Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Комплексна судово-психолого-психіатрична експертиза (КСППЕ)

КСППЕ – це найбільш ефективна процесуальна форма реалізації загальнонаукового комплексного підходу до експертного дослідження що має велике значення для справи сторін, властивостей і функціональних особливостей психічної діяльності визначеної особи (підекспертного).

КСППЕ має основні переваг кожної з базових експертиз. Як і при судово-психіатричній експертизі, при КСППЕ експерти компетентні оцінювати нозологічну природу і ступінь виразності психічних відхилень, розпізнавати їх патологічний або нехворобливий характер. Однак, на відміну від судово-психіатричної експертизи, що встановлює лише наявність або відсутність принципової здатності особи до волевиявлення, рефлексії і правильному психічному відображенню, КСППЕ дозволяє більш диференційовано визначати конкретну міру прояву цієї здатності в осіб із хворобливими «прикордонними» психічними відхиленнями в залежності від актуального дозрівання особистості, її структурно-динамічних і змістовних особливостей, наявності ситуаційних емоційних зрушень (реакцій).

КСППЕ не просто підсумовує можливості судово-психіатричної і судово-психологічної експертиз. На відміну від кожної з них окремо вона дозволяє установити системні властивості досліджуваного об’єкта: виявити результати взаємодії комплексу психологічних і психопаталогічних факторів, розкрити їх системні зв’язки, взаємозалежність і взаємозумовленість.

На практиці непоодинокі ситуації, коли для вирішення питань, що постають перед слідством і судом оптимальним є проведення комплексних психолого-психіатричних експертиз. Йдеться про міждисциплінарні дослідження психолого-психіатричних проблем. При цьому для формулювання висновків використовуються спеціальні знання, що належать до обох наукових дисциплін, застосовуються специфічні методи, що склалися в психології і психіатрії, порівнюються й інтегруються дані психологічного й психіатричного досліджень.

Основною передумовою, яка визначає необхідність проведення психолого-психіатричної експертизи, є існування загальних для психології й психіатрії проблем. Важливим тут є прагнення до максимально повного й всебічного вивчення всіх обставин справи. Комплексна експертиза може бути психолого-медико-психіатричною, медико-психологічною, психолого-автотехнічною, психолого-графологічною і психолого-лінгвістичною.

Слід зазначити, що експерти – учасники комплексних експертиз крім основної експертної спеціальності повинні володіти додатковими професійними знаннями, необхідними і достатніми для того, щоб добре орієнтуватися в методиці й висновках інших її учасників і їхньому значенні для загального висновку. Експерти повинні володіти методикою спільної роботи і комплексного дослідження. Іншими словами, тільки спільна діяльність та взаємодія забезпечує інтеграцію спеціальних знань, необхідну для комплексного дослідження задля встановлення істини у кримінальній справі.

Судово-психіатрична і судово-психологічна експертизи в загальній класифікації експертних наук відносяться до одного класу і розглядаються в якості прикордонних родових експертних дисциплін. Це визначено єдиною спрямованістю цих наук на дослідження особливостей психічного функціонування людини.

Специфіку предмета судово-психіатричної експертизи утворять встановлювані в експертному дослідженні фактичні дані про патологічні відхилення в психічному функціонуванні особи і виявлення їхнього впливу на його можливість відображати навколишнє, рефлексувати і регулювати свої дії, насамперед – інкриміновані йому діяння.

Також, специфіку предмета КСППЕ утворить спрямованість експертного дослідження на встановлення ефекту взаємодії хворобливих і не хворобливих психічних факторів і визначення на основі обліку цієї системної якості найбільш точної і повної міри їхнього впливу на характер психічного відображення, рефлексії і регуляції поведінки даної особи в момент, що цікавить слідчого.

КСППЕ не тільки частково містить у собі зміст предметів родових базових експертиз, але й істотно відрізняється від них можливістю досліджувати системні якості психіки, що підвищує повноту, надійність і точність експертних висновків.

КСППЕ необхідна для надійної оцінки результатів впливу вікового, емоційного і особистісного факторів на психічне відображення і регуляцію в осіб з «прикордонними» варіантами психічного здоров’я, тому що питання про системну взаємодію передпатологічного тла і перерахованих психологічних причин залишається актуальним і в цих випадках.

