Освіта та самоосвіта

Все для студентов и самообразования

Фактори ефективностi зовнішньоекономiчних операцiй

Вступ

Основою зовнішньоекономічної діяльності є зовнішньоекономічна операція, яка представляє собою комплекс організаційно-управлінських документарно зафіксованих дій контрагентів різних країн, направлених на забезпечення експортно-імпортного обміну товарами, капіталами, роботами, послугами або об’єктами інтелектуальної власності і здійснюється за допомогою контрактів, розроблених на основі вимог національного законодавства та міжнародних договорів нормативно-правового характеру.

Зовнішньоекономічні операції, які скріплюються зовнішньоторговельними угодами – це експортно-імпортні операції, які мають матеріально-речову форму.

Експортні операції – це діяльність пов’язана з продажем і вивезенням товарів за кордон. Їх здійснення можливе лише при виконанні умов:

— дотримання чинного законодавства України та міжнародного права;

— оплата податків і зборів, які установленні при здійсненні експортних   операцій;

— пред’явлення митниці документів, які є підставою і умовою вивезення товару;

Зовнішньоекономічні операції будуть більш успішні, якщо вихід підприємства на зовнішній ринок буде не тільки добре продуманий, всебічно обґрунтований, але і випливатиме з довгострокових цілей.

Головною умовою проведення зовнішньоекономічної операції є її ефективність. На сучасному етапі будь-який суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності вирішує проблему підвищення ефективності зовнішньоекономічних операцій. В поточних умовах ведення бізнесу вирішення цієї проблеми є надзвичайно важливим.

1. Основнi фактори зовнішьноекономiчних операцiй

Для підприємств, що стикаються з проблемою пошуку шляхів підвищення ефективності зовнішньоекономічних операцій задля аналізу взаємозв’язків та сукупного впливу факторів на витрати та ефективність зовнішньоекономічних операцій, розгляд їх у системі, пропонується: використовувати логістичний системний підхід до операцій; створити інтегровану систему отримання та обміну інформацією; використовувати графічні та табличні методи при обробці інформації у зовнішньоекономічних операціях.

Спираючись на вищенаведену послідовність рекомендацій, надамо детальну характеристику кожному з методів, який треба використовувати задля підвищення ефективності зовнішньоекономічних операцій.

На ефективність зовнішньоекономічних операцій можуть впливати наступні фактори: митні платежі, схема митного оформлення, транспортування, нетарифні обмеження, маркетинг, безпека та ризики, тощо. Всі ці фактори та ризики можуть бути мінімізовані за допомогою логістики та системного підходу.

Ефективність зовнішньоекономічної операції з одного боку залежить від вигод, набутих від її здійснення (наприклад, виручки від реалізації продукції на експорт), з іншого боку від витрат на проведення операції (наприклад, собівартості виготовлення експортного товару). Витрати на зовнішньоекономічну операцію виникають на кожному етапі починаючи від ідеї до її реалізації, від початку проведення маркетингових досліджень до моменту поставки товару замовнику. Зовнішньоекономічну операцію можна розглядати як сукупність логістичних систем, які знаходяться у постійній взаємодії, впливають одна на одну і на кінцевий результат. Концепція логістичної системи зовнішньоекономічних операцій пов’язана з проблемами забезпечення матеріальними ресурсами, постачаннями товарів. Основна логістична функція передбачає оптимізацію витрат і підвищення ефективності зовнішньоекономічної операції [4, c. 141-142].

За допомогою існуючих методів можна розрахувати наскільки ефективною є операція, але ці підходи не враховують особливості операції та не враховують кожен крок та елемент системи. Цю деталізацію та пошаговість забезпечує логістика та системний підхід. Зовнішньоекономічній операції властива етапність, її необхідно розглядати як сукупність підсистем та операцій, як систему, до якої необхідно застосовувати логістику: маркетингове дослідження ринку; вибір форм та методів роботи на зовнішньому ринку; розробка організаційних та комерційних заходів; проведення ринкової кампанії; підготовка до укладання зовнішньоекономічного контракту; укладання зовнішньоекономічного контракту; організація контролю за виконанням зовнішньоекономічного контракту, тощо. Таке структурування та розподілення зовнішньоекономічної операції на елементи дозволяє більш детально аналізувати окремі підсистеми та впливати на їх результативність.

