Освіта та самоосвіта

Реферати, дослідження, наукові статті онлайн

Десяткова класифікація дью — нелвіл та її інформаційна структура

Вступ

Потреба організації інформації в умовах електронного середовища змусила переглянути поняття «бібліотечно-бібліографічна класифікація». Варто нагадати, що ще у 1960-х рр. у зв’язку зі швидким розвитком наук, за яким не встигали значні за обсягом, статичні у своїй основі головні класифікаційні системи, постало питання їх ефективності щодо організації записаного знання загалом. Це стосувалося більшості відомих систем: Десяткової класифікації Дьюї, Класифікації Бібліотеки Конгресу (КБК), УДК, Бібліографічної класифікації Блісса тощо.

Десяткова класифікація Дьюї (скор. ДКД, англ. DDC) — універсальна класифікація (друкарських) праць, використовується в модернізованому вигляді в основному в бібліотеках.

Десяткова класифікація Дьюї стала основою для складнішої Універсальної десяткової класифікації, продовживши, при цьому самостійний розвиток. Створена в 1876 році Мелвілом Дьюї, до теперішнього часу ДКД зазнала серію модернізацій. Остання, 22 версія ДКД вийшла в 2004 р. У 1998 ДКД перейшла під управління міжнародної організації Online Computer Library Center. В даний час за твердженням зацікавлених OCLC, ДКД використовується більш ніж 200 тис. бібліотеками по всьому світу.

1. Характеристика десяткової класифікації Дьюї

Десяткова класифікація Дьюї «витримала» 20 видань. Перше видання, що вийшло в 1876 році, містило всього 42 сторінки, з яких 11 займали таблиці класифікації, а інші — вступний текст і алфавітно-предметний покажчик. У другому виданні, що вийшло в 1885 році, було вже 314 сторінок, причому таблиці в ньому займали більше 200 сторінок.14- е видання 1942 року містить уже 1927 сторінок; 20- е видання ДК — це чотири томи, 3378 сторінок, у якому таблиці займають перші три томи, а в четвертому міститься покажчик і посібник з використання ДК.

Автор «Десяткової класифікації» Мелвил Дьюї — один з найвизначніших бібліотечних діячів США, організатор і голова Американської бібліотечної асоціації, засновник першого професійного друкованого органа «The Lіbrary Journal» і першої бібліотечної школи, гарячий пропагандист метричної системи мір і ваг і реформи англійської орфографії. Пропагандист механізації й стандартизації, Дьюї був ініціатором ряду спрощень у бібліотечній справі. Він розробив стандартну каталожну картку, типове каталожне встаткування, стандартизований бібліотечний почерк.

Кожне нове десятиліття XX століття викликає величезний приріст інформації, що потрібно класифікувати, щоб полегшити користувачам пошук і доступ до потрібних відомостей. Для організації більших обсягів інформації служать різні класифікаційні схеми. Зі збільшенням обсягу інформаційних ресурсів росте як число подібних класифікацій, так і розвивається й заглиблюється кожна класифікація окремо.

Зміст поняття Десяткова класифікація Дьюї (ДКД) є динамічним, перебуває у розвитку, про що свідчить і увага до нього дослідників. Зокрема, у 2006 р. цій класифікації було повністю присвячено подвійний номер відомого фа-хового квартальника «Cataloging and Classification Quarterly» [1], у якому розглядалася історія класифікації, її міжнародне розповсюдження, викладання, поведінка користувачів при перегляді електронних сервісів класифікації, браузер М. Дьюї тощо.