У теорії судової експертизи під об’єктами експертизи розуміють закріплені в матеріалах справи передбачені карно-процесуальним і цивільно-процесуальним законодавством джерела інформації. Джерелами інформації в КСППЕ можуть бути як самі суб’єкти, так і дані про стан їх психічної сфери, поведінки, отримані з інших процесуальних джерел. У якості таких можуть бути названі показання інших свідків, потерпілих або співучасників обвинувачуваного, довідки, історії хвороби, інша медична документація, службові характеристики, акти попередніх експертиз, протоколи слідчих експериментів, залучені до справи листи, щоденники, малюнки. До об’єктів КСППЕ повинні бути віднесені і ті матеріали справи, що розкривають обставини індивідуального психічного розвитку обвинувачуваних, потерпілих або свідків, ситуацію їх кримінальної або віктимної поведінки, умови і фактори, що впливають на їх вчинки.

Призначення будь-якої судової експертизи є потреба в спеціальних пізнаннях при рішенні питань, що мають значення для справи. Тому перша умова обґрунтованого вибору КСППЕ – правильне рішення питання про принципову необхідність застосування спеціальних знань психіатра і медичного психолога в кожнім конкретному випадку.

Друга умова – установлення необхідності застосування спеціальних знань психолога і психіатра саме у формі експертизи.

Третя умова обґрунтованого призначення КСППЕ – адекватне рішення питання про необхідність одночасного спільного обговорення і інтегративної оцінки результатів застосування спеціальних психологічних і психіатричних знань. При відсутності такої необхідності в справі призначаються послідовно проведені судово-психіатрична і судово-психологічна експертизи, тобто використовується комплекс експертиз, а не КСППЕ.

При рішенні питання про призначення КСППЕ, крім перерахованих змістовних ознак, повинні бути прийняті до уваги також ступінь складності вирішуваних задач, їхня загальна правова значимість. Іншими словами, повинна бути врахована наявність додаткових обставин, що роблять необхідним проведення максимально повних, всебічних досліджень. Саме такими перевагами володіє комплексна експертиза.

Четверта умова — обов’язковість виключення питань, що вимагають суто правових оцінок, наприклад наявність у діях особи наміру, у мірах покарання з урахуванням особливостей його особистості, морального вигляду, мотивів, цілей інкримінованих діянь.

І, нарешті, п’ята умова обґрунтованості призначення КСППЕ — постановка питань, що відповідають рівневі наукової компетенції експерта, кола правомірних, теоретичних знань і досвідові КСППЕ.

На сучасному етапі розвитку КСППЕ до цього кола питань відносяться наступні:

  1. Встановлення індивідуально-психологічних особливостей особистості підекспертних, що перенесли нервово-психічні впливи й ознаки, що мають, прикордонну психічну паталогію, з’ясування їхнього впливу на поведінку в цікавлячий слідчого і суд момент.
  2. Встановлення в осіб з ознаками психічної паталогії або перенісших нервово-психічні впливи глибинних емоційних реакцій у цікавлячий слідчого і суд момент.
  3. Необхідність у призначенні КСППЕ емоційних станів може виникнути тоді, коли в слідчого і суду виникає припущення, що ці стани могли вплинути на здатність суб’єкта злочину повною мірою усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.
  4. Установлення здатності неповнолітніх обвинувачуваних, що мають ознаки відставання в психічному розвитку, цілком усвідомлювати значення своїх дій і визначення, якою мірою вони здатні керувати ними. Підставою для призначення експертизи в цих випадках є симптоми уповільненого психічного розвитку неповнолітнього.
  5. Установлення здатності обвинувачуваних, свідків і потерпілих, що перенесли ті або інші нервово-психічні шкідливості й ознаки психічної патології, яка виявляє, можливість правильно сприймати маючі обставини і давати про них правильні показання. Тут підставою для експертизи може бути наявність зовнішніх умов, що утрудняють сприймання й осмислення визначених подій.
  6. Установлення здатності малолітніх і неповнолітніх і інших потерпілих по справах про зґвалтування, що виявляє ознаки психічних відхилень або перенесли нервово-психічні впливи, правильно розуміти характер і значення дій винного і чинити опір.
  7. Підставою для призначення експертизи є пасивна поведінка потерпілої в період зґвалтування, неадекватне її відношення до події, що сталася, заява про застосування звинувачуваним засобів психологічного тиску, про зміну стану, що наступив, що лишали можливості чинити опір.
  8. Установлення наявності в особи, що приблизно покінчила життя самогубством, у період, що передував її смерті, психічного стану, що привів до самогубства, і можливих причин виникнення цього стану. Призначенням експертизи є наявність фактичних даних про конфліктну обстановку або, навпаки, зовнішньої безмотивності суїцидального вчинку, ознак зміни поведінки суїцидента, про прояви в нього напередодні вчиненого й у минулому пригніченості, розпачу, замкнутості і внутрішній розгубленості.

