла вода.
Мужайтеся, люди: заходить біда».

По фонограмі звучить колаж з пісень та ритмів середини 80-х. /В цю фонограму можна внести і «Время, Еперед!», і «Марш антузиастов», і «Все могут короли!» А.Пугачової, і «Земля в иллюми-наторе…» ВІА «Земляне», і «Один лишь раз сади…» А.Герман, і «Куклы» гр. «Машина времени», і т.д.. і т.п. Важливо, щоб фонограма контрастувала з текстом, щоб наступна пісня м»яко перекривала попередню/.
Ведучі на фоні цього музичного колажу.

4 ВЕДУЧИЙ. У квітні 1986 року весь радянський народ відзначав першу річницю історичного Пленуму ЦК КПРС, який увів у наш побутовий лексикон слова: перебудова, прискорення, гласність.
2 ВЕДУЧИЙ. У столиці УРСР, у неділю, 27 квітня на республіканському стадіоні відбудеться черговий матч чемпіонату СРСР по футболу знаменитої та улюбленої київської команди «Динамо» і московського «ЦСКА».
І ВЕДУЧА. З усіх куточків неосяжної країни Рад надходять рапорти про виконання рішень партії та прийнятих заходів антиалкогольної компанії.
4 ВЕДУЧИЙ. «Ми живемо в атомній ері. АЕС виявляються зручними і надійними в експлуатації. Атомні реактори готуються прийняти на себе теплофікацію міст країни…» /газета «Правда», 25 червня 1984 року/.
3 ВЕДУЧА. Уряд Радянського Союзу попередив адміністрацію Білого Дому, що в разі неприєднання США до мораторію на проведення ядерних підземних випробувань — СРСР залишає за собою право відновити їх проведення в Семипалатинську.
4 ВЕДУЧИЙ. «Атомні реактори — це звичайні печі, а оператори, котрі ними управляють, — це кочегари» — з виступу заступника голови Держкомітету по використанню атомної енергії СРСР І.М.Синьова.
1 ВЕДУЧА. Напередодні Першотравня трудові колективи країни беруть підвищені соціалістичні зобов’язання, рапортують про дострокові виконання планів першого півріччя 1986 року.
2 ВЕДУЧИЙ. «Завершальний рік одинадцятої п’ятирічки був для Чорнобильської АЕС незвичайним — тут діяли на повну потужність зразу всі енергоблоки. Подібного ще не було за всю історію експлуатації атомного велетня. Раніше щорічно, згідно графіку, хоча б один із енергоблоків зупиняли на плановий ремонт: він проходив в залежності від його складності від 15 до 80 діб. Завдяки скороченню терміну ремонту, графіки вдалося об’єднати. І річне виробництво електроенергії досягнуто в минулому році рекордної цифри — 28 мільярдів кіловат-годин» /газета «Известия», 6 січня 1986 року/.
4 ВЕДУЧИЙ. «АЕС — самі «чисті», самі безпечні з існуючих електростанцій. Іноді, правда, мусимо чути, що на АЕС може бути вибух… Це просто фізично неможливо… Ядерне паливо на АЕС не може бути підірвано ніякими силами — ні земними, ні небесними… Думаю, що створення серійних «земних» зірок стане реальністю…» /академік Стирікович М.О., журнал «Огоньок»,1980 рік/.
Знімається музика фонограми-колажу.

З ВЕДУЧА /підійшла до дзвону, вдарила по ньому/.
Струсонуло цілим світом.
В Страхолісі передсвітом
Брязнув дуб тисячолітній —
Охнула земля.
2 ВЕДУЧИЙ /також вдарив у дзвін/.
Тільки пилу мертва хмарка,
Та ще крук зловтішно каркнув: —
От і всі кінці,
Хлопці-молодці!

Вступає музика, танцювальний колектив в глибині сцени, або за екраном /тіні/, виконує ліричну хореографічну картинку, наприклад, купальський хоровод дівчат.
Ведучі читають текст та фоні виступу танцювального колективу.

