Освіта та самоосвіта

Все для студентов и самообразования

Інформаційні системи на фондовому ринку

Зміст

Вступ

1. Інформаційний простір фондового ринку

2. Торгівельно-інформаційні системи

3. Проблеми інформаційного забезпечення фондового ринку України

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В світовому господарстві, включаючи країни, що розвиваються та країни з перехідною економікою, фондові біржі виступають центральною ланкою ринку цінних паперів та відіграють дуже важливу роль не тільки у валютно-фінансовій системі країни, а й в економіці держави взагалі.

Особливою проблемою як для інвесторів, так і для громадян є проблема інформації на фондовому ринку. Будь яка інвестиція починається з отримання інформації про об'єкт інвестування та доцільність інвестицій. Інформаційне забезпечення є однією з найважливіших складових ефективної діяльності інституціональних інвесторів.

Сьогодні інформаційна інфраструктура ринку цінних паперів України досить повільно, причому 60% інформації, що надається учасниками ринку цінних паперів Держфінмоніторингу, містить помилки. Отже, пожвавлення у цій сфері вкрай необхідне.

Успішне становлення та розвиток фондового ринку потребує широкого забезпечення усіх учасників фондового ринку повною інформацією щодо умов випуску та обігу цінних паперів на ринку у доступному форматі. До того ж, інформація має охоплювати усі дані про емітентів цінних паперів, їхній поточний фінансово-економічний стан та перспективи розвитку, дані про фінансових посередників, переміщення цінних паперів, інтернаціональні, національні та регіональні ринки тощо.

Тема: «Інформаційні системи на фондовому ринку».

1. Інформаційний простір фондового ринку

Значення інформації для фондового ринку полягає в тім, що без неї він не зможе функціонувати навіть один день. Найголовнішим завданням інформації є забезпечення прозорості фондового ринку, тобто широкої поінформованості всіх заінтересованих осіб про дохідність операцій з цінними паперами та про ризик, зв’язаний із діями як емітентів, так і посередників фондового ринку. Інформація про емісію цінних паперів, про емітентів, ціни та обсяги торгівлі цінними паперами має бути відкритою й доступною. Подавати таку інформацію повинні емітенти, посередники, біржі, банки, позабіржові організації, використовуючи для цього офіційні та спеціальні видання.

До інформації ставляться великі вимоги. Передовсім, вона має бути вірогідною, абсолютно адекватною реальній ситуації і відбивати найсуттєвіше з цієї реальності. Законодавчо встановлено, що суттєвою вважається та інформація, обсяги якої визначає держава і яка має важливе значення для власників цінних паперів і потенційних інвесторів під час прийняття ними рішень про купівлю або продаж цінних паперів, оскільки вона здатна справити помітний вплив на ринкову вартість цінних паперів і розмір доходу на них. Коли протягом певного часу виявиться, що подані емітентом документи містять неправдиву суттєву інформацію або вона вже не відповідає дійсності через зміну економічних обставин чи з інших причин, то емітент зобов’язаний негайно припинити продаж цінних паперів. Лише після внесення ним відповідних змін в проспект емісії або в інші документи дозволяється поновити продаж. Спосіб і терміни внесення таких змін та інформування інвесторів є у відповідних нормативних документах.

Особливо слід підкреслити вимоги доступності інформації. В українському законодавстві розкриття інформації на фондовому ринку пояснюється необхідністю забезпечення доступності для всіх заінтересованих в її отриманні, відповідно до встановленого законом порядку і незалежно від мети одержання цієї інформації.