Для практичного вирішення проблеми підвищення ефективності зовнішньоекономічних операцій можуть бути застосовані графічні та табличні методи. Поєднання переваг логістичного підходу, побудови системи управління потоками інформації та професійних і творчих навичок менеджерів підприємства, дозволяє оцінити аспекти зовнішньоекономічних операцій та вплинути на їх ефективність. Використовуючи логістику, графічні та табличні методи для наглядної оцінки бізнес-процесів на кожному з етапів зовнішньоекономічної операції, може бути побудована блок-схема, що відображатиме аспекти, які безпосередньо впливають на ефективність здійснення підприємством зовнішньоекономічної діяльності та дозволить системно показати здійснення зовнішньоекономічної операції.

Таким чином, під час проведеного дослідження була виявлена проблема необхідності підвищення ефективності зовнішньоекономічних операцій, недосконалість та неповнота сучасних методів розрахунку коефіцієнтів ефективності імпорту/експорту, відсутність методів уникнення ризиків зовнішньоекономічної діяльності. Були запропоновані методи та інструменти оптимізації ефективності зовнішньоекономічних операцій, а саме:

  1. Використовувати логістичний системний підхід до операцій;.
  2. Створити інтегровану систему отримання та обміну інформацією.
  3. Використовувати графічні та табличні методи при обробці інформації у зовнішньоекономічних операціях.

Основними результатами дослідження є те, що на основі описаних методів може бути розроблений механізм підвищення ефективності зовнішньоекономічних операцій підприємств. Позитивний результат досягається шляхом застосування наведених методів, спираючись на системний підхід та структуризацію процесів зовнішньоекономічної операції.

Інтеграція методів логістики, системного підходу та графічного методу є основою для подальшого дослідження аспектів ефективності зовнішньоекономічних операцій  [6, c. 242-243].

Підвищення ефективності проведення зовнішньоекономічних операцій потребує вирішення питань на зовнішньому ринках:

—  орієнтація з асортиментом продукції на відповідні ринки;

—  нарощування обсягів доходів на ринках;

—  підвищення конкурентоспроможності;

—  нарощування темпів росту продуктивності праці працівників;

—  зменшення собівартості продукції та її збут;

—  ефективне використання фінансових ресурсів;

— одержання оптимального ефекту від використання прибутку господарської діяльності;

—  заключення ефективних договорів, врахування своєчасної практики ціноутворення.

2. Митнi платежi

З метою забезпечення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон необхідно передбачити єдиний порядок справляння митних платежів, а у випадку необхідності і повернення сум таких податків і зборів. В українському Митному кодексі (далі – МКУ) законодавець не визначив правил щодо порядку справляння мита. Натомість серед основних завдань, які покладаються на митні органи є застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання [1]. Перелік митних процедур, які виконують митні органи становлять операції, пов’язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів [1, c.1].

До митних платежів, пов’язаних з митним тарифом, слід віднести такі: ввізне мито, що нараховується за вантажною митною декларацією; ввізне мито в неторговельному обороті; мито за поштові відправлення; вивізне мито; вивізне мито в неторговельному обороті.

Митні платежі — платежі, що стягуються в установленому порядку митними органами при митному оформленні товарів і інших випадках передбачених законодавством України.

Митні платежі включають:

— мито

— податок на додану вартість

— акцизний збір

— єдиний збір

— митний збір

Митні платежі сплачуються безпосередньо власником переміщуваних товарів або організацією що здійснює митне оформлення на підставі договору і що має відповідну ліцензію. Митні платежі повинні бути внесені до, або одночасно з подачею ГТД (вантажній митній декларації) на розрахунковий рахунок митного органу.

Мито (англ. custom’s duty, tax) — обов’язковий особливий вид податку, що стягується митними органами країни при ввезенні товару на її митну територію або його вивозі з цієї території і що є невід’ємною умовою такого ввезення або вивозу відповідно до її законодавства. Розмір митного збору визначається митним тарифом, який містить списки товарів, оподатковуваних митним збором. Митно покликане захищати внутрішнього виробника штучно збільшуючи собівартість імпортного товару, а також служать джерелом поповнення бюджетних коштів. У Україні ставки митного збору є єдиними і не підлягають зміні залежно від осіб, що здійснюють переміщення вантажів через митний кордон України, не залежить від видів операцій, за винятком випадків, передбачених Законами України і зокрема Митним кодексом [7, c. 198-199].