3 ВЕДУЧА. Людина невіддільна від історії земляна якій жили її предки. Це — аксіома.
2 ВЕДУЧИЙ. Вона існує тисячоліття, починаючи від вигнання з Едему і до блукань в пошуках земного щастя, земного раю.
3 ВЕДУЧА. Предки наші поселилися на щедрій нашій землі. Вони любили свою землю, молилися Богу, чекали його Пришестя.
2 ВЕДУЧИЙ. І не думали, ще до нього ця земля може стати землею відчуження.

На екрані — панорама Карпатського пейзажу /слайди, або кадри з фільму/.

І ВЕДУЧА. Велике село Чорнобиль згадується в літописах вперше в кінці ХІІ століття. Але поселення е цьому місці існували набагато раніше.
4 ВЕДУЧИЙ. В різні часи ці краї належали то України, то Польщі. Мешканці Чорнобиля займались судноплавством, рибальством, городництвом.
1 ВЕДУЧА. Кількість населення на початку XX століття була трохи більше, ніж у 86-му — майже 14,5 тисяч.
4 ВЕДУЧИЙ. В 1970 році вирішено біля Чорнобиля будувати атомну електростанцію імені В.І.Леніна. Ця будова відрізнялась особливим ударним трудом та достроковими здачами реакторів. На кінець 1985 року у місті енергетиків Прип»ять проживало 50 тисяч мешканців.

Екран гасне. Музика зупиняється. Танцюючі завмерли в позах.

3 ВЕДУЧА. 26 квітня 1986 року. Чорний день в історії України.
2 ВЕДУЧИЙ. Це день, коли Чорнобиль став відомий усьому людству. Гірка слава, як полин.

Виконується пісня О.Білаша «Два кольори», або інший твір. В кінці пісні присутні на сцені діляться на дві груш, утворивши коридор до дзвону. Одна половина звернена до залу, друга — спиною до глядачів.

3 ВЕДУЧА /після пісні/. 26 квітня 1986 року — день, який став тією гранню, яка розділяє наше життя до і після…
2 ВЕДУЧИЙ. Згадаймо лиш окремі епізоди цієї трагедії. Починає звучати дзвін, як звук метронома.
4 ВЕДУЧИЙ /підходить до аналоя, відкриває книгу, шукає потрібну йому сторінку, взявши у руку чорну закладку/. На протязі 25 квітня 1986 року були збої в роботі, які не дозволяли провести випробування четвертого ядерного реактора Чорнобильської АЕС. Була п’ятницю, кінець трудового тижня, країна чекала вихідних.
1 ВЕДУЧА /також підходить до аналоя, повторюючи все, що зробив попередній ведучий/. 26.04.86, субота. Перша година 22 хвилин. Прийнято рішення почати випробування. Одночасно була виключена аварійна система захисту.

Дзвін зупиняється. На екрані — квітучі сади.

2 ВЕДУЧИЙ. Цього року весна була буйна й квітуча. Пора надій і сподівань. Час юності та любові.
3 ВЕДУЧА.
На човнах золотих
Заплива молодик
За тополю…
За тобою лечу,
Журавлино ячу
За тобою… Знову дзвін.
4 ВЕДУЧИЙ /читаючи книгу/. Перша година 22 хвилин 30 секунд. ЕОМ видала інформацію, що потрібна термінова зупинка реактора, але оператори продовжували процес. Потужність реактора почала швидко зростати.
1 ВЕДУЧА /з книги/. Перша година 23 хвилин 40 секунд натиснута кнопка аварійної зупинки реактора. Через кілька секунд — вибух.
З ВЕДУЧА.
Струсонуло цілим світом.
В Страхолісі передсвітом
Брязнув дуб тисячолітній —
Охнула земля.

Звук дзвону стихає. Присутні на сцені проходять в глибину.