Вона постійно оновлюється. На сьогодні вийшло вже 22-ге видання класифікації М. Дьюї в чотирьох томах [2], а також його скорочений варіант. Важливо, що і цього разу нове видання паралельно супроводжувалося методичними та теоретичними розробленнями. Одночасно з виданням таблиць Онлайновим комп’ютерним центром в Огайо (OCLC) видано чотиритомний оновлений підручник «Десяткова класифікація Дьюї: принципи та застосування» [3]. З’явилися вичерпні роз’яснення змін, внесених до 22-го видання, та докладний підсумок історії видання таблиць, порівняння 21-го і 22-го видань з наочним відображенням частин, які було змінено, зберігаючи, таким чином, час ка-талогізаторів і класифікаторів [4]. ДКД має багато фасет-них можливостей, які розширюються з кожним новим ви-данням. Це сім допоміжних таблиць, які можуть застосовуватися у кожному місці основних таблиць. Останнє, 22-ге видання класифікації з усіма доповненнями й оновленнями після появи у 2003 р. доступне також в Інтернеті в електронному варіанті як WebDewey [5, с. 38]. Оновлюється WebDewey щоквартально. Особливістю електронного варіанту є поєднання індексів класифікації з Предметними рубриками Бібліотеки Конгресу, що робить його надзвичайно зручним інструментом для аналізу змісту документів. WebDewey доступний через OCLC (http://www.connexion.oclc.org).

За даними OCLC, Десяткову класифікацію у США використовують 95% публічних і шкільних, 25% універси-тетських та коледжів і 20% спеціальних бібліотек. Вона залишається найбільш використовуваною класифікацією у світі, адже присутня у тисячах бібліотек 135 країн світу і перекладена 30 мовами [6].

Однак зміни, внесені до останніх видань таблиць, за-довольнили не всіх у бібліотечній спільноті. Так, E. Kua у статті «Незахідні мови та літератури у схемі Десяткової класифікації Дьюї», вже у назві означаючи свій основний закид, зауважує, що ця класифікація є упередженою, має певну спрямованість, адже все ще базується на американському академічному середовищі ХІХ ст. і демонструє упередженість, неприйнятну в ХХІ ст., тому національні бібліотеки мають шукати нові моделі її оновлення [7].

Інші дослідники взагалі вважають, що і Класифікація Бібліотеки Конгресу, і Десяткова Дьюї відображають сприйняття та зв’язки між дисциплінами періоду кінця ХІХ — початку ХХ ст. Обидві спрямовані та зосереджені на США та західній культурі загалом і відбивають погляд на світ «білого, чоловіка, англо-саксонця, християнина» [8, p. 109]. Хоча треба відзначити, що Комітет редакційної політики ДКД визнає різноманітність своїх користувачів і працює над розширенням охоплюваних нею тем, і, зокрема, над тим, щоб вони містили не лише християнську та західну тематику. Вважається, що ці упередження значною мірою подолані в Універсальній десятковій класифікації — розширеному варіанті Десяткової класифікації Дьюї [5, c. 38]

Більше 200.000 різних бібліотек — публічних, університетських, науково-технічних, музейних і ін. — в 135 країнах використовують дану систему для класифікації книг, періодичних видань, магнітних записів, фільмів, картин. В 1996 р. Десяткова класифікація Дьюї відзначала своє 120-річчя. За час свого існування класифікація постійно розвивалася й адаптувалася до змін у структурі й обсязі знань і трансформувалася із чисто бібліотечної класифікації в засіб організації різних видів інформації. Перше видання класифікації містилося в одному томі. Улітку 1996 р. було випущене чотиритомне 21-е видання Десяткової класифікації Дьюї. Найбільше істотно в 21-му виданні змінені розділи Суспільне керування, Утворення, Науки про життя, Релігія, Обчислювальна техніка, Допоміжна таблиця 2 Географічні області, історичні періоди, особи, Допоміжна таблиця 5 Расові, етнічні, національні групи й Допоміжна таблиця 6 Мови.

Над «Десятковою класифікацією» Дьюї почав працювати у віці 21 року, будучи студентом Амхерстського коледжу. В 1872 році їм був складений перший начерк «Десяткової класифікації», схвалений в 1873 році Бібліотекою Коледжу. Після цього Дьюї приступився до перекладу бібліотеки на нову систему.

«Десяткова класифікація» і УДК відомі з моменту їхньої появи. До 1927 року в більшості бібліотек застосовувалися різні варіанти «Десяткової класифікації» Дьюї й УДК. В 1962 році постановою Ради Міністрів СРСР у мережі технічних, медичних, сільськогосподарських бібліотек, органах науково-технічної інформації уведена «Універсальна десяткова класифікація».

УДК створена на базі ДК. Обидві класифікації існують паралельно. І в ДК, і в УДК десять нотацій від 0 розділу до 9.