У створенні інформаційного простору не останню роль відіграє організація всього процесу трансферу інформації. На світовому фондовому ринку інформаційна функція поступово виокремлюється в самостійну галузь, усе більшу роль починають відігравати фірми, що спеціалізуються на систематизації й пошуку необхідних даних на замовлення клієнтів. Ця тенденція стає помітною й на фондовому ринку України. Конкуренція має бути не тільки в середовищі учасників ринку цінних паперів, а й між тими організаціями, котрі збирають, аналізують і передають (продають) користувачам необхідну інформацію. В іншому разі важко розраховувати на досягнення високої якості інформації. Держава також не може триматися осторонь інформаційних потоків. В її руках мають бути засоби зв’язку, бази даних і комп’ютерні мережі, — без жодного сумніву в інформаційному просторі фондового ринку має домінувати держава. Потрібно прислухатися до порад зарубіжних експертів, котрі постійно наголошують на тім, що в сфері обігу цінних паперів плинуть гігантські потоки капіталу і ті, хто ними користуються, не завжди можуть утриматися від спокуси приховати свої справжні наміри, дезінформувати ринок, де жертвою стане дрібний інвестор, який своєю працею накопичив невеликі заощадження. Нехай під невсипущим контролем держави за формуванням і рухом інформації перебуватимуть ті, хто приховує інформацію, перекручує її, зловживає доступом до неї й перетворює тим самим чесну торгівлю на злочинну оборудку. Не випадково в “Концепції функціонування й розвитку фондового ринку України”, схваленій Верховною Радою України 22 вересня 1995 р., першим у переліку напрямів державного регулювання фондового ринку названо забезпечення обов’язкової публікації про ринок цінних паперів, у тім числі про умови випуску й обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, про обсяг, характер і тенденції в торгівлі цінними паперами.

2. Торгівельно-інформаційні системи

Якого б великого значення не мало методичне, юридичне та організаційне забезпечення нормального функціонування фондового ринку, як би воно не вдосконалювалося й не розвивалося, але принципової новизни в цьому немає. Цілком новим способом регулювання фондового ринку є його інформаційно-технологічне забезпечення. Доречно згадати вислів президента НАСД Джозефа Хардмана: “Стрімка хода технічного прогресу змінила традиційні форми людської діяльності. Вплив новітніх технологій на кредитно-фінансову сферу величезний. По-перше, вони дають змогу моментально одержувати інформацію з будь-якої точки світу. По-друге, за їх допомогою угоди з партнерами, що перебувають у віддалених районах, можна здійснювати так само легко, як із сусідами по будинку або як за передачі документів з рук у руки. По-третє, вони сприяють створенню нових, сучасніших методів, котрі ліпше відповідають інтересам інвесторів. По-четверте, під час використання низки програм зменшуються витрати на обробку даних”.

Нині в економіці, у тім числі й на фондовому ринку, відбувається, по суті, технічна революція, характерна своїм радикалізмом і високою ефективністю. Фондові операції тепер можна здійснювати на екрані комп’ютера, інформацію про угоди і ціни передавати необмеженій кількості інвесторів. Ціни встановлює безліч конкуруючих дилерів, котрі передають курси купівлі й продажу по мережах зв’язку. У недалекому майбутньому всі фондові ринки (біржові й позабіржові) будуть спроможні забезпечувати інвесторам вільний вибір з величезної кількості варіантів вкладення капіталу.

Світовим дилером з використання найдосконаліших технологій на фондовому ринку є американська біржа НАСДАК. Вона має найсучасніші технічні засоби виконання наказів про купівлю-продаж цінних паперів, що гарантують клієнтам найвигіднішу ціну. Інформація про котирування та угоди з цінними паперами аналізується з використанням статистичних моделей, що враховують специфіку курсу цінних паперів, показники обсягу продажу, вплив передбачуваних подій та загальні тенденції ринку. Не випадково біржу НАСДАК називають електронною фондовою біржею. Саме ця якість уможливлює охоплення необмеженої кількості учасників торгів. У 1994 р. на одну акцію, що котирувалася на біржі НАСДАК, припадало 13 зареєстрованих біржових дилерів. Понад 500 фірм працюють на НАСДАК у ролі брокерів. Конкуренція між ними сприяє ефективному ціноутворенню, забезпечує високу ліквідність цінних паперів і дає змогу постійно збільшувати кількість укладених угод. Досить сказати, що 1994 р. на цій біржі було продано близько 75 млрд акцій загальною вартістю 1500 млрд дол. США.