2 ВЕДУЧИЙ. А місто спало. Була тепла квітнева ніч, одна з кращих ночей року, коли листя зеленим туманом раптом проступає на деревах.
3 ВЕДУЧА. Спало місто, спала Україна, не відаючи про велику біду, яка прийшла на її землю.

Звук дзвону продовжується.

2 ВЕДУЧИЙ /підходить до книги, читає/. Із спогадів нашого земляка — учасника ліквідації Чорнобильської катастрофи.
2 ВЕДУЧИЙ:
Тільки пилу мертва хмарка,
Та ще крук зловтішно каркнув: —
От і всі кінці.
Хлопці-молодці!
4 ВЕДУЧИЙ.
Самоїли дух і тіло,
Доки й корінь переїли!
І регоче, гад,
Аж мороз — до п’ят.

Знову дзвін.

2 ВЕДУЧИЙ. /з книги спогадів/. /Текст може бути іншим/. Радіація? Толком про радіацію ми не знали… Ну, робимо ми. Вогонь видно — горить з жаром, такою хмарою… Коли бачимо — потухло, іскри тільки летять. Говорю: «Хлопці, це вже тухне»;»…

/Дзвін змовк/.

3 ВЕДУЧА. Пожежники разом з персоналом АЕС першими пішли на невидиму смерть. Вони зупинили вогонь, тим самим відвели ще більшу катастрофу, яка могла статися, коли б вогонь перекинувся на інші реактори.

Звучить морморандо пісні «Ой летіли білі гуси» /або інша на ваш вибір/ її виконує вокальний ансамбль з глибини сцени.

4 ВЕДУЧИЙ /на фоні співу/ називаються імена закарпатців-учасників ліквідації, наслідків Чорнобильської аварії.
1 ВЕДУЧА. В цю квітневу ніч, в хаосі пожежі вони і не думали про геройство. Ніколи було. Вони працювали. Вони рятували атомну станцію, рятували Прип»ять. Чорнобиль, Чернігів, Київ, усіх нас.
2 ВЕДУЧИЙ. Скільки імен є в списку жертв цієї катастрофи? А скільки імен ще поповнить його?
3 ВЕДУЧА. І невже вислів «Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!», який ми тверде закріпили за воєнними часами сорокових знову буде тривожити наші серця.
1 ВЕДУЧА. Ліквідатори — люди, котрі, хто по добрій чи по іншій волі, взяли участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
2 ВЕДУЧИЙ. Це люди різних національностей, віросповідань, професій, різного віку. Біда їх об»єднала, і де б вони не народилися, в яких краях не проживали — в їх життєвому паспорті значиться прописка: ЧОРНОБИЛЕЦЬ.

/Морморандо пісні закінчується/.

Надається слово для виступу-спогаду учаснику ліквідації наслідків атомної катастрофи…
Після його виступу вокальний ансамбль, виходячи на авансцену, виконує пісню «Ой летіли білі гуси».
У фіналі пісні ансамбль відходить в глибину сцени, зразу ж по фонограмі звучить тривожна музика.

3 ВЕДУЧА /підходить до дзвону, ударила по ньому/. Коли загроза пожежі та наступного вибуху інших реакторів минула, прийшла інша біда. Зона… Зона відчуження.
4 ВЕДУЧИЙ. Через 40 років після закінчення другої світової війни на нашій землі знову прозвучало страшне слово «евакуація».

Учасники вечора заходять за екран. Світло з глибини сцени падає на людські тіні. Учасники зображають метушню збору.