В Україні застосовуються наступні види ставок мит: адвалорні (зазвичай встановлюються в % від вартості товару), специфічні (встановлюються як фіксований збір за 1 одиницю ваги або іншої кількості товару) і комбіновані (комбінується перший і другий метод). В цілях захисту економічних інтересів країни і її внутрішнього ринку від неякісних товарів або недобросовісної конкуренції (а також в інших випадках передбачених законодавством) до товарів, що ввозяться або вивозяться, можуть тимчасово застосовуватися особливі види мита: спеціальні, антидемпінгові і комбіновані. Крім того, можуть встановлюватися сезонні мита, а для деяких товарів зокрема виробництва країн СНД, при дотриманні необхідних умов може застосовуватися повне звільнення від сплати мита. Нарахування, сплата і стягування мита на товар проводиться на основі його митної вартості чи/і його фактичної кількості (для комбінованих і специфічних митних зборів) відповідно до Митного Законодавства України.

Ввізне (імпортне) мито — мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Вивізне (експортне) мито — мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

Спеціальне мито застосовується:

  • як засіб захисту українських виробників;
  • як засіб захисту національного товаровиробника у разі коли товари ввозяться на митну територію України у обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;
  • як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
  • як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) ущемляють інтереси України [8, c. 16].

Антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) — особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію України товару, який є об’єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

ПДВ (англ. value added tax, VAT) — непрямий податок на товари й послуги. З метою стимулювання експорту фірмам-експортерам повертається сума ПДВ (при певних умовах). При імпорті ПДВ виступає засобом протекціоністської політики, оскільки його стягнення з імпортованих товарів веде до їхнього подорожчання, підвищуючи тим самим конкурентоздатність товарів і послуг вітчизняного виробництва.

Акцизний збір — це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягується з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів.

Єдиний збір складається з:

  • плати за здійснення передбачених Законом видів контролю вантажу і транспортного засобу;
  • плати за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами;
  • додаткової плати за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір не справляється:

  • у разі перетинання державного кордону України залізничними вагонами без вантажів;
  • у випадку транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон України та перевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом в’їзду та виїзду цього вантажу.
  • з транспортних засобів, якими перевозяться вантажі гуманітарної допомоги, якщо товаросупровідні документи оформлені на отримувачів гуманітарної допомоги в Україні, що внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги.

Отже, доходимо висновку, що різнобічна система використання митних платежів дає можливість державі ефективно регулювати зовнішньоекономічну діяльність з метою реалізації економічних інтересів держави у світовій системі господарювання.

Незважаючи на процеси розробки податкового кодексу в Україні, митні правила повинні дістати свій розвиток саме в митному законодавстві. Виконавчі норми до Митного кодексу на даний момент потребують систематизації та уніфікації. Важливим є прийняття закону на виконання положень МКУ серед яких повинні знайти своє місце і норми щодо справляння митних платежів [5, c. 28-29].

3. Схема митного оформлення

Митним кодексом України та законами України передбачено чітку технологію здійснення митного оформлення та митного контролю вантажів, які переміщуються через територію України. Ця технологія також передбачає залучення посередників для здійснення митних процедур, що, у свою чергу, призводить до певних якісних та кількісних змін у послідовності виконання операцій.

Внаслідок цього можна виділити декілька схем (технологій) доставки вантажів у міжнародному сполученні. Технологія митного оформлення вантажовідправником має таку структурно-логічну схему:

Можна виділити дві технології митного оформлення за допомогою посередників:

—         вантажовідправник звертається до митного брокера для оформлення документів;

—         вантажовідправник звертається до транспортної компанії, яка надає послуги перевезення та митного оформлення вантажу в комплексі [3, c. 64-65].

Рис. 2. Технологія митного оформлення за участю брокера

Рис. 3. Технологія митного оформлення за участю транспортної компанії

За наявності декількох варіантів митного оформлення можна скласти декілька технологій доставки вантажів:

  1. «Експорт — власними силами, імпорт — власними силами».
  2. «Експорт — власними силами, імпорт -брокером».
  3. «Експорт — брокером, імпорт — власними силами».
  4. «Експорт — брокером, імпорт -брокером».
  5. «Експорт — транспортною компанією, імпорт — власними силами».
  6. «Експорт — транспортною компанією, імпорт — брокером».

Розробка моделі вибору раціонального варіанта митного оформлення включає такі етапи:

  1. Розрахунок статистичних параметрів процесу доставки.
  2. Визначення закону розподілу часових параметрів доставки.
  3. Розрахунок часу доставки вантажу, враховуючи час відпочинку водія.

Раціональність тієї чи іншої технології митного оформлення, за критерієм вартості доставки, залежить від кількості посередників, до яких звертається вантажовласник, та від тарифів, встановлених посередниками за надання окремого виду послуг. Як видно з рис. 1, а технології «експорт — власними силами, імпорт — брокером» та «експорт – транспортною компанією, імпорт — брокером» мають точку перетину, тобто свою певну область раціональності. Це пояснюється тим, що у першому випадку вантажовласник звертається до двох посередників — перевізника та брокера, а у другому випадку до одного посередника, який надає необхідні послуги у комплексі. Точка перетину може переміщуватися вздовж осі х, що пов’язано з тарифними ставками за надання окремо кожної послуги та послуг у комплексі.