Відсутність у ДК різних знаків веде до можливості збільшення інформативності індексу й більшої його точності, тому що кількість знаків, що вводяться в машину в індексі обмежено.

Історія створення УДК пов’язана з діяльністю Міжнародного бібліографічного інституту, заснованого в 1895 році з ініціативи бельгійських юристів-бібліографів Поля Отле та Анрі Лафонтена. Серед реалізованих завдань інституту було і створення Універсальної десяткової класифікації (УДК). В основу діяльності інституту була покладена утопічна ідея — створення Всесвітнього бібліографічного репертуару всіх країн з часів початку книгодрукування. За період функціонування інституту було створено картотеку, яка налічувала понад 16,0 млн карток. З відомих на той час класифікаційних систем Європи й Америки увагу привернули нотаційні можливості американської «Десяткової класифікації'» (ДК) M. Дьюї. Незважаючи на її формальний характер у розумінні наукового змісту, ДК відкривала необмежені можливості для доповнень, а її індексація за допомогою арабських цифр могла бути в той час міжнародною мовою [1].

ДДК на сьогоднішній день найпоширеніша у світі класифікаційна система. ДДК «застосовується в більш ніж 135 країнах і переведена на більш ніж 30 мов. У США 95% всіх публічних і шкільних бібліотек, 25% бібліотек коледжів і університетів і 20% спеціальних бібліотек використовують ДДК» [1]. Крім того, ДДК застосовується в більшості університетських бібліотек Європи (у тому числі й у Бібліотеці Центрального Європейського Університету, що вважається зразком для розвитку бібліотек недержавних вузів у країнах Центральної й Східної Європи). Використання ДДК істотно полегшить Бібліотеці ЕУСПБ кооперацію з родинними установами;

ДДК визнана найбільш зручною класифікацією для бібліотек з відкритим доступом до фонду, що практикується в Бібліотеці ЕУСПБ;

ДДК є основною мовою тематичного пошуку в режимі онлайн. На це звернув увагу Я.Л. Шрайберг на семінарі «Сучасна класифікаційна практика й Десяткова класифікація Дьюї», що відбулась у рамках конференції «Крим-96» [2]. Підкреслюючи об’єктивну необхідність впровадження ДДК у практику роботи російських бібліотек, Я.Л. Шрайберг відзначив: «Для наших російських бібліотек вивчення й впровадження системи Дьюї дозволить не тільки вирішити завдання безпосереднього входження у світову інформаційну інфраструктуру, але й  дати в руки нашим систематизаторам новий високопрофесійний інструмент для індексування» [2].

2. Сучасне значення та використання десяткової класифікації

Вивчення й застосування Десяткової класифікації Дьюї встало на порядок денний і в Україні у зв’язку з налагодженням обміну бібліографічною інформацією із закордонними центрами. У ГПНТБ Росії ведеться робота з перекладу Десяткової класифікації Дьюї в рамках договору між ГПНТБ Росії й OCLC на переклад, видання й поширення цієї праці. У травні 1997 р. закінчений переклад 1-го тому й почалася робота з його редагування, також переведені окремі розділи основних таблиць і підготовлений переклад основних розподілів Десяткової класифікації Дьюї. Останні матеріали повинні незабаром   з’явитися на OCLC Dewey Home Page.

Робота просувається не так швидко, як цього хотілося б, оскільки обсяг роботи просто величезний: класифікація разом з керівництвом займає 4 томи (4,1 тис. сторінок). Крім того, у процесі роботи перекладачі зштовхнулися з багатьма проблемами й труднощами, які перевершили первісні очікування. Переклад таблиць часто сполучений з довгим пошуком відповідного російського еквівалента, а часом вимагає проведення цілого термінологічного вишукування.

На перший план треба, мабуть, висунути проблеми перекладу спеціальної класифікаційної термінології. Тут у перекладачів на перші ж кроках з’явилися питання, які, наприклад, еквіваленти підібрати для основних термінів Десяткової класифікації Дьюї — schedules і tables. Був зроблений наступний вибір: основні таблиці й допоміжні таблиці, що дозволяє розрізнити таблиці змістовно й функціонально, тому що індекси, укладені в допоміжних таблицях, ніколи не вживаються самостійно. Перекладачі намагалися найбільше точно відбити термінологічні особливості класифікації. Для досягнення цієї мети максимально використовувалася традиційна термінологія, а нові терміни вводилися для понять, застосовуваних тільки в Десятковій класифікації Дьюї (наприклад, standіng room, phoenіx schedule) або понять, відбитих особливими термінами (наприклад, schedules, tables). На основі представленого в першому томі глосарія для зручності роботи перекладачів був із двомовний словник класифікаційних термінів, що містить також визначення термінів російською мовою [5, c. 49].