1 ВЕДУЧА /ударивши в дзвін/. Евакуація. Масовий вихід тисяч людей з насиджених місць поставило багато складних проблем — організаційних, побутових, моральних. Все було не просто і одною рожевою фарбою зобразити ці події не можливо.
2 ВЕДУЧИЙ /після дзвону/. Евакуація. Вона випробувала на міць ту систему, в якій ми тоді жили. І, як не парадоксально це звучить, вона показувала, як під рентгеном, її сильні та слабкі сторони.
3 ВЕДУЧА /після удару дзвону/. Звернемося лише до деяких фактів. Після приборкання пожежі на ЧАЕС вдень, 26 квітня жителі Прип»яті та Чорнобиля продовжували жити, хоча і з страхом тривоги, звичайним життям. Діти гуляли на майданчиках, пішли до школи. Їх батьки, навіть і не підозрювали, якій небезпеці піддавали своїх чад.

Тривожна музика знімається. Тіні зникають.

4 ВЕДУЧИЙ /біля аналою з книгою, перегорнувши сторінку/. Ранком 27 квітня 1986 року працівник шведської атомної станції Форсмарк проходив повз радіаційного датчика і підняв тривогу. Адміністрація терміново провела евакуацію станції, і тільки після того, як переконалась, що з нею все гаразд — повернула свій персонал. Шведи зразу ж звернулися зі своїми тривогами до американців, котрі припустили, що мабуть, підземний ядерний вибух в СРСР привів якимось чином до забруднення атмосфери. /Удар дзвону/.
2 ВЕДУЧИЙ. /біля аналою з книгою/. Із спогадів мешканців Прип»яті: «Я був відповідальним за евакуацію мікрорайону Прип’яті. Координував роботу міліції, ЖЕКу та транспорту. Боялись чого? Раптом пробка де-небудь, або паніка. Я вам скажу так: евакуація пройшла дуже і дуже організовано».

/Удар дзвону/.

4 ВЕДУЧИЙ. Тим часом шведські дипломати у Москві звертались з запитаннями. Радянський держкомітет по використанню ядерної енергії відповів, що ніякою інформацією не володіє. 0 21 годині 2 хвилин телевізійна програма «Время» признала: «На Чорнобильській атомній станції пошкоджений один реактор. Приймаються заходи по ліквідації… Потерпілим надається допомога. Утворена урядова комісія».

/Дзвін/.

4 ВЕДУЧИЙ. Уряд СРСР повідомив: «Радіаційна ситуація покращується. Стан повітря над Київською областю та Києвом не викликає тривоги. Якість питної води і води в річках та водоймищах відповідає стандартам».
2 ВЕДУЧИЙ /після удару дзвону, біля аналою/. Із спогадів евакуйованих: «На неділю був запланований пробіг «Здоров»я. Педагоги не знали — буде він чи ні. Одна із учителів подзвонила до міському комсомолу: «Я ранком дітей всіх збираю до школи». А коли їй сказали, що уже про евакуацію всі кричать, вона промовила: «Як евакуація, хлопці? Адже у нас сьогодні пробіг «Здоров»я».

/Удар дзвону/.

4 ВЕДУЧИЙ. Франція відкликала 12 своїх громадян із Києва. В той же час фінське посольство направило спеціальний літак для евакуації більше ста студентів та технічних спеціалістів. Великобританія евакуювала 86 студентів та викладачів із Києва.

/Удар дзвону/.

1 ВЕДУЧА /біля книги/. 1 Травня в Москві на параді люди з прапорами та квітами заповнили Красну площу. Деякі транспаранти поносили «ядерне безумство в США». В телевізійних передачах підкреслено показували барвисті колони демонстрантів у Києві.

/Удар дзвону/.

З ВЕДУЧА. На початку травня 85-го було розпочата евакуація міста Чорнобиля та сіл в радіусі ЗО км. від Прип»яті. Важко уявити, як безмежно важко було селянам, особливо старим людям, покидати свою землю, кидати свої домівки, господарство, могили предків.

/Удар дзвону/.