Електронними засобами збирання, обробки, аналізу й видачі інформації широко користуються не тільки для функціонування фондового ринку, а й для забезпечення контролю над ним. У США, наприклад, створено спеціальну групу нагляду за позабіржовим ринком. Вона контролює понад 25 тис. найменувань акцій, що продаються на позабіржовому ринку. Працівники цієї групи щоденно перевіряють угоди загальним обсягом у 40 млн акцій, захищаючи учасників ринку від зловживань конфіденційною інформацією та від надмірних комісійних виплат, котрі іноді намагаються стягнути з інвесторів.

Саме масштабність об’єктів контролю є основною перешкодою для його здійснення, і завдання розв’язується тільки завдяки комп’ютеризації процедури нагляду. Суть цієї процедури нескладна. У комп’ютер закладено стандартні параметри зміни цін і можливий нормальний обсяг угод щодо кожного цінного паперу. У разі істотних відхилень від цих параметрів комп’ютер інформує спеціалістів з нагляду за ринком, які на підставі одержаної інформації аналізують ситуацію і виявляють причини відхилень. Комп’ютерна технологія дає змогу простежити послідовність угод у часі, тобто своєчасно помітити укладення сумнівних угод (якщо такі є) і безпомилково визначити їх джерела. Щороку на позабіржовому ринку США виявляється та реєструється (у середньому) до 16 тис. відхилень у котируванні цінних паперів від стандартної процедури. Багато з них стають підставою для проведення спеціальних розслідувань і ревізій. Накопичувана в комп’ютерних системах інформація використовується для виявлення довгочасних тенденцій щодо порушення правил ринку, котрі неможливо помітити, аналізуючи тільки щоденні операції.

Електронна фондова біржа НАСДАК, що за рівнем активності займає друге місце в світі, обслуговується компанією “НАСДАК сток маркет, інк”, котра постачає цій біржі новітні технічні засоби. У свою чергу, ця компанія є дочірнім підприємством асоціації НАСД. Більше того, НАСД безпосередньо контролює діяльність НАСДАК. Близько 5400 компаній з 400 тисячами службовців, які зареєстровані в НАСДАК, перебувають під постійним наглядом з боку НАСД, цієї провідної організації позабіржового ринку. У цьому також можна побачити об’єднання біржового й позабіржового ринків на засаді впровадження електронно-інформаційних систем.

Показово, що саме позабіржовий ринок проявляє найбільший інтерес до електронізації своєї діяльності. До цього його зобов’язує просторова масштабність і роз’єднаність учасників фондових угод.

Створення в Україні національної електронної й телекомунікаційної системи позначилося передовсім на законодавстві, в якому дано визначення торговельно-інформаційної системи (ТІС) та електронної торговельно-інформаційної мережі (ЕТІМ). ТІС — це юридична особа, зареєстрована торговцями цінних паперів, котра володіє та управляє будь-якою системою або засобом, що сприяє торгівлі цінними паперами на позабіржовому ринку. ТІС включає ЕТІМ, котру призначено для зв’язку посередників ринку в різних місцях і яка забезпечує їх засобами обміну даних котирування цінних паперів у режимі реального часу.

ТІС надає будь-якій заінтересованій особі таку інформацію: правила допущення цінних паперів до торгів, правила укладання й звіряння угоди, порядок виконання угод, правила щодо обмеження маніпуляцій із цінами, перелік допущених до торгів цінних паперів, перелік допущених до торгів торговців цінними паперами, розклад надання послуг ТІС.

На кожну угоду, укладену відповідно до встановлених ТІС правил, будь-якій особі надається така інформація: дата й час укладення угоди, найменування цінних паперів за даною угодою, їх державний реєстраційний номер, ціна одного цінного паперу, кількість цінних паперів.

Торговельно-інформаційна система має зв’язки із суміжними електронними системами, зокрема, використовує потужності товарних бірж країни.