Необхідність призначення КСППЕ полягає на сам перед в наявності потреби в комплексності та багатогранності вивчення досліджуваних явищ, особистості підозрюваного, обставин, що у результаті своєчасного й обґрунтованого застосування спеціальних психологічних знань і методів наукової психології істотно розширюються можливості доказування багатьох фактів, необхідних для встановлення істини у конкретній справі.

Одна із проблем КСППЕ підозрюваного (обвинувачуваного) є вивчення «суб’єктивної сторони злочину», що у психологічній інтерпретації означає вивчення індивідуально-психологічних особливостей і психічної діяльності «суб’єкта злочину». Йдеться про психологічну характеристику підекспертного, основна увага в якій приділяється тим психологічним особливостям, які мають найбільш істотне значення для справи. Тут доцільно вести мову про «мотиваційну сторону злочину», «емоційну сторону злочину», «атенційну сторону злочину», «ціннісну сторону злочину» тощо.

Психічні властивості особистості можуть бути по-різному пов’язані з вчиненим злочином. Одні з них можуть відігравати важливу роль у виборі протиправного способу дії. Інші – тільки сприяють здійсненню злочину за наявності зовнішньої ситуації. Нарешті, деякі психологічні особливості обвинуваченого можуть залишатися нейтральними щодо факту злочину.

Особистісний підхід, отже, передбачає експертизу темпераменту, здібностей, характеру, спрямованості, пізнавальних і емоційно-вольових процесів суб’єкта злочину. Все це в комплексі дозволить адекватно оцінити дії підекспертного, встановити його вину чи невинуватість, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, ставлення до вчиненого, здатність контролювати свої дії і керувати поведінкою у конкретній ситуації, наявність чи відсутність усвідомлюваного мотиву (наміру) тощо.

Відомості про об’єкт КСППЕ – обвинувачуваних, свідків і потерпілих – можуть бути отримані двояким шляхом: безпосередньо при експертному дослідженні названих осіб в експертній установі, у кабінеті слідчого або суді; або за допомогою дослідження матеріалів кримінальної справи, що містять інформацію про психічний стан і поводження підекспертного, про його особистість, характер, індивидні і індивідуальні властивості у різні періоди життя.

Другий шлях має особливо важливе експертне значення. Він дозволяє всебічно й об’єктивно розглянути цілісну динаміку психічного стану й особистості підекспертного, у тому числі в важливий для справи момент — при здійсненні преступного діяння.

У деяких випадках без матеріалів кримінальної справи експертна оцінка психічного стану досліджуваного в момент криміналу в принципі неможлива. Так, при патологічному афекті й інших тимчасових хворобливих розладах психіки, важких черепно – мозкових травмах у момент здійснення злочину, у силу порушення свідомості, що мало місце, і явища ретроградної амнезії особа не здатна відтворювати вчинене і свій стан у період його здійснення. Власне кажучи по суті скласти думку про неї експерти можуть тільки на підставі показань свідків або потерпілих.

Для КСППЕ особливу цінність мають показання свідків, потерпілих, самого обвинувачуваного, його співучасників, медичні характеристики, акти раніше проведених експертиз протоколи слідчих експериментів, залучені до справи листи і т.п. Оцінка особистості є обов’язковим, основним моментом будь-якої КСППЕ.

Направляючи матеріали кримінальної справи на КСППЕ, слідчий насамперед повинний подбати про досить повне висвітлення в них можливо більшого числа суб’єктивних відносин особистості: до себе, до близьких, до навколишніх, до роботи, до дозвілля, до вчиненого і т.п.

Розкривати особистість у матеріалах кримінальної справи необхідно за допомогою викладу основної діяльності підекспертного, системи його домінуючих відносин, типових вчинків у тих або інших ситуаціях, актуалізуючих визначені мотиви. Тільки при досить повному відображенні фактичних даних слідчим у матеріалах справи, правильному витягу і вірній інтерпретації їх експертами можна установити дійсну істину в справі. Тому при недостатнім розкритті особистості досліджуваного в матеріалах справи експерт може і повинний порушити питання про необхідні доповнення, указавши, які саме сфери особистості мають потребу в уточненні.

Особливий експертний інтерес і практичну важливість для КСППЕ представляють неофіційні особисті документи і продукти творчості досліджуваних: щоденники, замітки, записні книжки, листи, вірші, проза, мемуари, розповіді, малюнки, що найбільше повно розкривають їх внутрішній світ. Вони нерідко служать кращими інформативними джерелами, що проливають світло на особливості психічного стану досліджуваного напередодні або в момент самогубства, дозволяють зрозуміти його причини.