2 ВЕДУЧИЙ. Із спогадів ліквідаторів: «Під’їжджаючи до села Гозсоха, ті з нас, хто вперше потрапив у зону відчуження, були вражені кількістю техніки, яка вишикувалась різними рядами на майданчиках відстою: гігантські і зовсім крихітні вертольоти, пожежні машини, вантажівки, автобуси… Це саме та техніка, на якій робили свою справу ліквідатори. Зараз це кладовище техніки. Скрізь помітні сліди вандалів — майже всі машини стоять із «роззявленими» капотами, немов волаючи: «Що ви робите, люди добрі! Воно ж заражене!! А чи знатиме про це якийсь хлопчина-шофер, «діставши» дефіцитну запчастину чи двигун, гасаючи по обширах рідної неньки — України ?».

/Удар дзвону/.

3 ВЕДУЧА. Кожному зрозуміло, яка суєта та тривога панувала в ті часи в Поліському краї. Батьки шукали дітей, дружини чоловіків, зі всіх кінців Союзу в уже неіснуючі відділення зв»язку летіли тривожні телеграми від рідних та близьких.
4 ВЕДУЧИЙ. Чорнобиль схопив у смертельні обійми 786 населених пунктів Київської, Житомирської, Чернігівської, Брянської, Могильовської, Гомельської областей, які виявились в зоні відчуження.

/Кожна область відмічається ударом по дзвону/. /Фонограма знімається/.
Після виступу виконується пісня «На Чорнобиль журавлі летіли» музика О.Білаша, слова Д.Павличка.

1 ВЕДУЧА /після пісні/. Для нашого слуху слово «Чорнобиль» багате змістом та значенням, «Чорний» і «биль» — два корені, які складають і одночасно заставляють шукати асоціації та співзвучність.
2 ВЕДУЧИЙ. При цьому слово «биль» звучить так схоже на «біль».

Ведучі зачитують список закарпатців померлих від наслідків Чорнобильської трагедії. Кожне ім»я відзначається ударом дзвону. Із учасників вечору з глибини сцени направляється процесія з портретами жертв. По фонограмі звучить трагічна музика.

ВЕДУЧИЙ. Схилимо ж голови перед мучениками та героями Чорнобиля…

Хвилина мовчання. Велично звучить дзвін.

1 ВЕДУЧА. Відлуння Чорнобиля з часом не стихає. Лихе торкається людей, доля яких пов»язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС: вони втрачають здоров»я, ламаються тисячі доль.

По фонограмі звучить дитячий гомін та сміх. На екрані — дитячі портрети.

2 ВЕДУЧИЙ. Особливо боляче, коли за помилки дорослих розплачуються діти.
3 ВЕДУЧА. В секретній записці міністерства охорони здоров»я СРСР оперативній групі Політбюро ЦК КПРС II листопада 1986 року міністр Буренков С.П. повідомляє, що на Україні 59 тисяч дітей одержали дози на щитовидну залозу «понад 30 бер».
4 ВЕДУЧИЙ. Але в 1992 році з’ясувалося, що у постраждалих від радіойоду-131 в Київській, Житомирській та Чернігівській областях понад 1000 дітей мали поглинуту дозу на щитовидку від 500 до 1500 бер. тобто в межах доз, одержаних дітьми атому РОНІЕЛАП 1954 року внаслідок вибуху термоядерної бомби.
1 ВЕДУЧА. У 1992 р. серед 12-ти мільйонів дітей України діагностовано 45 випадків раку щитовидної залози.
3 ВЕДУЧА. І які тут можуть бути коментарі?

Фонограма поступово знімається. Екран гасне.

2 ВЕДУЧИЙ. Могутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль.

1 ВЕДУЧА. І застеріг: не упивайся своєю всемогутністю, людино, не жартуй з нею. Бо ти причина, але ти і слідство.
4 ВЕДУЧИЙ. Із п»єси «Саркофаг» Володимира Губарєва.
2 ВЕДУЧИЙ. «І яка, звиняйте за не літературне слово, сволота виключила аварійну систему?! Я хотів сказати, що це — вбивство. Не самогубство, а вбивство!».
3 ВЕДУЧА. «Головне для нас: виявити, хто знав аварійний захист?»
4 ВЕДУЧИЙ. «Хто знав?» Хто знав?! Аварійну систему відключила система. Система безвідповідальності!»
1 ВЕДУЧА. «Головне в цій трагедії — її уроки. Ми не маємо права їх ігнорувати… В історії людства ще не було такого. Не виключено, що це єдиний випадок. Вірніше — перший. Потрібно, щоб він став останнім!».

