Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Дія закону про захист прав споживачів на підприємстві

Вступ

Перехід України до ринкової економіки визначив нові умови для діяльності вітчизняних фірм, підприємств і організацій як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку. Право підприємств на самостійність не означає вседозволеність, а вимагає знати і виконувати на практиці «правила гри». У нових економічних умовах змінилась роль держави в управлінні економікою, у тому числі торгівлею і сферою послуг, значно знизилось і змінило свій економічний і правовий статус безпосередньо адміністративне управління.

Споживачі, які перебувають на території України під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб згідно зі статтею 3 Закону «Про захист прав споживачів» мають право:

— на державний захист своїх прав;

— гарантований рівень споживання;

— належну якість товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування;

— безпеку товарів (робіт, послуг);

— необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця);

— відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров’я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством;

— звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

— об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів). Отже, споживач у разі порушення його прав має можливість:

— звернутися усно до продавця (виготовлювача, виконавця), мотивуючи свої претензії;

— звернутися усно або письмово до керівництва організації, що продала (виготовила) товар, надала послугу (виконала роботу), або у відповідну вищу організацію, мотивуючи свої претензії;

— звернутися письмово в державні органи, які здійснюють захист прав споживачів;

— звернутися до громадської організації (об’єднання) споживачів за допомогою або роз’ясненням;

— підготувати і зібрати необхідні документи (копії заяв, претензій, актів, довідок, чеків і т.п.) та подати позовну заяву до суду.

Споживачі за своїм вибором подають позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

1. Дія закону про захист прав споживачів у ресторані

До працівників, які займаються виробництвом, зберіганням, а також продажем харчових продуктів і продовольчої сировини, пред’являються вимоги про професійну спеціальну освіту (підготовці). Всі працівники, зайняті в ресторанах, кафе і ін. закладах ресторанного господарства, проходять медичне обстеження, результати якого відбиваються в їх особистих медичних книжках. Особиста медична книжка пред’являється для контролю на вимогу представників установ державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до вимог „Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства”, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219: „При виявлені недоліків у якості продукції та наданні послуг в закладах громадського харчування, недоважування або обрахунку суб’єкти господарської діяльності на вибір споживача зобов’язанні:

  • безкоштовно усунути виявлені недоліки;
  • зменшити розмір оплати за продукцію або послугу;
  • замінити на аналогічну продукцію належної якості або вдруге надати послугу;
  • повністю відшкодувати витрати споживача, пов’язані з придбанням неякісної продукції або наданої послуги.

Споживачеві обов’язково зберігати розрахунковий документ (чек), а у разі коли суб’єкт підприємницької діяльності відповідно до законодавства звільнений від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, вимагати від суб’єкта господарювання товарний чек, що засвідчує факт наданої послуги, у якому зазначаються: найменування суб’єкта господарювання, найменування страви, напою, ціна, дата.

У торговельному залі повинні бути виставлені товари або їх зразки у повному асортименті, наявні у суб’єкта господарювання.

Продаж товарів, термін придатності яких минув, забороняється. Суб’єкт господарювання повинен забезпечити позначення роздрібних цін на товарах та інформувати про ціни за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках товарів, що знаходяться у продажу. При продажу товарів вітчизняного та іноземного виробництва суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити надання покупцям доступної та достовірної інформації про товари на державній чи іншій мові, яка повинна містити:

  • назву нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари;
  • перелік основних споживчих властивостей товарів;
  • ціну та умови придбання товарів;
  • дату виготовлення;
  • гарантійні зобов’язання виробника;
  • правила та умови ефективного використання товарів;
  • термін служби (придатності) товарів, відомості про необхідні дії покупця після його закінчення, а також про можливі наслідки у разі невиконання цих дій;
  • найменування та адресу виробника і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від покупця, а також проводить ремонт, технічне обслуговування;
  • про сертифікацію товарів (якщо вони підлягають обов’язковій сертифікації).

Стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров’я покупця та його майна, продавець зобов’язаний довести до відома покупця інформацію про такі товари і можливі наслідки їх впливу.

У меню ресторану «Європа» є вказаний перелік блюд, кулінарних, борошняних кондитерських, булочних виробів і напоїв власного виробництва, вихід і ціна однієї порції. У прейскуранті міститься перелік алкогольних і безалкогольних напоїв, пива, тютюнових, кондитерських виробів і інших закупних товарів, маса, об’єм і ціна на відповідну одиницю продукту, крім того, для алкогольних напоїв – ємкість пляшки, ціна за пляшку, за 50 і 100 мл. Меню і прейскурант повинні бути підписані керівником, бухгалтером і матеріально відповідальною особою (завідувач виробництвом, бригадир, буфетник, бармен і т. п.) і скріпляють друком суб’єкта господарської діяльності.

