Суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності є:

• вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники;
• наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади ІІІ – ІV рівнів акредитації;
• громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності.

Розглянемо основні права та обов’язки суб’єктів наукової і науково-технічної діяльності.

Вчений має право:

• обирати форми, напрями і засоби наукової і науково-технічної діяльності відповідно до своїх інтересів, творчих можливостей та загальнолюдських цінностей;
• об’єднуватися з іншими вченими в постійні або тимчасові наукові колективи для проведення спільної наукової і науково-технічної діяльності;
• брати участь у конкурсах на виконання наукових досліджень, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел відповідно до законодавства України;
• здобувати визнання авторства на наукові і науково-технічні результати своєї діяльності;

— публікувати результати своїх досліджень або оприлюднювати їх іншім способом, у порядку, встановленому законодавством України;

• брати участь у конкурсах на заміщення вакантних посад наукових і науково-педагогічних працівників;
• отримувати, передавати та поширювати наукову інформацію;
• здобувати державне і громадське визнання через присудження наукових ступенів, вчених звань, премій, почесних звань за внесок у розвиток науки, технологій, впровадження наукових, науково-технічних результатів у виробництво та за підготовку наукових кадрів.

Вчений при здійсненні наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності зобов’язаний:

• не завдавати шкоди здоров’ю людини, її життю та довкіллю;
• додержуватися етичних норм наукового співтовариства, поважати право на інтелектуальну власність.

Науковий працівник має право:

• об’єднуватись в професійні спілки, бути членом і брати участь в діяльності громадських об’єднань і політичних партій;
• на мотивовану відмову брати участь в науковій (науково-технічній) діяльності, результати якої можуть мати негативні наслідки для людини, суспільства або довкілля;
• на матеріальну підтримку виконуваних досліджень за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування відповідно до законодавства України;
• на іменні та інші стипендії, а також премії, що встановлюються державою, юридичними та фізичними особами;
• на об’єктивну оцінку своєї діяльності та отримання матеріальної винагороди відповідно до кваліфікації, наукових результатів, якості та складності виконуваної роботи, а також одержання доходу чи іншої винагороди від реалізації наукового результату своєї діяльності;
• займатися викладацькою діяльністю, надавати консультативну допомогу, а також бути експертом відповідно до законодавства України;
• займатися підприємницькою діяльністю відповідно до законодавства України.

Науковий працівник зобов’язаний:

• провадити наукові дослідження відповідно до укладених договорів (контрактів);
• представляти результати наукової і науково-технічної діяльності шляхом наукових доповідей, публікацій та захисту дисертацій;
• у встановленому порядку проходити атестацію на відповідність займаній посаді;
• постійно підвищувати свою кваліфікацію.

Прийняття на роботу наукових працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

Наукова установа діє на підставі статуту (положення), що затверджується у встановленому порядку.

Управління науковою установою здійснює її керівник.

Права і обов’язки керівника наукової установи наступні:

• вирішувати питання діяльності наукової установи відповідно до статутних завдань;
• представляти наукову установу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності;
• відповідати за результати діяльності наукової установи перед власником або уповноваженим ним органом;
• видавати накази і розпорядження у межах своєї компетенції;
• визначати функціональні обов’язки працівників;
• призначати частину складу вченої ради наукової установи;
• здійснювати інші повноваження, передбачені статутом (положенням) наукової установи.

Державними науковими установами є наукові установи, засновані на державній власності.

Вчена (наукова, науково-технічна, технічна) рада наукової установи є колегіальним дорадчим органом управління науковою і науково-технічною діяльністю наукової установи.

Вчена рада наукової установи:

• визначає перспективні напрями наукової і науково-технічної діяльності;
• здійснює наукову і науково-технічну оцінку тематики та результатів науково-дослідних робіт;
• розглядає та затверджує поточні плани наукових досліджень;
• затверджує теми дисертацій здобувачів та аспірантів, їх наукових керівників (консультантів);
• затверджує результати атестації наукових працівників;
• обирає за конкурсом на вакантні посади наукових працівників;
• в межах своєї компетенції розглядає питання про присвоєння вчених звань;
• вирішує інші питання діяльності наукової установи, визначені її статутом (положенням).

Громадські наукові організації є об’єднаннями вчених для цілеспрямованого розвитку відповідних напрямів науки, захисту фахових інтересів, взаємної координації науково-дослідної роботи, обміну досвідом.

Громадські наукові організації можуть:

• створювати тимчасові наукові колективи;
• утворювати для виконання статутних завдань науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, консалтингові, пошукові організації;
• співпрацювати із іноземними та міжнародними організаціями;
• бути колективними членами міжнародних науково-фахових об’єднань, спілок, товариств відповідно до законодавства України.