По фонограмі звучить уривок із «Всеношного бдения» С.Рахманінова «Благослови, душе моя, Господа». На екрані — лик Спасителя.
Через деякий час на авансцену виходять всі учасники вечора. На перший план виходить пара діточок.
1 ДИТИНА.
Коли б Він у вашому серці явивсь хоч на мить,
Би б з жахом вселенським за чола порожні вхопились,
2 ДИТИНА.
Утямивши врешті, куди у падінні скотились
З вершин, до яких Він підняти вас прагнув людьми.
1 ВЕДУЧА.
Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно моєму народу болить!
2 ВЕДУЧИЙ.
Минуле, як рана болить,
Бо все це — моє:
Ні продать, ні купить.
3 ВЕДУЧА. І самому собі не прощатися.
4 ВЕДУЧИЙ. І очищатися.

1-2 дитини читають молитву «За Україну».
Фонограма набирає силу.

1 ДИТИНА. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:
2 ДИТИНА. Господи, почуй же мій голос!
1 ВЕДУЧА. Нехай вуха Твої будуть чулі на голос благання мого!

Всі учасники в молитві повторюють до повного затемнення: «Господи, почуй… голос благання мого! Господи, почуй голос благання мого!». Рахманіновська музика велично звучить у залі.
Дзвін.

Микола ЛУКІВ
ДОЩ У ЗОНІ ЧОРНОБИЛЯ
Дно річки вистєляють блискавки,
Метаються в повітрі ластівки.
Громи стрясають луни-перелуни,
І дощ між небом і землею струни
Сріблясто напинає на вітрах,
І чорні хмари навівають страх.
Куди не глянеш — все, мов нереальне,
Стоїть край шляху дерево печальне,
Гудуть дроти високовольтних ліній,
Чорніє човен між розквітних лілій,
Лежить село, неначе на картині,
Біліючи хатами по долині.
А в тім селі — ні голосу, ні звуку,
І вікна випромінюють розпуку,
І двері навхрест дошками забиті,
І журавлі криничні сумовиті,
І тихий сад біля старої школи,
І дітям в ній не вчитися ніколи.
Навколо пустка і печаль біблійна,
Навколо смерть, незрима і повільна,
Чортополохом обрій заростає,
Зело і квіти стронцій роз»їдає,
І час пересипається пісками
На полі, що шуміло колосками.
А по ночах, трагічне і фатальне,
На землю ллється світло асторальне,
І фантастично-сіре мерехтіння
Породжує примарливе видіння
Людей, які від наглої біди
Пішли із цього краю назавжди.
Поволі схід за ними заростає,
І дощ свинцевий землю засіває,
І дно ріки встеляють блискавки,
І, розметавши крила, ластівки
Ширяють на чорнобильських вітрах,
І чорні хмари навівають страх.
/ Альманах «Гомон України — 95» в Торонті/