Переклад термінів заголовків основних і допоміжних таблиць також проходить не завжди гладко, що в основному зв’язано з наступними ситуаціями:

  1. Наявність в англійській мові понять, відсутніх у російській мові, наприклад, 378.054 land- grant colleges, 702.81 performance art. Слід зазначити, що в класифікації присутня досить велике число американізмов, що на наш погляд, є її недоліком, що знижує її достоїнства й можливості як міжнародної системи. Американські традиції й спосіб життя явно домінують у таких областях, як політика, економіка, утворення.
  2. Наявність в англійській мові термінів, для яких немає еквівалентів у російській мові при наявності відповідного поняття: 796.21 іn- lіne skatіng — катання на роликах, розташованих по одній лінії, Tab. 4 -81 spellers — підручники, що містять орфографічні правила й вправи на ці правила. У відзначених двох випадках доводиться давати описовий переклад, указавши в дужках англійський термін.
  3. Відсутність у російській мові більше дробового розподілу понять, що приводить до того, що при перекладі доводиться приводити більше загальний термін, наприклад, 624.37 gіrder and beam brіdges — мости з балковою пролітною будовою.
  4. Труднощі вибору точного еквівалента, наприклад, 641.013 value — значимість. У таких випадках вибрати необхідний термін представляється можливим тільки після консультації з редакторами Дьюї.

ДК М. Дьюї сьогодні — найпоширеніша  у світі система класифікації. Вона застосовується в 135 країнах, переведена на 35 мов. Із середини сімдесятих років ДК використовується в 85 відсотках бібліотек США й Канади. ДК поширена не тільки на американському континенті, але й у багатьох країнах Азії й Африки, охоплюючи майже повністю арабський Схід і увесь мусульманський світ. ДК не залежить від мови, а її позначення є загальнодоступними, оскільки складаються з арабських цифр, зрозумілих в усьому світі. Іншої класифікаційної схеми, у якій настільки повно й ретельно були б розроблені розділи релігії немає.

Веб-Дьюї (WebDewey) [ 1, с. 311] – ще один, новий, класифікаційний термін. Він позначає електронний варіант Десяткової класифікації Дьюї, котрий широко використовується сьогодні. Його розробник – добре відомий у бібліотечному світі Он-лайновий комп’ютерний бібліотечний центр (OCLC), який є власником прав на видання Десяткової класифікації Дьюї. Це на його сайті розміщено Веб-Дьюї (www.oclc.org/dewey/versions/webdewey), а саме: повна електронна версія останнього 22-го видання Класифікації 2003 р., яка також оновлюється дуже регулярно – щокварталу. Існує і скорочена версія електронних таблиць.

Каталогізатори використовують Веб-Дьюї для перегляду й пошуку індексів Класифікації Дьюї, а також, як вже згадувалося, предметних рубрик Бібліотеки Конгресу, інтелектуально поєднаних з індексами цієї класифікації. Веб-Дьюї, як і Веб-класифікація, є зручними інструментами пошуку і присвоєння індексів класифікації. Вони забезпечують перегляд ієрархічних ділень Таблиць, доступ до авторитетних файлів предметних рубрик, додавання власних приміток, збереження так званих «гарячих» посилань тощо. Як зазначається у словнику Д. Рейтц, Веб-Дьюї може використовуватися для присвоєння індексів класифікації також веб-сторінкам та іншим електронним ресурсам.

Перелічені електронні класифікації дають змогу здійснювати пошук, перегляд основних і допоміжних таблиць, допоміжних покажчиків [5, c. 49].