Згідно найвагомішого критерію ефективності оптимальним є варіант митного оформлення «експорт — власними силами, імпорт — власними силами». У разі, коли вагомим критерієм є час доставки, найефективнішою є технологія «експорт — транспортною компанією, імпорт — брокером».

Оптимізація митного оформлення досягається шляхом вибору найефективнішої із існуючих технологій. Вагомими критеріями ефективності є вартість доставки вантажу, а також час доставки у міжнародному сполученні. Запропонована модель вибору раціонального варіанта митного оформлення, що враховує одночасно декілька критеріїв. Модель дозволяє визначити найефективнішу технологію або встановити область ефективності окремої технології [6, c.252].

Висновки

Для досягнення високої ефективності ЗЕД необхідно враховувати два об’єктивно існуючі підходи в управлінні міжнародним бізнесом. Вони дають відповіді на ключові запитання: що? і як? Перше запитання розкриває суть міжнародних операцій. Це сфера міжнародного маркетингу, із якої керівники організацій добувають інформацію і приймають рішення про зовнішньоекономічні операції. Такими операціями є експорт або імпорт конкретних товарів (послуг, робіт), лізинг обладнання, спільне виробництво продукції та ін. При імпорті маються, на увазі, наприклад, пошук постачальника, укладення з ним контракту на постачання товару, перевезення товару до кордону, перетинання кордону і виконання митних процедур — і так до остаточного продажу товару внутрішньому споживачеві, проведення розрахунків із продавцем. Все це складає предметний аспект менеджменту, що цілком визначається ідеєю і технологією (послідовністю операцій) зовнішньоекономічних операцій.

Проте наскільки б вдалою не була ідея конкретної зовнішньоекономічної операції, які б високі прибутки вона не обіцяла в перспективі, який би      бізнес-план не гарантував її здійсненність і ефективність, саму по собі її не можна реалізувати без іншого аспекту зовнішньоекономічного менеджменту. А от вже для реалізації ідеї, яку включено в число цілей зовнішньоекономічної діяльності, не обійтися без регулярного (функціонального) менеджменту. Мається на увазі, насамперед, планування реалізації ідеї, для чого необхідно завчасно виділяти необхідні ресурси, встановлювати терміни виконання завдань, що випливають з ідеї, підбирати виконавців, визначати методи виконання робіт та ін. До того ж у планах робіт необхідно враховувати зміни навколишнього середовища фірми: законодавство, ціни на зовнішніх ринках, валютні курси, стан справ у партнерів і т.д. І якщо план буде неточним (тобто неякісним), тоді реалізація ідеї може бути під загрозою: скажімо, нестача валютних коштів саме в той момент, коли потрібно провести оплату послуг і т.д. Менеджмент передбачає не тільки функцію планування, але й організацію (що включає координацію), комплектування штатів, керівництво, мотивацію, контроль. Тому ідея тієї або іншої зовнішньоекономічної операції може бути реалізована тільки в тому випадку, коли предметний аспект повною мірою відповідатиме функціональному підходу.

Список використаної літератури

  1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991
  2. Богач А. Принципи та напрямки аналізу витрат на функціонування логістичних систем // Логістичні системи. – 2006. – № 2.
  3. Грущинська Н.М. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств України в умовах становлення процесів митного регулювання України // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – № 7 (49).
  4. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посібник /Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С. та ін. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.
  5. Смирнов І.Г. Митна логістика та митна справа як чинники ефективності зовнішньої торгівлі України // Зовнішня торгівля: право та економіка.-2006.-с. 27-33
  6. Смирнов І.Г., Косарева Т.В. Митна логістика як складова митної справи в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 205, В 4 т. Т.1.-Дніпропетровськ: ДНУ, 2005.-с. 241-252.
  7. Смирнов І.Г., Косарева Т.В. Митна логістика та митна справа: регіональний аспект // Продуктивні сили та регіональна економіка: Зб. наук. ар.: У 2 ч. / РВПС України НАН України.-К.: РВПС України НАН України, 2005.-4.1-с. 198-206
  8. Смирнов І.Г. Митна логістика: Навч.-метод. комплекс з дисципліни за кредитно-модульною системою.-К.: КСУ, 2006.-56с.
  9. Стаханов Д.В., Стаханов В.Н. Таможенная логистика.-М.: Приор, 2000.-96с.