Усю перераховану інформацію, що має важливе значення для КСППЕ, експерти можуть одержати тільки у виді відповідним чином оформлених матеріалів кримінальної справи і тільки через слідчого (суд).

При неможливості дачі висновку експерти в писемній формі сповіщають про це органові, що призначив КСППЕ. Це складає одну з форм виконання психіатрами або експертами-психологами їхнього основного процесуального обов’язку – здійснювати повне, всебічне, засноване на досягненнях передової науки дослідження психіки підекспертного і дати об’єктивні, достовірні відповіді на поставлені слідчим, судом питання в строгій відповідності зі своєю експертною компетенцією, дійсним станом психіки досліджуваного в момент огляду і матеріалами кримінальної справи, що характеризують психічну сферу підекспертного.

Юридичною підставою виконання КСППЕ є постанова слідчого або визначення суду про призначення експертизи.

У постанові (визначенні) про призначення КСППЕ вказується установа, якій доручено її виконання. У випадку, коли виконання КСППЕ доручається декільком установам, указується, яка з них є ведучою – здійснюватиме організацію виконання експертизи і координацію проведених фахівцями досліджень.

При виконанні КСППЕ в одній установі експертні дослідження доручаються відповідним психіатричним і психологічним підрозділам з указанням ведучого підрозділу. Його керівник здійснює координацію проведених досліджень і призначає ведучого експерта. При виробництві КСППЕ декількома установами комісія експертів формується керівником ведучої установи. Він же призначає ведучого експерта.

Виділяються наступні періоди КСППЕ:

  1. У підготовчий період експерти знайомляться з матеріалами кримінальної справи, обговорюють поставлені перед ними питання, уточнюють їх суть, визначають кінцеві цілі і приватні задачі дослідження, намічають його загальний план, послідовність виконання окремих методик, установлюють функції кожного експерта. Підготовчий період завершується прийняттям загальної, погодженої програми досліджень.
  2. Дослідницький період КСППЕ складається з двох етапів: попереднього й основного. У залежності від виконання того або іншого етапу ролі і функції експертів-психологів і експертів-психіатрів розрізняються.

Головним змістом попереднього етапу дослідницького періоду складає кваліфікація психічного стану підекспертного, і встановлення його осудності. Дослідження починається з висування діагностичних «експертних гіпотез». Ініціатива і прерогатива їхнього формулювання тут належить експертові-психіатрові.

Основний принцип взаємодій експертів-психологів і експертів-психіатрів на попередньому етапі складається в послідовній зміні функцій і передачі обов’язків по досягненню тих або інших проміжних експертних задач на шляху до кінцевої мети КСППЕ.

Більш активну і важливу роль грає психолог у рішенні іншої первісної задачі КСППЕ – вимірі глибини психічної патології, тих або інших психічних особливостей, з’ясуванні їхнього впливу на відбивні, рефлексивні і регулятивні, вольові психічні процеси і функції. Обмінюючись інформацією з іншими членами експертної комісії, зіставляючи і вказуючи її з критеріями зобов’язання, виявленими експертами – психіатрами, експерт – психолог істотно сприяє правильному рішенню питання.

Основний етап дослідницького періоду. Головна мета і зміст основного етапу дослідження – розробка і зміст проміжних висновків КСППЕ. Експерт-психіатр і експерт-психолог формулюють їх окремо. Після формулювання проміжних висновків КСППЕ вступає в третій, заключний період. Він у свою чергу умовно розпадається на два етапи: остаточне співвіднесення, аналіз і синтез проміжної інформації і формулювання на цій основі остаточних синтетичних інтегративних висновках, що є відповіддю на поставлені експертам питання.

У судово-психіатричній практиці прийнято давати комісійний висновок. Експертна комісія, як правило, складається з трьох чоловік, хоча в ній відзначена можливість і менший склад комісії): голови, члена комісії і лікаря-доповідача. Причому відзначено, що в подібних випадках учасники експертизи перед винесенням висновку радять між собою. Якщо вони приходять до загального висновку, то останнє підписується всіма експертами. У випадку незгоди між ними кожен експерт дає окремий висновок.

У тих випадках, коли при виконанні експертизи експерт встановлює обставини, що мають значення для справи, але з приводу яких йому не були поставлені питання, він вправі вказати на них у своєму висновку.

У постанові слідчого або визначенні суду необхідно правильно сформулювати експертне завдання. Ця мета досягається за допомогою питань, що підлягають експертному вирішенні. Питання варто задавати чітко, не допускаючи їхнього неоднозначного тлумачення. Вони також повинні відповідати законові і не виходити за межі компетенції судово-психіатричної експертизи.