В Україні заходи щодо створення ТІС і ЕТІМ бере на себе Позабіржова фондова торговельна система (ПФТС), котра вже згадувалася. За базу взято програмну систему фірми ПОРТАЛ, яка передбачає торгівлю в режимі реального часу, виведення на дисплей споживачів цінових і кількісних котирувань цінних паперів, відомостей про ціни та обсяги виконаних угод. Ця інформація призначається не тільки учасникам торгів, а й усім структурам і службам, що обслуговують торговельні угоди, — розрахунково-кліринговим палатам, депозитаріям, реєстраторам та ін. Планами ПФТС передбачається встановлення телекомунікаційної мережі у всіх великих промислових центрах України. Уже тепер до ТІС підключено близько 50 членів ПФТС з п’яти великих міст України.

Значення електронізації випуску й обігу цінних паперів не вичерпується такими очевидними результатами, як своєчасне одержання обширної та вірогідної інформації, докладне обгрунтування цін, спрощення та прискорення процесу укладання угод і підвищення їхньої ефективності. Головне призначення електронізації — зближення позабіржового та біржового ринку, що відповідає сучасним вимогам ринкової економіки.

3. Проблеми інформаційного забезпечення фондового ринку України

В світовому господарстві, включаючи країни, що розвиваються та країни з перехідною економікою, фондові біржі виступають центральною ланкою ринку цінних паперів та відіграють дуже важливу роль не тільки у валютно-фінансовій системі країни, а й в економіці держави взагалі.

Особливою проблемою як для інвесторів, так і для громадян є проблема інформації на фондовому ринку. Будь яка інвестиція починається з отримання інформації про об'єкт інвестування та доцільність інвестицій. Інформаційне забезпечення є однією з найважливіших складових ефективної діяльності інституціональних інвесторів.

Сьогодні інформаційна інфраструктура ринку цінних паперів України досить повільно, причому 60% інформації, що надається учасниками ринку цінних паперів Держфінмоніторингу, містить помилки. Отже, пожвавлення у цій сфері вкрай необхідне.

Успішне становлення та розвиток фондового ринку потребує широкого забезпечення усіх учасників фондового ринку повною інформацією щодо умов випуску та обігу цінних паперів на ринку у доступному форматі. До того ж, інформація має охоплювати усі дані про емітентів цінних паперів, їхній поточний фінансово-економічний стан та перспективи розвитку, дані про фінансових посередників, переміщення цінних паперів, інтернаціональні, національні та регіональні ринки тощо.

Таким чином, інформація повністю віддзеркалюється на замовлення на цінні папери і навіть впливає на їхній курс.

На розвинених фондових ринках існує механізм фінансових консультантів, які забезпечують інвесторів необхідною інформацією. Найвідомішими консультантами з фондового ринку є компанія Bloomberg, Reuters. Головна їх функція — надання оперативної інформації з докладним аналізом ситуації на ринку, а також політичні новини та їхній вплив на ситуацію на фондовому ринку, економічні новини; загальні фінансові новини; інформація про загальну ситуацію на фондовому ринку та інформація в розрізі головних сегментів фондового ринку.

В результаті приватний сектор має змогу реально отримати кваліфіковану інформацію про ситуацію на ринку в цілому, так і з окремих видів цінних паперів. Подання інформації провадиться як шляхом особистого спілкування із консультантом за телефоном, так і через супутникове телебачення та мережу Internet.

Нещодавно і український фондовий ринок здобув постійну та ефективно функціонуючу інформаційну підтримку, сформовано єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів, нещодавно повідомила про відкриття нового проекту „Інформаційне обслуговування українського фондового ринку" на інформаційному порталі http://www.smida.gov.ua/

Портал http://www.smida.gov.ua/ — єдина офіційна інформаційна система, яка зберігає інформацію за всіма акціонерними товариствами та професійними учасниками фондового ринку України та є потужним аналітичним інструментом, що дозволяє отримати адресну інформацію про компанії та їх фінансові показники. Це робить інформацію доступною для широкого кола відвідувачів.

На законодавчому рівні також був зроблений крок вперед у даному напрямку. Так, новий закон „Про цінні папери та фондову біржу" від 23 лютого 2006 р. передбачає прозорість і ліквідність фондового ринку шляхом впровадження системи розкриття інформації. Емітенти, що здійснили публічне розміщення цінних паперів, зобов'язані вчасно й у повному обсязі розкривати інформацію про фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента; будь-яких діях, які можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітентів й спричинити істотну зміну ціни на його цінні папери, власників або номінальних власників великий пакетів акцій (більше 10%).