Враховуючи, що 85% бібліотек США й Канади працюють по системі ДДК, використання системи Дьюї відкриває величезні можливості для співробітництва, тому що інформаційно-пошукова мова стає загальним. Система індексів Дьюї робить простіше зв’язок з базами даної величезної кількості бібліотек. Якщо є система віддаленого теледоступу, можна наприклад по каналах зв’язку обмінюватися інформацією між базами даних, наявними в ГПНТБ Росії й базами даних закордонних партнерів. При наявності АИС, що базується на однаковій лінгвістиці, тобто  використовує ту ж саму інформаційно-пошукову мову, значно спроститься й прискориться пошук потрібної інформації, збільшиться можливість доступу до великої кількості баз даних в обмін на нашу інформацію.

Ця проблема має першорядне значення у світлі  розвитку, що розширюється, міжбібліотечної інтеграції й інформатизації суспільства.

Висновки

В історії вищого бібліотечного утворення Дьюї відомі як засновник і професор першої бібліотечної школи, у яку вперше допустили жінок. В області систематики Дьюї висунув класифікацію. У якій зміст книги позначалися десятковим методом — підрозділом всіх понять на десять. Дьюї завжди порівнював свою класифікацію із системою мер. Наскільки десяткова  система числення зручніше всякої іншої, настільки Дьюї вважав ДК простіше будь-якої іншої. У системі Дьюї вся сукупність знань ділиться на 10 основних класів, а галузі знання й дисципліни. У свою чергу, підрозділялися й позначалися десятковим методом. Цей метод іноді називається децимальним, а його прихильники децималістами.

Ідучи назустріч відкритому доступу до полиць, Дьюї розробив свою десяткову систему, безпосередньо пов’язану з переходом від розміщення книг, нерухливої, кріпак — на рухливу систематичну, при якій читач, користуючись вільним доступом до полиць міг би орієнтуватися у фонді.

Дьюї був яскравим представником того напрямку в систематику книг, що заперечувало її зв’язок із класифікацією наук. Вихідним принципом класифікації він висунув зручність і ємність індексів. Провідним принципом є форма; їй підлегла класифікація. Якщо більше штучна класифікація, уважав Дьюї, чим менше наукової основи, тим більше гарантія її довговічності.

Основні класи ДК Дьюї:

0 — загальний

1 — філософія

2 — релігія

3 — суспільні науки

4 — мовознавство

5 — точні науки

6 — прикладні науки

7 — мистецтво

8 — література

9 — історія й географія

Класифікація Дьюї починалася із введення й трьох коротких таблиць: початкової (10 класів), другий (100 відділів), третьої — конспективного огляду кожного класу, (1000 розділів). Далі повна таблиця з використанням чотирьох графічних способів подачі рубрик, розміром печатки, інтенсивністю набору, розрядкою, числом знаків поперед рубрик. Містив всі видання предметний покажчик, що Дьюї вважав важливою частиною своєї ДК.

Навколо ДК Дьюї в бібліотечному світі йшли гарячі суперечки. Більшість бібліотекознавців доходило  висновку, що його система зручна для публічних бібліотек, а для наукових і універсальних бібліотек вона не придатна.

По-перше, улаштоване угруповання класів; розробленість суміжних класів.

По-друге, відсутні в якості основних великі галузі, що не одержали самостійного місця серед 10 класів.

По-третє, десятковість основного ряду приводить до нерівномірного завантаження класів.

Список використаної літератури

  1. Голоднова, Н.Н.; Петрова, А.Л. Пределы изменяемости универсальных библиотечных классификаций // Библиотековедение. — 1996. — №1. — С. 43 — 50
  2. Десятичная классификация Дьюи: теперь — и на русском // Библиотека. — 2001. — 39. — С. 11 – 12
  3. Классификационная практика в России: проблемы мнимые и реальные// НТБ. — 2002. — 32. — С. 59 – 64
  4. Шрайберг Я.Л. Дьюї в России: об’ективная необходимость // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире : новые технологии и новые формы сотрудничества. Труды 3-й междунар. Конф. “Крым-96″ , Форос , Ялта , Республика Крым , Украина , 1-9 июня , 1996. Т. 2. — М. , 1996. — С. 200-201.
  5. Стрішенець Н. Традиційні класифікаційні системи у бібліотеках США // Вісник Книжкової палата. – 2010. — №8. – с. 48-50