Адміністрація закладу не має права встановлювати мінімум вартості замовлення і пропонувати споживачеві обов’язковий асортимент продукції. Під час обслуговування в ресторанах, кафе і ін. закладах ресторанного господарства за бажанням споживачів кулінарна продукція і закупні товари, зокрема алкогольні напої, можуть бути продані на винесення у відповідній упаковці. У закладах (підприємствах) самообслуговування і магазинах кулінарних виробів розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція і т. п.) видається споживачеві після оплати вартості продукції готівкою. У закладах з обслуговуванням офіціантами (як правило, в ресторанах і кафе) оплата вартості продукції здійснюється споживачем безпосередньо офіціантові відповідно до рахунку, який виписується на бланку встановленої форми.

Після розрахунку офіціантом споживачеві надається розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція). Відвідувачі мають право:

  • до початку обслуговування ознайомитися з меню, прейскурантами алкогольних і безалкогольних напоїв, кондитерських і тютюнових виробів, фруктів, додаткових послуг, якщо такі надаються;
  • перевірити об’єм, вагу і ціну продукції, відповідність її якості вимогам нормативних документів. Якщо буде виявлена недовага блюда або неякісна продукція, адміністрація закладу зобов’язана:
  • безкоштовно усунути виявлені недоліки;
  • зменшити розмір оплати за продукцію;
  • замінити на аналогічну продукцію належної якості;
  • повністю відшкодувати витрати споживача, пов’язані з придбанням неякісної продукції.

Разом з тим відвідувачам забороняється приносити в ресторан «Європа» продовольчу сировину, харчові продукти, зокрема алкогольні і безалкогольні напої. У зв’язку із заходами щодо боротьби з курінням Правила забороняють відвідувачам куріння тютюнових виробів в торгових приміщеннях закладів ресторанів, кафе(незалежно від типу і класу), за винятком спеціальних відведених для цього місць. Суб’єктам же господарської діяльності наказано відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією або іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити в куточку споживача наочну інформацію про розташування таких місць і про шкоду, яка наносить здоров’ю людини куріння тютюнових виробів.

Відносини між споживачами і виконавцем у сфері надання послуг ресторанного господарства затверджені Наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 219 «Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства», розроблені відповідно до Законів України «Про захист прав споживачів», «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Із загальної кількості порушень відсутність своєчасної і повної інформації становила 43%; реалізація товарів, робіт і послуг без відповідних супровідних документів – 44%; виробництво і реалізація товарів, робіт і послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, – 10%; обман покупців і замовників – 1%; реалізація товарів, робіт і послуг без видачі розрахункового документа, що засвідчує факт купівлі чи надання послуг (товарного або касового чека, квитанції тощо), – 0,7%; порушення термінів виконання замовлень та умов договору – 0,5%; відмова споживачеві в реалізації його права під час придбання товарів невідповідної якості – 0,2%.

Отже, споживачі під час придбання, замовлення або вживання продукції, які обслуговуються в ресторані «Європа» мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;

6) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;

7) об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).

Висновки

Отже, правопорушення на споживчому ринку носять системний характер, але при цьому державна політика у сфері захисту прав споживачів залишається суперечливою. З одного боку декларується необхідність підвищення ефективності захисту прав споживачів та дотримання чинного законодавства у цій сфері (Закони України «Про захист прав споживачів», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про рекламу», Указ Президента «Про заходи щодо вдосконалення діяльності у сфері технічного регулювання та споживчої політики» та інші нормативні акти), але на практиці недосконалість нормативної бази ускладнює цей процес.

За умов ринкової економіки підприємства розповсюджують послуги та мають: ресурси часу та фінансових коштів для проведення ринкових досліджень; ресурси для рекламування послуг; деталізовану інформацію про особливості послуг; можливість проведення експертної оцінки всіх видів послуг; здійснення юридичних процедур на забезпечення компенсацій у випадках правопорушень.

Споживач має обмежені можливості щодо вищезазначених дій. Тому, саме система споживчого права, як комплексний цивільно-правовий інститут, покликана регулювати баланс сил між виробниками та споживачами за рахунок: підвищення здатності споживачів до зваженого вибору та дій у разі виникнення правопорушення. Підвищення здатності споживачів до дій базується на відповідних знаннях, існуванні конкретної інформації про товари та послуги, а також юридичних прав, які легко забезпечити.

Список використаної літератури

  1. Фурса С.Я., Кармаза О.О. Основи споживчих знань. Захист прав споживачів: судова та адвокатська практика: Науково-практичний посібник, КНТ, 2009. – 704 с. (Серія «Цивілістика»)
  2. Аналіз роботи територіальних управлінь у справах захисту прав споживачів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг за 2002–2010 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.dssu.gov.ua/ control/uk/ archive/docview?typeId=37269– Назва з екрану
  3. Про стан виконання програми захисту прав споживачів у м. Києві на 2007-2010 рр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.kmv.gov.ua/divisions.asp?Id=2919 – Назва з екрану