Крім того, у числі новацій закону — поняття „інсайдерська інформація" і порядок її розкриття. Під інсайдерською розуміється будь-яка неоприлюднина інформація про емітента, його цінних паперах або договорах щодо них, оприлюднення якої може істотно вплинути на вартість цінних паперів. Порушення карається за відповідною статтею УК. Інсайдерами є власники голосуючих акцій емітента або частин (паїв) у статутньому капіталі емітента; посадові особи емітента; особи, що мають доступ до інсайдерської інформації у зв'язку з виконанням трудових обов'язків або договірних зобов'язань незалежно від відносин з емітентом. Яка сама інформація відноситься до інсайдерської, визначається ГКЦБФР.

Проте, як показує проведений аналіз даних, з моменту, як набрав даний законодавчий документ не було розроблено жодного нормативного документа, або створено інститут чи то комісії, діяльність якої була б направлена на врегулювання цього напрямку.

Висновки

Нині в економіці, у тім числі й на фондовому ринку, відбувається, по суті, технічна революція, характерна своїм радикалізмом і високою ефективністю. Фондові операції тепер можна здійснювати на екрані комп’ютера, інформацію про угоди і ціни передавати необмеженій кількості інвесторів. Ціни встановлює безліч конкуруючих дилерів, котрі передають курси купівлі й продажу по мережах зв’язку. У недалекому майбутньому всі фондові ринки (біржові й позабіржові) будуть спроможні забезпечувати інвесторам вільний вибір з величезної кількості варіантів вкладення капіталу.

Світовим дилером з використання найдосконаліших технологій на фондовому ринку є американська біржа НАСДАК. Вона має найсучасніші технічні засоби виконання наказів про купівлю-продаж цінних паперів, що гарантують клієнтам найвигіднішу ціну. Інформація про котирування та угоди з цінними паперами аналізується з використанням статистичних моделей, що враховують специфіку курсу цінних паперів, показники обсягу продажу, вплив передбачуваних подій та загальні тенденції ринку. Не випадково біржу НАСДАК називають електронною фондовою біржею.

Український фондовий ринок здобув постійну та ефективно функціонуючу інформаційну підтримку, сформовано єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів, нещодавно повідомила про відкриття нового проекту „Інформаційне обслуговування українського фондового ринку" на інформаційному порталі http://www.smida.gov.ua/

На законодавчому рівні також був зроблений крок вперед у даному напрямку. Так, новий закон „Про цінні папери та фондову біржу" від 23 лютого 2006 р. передбачає прозорість і ліквідність фондового ринку шляхом впровадження системи розкриття інформації.

Список використаних джерел

1. Карлін М. І. Фінансова система України. — К.: Знання, 2007. — 324, с.

2. Писаревська Т. А. Інформаційні системи в управлінні персоналом та економіки праці: Навчально-методичний посібник. — К. : КНЕУ, 2006. — 283 с.

3. Плескач В. Л. Електронна комерція: Підручник. — К. : Знання , 2007. — 535, с.

4. Ринок фінансових послуг: Навчальний посібник. — Херсон : ОЛДІ-плюс, 2007. — 573 с.

5. Романенко О. Р. Фінанси: Підручник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 310 с.

6. Словник-довідник фінансового ринку : словник / Укл.: В. В. Фещенко, О. О. Резнікова, О. В. Романченко та ін. — К. : Українське агентство фінансового розвитку, 2005. — 321 с.

7. Фондовий ринок України: законодавче регулювання: Практичний посібник / М. О. Бурмака, В. В. Посполітак, Д. С. Бутенко та ін. — 2-е вид., перероб. та доп. — К.: АДС УМКЦентр, 2005. — 559 с.

8. Шелудько В. М. Фінансовий ринок: Підручник. — К. : Знання , 2006. — 535 с.