СПИСОК використаної літератури
1. А як нам душу зберегти ? Вірші Чорнобильських бардів. Україна, -1989 — № 17.- с.10-11.
2. Головльова Г. Через 10 років після аварії Чорнобиль став зразком безпеки. Так вважає прем»єр Марчук. //Київські відомості.-1996,-6 березня, с.З.
3. Горлач Л. Зона. Поема.-«Радуга».-1988.-№ 3.-с.65-70.
4. Горлач Л. Вибір пам»яті.-К.,»Молодь»-1988.
5. Губарев В. Зарево над Припятью.-М., ‘Молодая гвардія, 1987.
6. Губарев В. Саркофаг. Пьеса.-М., «Молодая гвардия», 1989
7. Драч І. Вибрані твори. -К.,»Дніпро», 1986. т.1-2.
8. Драч І. Чорнобильська мадонна.-«Вітчизна».-№ І.-с.42-62, «Радуга».-І989,-№ 1 с.62-83.
9. Кіром І. Проблема Чорнобиля існуватиме на століття. Однак вирішувати її потрібно нині //Молодь України.-1994.-6 грудня с.2.
10. Клименко Н. З глибини сягає корінь раду: Чорнобиль //Київ. -1989.-№ 3. с.18-21.
11. Крикуненко В. Обереги ріки: Чорнобильський причал.-//Дніпро. -1989.-№ 4. с.43-44.
12. Мєдведєв Ж. Чорнобиль: крізь відоме і таємне //Київ.-1995,№ 2-3. с. 96-102.
13. Підгора В. Дзвони Чорнобиля.//Рада.-1995,-20 квітня. с.З.
14. Петроненко Т. «Чорнобильська зона». Сл. і муз. Т.Петроненко.-«Українська культура».-1996 № 1, с.14.
15. Холомия В. Невигойна рана Чорнобиля //Урядовий кур»єр.-І996.-№ 24, 6 лютого, с.6.
16. Цвид Н. Чорнобильський автограф //Дніпро.-1988.-с.37-39.
17. Щербак Ю. Чорнобиль. Документальна повість.-К.: Молодь, 1991.
Чорнобиль.-Київ.-1989, № 3, с.18-21.
18. Янівський В. Марія з полиному кінці століття. Роман. В кн.:І засурмив янгол.-К.: «Глобус».-1993, с.118-315.
ВІРШІ
Андрусенко В. Біль Чорнобиля. Вірш //Ділова Україна — 1995.- 29 квітня. с.4.
Барабаш Л. Чорнобиль. Вірш //Українська мова і література в школі.-1987.-№ 11.-С.70.
Гнатюк І. Тривожність: Вірш. Чорнобиль //»Жовтень».-І989.-№ 1, с.2.
Олійник Б. Поворотний круг. Вірші та поеми.-К., Молодь.-1989.
Татаренко Л. Чорнобильські рядки: Вірші //Сільські вісті.-1990.-16 вересня.
Полинак В. Віршіі. Чорнобильські дзвони //Профспілкова газета.-1995.- 26 квітня.
Шевченко М. Ми поспішаймо… Вірш //Друг читача.-1988.-19 травня.
Олійник Б. Поворотний круг. Вірші та поеми.-К., Молодь, 1989.

Рекомендовані кінофільми, які є у фонді кінопрокату:
1. Біль і мужність Чорнобиля — 3 част. Про ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС.
2. Володимир Шевченко від Кулунди до Чорнобиля — 2 част.
3. Мужність і героїзм пожежників Чорнобиля — 2 част. Фільм присвячений пам»яті пожежників, які героїчно виконали свій обов»язок під час аварії на ЧАЕС.
4. Тризна — 1 чась. Мати пожежника Правика щорічно їздить на його могилу в Москву.
5. Тінь саркофага — 3 част. Автори фільму палко викривають чиновників від медицини, які хочуть сховати від народу істину про наслідки аварії для здоров»я людини.
6. Чорнобиль. Хроніка важких неділь — 6 част. Основним змістом фільму в розповідь про цілеспрямовану роботу по ліквідації наслідків аварії.
7. Чорнобиль. Хліб на розломі — І част. Фільм присвячений воїнам Київського військового округу, які приймали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС.
8. Мікрофон — 2 част. Фільм про наслідки аварії на ЧАЕС.

Використано матеріали Чернігівського ОЦУНТ
Упорядкував методичні матеріали Василь Сможаник
Тривожні дзвони Чорнобиля: Сценарій вечора-реквієму /Закарпатський ОБНТ.-Ужгород, 1996.